Пісня про рушник — сповідь-спогад ліричного героя, де мати дарує синові вишитий рушник як символ життєвої дороги. Цей образ втілює чистоту і любов, а мати постає берегинею, яка дала життя і сформувала особистість.
Музику до вірша створив Платон Майборода. Пісня вперше прозвучала у фільмі “Літа молодії” у виконанні Олександра Таранця. Її співали Квітка Цісик, Дмитро Гнатюк та багато інших виконавців. Ця поезія торкає найтонші струни душі, бо втілює найсвятіше — безмежну материнську любов.
Рік: 1959
Рід: лірика
Жанр: ліричний вірш, пісня
Вид лірики: інтимна
Напрям: модернізм
Мотив: оспівування материнської любові
Важливі деталі:
✨ вірш став народною піснею
✨ гімн материнства
🎨 Художні засоби:
Риторичне звертання: “рідна мати моя, ти ночей не доспала”
Епітети: “рідна мати”, “дорогу далеку”, “рушник вишиваний”, “росяниста доріжка”, “зелені луги”, “солов’їні гаї”, “незрадлива, материнська, ласкава усмішка”, “засмучені очі хороші”, “тихий шелест”
Порівняння: “простелю, наче долю”
Метафори: “на ньому цвіте доріжка, луги, гаї, усмішка, очі”, “оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, і вірна любов”, “шелест трав”
Персоніфікація: “щебетання дібров”
Символ: рушник — життєва дорога, любов матері, благословення
Анафора: багато рядків починаються з “І…”
Рефрен: повтор останніх рядків у кожній строфі