І варіант
І. Завдання в тестовій формі
1. Який прийом використовує автор, коли оповідач прямо звертається до читача чи розмірковує, як би відреагували інші («Я не прислухався до того, що мурмотіли… але знаю, що, прислухавшись, почув би…»)?
Б внутрішній монолог
2. Вираз коса найшла на камінь — це …:
Г фразеологізм
3. Яку роль відіграє використання французького виразу fait accompli у репліці батька?
А указує на його освіченість і водночас на снобізм
4. Який художній засіб використано у словосполученні крижаним шепотом?
Б епітет
5. Який тип речень переважає в діалозі між батьком і сином?
В досить короткі питально-відповідні речення
6. Який фразеологізм є антонімом до фразеологізму ні цента за душею?
В грошей хоч греблю гати
| А | Б | В | Г | |
|---|---|---|---|---|
| 1 | + | |||
| 2 | + | |||
| 3 | + | |||
| 4 | + | |||
| 5 | + | |||
| 6 | + |
І. Завдання в тестовій формі
1. Згадайте, які стилі мовлення вирізняємо в українській мові, які їхні особливості. Який стиль мовлення переважає в цьому уривку? Запишіть щонайменше три його характерні ознаки, які ви можете знайти в тексті.
В уривку переважає художній стиль з елементами розмовного.
- Емоційність та образність: використання епітетів (крижаним шепотом), фразеологізмів (коса найшла на камінь).
- Використання діалогів та внутрішніх монологів: весь уривок побудований на діалозі батька та сина, а також на внутрішніх роздумах оповідача.
- Вживання розмовної лексики: слова на кшталт “татуню”, “бридню”, “чхав я” для надання мовленню природності.
2. Як вибір лексики, що стосується місця дії (бостонський Гарвардський клуб, завсідники цього закладу) та імен персонажів (Олівер Берретт III), акцентує соціальний контекст та конфлікт поколінь у творі?
Вибір такої лексики підкреслює високий соціальний статус родини Берреттів та елітарність середовища, у якому вони існують. “Бостонський Гарвардський клуб” — це місце для обраних, що вказує на багатство та впливовість. Ім’я “Олівер Берретт III” свідчить про спадковість статусу, династію, що створює тиск на сина, який має продовжувати родинну традицію. Цей соціальний контекст загострює конфлікт поколінь, адже син, обираючи дівчину з іншого соціального прошарку, кидає виклик цінностям свого батька та усталеному порядку.
3. Згадайте, яку лексику називають розмовною і що таке жаргонізми. Відшукайте в тексті приклади розмовної лексики або жаргонізмів і випишіть їх. Дайте стислу відповідь на запитання: як ці слова впливають на тональність та реалістичність оповіді?
Розмовна лексика — це слова, що вживаються у повсякденному, неофіційному спілкуванні. Жаргонізми — це слова, притаманні певній соціальній або віковій групі.
Приклади з тексту: “татуню”, “бридню”, “на біса”, “трошечки”, “чхав я”, “розтрикляті”.
Ці слова роблять діалог більш живим, емоційним та реалістичним. Вони передають роздратування, зневагу та рішучість сина, роблячи його мову природною та правдивою для читача. Це створює враження справжньої розмови, а не штучно створеного діалогу.
ІІ варіант
І. Завдання в тестовій формі.
1. Яку функцію виконує використання власної назви «Олівер Берретт III» у кінці діалогу (абзац )?
Б акцентує на статусі та формальності, посилюючи конфлікт
2. Вислів розв’язався язик - це … (абзац )
В фразеологізм
3. Який вираз у реченні Зараз він почне розводитись про «кузню талантів» і подібну бридню — тобто знову ухилиться від прямої відповіді є метафорою?
Б — про “кузню талантів”
4. Який фразеологізм є синонімом до фразеологізму коса найшла на камінь (абзац )?
Б наскочила підкова на булижник
5. Який стилістичний прийом використано в рядку Як чоловік, а не… хто? Не хлопчик? Не дівчина? Не миша? (абзац )?
Б риторичні запитання
6. Як використання розмовних слів та жаргонізмів (наприклад, мурмотіли, розводитись, бридню, чхав я) впливає на стиль тексту?
В надає тексту невимушеності, реалістичності та емоційної виразності
Ось заповнена таблиця з відповідями:
| А | Б | В | Г | |
|---|---|---|---|---|
| 1 | + | |||
| 2 | + | |||
| 3 | + | |||
| 4 | + | |||
| 5 | + | |||
| 6 | + |
II. Завдання відкритого типу.
Дайте стислі відповіді на запитання, обґрунтувавши свою відповідь.
1. Як суб’єктивна манера оповіді (від першої особи) та внутрішні ремарки оповідача (наприклад, Ясна річ, батько навмисне обрав саме це місце; По-моєму, я висловився цілком ясно й недвозначно) формують ставлення читача до подій та персонажів? Сформулюйте стислу відповідь та проілюструйте її іншими прикладами з тексту.
Суб’єктивна манера оповіді дозволяє читачеві поглянути на події очима головного героя, Олівера, що викликає до нього співчуття та довіру. Внутрішні ремарки прямо виражають його думки та емоції, скеровуючи наше сприйняття. Наприклад, коментар “Ага, це вже щось суттєве. У сноба нарешті розв’язався язик” відразу характеризує батька як сноба, а фраза “І тим страшенно потішив Сучого сина” показує глибоку зневагу сина до батька та його методів. Таким чином, ми бачимо не об’єктивну картину, а емоційну інтерпретацію конфлікту з боку Олівера.
2. Згадайте, що таке професійна лексика. Знайдіть у тексті 2-3 приклади професійної або соціальної лексики (наприклад, Гарвардський клуб). Продовжте перелік професіоналізмів, ужитих у тексті, і дайте стислу відповідь на запитання: яку інформацію про героїв та їхнє оточення вони надають?
Професійна лексика – це слова та вирази, характерні для певної галузі або професії. У тексті вжито соціальну та професійну лексику, що вказує на статус героїв.
Приклади: “Гарвардський клуб”, “Редкліфф” (назви престижних навчальних закладів), “клієнтів”, “учений ступінь з юриспруденції”.
Ця лексика свідчить, що герої належать до вищого, елітного суспільства. Вони освічені, мають високий соціальний статус та обертаються у колі впливових людей, що пов’язані з юриспруденцією та бізнесом.
3. Згадайте визначення фразеологізмів. Відшукайте в тексті й запишіть 3—4 фразеологізми. Поясніть значення кожного із записаних і поміркуйте про їхню стилістичну роль у тексті (наприклад, fait accompli, коса найшла на камінь та ін.).
Фразеологізми – це стійкі, неподільні сполучення слів, що мають цілісне образне значення.
- fait accompli (з французької “доконаний факт”) – подія, яка вже відбулася і яку не можна змінитиt
- Коса найшла на камінь – зіткнулися двоє впертих людей з непоступливими характерами.
- Розв’язався язик – хтось нарешті почав говорити, часто розкриваючи те, що приховував.
- Ні цента за душею – бути абсолютно без грошей.
Ці вирази роблять мову персонажів більш емоційною, живою та образною. Вони допомагають краще передати напругу конфлікту, рішучість сина та соціальну прірву між героями.