Запитання та завдання зі сторінки 66
1. Розкажіть про вплив грецької цивілізації на римську.
Грецька цивілізація сильно вплинула на римську культуру: римляни запозичили грецькі релігійні вірування, міфологію, мистецтво, архітектуру, літературу, філософію. Після завоювання грецьких міст у Італії та самої Греції до Риму приїхали грецькі ремісники, скульптори, вчителі, письменники й філософи. У Римі почали відкривати театри й школи за грецьким зразком, а знання грецької мови стало престижним. Римська література виникла як переклад і наслідування грецьких творів, особливо Гомера, а система жанрів та естетичні ідеали були взяті з грецької традиції.
2. Схарактеризуйте золоту добу А́вгуста. Як економічне процвітання Риму вплинуло на розвиток мистецтв?
Золота доба Августа — це період правління Октавіана Августа, коли після громадянських війн у Римі встановилися мир, стабільність і економічне піднесення. Відновилися сільське господарство і торгівля, зріс добробут населення. Це сприяло культурному відродженню: мистецтво стало пишним і піднесеним, столицю перебудували в класичному стилі, а література досягла найвищого розквіту. Август підтримував митців, створював умови для їхньої творчості, що дозволило розвинутися літературі, архітектурі, скульптурі.
3. Якою бачилася Августу роль мистецтва в житті суспільства?
Август вважав мистецтво, особливо літературу, важливим інструментом для відновлення давньоримських чеснот — благочестя, моральності, доблесті. Він бачив у літературі засіб впливу не лише на розум, а й на серце людини, тому сприяв розвитку поезії та підтримував талановитих митців. Література вперше набула суспільного значення, а письменники стали оспівувати досягнення нової влади.
4. Що вам відомо про життя видатного римського поета Вергі́лія?
Публій Вергілій Марон народився на півночі Італії, у містечку Анди. Його батько був ремісником, але згодом розбагатів. Вергілій отримав гарну освіту, навчався в Римі, проте не мав ораторського хисту й обрав поетичну творчість. Його перші твори були песимістичними, відображали тривоги епохи громадянських воєн. Після втрати маєтку через конфіскації його підтримали друзі. Пізніше Вергілій увійшов до літературного гуртка Мецената, став головним поетом епохи Августа і написав свої найвідоміші твори — «Буколіки», «Георгіки» та «Енеїду».
5. Розкажіть історію створення епічної поеми «Енеїда». Яку мету переслідував Вергілій, працюючи над цим видатним твором?
Вергілій працював над «Енеїдою» останні десять років життя за побажанням Августа, який хотів мати епічний твір про себе й свою епоху. Поет прославив у поемі не лише Августа, а й велич Риму, підкресливши, що місія Августа та Риму збігаються. Вергілій прагнув створити національний римський епос, що об’єднує грецьку епічну традицію з римськими цінностями та ідеалами. Він не встиг завершити поему, але Август не дозволив її знищити, і «Енеїда» була опублікована посмертно.
6. Які сюжети лягли в основу поеми Вергілія? Поясніть, чому міфи про троянців та одного з їхніх вождів Енея були надзвичайно популярними в Римі.
Сюжет «Енеїди» — мандри й подвиги троянського царевича Енея, який після загибелі Трої привів утікачів-троянців до Італії й заснував там нове царство. Енею допомагає богиня Венера, а перешкоджає Юнона. Міф про троянське походження Риму був популярний, бо багато римських родів, зокрема рід Юліїв (до якого належав Август), вважали себе нащадками Енея. Це надавало їхній владі божественного походження й законності.
7. Поясніть зв’язок Вергілієвої «Енеїди» з Гомеровими поемами «Іліада» та «Одіссея».
«Енеїда» поєднує сюжетні мотиви обох гомерівських поем: перша частина (книги 1–6) наслідує «Одіссею» (мандри героя), а друга частина (книги 7–12) — «Іліаду» (війна в Італії). Вергілій вступив у творче змагання з Гомером, запозичивши форму й зміст епосу, але підпорядкував усе ідеї прославлення Риму. У «Енеїді» головний герой діє не заради особистої слави, а виконує волю долі, що відрізняє його від гомерівських героїв.
Запитання та завдання зі сторінки 73(71)
1. Хто такий Ене́й і яка доля спіткала його після падіння Трої?
Еней — легендарний троянський царевич, син Анхіза і богині Венери. Після падіння Трої він, виконуючи волю долі, разом із вцілілими троянцями вирушив у далеку подорож, долаючи численні випробування, і зрештою прибув до Італії, де заснував нове царство, ставши родоначальником римського народу.
2. Яку роль суджено було виконати легендарному Енею в історії Риму?
Енею судилося стати засновником римської держави. Його нащадки, зокрема син Іул (Юл), вважалися предками роду Юліїв, до якого належав і Август. Саме Еней заклав підвалини майбутньої слави Риму, а його місія — виконати волю богів і долі, привести троянців у Лацій і дати початок новій великій державі.
3. Прочитайте пророцтво Анхіза. Як у творі автор доводить, що правителі Риму Юлій Цезар і Август є нащадками Енея, а отже, мають божественне походження?
У пророцтві Анхіза в підземному царстві мертвих говориться, що від Енея через його сина Іула піде рід Юліїв, з якого з’явиться Юлій Цезар і Август. Їхнє походження божественне, адже мати Енея — богиня Венера. Таким чином, Вергілій підкреслює законність і божественність влади роду Юліїв, а також їхню місію — привести Рим до величі.
4. Проведіть паралель між сценами двобоїв Ахілла і Гектора та Енея і Турна.
Обидва двобої — кульмінаційні моменти епосу. Як Ахілл і Гектор у «Іліаді», так Еней і Турн у «Енеїді» борються за долю свого народу. Проте Ахілл діє заради особистої слави й помсти, а Еней — як виконавець волі долі, він стримує емоції й діє відповідально. Турн, як і Гектор, гине, але причина його поразки — небажання підкоритися долі та власним пристрастям. Еней перемагає, бо діє як ідеальний римлянин, підкоряючись вищому призначенню.
5. Поясніть роль богів у розвитку подій поеми.
Боги в «Енеїді» не просто втручаються у справи людей, як у грецьких міфах, а виступають як прискорювачі (Венера) або сповільнювачі (Юнона) виконання долі. Юпітер стежить за дотриманням волі долі й не дозволяє богам змінити її хід. Доля — головна рушійна сила, а боги лише допомагають чи перешкоджають героям, але не можуть змінити визначене.
6. Проаналізуйте і заповніть інтелект-карту до поеми «Енеїда»
Ось заповнена інтелект-карта до поеми Вергілія «Енеїда» на основі наданого тексту:
Автор (Вергілій)
- Де і коли народився? Народився у 70 році до н. е. в містечку Анди, поблизу Мантуї.
- Цікаві факти. Походив з простої, але заможної родини, що дозволило йому отримати хорошу освіту. Навчався красномовству в Римі, але не мав ораторського хисту. У 42 році до н. е. в нього конфіскували маєток, але згодом повернули за сприяння впливових друзів, зокрема Октавіана.
- З якою метою написав поему? Поема була написана на замовлення Октавіана Августа з метою прославити не стільки самого правителя, скільки велич Риму та підкреслити божественне походження роду Юліїв.
- Як на неї відреагували? Сучасники високо оцінили поему. Август заборонив знищувати рукопис після смерті Вергілія, і твір став національним надбанням Риму та взірцем для наслідування, який, на думку деяких, перевершив навіть поеми Гомера.
Персонажі
- Характеристика Енея:
- Риси вдачі: Розсудливий, побожний, мужній, вірний обов’язку. Він є не лише могутнім воїном, але й дипломатом, люблячим сином, батьком та чоловіком. Завжди ставить виконання волі богів вище за власні бажання.
- Місія: Врятувати троянців після загибелі Трої, привести їх до Італії та заснувати нове царство, з якого постане Рим.
- Ставлення до сім’ї: Дуже шанобливе. Він рятує свого батька Анхіза з палаючої Трої, піклується про сина Асканія. Його любов до родини є однією з ключових рис.
- Обов’язок: Для Енея обов’язок перед долею, богами та майбутнім народом є найвищим пріоритетом. Він готовий пожертвувати особистим щастям, як у випадку з коханням до Дідони, заради виконання своєї місії.
- Еней (родина та оточення):
- Анхіз: Батько Енея, якого той на руках виносить із палаючої Трої. Є символом мудрості та родинних цінностей. В підземному царстві Анхіз пророкує Енею майбутню славу Риму.
- Асканій (Іул): Син Енея, спадкоємець і надія на відновлення. Рід Юліїв, до якого належав Август, вважав себе нащадком Іула, що обґрунтовувало їхнє божественне походження.
- Креуза: Перша дружина Енея, яка загинула під час падіння Трої.
- Дідона:
- Її роль у поемі: Цариця Карфагена, яка закохалася в Енея. Її історія є символом трагічної жертви, оскільки Еней змушений покинути її, щоб виконати волю богів. Вона є перешкодою на шляху до його мети.
- Турн:
- Убиває: У поєдинку вбиває Палланта, молодого союзника Енея.
- Характеристика: Цар рутулів, головний суперник Енея в Італії. Він хоробрий, але нестриманий та імпульсивний, кидає виклик долі, через що зазнає поразки і гине.
Сюжет
- Падіння Трої: Поема починається після падіння Трої, коли Еней з уцілілими троянцями вирушає в мандри.
- Еней розповідає Дідоні про Трою: Під час перебування в Карфагені Еней розповідає цариці Дідоні про трагічні події останньої ночі Трої.
- Воля богів: Весь сюжет підпорядкований волі богів та долі, яка визначила, що Еней має заснувати нову державу в Італії.
Головні теми
- Доля — це призначення людини.
- Невідворотність долі.
- Громадянський обов’язок: Поема утверджує ідею, що влада — це не право, а важкий обов’язок, який вимагає від людини самопожертви та високих моральних якостей.
- Прославлення Риму та його історичної місії: Головна ідея — показати велич Риму, яка була визначена долею і закладена Енеєм.
Боги
- Юпітер: Верховний бог, який виступає захисником долі. Він не дозволяє іншим богам втручатися у визначений хід подій.
- Венера: Мати Енея, богиня кохання. Вона всіляко допомагає синові у виконанні його місії, виступаючи прискорювачем подій.
- Юнона: Дружина Юпітера, яка ненавидить троянців. Вона постійно намагається перешкодити Енею, але може лише відтягнути у часі неминуче заснування Риму.
- Нептун, Еол, Меркурій: Їхні дії також впливають на події у поемі, допомагаючи або перешкоджаючи героям за наказом вищих богів.
Ідея твору
- Уславлення Августа Октавіана як нащадка богині Венери.
- Неможливість уникнення людиною власної долі (доля Енея — заснування Риму).
- Навіть Боги не можуть перешкодити людині у здійсненні високої місії, якщо вона визначена долею.
- Хто замовив поему? Поему замовив імператор Октавіан Август та його друг і радник Меценат.
- Еней (його роль в ідеї твору):
- Втілення римських чеснот: Еней уособлює ключові римські чесноти: побожність, мужність та вірність (pietas, virtus, fides).
- Ідеальний герой та засновник Риму: Вергілій створює образ ідеального римлянина, гідного стати засновником величної держави.
- Втілення високих моральних цінностей та символ твердості духу.
- Приклад для наслідування: Еней є взірцем правителя і громадянина, для якого громадський обов’язок важливіший за особисті інтереси.
7. Як у поемі Вергілія «Енеїда» пояснюється зв’язок римлян і троянців?
У «Енеїді» Вергілій пояснює, що римляни є нащадками троянців, яких після падіння Трої очолив Еней. Він привів уцілілих троянців до Італії, де заснував нове царство. Його син Іул (Юл) став родоначальником роду Юліїв, з якого пішли видатні римські правителі, зокрема Август. Таким чином, римляни вважали себе спадкоємцями троянців, а їхня держава — продовженням великої троянської традиції.
8. Прокоментуйте, як міфологія стала підґрунтям для римської державності.
Міфологія, зокрема міф про Енея, стала основою для легітимації влади в Римі. Виводячи свій родовід від героїчного троянця Енея, римські правителі підкреслювали божественне походження свого народу й законність своєї влади. Це об’єднувало римлян, формувало спільну ідентичність і зміцнювало авторитет держави.
9. Чому, на вашу думку, для володарів Риму було важливо вивести свій родовід від богів і давніх героїв?
Виведення родоводу від богів і героїв надавало правителям особливого статусу, підкреслювало їхню винятковість і право на владу. Це слугувало виправданням їхнього панування, зміцнювало довіру до влади та об’єднувало суспільство навколо спільної легенди про божественне походження Риму.
10. Доведіть, що Вергілій своєю поемою уславив Рим.
Вергілій у «Енеїді» оспівав велич Риму, показавши, що його піднесення визначене долею й богами. У поемі підкреслюється історична місія Риму — нести мир і порядок світу. Пророцтво Анхіза прямо вказує на майбутню славу римлян, їхню могутність і всесвітнє панування. Таким чином, поема стала національним епосом і символом римської величі.
11. Доведіть, що на творчість Вергілія мали вплив давньогрецька і давньоримська міфології та поеми Гомера.
Творчість Вергілія значною мірою наслідує грецькі міфи й поеми Гомера. «Енеїда» за структурою поєднує мотиви «Одіссеї» (мандри героя) та «Іліади» (героїчна війна). Вергілій використовує грецьких богів, міфологічні сюжети, але підпорядковує їх римським цінностям і ідеї величі Риму. Він також осучаснює міфи, адаптуючи їх до римської традиції.
12. Поясніть значення творчості Вергілія для розвитку давньоримської культури.
Творчість Вергілія стала зразком для римської літератури, закріпила ідеали патріотизму, обов’язку, благочестя. Його поетична мова, жанрові новації й образ ідеального римлянина вплинули на подальший розвиток літератури й культури. «Енеїда» стала джерелом натхнення для наступних поколінь, а Вергілія вважали класиком і мудрецем не лише в античності, а й у середньовіччі та Відродженні.
13. Визначте віршовий розмір, використаний у поемі Вергілія.
У поемі Вергілія «Енеїда» використано гекзаметр — шестистопний дактиль, який був основним віршовим розміром античного епосу.
14. Поясніть, чому твір римського митця називають героїчною поемою.
«Енеїду» називають героїчною поемою, бо її сюжет присвячений подвигам і мандрам героя Енея, який засновує нову державу. У творі оспівуються мужність, відданість обов’язку, боротьба заради великої мети, а головний герой діє як ідеальний римлянин, підкоряючись волі долі.
15. Як ви знаєте, Вергілій, створюючи свою безсмертну поему «Енеїду», виконував замовлення уславити правління Августа Октавіана. Об’єднайтеся у групи і сформулюйте аргументи «за» і «проти» участі митців у таких замовних проєктах. Свої висновки презентуйте перед класом.
Аргументи «за» (на користь замовних проєктів)
- Фінансова стабільність. Замовлення дає митцю гроші, що дозволяє йому не турбуватися про побутові проблеми та повністю присвятити себе творчості. Вергілій, наприклад, завдяки підтримці Августа та Мецената міг спокійно працювати над поемою.
- Визнання та популярність. Робота на замовлення впливової особи, наприклад правителя, забезпечує твору швидке визнання та поширення. «Енеїда» відразу стала частиною офіційної культури Риму.
- Чітка мета. Замовлення надає митцю конкретне завдання та напрямок. Це може слугувати джерелом натхнення і допомагає структурувати роботу. Вергілій мав чітку місію — створити епос, що легітимізує владу Августа.
- Сприяння національній культурі. Такі твори можуть стати основою національної ідентичності та гордості. «Енеїда» створила для римлян величний міф про їхнє походження.
Аргументи «проти» (критика замовних проєктів)
- Обмеження творчої свободи. Митець змушений враховувати вимоги та смаки замовника, що може суперечити його власному баченню. Головним стає не самовираження, а виконання завдання.
- Ризик створення пропаганди. Твір може перетворитися на інструмент політичної пропаганди, а не на самостійний витвір мистецтва. Основна увага приділяється прославленню замовника, а не глибоким ідеям.
- Залежність від політичної ситуації. Митець стає залежним від режиму. Якщо влада зміниться, його твори можуть бути засуджені або забуті разом із покровителем.
- Моральний вибір. Існує ризик, що митцю доведеться вихваляти ідеї або людей, яких він насправді не підтримує, що є компромісом із власною совістю.
Виконуємо творчі завдання
Уявіть, що перед вами завдання уславити свій рід. Придумайте невеличку оповідь, згідно з якою ви походили б від славних предків.
Колись, у сиву давнину, мій пращур, відомий мандрівник і мудрець, врятував ціле село від страшної бурі. За це його нарекли Хоробрим, і відтоді всі нащадки носили це ім’я з гордістю. Саме від нього походить наш рід, і кожен з нас намагається бути гідним його слави.
Якого емоційного забарвлення набуде ваша оповідь: іронічного, радісного, урочистого, смутного тощо? Відповідь обґрунтуйте.
Моя оповідь буде урочистою, бо вона прославляє подвиг і доблесть предка, підкреслює важливість родинної честі та традицій.
Запишіть міф про славне минуле свого роду.
Давним-давно, коли ще ліси були густими, а ріки — повноводними, жив на цих землях мудрий і відважний воїн. Він зумів об’єднати розрізнені племена, навчив їх жити в злагоді та боронити свій край від ворогів. Кажуть, саме його відвага і доброта стали основою для нашого роду, а його ім’я й досі з пошаною згадують у кожній сім’ї.
Робота з текстом поеми “Енеїда”
Верховний бог Юпітер каже про Енея: «Він то вестиме в Італії війни великі, народи Буйні розгромить, закони мужам дасть і мури поставить,— Мури збудує і римлян назве ім’ям своїм власним. їм не кладу я границь, не значу я часу їх владанню; Владу даю їм без меж. Та ще навіть злостива Юнона, Та, що і море, і небо, і землю наповнює жахом, Змінить на краще свій задум, сприятиме спільно зі мною Римлянам, цілого світу владикам, народові в тогах».
Пояснення: Ці слова Юпітера визначають головну місію Енея, яку йому призначила доля. Він має заснувати в Італії нову державу, яка стане могутньою Римською імперією і буде правити світом.
«Горя він досить зазнав, суходолами й морем блукавши, З волі безсмертних богів та мстивої серцем Юнони, Лиха він досить зазнав у бою, поки місто поставив, Лацію давши пенатів, а з ними і плем’я латинське, І Альбалонгу стару, і мури високого Рима… Пасерби Долі, вони усіма проблукали морями. Стільки страждання лягло на підвалини Римського роду!»
Пояснення: Тут підкреслюється, що шлях до заснування Риму був надзвичайно важким. Еней та його супутники пережили багато страждань через гнів богині Юнони, але всі ці випробування були необхідні для виконання великої мети.
«Рідний мій краю, і ти, Іліоне, оселя безсмертних, Славнії мури троян! На порозі чотири аж рази Кінь той спинявсь, і в нім віддавалася дзенькотом зброя. Ми ж, од захвату сліпі, стоїмо на своєму й, безглузді, В башті священній своїй встановляєм жахливу потвору. Тут і Кассандра вуста для пророчого слова одверзла, Та їй не вірив ніхто із обдурених богом троянців. Ми ж, безталанні, яким наближалась остання година. Храми богів урочисто всі зеленню вбрали у місті».
Пояснення: Еней згадує трагічну помилку троянців. Вони проігнорували погані знаки (зупинки коня, брязкання зброї всередині) та не повірили пророцтву Кассандри, завізши троянського коня до міста. Це призвело до падіння Трої.
«Хто жах тої ночі, загибелі й вбивства Виразить може словами, слізьми ті нещастя оплакать? Падає в порох весь город старий, що стояв стільки років;»
Пояснення: Ця цитата передає весь біль і жах Енея від знищення рідного міста. Він оплакує падіння величної Трої, яка існувала багато століть.
«От із собою Енея вона скрізь по городу водить, Місто усе і сідонські багатства показує, хоче Щось пояснити, та рве на півслові. А день звечоріє — Знову ті самі бенкети справляє і слухати прагне Знову, безумна, про горе троянське; слова його пильно З уст випиває».
Пояснення: Тут показано, як сильно карфагенська цариця Дідона закохалася в Енея. Її почуття настільки сильне, що вона забуває про свої справи і прагне лише бути поруч з ним, жадібно слухаючи його розповіді.
«Знов я меча причепив і, приладивши добре, в лівицю Щит я поклав, а за цим лаштувався вже вийти із дому… Тільки на ґанку умить моя жінка до мене припала Й, ноги обнявши мені, простягнула до мене Іула. «Вваж,- як на смерть ти ідеш, то на все нас бери із собою: А як, досвідчений, ти покладаєш надію на зброю, Перше наш дім захисти. Бо на кого ти кинеш Іула? Батька на кого лишиш і свою, як ти звав її, жінку?»
Пояснення: У цьому епізоді дружина Енея Креуза благає його не кидатися знову в бій, а подумати про сім’ю. Вона нагадує йому про обов’язок захищати своїх рідних: сина Іула та старого батька.
«Мовив я: «Ну лиш сідай, дорогий мені батьку, па плечі, Сам я і шию схилю,- твій тягар не важкий мені буде. Що там не випаде нам, небезпечність ми стрінемо разом, Приймем і визвіл удвох. Хай маленький Іул виступає Теж біля мене й здаля хоч слідкує за нами дружина».
Пояснення: Це ключовий вчинок, який демонструє благочестя Енея. Рятуючись із палаючої Трої, він садить на плечі свого старого батька Анхіза, піклується про сина та дружину, показуючи свою вірність родині.
«Ти ж тепер, батьку, бери наші святощі й різних пенатів, Я бо допіру від січ та убивств одійшов,- то й не личить їх доторкатись мені, аж поки в живущому струмі Я не обмиюсь».
Пояснення: Еней демонструє свою побожність. Навіть у такій небезпечній ситуації він дотримується релігійних звичаїв і не торкається священних речей, бо вважає себе «нечистим» після бою.
«…я за тягар свій тремчу й за дорожніх. А як шукав я її та блукав по будинках похмурий. Раптом з’явилось мені безталанне Креуси обличчя… «Годі, немає чого мордувать себе сумом безглуздим, Любе подружжя моє. Приключилося все це з веління Неба».»
Пояснення: Еней дуже переживає за свою родину. Коли він губить дружину Креузу, він сильно горює. Але її привид заспокоює його, пояснюючи, що її загибель була визначена богами, а йому треба йти далі.
«Потім увечері знову на бенкет запрошує гостя, Знов про Троянські події, безумна, почути бажає… В домі порожнім сама на покинутім ложі сумує, Лежачи там».
Пояснення: Тут знову підкреслюється сила кохання Дідони, яке приносить їй страждання. Коли Енея немає поруч, вона залишається самотньою і сумує в своєму палаці.
«Хоч із кохання вмліває сердешний, та божим наказам Все ж підкоряючись, він поспішає до флоту».
Пояснення: Це ключовий момент, що характеризує Енея. Попри свої почуття до Дідони, він обирає обов’язок перед богами. Для нього воля долі важливіша за особисте щастя.
«Зірками клянуся… Що проти волі, царице, твої береги я покинув. Але накази богів… владно мене повели».
Пояснення: Зустрівши тінь Дідони в підземному царстві, Еней намагається виправдатися. Він пояснює, що покинув її не з власної волі, а через наказ богів, якому не міг противитись.
«Троєць Еней, знаменитий мечем і побожністю знаний, Сходить до батька свого під землю до тіней Ереба».
Пояснення: Тут названо дві головні риси Енея — він ідеальний воїн («знаменитий мечем») та віруюча людина («побожністю знаний»). Ці якості дозволяють йому здійснити подвиг — спуститися в царство мертвих.
«“Батьку,- промовив Еней,- твій образ, такий сумовитий, Часто являвся мені і кликав за брами підземні… Дай же, мій батьку, обняти тебе…”».
Пояснення: Цитата показує глибоку синівську любов Енея. Він спустився в царство мертвих, щоб побачити свого батька і почути його поради.
«Нині Дарданського роду в майбутньому суджену славу… Все — твої римські нащадки: тут Цезар, тут Юліїв плем’я».
Пояснення: У підземному царстві батько Анхіз показує Енею майбутню велич Риму. Згадка про Юліїв прямо пов’язує Енея з імператором Августом, доводячи його божественне походження.
«От перед нами і той, що так часто тобі віщували — Август — герой і нащадок богів, що знову появить Вік золотий у краю Італійськім…»
Пояснення: Це пряме прославлення імператора Августа. Його зображено як ідеального правителя, який принесе Риму мир і процвітання («золотий вік»).
«…Чи ти вагаєшся й досі у подвигах мужність явити? Чи й тепер ти боїшся в Авзонських краях оселитись?…»
Пояснення: Слова батька надихають Енея і зміцнюють його рішучість. Після побаченого майбутнього він остаточно позбувається сумнівів і готовий довершити свою місію.
«Турн, мов безумний, тікає зі страху по полю розлогім… Еней же Смертю на місці загрожує кожному, хто лиш підійде».
Пояснення: Під час поєдинку показано протилежність героїв. Турн, головний ворог Енея, втрачає мужність і в паніці тікає. Еней же, навпаки, рішучий і невблаганний.
«…якщо, може, Згадка про батька зворушить тебе, то благаю… ти над старістю Давна Май милосердя… Буде тобі за дружину Лавінія; далі не йди вже В злобі своїй».
Пояснення: Переможений Турн просить Енея про милість, нагадуючи йому про власного батька. Він визнає поразку і благає повернути його тіло рідним.
«…Суворий Еней зупинивсь… І стала поволі ця мова Серце м’ягчити йому, коли зверху плеча він побачив Ремінь злощасний і блиснули пояса бляшки знайомі З хлопця Палланта… Паллант тебе в жертву приносить цією Раною, мститься Паллант…»
Пояснення: Еней майже проявив милосердя, але, побачивши на Турні пояс свого вбитого друга Палланта, він спалахує гнівом. Він вбиває Турна не через жорстокість, а заради справедливості та помсти за смерть товариша.
«Ти ж пам’ятай, громадянине римський, як правити світом,- Будуть мистецтва твої: у мирі тримати народи, Милувать щирих підданців і вкрай довойовувать гордих».
Пояснення: Це головний заповіт для римлян. Їхнє призначення — правити світом, встановлювати закони та мир, проявляючи милість до підкорених і силу до непокірних.