Skip to content

Літературні напрями, стилі та течії

Posted on:10 березня 2025 р.

Літературні напрями, стилі та течії є відображенням історичних, соціальних і культурних змін. Вони формують художню естетику, тематику та методи вираження у творах.

🏰 Монументалізм (11 ст.)

Проста композиція й мінімум художніх прикрас. Ідеологія «великодержавництва», уявлення про династичну та державну єдність Русі.

Приклад: «Повість минулих літ».

🧩 Орнаменталізм (12–13 ст.)

Мозаїчність композиції та багатотематичність, екскурси в минуле, ліричні відступи. Складна, заплутана синтаксична побудова тексту.

Приклад: «Слово про похід Ігорів».

📜 Бароко (16–17 ст.)

Напрям у мистецтві та літературі, який прийшов на зміну Відродженню, але не був його запереченням.

Цей напрям характеризується:

Приклад: Григорій Сковорода «Всякому місту…», «Бджола та Шершень».

🏛️ Класицизм (17 ст., в Україні — 18–19 ст.)

Орієнтація на античну літературу. Будова твору проста, зміст зрозумілий. Твори мають чітку структуру з розмежуванням позитивних і негативних персонажів.

Визначальні риси класицизму:

Приклад: Іван Котляревський («Енеїда»).

🌹Романтизм (19 ст.)

Зображення виняткових героїв у незвичайних обставинах. Увага до історії та фольклору. У творах цього періоду буденність відкидається, натомість акцент робиться на фантастичності та орієнтації на минуле.

Визначальні риси романтизму:

Приклад: Тарас Шевченко («Катерина»), Пантелеймон Куліш («Чорна рада»).

🔍 Реалізм (II половина 19 ст.)

Реалізм зображує життя таким, яким воно є, акцентуючи на впливі суспільства на людину. Герої — типові особистості в буденних обставинах. Цей стиль орієнтований на сучасність.

Визначальні риси реалізму:

Приклад: Панас Мирний («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»), Іван Нечуй-Левицький («Кайдашева сім’я»), Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля», Шевченко «Кавказ», «Сон», «І мертвим, і живим…», «Заповіт»,

📖 Модернізм і його течії (20 ст.)

Модернізм – це загальна назва для великої кількості літературних напрямів, течій та стилів XX століття. Охоплює новаторські підходи до форми й змісту, акцентуючи на психології та внутрішньому світі людини.

Символізм

Символізм характеризується метафоричністю та використанням образів-символів для передачі сенсу. Багато деталей, які мають прихований зміст. Твори часто занурюють читача у містичне та позасвідоме.

Представники: Микола Вороний, Павло Тичина, Олександр Олесь (ознаки раннього символізму).

Неоромантизм

Неоромантизм зосереджений на неповторному внутрішньому світі людини, прагнення поєднати ідеал із дійсністю. Конфлікт між добром і злом. Культ героїзму, боротьби, звернення до фольклору, міфології, біблійної та давньої історії. Нетипові обставини, фантастичні образи й сюжети.

Представники: Коцюбинський «Тіні забутих предків» (є ознаки й імпресіонізму), Франко «Мойсей», Леся Українка «Лісова пісня», Яновський «Майстер корабля», Гончар «Модри Камень», є ознаки неоромантизму у творчості Кобилянської.

Експресіонізм

Експресіонізм відзначається емоційною напругою та контрастами. Ірраціональність, схильність до контрастування барв. Герої часто перебувають у межових ситуаціях, нервовому стані, відчуваючи страх чи біль.

Представник: Василь Стефаник «Камінний хрест»

Імпресіонізм

Зосереджується на передачі безпосередніх вражень та емоцій через призму внутрішнього світу героїв. Це дозволяє читачеві відчути найтонші нюанси настрою та психологічні мотиви персонажів. Зображено не саму подію, а враження героя від неї.

Представник: Коцюбинський «Intermezzo». Є ознаки імпресіонізму в Миколи Хвильового «Я (Романтика)»

Неокласицизм

Звернення до античних, міфологічних та ренесансних тем, гармонія форм і змісту. Цей стиль відзначається витонченістю мови, багатством художніх засобів. Політика - тема табу.

Основні риси неокласицизму:

Представник: М. Рильський «У теплі дні збирання винограду»

Постмодернізм

Напрям, який виник в останній третині XX століття. Його основою є руйнування традиційних меж між жанрами, стилями та культурними рівнями, поєднання елітарного мистецтва з масовою культурою. Постмодернізм став своєрідним бунтом проти усталених норм і авторитетів, проголошуючи відносність істини та цінностей.

Основні риси постмодернізму:

Представники: І. Римарук, Ю. Андрухович, О. Забужко, Ю. Іздрик, С. Жадан, О. Ірванець, В. Неборак, С. Талан та інші.

Постмодерний твір можна відрізнити за такими ознаками: