Епоха Ренесансу в Європі. Франческо Петрарка

Запитання та завдання зі сторінки 175 (153)

1. Які століття охоплює доба Відродження?

Доба Відродження, або Ренесанс, тривала з другої половини XIV до початку XVII століття (в більшості європейських країн).

2. Поясніть, як економічне піднесення спричинило зміну світогляду європейців.

Економічне піднесення, пов’язане з розвитком міст, промисловості та банків, призвело до появи заможних городян. Вони прагнули покращувати своє життя, розвивати бізнес і потребували освічених фахівців, що сприяло поширенню нових, світських поглядів на світ.

3. Які світські професії виникли в містах і чому?

У містах виник попит на інженерів, юристів, бухгалтерів, лікарів, учителів та митців, таких як архітектори, художники й письменники. Ці професії були потрібні для ведення бізнесу, поліпшення умов життя та організації дозвілля багатих городян.

4. Поясніть відмінність між ремісниками і митцями. Доведіть, що і ті, й інші потрібні в суспільно-економічному житті.

У Середньовіччі митця сприймали як ремісника, чиєю рукою керує Бог, тоді як у добу Відродження він став вільним творцем, що керується власним натхненням. І ремісники, і митці є важливими: перші створюють необхідні для життя речі, а другі — твори мистецтва, що приносять естетичну насолоду та збагачують культуру.

5. Хто такі гуманісти і які ідеї вони пропагували?

Гуманісти — це діячі епохи Відродження, які пропагували ідеї, що ставили в центр уваги людину, а не Бога. Вони вважали людину творчою особистістю з почуттям власної гідності, обстоювали рівність людей та вірили у здатність кожного до самовдосконалення.

6. Чому гуманістичні ідеї виникли саме в колі освічених світських людей?

Гуманістичні ідеї виникли в колі світських освічених людей, оскільки, на відміну від духовенства, вони цікавилися античною культурою. Саме ідеали античності, що прославляли любов до життя, красу і силу людини, стали основою для нового світогляду.

7. Поясніть походження назви Відродження (або Ренеса́нс).

Назва «Відродження» (французькою «Ренесанс») означає відродження ідеалів античності після тривалого періоду Середньовіччя, який гуманісти вважали «варварством».

8. Зробіть висновки, у чому відмінність між середньовічним і ренесансним сприйняттям навколишнього світу і людини.

У Середньовіччі людина вважалася гріховною та повністю залежною від Бога, а її земне життя не мало великої цінності. В епоху Відродження людина стала «мірилом усього» — творчою та гідною особистістю, а навколишній світ і природа почали сприйматися як джерело краси та естетичної насолоди.

Запитання та завдання зі сторінки 180 (158)

1. Чому поета Франческо Петрарку називають вождем культурного руху доби Відродження у країнах Європи?

Франческо Петрарку вважають вождем культурного руху, бо він був виразником ідей нової, гуманістичної культури, що ставила в центр уваги людину. Його діяльність ознаменувала перехід від Середньовіччя до світла культури та людяності.

2. У чому полягає особлива заслуга Петрарки в збереженні літературних пам’яток античної доби?

Під час своїх подорожей Петрарка розшукував у монастирських бібліотеках античні рукописи, які в той час вважалися непотребом і могли бути знищені. Він оплачував їх переписування, і завдяки його зусиллям були збережені сотні давніх творів.

3. Чому саме Рим мав особливе значення для Франческо Петрарки?

Рим, як колишня столиця могутньої імперії, вразив Петрарку своєю історією та величчю архітектури. Поет захопився ідеєю відродження могутності Риму та об’єднання Італії, а також мріяв про визнання у цьому священному місті, де колись коронували імператорів.

4. Прокоментуйте портрет Франческо Петрарки. Які деталі цього портрета є символічними?

На портреті Петрарка зображений у лавровому вінку, що є символом слави та найвищого визнання поета, яке він отримав у Римі.

5. Розкажіть про тематику збірки Франческо Петрарки «Канцоньєре».

«Канцоньєре» — це перша в літературі різнотематична збірка. Основна тема — нерозділене кохання до Лаури, але до неї також входять вірші на політичні та філософські теми, а також поезії, що оспівують дружбу і красу природи.

6. Яке почуття стало поштовхом до створення збірки «Канцоньєре»?

Поштовхом до створення збірки стало нерозділене кохання поета до жінки, на ім’я Лаура, яку він зустрів у церкві святої Клари. Збірка є своєрідною поетичною сповіддю про це почуття.

Запитання та завдання зі сторінки 181 (159)

2. Повтор якого слова використовується в сонеті? Свідченням чого є цей повтор?

У сонеті повторюється слово «благословенні». Цей повтор свідчить про глибоку вдячність ліричного героя за все, що пов’язано з його коханням, підкреслюючи силу та всеохопність його почуття.

3. Що ліричний герой благословляє у вірші?

Ліричний герой благословляє день, рік, мить і місце зустрічі з коханою, вогонь кохання, «солодкий біль», лук і стріли Амура, рани в серці, ім’я своєї донни, а також вірші, написані про неї, і свою «неподільну радість».

4. Доведіть, що за допомогою повтору і переліку поет досягає постійного посилення напруженості почуттів у сонеті.

Кожен раз, коли поет використовує слово «благословенні», він додає новий об’єкт для благословення, від моменту зустрічі до болю та творчості. Цей перелік створює ефект наростання, показуючи, наскільки кохання пронизує кожну мить життя героя і посилює емоційну напругу вірша.

5. Якою владою в античній міфології був наділений бог Аму́р.

В античній міфології бог Амур мав владу змушувати богів і людей закохуватися, влучаючи в їхні серця своїми стрілами.

6. Про яку неподільну радість пише поет і чому він її благословляє?

«Неподільна радість» — це саме кохання, яке поєднує в собі і щастя, і страждання. Поет благословляє її, бо це почуття, хоч і болісне, наповнює його життя сенсом і надихає на творчість, що приносить йому славу.

7. Чому стріли Амура і «серця рани» пов’язуються в сонеті одночасно і з болем, і з радістю?

Стріли Амура і «серця рани» приносять біль нерозділеного кохання, але водночас і радість, бо саме це високе почуття робить життя героя повноцінним і натхненним. Тому біль кохання для нього є «солодким».

8. Знайдіть у сонеті приклад оксиморо́ну (поєднання несумісних понять).

Прикладом оксиморону в сонеті є вислів «солодкий біль».

9. Доведіть, що на творчість Франческо Петрарки мала вплив антична міфологія.

На творчість Петрарки вплинула антична міфологія, про що свідчить згадка про бога Амура та його лук у сонеті. Це показує, що поет використовував образи античності для вираження своїх почуттів.

Запитання та завдання зі сторінки 182 (160)

1. У сонеті 132 знайдіть приклади використання протиставлення та оксиморо́ну (поєднання несумісних понять), риторичних звертань і запитань.

У сонеті 132 є риторичні запитання («Як не любов, то що ж це бути може? А як любов, то що ж таке вона?») та риторичні звертання («Живлюща смерте, втіхо навісна́!»). Протиставленнями є рядки «В мороз палаю – в спеку весь дрижу», а оксиморонами — «муки ці солодкі», «Живлюща смерте», «втіхо навісна́».

2. Як за допомогою цих стилістичних засобів передано душевний неспокій ліричного героя?

Риторичні запитання та протиставлення показують розгубленість і внутрішні суперечності героя, який не може зрозуміти природу свого почуття. Оксиморони, що поєднують протилежні поняття, як-от «живлюща смерть», прямо вказують на його душевний неспокій та змішані почуття болю й насолоди від кохання.

3. Що, на вашу думку, символізує образ човна в цьому вірші Петрарки?

Образ хисткого човна без керма, що пливе у безкрає море, символізує ліричного героя, який втратив контроль над власними почуттями та долею. Він повністю підкорений стихії кохання і не знає, куди вона його заведе.

4. Які епітети використано в сонеті 132?

У сонеті використано епітети: скорбота «нищівна», муки «солодкі», «живлюща» смерте, втіхо «навісна», морську «безкраю», в човні «хисткому».

6. Доведіть, що у творах Петрарки кохана жінка зображується ідеалізовано.

У творах Петрарки Лаура постає як ідеалізований, неземний образ, хоча поет і наголошує на її реальності. Її краса надихає на творчість і спонукає до радісного сприйняття світу, а її ім’я є символічним, асоціюючись із лавром слави та золотом.

7. На вашу думку, кохання несе ліричному герою втіху чи страждання?

Кохання для ліричного героя є поєднанням і світлої радості, і «пекельних мук» через нерозділеність почуття. Він одночасно відчуває і щастя від самої можливості кохати, і глибокий біль.

8. Як ліричний герой сприймає свої любовні муки?

Ліричний герой сприймає свої любовні муки як невід’ємну частину кохання, називаючи їх «солодким болем». Він благословляє рани в серці, адже вони є свідченням глибини його почуття, яке надихає його на творчість.

9. Доведіть, що кохання без взаємності стало все ж таки окрасою життя героя.

Хоч кохання і було нерозділеним, воно наповнило життя героя високим сенсом, стало джерелом натхнення для творчості, яка принесла йому вічну славу. Саме це почуття, попри всі страждання, зробило його життя духовно багатим.

10. Доведіть, що в центрі уваги поета-гуманіста — людина зі своїми земними почуттями.

Петрарка, як поет-гуманіст, уперше звернувся до опису живого, земного почуття до реальної жінки, відкинувши середньовічну ідею самозречення. Його лірика — це глибокий аналіз переживань, радощів та страждань людини, що є головною ознакою гуманістичного світогляду.

11. Як ви гадаєте: якби священнослужитель Франческо Петрарка жив у добу Середньовіччя, які теми він обрав би для своїх віршів?

Якби Петрарка жив у Середньовіччі, його творчість, найімовірніше, мала б релігійний характер. Замість оспівування земного кохання, він, як священнослужитель, писав би про божественну любов, життя святих або створював би поезію для зміцнення віри, оскільки мистецтво того часу виконувало переважно релігійно-виховні завдання.

12. Ліричний герой Данте Аліг’єрі відчував до своєї коханої священний молитовний трепет. Зробіть висновок, як змінилося бачення жінки у творах Петрарки.

На відміну від Данте, який обожнював Беатріче і ставився до неї з молитовним трепетом, Петрарка оспівував кохання до реальної, земної жінки. Його почуття до Лаури, хоч і ідеалізоване, є живим переживанням людини, а не поклонінням божеству, що стало новим словом у літературі того часу.

13. Знайдіть текст сонета 267. Виразно прочитайте і поміркуйте, до якої книги він входить — «На життя мадонни Лаури» чи «На смерть мадонни Лаури».

Сонет 267 входить до книги «На смерть мадонни Лаури». Це стає зрозуміло з риторичних запитань на початку вірша: «Де погляд ніжний, де чарівний вид; Де постать горда?..». Поет згадує риси своєї коханої в минулому часі, ніби запитуючи, куди все це зникло. Ключовими є останні рядки: «Як радість відійшла моя жива… Та вітер порозвіював слова», що прямо вказують на втрату коханої та розвіяні надії. Увесь сонет пронизаний сумом та тугою за Лаурою, якої вже немає серед живих.

14. Поясніть, чому форму сонета називають канонічною.

Форму сонета називають канонічною, оскільки вона має суворі, чітко встановлені правила побудови: фіксовану кількість рядків (чотирнадцять), поділ на дві частини (октаву й секстет) та складну систему римування. Завдяки творчості Петрарки ця довершена форма стала взірцевою для багатьох поетів наступних епох.

15. Згадайте особливості побудови сонета.

Сонет складається з 14 рядків, які поділяються на два чотиривірші (катрени) і два тривірші (терцети). Зазвичай у катренах розкривається тема або висувається проблема, а в терцетах відбувається її розвиток та узагальнення.

16. Поясніть, чому форму сонета називають канонічною.

Форма сонета є канонічною через свою сталість і суворі вимоги до структури, які стали літературним стандартом. Це означає, що будь-який вірш, який називають сонетом, має відповідати цим чітким правилам побудови, що й робить форму «каноном» або взірцем.

17. Складіть і запишіть схему римування сонетів 61 та 132.

Сонет 61: схема римування — ABBA ABBA CDC DCD.
Сонет 132: схема римування — ABBA ABBA CDE EDC.

18. Поясніть, що таке петраркізм.

Петраркізм — це напрям у європейській ліриці XV–XVIII століть, започаткований Петраркою, для якого характерні ідеалізація коханої та зображення кохання як почуття, що невіддільне від страждань, поєднує в собі біль і насолоду.

Виконуємо творчі завдання

1. Уявіть, що Франческо Петрарка в одному із сонетів звертається безпосередньо до читачів. Як ви гадаєте, про що він хотів би сказати нам у своєму посланні? Запишіть короткий зміст його звернення.

Якби Петрарка звертався до нас, він, імовірно, попросив би не судити його суворо за те, що він усе життя присвятив коханню, яке було водночас і солодким, і болісним. Він би розповів, що, хоч і помилявся в юності, він знову і знову йшов за покликом серця, немов метелик, що летить на вогонь. Петрарка попросив би з розумінням поставитися до його почуттів і зізнався б, що спогади про кохання і досі викликають у нього сльози, адже земні радощі — це лише короткий сон.

2. Розгляньте ілюстрацію на сторінці 178. Опишіть зображену сцену. Розкажіть, якою постає Лаура перед поетом. Поміркуйте, у чому полягає для поета символізм зустрічі з Лаурою саме у церкві?

На ілюстрації зображено сцену першої зустрічі Петрарки та Лаури, що сталася у церкві. Поет, одягнений у світлий одяг священнослужителя, стоїть праворуч і, тримаючи в руках книгу, захоплено дивиться на Лауру. Сама Лаура знаходиться в центрі картини. Вона виглядає як шляхетна дама, одягнена в розкішну сукню, і в цей момент подає милостиню старшій жінці, що спирається на палицю. Це підкреслює її доброту та милосердя.

Лаура постає перед поетом неземною, ідеальною, але водночас реальною жінкою. Її образ сповнений благородства та духовної краси. Вона не просто красива, а й доброчесна, що робить її в очах Петрарки досконалою.

Символізм зустрічі в церкві полягає в тому, що для Петрарки, як для священнослужителя, це священне місце. Зустріч з Лаурою саме тут перетворює його кохання з простої земної пристрасті на щось піднесене, майже божественне. Це місце, де земне поєднується з небесним, тому й кохання до Лаури стає для нього шляхом до духовного очищення та натхнення, а сама вона — символом краси, що веде до Бога.

Робота з текстом. Петрарка. Сонет 61

Визначте настрій сонета. Відомо, що Петрарка сприймав любов і як найвище благо, і як найбільший гріх. Як такі погляди позначилися у вірші? Яким постає ліричний герой?

Настрій сонета урочистий та піднесений, це справжній гімн коханню. У цьому вірші любов зображена як найвище благо, що дарує щастя та натхнення. Ліричний герой постає як людина, безмежно вдячна долі за подароване почуття. Він сприймає своє кохання, навіть із його болем, як божественне благословення.

Чи зрозуміло з вірша, які саме риси Лаури полонили душу поета? Яке слово неодноразово повторюється у вірші? Чому?

З вірша зрозуміло, що душу поета полонили очі Лаури, які він називає «дивним скарбом». У сонеті неодноразово повторюється слово «благословен», що є анафорою. Це повторення підкреслює головну думку твору: вдячність ліричного героя за кохання та все, що з ним пов’язано.

Доведіть, що поезія «Благословенні будьте, день і рік…» є сонетом.

Ця поезія є сонетом, оскільки відповідає усім вимогам цього жанру: вона складається з 14 рядків, які поділені на дві частини: два катрени (чотиривірші) та два терцети (тривірші).

Засоби виразності:

Епітети: «дивний скарб», «перші болі», «ясний вогонь».
Метафори: кохання — це «стріла, що… серце вразив пломінь» і «рана, що в душі ятриться».
Оксиморон: «солодкий біль» почуттів.
Анафора: повторення слова «Благословен».
Риторичний вигук: «…навік мене полонив!», «…ятриться й досі!».

Робота з текстом. Петрарка. Сонет 132

Визначте настрій сонета. Що непокоїть (хвилює) ліричного героя? Про що він мріє?

Настрій сонета дуже неспокійний і схвильований. Ліричного героя непокоїть суперечливість власного почуття кохання, він не може зрозуміти, що з ним відбувається. Він одночасно відчуває і насолоду, і страждання, тому мріє розібратися у своїх почуттях і знайти вихід із цього стану.

З ким веде суперечку? Як змальовано суперечливі погляди? (Прийом) Схарактеризуйте внутрішній світ героя. Який образ використав Петрарка для зображення суперечливості кохання?

Ліричний герой веде суперечку сам із собою, намагаючись збагнути природу свого кохання. Його суперечливі погляди змальовано за допомогою антитези — протиставлення протилежних понять (добро і зло, смерть і життя, спека і холод). Внутрішній світ героя сповнений сумнівів, тривог і сильних емоцій; він почувається безпорадним. Для зображення цієї суперечливості почуттів Петрарка використав образ човна без керма, що загубився у бурхливому морі.

Що вказує на те, що Петрарка є людиною Відродження?

Те, що Петрарка є людиною Відродження, видно з його глибокої уваги до внутрішнього світу людини, її почуттів та переживань. Він детально аналізує суперечливу природу кохання, ставлячи у центр твору земну людину з її пристрастями, що є головною рисою гуманізму епохи Відродження.