ВИКЛИКИ Й ВИПРОБУВАННЯ, ЩО ЗАГАРТОВУЮТЬ ДУХ
А які якості потрібні звичайній людині, щоб уміти долати труднощі?
Щоб долати труднощі, звичайній людині потрібні сильний характер, витримка, цілеспрямованість, сміливість та непохитна воля до життя. Ці якості допомагають зберігати самоконтроль і боротися перед лицем найважчих випробувань.
Що таке, на вашу думку, воля до життя?
Воля до життя — це внутрішня сила й неухильне прагнення людини боротися за своє існування, долати будь-які страждання, хвороби та небезпеки й чинити опір смерті за будь-яких обставин.
Чому хірург не просто стомився, а виснажився? Чому занудьгував?
Хірург Микола Дудко виснажився через безперервну багатоднівну роботу біля операційного столу без сну й відпочинку, щодня спостерігаючи величезну кількість людських страждань, крові та смертей. Він занудьгував через моральне перевтомлення та психологічне виснаження від постійного споглядання болю та покірності поранених, коли навіть улюблене покликання тимчасово втратило для нього емоційне натхнення.
Яка деталь засвідчує, що в лікаря з’явилися сили? Звідки він їх почерпнув?
Деталлю, що засвідчує появу сил у лікаря, є те, що він почав працювати весело, легко й радісно, з надзвичайним натхненням та енергією, захоплено милуючись пораненим бійцем. Ці сили він почерпнув від незламної волі до життя Івана Карналюка, яка передалася хірургові й сповнила його вщерть.
ПЕРЕВІРЯЄМО
1. За жанром твір О. Довженка «Воля до життя» є
А легендою В повістю
Б оповіданням Г драмою
Правильна відповідь: Б оповіданням.
Олександр Довженко. «Воля до життя»
ПЕРЕВІРЯЄМО
2. У творі історію про воїна Івана Карналюка розповідає
А сам Іван Карналюк В дружина Карналюка
Б хірург Микола Дудко Г медсестра
Правильна відповідь: Б хірург Микола Дудко.
3. Звідки родом Іван Карналюк та що відомо про його родину? Ким він був у війську? Оберіть малюнок, який пов’язаний із діяльністю цього персонажа в мирний час.
Іван Карналюк родом із Поділля. Його родина складалася з батька, матері, діда, баби та сестер, також він мав кохану дівчину Галину. У війську він був звичайним рядовим бійцем та розвідником. Діяльності цього персонажа в мирний час відповідає малюнок В, оскільки до війни Карналюк працював подільським колгоспним пастухом і здобув золоту медаль на Всесоюзній сільськогосподарській виставці за вирощеного бика.
АНАЛІЗУЄМО
4. Чи зазначено в оповіданні рік, коли сталися описані події? Укажіть на шкалі часу період, у який вони відбувалися. Обґрунтуйте відповідь.
В оповіданні точний рік безпосередньо не зазначено. На шкалі часу описані події відбувалися в період Другої світової війни (1939–1945 роки). Це обґрунтовується тим, що головний герой воює на фронті проти фашистських загарбників, а сам Олександр Довженко написав цей твір у 1942 році, працюючи військовим кореспондентом.
5. Що саме ви дізналися про фронтового хірурга Миколу Дудка? В яких умовах він вимушений був робити тисячі операцій? Як дії характеризують його?
Микола Дудко — армійський хірург, який майже півтора року працював на фронті й провів тисячі операцій. Він змушений був працювати без перерви кілька діб поспіль у звичайній сільській хаті, оббитій ряднами й простиралами, під постійним гуркотом та вибухами бомб, коли медсестри непритомніли від виснаження, а поранені чекали на допомогу просто на землі. Ці дії характеризують лікаря як винятково мужнього, витривалого, самовідданого та милосердного фахівця, який працює на межі людських можливостей заради порятунку бійців.
6. Чому волю до життя, тобто силу духу, лікар вважає на війні найважливішою рисою? Коли і як Дудко в цьому переконався? Як ви розумієте його слова, наведені нижче?
Лікар вважає волю до життя найважливішою рисою на війні, тому що навіть найвища медична майстерність є безсилою, якщо людина сама не має внутрішнього прагнення жити й чинити опір смерті. Дудко переконався в цьому під час лікування безнадійно пораненого Івана Карналюка, враженого газовою гангреною: попри відсутність пульсу й невтішні прогнози, бієць силою волі встав зі смертного ложа, сам прийшов до операційної та примусив лікарів боротися за його життя.
Наведені вислови хірурга пояснюються так:
- «Є воля – є людина! Нема волі – нема людини! Скільки волі, стільки й людини…» — сутність людини та її здатність вижити визначаються силою духу; без волі до боротьби людина стає пасивною жертвою обставин і гине.
- «Дякую вам. Ви навчили мене жити. Я схиляюся перед благородством вашої волі» — хірург висловлює глибоку повагу й вдячність бійцеві за приклад незламності, який повернув сили самому лікареві та довів безмежні можливості людського духу.
Олександр Довженко. «Воля до життя»
АНАЛІЗУЄМО
7. Прочитайте виразно часово-просторовий відступ від слів «Ах, як не хотілось йому падати…» до слів «В обличчі його не було вже ні кровинки». Яку роль, на вашу думку, цей позасюжетний елемент відіграє в оповіданні?
Цей позасюжетний елемент розкриває внутрішній світ Івана Карналюка, його психологічний стан і джерело його незламної сили. Опис рідного Поділля, уявна зустріч із батьками, сестрами та коханою Галиною показують, що саме любов до мирного життя, праці та рідного краю дає бійцеві наснагу боротися зі смертю. Цей відступ створює виразний контраст між жахіттям війни та красою мирного буття, пояснюючи, заради чого герой проявляє таку дивовижну стійкість.
8. Чому, проводячи операцію, хірург порівнював Івана Карналюка з античним богом? Що саме лікар мав на увазі – досконале тіло чи мужність?
Хірург порівнював Івана Карналюка з античним богом, оскільки був вражений як його атлетичною статурою («стрункий, як бог», «яка грудна клітка», «які м’язи»), так і величчю його духу. Лікар мав на увазі гармонійне поєднання досконалого тіла та надзвичайної мужності. Міцна статура бійця слугувала вмістилищем для його залізної волі, яка підкорила собі навіть смертельну недугу.
9. Як ви розцінюєте те, що поранений Карналюк, бувши при смерті, силою волі сам зайшов до операційної? Як хірург відреагував на таку ситуацію? Чому зрозумів, що Іван уже сам себе повернув до життя?
Вчинок Карналюка є виявом найвищого героїзму, коли воля до життя перемагає біологічні закони й фізичне безсилля. Хірург був приголомшений і вражений цим видовищем: бієць здавався йому «страшним і прекрасним». Лікар зрозумів, що Іван сам повернув себе до життя, бо внутрішньо не змирився зі смертю й силою власного бажання жити змусив медиків продовжити боротьбу та здійснити неможливе.
10. Заповніть у зошиті подану таблицю. При цьому дотримуйтеся такої послідовності роботи: 1) хтось із вас заповнює першу колонку, а хтось – другу; 2) перевірте одне в одного та перепишіть результати одне одного собі в зошит; 3) заповніть спільно третю колонку.
| Риси характеру хірурга Миколи Дудка | Риси характеру бійця Івана Карналюка | Спільні риси характеру обох героїв |
|---|---|---|
| • Професіоналізм і самовідданість у праці • Гуманізм і співчуття до поранених • Здатність переосмислювати власні погляди та вчитися в пацієнтів • Емоційна та фізична витривалість | • Неймовірна воля до життя та залізна витримка • Мужність, героїзм і безстрашність • Глибокий патріотизм і любов до рідної землі • Цілеспрямованість і жага до перемоги | • Незламна сила духу та залізна воля • Здатність діяти на межі людських можливостей • Гідність, відповідальність та цілеспрямованість • Уміння надихати інших власною стійкістю |
11. Складіть і запишіть план оповідання.
- Розмова оповідача з хірургом Миколою Дудком про роль волі в людині.
- Тяжке поранення розвідника Івана Карналюка в бою.
- Порятунок від ворогів і марення бійця про рідне Поділля та кохану Галину.
- Борня Карналюка зі втратою свідомості біля дерева.
- Невтомна праця хірурга в польовому шпиталі.
- Огляд Карналюка, ампутація руки та розвиток газової гангрени.
- Розпука бійця після слова лікаря та рішення боротися до кінця.
- Невірогідний прихід Карналюка до операційної з вимогою перев’язки.
- Натхненна операція та повернення бійця до життя.
- Тріумф волі до життя і вдячність хірурга своєму пацієнтові.
Олександр Довженко. «Воля до життя»
АНАЛІЗУЄМО
12. Як ви розумієте поетику назви оповідання «Воля до життя»? Доведіть, що ця назва – своєрідний ключ до твору.
Поетика назви оповідання заснована на метафоричному й водночас прямому розкритті головного художнього задуму: людина здатна подолати смерть за наявності непохитного внутрішнього прагнення жити. Ця назва виступає своєрідним ключем до розуміння сюжету та концепції твору, оскільки саме поняття «воля» об’єднує погляди фронтового хірурга та вчинок пораненого бійця. На початку розповіді лікар Микола Дудко зазначає: «Є воля — є людина! Нема волі — нема людини! Скільки волі, стільки й людини». Своєю чергою, боєць Іван Карналюк доводить слушність цієї думки на практиці, зумівши силою власного духу зупинити розвиток смертельної хвороби. Таким чином, назва повністю відображає головну ідею оповідання — перемогу людського духу над фізичним згасанням тіла.
МІРКУЄМО
13. Як ви ставитеся до того, що хірург не призначив Іванові перев’язки? Про що це свідчило? Чи можна вважати це недбалістю лікаря в умовах, які склалися?
Рішення хірурга не призначати перев’язку та процедури пораненому свідчило про критичну виснаженість медичного персоналу й об’єктивну оцінку безнадійності стану бійця, оскільки у Карналюка майже був відсутній пульс, а газова гангрена уразила плече й шию. В екстремальних умовах війни, коли потік скалічених бійців був безперервним, лікар змушений був розподіляти обмежений час та ресурси на користь тих поранених, які мали шанс вижити. Це рішення не можна вважати недбалістю, адже хірург до цього зробив усе можливе: виконав ампутацію, ввів протигангренозну сироватку та зробив переливання крові. Дії лікаря були зумовлені жорстокою реальністю медичного сортування в умовах фронтового госпіталю.
14. У мареннях Іванові з’являється батьківська хата й кохана дівчина Галя. Доведіть, що в людини є ті важелі, які не дають їй покірно вмерти.
Спогади й марення Карналюка про рідне Поділля, батьківську хату та кохану дівчину Галю доводять, що найсильнішими важелями збереження життя є любов до рідного дому, прив’язаність до близьких та прагнення захистити свій мирний світ. Увага до образів рідної землі та коханої «з якою він мріяв прожити над Бугом життя» викликає в бійця не лише тугу, а й несамовиту лють до ворога. Як зазначено в тексті: «Не вмирати, мститися над ворогом хотілося Карналюкові. Жити!». саме моральні цінності, кохання та прагнення справедливості стають тими внутрішніми важелями, які мобілізують усі приховані ресурси організму й не дозволяють людині покірно здатися смерті.
15. В американського письменника Джека Лондона є оповідання «Любов до життя». Порівняйте цей твір з оповіданням О. Довженка «Воля до життя». Подискутуйте, що важливіше – любов до життя чи воля до життя.
Обидва твори висвітлюють граничні можливості людини в екстремальних ситуаціях, проте розкривають боротьбу за виживання під різним кутом. Герой Джека Лондона долає північну пустелю завдяки інстинктивному потягу до збереження існування та біологічній любові до життя в боротьбі з суворою природою. Натомість герой Олександра Довженка, Іван Карналюк, протистоїть смертельному пораненню, а його прагнення жити має свідомий, патріотичний та соціальний характер — це бажання помститися ворогу та повернутися до своєї праці й коханої.
Зіставивши ці два поняття, можна діймати висновку, що любов до життя та воля до життя є двома нерозривними компонентами порятунку людини. Любов до життя дає первинний емоційний імпульс, формує усвідомлення цінності існування й бажання жити, тоді як воля до життя є свідомим інструментом і дієвим механізмом, який перетворює це бажання на конкретні вчинки й боротьбу. Тому обидві якості є однаково важливими: любов створює мотив, а воля дає наснагу його реалізувати.
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
16. Створіть сенкани або діаманту до образів хірурга Миколи Дудка й бійця Івана Карналюка.
Сенкан до образу хірурга Миколи Дудка:
Дудко.
Досвідчений, самовідданий.
Оперує, рятує, надихається.
Повертає бійців до життя.
Лікар.
Сенкан до образу бійця Івана Карналюка:
Карналюк.
Незламний, мужній.
Бореться, підводиться, перемагає.
Проявляє дивовижну силу духу.
Герой.
Олександр Довженко. «Воля до життя»
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
17. Складіть анкету Івана Карналюка та відповіді до неї. Зверніть увагу, що анкета головного героя твору – це набір запитань, який допомагає детально схарактеризувати персонажа, зрозуміти його внутрішній світ, соціальне становище, роль у сюжеті, ставлення до інших персонажів тощо.
| Запитання анкети | Відповідь героя / Відомості про персонажа |
|---|---|
| 1. Повне ім’я та прізвище | Іван Карналюк. |
| 2. Вік та зовнішність | 25 років. «Середній на зріст, стрункий, сіроокий юнак». Під час операції хірург називає його «велетнем» із міцною грудною кліткою, гарними м’язами та мужніми рисами. |
| 3. Походження та рідний край | Поділля, мальовниче село над річкою Буг. |
| 4. Соціальне становище та діяльність у мирний час | Подільський колгоспний пастух. Сумлінний робітник, володар золотої медалі Всесоюзної сільськогосподарської виставки за вирощування племінного бика. |
| 5. Роль і статус під час війни | Звичайний рядовий боець, розвідник. Не вважав себе героєм, хоч і знищив снайперським способом понад півтора десятка окупантів. |
| 6. Родина та близькі люди | Батько, мати, дід, баба, сестри та кохана дівчина Галина, з якою він мріяв про щасливе мирне життя. |
| 7. Ставлення до ворога | Праведний гнів, несамовита ненависть і прагнення помсти за знівечене мирне життя та рідну землю: «Ні, понесу помсту на вашу голову хоч в одній руці…». |
| 8. Ставлення до лікаря та медичного персоналу | Довіра та повага до хірурга Миколи Дудка; вимагає боротися за його життя до останнього: «Жить хочу! Давайте мені перев’язку й усе, що треба!..». |
| 9. Провідні риси характеру та внутрішній світ | Незламна воля, виняткова мужність, цілеспрямованість, скромність, працьовитість і глибока любов до рідного краю та життя. |
| 10. Головне життєве гасло | «Стій, стій! Не здамся! Жить хочу!». |
| 11. Роль персонажа в сюжеті твору | Іван Карналюк — головний герой оповідання. Він є втіленням непереможної сили людського духу та волі до життя, яка здатна здолати навіть смерть (газову гангрену) й надихнути інших на боротьбу. |
18. За бажанням прочитайте в електронному додатку до підручника спогад Миколи Вінграновського «Рік з Довженком». Поділіться своїми враженнями від цього твору з однокласниками й однокласницями.
Спогад Миколи Вінграновського «Рік з Довженком» вражає щирістю, теплотою та глибокою повагою учня до свого великого Наставника. Твір відкриває постать Олександра Петровича Довженка не лише як геніального кінорежисера світового рівня, а й як чуйну, щедру та мудру людину.
Найбільше зворушує те, як Довженко опікувався своїми студентами в Київському театральному інституті, підтримував їх морально й допомагав матеріально у складні повоєнні роки. Амосфера творчості, натхнення та безкорисливої підтримки, яку створили Олександр Петрович разом із дружиною Юлією, викликає щире захоплення. Цей спогад навчає цінувати справжніх учителів, берегти духовну спадщину та завжди залишатися Людиною з великої літери.