Яке враження на вас справив опис давнього Києва? А чим це місто захоплює варягів?
Опис давнього Києва справив на мене сильне враження. Авторка змальовує місто як могутній, багатий і культурний центр, де височіють золоті бані храмів, а вулиці наповнені життям. Варягів, таких як Інгвар, захоплює багатство Русі, її архітектура (наприклад, Софійський собор і Десятинна церква), освіченість мешканців та могутність князівської влади. Вони дивуються розмаїттю торгівлі, розвитку ремесел і культурному розквіту, який контрастує з їхніми суворими північними країнами.
Кого з київських богатирів згадано в оповіданні «Ярославни»?
В оповіданні згадано Іллю Муромця та Микулу Селяниновича. Ілля Муромець — відомий богатир, який, за легендами, захищав Русь від ворогів, а Микула Селянинович — богатир-орач, символ сили й працьовитості народу.
Що вам відомо про них зі старин?
Ілля Муромець — герой билин, прославлений як захисник Києва, що володів надзвичайною силою, перемагав ворогів і завжди стояв на сторожі рідної землі. Микула Селянинович — богатир, який уособлює працю на землі, силу простого народу, його зв’язок із землею та працелюбність.
Чому іноземні гості хочуть засватати для свого володаря київську князівну?
Іноземні гості хочуть засватати київську князівну, бо це велика честь для будь-якого європейського правителя. Дочки Ярослава Мудрого були освіченими, вихованими, мали багатий посаг, а шлюб із ними зміцнював політичні зв’язки, приносив союз із могутньою державою.
Поміркуйте! (46 сторінка)
Які людські якості найбільше цінували в Русі за часів Ярослава Мудрого?
Найбільше цінували освіченість, мудрість, духовну велич, відвагу, силу, вірність традиціям, повагу до закону, щедрість душі, а також здатність до дипломатії (шлюби доньок Ярослава з європейськими монархами зміцнювали союзи).
Порівняйте освіту й виховання дітей київського князя та дітей варязьких можновладців.
Діти київського князя отримували всебічну освіту: їх навчали читати, писати, знати іноземні мови, вивчали «сім вільних мистецтв», опановували етикет, брали участь у культурному житті, долучалися до переписування книг і зберігання бібліотек. Освіта була тісно пов’язана з християнською вірою, традиціями Візантії, а також із європейськими освітніми стандартами того часу
Діти варязьких можновладців більше уваги приділяли військовій підготовці, фізичній силі, мистецтву бою та мореплавству. Книжна освіта серед варягів була менш поширеною, а грамотність не вважалася такою важливою, як для русичів. Саме тому київські князівни цінували не лише хоробрість, а й розум та освіченість майбутніх чоловіків.
Чи погоджуєтеся ви з думкою, що зміцнювати й примножувати багатства своєї держави можна наукою і книгами?
Так, погоджуюся. За Ярослава Мудрого Русь стала сильною і впливовою саме завдяки розвитку освіти, писемності, створенню бібліотек, закладанню шкіл, поширенню грамотності серед знаті й духовенства. Це сприяло укладанню міжнародних угод, розвитку культури, дипломатії, зміцненню авторитету держави в Європі. Наприклад, доньки Ярослава Мудрого, отримавши гарну освіту, стали королевами європейських держав і впливали на їхню політику та культуру. Анна Ярославна у Франції засновувала церкви, сприяла розвитку освіти, підписувала державні документи кирилицею, що підкреслювало високий рівень культури Русі. У сучасному світі країни, які інвестують у науку, освіту й інновації, мають сильну економіку, високий рівень життя та повагу на міжнародній арені. Тому наука і книги — це шлях до розвитку, миру та процвітання.
Поміркуйте! (48 сторінка)
З якою метою Ярослав Мудрий одружував своїх дітей із королевичами та королівнами європейських країн?
Ярослав Мудрий одружував своїх дітей із представниками європейських королівських родин, щоб зміцнити політичне становище Русі, забезпечити мир і союз із сусідніми державами, підвищити авторитет Київської Русі в Європі та гарантувати безпеку своїй країні. Такі шлюби були доказом сили й впливовості Русі, сприяли встановленню дружніх відносин, політичних і торговельних зв’язків з іншими країнами, а також допомагали уникати воєн і забезпечували стабільність держави.
Поміркуйте! (51 сторінка)
Який настрій був у князівни Анни перед від’їздом у далеку Францію?
Князівна Анна перед від’їздом була сумна, прощалася з рідною землею, з батьківським домом, із близькими. Вона з тугою дивилася на знайомі краєвиди, нишком витирала сльози, брала з собою книги як згадку про дім.
Як склалися долі доньок Ярослава Мудрого?
Єлизавета улітку 1045 року виїхала до Норвегії, де стала дружиною короля Гаральда Сміливого. Через двадцять років вона овдовіла, коли Гаральд загинув на війні з Англією в 1066 році, після чого стала дружиною короля Данії Свена Естрідсена.
Анна 4 серпня 1049 року вінчалася з французьким королем Генріхом І. Після смерті чоловіка вона стала регентшею малолітнього спадкоємця трону Філіппа І і фактичною правителькою країни, підписувала кирилицею найважливіші державні акти. Пізніше вона вийшла заміж за графа Рауля, хоча Папа заборонив цей шлюб.
Анастасія стала дружиною угорського короля Андрія І принесла на береги Дунаю любов до науки та знань.
У яких словах оповідання висловлено ідею твору?
Ідея твору висловлена у словах: “Справді-бо, найбільше багатство людей — їхній духовний скарб…“. Поміркуйте! (53 сторінка)
Порівняйте образи Ярославен у літературі й інших видах мистецтва. Які з них найбільше відповідають вашому уявленню про дочок Ярослава Мудрого?
У літературі образи Ярославен подані як освічені, мудрі, духовно багаті особистості. В оповіданні Раїси Іванченко «Ярославни» Анна зображена як сумна, але горда дівчина, яка готується взяти з собою книги до Франції, щоб читати їх і навчити своїх майбутніх дітей. Єлизавета постає як розумна князівна, яка цінувала не лише хоробрість, а й освіченість майбутнього чоловіка. Анастасія описана як та, що принесла на береги Дунаю любов до науки та знань.
Найбільше моєму уявленню про дочок Ярослава Мудрого відповідають літературні образи з оповідання Раїси Іванченко, оскільки вони показують Ярославен як освічених, культурних, духовно багатих особистостей, які несли знання й мудрість до інших країн. Ці образи підкреслюють їхню роль як носіїв високої культури Русі та їхній внесок у розвиток європейської цивілізації через освіту, будівництво храмів і поширення книжності.
Читайте та досліджуйте!
Намалюйте родинне дерево Ярослава Мудрого
Підсумуймо!
Розкажіть про історичну основу оповідання Р. Іванченко «Ярославни».
Історичною основою оповідання є реальні події доби князювання Ярослава Мудрого. В центрі — долі його дочок: Єлизавети, Анни та Анастасії, які стали королевами європейських держав. У творі згадуються історичні особи (Ярослав Мудрий, його родина, митрополит Іларіон, король Гаральд Сміливий, європейські правителі), а також описується Київ як могутній культурний і політичний центр Європи. Оповідання відтворює атмосферу княжої доби, звичаї, побут, дипломатичні місії та роль Русі у міжнародних відносинах.
Що вам стало відомо з оповідання про відносини Русі з європейськими державами?
Русь за Ярослава Мудрого мала тісні політичні, дипломатичні й культурні зв’язки з європейськими країнами. Київський князь укладав династичні шлюби, приймав іноземних послів, підтримував торгівлю та обмін культурними цінностями. Русь поважали, її вважали рівною серед європейських держав, а її княжий двір був зразком освіченості та величі.
Образ якої історичної особи вам найбільше сподобався? Чому?
Найбільше сподобався образ Анни Ярославни. Вона зображена як освічена, горда, але чуйна й духовно багата особистість, яка навіть у далекій Франції не забула рідної землі, несла туди культуру, будувала церкви, зберігала пам’ять про Київ і впливала на розвиток нової батьківщини.
Доведіть, що прочитаний твір належить до жанру історичного оповідання.
Твір має всі ознаки історичного оповідання:
- зображує реальні історичні події та постаті (Ярослав Мудрий, його доньки, європейські королі);
- відтворює побут, звичаї, одяг, мову, архітектуру тієї доби;
- містить художню реконструкцію подій на основі історичних джерел;
- поєднує вигадані діалоги з реальними фактами та іменами.
Чи хотіли б ви прочитати інші твори Р. Іванченко? Чому?
Так, хотів би прочитати інші твори Р. Іванченко, бо її оповідання цікаво і доступно розкривають історію України, показують важливість освіти, культури, духовних цінностей, формують гордість за минуле.
Висловлюємо свою думку.
- З творів про прадавню Україну я дізнався, що Київська Русь була сильною, освіченою державою, яку поважали в Європі.
- Я навчився цінувати знання, мудрість, патріотизм, розуміти важливість освіти для розвитку країни.
- Отримані знання я зможу використати для кращого розуміння історії, формування власної громадянської позиції та гордості за свою країну.