Які емоції та почуття переживає ліричний герой? Знайдіть у вірші слова, які свідчать про внутрішній стан ліричного героя.
Ліричний герой вірша переживає складні та болісні емоції, згадуючи своє дитинство на Буковині та усвідомлюючи трагедію концтабору Бухенвальд.
У тексті є такі слова та фрази, що свідчать про його внутрішній стан:
- “Мене проймає невимовний гнів” - ліричний герой відчуває сильний гнів, обурення через те, що сталося в Бухенвальді. Цей гнів “невимовний”, тобто настільки сильний, що важко висловити словами.
- “О лютий час, що сон дитячий стер // І кожен спомин взяв у колію!” - герой з болем говорить про жорстокий час війни, який знищив безтурботність його дитячих спогадів, “взяв у колію” кожен спомин, тобто наклав на них трагічний відбиток.
- “Не можу юність згадувать свою” - усвідомлення трагедії Бухенвальду робить для ліричного героя нестерпними спогадами про власну юність. Він більше не може безтурботно згадувати своє дитинство.
- “Бо в спомини мої вповза кошмар, // Який виймає серце із грудей” - спогади героя затьмарює жахливий “кошмар” того, що відбувалося в Бухенвальді. Це настільки болісно, що ніби “виймає серце із грудей”.
Отже, ліричний герой переживає гнів, біль, відчай від усвідомлення масштабів трагедії, яка зруйнувала не лише мільйони життів, а й безтурботність його власних дитячих спогадів. Назва концтабору “Бухенвальд” (буковий ліс) нагадує йому про рідну Буковину, але тепер ці спогади затьмарені жахіттями війни та геноциду.
АКТИВНОСТІ
Комунікація
1. Розкрийте історичну та біографічну основу твору.
Історична та біографічна основа твору:
- Альфред Марґул-Шпербер народився на Буковині в єврейській родині. Жив у різних містах Європи та США.
- У вірші йдеться про концтабір Бухенвальд, один з найбільших нацистських концтаборів, що діяв у 1937-1945 роках біля міста Веймар у Німеччині. Там загинуло до 60 тисяч людей.
- Назва “Бухенвальд” (буковий ліс) нагадувала поету про його рідну Буковину, де люди теж страждали під час війни.
2. Про які часи йдеться у вірші? Розкрийте значення художнього прийому переходу з одного часу в інший.
У вірші йдеться про часи Другої світової війни та дитинство ліричного героя. Перехід між цими часовими планами підкреслює трагізм ситуації - безтурботні дитячі спогади затьмарюються жахіттями війни.
3. Виразно прочитайте рядки, у яких автор висловлює протест проти війни.
Протест проти війни виражений у рядках: “О лютий час, що сон дитячий стер І кожен спомин взяв у колію!..” “Бо в спомини мої вповза кошмар, Який виймає серце із грудей”
4. Знайдіть у тексті художні деталі й символи, які свідчать про трагізм Другої світової війни.
Художні деталі й символи, що свідчать про трагізм війни:
- “навіки мовкли голоси” у концтабірному Бухенвальді
- “лютий час”, що стер дитячі спогади
- кошмар, який “виймає серце із грудей”
- дим від спалених людей, що нагадує “біляве пасмо хмар” з дитинства
5. Охарактеризуйте образ ліричного героя.
Ліричний герой - людина, глибоко вражена трагедією війни і концтаборів. Його дитячі спогади про рідну Буковину затьмарені жахіттями Бухенвальду. Він відчуває “невимовний гнів” і душевний біль від усвідомлення масштабів людських страждань у цей “лютий час”.
Цифрові навички
7. Знайдіть в інтернеті історію напису над входом у концтабір Бухенвальд — «Кожному своє», а також факти, світлини, що стосуються трагічної історії Бухенвальда. Підготуйте презентацію, прокоментуйте.
Цей напис був зроблений за наказом коменданта табору у 1937 році, коли Бухенвальд тільки відкрився. Фраза “Jedem das Seine” є латинським висловом, який означає “кожному те, на що він заслуговує”. Нацисти цинічно використали цей вислів, маючи на увазі, що в’язні концтабору нібито отримують те покарання, на яке заслуговують.
Насправді ж, у Бухенвальді в нелюдських умовах утримувалися і знищувалися десятки тисяч невинних людей - євреїв, циган, радянських військовополонених, політичних в’язнів. Їх використовували на примусових роботах, морили голодом, катували й вбивали у газових камерах. Серед в’язнів були навіть діти і підлітки.
Отже, напис “Jedem das Seine” став символом нацистського цинізму і жорстокості. Він разюче контрастує з масовими стражданнями й смертями невинних людей, які відбувалися за воротами з цим написом.
Після війни цей напис зберегли як нагадування про злочини нацизму. Зараз у Бухенвальді діє меморіальний комплекс.
Дослідження і проєкти
8. Як війна впливає на культуру? Проаналізуйте засоби пропаганди, які застосовує «культура війни», зокрема в наш час. Як протистояти таким явищам?
Війна, безумовно, дуже негативно впливає на культуру. Під час війни гинуть або змушені тікати митці, руйнуються культурні пам’ятки, припиняється нормальне культурне життя.
Водночас агресори часто використовують пропаганду для виправдання своїх дій і залякування противника. Це може бути:
- дегуманізація і демонізація ворога в ЗМІ
- поширення фейків і дезінформації
- цензура і придушення інакомислення
- мілітаристська риторика і героїзація насильства
- маніпулювання історичними фактами
- використання мистецтва для пропаганди (плакати, фільми тощо)
Протистояти цьому можна через:
- критичне мислення, перевірку інформації
- збереження гуманістичних цінностей
- підтримку вільних незалежних медіа
- міжкультурний діалог і порозуміння
- увічнення пам’яті про жертв і злочини
- розвиток освіти й культури миру
Отже, культура має бути силою, що протистоїть війні, а не служить їй. Митці й інтелектуали повинні відстоювати правду та гуманізм.
Життєві ситуації
9. Як убезпечити світ від війни та нових жертв? Запропонуйте заходи для міжнародної спільноти.
Щоб убезпечити світ від війни та нових жертв, міжнародна спільнота може вжити таких заходів:
- Зміцнювати систему міжнародного права і міжнародних організацій, таких як ООН. Забезпечити невідворотність покарання за воєнні злочини та злочини проти людяності.
- Розвивати превентивну дипломатію - своєчасно реагувати на потенційні конфлікти, сприяти діалогу і мирному вирішенню суперечок.
- Обмежувати розповсюдження зброї, особливо зброї масового ураження. Посилити контроль над міжнародною торгівлею зброєю.
- Боротися з тероризмом, екстремізмом і мовою ненависті. Протидіяти радикалізації, особливо серед молоді.
- Сприяти економічному розвитку, подоланню бідності та нерівності як всередині країн, так і між ними. Економічні проблеми часто стають причинами конфліктів.
- Інвестувати в освіту, культуру миру і толерантності. Розвивати міжкультурний і міжрелігійний діалог.
- Підтримувати незалежні ЗМІ, боротися з пропагандою і дезінформацією, які розпалюють ненависть.
- Залучати до миротворчих процесів широкі верстви суспільства, особливо жінок і молодь.
- Надавати допомогу постраждалим від конфліктів, сприяти постконфліктному відновленню і примиренню.
- Вивчати й зберігати пам’ять про трагедії минулого, такі як Голокост чи інші геноциди, щоб не допустити їх повторення.
Звісно, це дуже складні завдання, які потребують тривалих зусиль. Але якщо людство хоче уникнути нових війн і страждань, воно мусить наполегливо працювати над побудовою справедливого і мирного світу для всіх.