Група результатів навчання 3 «Письмова взаємодія»
І варіант
Напишіть висловлювання на одну із запропонованих тем (за повістю Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінґстон»),
«Ми вільні бути собою»: значення індивідуальності у світі, де панує конформізм.
У повісті Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінґстон» зображено глибокий конфлікт між прагненням особистості бути собою та тиском суспільних норм. Головний герой, чайка, на ім’я Джонатан, відмовлявся жити за законами Зграї. Якщо для всіх чайок сенс існування полягав у щоденній боротьбі за їжу, то для Джонатана головним було мистецтво польоту.
Його особистим прагненням було не просто добування їжі, а досягнення досконалості в польоті, відчуття свободи та краси руху. Він міг годинами тренуватися, опановуючи складні фігури пілотажу, і прагнув вийти за межі можливостей звичайної чайки.
Проте суспільні норми Зграї були жорсткими й не допускали відхилень. Інші чайки вважали його диваком, що займається безглуздими та небезпечними справами. Для них головним у житті була їжа та виживання, тому вони вимагали від Джонатана підкоритися загальним правилам. Конфлікт між його індивідуальністю та конформізмом Зграї ставав усе гострішим.
За те, що Джонатан був іншим і слідував своїй мрії, його з ганьбою вигнали зі Зграї. Це стало для нього серйозним випробуванням, але водночас і початком нового життя, сповненого справжньої свободи. У вигнанні він знайшов однодумців і досяг неймовірної майстерності, збагнувши, що сенс життя — у постійному розвитку та самовдосконаленні.
Історія Джонатана вчить, що дуже важливо залишатися вірним собі та своїм ідеалам, навіть якщо оточення тебе не розуміє і засуджує. Його приклад доводить, що індивідуальність — це не недолік, а потужна сила, яка дозволяє відкривати нові горизонти. Зрештою, Джонатан сам став учителем, який показав іншим чайкам шлях до свободи та самореалізації, довівши, що кожен має право “бути собою”.
Джонатан Лівінґстон як символ невпинного пошуку досконалості. (Проаналізуйте, як прагнення до вершин майстерності змінює життя Джонатана та чайок, які його оточують.)
Чайка Джонатан Лівінґстон є символом невпинного духовного пошуку. Для нього політ був важливішим за їжу, і він прагнув досягти досконалості. Він хотів знати, що може робити в повітрі, а що ні. Його тренування були болісними та вимагали зусиль, але він встановив світовий рекорд швидкості для чайок.
Більшість чайок у Зграї цікавила лише їжа. Вони вигнали Джонатана за “неподобне легкодумство” та “спаплюження гідності й звичаїв Народу Чайок”, засудивши його на самотнє життя.
Після вигнання Джонатан продовжував робити нові відкриття. Згодом він потрапив у коло “розумних чайок”, які, як і він, прагнули досконалості та жили заради високої мети. Його вчитель Чіанг допоміг йому зрозуміти, що “Небеса – не місце і не час. Небеса – це досконалість”.
Прагнення до майстерності звільнило Джонатана від “нудьги, страху і злості”, тому він прожив довгий і щасливий вік. Він став природженим учителем, і найкращим виявом любові для нього була можливість передати свої знання іншим. Джонатан повернувся до Зграї, щоб навчити чайок, що вони є “необмежена ідея свободи”. Його учні, які також були вигнанцями, сміливо повернулися до Зграї, щоб показати мистецтво справжнього польоту. Таким чином, пошук досконалості Джонатана не лише змінив його життя, а й дав поштовх до духовного зростання чайок навколо нього.
II варіант
1) Шлях учителя: від Джонатана-учня до Джонатана-наставника. (Розкрийте еволюцію головного героя та його місію.)
Шлях чайки Джонатана Лівінґстона від учня до наставника показує його еволюцію від особистого прагнення до досконалості до місії служіння іншим.
Джонатан-учень:
Головний герой над усе любив літати, вважаючи це важливішим за їжу. Його метою було знати, що він може робити в повітрі й чого не може. Він наполегливо тренувався сам-один, попри біль і поразки. Джонатан встановив світовий рекорд швидкості для чайок (двісті чотирнадцять миль за годину) і опанував фігурні польоти, ставши першою чайкою на землі, що це зробила. Його прагнення до знань і вдосконалення суперечило законам Зграї, за що його вигнали. Після вигнання він продовжував робити нові відкриття, навчився спати в повітрі та долати туман.
Еволюція та перехід до наставництва:
Прагнення Джонатана до досконалості привело його до Небес, де він зустрів чайок, які жили заради високої мети. Його вчитель Чіанг, Старійшина, допоміг йому зрозуміти, що “Небеса – не місце і не час. Небеса – це досконалість”. Чіанг навчив його літати зі швидкістю думки, усвідомивши, що його сутність перебуває в будь-якій точці простору та часу.
З часом Джонатан зрозумів, що є “природженим учителем”. Його місія змінилася: він усвідомив, що “найкращим виявом любові стала для нього можливість передати свої знання” іншій чайці, яка цього прагне. Він вирішив повернутися на Землю, щоб навчити тих, хто шукає нових знань.
Джонатан-наставник:
Джонатан знайшов учнів серед вигнанців, які, як і він, прагнули відчути радість польоту. Він навчав їх, що кожен є “живий образ Великої Чайки, необмежена ідея свободи”.
Місія Джонатана полягала в тому, щоб повернутися до Зграї та показати чарівну красу польоту, навчити, що “єдиний справедливий закон – це шлях до свободи”. Після повернення він вимагав від учнів показувати все, на що вони здатні, літаючи вночі та в бурю.
Наприкінці свого шляху Джонатан передав місію вчителя Флетчеру Лінду. Він пояснив Флетчеру, що справжнє лідерство полягає в тому, щоб допомогти іншим побачити свою істинну сутність і що вони вільні. Джонатан завершив свій шлях, розтанувши в повітрі, залишивши Флетчера продовжувати навчання Зграї.
2) «Межі існують лише в думках»: роль віри у власні сили та потенціал у навчанні.
Джонатан Лівінґстон вважає, що все, що обмежує, треба відкинути. Він навчає, що тіло — це лише думка у видимій подобі, і якщо розірвати ланцюги, що сковують думку, то розірвуться й пута тілесної оболонки. Джонатан стверджує, що для досягнення досконалості не потрібна віра, а треба лише зрозуміти, що таке політ, і що для нього немає межі. Він закликає не вірити очам, бо вони бачать лише межі, а довіряти внутрішньому зору. Він пояснює, що чайка — це необмежена ідея свободи, образ Великої Чайки. Коли чайка Кирк Мейнард не міг ворухнути крилом, Джонатан сказав, що той вільний бути самим собою, тут і зараз, і ніщо не може завадити, бо це Закон Великої Чайки. Кирк Мейнард одразу випростав крила і полетів.
3) «Найвища ціль життя — прагнути досконалості й ділитися нею з іншими»: філософія служіння іншим у повісті.
Найвища ціль життя для Джонатана — це осягати сенс життя, прагнути досконалості, вчитися, відкривати нове і бути вільним. Джонатан, який навчився літати й не шкодував про ціну, яку сплатив, прожив довгий щасливий вік, оскільки був вільним від нудьги, страху і злості. Справжнє щастя полягає не лише в особистому розвитку, але й у допомозі іншим. Джонатан був природженим учителем, і можливість передати свої знання іншим чайкам була для нього «найкращим виявом любові». Повернення Джонатана у Зграю є алегорією любові до ближнього і прагнення допомогти іншим досягти досконалості й свободи. Він пояснює, що любов — це бачити в кожній чайці добро і допомагати їм побачити їхню істинну сутність.