Раїса Іванченко. Ярославни - відповіді Калинич

Posted on:22 червня 2025 р.

Сторінка 45

Погугліть і пригадайте, що вам відомо про історика Михайла Драгоманова.

Михайло Драгоманов — видатний український історик, публіцист, громадський діяч і мислитель. Він зробив великий внесок у розвиток історії, культурології, політології та соціології. Драгоманов активно займався просвітницькою діяльністю, популяризував українську історію та культуру в умовах російського царату, за що був змушений емігрувати. За кордоном він продовжував українську справу, зокрема був одним із засновників Женевського гуртка, який видав понад 100 українських книг і брошур без цензури. Драгоманов також активно публікував статті про Україну в західних виданнях, знайомлячи світ з українською проблематикою та доводячи її соборність. Він багато зробив для формування української політичної нації та розробки стратегії майбутнього української держави.

Чим уславилися відомі державотворці та мислителі, про яких пише в романах Раїса Іванченко?

Раїса Іванченко у своїх історичних романах зображає видатних державотворців і мислителів Русі: Діра й Аскольда, Олега, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Данила Галицького, а також мислителів Нестора Літописця, Іларіона, Кирила й Мефодія. Вони уславилися тим, що закладали основи державності, розвивали міжнародні зв’язки, зміцнювали авторитет Русі, впроваджували християнство, розвивали освіту й культуру. Особливо підкреслюється роль Ярослава Мудрого, який прославився мудрістю, політичними шлюбами своїх доньок з європейськими монархами, будівництвом храмів (Софійський собор), заснуванням бібліотеки, підтримкою освіти. Доньки Ярослава стали королевами різних європейських країн, що підвищило авторитет Русі на міжнародній арені. Мислителі, такі як Нестор Літописець, Іларіон, Кирило та Мефодій, сприяли розвитку писемності, літописання і духовної культури.

Що цікавого ви дізналися про утворення Русі та про її перших правителів?

З тексту та відео випливає, що Русь утворилася як потужна держава завдяки відвазі, силі й розуму її народу. Перші правителі — Дір, Аскольд, Олег — заклали основи державності. Київ став центром Русі, а князі розширювали території, зміцнювали владу, розвивали торгівлю та міжнародні зв’язки. Володимир Великий запровадив християнство як державну релігію, що мало велике значення для культурного та духовного розвитку. Ярослав Мудрий прославив державу завдяки шлюбам своїх дітей із європейськими монархами, будівництву храмів, розвитку освіти та писемності. Його доньки стали королевами Франції, Угорщини, Норвегії, що свідчить про високий авторитет Русі. Також у цей період активно розвивалася писемність, освіта, літописання, а Київ став одним із культурних центрів Європи.

Сторінка 46

Що вам відомо про Іллю Муромця та Микулу Селяниновича?

Ілля Муромець — один із найвідоміших богатирів Київської Русі, герой билин і народних переказів. Його образ уособлює мужність, силу, захист рідної землі від ворогів. За легендами, Ілля до 33 років не міг ходити, але отримав чудесне зцілення й став захисником Русі, борцем зі злом і несправедливістю.

Микула Селянинович — ще один богатир із билин, символізує селянина-трудівника, який володіє надзвичайною силою. Він уособлює зв’язок із землею, працьовитість, захист простих людей. Микула часто виступає як захисник від ворогів і помічник князів, але при цьому залишається близьким до народу.

Як ви розумієте виділені слова?

У тексті виділені слова — багата земля родить відважних і сильних. Вони підкреслюють ключові якості народу та його героїв — мужність, працелюбність, розум, здатність захищати свою землю та розвивати культуру.

Як можна схарактеризувати русинів?

Русини — це давній народ, що жив на території Київської Русі. Вони відзначалися відвагою, силою, працелюбністю, багатством і високим рівнем культури. Русини вміли захищати свою землю, розвивати ремесла, будувати міста, були відкритими до знань і швидко навчалися. Їхня держава була сильною як завдяки мечу, так і завдяки розуму та багатству.

Хто такий Інгвар?

Інгвар — це варязький гість, посол, який прибув до Києва з делікатною місією: сватати князівну Єлизавету, дочку Ярослава Мудрого, для норвезького королевича Гаральда. Він описується як людина з північних земель, яка захоплюється багатством і красою Русі, її культурою й освіченістю. Інгвар є типовим представником варягів, що підтримували дипломатичні й родинні зв’язки з Київською Руссю.

Сторінка 48

Як у літературі називають опис внутрішнього приміщення?

Опис внутрішнього приміщення в літературі називають інтер’єром.

Які засоби художньої виразності використовує авторка, щоб передати красу Десятинної церкви?

Авторка використовує епітети («білостінна багато-глава будова», «стрімко врізались в небо округлі бані»), порівняння («бані, увінчані золотим хрестом, як шоломи богатирів»), метафори («барвами веселки переливається мозаїка Богородиці», «кришталеві голоси хору хлопчиків — ніби янголи співають у піднебессі»), детальні зорові й слухові образи, щоб створити відчуття величі, краси й урочистості храму.

Перегляньте відео за QR-кодом або покликанням, що на с. 45. Що цікавого ви дізналися?

Дізнаємося, що Десятинна церква була першою кам’яною церквою Київської Русі, побудованою за князя Володимира після хрещення Русі. Вона стала символом нової віри, центром освіти, культури та духовного життя. При церквах і монастирях відкривалися школи, де навчали дітей грамоті, а князі особисто дбали про розвиток освіти й культури

Чи є перегуки із твором Раїси Іванченко?

Так, є перегуки: у творі Раїси Іванченко також підкреслюється роль князів у розвитку культури, освіти, духовності, а також значення храмів як центрів просвіти.

Про які заслуги князів Володимира і Ярослава згадано у творі?

Згадано, що князь Володимир хрестив Русь, побудував Десятинну церкву, започаткував школи при храмах. Ярослав Мудрий заснував Софійський собор, організував переписування книг, створив бібліотеку, залучав до навчання європейських монархів, одружував своїх дітей із представниками європейських династій, що підняло авторитет Русі.

Яке це мало значення для культурного життя Русі?

Це сприяло поширенню освіти, підвищенню рівня грамотності, розвитку літератури, мистецтва, міжнародних зв’язків. Русь стала однією з найосвіченіших держав Європи, а її культура інтегрувалася з візантійською та західноєвропейською традиціями.

Чому так важливо бути письменним?

Письменність відкриває доступ до знань, дозволяє зберігати й передавати досвід, розвивати культуру, науку, державність. Грамотна людина може навчатися, спілкуватися, творити, впливати на розвиток суспільства. Саме тому князі Русі дбали про поширення освіти серед народу.

Сторінка 49

Чи вірите ви, що є символи-обереги?

Ні, я не вірю, що є символи-обереги.

Українці здавна вірили, що певні візерунки, які вишивали на одязі, захищають людину від зла, приносять щастя, здоров’я й добробут. Прадавні майстри вкладали у кожен орнамент особливий зміст, і ці символи вважалися оберегами.

А які візерунки-символи є на вашому вбранні?

На моїй вишиванці є такі візерунки:

Що вони означають?

Сторінка 50

Чи можна назвати описані почуття «сльозами радості»? Чому ви так вважаєте? Відповідь обґрунтуйте.

Так, описані почуття можна назвати «сльозами радості». У творі згадується, що на очах у князя Ярослава і його доньок з’явилися сльози, коли вони пишалися рідним домом, родичами, честю, що йде до них звідусіль, слухали спів у храмі, милувалися розписами та відчували велич своєї землі. Це сльози від переповнення серця гордістю, любов’ю, вдячністю та щастям, тобто саме ті емоції, які психологи називають «сльозами радості».

Чи з’являлись у вас сльози радості? Розкажіть про ці моменти, якщо бажаєте.

У мене були такі моменти, коли сльози радості з’являлися під час особливих подій: зустріч із рідними після довгої розлуки, перемога в змаганнях, отримання важливої нагороди або коли здійснювалася велика мрія. У ці миті емоції були настільки сильними, що сльози самі з’являлися на очах.

Ознайомтеся з думкою психолога. Чи зрозуміла вона вам?

Думка психолога цілком зрозуміла. Сльози радості — це природна реакція організму на сильні позитивні емоції. Коли ми дуже щасливі, мозок виділяє гормони щастя, і це може викликати сльози як спосіб фізичного звільнення від надмірних емоцій. Плакати від радості — абсолютно нормально.

Уважно прочитайте пісню Гаральда. Які почуття в ній передано? Відповідь підтвердьте цитатами.

У пісні Гаральда передано почуття гордості за свої подвиги, туги за коханою та самотності воїна. Це видно з рядків: «Ми, браття, літали по хвилях й морях, / Від рідного краю літали далеко! / На суші й на морі ми бились жорстоко, / І води, і тверді підкорені нам!». У тексті також сказано: «То стогін серця», що підкреслює біль нерозділеного кохання. Гаральд показує свою відвагу й силу, але водночас страждає через те, що княжна Єлизавета двічі відмовила йому.

Сторінка 52

Чи можна вважати, що українська вишивка зародилася ще в часи середньовічної Русі? Відповідь обґрунтуйте.

Так, українська вишивка зародилася ще в часи середньовічної Русі. У творі Раїси Іванченко зазначено: «Так уже віддавна велося в землі Руській — чи ти князь, чи смерд, а одяг був розшитий узорами квітів, трав і звірів. Вірили пращури, що ті символи допомагали їм у житті». Це свідчить про те, що вишивка була поширеною традицією серед усіх верств населення Русі. Українська вишивка має глибоке історичне коріння та відображає етнічну пам’ять, історичний досвід і духовні цінності народу. Вона базується на давніх обрядах і символах, відображає місцеві особливості різних регіонів України та виконує роль соціального коду, що несе багатовікові традиції.

Християнство в середньовічній Русі стало державною релігією в 988 році. Чому ж під час прощання Анни з рідним домом гості звертаються до язичницьких обрядів? Чим це можна пояснити?

Це можна пояснити тим, що християнство не одразу витіснило язичницькі вірування з народної свідомості. У творі описано: «Уже розпалили вогнище, і подолянки схилили голови під іскрами, вклоняються Богові Сварожичу, кидають в полум’я коровай і зарізаних курей. Моляться і Сварогові, і Перунові, і Родові, і Рожаницям». Язичницькі традиції глибоко вкорінилися в побуті народу і продовжували існувати паралельно з християнством. Люди звертались до давніх богів у важливі моменти життя, бо вірили в їхню силу та захист. Це явище називається релігійним синкретизмом — поєднанням різних релігійних традицій.

До якого циклу належать веснянки?

Веснянки належать до весняно-обрядового циклу календарних пісень. Вони приурочені до весняних свят і обрядів, зокрема до Великодніх гулянь. Веснянки можуть бути співаними, танковими та ігровими, і виконувались під час весняних народних гулянь.

Які календарно-обрядові пісні вам відомі?

Календарно-обрядові пісні поділяються на кілька циклів:

Які давньоукраїнські звичаї і традиції дійшли до наших днів?

До наших днів дійшли численні давньоукраїнські традиції:

Ці традиції зберігаються завдяки передачі від покоління до покоління та є основою української культурної спадщини.

Сторінка 53

1. Чому твір названо «Ярославни»? Чи можливі інші варіанти заголовка? Які саме?

Твір названо «Ярославни», бо головними героїнями є дочки Ярослава Мудрого — Анна, Єлизавета та Анастасія. Назва підкреслює їхню роль як представниць княжого роду, які стали королевами європейських країн і прославили Русь. Можливі інші варіанти заголовка: «Дочки Ярослава», «Королівни Європи», «Три корони», «Княжни-королеви», «Золоті гривни», «Міжнародні шлюби Русі».

2. Хто такий Ярослав Мудрий? Створіть «хмару слів» на тему «Ярослав Мудрий». Потрактуйте кожне зі слів-асоціацій.

Хмара слів: Мудрий, Софія, бібліотека, освіта, дипломат, будівничий, книги, писемність, європейські шлюби, Русь, князь, храми, культура, міжнародні зв’язки.

Потрактування:

3. Схарактеризуйте доньок Ярослава Мудрого:

а) Одним словом: королеви

б) Двома словами: розумні, освічені

в) Словосполученням: горді князівни

г) Реченням: Дочки Ярослава Мудрого були освіченими, розумними жінками, які принесли на європейські землі любов до науки, книг і мистецтва, підвищивши авторитет Русі.

4. Доведіть, що твір актуальний і нині.

Твір актуальний, бо показує роль жінки в політиці та дипломатії, важливість освіти й культури для держави, значення міжнародних зв’язків. Сьогодні Україна також прагне інтеграції з Європою, розвиває культурні та освітні зв’язки. Образи княжон нагадують про те, що українки здавна були освіченими, сильними особистостями, які впливали на європейську політику.

5. Розкажіть про Русь часів Ярослава Мудрого від імені:

а) історика:

Київська Русь за Ярослава Мудрого була однією з наймогутніших держав Європи, з розвиненою системою права, освіти, культури та міжнародної дипломатії. Саме тоді укладено «Руську правду», розвивалися міста, будувалися храми, розширювалися зв’язки з Європою12.

б) дипломата:

Русь за Ярослава Мудрого — держава, що мала вплив у Європі. Династичні шлюби його дітей із європейськими монархами забезпечили мир, союзників і міжнародний авторитет Києва.

в) посла України:

Ярослав Мудрий — символ мудрості, сили й європейськості України. Його політика інтеграції, освіченість і дипломатія — приклад для сучасної держави.

г) артиста:

Русь Ярослава — це велич і краса храмів, спів хору в Софії, розкіш княжих палаців, барви вишиванок, урочисті церемонії й святкові пісні.

6. Дослідіть родинні зв’язки князя Ярослава Мудрого та його доньок і презентуйте їх у вигляді інфографіки.

РОДИННІ ЗВ’ЯЗКИ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

Ярослав Мудрий ↔ Інгігерда (шведська принцеса)

↓

Сини:

Дочки-королеви:

7. Письмово поясніть останнє речення твору «Ярославни».

Останнє речення «Справді-бо, найбільше багатство людей — їхній духовний скарб…» підсумовує головну ідею твору. Авторка підкреслює, що матеріальні багатства минають, храми руйнуються, а справжнє багатство — це духовні цінності: освіта, культура, мудрість, любов до знань. Доньки Ярослава Мудрого принесли в європейські країни не лише політичні союзи, а й духовні скарби Русі — книжність, освіченість, традиції будівництва храмів, любов до мистецтва. Ці духовні надбання залишаються вічними, на відміну від матеріальних речей, які підвладні часу.

8. Про які пам’ятки архітектури згадано у творі «Ярославни»?

У творі згадано кілька архітектурних пам’яток:

9. Виконайте проєктну роботу, дослідивши особливості однієї з архітектурних пам’яток за таким планом:

Десятинна церква

а) Назва пам’ятки: Десятинна церква (Церква Успіння Пресвятої Богородиці)

б) Ім’я князя, за правління якого було споруджено пам’ятку: Князь Володимир Великий (Святославич)

в) Стиль архітектури: Візантійський стиль з елементами місцевих традицій

г) Особливості побудови: Кам’яна багатоглава будова з округлими банями, увінчаними золотими хрестами, мармуровими колонами, мозаїчними розписами, дзеркальною мармуровою підлогою

ґ) Історичні процеси, із якими пов’язана пам’ятка архітектури: Хрещення Русі (988 р.), запровадження християнства як державної релігії, розвиток освіти при храмах і монастирях, зміцнення зв’язків із Візантією

д) Цитата-опис пам’ятки архітектури із твору «Ярославни» Раїси Іванченко:

«Білостінна багато-глава будова. Стрімко врізались в небо округлі бані мурованого храму, увінчаного вгорі золотим хрестом… Барвами веселки переливається мозаїка Богородиці, — блакитно-синя хустка і великі сумовито-карі очі божої матері… Ноги ковзають по дзеркальній поверхні підлоги з сірого й білого мармуру. Мармурові колони гінко піднесли на плечах склепіння центральної бані. Там відлунюють кришталеві голоси хору хлопчиків. Ніби янголи співають у піднебессі».