Завдання від Софії Мудрагелівни
У робочому зошиті накресли таблицю ЗХД. Заповни її першу колонку. Напиши, що ти знаєш про зимові новорічні свята та які твори на цю тему ти читав/читала. У другій колонці напиши, що нового ти хочеш дізнатися, щоб відповісти на ключове запитання розділу. Коли опануєш новий матеріал, заповни третю. Проаналізуй записи другої та третьої колонок. Чи вдалося тобі знайти відповіді на свої запитання? Якщо ні, пошукай їх у мережі Інтернет або звернися за консультацією до вчительки/вчителя.
| Що я знаю | Що я хочу дізнатись | Що я дізнався/дізналася |
|---|---|---|
| Новий рік - це свято, яке відзначають 1 січня. | Походження святкування Нового року та різні традиції в різних культурах. | Святкування Нового року бере свій початок від язичницьких свят зимового сонцестояння, які відзначались у багатьох культурах. |
| Вважається, що це свято має давні язичницькі корені, пов’язані зі святкуванням зимового сонцестояння. | Які літературні твори присвячені темі новорічних свят та містять їх опис? | - У різних культурах є свої унікальні традиції святкування Нового року, пов’язані з їх історією та віруваннями. |
| У багатьох країнах є різні традиції святкування Нового року, такі як прикрашання ялинки, обмін подарунками, феєрверки. | Як відзначають Новий рік в інших країнах та культурах? | Багато письменників зверталися до теми новорічних свят у своїх творах. |
| - Я не читав/читала новели та вірші українських письменників, де згадується святкування Нового року | - Чи є особливі новорічні традиції в моєму регіоні чи громаді? | У моєму регіоні є традиція випікати особливий новорічний пиріг та ходити колядувати на Щедрий вечір. |
Софія Мудрагелівна пропонує
Прочитай виразно прислів’я. Якій темі вони присвячені? Свою відповідь обґрунтуй.
Ці прислів’я присвячені темі різдвяно-новорічних свят та звичаїв, пов’язаних з ними. Ось моє обґрунтування:
- “На Святвечір і худобина людську мову розуміє” - явно стосується Святвечора, вечора напередодні Різдва, який вважався магічним часом, коли тварини начебто розуміли людську мову.
- “Як дзвіночки задзвонили - скупі двері зачинили” - тут ідеться про різдвяні дзвони та колядників, які ходили від хати до хати зі співами. “Скупі двері зачинили” означає, що скупі люди не впускали колядників.
- “І що то ти за людина, що минає колядина?” - знову ж таки, згадується традиція колядування на Різдво. Це докір людині, яка обминає колядників.
- “Різдво йде, коляду веде” - пряма згадка Різдва та колядування як найголовнішого різдвяного звичаю.
Отже, усі ці прислів’я стосуються різдвяно-новорічного циклу свят, традицій колядування, віри у магічні події під час Святвечора тощо. Вони відображають давні народні звичаї українців.
Олекса Воропай. Зимові ворожіння
Поміркуй над прочитаним
1. Про яку пору року йдеться у фрагменті? Знайди підтвердження своєї думки в уривку
З фрагмента можна зрозуміти, що йдеться про зимові новорічні свята в Україні. Це підтверджується згадками про свято Андрія (13 грудня), холодну пору року (“дівчата бігають попід вікна”, “розкладають вогнище на березі річки, на льоду прорубують ополонку”).
2. У робочому зошиті створи інтелектуальну карту про традиційні українські ворожіння взимку
Ворожіння дівчат про заміжжя - давня українська традиція, прикладами якої є:
- Слухати під вікнами, питатися імен перехожих чоловіків
- Кидати чоботи - куди впаде носком, туди й заміж піде
- Перераховувати кілки в паркані (“удівець, молодець…“)
- Гуцулки зав’язували очі й рахували кілки до 9-го, що символізував нареченого
- Годувати варениками кота, щоб дізнатися, хто першою вийде заміж
3. Спираючись на інтелектуальну карту, усно перекажи, як дівчата ворожили під час новорічних свят
Дівчата прагнули дізнатися про своє майбутнє подружнє життя, що було дуже важливим у патріархальному суспільстві того часу.
4. Чому для дівчат було важливо дізнатися про своє подружжя? Як про це сказано в тексті?
У патріархальному суспільстві того часу заміжжя було дуже важливим для дівчат, їхнім майбутнім статусом і долею у житті.
З тексту можна зрозуміти, що для дівчат було дуже важливо дізнатися про своє майбутнє подружнє життя. Це видно з детальних описів різноманітних ворожінь та ритуалів, які вони проводили на Меланки:
- Вони ворожили так само як на Андрія - кидали чоботи, переліковували кілки в парканах, питалися імен у перехожих чоловіків - щоб дізнатися, чи вийдуть заміж і за кого.
- Гуцульські дівчата спеціально зав’язували очі й на дотик вибирали кілок, щоб судити про свого майбутнього нареченого - чи буде він рівний і гарний.
- Вони годували кота варениками, щоб зрозуміти, хто з них першою вийде заміж.
- Кидали тліючі головешки у прорубану ополонку, щоб з’ясувати, чи вийдуть за багатого, чи бідного.
Таким чином, текст прямо вказує, що дізнатися про свою майбутню сім’ю та судженого було дуже важливим для дівчат під час святкування Меланки. Ворожіння та гадання були невід’ємною частиною цього свята для них.
5. Постав по одному запитанню різного виду до уривку і дай відповіді на них.
Відкрите запитання:
Які звичаї та ворожіння описано в уривку і що вони означають для дівчат?
Відповідь:
В уривку описано кілька звичаїв та ворожінь, які практикували дівчата на свято Меланки. Вони кидали чоботи, щоб визначити, куди вийдуть заміж. Переліковували кілки в парканах, питалися імен у перехожих чоловіків - щоб дізнатися, чи вийдуть заміж і за кого. Гуцульські дівчата обмацували кілки на дотик із зав’язаними очима, щоб судити про свого майбутнього нареченого. Годували кота варениками, щоб зрозуміти, хто першою вийде заміж. Кидали тліючі головешки у ополонку, щоб з’ясувати, чи вийдуть за багатого чи бідного. Все це мало велике значення для дівчат, адже вказувало на їхню майбутню долю та сім’ю.
Закрите запитання:
Чи згадується ворожіння з підкиданням чобота в уривку?
Відповідь: Так, згадується.
6. Які прислів’я, наведені на початку розділу, відповідають уривку з твору О. Воропая?
З наведених на початку розділу прислів’їв, жодне не відповідає прямо уривку з твору О. Воропая про традиційні дівочі ворожіння на Новий рік.
Проте ці прислів’я, які ви навели:
“На Святвечір і худобина людську мову розуміє” “Як дзвіночки задзвонили - скупі двері зачинили” “І що то ти за людина, що минає колядина?” “Різдво йде, коляду веде”
Пов’язані з іншими новорічно-різдвяними традиціями та віруваннями в Україні. Вони стосуються Святвечора, дзвонів на Різдво, колядування та антропоморфізму (“худобина розуміє людську мову”).
Отже, ці прислів’я узагальнено відображають новорічно-різдвяну обрядовість, але не прямо стосуються ворожінь дівчат, описаних у фрагменті з книги Воропая.
Домашнє завдання (на вибір)
1. Підготуй повідомлення про традиції та обряди на свято Маланки
Свято Маланки відзначалося напередодні Нового року і було пов’язане з переодяганням та маскуванням молоді, ходінням від хати до хати перебраних маланкарів із співом щедрівок, віншуваннями та жартівливими сценками.
Традиційними персонажами маланкарського дійства були Маланка (хлопець у жіночому вбранні), Василь, дід, циган, коза, жид тощо. Важливе місце посідав обряд водіння “кози” - хлопця у вивернутому кожусі, який повзав рачки.
Популярним було театралізоване дійство про викрадення Маланки Змієм-Дідом та її визволення Василем.
Маланкарі обходили хати з плугом або чепігами, символічно “орали” та засівали зерном для майбутнього врожаю.
На святковому столі обов’язково були щедра куті та різноманітні страви, особливо зі свининою як символом достатку.
Молодь влаштовувала розваги, співи, танці впродовж усієї ночі. Дівчата ворожили про судженого в ніч перед Новим роком.
Зранку в перший день Нового року хлопці ходили посівати зерном, вітаючи присутніх зі святом на щастя і добробут.
2. О. Воропай писав: «В усіх народів світу існус повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища, бо він загублений для свого народу». Підготуй повідомлення про звичаї і традиції своєї родини. Можеш створити колаж із сімейними світлинами.
У нашій сім’ї бережно передаються з покоління в покоління різноманітні звичаї та традиції, що є невід’ємною частиною нашої культурної спадщини. Одним з найголовніших є святкування традиційного українського Різдва Христового з його багатими обрядами та ритуалами. Кожного року ми з нетерпінням чекаємо на Святвечір, коли вся родина збирається за щедро накритим столом, на якому, за звичаєм, присутні 12 різних пісних страв. А потім разом колядуємо.
Не менш важливим для нас є збереження національних кулінарних традицій. Бабуся пам’ятає старовинні рецепти приготування традиційних українських страв, таких як борщ, вареники, галушки, і щоразу ділиться своїми секретами з молодшим поколінням. Це допомагає зберегти автентичний смак і правильну технологію приготування.
Окрім того, ми намагаємося підтримувати звичаї наших пращурів у вишиванні, писанкарстві, плетінні вінків тощо. Саме через такі прикладні мистецтва ми відчуваємо глибоку духовну єдність з нашими предками.
Хоча в сучасному світі непросто витримати конкуренцію з новомодними віяннями, ми щиро віримо, що лише бережне ставлення до народних звичаїв та традицій дозволяє не втратити зв’язок зі своїм корінням і залишатися українцями. Тож обов’язково передамо ці культурні надбання наступним поколінням.