РОЗДІЛ 3. ГОЛОС ПРОВИНИ Й КАЯТТЯ
Які злочини гітлерівського нацизму вам відомі? Пригадайте літературні та кінематографічні твори, у яких вони зображуються.
Злочини гітлерівського нацизму включають розв’язання Другої світової війни, Голокост (масове та систематичне винищення єврейського народу), геноцид ромів, масові вбивства цивільного населення, військовополонених і політичних опонентів, створення мережі концентраційних таборів і таборів смерті, примусову депортацію людей на каторжні роботи, а також тотальне руйнування культурних цінностей європейських націй.
Ці події відображені в літературних творах «Книжкова злодійка» Маркуса Зузака, «Хлопчик у смугастій піжамі» Джона Бойна, «Щоденник Анни Франк» та в кінематографічних фільмах «Список Шиндлера» режисера Стівена Спілберга, «Піаніст» Романа Поланскі й «Життя прекрасне» Roberto Benigni.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Наведіть відомі вам факти й цифри щодо Другої світової війни. Про що вони свідчать? Чому, на вашу думку, важливо плекати пам’ять про цю війну?
У Другій світовій війні взяли участь 72 держави, що на той час становило понад 80 % населення земної кулі. Бойові дії охопили територію, яка у 5,5 раза перевищувала площу воєнних дій Першої світової війни. Загалом було мобілізовано близько 110 мільйонів чоловік, 62 мільйони людей загинули, з яких близько 11 мільйонів осіб були знищені безпосередньо в нацистських таборах смерті.
Ці факти й цифри свідчать про безпрецедентний за масштабами та жорстокістю характер війни, а також про катастрофічні та руйнівні наслідки панування тоталітарних ідеологій.
Плекати пам’ять про Другу світову війну важливо для того, щоб не допустити повторення подібних трагедій у майбутньому, вчасно розпізнавати небезпеку виникнення неофашистських та нацистських настроїв у суспільстві, а також запобігати появі нових тоталітарних режимів.
2. Якими були головні наслідки Другої світової війни для Німеччини?
Для Німеччини наслідки війни стали національною катастрофою: її соціальна й економічна інфраструктура була повністю зруйнована, країна та її столиця Берлін були розділені на дві держави (капіталістичну та соціалістичну), що стало символом повоєнного розколу нації. Окрім матеріальних руйнувань, німецьке суспільство пережило глибоку духовну й культурну кризу, а Нюрнберзький процес викрив перед світом усі масштаби злочинів нацизму, продемонструвавши падіння держави в безодню варварства.
3. Яку роль відіграв Мартін Німеллер у німецькому Русі опору? Що він мав на увазі, коли назвав свої спогади «Від підводного човна до церковної кафедри»?
Мартін Німеллер став одним із провідних духовних лідерів християнського опору нацизму. Він створив Пасторський союз для захисту духовенства від переслідувань, виступив співзасновником опозиційної Сповідницької Церкви та співавтором Барменської декларації, яка рішуче відкидала нацистську ідеологію. Його відкриті проповіді проти диктатури Гітлера стали причиною його багаторічного ув’язнення в концтаборах Заксенгаузен і Дахау.
Назвою спогадів «Від підводного човна до церковної кафедри» Німеллер відобразив свою радикальну внутрішню еволюцію: перехід від військової служби та посади командира підводного човна в роки Першої світової війни до служіння лютеранським пастором, який обрав шлях миру, захисту християнських цінностей і протистояння нацистському режиму.
4. Складіть стрічку часу (п’ять-сім подій) біографії Німеллера від Першої світової до його післявоєнної миротворчої діяльності. Як змінилося його ставлення до нацистської ідеології після приходу Гітлера до влади?
Стрічка часу біографії Мартіна Німеллера:
- 1917–1918 роки — служба першим офіцером і командиром підводного човна UC-67 під час Першої світової війни, нагородження Залізним хрестом I класу.
- 1919–1924 роки — вихід у відставку з флоту, навчання на теологічному факультеті та висвячення на лютеранського пастора.
- 1931 рік — призначення пастором нової парафії Ісуса Христа в Берліні-Далемі.
- 1933–1934 роки — створення Пасторського союзу (1933 р.) та участь у заснуванні опозиційної Сповідницької Церкви й ухваленні Барменської богословської декларації (1934 р.).
- 1937–1945 роки — арешт гестапо за антинацистські проповіді, утримання в концтаборах Заксенгаузен і Дахау до звільнення військами союзників у квітні 1945 року.
- Жовтень 1945 року — ініціювання та підписання «Штутгартської декларації вини», у якій німецька Євангелічна церква визнала спільну відповідальність за недостатній опір нацизму.
- 1961–1968 роки — діяльність на посаді президента Всесвітньої ради церков, активний захист ідей пацифізму та боротьба проти ядерного озброєння.
Зміна ставлення до нацистської ідеології:
Спочатку Німеллер підтримував прихід Гітлера до влади, сподіваючись на відновлення сильної держави та традиційних цінностей після кризи Веймарської республіки. Проте його ставлення кардинально змінилося, коли нацисти почали втручатися в релігійне життя, запровадили «арійський параграф» для священнослужителів і спробували замінити християнське вчення расовою доктриною та культом вождя. Усвідомивши руйнівну суть нацизму, Німеллер став його безкомпромісним противником.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
5. Дайте стислі визначення таких ключових понять: «тоталітарний режим», «Рух опору», «Сповідницька Церква», «арійський параграф», «верлібр».
«Тоталітарний режим» — це політичний режим, що характеризується абсолютним контролем держави над усіма сферами суспільного та приватного життя громадян, ліквідацією конституційних прав і свобод, а також застосуванням насильства та терору для придушення будь-якої опозиції.
«Рух опору» — це національно-визвольний, антифашистський або антинацистський рух громадян, спрямований на повалення диктатури, ліквідацію окупаційного чи тоталітарного режиму та відновлення незалежності й демократичних інституцій.
«Сповідницька Церква» — це опозиційний рух німецьких протестантів (лютеран), які під час панування нацизму в Німеччині відмовилися підпорядковувати релігійне життя державній ідеології Адольфа Гітлера та виступали за незалежність церкви і збереження євангельських цінностей.
«Арійський параграф» — це законодавче положення нацистської Німеччини, спрямоване на усунення осіб «неарійського» (переважно єврейського) походження з державної служби, системи освіти, культури та з посад священнослужителів у церковних громадах.
«Верлібр» — це вільний вірш, форма віршування, яка позбавлена сталих рим, чіткого розміру та визначеного ритму, що наближає її до природного розмовного стилю і надає поету максимальну свободу для вираження почуттів.
6. Чому постать Німеллера сьогодні розглядають як приклад самовиправлення?
Постать Мартіна Німеллера сьогодні розглядають як приклад самовиправлення тому, що його життя демонструє складний шлях внутрішньої еволюції: від ультраправого імперського офіцера, націоналіста, який на початку 1930-х років розділяв антисемітські гасла та підтримував ілюзії нацистів щодо «національного відродження», до людини, яка усвідомила свої помилки, очолила духовний опір гітлерівському режиму, пройшла через нацистські концтабори та стала послідовним прихильником пацифізму і християнського примирення між народами.
7. Подискутуймо! Що, на вашу думку, є важливішим у публічних спогадах про видатних осіб, які мали вплив на громадське життя — прагнення зобразити їх як взірцеві приклади для наслідування, викресливши можливі «темні» сторінки їхнього життя з публічних дискусій, або намагання показати їх в їхній внутрішній складності, не уникаючи розмов про помилки або інші негативні явища їхньої діяльності? Обґрунтуйте свою думку.
У публічних спогадах про історичних постатей важливішим є намагання показати їх у внутрішній складності, не уникаючи розмов про помилки чи негативні явища їхньої діяльності. Створення ідеалізованих образів («ікон без тіней») спотворює історичну правду та позбавляє суспільство можливості вчитися на чужих помилках. Натомість демонстрація реального життєвого шляху людини з усіма її внутрішніми суперечностями, оманами та подальшим каяттям є значно ціннішим моральним уроком, оскільки показує здатність особистості до самоаналізу, духовного розвитку та виправлення власних хибних переконань.
Читаючи вірш Мартіна Німеллера, зверніть увагу на його будову. На що вона спрямована?
Будова вірша Мартіна Німеллера побудована на анафорі («Коли вони прийшли…», «я мовчав…») та градації, яка спрямована на поступове нагнітання атмосфери байдужості, ізольованості та егоїзму суспільства, що у підсумку веде до неминучої катастрофи для кожного окремого громадянина. Така структура поезії має на меті підкреслити, що пасивність перед обличчям несправедливості щодо інших людей рано чи пізно обернеться трагедією для того, хто мовчить.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ПРОЧИТАНОГО ТВОРУ
1. Сформулюйте головний моральний висновок цього тексту одним реченням. Поясніть своє ставлення до цього висновку.
Головний моральний висновок тексту полягає в тому, що мовчазне спостереження за несправедливістю і байдужість до долі інших людей неминуче призводять до того, що людина сама стає беззахисною жертвою тиранії. Моє ставлення до цього висновку є повністю солідарним, оскільки історія неодноразово доводила, що громадська пасивність і конформізм лише розв’язують руки злочинним режимам, тоді як солідарність і взаємовиручка є єдиним дієвим засобом збереження людської гідності та свободи.
2. Яке суспільне явище змальовує автор? До чого він закликає цим віршем?
Автор змальовує суспільне явище конформізму, байдужості, егоїзму та пасивності громадянського суспільства в умовах становлення тоталітарного нацистського режиму. Цим віршем Мартін Німеллер закликає людей до солідарності, громадянської відповідальності, взаємовиручки та негайного реагування на будь-які прояви несправедливості й насильства щодо інших груп суспільства, оскільки мовчазне примирення з терором врешті-решт призводить до знищення кожного.
3. Творча лабораторія. Додайте до вірша власну строфу про актуальну для сьогоднішнього часу переслідувану групу, дотримуючись форми оригіналу. Поясніть свій вибір такої групи.
Коли вони прийшли за волонтерами,
я мовчав —
я не був волонтером.
Пояснення вибору групи:
Вибір волонтерів обумовлений тим, що в сучасному світі, особливо в умовах суспільних криз та військових конфліктів, волонтери є рушійною силою громадянського суспільства та першочерговою мішенню для репресій з боку агресорів чи авторитарних режимів. Байдужість до безпеки та свободи тих, хто безкорисливо допомагає іншим, руйнує фундамент суспільної солідарності та позбавляє захисту всю громаду.
4. Поміркуймо! Вірш Німеллера, який вам пропонується до уваги, набув надзвичайно широкого поширення в Німеччині. Як ви гадаєте, чому?
Цей вірш набув широкого поширення через те, що він точно, просто і безкомпромісно відобразив колективну провину німецького суспільства за прихід нацистів до влади та розгортання репресій. Текст виявився близьким мільйонам людей, які після війни усвідомили, що їхнє власне мовчання та надія «відсидітися осторонь» зробили їх співучасниками трагедії.
5. Подискутуймо! Який рядок з поданого вірша ви використали б як девіз уроку? Поясніть свій вибір.
Для девізу уроку доцільно використати рядок: «Коли вони прийшли за мною — вже не було кому заступитися за мене». Цей рядок є кульмінацією твору і найбільш яскраво демонструє невідворотний наслідок суспільної байдужості, нагадуючи учням про важливість активної громадянської позиції, взаємодопомоги та неприпустимості ігнорування чужого лиха.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ ТВОРУ
1. Чим прочитаний вірш відрізняється від звичайної військової хроніки? Що надає йому поетичної сили?
На відміну від сухої військової хроніки, яка фіксує лише факти, дати, кількість жертв та перебіг бойових дій, вірш Костянтина Ільдефонса Галчинського «Пісня про солдатів з Вестерплятте» зосереджується на внутрішньому світі героїв, їхніх почуттях, величі духу та безсмерті. Поетичної сили твору надає використання метафор, романтизований образ солдатів, які після загибелі «просто в небо йшли», контраст між трагічною реальністю смерті та світлим, майже казковим баченням їхнього потойбічного шляху, а також піднесений, пісенний ритм вірша.
2. Від якої особи написано вірш? Чому?
Вірш «Пісня про солдатів з Вестерплятте» написано від першої особи множини («ми»). Такий художній прийом використано для того, щоб показати єдність, солідарність та спільну долю захисників, підкреслюючи, що їхній подвиг був колективним проявом патріотизму та мужності.
3. Як у творі розкрито мужність і самозречення солдатів? Обґрунтуйте відповідь цитатами.
Мужність і самозречення солдатів розкрито через їхню непохитність під час нерівного бою та готовність свідомо йти на смерть заради захисту батьківщини. Це підтверджується такими цитатами:
- Стійкість перед сильнішим ворогом: «Стояли в Гданську ми, як мур, не брали нас гармати»;
- Готовність до самопожертви та спокійний перехід у вічність після виконання обов’язку: «Коли вже дні спинили плин і вивчитись незможеш, до неба лавами ішли солдати з Вестерплятте»;
- Вірність своїй країні навіть після фізичної смерті: «Понад Варшавою — то ми, солдати з Вестерплятте».
4. Сформулюйте основну думку «Пісні про солдатів з Вестерплятте».
Основна думка твору полягає в уславленні героїзму, патріотизму та незламності духу захисників батьківщини, чий подвиг залишається безсмертним у народній пам’яті та слугує символом вічної боротьби за свободу.
ЗАПИТАННЯ ДО КАРТИНИ Ф. НУССБАУМА «ТРІУМФ СМЕРТІ»
1. Яке місце відведене людині на картині «Тріумф смерті»?
На картині «Тріумф смерті» людині відведена роль безпорадної, приреченої жертви, чиє життя повністю знецінене та розтоптане жорнами війни. Людина тут позбавлена індивідуальності, величі чи сили чинити опір, стаючи лише тлом для панування руйнівних сил.
2. Чому тут «тріумфує» саме смерть?
Смерть «тріумфує» тому, що картина відображає жахливу реальність Другої світової війни та Голокосту, коли масове знищення людей і тотальне руйнування культури набули абсурдних та безконтрольних масштабів, підпорядкувавши собі все людське існування.
ЗАВДАННЯ
3. Чому смерть виглядає «живою» й активною на відміну від людей?
Смерть на картині Фелікса Нуссбаума «Тріумф смерті» зображена як активний початок, тому що скелети грають на музичних інструментах, рухаються та панують над простором, тоді як люди представлені мертвими тілами або руїнами, що свідчить про їхню цілковиту безпорадність і пасивність перед обличчям катастрофи.
4. Яку роль відіграють тінь, світло та простір на картині? Яку атмосферу вони створюють?
Тінь, світло та простір на картині створюють атмосферу пригніченості, безвиході та потойбічного жаху. Використання цих художніх засобів підкреслює контраст між «живою» дією смерті та мертвотністю зруйнованого світу, візуалізуючи відчуття неминучості знищення.