Народна пісня “Ой у степу криниченька” — це зворушлива оповідь про важке життя чумаків та трагічну долю одного з них, який помер далеко від дому. Твір пронизаний глибоким сумом і співчуттям до людей, чиє життя було сповнене небезпек і випробувань.
Пісню можна розділити на дві частини. Перша розповідає про мандрівне життя чумаків, які ночують “у чистім степу” і долають далекі шляхи, щоб прогодувати свої родини. Друга частина змальовує трагічний фінал — смерть чумака в дорозі та його поховання на чужині.
Чумацькі пісні відображають важливий період української історії, коли чумацтво було не просто промислом, а особливим способом життя. Чумаки перевозили сіль та інші товари на великі відстані, ризикуючи життям заради добробуту своїх родин.
Пісня “Ой у степу криниченька” — це не просто оповідь про окрему трагедію, а узагальнений образ долі багатьох українських чумаків, які не повернулися додому з далеких доріг.
📜 Паспорт твору
Жанр: Народна чумацька пісня
Тема: Зображення важкого чумацького життя та трагічної долі чумака, який не повернувся додому з далекої поїздки.
Ідея: Висловлення співчуття до чумаків, чиє нелегке життя часто закінчувалося смертю далеко від рідного дому.
Основна думка: Співчуття до важкої долі чумаків.
Художні засоби:
Сталі (постійні) епітети: чистім степу, сива зозуленька, сирої землі.
Епітети: сиві воли, сірі воли, зелена муравина, зеленому байраці.
Метафора: «Воли… доріженьку чують».
Гіпербола: «Насипано та сирої землі, / Що не можу підняти».
Повтор (рефрен): «З неї вода протікає», «Бо в Крим доріженьку чують», «В чистім степу при долині».
Повтори (тавтологія): «Ой Бог знає, та Бог і відає», «Умер, умер чумаченько».
Ніжно-зменшувальні слова: криниченька, доріженьку, чумаченьки, неділеньку, зозуленька.
Звертання: «Ой, подай, чумаче, та подай, голубе…», «Ой рад би я, моя мила…».
Звуконаслідування: «ку-ку» (голос зозулі).
Образи:
- Криниченька — символ життя, джерело сил
- Сива зозуленька — туга родини за годувальником
- Зелений байрак і чисте поле — чужа сторона, де помирає чумак
- Чисте поле — простір свободи й водночас небезпеки