ПОМІРКУЙТЕ!
1. Про які історичні факти періоду 1920–1930-х років ХХ ст. вам було відомо, а що нового наразі довідалися?
Загальновідомими є факти про Голодомор 1932–1933 років як акт геноциду українського народу та масові сталінські репресії проти інтелігенції. Новими стали відомості про перший масовий штучний голод 1921–1923 років, зумовлений грабунком українського села більшовиками, масштаби національного піднесення доби «червоного ренесансу» (НЕП та українізація), явище «внутрішньої еміграції» митців, а також про те, що понад 500 представників української культури зазнали репресій у 1930-х роках.
2. Як суспільно-політичні події тих років позначилися на розвиткові українського мистецтва?
Поразка Української революції та червоний терор призвели до загибелі частини діячів, еміграції або переходу в опозиційну внутрішню еміграцію. Тимчасовий компроміс радянської влади (НЕП та українізація 1920-х) викликав небачений злет усіх видів мистецтва, появу плеяди митців-«двадцятників». Натомість утвердження сталінського тоталітарного режиму наприкінці 1920-х — у 1930-х роках призвело до фізичного винищення покоління («розстріляного відродження») і насадження директивного «соціалістичного реалізму», що перетворив мистецтво на інструмент партійної пропаганди.
3. Розгляньте репродукції картин 1920–1930-х років, світлини про мистецтво того періоду. Чи поглибили вони ваше уявлення про ті буремні роки? Поясніть свою думку.
Репродукції робіт О. Богомазова, М. Бойчука, В. Седляра, І. Падалки, світлини вистав Леся Курбаса та кіноафіш О. Довженка наочно демонструють новаторську сміливість, синтез народного мистецтва з європейським авангардом і прагнення творити «мистецтво майбутнього». Контраст між життєствердними, експериментальними роботами 1920-х років та пропагандистськими плакатами 1930–1940-х увиразнює трагедію втрати творчої свободи під тиском тоталітаризму.
ПОМІРКУЙТЕ!
1. Якою була українська література 1920–1930-х років?
Це був період потужного розквіту українського модернізму та авангардизму. Література відзначалася прагненням до оновлення форми й змісту, співіснуванням традиційного та новаторського стильових потоків, формуванням яскравих індивідуальних авторських стилів. Творчість митців була просякнута пафосом духовного розкріпачення, прагненням вивести українську культуру на світовий рівень і гаслом Миколи Хвильового «Геть від Москви!», доки цей процес не було жорстоко обірвано репресіями.
2. Назвіть ознаки авангардизму.
Основними ознаками авангардизму є:
- руйнування традиційних форм і естетичних канонів;
- інтуїтивне сприйняття дійсності;
- динамізм та фрагментарність;
- незвичайні, експериментальні виражальні засоби;
- новий тип героя — вольової, духовно активної людини.
3. Які асоціації викликали у вас картини художників-авангардистів О. Богомазова, Д. Бурлюка, К. Малевича? Запропонуйте свої прочитання смислів цих полотен.
- Картина Олександра Богомазова «Пилярі» (1925 р.) асоціюється з пульсуючим ритмом праці та індустріальною енергією: геометризовані фігури та перетин кольорових площин перетворюють фізичну дію на форму космічного руху.
- Полотно Давида Бурлюка «Карусель» (1921 р.) викликає асоціації з вихором змін, шаленим темпом життя, де зміщення пропорцій і розрив форм підкреслюють злам старого патріархального устрою.
- Твір Казимира Малевича «Дівчата в полі» (1932 р.) викликає тривогу та відчуття монументального трагізму: знеособлені селянські постаті символізують руйнацію традиційного українського села в період колективізації та Голодомору.
4. Поясніть сутність «розстріляного відродження» як явища в мистецтві 1920–1930-х років.
«Розстріляне відродження» — це термін (уведений діаспорним літературознавцем Юрієм Лавріненком) на означення неповторного покоління українських митців 1920–1930-х років, які створили високохудожні шедеври світового рівня, але були фізично знищені (розстріляні, замучені в концтаборах ГУЛАГу) або морально зламані комуністичним режимом. Сутність явища полягає у злочині тоталітарної імперії проти української нації: знищенні її інтелектуального та культурного цвіту заради повного підкорення України.
5. Зіскануйте QR-код і послухайте музичний проєкт «Тріумф слова», в основі якого — пісні на слова поетів «розстріляного відродження» у виконанні сучасного українського рок-гурту «Гайдамаки». Поділіться своїми враженнями про сучасну музичну інтерпретацію поезії 1920–1930-х років.
Сучасна рок-інтерпретація гурту «Гайдамаки» підкреслює драйв, силу, бунтарство та невмирущу енергетику поезії 1920–1930-х років. Потужні гітарні рифи та динамічний вокал увиразнюють актуальність слів закатованих поетів, доводячи головну ідею: слово й духовну спадщину знищити неможливо.
6. Що ви дізналися про мистецтво періоду Другої світової війни?
Мистецтво цього періоду було сповнене героїчного пафосу та патріотичної тематики. Через смертельну загрозу з боку нацизму радянська влада змушена була тимчасово послабити цензурний тиск і дозволити митцям висловлювати щирі почуття любові до рідної землі й звертатися до національної історії. Проте відразу після завершення війни переслідування відновилися, а провідних діячів (О. Довженка, В. Сосюру, М. Рильського) звинуватили в «українському буржуазному націоналізмі».
ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО
Об’єднайтеся у групи та виконайте одне із завдань (за вибором).
Варіант 1. Онлайн-виставка «Українська література й інші види мистецтва в 1920–1940-х роках»:
Структура презентації виставки (для реалізації в Google Slides або Canva):
- Зала 1: «Літературний спалах». Презентація творчих угруповань (ВАПЛІТЕ, «Плуг», МАРС), портрети М. Хвильового, В. Сосюри, М. Куліша, цитати з маніфестів про творення нового українського мистецтва.
- Зала 2: «Новаторський театр і кіно». Фотоматеріали вистав мистецького об’єднання «Березіль» Леся Курбаса; афіші та кадри новаторських фільмів Олександра Довженка («Звенигора», «Земля») й Івана Кавалерідзе.
- Зала 3: «Авангардний живопис і скульптура». Репродукції полотен М. Бойчука («Шевченківське свято»), О. Богомазова («Пилярі»), К. Малевича («Дівчата в полі»), скульптур О. Архипенка («Благодать»).
- Зала 4: «Реквієм незламним (Розстріляне відродження)». Меморіальний слайд із хронологією сталінських репресій, долями замучених митців та цитатою В. Сосюри: «Безсмертя ж бо не розстріляти!».
- Музичний супровід: Фрагменти опери Б. Лятошинського «Золотий обруч» та сучасні композиції гурту «Гайдамаки» на вірші поетів 1920-х років.
Варіант 2. Віртуальна екскурсія «У мистецькій галереї українських художників-авангардистів перших десятиліть ХХ століття»:
План проведення екскурсії:
- Зупинка 1. Школа бойчукістів. Огляд фресок та полотен Михайла Бойчука («Шевченківське свято»), Василя Седляра («У школі лікнепу») та Івана Падалки («Збирання помідорів») — поєднання візантійських, ренесансних і народних традицій із модерною формою.
- Зупинка 2. Кубофутуризм і спектралізм. Знайомство з творчістю Олександра Богомазова («Пилярі») та Давида Бурлюка («Карусель») — дослідження руху ліній і сили кольору.
- Зупинка 3. Супрематизм і театральний конструктивізм. Роботи Казимира Малевича та ескізи костюмів і сцени Олександри Екстер.
- Зупинка 4. Світовий прорив у скульптурі. Об’ємно-просторові новації Олександра Архипенка («Благодать»).
ЧИТАЦЬКА САМОПЕРЕВІРКА
1. Розкажіть стисло про суспільно-історичні події, розвиток літератури й інших видів мистецтва в 1920–1930-х роках. Чим зацікавили вас твори того мистецького покоління? Поясніть свою думку.
У 1920-ті роки на тлі політики НЕПу та українізації в Україні відбувся потужний культурний прорив — «червоний ренесанс». Сформувалися сміливі мистецькі школи: театр «Березіль» Леся Курбаса, школа монументального живопису М. Бойчука, поетичне кіно О. Довженка, розвинувся літературний рух (М. Хвильовий, В. Сосюра, П. Тичина та ін.). Проте наприкінці 1920-х — у 1930-х роках комуністична влада згорнула українізацію, організувала Голодомор 1932–1933 років і фізично знищила понад 500 українських діячів культури («розстріляне відродження»), впровадивши тоталітарний соцреалізм.
Твори митців цього покоління захоплюють надзвичайною духовною свободою, щирістю, сміливими художніми експериментами, прагненням вивести українську культуру в авангард світового поступу та незламністю духу перед лицем репресивної машини.
2. Підготуйте розповідь про одну з картин художників-новаторів, що справила на вас найбільше враження.
Найбільше враження справила картина Олександра Богомазова «Пилярі» (1925 р.). Вона є яскравим зразком українського кубофутуризму. Художник зобразив процес розпилювання колоди не як побутову сцену, а як величний гімн динаміці та людській праці. Через гострі геометричні лінії, зіставлення площин і контраст кольорів Богомазов передає ритм рухів робітників, дзвін пилки, напругу м’язів і вібрацію повітря. Картина показує неповторність українського авангарду, який черпав натхнення водночас із народного колориту та найновіших європейських мистецьких течій.