1. Чи вдалою є назва твору? Поясніть.
Назва є дуже вдалою, бо вона чітко вказує на головну подію п’єси — процес сватання, який відбувається в селі Гончарівка. Весь сюжет крутиться навколо того, за кого ж вийде заміж Уляна: за дурного, але багатого Стецька, чи за розумного, але бідного Олексія.
2. Яку роль виконують у творі пісні?
Пісні передають почуття героїв та створюють народний колорит. Наприклад, Уляна виливає в піснях свій сум через нещасливу долю, а Стецько співає нісенітниці, що підкреслює його дурість . Також через пісні автор показує красу української душі.
3. Як ви оцінюєте вибір Уляни? Обґрунтуйте свою думку.
Я оцінюю вибір Уляни позитивно. Вона обрала щире кохання та людську гідність, а не гроші й «худобу» Кандзюби . Жити з нелюбом, та ще й таким дурним, як Стецько, було б для неї справжньою мукою, тому вона правильно боролася за своє щастя з Олексієм.
4. Чи був якийсь інший вихід із ситуації, що склалася? Чому?
Іншого щасливого виходу не було. Одарка була налаштована рішуче видати дочку за багатого заради волів та худоби й не хотіла чути про кріпака Олексія. Без хитрощів солдата Скорика Уляну або силою видали б заміж, або закохані могли б накласти на себе руки, як вони й погрожували.
5. Оформте інфографіку з характеристиками дійових осіб комедії.
- Олексій: Коваль, кріпак («селянин дідича»), майстровий, щирий і рішучий у почуттях. Готовий на все заради коханої, навіть піти в солдати.
- Уляна: Вродлива, працьовита, вірна у коханні. Здатна на глибокі переживання, але покірна волі матері до моменту відчаю.
- Стецько: Житель Захаркова, багатий, але розумово обмежений, ледачий та інфантильний. Сватається лише з волі батька, не розуміючи суті шлюбу.
- Одарка: Владна, енергійна, меркантильна жінка. Керує чоловіком, але щиро бажає дочці добра, вбачаючи його виключно в багатстві. Дуже забобонна.
- Прокіп: Житель Залопані, п’яниця, безхарактерний підкаблучник. Його головний інтерес — піти «на вольну» (до шинка).
- Скорик: Солдат у відставці, хитрий, бувалий, знає людську психологію. Розмовляє сумішшю російської та української слів («московською мовою»), виступає рушієм щасливої розв’язки.
6. Які особливості романтизму та реалізму наявні у творі?
Реалізм: Правдиве зображення побуту українського села, соціальна нерівність (кріпацтво Олексія), використання живої розмовної мови та суржику, образи Одарки та Стецька.
Романтизм: Ідеалізація почуттів головних героїв (Уляни та Олексія), їхня глибока емоційність, велика кількість пісень, щаслива розв’язка, де добро перемагає.
7. Випишіть особливості комедії в зошит. Доведіть, що «Сватання на Гончарівці» справді комедія.
Особливості комедії як жанру:
- Відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах.
- Сатиричне висміювання негативних суспільних або побутових рис.
- Активна дія, динамічний сюжет із несподіваними поворотами.
- Щасливий фінал для позитивних героїв
Докази, що п’єса є соціально-побутовою комедією:
- Комічні персонажі: Центральним комічним образом є Стецько, чия дурість, інфантильність та примітивність (не вміє рахувати пальці, думає лише про їжу та спання) викликають сміх. Також комічними є боягузливий п’яниця Прокіп і “бувалий” солдат Скорик.
- Гумористичні ситуації: Сцени недолугого сватання Стецька, де він відповідає невпопад, та сцена “ворожіння” Скорика, який дурить забобонну Одарку набором безглуздих слів («Тара, бара, мара…»), видаючи їх за французьку мову.
- Мовні засоби комічного: Автор майстерно використовує суржик Скорика, народну лайку Одарки та алогічні репліки Стецька для створення гумористичного ефекту.
- Викриття вад: Через сміх засуджуються тупість, жадібність до збагачення (Одарка готова віддати дочку за дурня заради волів) та пияцтво.
- Життєствердний фінал: Конфлікт вирішується щасливо — перемогою щирого кохання над розрахунком (Олексій та Уляна отримують дозвіл на шлюб).
9. Опрацюйте цитату Олеся Гончара про Григорія Квітку-Основ’яненка й оформіть три тези, які б розкривали внесок письменника в літературний процес України ХІХ ст.
Ось три тези на основі цитати:
- Засновник нової української прози: Григорій Квітка-Основ’яненко заклав основи нової прози та ввів в українську літературу нові жанри: повість, оповідання та соціально-побутову комедію.
- Утвердження реалізму: Письменник розробив принципи просвітительського реалізму, який став провідним творчим методом в українській літературі 30-х років XIX століття.
- Підвищення статусу літератури: Творчість Квітки-Основ’яненка мала велике значення для того, щоб українська література утвердилася як рівноправна серед інших літератур.
10. Перейдіть за покликанням чи QR-кодом (с. 129) і перегляньте телевізійний фільм-спектакль «Сватання на Гончарівці» (режисер Ігор Земгало). Порівняйте кіно- й літературну версії.
Сюжет фільму-спектаклю майже повністю відповідає літературному першоджерелу. Всі основні події (сварки Одарки з Прокопом, сватання дурника Стецька, хитрощі солдата Скорика та щасливий фінал для Уляни й Олексія) збережено.
Фільм 1958 року — це музична комедія. Герої не просто розмовляють, а часто співають (арії, дуети), що робить виставу схожою на оперету. Музика композитора Кирила Стеценка додає емоційності, якої немає в сухому тексті.
У фільмі характери героїв розкриваються яскравіше завдяки грі акторів. Наприклад, Стецько (у виконанні Михайла Крамара) виглядає ще кумеднішим завдяки своїй міміці та недолугим рухам, а Одарка (Нонна Копержинська) — дуже колоритною та рішучою. У книзі ці деталі читач мусить уявляти сам.
Фільм краще передає народний побут, костюми та живу мову того часу. Однак читання п’єси дозволяє уважніше стежити за грою слів та авторськими ремарками, які у фільмі перетворюються на дії.