Олександр Гаврош. Врятувати Тараса Шевченка

• До змісту

1. Який твір митця ви вже вивчали на уроках української літератури в 6 класі?

У 6 класі ми вивчали Різдвяна історія ослика Хвостика.

2. Що вам відомо про Олександра Гавроша?

Це сучасний український письменник, журналіст, поет і драматург, який народився 1971 року в Ужгороді й мешкає там досі. Він здобув освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Олександр Гаврош активно пише як для дорослих, так і для дітей, часто обираючи героями своїх творів відомих постатей Закарпаття, як-от розбійника Пинтю чи силача Івана Силу.

3. Відшукайте три цікаві факти з біографії митця.

• Олександр Гаврош є неймовірно плідним автором і має вже понад тисячу публікацій у різних газетах і журналах.
• Він вважає, що справжній дитячий письменник — це людина з «чистим серцем» і «незагрубілою душею», яка продовжує вірити в казку і бачить світ емоційно, як велика дитина.
• Митець не просто вигадує сюжети, а глибоко досліджує минуле України: наприклад, у повісті «Врятувати Тараса Шевченка» він використав реальні факти про життя Кобзаря та його друзів.

4. Складіть резюме за біографією письменника.

5. Відшукайте на google-карті місця та архітектурні пам’ятки, згадані в повісті. Прокладіть маршрут пригод героїв твору в ХІХ столітті.

У повісті згадано такі місця Києва середини XIX століття, які можна знайти на карті:

• Ботанічний сад (біля метро «Університет»).
• Бульвар (імовірно, Бібіковський, нині бульвар Тараса Шевченка).
• Хрещатицький майдан (нині Майдан Незалежності).
• Козине болото (місцевість біля Хрещатика, провулок Тараса Шевченка).
• Старе місто: Софійський собор, Михайлівський собор, Андріївська церква.
• Поділ та Житній ринок.
• Печерськ та Києво-Печерська лавра.
• Інститут шляхетних панянок.
• Костел Святого Олександра.
• Царський сад (нині Міський сад).
• Боричів узвіз (переправа через Дніпро).
• Андріївський узвіз.

Маршрут героїв у ХІХ ст.: Будинок Житницького (Козине болото) → Хрещатицький майдан → Царський сад (кафе-шантан) → узвіз на Поділ → переправа біля Боричевого узвозу → Поліцейський відділок на Подолі → втеча вулицями Подолу повз Житній базар до Андріївського узвозу → повернення в будинок на Козиному болоті.

6. Що реальне, а що фантастичне в повісті?

Реальне: Історичні постаті (Тарас Шевченко, Михайло Сажин, Олександр Афанасьєв-Чужбинський, Іван Житницький, Микола Писарєв, Олексій Петров, Іван Фундуклей). Опис Києва XIX століття, побут, одяг, архітектура. Історичні події: арешт членів Кирило-Мефодіївського братства.

Фантастичне: Мандрівка в часі за допомогою крісла-гойдалки. Поява людей із XXI століття (Роман Лук’янович, Ясь, Яна) у Києві 1847 року.

7. Чому Олександр Гаврош використовує прийом мандрівки в часі в минуле?

Автор використовує цей прийом, щоб «оживити» історію для юних читачів, зробити образ Тараса Шевченка ближчим і зрозумілішим (показати його живою людиною, а не пам’ятником). Це також додає твору динаміки, пригодницького духу та дозволяє порівняти цінності сучасного світу і минулого.

8. Пригадайте визначення детективу (за потреби зверніться до словника).

Детектив (від англ. detective — агент розшуку) — це різновид пригодницької літератури, у якому розкривається певна таємниця або злочин. Сюжет зазвичай будується навколо розслідування, пошуку доказів та викриття винуватців.

9. Доведіть, що повість «Врятувати Тараса Шевченка» має ознаки детективу.

У творі присутні такі ознаки детективу:

• Таємниця: зникнення батька (Романа Лук’яновича), яке намагаються розгадати діти.
• Розслідування: Ясь і Яна шукають підказки в кабінеті, аналізують книги на столі, щоб зрозуміти, куди зник тато.
• Шпигунство і стеження: студент Петров таємно стежить за членами братства і героями, пише доноси.
• Арешт і в’язниця: сцени допитів, перебування в камері, поліцейські інтриги (діяльність Писарєва).
• План втечі: герої розробляють операцію з визволення в’язня.

10. Як зображено історичні постаті в повісті?

Історичні постаті зображені як звичайні живі люди зі своїми емоціями та слабкостями, а не як ідеалізовані герої підручників. Тарас Шевченко показаний модним (у білому костюмі), дотепним, але й зажуреним через передчуття біди. Афанасьєв-Чужбинський постає дещо легковажним і самозакоханим, але щирим у своєму страху перед владою. Негативні персонажі (Писарєв, Петров) зображені хитрими пристосуванцями, що служать системі.

10. Як зображено історичні постаті в повісті?

Історичні постаті в повісті зображені не як застиглі «пам’ятники» з підручників, а як живі люди зі своїми емоціями, слабкостями та побутовими проблемами. Наприклад, Тарас Шевченко постає модником у білому парусиновому костюмі, який може жартувати, але й сумувати. Афанасьєв-Чужбинський зображений дещо легковажним і наляканим, а чиновники — хитрими кар’єристами. Автор намагається показати їх «без бронзи», наближеними до реального життя.

11. Випишіть у два стовпчики персонажів твору: а) історичні постаті; б) вигадані персонажі.

12. Які риси характеру притаманні Афанасьєву та Тарасові Шевченку в повісті?

Олександр Афанасьєв-Чужбинський: Легковажний («звик жити легко і безтурботно»), боязкий (хотів сховатися або здатися владі, щоб врятувати кар’єру), марнославний (заздрив славі Шевченка, хотів, щоб його пам’ятали нащадки), товариський, але здатний на допомогу друзям у критичний момент.

Тарас Шевченко: Гідний та гордий (не подав руки Писарєву), талановитий, мужній (готовий прийняти свою долю), впертий («Як упреться, то й возом не зрушиш»), фаталіст (вірить, що «по спині й хрест»), патріот.

13. Яких людей уособлює образ Писарєва? Наведіть дві цитати на користь думки, що автор зневажливо ставиться до свого героя.

Образ Писарєва уособлює тип бездушних чиновників-кар’єристів, пристосуванців, які готові служити будь-якій владі та радіють нещастям інших, щоб вислужитися і отримати нагороду. Це люди системи, позбавлені співчуття.

Цитати:

1. «Він уже задовольнив свій гонор розпачливим виглядом учорашнього київського кумира» (це показує його ницість і зловтіху).
2. «Тож настрій у Миколи Еварестовича був просто чудовий. Що більше викрито змов, то вища нагорода його чекає» (автор підкреслює його корисливість на тлі трагедії інших).

14. Чи можна ототожнювати історичну постать з художнім образом? Чому?

Ні, не можна. Історична постать — це реальна людина, яка жила в минулому, і факти про неї підтверджені документами. Художній образ — це творча інтерпретація автора, який може домислювати діалоги, думки, риси характеру та навіть вчинки героя (як у цій повісті — зустріч із людьми з майбутнього). Це бачення письменника, а не документальна правда.

15. Сформулюйте тему та ідею повісті. Назвіть проблеми, порушені у творі.

Тема: Фантастична мандрівка сучасних українців (батька, сина та їхньої знайомої) у Київ 1847 року з метою врятувати Тараса Шевченка від арешту.

Ідея: Утвердження думки, що історію неможливо змінити, але її треба знати і розуміти; показ Шевченка як живої людини, чиї страждання стали ціною геніальної творчості («Краще враз згоріти, ніж тліти все життя»).

Проблеми:

• Історична пам’ять і зв’язок поколінь.
• Сміливість і боягузтво (Шевченко проти Афанасьєва).
• Дружба і зрада (донос Петрова).
• Доля митця і його вибір (комфорт чи правда).
• Батьки і діти (стосунки Яся з татом).

16. Робота в групах. Перекажіть сюжет твору від імені:

а) Від імені Тараса Шевченка:

«Сидів я у камері на Подолі, чекав своєї долі. Сумно було, що замість Італії, куди Куліш знайшов гроші на поїздку, чекає мене солдатчина чи Сибір. Аж раптом з’явилися дивні люди — чоловік в окулярах, жінка та хлопчик. Вони казали, що прибули з ХХІ століття, і просили мене тікати з ними. Я подумав, що це мені сниться від перенапруження. Вони благали не губити талант, але я відповів: “По спині й хрест”. Краще враз згоріти, ніж тліти все життя. Я не послухав їх, бо від долі не втечеш. А вони зникли, коли почувся свисток поліції».

б) Від імені Афанасьєва-Чужбинського:

«Який жахливий був день! Думав, пропаду ні за цапову душу разом з Тарасом. Але зустрів цього дивака Попадинця. Спочатку він здався мені божевільним, а потім я зрозумів — це мій шанс! Вони хотіли врятувати Шевченка, і я допомагав їм, як міг. Навіть ризикував собою! Шкода, що Тарас такий впертий. Але ці прибульці запевнили мене, що я стану відомим письменником. Афанасьєв-Чужбинський! Звучить, еге ж? Тільки от та красуня Яна зникла, так і не попрощавшись…»

в) Від імені Писарєва:

«Нарешті я спіймав цього зухвальця Шевченка! Тепер мені точно світить підвищення і нагорода від государя. Зайшов до нього в камеру — сидить, носа не вішає, ще й перевдягнутися просить. Ну нічого, в солдатах він швидко забуде про свої віршики. А той студент Петров — корисний малий, хоч і набридливий. Головне, що справа зроблена, змова викрита, і я — герой дня!»

17. Визначте основні частини сюжету твору. Який епізод можна вважати кульмінацією повісті? Чому?

Основні частини сюжету:

1. Експозиція: Знайомство з Ясем, його батьком та музеєм; зникнення батька.
2. Зав’язка: Ясь знаходить записи батька і вирішує вирушити в минуле на його пошуки.
3. Розвиток дії: Прибуття в ХІХ століття, зустріч з Афанасьєвим, арешт батька, зустріч батька з Шевченком у в’язниці, підготовка втечі.
4. Кульмінація: Сцена у в’язниці, коли герої вмовляють Шевченка тікати в майбутнє, а він відмовляється.
5. Розв’язка: Повернення героїв у свій час без Шевченка; усвідомлення ними неможливості змінити історію.

Епізод-кульмінація: Розмова у в’язниці. Саме тут напруга досягає піку: вирішується доля головного завдання героїв (врятувати поета) і доля самого Шевченка. Його відмова є найвищою емоційною точкою твору.

18. Наведіть приклади елементів композиції твору.

Сюжетні елементи:

• Експозиція: Опис життя Яся з батьком, згадка про «машину часу» (крісло).
• Зав’язка: Зникнення батька і рішення Яся його шукати.
• Розвиток дії: Блукання Києвом 1847 року, арешт батька, спроба підкупити варту.
• Кульмінація: Шевченко відмовляється тікати з в’язниці.
• Розв’язка: Повернення героїв додому, роздуми про долю поета.

Позасюжетні елементи:

• Портрет: Опис зовнішності Шевченка («молодик тридцяти п’яти років із бакенбардами… у білому фраку»), Писарєва («м’яка пишна шовкова шевелюра»).
• Пейзаж: Опис Києва («Поділ, що прилягав до Дніпра», «темніли соснові бори» на лівому березі).
• Інтер’єр: Опис кімнати в будинку Житницького («канапа заслана зеленим покривалом», «дзеркало у чорній рамі») або камери в’язниці («тісна облуплена камера», «солома на підлозі»).

19. Таблиця «Проблематика твору «Врятувати Тараса Шевченка»»

20. Робота в групах. Створіть літературний (цитатний) диктант «Упізнай героя / героїню за цитатою». Об’єднайтеся в групи по 4–5 осіб.

Документ для диктанту (виправлений):

1. «Краще враз згоріти, ніж тліти все життя…» — **___**
2. «Геніальна думка! А потім ми приїдемо сюди з Тарасом. Якщо зможемо! Ха-ха!» — **___**
3. «Нам віршів писати ніколи!.. Зайшов попрощатися з вами перед від’їздом» — **___**
4. «Тож настрій у **___** був просто чудовий. Що більше викрито змов, то вища нагорода його чекає» — **___** (Про кого йдеться?)
5. «Ви не маєте права погубити свій талант!» — **___**
6. «Афанасьєв, Сажин, Житницький! — повторив відставник» — **___**
7. «Тим паче, наперед знаючи, що Шевченка чекають важкі десять років солдатчини…» — **___** (Чиї це думки?)
8. «Не гавкай на владу! Віршуй про життєдайне сонечко, каштанові алеї…» — **___**
9. «Який невдоволений! — прошепотів **___** дівчинці з блідим личком» — **___**
10. «Поки варта спить, нам слід мерщій звідси тікати!» — **___**

Файл з відповідями (Ключ):

1. Тарас Шевченко (відповідь Писарєву або прощання з рятівниками).
2. Олександр Афанасьєв-Чужбинський (мріє про зустріч із Шевченком).
3. Микола Писарєв (під час розмови в камері).
4. Про Миколу Писарєва (слова автора).
5. Роман Лук’янович Попадинець (умовляє Шевченка втекти).
6. Кузьмич (старий солдат-сторож).
7. Роман Лук’янович Попадинець (його думки в камері).
8. Олександр Афанасьєв-Чужбинський (згадує свої поради Тарасові).
9. Роман Лук’янович Попадинець (звертається до Марійки).
10. Роман Лук’янович Попадинець (умовляє в’язнів; у вашій чернетці було помилково вказано Афанасьєва, але в тексті ініціатором втечі виступає саме Роман).

21. Складіть ментальну карту «Історичні постаті в повісті Олександра Гавроша «Врятувати Тараса Шевченка».

22. Напишіть розділ-продовження пригод Попадинця Романа Лук’яновича та його сина Яся.

Повернувшись додому, Роман Лук’янович, Ясь та Яна ще довго не могли оговтатися. Крісло-гойдалка завмерло посеред кімнати, наче звичайнісінький предмет меблів, а не портал у часі. Ясь сидів на килимі, розглядаючи селфі з Шевченком — єдиний цифровий доказ того, що все це не наснилося.

— Тату, а як склалася доля Афанасьєва? — тихо запитав хлопець. — Він справді став відомим?

Директор музею усміхнувся і поправив окуляри, що дивом вціліли під час стрибка.
— Історія пішла своїм шляхом, синку. Але я певен, що він дотримав слова і взяв прізвище Чужбинський.

У цей момент Яна Приймак, яка вже встигла підійти до книжкової шафи, здивовано скрикнула. В руках вона тримала запилений згорток, що був захований за старими теками.
— Романе Лук’яновичу! Цього тут раніше не було… Це з фондів Житницького!

Коли вони розгорнули пакунок, у кімнаті запала тиша. Це була невідома раніше картина. На ній, на тлі дніпровських круч, стояли дивні фігури: чоловік у “чудернацьких” окулярах та хлопчик. А поруч, трохи осторонь, сидів вусатий чоловік у білому костюмі й усміхався, тримаючи пензель.

У кутку картини виднівся ледь помітний напис: «Мандрівникам у часі від вдячного Тараса. 1847 рік. Київ».

— Це неможливо! — вигукнув Ясь. — Він встиг нас намалювати?!
— Шевченко був генієм, синку, — прошепотів Роман Лук’янович. — І мав чудову зорову пам’ять.

На звороті полотна був прикріплений пожовклий конверт. У ньому лежала записка з каліграфічним почерком:
«Шановний пане Попадинець! Пише вам Олександр Афанасьєв-Чужбинський. Ви мали рацію — мої твори таки видали!. Але я досі не можу забути вашої супутниці з короткою зачіскою. Переказуйте їй вітання! P.S. Тарас просив передати, що про “каземат” він не шкодує, бо там народжується правда».

Роман Лук’янович перезирнувся з Яною і знову сів у крісло-гойдалку. Воно злегка скрипнуло.
— Що ж, друзі, — промовив він, і в його очах зблиснув азартний вогник. — Шевченка ми, може, й не врятували від солдаччини, але історію відчули на дотик. А попереду в нас ще силач Іван Фірцак і розбійник Пинтя. Готуйтеся!

Крісло під ним знову легенько хитнулося, ніби підтверджуючи: далі буде.