Розгляньте обкладинки книжок [Image: «Мандри Гуллівера» Джонатана Свіфта та «Робінзон Крузо» Данієля Дефо]. Пригадайте історії персонажів цих творів. Що спільного є в цих історіях?
Спільним у цих історіях є те, що обидва головні герої — Робінзон Крузо та Лемюель Гуллівер — є мандрівниками, які внаслідок кораблетрощ опиняються у незвичайних, ізольованих від звичного європейського світу умовах. Обидва твори відображають людину доби Просвітництва — активну, раціональну, таку, що покладається на власний розум, знання, практичні навички та волю до життя в екстремальних обставинах. Водночас ці історії є алегоричним дослідженням людської природи, суспільного устрою, державних моделей та моральних цінностей тогочасного європейського суспільства.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ПРОЧИТАНОГО
1. Дайте загальну характеристику доби Просвітництва. Розкрийте центральні ідеї цієї доби.
Доба Просвітництва — це впливовий культурно-історичний та філософський рух XVII–XVIII століть, який утвердив людський розум як головний інструмент пізнання та перетворення світу, через що цей період часто називають «добою розуму». Центральними ідеями доби стали непохитна віра в силу науки й прогресу, необхідність виведення людства з пітьми невігластва та марновірства через освіту, а також утвердження природних прав людини, рівності громадян перед законом, свободи думки та релігійної толерантності.
2. Подискутуймо! Висловіть своє ставлення до знаменитих просвітницьких гасел: «Знання – це сила!» та «Ідеї правлять світом». Чи зберігають вони свою силу сьогодні? Аргументуйте свою думку.
Просвітницькі гасла «Знання — це сила!» та «Ідеї правлять світом» у повній мірі зберігають свою актуальність і силу в сучасному світі.
У постіндустріальну епоху концепція «Знання — це сила!» трансформувалася в основу інформаційного суспільства, де володіння науковими знаннями, високими технологіями та достовірною інформацією визначає економічний розвиток країн і життєвий успіх кожної окремої особистості.
Гасло «Ідеї правлять світом» сьогодні підтверджується тим, що саме інноваційні концепції, філософські цінності, правові норми та креативні технологічні стартапи формують глобальний світоустрій, змінюють повсякденне життя людей і визначають вектор суспільного розвитку.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ПРОЧИТАНОГО
3. Чому Просвітники надавали великого значення суспільній думці? Які засоби служили її розвиткові у ХVІІІ ст.? А яку роль вона, на ваш погляд, відіграє в сучасному світі?
Просвітники надавали великого значення суспільній думці, оскільки покладали головні сподівання на перетворення життя на розумних засадах саме на неї, а не на зусилля окремих видатних особистостей чи правителів. Вони вважали, що для активного залучення суспільства до процесу історичних змін необхідно «просвітити» людей, вивести їх із пітьми невігластва і забобонів, озброївши новими науковими знаннями та прогресивними ідеями.
У XVIII столітті розвиткові суспільної думки служили такі засоби:
- публікація книжок, які популяризували досягнення науки й культури;
- тиражування журналів та газет, які висвітлювали нагальні соціальні й економічні питання;
- відкриття світських салонів і клубів, де відбувалися обговорення помітних явищ культурного та суспільного життя.
У сучасному світі суспільна думка відіграє роль одного з найважливіших регуляторів суспільно-політичного життя, оскільки вона виступає інструментом контролю за діяльністю влади, впливає на ухвалення державних рішень, формує вектори розвитку громадянського суспільства та швидко мобілізує людей для вирішення глобальних чи локальних проблем через засоби масової інформації та соціальні мережі.
4. Які науки за доби Просвітництва особливо стрімко розвивалися? Чому?
За доби Просвітництва особливо стрімко розвивалися природничі науки (зокрема фізика, астрономія, хімія та біологія).
Це зумовлено тим, що просвітницька ідеологія спиралася на розум як головний спосіб пізнання та орієнтувалася на практичне дослідження дійсності, експеримент і безпосередній науковий пошук. Розвиток природничих наук розглядався як головний інструмент суспільного прогресу, що дозволяв звільнити людський розум від релігійних догм, забобонів і авторитету традицій, а також знайти практичне застосування відкриттям для покращення умов життя суспільства.
5. Схарактеризуйте добу Просвітництва в Англії, назвіть її представників. Хто і як з англійських філософів розробив ідею «чистої дошки»? У чому вона полягала?
Англійське Просвітництво, яке виникло після Славної революції (1688–1689 рр.) та наукової революції XVII століття, орієнтувалося передусім на практичні цілі, експериментальне дослідження дійсності, відстоювання громадянських свобод і свободи преси. Представниками англійського Просвітництва були письменник і політичний діяч Джон Мільтон, учені Ісаак Ньютон і Джон Локк, а також письменники Данієль Дефо, Джонатан Свіфт, С. Річардсон, Г. Філдінг, Дж. Смоллетт і Л. Стерн.
Ідею «чистої дошки» (латиною tabula rasa) розробив англійський філософ Джон Локк. Спираючись на ідеї Арістотеля, він стверджував, що людина приходить у світ без готових знань чи вроджених уявлень, а її свідомість є чистою. Локк вважав, що всі знання та ідеї людина отримує виключно через досвід, відчуття та розумові операції. На основі цього вчення філософ розробив систему виховання «джентльмена», яка базувалася на прагматизмі та раціоналізмі.
6. Чим характеризувалося Просвітництво у Франції?
Просвітництво у Франції характеризувалося тісним зв’язком із підготовкою майбутньої буржуазної революції кінця XVIII століття. Упродовж десятиліть французькі мислителі піддавали жорсткій і безкомпромісній критиці тогочасний суспільний устрій: абсолютну монархію, станову ієрархію, соціальну нерівність, релігійну нетерпимість та панівну систему церковного виховання. Найвищою цінністю суспільного життя французькі просвітники проголошували свободу. Важливою рисою французького Просвітництва стало створення масштабних інтелектуальних проектів, головним із яких була багатотомна «Енциклопедія», яка систематизувала тогочасні наукові знання та пропагувала прогресивні суспільні ідеї.
7. Як Жан-Жак Руссо пояснював природу людини та походження зла? А які просвітницькі ідеї висловив Вольтер? Чи погоджуєтеся ви з цими ідеями? Обґрунтуйте свою відповідь прикладами з літератури, історії та життя.
Жан-Жак Руссо пояснював, що людина за своєю природою є доброю, а першопричиною і джерелом зла є неправильно організоване суспільство та приватна власність, які породжують нерівність. На його думку, якщо змінити суспільні порядки на більш справедливі та природні, зло можна подолати.
Вольтер виступав прихильником ідеї «освіченої монархії», намагаючись прищепити просвітницькі погляди чинним правителям. Його ідеї базувалися на принципах свободи думки, релігійної толерантності, рівності громадян перед законом та рішучого протесту проти релігійного фанатизму, забобонів і церковного засилля.
З ідеями французьких мислителів можна погодитися лише частково:
-
Погляд Жан-Жака Руссо на виняткову доброту людської природи є дещо ідеалізованим, оскільки історія та література свідчать, що людина часто чинить зло незалежно від суспільного устрою через егоїзм та внутрішні пристрасті. Наприклад, у романі Вільяма Голдінга «Володар мух» діти, опинившись поза межами суспільства на безлюдному острові у первісному природному стані, швидко втрачають цивілізованість і проявляють жорстокість.
-
Ідеї Вольтера щодо свободи слова та релігійної толерантності є фундаментальними для побудови сучасного демократичного суспільства. Прикладом важливості свободи вираження поглядів є боротьба за права людини у Новітній історії, де відсутність свободи слова в тоталітарних режимах призводила до репресій, тоді як її захист забезпечував суспільний прогрес і розвиток науки.
8. Як розвивалося Просвітництво в Німеччині? Які ідеї об’єднували представників «Бурі і натиску»?
Просвітництво в Німеччині розвивалося в умовах феодальної роздробленості країни. У 1765–1785 роках виникла літературна течія «Буря і натиск», представниками якої були молоді автори, зокрема Йоганн Вольфганг Ґете. Їх об’єднували ідеї бунту проти «батьківських» догм і норм, жорстка критика репресивних пережитків феодальної системи, а також культ природного «бурхливого генія».
9. Який відомий проєкт доби Просвітництва є в Україні? Розкажіть про нього та його засновника.
Відомим проєктом доби Просвітництва в Україні є заснування Харківського університету в 1804 році — першого вищого навчального закладу в Лівобережній Україні.
Його засновником був видатний український учений, винахідник і громадський діяч Василь Каразін (1773–1842). Він залишив понад 60 наукових праць у галузях метеорології, хімії, медицини, педагогіки тощо. Каразін переконав місцеве дворянство та громадськість підтримати ідею відкриття університету й зібрати на це кошти, оскільки вважав доступні освіту та науку головною основою поступу суспільства.
**10. Обговоріть процитовану в розділі думку німецького філософа Іммануїла Канта.
У підручнику процитовано відому тезу Іммануїла Канта: «Дві речі наповнюють душу завжди новим і дедалі сильнішим подивом і благоговінням, що частіше й довше ми розмірковуємо про них: зоряне небо наді мною і моральний закон у мені».
Зміст вислову та на що він спрямовує увагу:
- «Зоряне небо наді мною» уособлює велич, нескінченність і гармонію Всесвіту, який розвивається за об’єктивними законами природи. Воно спонукає людину до пізнання та усвідомлення свого місця в безмежному космосі.
- «Моральний закон у мені» вказує на внутрішній світ особистості, наявність совісті, розуму, гідності та морального обов’язку. Цей закон робить людину духовно вільною та відповідальною за свої вчинки.
Вислів спрямовує увагу на єдність зовнішнього пізнання світу (науки) і внутрішнього духовного самовдосконалення (моралі).
11. Які просвітницькі ідеї знайшли своє відображення у творах «Пригоди Робінзона Крузо» Д. Дефо та «Пригоди Гуллівера» Дж. Свіфта? Складіть стислий план відповіді.
У цих творах відображено віру в безмежні можливості людського розуму, праці, критику суспільних вад і аналіз устрою людського цивілізованого життя.
План відповіді:
- Віра в силу людського розуму, працелюбність і здатність підкорювати природу у творі Д. Дефо «Пригоди Робінзона Крузо».
- Сатира на суспільно-політичний устрій, людські вади та державні інститути в «Пригодах Гуллівера» Дж. Свіфта.
- Утвердження просвітницького ідеалу гармонійного співіснування розуму, моралі та свободи особистості.
12. Розкрийте зв’язок між поданими крилатими висловами європейських просвітників та ідеями доби Просвітництва. Складіть стислий план своєї відповіді.
Ці вислови відображають ключові цінності Просвітництва: вислів Джона Локка підкреслює вирішальну роль наукового пізнання та досвіду у перетворенні світу, а вислів Вольтера стверджує ідеал свободи слова, толерантності й поваги до чужої думки.
План відповіді:
- Розум і пізнання як головні інструменти зміни світу в філософії Джона Локка.
- Принцип свободи думки, слова та релігійної толерантності у вислові Вольтера.
- Спільний зв’язок висловів із гуманістичними та науковими ідеалами доби Просвітництва.