ПОМІРКУЙТЕ
Розгляньте подані нижче ілюстрації. Упізнайте персонажа, твір та його автора. Чому цей твір визначають як філософсько-моральну притчу? Що є характерним для цього жанру?
На поданих ілюстраціях зображено персонажів роману англійського письменника Вільяма Ґолдінґа «Володар мух».
Цей твір визначають як філософсько-моральну притчу, оскільки за пригодницьким сюжетом про перебування дітей на безлюдному острові приховано глибокий алегоричний зміст, що досліджує проблеми людської природи, витоків зла в людській душі, боротьби цивілізації та дикунства.
Характерними ознаками цього жанру є:
- наявність інакомовної форми, коли предмети, герої та події мають символічне значення (наприклад, острів як модель світу, мушля як символ демократії, «звір» як утілення внутрішнього зла);
- повчальний характер твору, що фокусується на морально-філософських питаннях буття;
- прагнення автора розв’язати глобальні проблеми людства через локальну, конкретну історію.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Розкажіть про життя Вільяма Ґолдінґ. Які події вплинули на його світогляд і творчість?
Вільям Джеральд Ґолдінґ народився 19 вересня 1911 року в місті Ньюкі (Корнуолл, Велика Британія) в родині вчителя природничих . Він здобув освіту в коледжі Брейсноуз в Оксфорді, де спочатку вивчав природничі науки, але згодом перейшов на англійську філологію, захоплюючись літературою, театром і поезією. Наприкінці 1930-х років він працював у театрі, а потім став шкільним учителем англійської мови та літератури. Спостереження за поведінкою та стосунками підлітків під час його вчителювання стали важливим джерелом для майбутньої творчості.
Ключовою подією, яка докорінно змінила світогляд письменника, стала Друга світова війна. Вільям Ґолдінґ служив офіцером у Королівському флоті Великої Британії на судні з реактивними установками, брав участь у багатьох військових операціях, супроводі конвоїв та висадці союзних військ у Нормандії. Безпосередній досвід війни, споглядання жорстокості та безглуздого насильства зруйнували його віру в просвітницьку ідею про безмежний розум і бездоганну природу людини. Він усвідомив, що джерелом зла є не лише соціальні умови, а глибини самої людської душі. Цей трагічний досвід став головним імпульсом для написання роману «Володар мух» та інших його філософських творів [2, 3]. У 1983 році письменник був удостоєний Нобелівської премії з літератури.
2. Про що йдеться в романі «Володар мух»? Поясніть, чому цей твір називають «антиробінзонадою» й морально-філософською притчею.
У романі «Володар мух» розповідається про групу англійських хлопчиків, які під час евакуації в період Другої світової війни опиняються на безлюдному острові після авіакатастрофи. Спроба дітей організувати впорядковане демократичне суспільство під керівництвом Ральфа зазнає краху через внутрішні конфлікти, страх перед міфічним «звіром» та агресивні заклики іншого підлітка, Джека, який веде за собою більшість дітей до дикунства, анархії та жорстоких убивств.
Твір називають «антиробінзонадою», оскільки він повністю заперечує оптимістичний пафос класичної «робінзонади» (зокрема роману Даніеля Дефо «Робінзон Крузо» або «Коралового острова» Р. Баллантайна). Якщо класична робінзонада демонструє перемогу людського розуму, праці та моральних засад над дикою природою, то «антиробінзонада» Ґолдінґа показує протилежне: потрапивши в ідеальні природні умови без нагляду дорослих, діти не будують гармонійну цивілізацію, а швидко втрачають моральні орієнтири, занурюючись у хаос, насильство та первісне варварство.
Твір класифікують як морально-філософську притчу через його глибокий підтекст, де кожен образ має символічне навантаження. Роман досліджує фундаментальні питання людського існування: межі між цивілізацією та дикістю, природу людського гріха, кризу гуманістичних цінностей та моральну відповідальність індивіда перед суспільством.
3. Які моральні проблеми порушуються в романі?
У романі порушуються такі важливі моральні проблеми:
- проблема витоків і природи зла в людській душі («невидимої темряви» людського серця);
- протистояння розумного цивілізованого початку (уособленого в образах Ральфа та Рохи) та руйнівних первісних інстинктів, жорстокості й жаги до влади (уособлених у Джекові та Роджері);
- криза віри в гуманістичні цінності та розум за умов відсутності зовнішнього стримувального чинника (законів і контролю з боку дорослих);
- проблема конформізму та легкості, з якою натовп піддається маніпуляціям, страху та фанатичному поклонінню вигаданим ідолам [3,];
- відповідальність кожної окремої людини за збереження власного морального обличчя перед загрозою загального здичавіння [4, 5].
4. Поміркуймо! Як ви розумієте думку Саймона «Звір – ми самі»? Висловіть своє ставлення до неї.
Думка Саймона «Звір – ми самі» означає, що джерело страху, зла та руйнування криється не в зовнішньому світі, не в матеріальному чудовиську, що нібито живе в горах чи морі, а всередині кожної людини [3,]. Саймон першим серед хлопчиків усвідомлює, що міфічний «звір», якого всі так бояться і якому приносять жертви, є уособленням їхньої власної темряви, егоїзму, жорстокості та втрати людяності [3,].
Це твердження є надзвичайно точним та об’єктивним відображенням людської природи. Історія людства, зокрема події руйнівних світових воєн, доводить, що найбільші трагедії спричиняються не природними стихіями, а внутрішнім «звіром» людини — агресією, нетерпимістю та відмовою від моральних законів. Збереження цивілізації та миру залежить від здатності кожної особистості контролювати цю внутрішню темряву та керуватися розумом і гуманізмом.
ПОДИСКУТУЙМО!
5. Подискутуймо! Хто, на вашу думку, правий – ті, хто вважають «Володаря мух» «похмурим» твором, чи ті, хто його називають чесним романом? Доберіть аргументи за і проти.
У цій дискусії мають рацію обидві сторони, оскільки роман поєднує в собі ознаки обох визначень.
Аргументи за те, що твір є «похмурим»:
- Автор детально зображує моральне падіння дітей, яке швидко переростає у жорстоке дикунство, варварство та вбивства невинних хлопчиків (Саймона та Рохи).
- Фінал твору гнітить безвихіддю, адже навіть після порятунку військовим кораблем душі дітей залишаються скаліченими, а колишня дитяча чистота — назавжди втраченою.
- У романі панує атмосфера страху перед вигаданим «звіром», яка паралізує здоровий глузд і штовхає героїв до кривавих ритуалів.
Аргументи за те, що твір є «чесним романом»:
- Вільям Голдінг без прикрас і романтизації показує реальну людську природу, яка без стримувальних чинників цивілізації та закону схильна до егоїзму та насильства.
- Роман чесно заперечує утопічні ілюзії класичної «робінзонади», демонструючи, що головна загроза для людини криється не в зовнішньому світі, а в глибинах її власної душі.
- Твір виступає чесним попередженням для людства про те, як легко втратити гуманістичні цінності та скотитися до тоталітаризму й руйнування.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ПРОЧИТАНОГО ТВОРУ
1. Як поводяться хлопчики одразу після авіакатастрофи? Чого вони прагнуть і чого досягають?
Одразу після авіакатастрофи хлопчики намагаються поводитися як виховані цивілізовані люди та налагодити організоване життя на безлюдному острові. Вони прагнуть створити демократичне самоврядування, обирають ватажка, встановлюють правила чергування, будують курені для захисту та домовляються підтримувати сигнальне вогнище, щоб їх помітили й урятували. На початкових етапах вони досягають успіху в організації перших зборів, наведенні відносного порядку та розвідці території острова.
2. Що символізує використовувана ними мушля?
Рожева мушля (ріг), яку знайшли Ральф та Роха, символізує демократію, право голосу, порядок, закон і цивілізоване суспільне життя на острові. Той, хто тримав мушлю під час зборів, мав беззаперечне право висловлювати свою думку, а її звук закликав усіх до єдності, дисципліни та спільної праці.
3. Розкажіть про вибори ватажка. Чи були вони, на вашу думку, справедливими?
Вибори ватажка відбулися демократичним шляхом через відкрите голосування всіх хлопчиків, які зібралися на звук мушлі. Претендентами були Ральф, який скликав усіх до гурту, та Джек — лідер церковного хору. Більшість дітей проголосувала за Ральфа завдяки його привабливій зовнішності, спокою та наявності в його руках мушлі, яка викликала повагу й асоціювалася з авторитетом. Ці вибори можна вважати формально справедливими, оскільки кожен мав право голосу, проте діти керувалися не аналізом лідерських якостей кандидатів, а лише першим візуальним враженням і дитячими емоціями.
4. Які зміни відбулися в хлопчиках наприкінці роману? Чому оповідач називає більшість дітей «плем’ям» і «дикунами»?
Наприкінці роману більшість хлопчиків повністю втратили людську подобу, моральні орієнтири та цивілізаційні норми поведінки. Вони розфарбували обличчя глиною, почали жити первісними інстинктами страху, полювання та насильства, а також безжально вбили Саймона та Роху і влаштували полювання на Ральфа. Оповідач називає їх «плем’ям» і «дикунами», тому що вони відмовилися від розуму, закону та індивідуальності, об’єднавшись під проводом диктатора Джека у жорстоку, сліпу масу, що поклоняється вигаданому «звіру» й керується виключно тваринними прагненнями.
5. Розкажіть, як і чому загинув Роха. Як поводилися в цьому епізоді його друзі?
Роха загинув від удару велетенського каменя, який навмисно скинув згори Роджер під час протистояння біля Скельного замку. Роха прийшов туди разом із Ральфом не битися, а вимагати справедливості — повернути викрадені в нього дикунами Джека власні окуляри, без яких він був абсолютно безпорадним і сліпим. Тримаючи в руках сяйливу мушлю, Роха востаннє звернувся до совісті хлопчаків, закликаючи обрати розум і правила замість безглуздого полювання й убивств.
Його єдиний вірний друг Ральф намагався захистити Роху та підтримати його право голосу, проте був безсилий перед озброєним і засліпленим люттю натовпом. Близнюки Сем та Ерік були вже зв’язані дикунами, а плем’я Джека зустріло слова Рохи глумливим свистом, войовничими вигуками та кривавою розправою.
6. Чому «плем’я» переслідувало Ральфа? Які властивості він виявив у фіналі роману?
«Плем’я» переслідувало Ральфа через те, що він залишався останнім носієм цивілізованості та моральних принципів, які загрожували владі Джека та його первісному порядку. У фіналі роману Ральф виявив стійкість, інстинкт самозбереження та здатність до глибокого усвідомлення трагедії, що сталася з дітьми, попри панічний страх і переслідування.
7. Чим лідерство Джека відрізняється від лідерства Ральфа? Наведіть приклади з прочитаних уривків.
Лідерство Ральфа базується на демократичних принципах, прагненні до порядку та порятунку (використання мушлі для скликання зборів, наголос на необхідності підтримувати вогонь як сигнал для кораблів). Лідерство Джека ґрунтується на страху, силі та диких інстинктах (керування хором як армією, принесення жертв «звіру», розмальовування облич для знеособлення та вивільнення жорстокості).
8. Якими рисами наділені Ральф, Роха та Джек? Розкрийте символічний зміст цих образів.
| Персонаж | Риси характеру | Символічний зміст |
|---|---|---|
| Ральф | Відповідальність, прагнення порядку, здоровий глузд | Цивілізація, демократичні цінності та гуманізм |
| Роха | Інтелект, раціоналізм, логічне мислення | Наука, віра в демократію та розум |
| Джек | Авторитаризм, жорстокість, егоцентризм | Тоталітаризм, первісна агресія та дикість |
9. Під час зустрічі з морським офіцером Ральф плаче. Чи є, на вашу думку, ці сльози ознакою його слабкості?
Сльози Ральфа не є ознакою слабкості. Вони є проявом крайнього нервового виснаження та усвідомлення глибини морального падіння «племені», включаючи загибель Рохи та втрату людської сутності його друзями.
ПОМІРКУЙМО!
10. Як ви гадаєте, чому загибель Рохи збігається зі знищенням мушлі? Який символічний зміст має цей збіг?
Загибель Рохи та знищення мушлі збігаються, оскільки обидва символи втілюють розум, порядок та цивілізовані цінності. Мушля була інструментом демократії та наведення ладу, а Роха — уособленням інтелекту та здорового глузду. Їх одночасне знищення символізує остаточний крах цивілізації на острові та перемогу первісного хаосу і жорстокості.
РОБОТА В ПАРАХ
11. Обговоріть і занотуйте в зошит символічний зміст таких деталей у романі: мушля, окуляри Рохи, фарба на обличчях, свиняча голова, камінь, спис, вогонь/дим.
| Деталь | Символічний зміст |
|---|---|
| Мушля | Порядок, демократія, законність, право голосу. |
| Окуляри Рохи | Розум, наука, інтелект, здатність бачити істину. |
| Фарба на обличчях | Відмова від цивілізації, дикунство, втрата ідентичності, приховування моралі. |
| Свиняча голова | «Володар мух», втілення зла, внутрішня темрява людини, розпад душі. |
| Камінь | Руйнівна сила, зброя жорстокості, інструмент вбивства. |
| Спис | Агресія, насильство, полювання, перехід до первісного варварства. |
| Вогонь/дим | Надія на порятунок, зв’язок із цивілізованим світом, але також і загроза знищення. |
ПОДИСКУТУЙМО!
12. Ким постає Ральф наприкінці роману – переможцем чи переможеним? Обґрунтуйте свою думку.
Ральф постає переможеним у зовнішньому плані, оскільки втратив владу, його громада зруйнована, а моральні ідеали знехтувані. Однак він залишається моральним переможцем, бо, на відміну від інших, до останнього намагався зберегти людяність і вірність цивілізованим принципам, навіть коли опинився на межі смерті.
ТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯ
13. Щоденник героя: напишіть дві-три сторінки щоденника від імені Ральфа.
День невідомий.
Сьогодні я знову згадував наш дім. Тут, на цьому острові, час втратив будь-який сенс. Ми прибули сюди як цивілізовані англійські хлопчики, а перетворилися на що? На мисливців за кров’ю? Моє серце розривається, коли я бачу, як Джек і його посіпаки втрачають людську подобу, малюючи ці жахливі маски на обличчях. Мушля більше не має сили. Раніше вона збирала нас для обговорень, а тепер — лише нагадування про те, що ми втратили.
Мені не вистачає Рохи. Його окуляри були не просто склом, вони були нашою надією на вогонь, на порятунок, на те, що ми зможемо повернутися. Без нього стало нестерпно тихо і страшно. Я відчуваю, як темрява, про яку казав Саймон, оселилася всередині кожного з нас. Найстрашніше — це усвідомлення того, що звір не ховався в лісі. Звір — це ми самі, наше бажання домінувати та вбивати. Я тікаю, я ховаюся, але куди можна втекти від власної совісті? Я боюся завтрашнього дня, бо знаю: вони не зупиняться, доки не знищать останній слід того, ким ми були.
РОБОТА В ГРУПАХ
14. А. Придумайте й запишіть 10 правил, які, на вашу думку, утримали б дитячу громаду від розпаду на острові. Поясніть, як ці правила працюють проти страху, права сильного та культу «звіра».
- Колективне прийняття рішень через відкрите голосування (запобігає диктатурі).
- Обов’язкова ротація обов’язків (усуває нерівність і «право сильного»).
- Постійне підтримання сигнального вогню як пріоритет №1 (зберігає зв’язок із реальністю).
- Заборона на будь-яке насильство всередині групи (зупиняє агресію).
- Вечірні збори для обговорення страхів (знижує рівень паніки та міфотворчості про «звіра»).
- Спільний розподіл їжі порівну (запобігає маніпуляціям).
- Обов’язковий час для догляду за прихистком (зберігає дисципліну).
- Заборона на носіння масок або фарби, що приховують обличчя (зберігає людську подобу).
- Спільне виховання молодших дітей (зміцнює відповідальність).
- Правило «слова по мушлі» — право кожного на висловлення думки (підтримує демократію).
Б. Створіть постер «Антиробінзонада: попередження ХХ століття» (з назвою, трьома ключовими символами й коротким слоганом).
Концепція постера:
- Заголовок: «Антиробінзонада: попередження ХХ століття».
- Візуальний ряд (три ключові символи):
- Розбита біла мушля на прибережному піску — символ знищеної демократії, втрати закону та свободи слова.
- Розбиті окуляри Рохи — символ засліпленого розуму, краху інтелекту та наукового мислення.
- Встромлена на палю свиняча голова («Володар мух»), оточена роєм комах на тлі палаючого лісу — уособлення первісного зла, дикунства та ідолопоклонства.
- Слоган: «Найстрашніший звір ховається не на острові — він живе всередині нас».
В. Порівняйте сюжет «Володаря мух» із сюжетом «Робінзона Крузо» Д. Дефо. Занотуйте їхні схожі та відмінні елементи в зошит.
- Схожі елементи: перебування на безлюдному острові, необхідність виживання, самоорганізація, спроби налагодити побут.
- Відмінні елементи: Робінзон Крузо — гімн людському розуму, праці та цивілізації, що перемагає природу; «Володар мух» — демонстрація краху цивілізованості та перетворення людини на звіра в умовах відсутності зовнішнього контролю.