Олександр Довженко. «Воля до життя»

• Назад до змісту

Виклики й випробування, що загартовують дух

А які якості потрібні звичайній людині, щоб уміти долати труднощі?

На мою думку, звичайній людині насамперед потрібні витримка, мужність, терпіння та сильний характер. Коли стається лихо, головне — не опускати рук, вірити у власні сили та мати незламну волю жити й боротися попри будь-які перешкоди.

Що таке, на вашу думку, воля до життя?

Для мене воля до життя — це внутрішня сила духу й непереборне бажання людини врятуватися, коли тіло вже знемагає. Це момент, коли людина свідомо обирає боротьбу замість покірності смерті й знаходить у собі сили робити неможливе.

Чому хірург не просто стомився, а виснажився? Чому занудьгував?

Микола Дудко безперервно оперував кілька діб поспіль під гуркіт бомб, практично без сну та відпочинку. Він виснажився до краю не лише фізично, а й морально: бачити нескінченний потік скалічених людей і щодня стикатися зі смертю неймовірно важко. Лікар занудьгував, бо втомився бачити покірність поранених перед смертю, адже звик захоплюватися людською силою, а не безпорадністю.

Яка деталь засвідчує, що в лікаря з’явилися сили? Звідки він їх почерпнув?

Про приплив нових сил свідчить те, що хірург раптом почав працювати весело, легко й з надзвичайним натхненням, ніби після освіжного сну. Він захоплено вигукував, милуючись тілом і мужністю бійця. Цю шалену енергію та друге дихання лікар почерпнув від самого Карналюка — від його впертої, могутньої волі до життя, яка буквально зарядила всіх у кімнаті.

Перевіряємо

1. За жанром твір О. Довженка «Воля до життя» є
Б оповіданням

2. У творі історію про воїна Івана Карналюка розповідає
Б хірург Микола Дудко

3. Звідки родом Іван Карналюк та що відомо про його родину? Ким він був у війську? Оберіть малюнок, який пов’язаний із діяльністю цього персонажа в мирний час.

Іван Карналюк родом із Поділля, з мальовничого села над Бугом. У нього була велика й дружна селянська родина: батько, мати, дідусь, бабуся та сестри, а також кохана наречена Галина. На фронті він служив звичайним рядовим бійцем і сміливим розвідником.

Діяльності Івана в мирний час відповідає малюнок В, оскільки до війни він працював колгоспним пастухом і навіть отримав золоту медаль на сільськогосподарській виставці за вирощеного бика.

Аналізуємо

4. Чи зазначено в оповіданні рік, коли сталися описані події? Укажіть на шкалі часу період, у який вони відбувалися. Обґрунтуйте відповідь.

Точного року в тексті твору автор не називає. Проте на шкалі часу ці події чітко належать до періоду Другої світової війни (1939–1945 рр.). Це видно з деталей: персонажі воюють проти німецьких фашистів, використовують автомати й міни, а сам Олександр Довженко написав це оповідання під час роботи військовим кореспондентом на фронті у 1942 році.

5. Що саме ви дізналися про фронтового хірурга Миколу Дудка? В яких умовах він вимушений був робити тисячі операцій? Як дії характеризують його?

Микола Дудко — досвідчений армійський лікар, який півтора року рятував бійців на передовій і зробив тисячі операцій. Він працював у жахливих польових умовах: у звичайній хаті, завішаній ряднами, під бомбардуваннями, коли сестри падали від безсоння, а їжу йому підносили просто до столу. Його самовіддана праця свідчить про залізну витримку, високий професіоналізм, безмежне милосердя та готовність віддати всі сили заради порятунку людського життя.

6. Чому волю до життя, тобто силу духу, лікар вважає на війні найважливішою рисою? Коли і як Дудко в цьому переконався? Як ви розумієте його слова, наведені нижче?

Лікар вважає силу духу головною рисою, тому що медицина безпорадна, якщо сам поранений здається й не бореться. Дудко переконався в цьому на прикладі безнадійного, здавалося б, Карналюка: попри смертельну гангрену й відсутність пульсу, боєць вижив саме завдяки шаленому бажанню жити.

Цитати хірурга я розумію так:

1. «Є воля – є людина! Нема волі – нема людини! Скільки волі, стільки й людини…» — справжню сутність і гідність людини визначає міцність її внутрішнього стрижня; якщо воля зникає, людина перестає опиратися біді й гине.
2. «Дякую вам. Ви навчили мене жити. Я схиляюся перед благородством вашої волі» — лікар щиро схиляє голову перед подвигом пацієнта, бо приклад простого солдата повернув самому хірургові віру в дивовижні можливості людини та надихнув його на подальшу працю.

7. Прочитайте виразно часово-просторовий відступ від слів «Ах, як не хотілось йому падати…» до слів «В обличчі його не було вже ні кровинки». Яку роль, на вашу думку, цей позасюжетний елемент відіграє в оповіданні?

Цей відступ допомагає зрозуміти, звідки в простого хлопця взялася така надлюдська стійкість. Марення про рідне подільське село, батьківську хату, матір і кохану Галю протиставляються кривавому пеклу бою. Спогади про мирне щасливе життя нагадують Іванові, заради кого й чого він мусить вижити, та перетворюють його страждання на рішучу лють до ворога.

8. Чому, проводячи операцію, хірург порівнював Івана Карналюка з античним богом? Що саме лікар мав на увазі – досконале тіло чи мужність?

Дудко побачив в Іванові гармонію фізичної краси та духовної величі. Боєць мав міцну статуру селянина-трудівника — могутні плечі, шию та м’язи. Проте найголовнішим було те, що це гарне молоде тіло одухотворялося неймовірною мужністю й сміливістю. Хірург милувався саме єдністю тілесної сили та незламного духу.

9. Як ви розцінюєте те, що поранений Карналюк, бувши при смерті, силою волі сам зайшов до операційної? Як хірург відреагував на таку ситуацію? Чому зрозумів, що Іван уже сам себе повернув до життя?

Для мене це справжній подвиг і вершина сили волі, яка перемагає смерть. Хірург був шокований і буквально прикипів до місця, побачивши бійця у закривавлених бинтах. Лікар одразу зрозумів, що солдат уже врятував себе сам: якщо людина без пульсу знаходить силу встати й вимагати операції, її воля до життя настільки сильна, що вона подолає будь-яку гангрену, а лікарям залишається лише допомогти їй технічно.

10. Заповніть у зошиті подану таблицю.

11. Складіть і запишіть план оповідання.

1. Розмова оповідача з фронтовим хірургом про волю та сутність людини.
2. Важке поранення розвідника Івана Карналюка й відчайдушна спроба врятуватися.
3. Марення знесиленого бійця про рідне село, родину та наречену Галю.
4. Боротьба за свідомість і порятунок біля дерева.
5. Цілодобова виснажлива робота Миколи Дудка в польовому шпиталі.
6. Огляд Карналюка, невдала ампутація та поширення газової гангрени.
7. Розпач Івана після відмови в перев’язці та спалах жаги до життя.
8. Неймовірна поява вмираючого бійця на порозі операційної.
9. Натхненна боротьба медиків за життя пораненого.
10. Одужання героя та схиляння хірурга перед величчю його волі.

12. Як ви розумієте поетику назви оповідання «Воля до життя»? Доведіть, що ця назва – своєрідний ключ до твору.

Назва твору є прямим ключем до його головної думки: людина сильніша за будь-які смертельні обставини, доки в ній горить прагнення жити. Слово «воля» тут означає водночас і непохитний характер, і жагу до свободи від смерті та ворожої навали. Ця думка проходить через увесь твір — від філософських міркувань лікаря Дудка до неймовірного вчинку Карналюка, доводячи, що саме сила духу визначає долю людини.

Міркуємо

13. Як ви ставитеся до того, що хірург не призначив Іванові перев’язки? Про що це свідчило? Чи можна вважати це недбалістю лікаря в умовах, які склалися?

Я вважаю, що вчинок лікаря не був недбалістю чи байдужістю. Це свідчило про крайній відчай і страшну реальність фронтового сортування поранених. Дудко вже випробував усі доступні засоби (ампутацію, сироватку, переливання), а гангрена все одно дісталася шиї, пульс зник. Лікар мав витрачати лічені хвилини й медикаменти на тих бійців, яких ще реально було врятувати. Проте саме цей безнадійний крок лікаря став поштовхом, який пробудив у Карналюкові лютий бунт проти смерті.

14. У мареннях Іванові з’являється батьківська хата й кохана дівчина Галя. Доведіть, що в людини є ті важелі, які не дають їй покірно вмерти.

Образи рідного Поділля, батьків, сестер і коханої Галі показують, що людину тримає на землі щира любов до рідних, до своєї землі та мирної праці. Коли Карналюк згадав свою наречену й спокійне минуле над Бугом, він зрозумів, скільки всього в нього забирає війна. Ця туга переросла в святу ненависть до ворога й бажання помсти. Саме любов і обов’язок перед близькими стали тими внутрішніми важелями, які примусили вмираюче тіло піднятися й жити далі.

15. В американського письменника Джека Лондона є оповідання «Любов до життя». Порівняйте цей твір з оповіданням О. Довженка «Воля до життя». Подискутуйте, що важливіше – любов до життя чи воля до життя.

В оповіданні Джека Лондона герой виживає в крижаній пустелі здебільшого завдяки первісному тваринному інстинкту самозбереження й біологічній чіпкості. У Довженка ж Іван Карналюк бореться цілком свідомо: ним керують патріотизм, любов до нареченої та прагнення помститися окупантам.

Я думаю, що ці два поняття нероздільні. Любов до життя дає людині мрію, мету й усвідомлення того, заради чого варто жити. А воля до життя — це діяльний інструмент, залізний характер, який дозволяє втілити це бажання в реальність. Любов запалює іскру, а воля перемагає обставини.

Творчі завдання

16. Створіть сенкани або діаманту до образів хірурга Миколи Дудка й бійця Івана Карналюка.

Сенкан до образу Миколи Дудка:
Дудко.
Виснажений, самовідданий.
Ріже, рятує, надихається.
Повертає надію зневіреним бійцям.
Лікар.

Сенкан до образу Івана Карналюка:
Карналюк.
Мужній, непохитний.
Терпить, підводиться, перемагає.
Долає смерть силою духу.
Герой.

17. Складіть анкету Івана Карналюка та відповіді до неї.

18. За бажанням прочитайте в електронному додатку до підручника спогад Миколи Вінграновського «Рік з Довженком». Поділіться своїми враженнями від цього твору з однокласниками й однокласницями.

Цей автобіографічний спогад справив на мене глибоке враження, бо показує великого митця з дуже теплого, людяного боку. Олександр Довженко постає не просто всесвітньо визнаним кінорежисером, а щирим, мудрим учителем і батьківським наставником. Мене зворушило, як він разом із дружиною підтримував молодих талановитих студентів, допомагав їм вижити у важкі повоєнні часи й щедро ділився життєвим досвідом. Твір допомагає зрозуміти, що справжня геніальність завжди поєднується з добротою та любов’ю до людей.

Завдання з карти-плану уроків

Карта-план до уроку 32. Олександр Довженко. Оповідання «Воля до життя»

Етапи уроку та опрацювання завдань:

I. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання

Стратегія «Платформа для спілкування». Прочитайте вступний текст на с. 123. Дайте відповіді на запитання:
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. запитання у рубриці «Виклики й випробування, що загартовують дух».

II. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку

Прийом «Прогнозування». Використовуючи запропоновані дієслова, учні визначають цілі уроку та основні завдання для себе:

• Ознайомитися з біографією Олександра Довженка періоду Другої світової війни та змістом оповідання «Воля до життя».
• Запам’ятати головних персонажів, ключові моменти сюжету та художні деталі твору.
• Зрозуміти, чому саме воля до життя є вирішальною для порятунку людини в екстремальних обставинах.
• Розвивати вміння аналізувати поведінку персонажів, коментувати їхні вчинки та висловлювати власну позицію.

III. Сприйняття та засвоєння матеріалу. Робота з підручником

Аналітична робота. Прочитайте біографію Олександра Довженка (с. 123–124). Визначте, які факти з життя відображені в його творах:
У роки Другої світової війни Олександр Довженко працював військовим кореспондентом і бачив бойові дії на власні очі. Він неодноразово відвідував передову, польові шпиталі, спілкувався з хірургами та пораненими бійцями. Саме цей особистий досвід спостереження за мужністю фронтовиків ліг в основу оповідання «Воля до життя».

Наскрізне читання тексту. Прочитайте оповідання «Воля до життя» (с. 124–129):
Текст твору прочитано.

Бесіда за прочитаним. Дайте відповіді на запитання 1–3 (с. 130):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 1–3 у рубриці «Перевіряємо».

IV. Формування нових знань, умінь та навичок

Прийом «Шкала часу». Виконайте завдання 4 (с. 130):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 4 у рубриці «Аналізуємо».

Метод «Відкрита трибуна». Виконайте завдання 5 (с. 130):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 5 у рубриці «Аналізуємо».

V. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань

Прийом «Крісло героя». Виконайте завдання 6 (с. 130):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 6 у рубриці «Аналізуємо».

VI. Підбиття підсумків. Рефлексія

Прийом «5 пальців»:

• Мислення: Я усвідомив, що навіть у безнадійних ситуаціях людський дух і внутрішня воля здатні творити дива та перемагати смерть.
• Близькість до мети: Я уважно прочитав оповідання, відповів на запитання підручника та розібрав характер головного героя.
• Настрій: Серйозний, піднесений і сповнений поваги до мужності воїнів та лікарів.
• Взаємодія: Активно обговорював прочитане з однокласниками, ділився думками.
• Фізичний стан: Почувався бадьоро та зосереджено протягом усього уроку.

VII. Домашнє завдання

Виконати завдання 11 (с. 131):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 11 у рубриці «Аналізуємо».

Карта-план до уроку 33. Образи Івана Карналюка та Миколи Дудка

Етапи уроку та опрацювання завдань:

I. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання

Прийом «Цікаві факти». Назвіть відомі факти про життя і творчість Олександра Довженка:
Олександр Довженко народився на мальовничій Чернігівщині, на хуторі В’юнище біля Сосниці. Він став всесвітньо відомим кінорежисером, а його німа кінострічка «Земля» увійшла до списку шедеврів світового кінематографа. Під час Другої світової війни він створив видатні воєнні оповідання, публіцистичні статті та кіноповість «Україна в огні», за яку зазнав опали від тоталітарного режиму. Останні роки життя митець вимушено провів у Москві, викладаючи у ВДІКу, де виховав багатьох видатних українських митців, зокрема Миколу Вінграновського.

II. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку

Вправа «Ланцюг довіри». Об’єднайтеся в коло. Назвіть свою спільну рису чи якість із сусідом праворуч і, взявшись за руки, утворіть «ланцюг довіри»:
Спільною рисою може бути прагнення підтримувати товариша у складний момент, чесність у стосунках, повага до чужої праці та незламність перед труднощами. Як лікар Дудко та боєць Карналюк довірилися один одному в боротьбі зі смертю, так і взаємодовіра в класі допомагає долати будь-які завдання.

III. Сприйняття та засвоєння матеріалу. Робота з підручником

Вибіркове читання тексту. Виконайте завдання 7 (с. 130):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 7 у рубриці «Аналізуємо».

Прийом «Моя позиція». Виконайте завдання 8 (с. 130):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 8 у рубриці «Аналізуємо».

IV. Формування нових знань, умінь та навичок

Евристична бесіда. Виконайте завдання 9 (с. 130):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 9 у рубриці «Аналізуємо».

Робота в парах. Виконайте завдання 10 (с. 131):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 10 у рубриці «Аналізуємо».

V. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань

Вправа «Ланцюжок асоціацій». Доберіть асоціації до поняття «воля»:
Воля — сила духу, незламність, рішучість, стійкість, боротьба, прагнення жити, свобода, витривалість, самовладання, перемога.

Прийом «Піраміда твору»:
Іван Карналюк.
Мужній, непохитний.
Фронтовий польовий шпиталь.
Смертельне поранення, гангрена, зневіра.
Поранений боєць мужньо долає смерть.
Відмова хірурга пробуджує шалену лють жити.
Вмираючий солдат сам іде вимагати рятівної операції.
Хірург рятує бійця завдяки незламній волі до життя.

VI. Підбиття підсумків. Рефлексія

Вправа «Палітра емоцій». Оберіть колір, який найбільше відповідає вашому емоційному станові:
Обираю оранжевий (радість, благополуччя, оптимізм) та зелений (спокій, упевненість), оскільки фінал твору сповнений віри в людину, її моральну велич і здатність перемагати навіть за найжорстокіших обставин.

VII. Домашнє завдання

Виконати завдання 16 (с. 131):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 16 у рубриці «Творчі завдання».

Карта-план до уроку 34. Проблематика твору

Етапи уроку та опрацювання завдань:

I. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання

Інтерактивна вікторина:
Онлайн-вправа LearningApps: відкрити інтерактивну вправу
Ключові факти для перевірки знань:

• Оповідачем історії є досвідчений військовий хірург Микола Дудко.
• Головний герой оповідання — подільський парубок, розвідник Іван Карналюк.
• Смертельна хвороба, яка загрожувала життю бійця, — газова гангрена.
• Головний фактор одужання — колосальна внутрішня воля до життя, що підтримала зусилля лікарів.

II. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку

Вправа «Очікування». Сьогодні на уроці я очікую … , тому що … :
Сьогодні на уроці я очікую глибше осмислити морально-філософський зміст оповідання, тому що тема незламності духу та духовної сили українців залишається надзвичайно актуальною й сьогодні.

III. Сприйняття та засвоєння матеріалу. Робота з підручником

Вибірковий переказ тексту. Виконайте завдання 13 (с. 131):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 13 у рубриці «Міркуємо».

Аналітична робота. Виконайте завдання 17 (с. 131):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 17 у рубриці «Творчі завдання».

IV. Формування нових знань, умінь та навичок

Метод «Моя позиція». Виконайте завдання 14 (с. 131):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 14 у рубриці «Міркуємо».

Робота в групах. Виконайте завдання 15 (с. 131):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 15 у рубриці «Міркуємо».

V. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань

Прийом «Уважний читач». Сформулюйте по 5 запитань до прочитаного тексту і озвучте їх одне одному:

1. Чому Микола Дудко вважав, що медицина безсила, якщо сам поранений здається перед лицем смерті?
2. Які спогади допомогли Карналюкові втриматися при тямі після важкого поранення на полі бою?
3. З якої причини лікар спочатку відмовився робити перев’язку Іванові?
4. Як вчинок Карналюка вплинув на стан і настрій хірурга та всього медичного персоналу?
5. Чому хірург у фіналі схилився перед солдатом зі словами вдячності?

Прийом «Плюс–мінус–цікаво»:

• «+» (що сподобалося): Глибокий гуманізм твору, велич характерів бійця Карналюка та хірурга Дудка, оптимістична віра в нездоланність людини.
• «–» (що вразило важкістю): Жорстокі картини війни, нелюдське виснаження хірурга та трагічне становище безнадійно поранених бійців.
• «!» (цікаві факти): Оповідання написано безпосередньо в розпал війни у 1942 році; твір є яскравим зразком фронтової новелістики Олександра Довженка.

VI. Підбиття підсумків. Рефлексія

Вправа «Очікування». Мої очікування від уроку справдилися / не справдилися … , тому що … :
Мої очікування від уроку повністю справдилися, тому що ми детально проаналізували проблематику незламності людського духу, порівняли твір Довженка з твором Джека Лондона та дійшли важливих висновків про цінність волі до життя.

VII. Домашнє завдання

Виконати завдання 18 (с. 131):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 18 у рубриці «Творчі завдання».