Музику до якого відомого твору написав Михайло Вербицький? Ким він доводився Миколі Вороному?
Микола Михайлович Вербицький, батько дружини Вороного Віри, написав музику до пісні “Ще не вмерла Україна”, яка стала гімном України.
Запиши в зошит три найцікавіші, на твій погляд, факти із життя Миколи Вороного.
Ось три найцікавіші, на мій погляд, факти:
- Захоплювався творами Жуля Верна і знав напам’ять багато віршів Тараса Шевченка.
- Був одружений з донькою композитора Миколи Вербицького.
- Його син Марко теж став відомим письменником.
Цікавий факт.
Микола Вороний написав поему «Євшан-зілля» у 1899 р., а надруковано її лише в 1917 р.
Поміркуй і вислови припущення, чому так сталося.
Припускаю, поема була надрукована лише через 18 років після написання через цензурні обмеження в Російській імперії. Вона могла мати “небезпечний” національно-патріотичний підтекст.
1. Прочитай епіграф. Як ти розумієш слова епіграфа?
Епіграф “…да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути” висловлює думку, що краще померти на рідній землі, ніж жити на чужині, навіть якщо там слава та багатство. Це символізує любов до Батьківщини.
Фраза “І дим Батьківщини солодкий” також виражає глибокі патріотичні почуття - навіть дим з рідної землі є дорогим та солодким для людини на чужині.
Які рядки вказують на те, що твір не вигадка, бо має історичну основу?
У поемі чітко вказано, що вона базується на історичному факті, описаному в старовинних літописах:
“В давніх літописах наших Єсть одно оповідання”.
Отже, автор наголошує, що його твір не є вигадкою, а ґрунтується на реальній історичній події, про яку розповідається в одному з давніх українських літописів. Це надає поемі більшої достовірності та вагомості.
Чи може, на твою думку, людина, яка зневажила рідний край, знову його полюбити? Чому?
На мою думку, людина, яка колись зневажила чи зрадила рідний край, цілком може знову його полюбити. Ось декілька аргументів на користь цього:
- З часом людина дорослішає і мудрішає, її погляди та цінності можуть змінитися. Вона може усвідомити свої помилки минулого.
- Сильні спогади, зв’язки з рідним домом та близькими можуть пробудити в людині патріотичні почуття навіть після тривалої відсутності.
- Іноді потрібен лише невеличкий поштовх, щоб людина згадала, хто вона є насправді та звідки родом. Це може бути якийсь символ, зустріч чи просто звук або запах рідного краю.
Тож я вірю, що справжня любов до Батьківщини може прокинутися знову - потрібно лише дати людині шанс та “нагадати” їй про її коріння.
Чому хлопець звик до чужини?
Хлопець звик до чужини, оскільки:
- Його оточили розкішшю та комфортом.
- Він був ще малим і легко забув про батьківщину.
- З часом він почав сприймати чужий край як рідний.
Я розумію, що для людей дуже важливо відчувати зв’язок із рідним краєм. Комфортніше людині, як правило, там, де вона почувається вдома, серед рідних і близьких. Навіть якщо на чужині більше можливостей і розкошів. Рідний край завжди тягне до себе.
Які художні засоби автор використав у поемі? Наведи приклади із твору. Запиши в зошит.
Отож, у цьому уривку поеми автор використовує такі художні засоби:
Епітети - “ясним соколом”, “сірим вовком”, “божий дар”, “вільного народу” тощо.
Порівняння: ”сірим вовком в полі скачеш”
Метафора - “ревли-стогнали струни”.
Гіпербола - “мов кров’ю з його серця слово точиться по слову”.
Ось декілька прикладів художніх засобів з тексту, які я записав у зошит. Сподіваюсь, це допоможе в аналізі поеми. Якщо потрібні додаткові приклади - прошу повідомити.
Як ти розумієш виокремлені слова? Зупини читання й поміркуй, як можуть розгортатися події
На мою думку, виділені рядки вказують на те, що в хлопця вже немає справжніх почуттів до рідного краю. Замість любові до батьківщини в його серці - порожнеча, байдужість.
Попри спроби гудця розбурхати його пам’ять піснями, ніщо не справило враження на юнака. Він залишився холодним і незворушним.
Це наштовхує на думку, що тепер вже ніщо не зможе повернути хлопця на батьківщину. Ні пісні, ні спогади про рідних не пробудять в ньому колишніх почуттів.
Я припускаю, що далі гудець використає останній засіб - євшан-зілля з наказу хана. Можливо, його запах востаннє спробує “розбудити” пам’ять та любов до рідного краю в серці юнака. Але чи вдасться це - поки не зрозуміло.
Які запахи нагадують тобі рідний край, домівку?
Отож, запахи, які нагадують мені рідний край:
- аромат свіжоспеченого хліба
- пахощі квітучих садів навесні
- запах скошеної трави
- інші природні аромати рідної землі
Назви епітети у виокремлених рядках. Які почуття вони викликають?
У виокремлених рядках використано такі епітети:
- “широкий, вільний” (до слова “степ”)
- “пишнобарвний, квітчастий” (теж до слова “степ”)
- “кохана” (до слова “воля”)
- “рідні” (до слів “шатра” й “люди”)
Ці епітети створюють почуття любові, ніжності до рідного краю, його краси і відкритих просторів. Викликають тугу і потяг повернутися на батьківщину.
Сформулюй ідею твору. Доведи, що ці слова перегукуються з епіграфом та увиразнюють ідею
На мою думку, основна ідея поеми полягає в тому, що любов до Батьківщини має бути понад усе, навіть понад волю чи добробут. Краще померти на рідній землі, ніж зрадити її заради вигоди чи слави на чужині. Ця думка перегукується з епіграфом твору.
Поміркуй, які почуття могли огорнути Володимира Мономаха, коли він дізнався про втечу юнака. Чи зміг би князь зрозуміти такий учинок хлопця?
Мономах, скоріш за все, був стурбований і засмучений раптовою втечею хлопця. Але він мав би зрозуміти його вчинок, адже любов до Батьківщини - це святе почуття.
Про які манівці йдеться у творі?
Йдеться про хибні шляхи, якими йде український народ, втрачаючи свою ідентичність.
Чи можна дати однозначну відповідь на запитання? Що, на твій погляд, символізує євшан-зілля? Зістав свої міркування з текстом про символи в поемі
На мою думку, воно уособлює пам’ять про рідний край, яка може раптово прокинутися і спонукати людину повернутися.
Пригадай твори, у яких митці називають Україну мамою. Чому, на твою думку, Батьківщину асоціюють із матір’ю?
У творах Шевченка, Франка та інших українських поетів. Це підкреслює, що Батьківщина дає життя своїм дітям, виховує їх, оберігає.
2. Прокоментуй зображення.
- Епос характеризується прозовою формою, наявністю сюжету, позасюжетних елементів
- Лірика - віршована форма, передача емоцій та переживань, невеликий обсяг
- Ліро-епос поєднує риси й епосу, і лірики
Різнокольорові прямокутники добре ілюструють відмінності цих трьох понять. Стрілки вказують на взаємозв’язок між ними.
3. Доведи, що «Євшан-зілля» — поема.
Доведення, що «Євшан-зілля» - поема:
- Твір має віршовану форму.
- У творі порушено важливу тему любові до Батьківщини.
- Є епічні елементи: події (полонення хлопця, приїзд гудця), сюжет (спроба повернути хлопця на батьківщину), образи персонажів.
- Присутні ліричні елементи - авторські роздуми про долю України, звернення до неї.
Отже, у творі органічно поєднуються ознаки й епосу, і лірики, тому «Євшан-зілля» є поемою.
4. Сформулюй тему та ідею твору «Євшан-зілля»
Тема - любов до Батьківщини, пам’ять про рідний край.
Ідея - Батьківщина має бути дорожчою за все, навіть життя на чужині. Краще померти на рідній землі, ніж зрадити її.
5. Перейди й ознайомся з інформацією про князя Володимира Мономаха та звичаї, які панували за його часів. Чи можна стверджувати, що твір «Євшан-зілля» актуальний і досі? Чому?
Твір “Євшан-зілля” Миколи Вороного й досі актуальний, бо:
- У ньому розповідається про викрадення дітей, а це проблема, яка, на жаль, існує й зараз під час воєнних конфліктів.
- Автор порівнює дії князя Володимира Мономаха, який викрадав дітей, і сучасних злочинців-окупантів. Це показує, що такі вчинки завжди були і є неправильними.
- У ті давні часи, коли жив Володимир Мономах, подібні дії вважалися нормою. Але зараз у світі є закони, які забороняють такі злочини.
- Цей твір змушує читачів замислитися над тим, як війна і жорстокість впливають на людей, особливо на дітей. Це важливо знати й пам’ятати.
Загалом, “Євшан-зілля” актуальний, бо в ньому порушуються вічні теми гуманності та моралі, які мають значення й сьогодні.
6. Які символи, крім євшан-зілля, наявні у творі Миколи Вороного? Чи можна вважати пісню одним із символів України?
Інші символи в поемі - пісня, образ гудця як уособлення народної творчості. Так, пісню можна вважати одним із символів України.
7. Поміркуй, які рослини є українським «євшан-зіллям»
Українським “євшан-зіллям” можуть бути вишиванка, пісня, страви національної кухні - все, що нагадує про Батьківщину.
8. Полин має гіркий присмак і запах. Чи можна стверджувати, що гіркота звучить в останніх рядках поеми? Чому?
Так, в останніх рядках лунає гіркота - адже багато хто забуває рідний край, як і юнак у поемі.
9. Спробуй переказати поему. Які труднощі виникають? Чи можна стверджувати, що переказати емоції, переживання важче, ніж події? Чому?
Переказати події простіше, ніж емоції та переживання. Бо події конкретні, а почуття - абстрактні, їх важче передати словами.
10. Доведи, що «Євшан-зілля» — твір ліро-епічний
Це ліро-епічний твір, бо поєднує ознаки і епосу (події, сюжет, образи), і лірики (емоції, переживання, віршована форма).
11. Прочитай ще раз твори Тараса Шевченка «І мертвим, і живим…» та Івана Франка «Розвивайся ти, високий дубе…». Поясни, який спільний мотив вони мають із поемою «Євшан-зілля»
У творах Тараса Шевченка “І мертвим, і живим…” та Івана Франка “Розвивайся ти, високий дубе…” лунає спільний з поемою “Євшан-зілля” мотив любові до Батьківщини, поклик до єднання заради її волі та щастя.
В усіх трьох творах звучить заклик до українців пам’ятати про своїх предків, шанувати рідний край, об’єднуватися заради кращого майбутнього. Лунає мотив національного відродження, пробудження народу.
Так само як і в “Євшан-зіллі”, поети засуджують тих, хто забуває чи зраджує Батьківщину. В усіх творах лунає біль і сподівання на те, що настане час, коли Україна стане вільною і щасливою.
Отже, ці твори об’єднує спільний патріотизм і віра в майбутнє рідної землі.
12. Прослухай пісню — Тарас Компаніченко виконує пісню на слова Миколи Вороного, в обробці Євгена Адамцевича