ПОМІРКУЙТЕ!
Про які історичні факти періоду 1920–1930-х років ХХ ст. вам було відомо, а що нового наразі довідалися?
Загальновідомими фактами є Голодомор 1932–1933 років та масові сталінські репресії проти української інтелігенції. Новою інформацією стали відомості про перший масовий голод 1921–1923 років, спричинений пограбуванням селян більшовиками, а також специфічні терміни «червоний ренесанс» та «внутрішня еміграція» діячів культури.
Як суспільно-політичні події тих років позначилися на розвиткові українського мистецтва?
Поразка Визвольних змагань 1917–1921 років призвела до еміграції частини митців, тоді як політика українізації 1920-х років сприяла бурхливому національному відродженню. У 1930-х роках встановлення тоталітарного режиму спричинило фізичне знищення творчого покоління («Розстріляне відродження») та примусове впровадження «соціалістичного реалізму», що перетворило мистецтво на інструмент комуністичної пропаганди.
Розгляньте репродукції картин 1920–1930-х років, світлини про мистецтво того періоду. Чи поглибили вони ваше уявлення про ті буремні роки? Поясніть свою думку.
Репродукції робіт О. Богомазова, М. Бойчука та В. Седляра візуалізують дух епохи, демонструючи перехід від народних традицій до сміливих авангардних експериментів. Картини та кіноафіші того часу підтверджують прагнення митців до модернізації та відходу від класичного реалізму, що робить уявлення про складність і суперечливість того періоду більш наочним.
Якою була українська література 1920–1930-х років?
Українська література цього періоду характеризувалася потужним модерністським оновленням, прагненням до пошуку нових форм і змісту та формуванням неповторних індивідуальних стилів. У літературному процесі співіснували традиційні та новаторські течії, а творчість митців була пройнята пафосом побудови нового світу та відстоюванням культурної незалежності.
Назвіть ознаки авангардизму.
Основними ознаками авангардизму є руйнування традиційних художніх форм і канонів, динамізм, фрагментарність та використання незвичайних виражальних засобів. Напрям також вирізняється інтуїтивним сприйняттям дійсності та введенням нового типу героя — вольової, духовно активної особистості.
ПОМІРКУЙТЕ!
Які асоціації викликали у вас картини художників-авангардистів О. Богомазова, Д. Бурлюка, К. Малевича? Запропонуйте свої прочитання смислів цих полотен.
Картини Олександра Богомазова, зокрема «Пилярі», викликають асоціації з чітким ритмом, енергією праці та індустріальним динамізмом через використання гострих кутів і ламаних ліній. Полотно Давида Бурлюка «Карусель» асоціюється з хаотичним рухом, яскравістю та відмовою від традиційних пропорцій, що символізує стрімку зміну епох. Робота Казимира Малевича «Дівчата в полі» викликає відчуття монументальності та символічного зв’язку людини із землею через спрощення образів до геометричних форм. Смисл цих полотен полягає у пошуку нової художньої мови, яка відповідала б духу радикальних змін у суспільстві та науці початку XX століття.
Поясніть сутність «розстріляного відродження» як явища в мистецтві 1920–1930-х років.
«Розстріляне відродження» — це духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 1920-х — початку 1930-х років в Україні, яке було фізично знищене або репресоване радянським тоталітарним режимом. Сутність цього явища полягає у трагічному розриві між періодом бурхливого національного відродження («червоного ренесансу») та наступними масовими стратами й таборами для інтелігенції. Митці цієї доби намагалися піднести українське мистецтво до світового рівня, поєднуючи національні традиції з європейським модернізмом, але були знищені через невідповідність офіційній комуністичній ідеології.
Зіскануйте QR-код і послухайте музичний проєкт «Тріумф слова», в основі якого — пісні на слова поетів «розстріляного відродження» у виконанні сучасного українського рок-гурту «Гайдамаки». Поділіться своїми враженнями про сучасну музичну інтерпретацію поезії 1920–1930-х років.
Сучасна музична інтерпретація поезії 1920–1930-х років у виконанні гурту «Гайдамаки» демонструє тяглість української культури та актуальність текстів поетів «розстріляного відродження» для сьогодення. Енергійне рок-звучання підкреслює бунтівний дух і внутрішню силу слова митців тієї епохи, роблячи їхню творчість ближчою та зрозумілішою для сучасної молоді. Такий синтез музики й класичної поезії підтверджує тезу про безсмертя справжнього мистецтва, яке неможливо знищити репресіями.
Що ви дізналися про мистецтво періоду Другої світової війни?
Мистецтво періоду Другої світової війни характеризувалося пануванням героїчного пафосу, патріотичної тематики та прагненням мобілізувати народ на боротьбу з ворогом. Через загрозу поразки радянська влада тимчасово послабила ідеологічний тиск, що дозволило митцям звертатися до національної історії, символів та щирих патріотичних почуттів. Проте після завершення війни цей короткий період відносної свободи закінчився відновленням переслідувань за «український буржуазний націоналізм».
ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО
Об’єднайтеся у групи та виконайте одне із завдань (за вибором).
Обрано завдання: Підготувати розповідь про одну з картин художників-новаторів, що справила найбільше враження.
Картина Олександра Богомазова «Пилярі» (1927) справляє враження своєю унікальною композицією, де праця зображена як потужний механічний ритм. Автор використовує футуристичні прийоми, щоб передати напругу людських м’язів і рух інструментів через зіставлення кольорових площин та діагональних ліній. Це полотно демонструє, як український авангард поєднував народні теми з передовими європейськими техніками, перетворюючи звичайну сцену побуту на динамічний маніфест індустріальної епохи.
ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО
Створіть онлайн-виставку «Українська література й інші види мистецтва в 1920–1940-х роках». Скористайтеся Google Slides чи Canva, доберіть відповідний музичний супровід для презентації свого дослідження про українську літературу й інші види мистецтва цього періоду.
Структура онлайн-виставки «Мистецтво гарту і болю» (1920–1940-ві роки):
- Титульний слайд: Назва виставки на тлі репродукції картини О. Богомазова «Пилярі».
- Слайд «Літературний вибух»: Портрети М. Хвильового, В. Сосюри, П. Тичини; цитати про «червоний ренесанс».
- Слайд «Театральний експеримент»: Фотографії постановок театру «Березіль» Леся Курбаса, акцент на синтезі світла та філософії.
- Слайд «Авангард у живописі»: Твори К. Малевича, О. Екстер та Д. Бурлюка, що демонструють відмову від традиційних канонів.
- Слайд «Народження кінопоезії»: Кадри з фільмів О. Довженка «Звенигора» та «Земля».
- Слайд «Трагедія покоління»: Список репресованих митців під назвою «Розстріляне відродження».
- Музичний супровід: Модерністські твори Б. Лятошинського (фрагменти опери «Золотий обруч»).
Підготуйте віртуальну екскурсію «У мистецькій галереї українських художників-авангардистів перших десятиліть ХХ століття». Послухайте враження однокласників та однокласниць про свою роботу.
План віртуальної екскурсії:
- Зал бойчукістів: Огляд монументального стилю Михайла Бойчука («Шевченківське свято») та його учнів В. Седляра («У школі лікнепу») та І. Падалки («Збирання помідорів»).
- Зал кубофутуризму: Аналіз динамічних форм у полотнах Олександра Богомазова («Пилярі») та Давида Бурлюка («Карусель»).
- Зал супрематизму та конструктивізму: Вивчення геометрії Казимира Малевича («Дівчата в полі») та сценічних конструкцій Олександри Екстер.
- Зал скульптури: Демонстрація новаторських рухливих форм Олександра Архипенка («Благодать»).
Висновок: Український авангард став органічним поєднанням народних традицій із європейськими новаціями.
ЧИТАЦЬКА САМОПЕРЕВІРКА
Розкажіть стисло про суспільно-історичні події, розвиток літератури й інших видів мистецтва в 1920–1930-х роках. Чим зацікавили вас твори того мистецького покоління? Поясніть свою думку.
Суспільно-історичні події 1920–1930-х років охоплюють поразку Визвольних змагань, період НЕПу та українізації, що змінилися жорстоким терором, Голодомором 1932–1933 років і тоталітарним контролем. У цей час література й мистецтво пройшли шлях від бурхливого розвитку «червоного ренесансу» до трагедії «розстріляного відродження». Твори цього покоління зацікавили своєю безкомпромісною відмовою від застарілих канонів, прагненням створити «мистецтво майбутнього» та неймовірною силою духу митців, які продовжували творити навіть під загрозою смерті.
Підготуйте розповідь про одну з картин художників-новаторів, що справила на вас найбільше враження.
Найбільше враження справила картина Олександра Богомазова «Пилярі» (1925 р.). Це полотно є яскравим зразком футуризму, де автор передає не просто працю людей, а саму енергію та ритм руху. Фігури робітників схематизовані, а використання яскравих кольорів та гострих геометричних ліній створює відчуття вібрації повітря й звуку пилки. Картина демонструє новий погляд на індустріалізацію як на потужну творчу силу, що змінює світ.
Пригадайте, які вірші про кохання ви вже вивчали.
У попередніх класах було вивчено такі вірші про кохання:
- Іван Франко — «Чого явилася мені у сні?», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня».
- Леся Українка — «Все, все покинуть, до тебе полинуть».
- Тарас Шевченко — «Мені однаково, чи буду…» (у контексті любові до Батьківщини), а також ліричні відступи у поемах.
- Маруся Чурай — «Віють вітри, віють буйні».