Зачитайте опис Десятинної церкви. На яких деталях інтер’єру зосереджує увагу авторка?
Десятинна церква описана як білостінна багатоглава будова, бані якої стрімко врізаються в небо й увінчані золотим хрестом. Усередині панує «прохолодно-мармурова врочистість», багато людей, від дихання яких у храмі парко. Особливу увагу авторка приділяє мозаїці Богородиці з блакитно-синьою хусткою й сумовито-карими очима, які «дивляться на гостей стривожено». Підлога дзеркально блищить із сірого й білого мармуру, а мармурові колони підносять склепіння центральної бані, де відлунюють кришталеві голоси хору хлопчиків, «ніби янголи співають у піднебессі».
Яким мав би бути майбутній чоловік Єлизавети?
Єлизавета хотіла мати чоловіком не лише відважного й сміливого воїна, а й людину з вишуканим розумом та освітою. Їй було мало простої любові чи лицарської слави — вона прагнула, щоб майбутній чоловік був освіченим, розумним, гідним її роду.
Що саме Ярослав Мудрий уважав найбільшою силою народу: зброю чи книги? Поясніть чому.
Ярослав Мудрий уважав найбільшою силою народу не зброю, а книги. Він розумів, що «не лише силою зброї можна зміцнювати й примножувати багатства своєї держави, але й миром, науками, книгами, бо в них вища мудрість і вища сила народу». Книги, освіта й знання забезпечують розвиток держави, її авторитет і повагу серед інших народів, а також сприяють духовному зростанню народу. Саме тому Ярослав дбав про освіту, засновував бібліотеки, запрошував писців і цінував книжну науку вище за військову силу.
ПЕРЕВІРЯЄМО (сторінка 33)
1. Оберіть сучасні прапори двох держав, королевою яких була славна Єлизавета Ярославна.
Прапори Норвегії А та Данії Г
2. В уривку «Він знайшов славу сміливця на чужих полях. Але не здобув серця київської князівни» ідеться про
В Гаральда Суворого.
3. Перед візитом до княжого двору візантійські посли вирішили піти
А до Десятинної церкви.
4. Для чого норвезький королевич Гаральд відправив свого друга Інгвара до Києва? Чому Гаральду, на вашу думку, забракло мужності самому приїхати до столиці Русі-України?
Гаральд відправив Інгвара до Києва, щоб той посватав за нього князівну Єлизавету, адже сам Гаральд уже двічі отримав відмову й не наважився особисто їхати втретє. Йому забракло мужності, бо боявся ще однієї відмови, а також, ймовірно, відчував, що після попередніх невдач краще доручити цю делікатну справу досвідченому другові.
5. Чому Інгвар вважав доручення королевича Гаральда делікатним і складним?
Інгвар вважав доручення складним, бо це було питання не лише особистих стосунків, а й честі Гаральда, який уже двічі отримав відмову. Сватання до князівни — справа відповідальна, адже від цього залежала доля не лише Гаральда, а й політичні стосунки між країнами. Крім того, Єлизавета була гордою й розумною, тому завоювати її прихильність було непросто.
6. Знайдіть на початку оповідання й порівняйте опис краю, з якого приїхав Інгвар, з описом місцевості, яку він побачив дорогою від Новгорода до Києва. Чому прибульцю здалося, що він потрапив у земний рай?
Рідний край Інгвара — це кам’янисті береги, холодні хвилі, колючі вітри, мізерна рослинність. Землі Русі-України натомість вразили його багатством, зеленню, просторами, родючістю, чередами худоби. Саме тому Інгвару здалося, що він потрапив у земний рай — тут усе було багатим, красивим і живим, на відміну від суворої півночі.
7. Знайдіть у тексті й зачитайте опис стародавнього Києва. Чим вразило гостей це місто? Як Інгвар упізнав Поділ, якщо раніше ніколи не бував у Києві?
Київ описується як місто з білостінними хатами, що утворюють вулиці, великими кам’яницями, торговими дворищами, церквами. На горі — князівські палаци, звідки лунає дзвін. Гостей вразили велич, багатство, архітектура, святковість міста. Інгвар упізнав Поділ за розповідями своїх торгових знайомих: він чув про це місце й зміг впізнати його за характерними ознаками — розташуванням, забудовою, атмосферою.
8. Доведіть на основі прочитаного, що «київський княжий двір славився освіченими людьми». Охарактеризуйте освітній процес у Русі-Україні.
У тексті згадується, що при церквах і монастирях були школи, де дітей знаті навчали за візантійськими зразками, а простих — на священників і дяків. Ярослав Мудрий заснував бібліотеку при Софійському соборі, дбав про переписування книг, його дочки допомагали в цій справі. Освітній процес був тісно пов’язаний із християнською традицією, але мав і свої давні корені. Освіта на Русі включала знання грамоті, іноземних мов, мистецтв, науки, і була не гіршою, ніж у Європі того часу.
9. Поясніть, чому князя Ярослава називали Мудрим. Яку роль він відіграв у розбудові Русі-України та визнанні її на міжнародній арені?
Ярослава називали Мудрим, бо він не лише розширював і зміцнював державу силою зброї, а й дбав про освіту, науку, книги, мир та розвиток культури. Він заснував бібліотеку при Софійському соборі, відкривав школи при церквах і монастирях, запрошував писців, його дочки допомагали переписувати книги. Саме за Ярослава Русь-Україна стала відомою і шанованою в Європі, а його дочки стали королевами європейських держав. Князь Ярослав укладав династичні шлюби, зміцнював міжнародні зв’язки, що підвищувало авторитет держави на міжнародній арені.
10. Чому, на думку Інгвара, для Норвегії так важливо було закріпити дружбу з Руссю-Україною? Що принесло б для його країни одруження Гаральда з Єлизаветою?
Інгвар вважав, що дружба з Руссю-Україною важлива для Норвегії, бо союз з такою сильною і багатою державою гарантував би спокій та захист, адже «коли маєш за плечима могутнього сусіда — хто наважиться тебе образити?». Одруження Гаральда з Єлизаветою принесло б Норвегії політичну підтримку, зміцнення позицій країни у світі.
11. Варіант А. Випишіть із тексту портретні деталі до образу Єлизавети. Опишіть усно зовнішність князівни, використавши свої записи.
Портретні деталі:
- Золотокоса дівчина із золотою гривною на грудях
- Коса — як корона
- Вища за інших князівен
- У білих заморських атласах, оздоблених сріблястою заполоччю
- У дорогій хутряній накидці
- Важка золота гривна на грудях
- Стрімкі рухи тонкої руки, нетерпляче пристукування чобітком
- У розумних очах мерехтіли відблиски свічок
Усно: Єлизавета — висока, струнка, з довгою золотою косою, яку порівнюють із короною. Вона носить розкішний одяг, прикрашений сріблом і хутром, на грудях — важка золота гривна. Її обличчя розумне, очі уважні й живі, рухи — енергійні та впевнені.
Варіант Б. Використовуючи цитати з тексту, складіть «гроно» для характеристики королевича Гаральда.
Гроно (цитати):
- «Знайшов славу сміливця на чужих полях»
- «Бідний Гаральд, адже він неписьменний!»
- «Його подвиги знають в Італії і Сицилії»
- «Склав навіть пісню про Єлизавету»
- «Майбутній король Норвегії»
- «Бідний Гаральд!.. Він знайшов славу сміливця на чужих полях. Але не здобув серця київської князівни»
- «Нерозділене кохання зробило його відважним вікінгом і поетом»
Гаральд — сміливий, відважний, прославлений воїн, здатний на великі подвиги, поетичний, але неосвічений, закоханий у Єлизавету, готовий боротися за її серце.
12. Поміркуйте, як на королевича Гаральда вплинуло нерозділене кохання. Підтвердьте свої міркування цитатою з тексту. Чи згодні ви з думкою, що кохання здатне зробити поета навіть із відважного вікінга?
Нерозділене кохання стало для Гаральда сильним поштовхом до подвигів і творчості. Він шукав слави на чужих полях, здійснював лицарські подвиги, а ще став поетом, писав пісні про Єлизавету. Про це прямо сказано в тексті: «О, бідний Гаральд! Нерозділене кохання зробило його відважним вікінгом; і поетом. Пісня Гаральда… То стогін серця…». Я згоден, що кохання може зробити поета навіть із воїна, бо сильні почуття спонукають людину до творчості, самовираження.
13. Королевич Гаральд кілька разів сватався до Єлизавети. Чому, на вашу думку, вона йому двічі відмовляла, але останнього разу все-таки погодилася? Що саме допомогло Гаральду завоювати серце київської князівни?
Єлизавета двічі відмовляла Гаральду, бо їй було мало простої любові чи слави воїна — вона хотіла бачити поруч з собою не лише хороброго, а й розумного, освіченого чоловіка, гідного її роду. Останнього разу вона погодилася, бо Гаральд прославився великими подвигами, став королем, а ще — його щире, самовіддане кохання й поетична душа зворушили серце князівни: «їй було мало його любові. Знала, що вона — дочка славного й мудрого князя, воліла мати своїм чоловіком не тільки відважного й сміливого воїна, а й із вишуканим розумом та освітою».
14. Як ви розумієте подані нижче рядки з тексту? На прикладі якого образу ви можете підтвердити чи спростувати свою відповідь?
Не лише силою зброї можна зміцнювати й примножувати багатства своєї держави.
Ці рядки означають, що справжня сила держави — не лише у військовій могутності, а й у розвитку освіти, науки, культури, мирі. Ярослав Мудрий — яскравий приклад цієї думки: він дбав про книжність, будував храми, відкривав школи, заснував бібліотеку, укладав династичні шлюби. Саме завдяки цьому Русь-Україна стала відомою і шанованою серед інших народів, а не лише завдяки мечу.
Що на згадку про батьківську землю взяла князівна Анна в далеку Францію? Чому?
Князівна Анна взяла із собою до Франції багаті скрині з золотом, сріблом, грецькими шовками, хутровими кожухами й власне вишивання — червоно-чорним і сонячно-зеленим. Також Анна взяла книжки, зокрема Євангеліє в золотому окладі, яке вона спеціально замовила переписати. Вона хотіла, щоб ці речі нагадували їй про дім, а також збиралася навчати своїх дітей читати книги й любити їх.
Про що в стінах Софійського собору вів уявний діалог єпископ Готьє з Богоматір’ю?
Єпископ Готьє вів уявний діалог із Богоматір’ю, стоячи перед мозаїкою в Софійському соборі. Богоматір ніби запитувала його, чи добре діло він зробив, організувавши шлюб Анни з французьким королем. Готьє виправдовувався, що це на благо Франції, але Богоматір нагадувала йому про нелегку долю Анни в чужій країні й про її майбутнє. Єпископ визнавав, що життя князівни буде складним, але вважав, що політичний союз важливіший для його країни.
Поясніть, як ви розумієте висловлене у виділеному реченні.
Виділене речення: «Лише сліди людської мудрості, щедрості душі — нетлінні; як і незгасна пам’ять про творців духовних скарбів…»
Це означає, що матеріальні речі з часом зникають, руйнуються, забуваються, а духовні цінності — мудрість, знання, культура, добрі справи — залишаються в пам’яті людства назавжди. Саме духовний спадок, який залишають видатні люди, переживає століття й формує майбутнє народу.
ПЕРЕВІРЯЄМО (сторінка 38)
1. У другій частині оповідання «Ярославни» Р. Іванченко згадує всі наведені географічні назви, ОКРІМ
Г місто Берестечко.
2. У день свого вінчання з французьким королем Генріхом І у Ромейському храмі Анна Ярославна подарувала єпископові
Б Євангеліє.
3. Назвіть, які історичні події відбулись у роки, позначені на умовній шкалі часу та згадані в оповіданні «Ярославни».
- 988 — Хрещення Русі-України
- 1045 — виїзд Єлизавети Ярославни до Норвегії
- 1049 — вінчання Анни Ярославни з Генріхом І у Франції
- 1066 — загибель Гаральда Суворого, чоловіка Єлизавети, у битві з англійцями
- 1075 — останній підпис Анни Ярославни на державному документі у Франції
4. З якими почуттями залишала свій дім Анна Ярославна? Які думки її непокоїли?
Анна Ярославна залишала рідний дім із сумом і тривогою. Вона прощалася з батьківською землею, милувалася зеленими луками, думала, чи є такі ж квітучі береги на далекій Сені, як на Дніпрі. Її непокоїло, чи буде вона щасливою в чужій країні, чи зможе знайти там душевний спокій, чи зможе повернутися додому.
5. Назвіть речі, які взяла київська князівна із собою в чужу країну. Доведіть, що жодна з них не була випадковою.
Анна взяла із собою багаті скрині з золотом, сріблом, персидськими килимами, грецькими шовками, хутровими кожухами, власне вишивання — червоно-чорним і сонячно-зеленим, а також книжки, зокрема Євангеліє в золотому окладі. Жодна з цих речей не була випадковою: скарби й коштовності свідчили про багатство і велич Русі, вишивка — про любов до рідного краю, а книжки — про високу освіченість Анни і її бажання зберегти духовний зв’язок із домом, навчати дітей грамоті й любові до книг.
6. Чому в Ярослава Мудрого були сумніви щодо шлюбу його доньки Анни з французьким королем Генріхом І? Що, на вашу думку, вплинуло на остаточне рішення князя?
Ярослав Мудрий спочатку сумнівався щодо шлюбу Анни з Генріхом І, бо французький король був значно старший за Анну, а майбутнє доньки в чужій країні здавалося непевним. Остаточне рішення князя, ймовірно, визначили політичні інтереси: союз із Францією зміцнював міжнародний авторитет Русі-України й забезпечував вигідні дипломатичні зв’язки.
7. Розкрийте суть державної місії єпископа Готьє Савояра. Чи був він задоволений результатом своєї роботи? Чому був переконаний, що «кращого в житті не робив для своєї вітчизни»?
Єпископ Готьє Савояр мав на меті укласти династичний шлюб між французьким королем і дочкою Ярослава Мудрого, щоб зміцнити Францію союзом із могутньою Руссю. Він був задоволений результатом, бо вважав цей союз найважливішим досягненням для своєї країни: «кращого в житті не робив для своєї вітчизни», адже цей шлюб міг зміцнити владу короля і забезпечити політичну стабільність у Франції.
8. Про що говорив у своєму «Слові о законі й благодаті» отець Іларіон? Наведіть відповідні рядки з тексту.
Отець Іларіон у своєму «Слові о законі й благодаті» славив добу великого Ярослава і його діяння, підкреслював особливу милість Бога до Русі, освячував діяння Володимира Святославича та його сина. У тексті зазначено, що він говорив про те, що «добрі справи Володимира Святославича і його сина — це особлива милість Бога до їхньої землі й він освячує всі їхні діяння!».
9. Уявіть себе французьким послом, що прибув до київського двору навесні 1049 року. Розкажіть, що вас найбільше вразило, здивувало під час урочистої служби в Софійському соборі.
Мене вразила велич і краса Софійського собору: багатий іконостас, чудотворні мозаїки, золоті й срібні прикраси, урочиста атмосфера. Усе це свідчило про багатство й високий рівень культури Русі. Особливо дивувала освіченість князівської родини, численні книги, які переписували писці, та піднесені слова проповідника.
10. Чи були, на вашу думку, київські князівни сповнені поваги до науки й книжної мудрості? Підтвердьте свою відповідь, покликаючись на текст.
Так, київські князівни були сповнені поваги до науки й книжної мудрості. У тексті згадується, що Анна брала із собою книжки, сама замовляла їх переписувати, хотіла навчати дітей читати й любити книги. Також дочки Ярослава допомагали батькові в організації бібліотеки при Софійському соборі, що свідчить про їхню освіченість і повагу до знань.
11. Визначте титул кожної поданої історичної особи.
| Ім’я | Титул | Держава |
|---|---|---|
| Свен Естрідсен | король | Данії |
| Гаральд Суворий | король | Норвегії |
| Ярослав Мудрий | великий князь | київський (Русь-Україна) |
| Генріх І | король | Франції |
| Єлизавета Ярославна | королева | Норвегії, Данії |
| Анастасія Ярославна | королева | Угорщини |
| Анна Ярославна | королева | Франції |
12. Кому з персонажів твору ви найбільше симпатизуєте? Поясніть свою відповідь.
Мені найбільше симпатизує Анна Ярославна, бо вона мудра, освічена, віддана рідній землі, навіть у далекій Франції не забула про своє коріння, зберігала любов до книжок і прагнула передати знання дітям. Її сила духу й здатність зберігати національну ідентичність у чужій країні викликають повагу.
13. Випишіть із тексту твору по 2-3 приклади архаїзмів та історизмів. Яку роль відіграють ці застарілі слова в тексті історичного твору? Чи можна було б в оповіданні «Ярославни» обійтися без них?
Архаїзми:
- тлумач (перекладач)
- чедиги (взуття, схоже на чоботи)
- осанна (уславлення, слава)
Історизми:
- гридь (нижча верства княжої дружини)
- смерд (селянин, підданий)
- дружинники (члени княжої дружини)
Ці слова допомагають створити атмосферу давнини, занурюють читача в епоху Русі-України, роблять оповідання більш правдивим і яскравим. Без них твір втратив би історичний колорит і автентичність.
14. Визначте тему й основну думку оповідання «Ярославни».
Тема: Доля дочок Ярослава Мудрого, їхня роль у зміцненні авторитету Русі-України в Європі, зв’язок особистої долі з історією держави.
Основна думка: Найбільше багатство народу — це його духовні скарби: мудрість, освіта, культура, які переживають століття і формують майбутнє нації.
15. Чи згодні ви з тим, що Ярослав Мудрий «…звеличував землю силою свого розуму й духовного поступу»? Поясніть свою відповідь на основі вивченого на уроках історії та літератури.
Так, згоден. Ярослав Мудрий не лише розширював державу, а й розвивав освіту, відкривав школи, заснував бібліотеку при Софійському соборі, підтримував переписування книг, укладав династичні шлюби. Саме завдяки його розуму й культурній політиці Русь-Україна стала відомою і шанованою в Європі.
16. Як ви розумієте останнє речення твору? Наведіть приклади духовних скарбів українців.
Останнє речення: «Лише сліди людської мудрості, щедрості душі — нетлінні; як і незгасна пам’ять про творців духовних скарбів…»
Я розумію це так: матеріальні речі зникають, а духовні цінності — знання, культура, мистецтво, традиції — залишаються з народом назавжди.
Приклади духовних скарбів українців:
- українська мова
- література (твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка)
- народні пісні, колядки, щедрівки
- ікони, фрески, собори (Софія Київська, Десятинна церква)
- звичаї, обряди, народна мудрість
17. Якби ви були письменником / письменницею чи сценаристом / сценаристкою, про яку історичну постать хотіли б написати оповідання, повість, поему або зняти документальний фільм? Поясніть чому.
Я хотів би написати оповідання або зняти фільм про Анну Ярославну. Вона — приклад сильної, освіченої українки, яка стала королевою Франції, зберегла любов до рідної землі, передала європейцям частку української культури. Її доля — це міст між Україною та Європою, приклад того, як українці впливали на світову історію.
18. Підготуйте, використовуючи довідкові джерела, коротку розповідь (презентацію) про вшанування доньок Ярослава Мудрого в різних країнах.
- Анна Ярославна у Франції відома як Анна Київська. Її ім’я шанують у місті Санліс, де встановлено пам’ятник, у 1065 році Анна Ярославна заснувала монастир Святого Вікентія, в Санлісі поблизу Парижа. Французькі історики визнають її внесок у розвиток культури та освіти. Її Євангеліє досі зберігається у Франції як національна реліквія.
- Єлизавета Ярославна прославлена у Норвегії та Данії. У норвезьких сагах вона згадується як мудра й горда королева. Пам’ять про неї жива в ісландських сагах, західноєвропейських хроніках, а також у віршах її чоловіка Гаральда Суворого.
- Анастасія Ярославна вшанована в Угорщині. Вона стала королевою цієї країни, відома як покровителька освіти й культури, підтримувала будівництво храмів і шкіл. В угорських літописах її згадують як мудру й освічену.
Чи потрібно вивчати рідну мову та спілкуватися нею тим, хто живе поза межами своєї країни?
Так, потрібно. Вивчення та використання рідної мови за кордоном допомагає зберегти національну ідентичність, підтримувати зв’язок із культурою, історією та традиціями свого народу. Досвід української діаспори показує, що саме через мову передається пам’ять про батьківщину, формується спільнота, яка здатна підтримувати одне одного та зберігати українські цінності навіть далеко від дому. Українські громади в різних країнах докладають великих зусиль, щоб діти мали змогу вивчати українську мову й культуру, бо це зміцнює їхню самоідентифікацію та не дає повністю асимілюватися.
Як можна проявити свій патріотизм під час перебування за кордоном?
- Говорити українською мовою в родині та з іншими українцями.
- Вивчати й популяризувати українську культуру, історію, традиції.
- Долучатися до українських громад, відвідувати українські школи, церкви, культурні заходи.
- Підтримувати Україну інформаційно, брати участь у благодійних акціях, допомагати співвітчизникам.
- Гідно представляти свою країну, бути прикладом для інших, розповідати іноземцям правду про Україну.
Чому варто пам’ятати, що навіть за кордоном ми — частинка України?
Тому що кожен українець, незалежно від місця проживання, є носієм української культури, мови, традицій. Саме завдяки таким людям у світі зберігається позитивний імідж України, поширюється знання про нашу країну, а українська спільнота стає сильнішою. Втрата мови та культури за кордоном означає втрату зв’язку з батьківщиною й поступову асиміляцію, тоді як збереження ідентичності — це внесок у майбутнє України, її міжнародний авторитет і підтримка національної єдності.