Микола Гоголь. «Сорочинський ярмарок»

• Назад до змісту

Чи часто ваші близькі, друзі здійснюють покупки в інтернет-магазинах?

Мої рідні та друзі замовляють товари в інтернеті майже щотижня. Це дуже зручно, адже можна за кілька хвилин знайти потрібну книжку, одяг чи техніку, порівняти ціни й не витрачати час на поїздки по магазинах.

Чого потрібно остерігатися, купуючи в інтернеті?

Купуючи онлайн, варто остерігатися шахраїв, сумнівних сайтів-двійників і підозріло низьких цін. Не можна переказувати гроші незнайомим продавцям наперед без перевірки товару або вводити секретні дані банківської картки на невідомих сторінках.

Завдяки чому авторові вдалося надати більшої виразності й емоційності цьому фрагменту тексту? Наведіть приклади уособлення (персоніфікації).

Цей фрагмент звучить дуже жваво та образно завдяки багатим художнім засобам — епітетам, порівнянням і влучному народному гумору. Особливу емоційність створює уособлення, коли неживі речі наділяються людськими вчинками й характерами: «гори горшків… сунули, здається, нудьгуючи зі своєї неволі й темряви», розмальована миска «хвастовито висувалася», а гончар дбайливо закутував глиняних «чепурунів та кокеток ненависним для них сіном».

Чому парубки шанобливо віталися з хазяїном заваленого мішками воза?

Парубки знімали шапки зовсім не через повагу до літнього хазяїна воза чи його сивих вусів. Справжньою причиною була його гарненька вісімнадцятирічна дочка Параска, яка сиділа на возі та приваблювала всіх ясними карими очима, круглим личком і червоно-синіми стрічками у волоссі.

Чому автор порівнює ярмарок зі звуками далекого водоспаду? Що можна почути й побачити у вихорі сільського ярмарку?

Микола Гоголь порівнює ярмарок із водоспадом, тому що сотні людських голосів, вигуків і звуків на великій відстані зливаються в єдиний невпинний і тривожний гуркіт. У вихорі ярмарку можна почути галас, сварки перекупок, мукання худоби, ляскання по руках під час торгу та дзвін заліза. А перед очима миготить яскравий і строкатий натовп: вози з мішками, чумаки, цигани, гори глиняних макітр, пряники та полотняні ятки зі стрічками й намистом.

Чому люди боялися червоної свитки?

Люди боялися червоної свитки, бо вважали її зачарованою річчю самого чорта. За ярмарковою легендою, цей одяг не горить у вогні, а розрубані сокирою шматки самі зростаються докупи. До того ж свитка приносила нещастя й збитки кожному, до кого потрапляла, а на ярмарку вірили, що біс зі свинячою мордою ходить поміж людей і шукає свій загублений лівий рукав.

Зробіть припущення, де насправді поділася кобила Черевика та чому його звинуватили в крадіжці власної худоби. Можливо, це витівки нечистої сили або ци́гана?

Ніякої містики тут не було: це витівка хитрого цигана, який змовився з Грицьком Голопупенком. Циган непомітно відв’язав кобилу, а до вуздечки прив’язав червоний рукав. Солопій Черевик, повіривши в бісівські вигадки, з переляку кинувся тікати без тями. Хлопці на майдані підіграли цьому плану й схопили переляканого господаря, глузливо звинувативши його в крадіжці власної кобили, щоб потім Грицько міг виступити «рятівником».

Чи щиро кохає Параска Грицька та чи готова захищати своє кохання? Поясніть свою відповідь.

Параска закохана в парубка по-справжньому щиро й усім серцем. Сидячи в хаті на самоті, вона постійно думає про Грицька, захоплюється його чорними очима й гарною білою свиткою, мріє виткати йому пояс у нову оселю. Дівчина готова боротися за своє щастя й сміливо заявляє, що не підкориться лихій мачусі Хіврі: швидше пісок зійде на камені, ніж вона поступиться своєму коханню.

Перевіряємо

1. Який із зображених предметів став причиною містичних подій у повісті М. Гоголя «Сорочинський ярмарок»?

А (Червона свитка).

2. Назвіть головних персонажів повісті. Кого з них ви хотіли б зіграти в художньому фільмі чи озвучити в мультфільмі, якби випала така нагода? Поясніть чому.

Головними героями повісті є селянин Солопій Черевик, його дочка Параска, мачуха Хівря, кмітливий парубок Грицько Голопупенко та кум Цибуля.

Якби мені випала така нагода, я обрав би роль Грицька Голопупенка. Він веселий, енергійний, ніколи не опускає рук і проявляє неабияку кмітливість, щоб перехитрити сварливу мачуху та вибороти своє щастя з коханою дівчиною.

Аналізуємо

3. Що в повісті одразу привернуло вашу увагу? Чи можна цей твір назвати оптимістичним? Поясніть свою думку.

Мене з перших сторінок захопив живий народний гумор, колоритний ярмарковий галас і майстерне поєднання реального життя з містичною історією про чорта. Цю повість безперечно можна назвати оптимістичною, адже добро перемагає, зло й забобони викликають щирий сміх, а закінчується історія щасливим коханням і запальним українським гопаком.

4. Прочитайте уривок тексту, де описано ярмарок (ІІ розділ, с. 92–93). Перекажіть цей уривок від імені Параски, яка вперше побувала на такому святі. Передайте інтонацією враження дівчини від побаченого.

«Коли ми в’їхали в Сорочинці, у мене просто дух перехопило! Навколо стояв такий шум, наче десь поруч гуркоче велетенський водоспад. Скрізь повно людей, вози сунуть вервечкою, усі метушаться, сперечаються, сміються! Тато роздивлявся пшеницю, а мені так кортіло побігти туди, де під полотняними навісами висять яскраві стрічки, блищать олов’яні хрестики та гарні дукачі. А як смішно торгувалися навколо: циган із дядьком щосили били по руках, скрикуючи від болю, перекупки сварилися й кидали одна в одну добірні слівця! Усе живе, крутиться, дзвенить — я в житті не бачила нічого дивовижнішого!»

5. Об’єднайтеся в три групи й дослідіть, як у повісті змальовано ярмарок.

• Група 1 (Соціальні взаємини): На ярмарку зібралися люди різних станів і занять — селяни, чумаки, перекупки, козаки та цигани. Вони спілкуються емоційно, використовують влучні жарти та приказки, торгуються до останнього й голосно б’ють по руках, скріплюючи угоду. Атмосфера сповнена відкритості та народного побратимства, хоча інколи спалахують комічні ярмаркові сварки.
• Група 2 (Місце події та атмосфера): Ярмарок вирує в містечку Великі Сорочинці біля річки Псьол. Автор змальовує його як велетенський живий вир, порівнюючи людську масу зі створінням, яке ворушиться на майдані й вулицях. Простір заповнений возами, ятками та свіжим сіном, створюючи картину безперервного руху й святкового хаосу.
• Група 3 (Елементи побуту та колорит): У тексті яскраво виписано український побут XIX століття. Описано традиційне вбрання (білі й сірячинні свитки, плахти, ситцеві очіпки, смушкові шапки, вишивані сорочки), посуд (полив’яні миски, макітри, глечики) та типовий крам (борошно, сіль, рибу, тютюн). Ці реалістичні деталі створюють неповторний колорит українського села.

6. Оберіть 2–3 слова з поданого переліку, за допомогою яких, на вашу думку, можна найвлучніше описати атмосферу ярмарку в Сорочинцях. Обґрунтуйте свій вибір, покликаючись на текст.

Я обираю слова гамірний, бурхливий і самобутній.

• Гамірний: ярмарок сповнений звуків — криків, ревіння худоби та гучних суперечок, які автор порівнює з шумом далекого водоспаду.
• Бурхливий: натовп постійно перебуває в русі, «все яскраве, строкате, безладне метушиться купами і снується перед очима».
• Самобутній: дійство передає справжні народні традиції, звичаї торгуватись і колоритний гумор полтавського селянства.

7. Знайдіть у тексті й зачитайте цитати до образу Параски та її мачухи Хіврі. Які риси характеру та які особливості світогляду людей того часу уособлює кожна з них? Чи згодні ви, що вдача Параски контрастує з буркотливим норовом Хіврі? Поясніть свої відповіді.

• Цитати про Параску: «на возі сиділа гарненька дочка, з круглим личком, із чорними бровами… з безжурно усміхненими рожевими устами»; «Усе, здавалося, цікавило її; усе було для неї чудне, нове…».
• Цитати про Хіврю: на її червоному обличчі «перебігало щось таке неприємне, таке дике, що кожний ту ж мить поспішав перевести збентежений погляд свій на веселеньке личко дочки»; «лиха мачуха, що навчилася тримати його в руках так само вправно, як він віжки своєї старої кобили».

Параска втілює молодість, щирість, душевну чистоту й ніжність. Вона шанує батька, але має внутрішню гідність. Хівря ж уособлює сварливість, владолюбство, деспотизм і дріб’язкову жадібність.

Я повністю згоден, що вдача Параски різко контрастує з норовом Хіврі. Доброзичливість і світла посмішка дівчини підкреслюють злість і вічне невдоволення мачухи, показуючи протистояння молодої щирості та бундючного егоїзму.

8. Перекажіть містичну історію про червону свитку. Наскільки ця історія важлива для розгортання сюжету повісті? Чи повірили б ви такій розповіді, якби самі почули її від козака Цибулі?

Козак Цибуля розповів, що чорта за якусь провину вигнали з пекла. Той зажурився, почав пити в шинку під горою і заставив шинкареві-єврею свою червону свитку на один рік. Шинкар не стримався й продав її приїжджому пану раніше строку. Коли чорт прийшов і не отримав свитки, у хату шинкаря вдерлися страшні свині на довгих ногах і примусили його зізнатися. Свитку викрали, вона ходила по руках і не горіла у вогні. Зрештою один господар порубав її на шматки, але вони самі зросталися. Тоді він посік її вдруге й розкидав по майдану. Відтоді чорт зі свинячим рилом щороку блукає ярмарком і шукає свій лівий рукав.

Ця історія є головною сюжетною пружиною твору. Вона створює містичну інтригу й водночас стає знаряддям у руках цигана та Грицька: саме страх перед бісівською свиткою дозволив парубкові влаштувати вигідний розіграш і домогтися весілля.

Якби я сидів у напівтемній хаті, де всі тремтять від кожного шереху, а потім у вікно справді висунулося свиняче рило, я б теж на якусь мить повірив у це чортовиння через загальний переляк.

9. Схарактеризуйте образ Солопія Черевика. У які комічні ситуації він потрапляє через свою наївність?

Солопій Черевик — добродушний, ледачкуватий і простодушний український селянин. Він боїться своєї сварливої дружини й легко піддається будь-якому сторонньому впливу чи чуткам.
Через свою лякливість і наївність він потрапляє в комічні ситуації:

1. Злякавшись свинячої морди у шибці під час оповіді про чорта, він у паніці натягнув собі на голову глиняний горщик замість шапки та побіг вулицею.
2. Не помітивши, як спритний циган відв’язав кобилу й причепив до вуздечки шматок червоного рукава, Черевик вирішив, що зіткнувся з нечистою силою, злякався до смерті й біг так швидко, що його спіймали та зв’язали, смішно звинувативши в тому, що він «сам у себе вкрав кобилу».

10. Скористайтеся діаграмою і розкажіть про риси характеру, розкриті через поведінку персонажів повісті. Визначте, хто з персонажів є носієм тих чи тих якостей. Наведіть докази з тексту.

• Кмітливість, мудрість, гумор, дотепність: Грицько Голопупенко та циган. Грицько швидко вигадав план із фальшивим викраденням і порятунком, а циган артистично його втілив, щоби повернути Черевикові кобилу взамін на згоду на весілля.
• Емоційність, щирість, оптимізм, життєлюбність: Параска. Вона захоплено роздивляється ярмарок, щиро танцює перед дзеркальцем і вірить у своє кохання, попри сварки мачухи.
• Працьовитість, щедрість, гостинність: Кум Цибуля гостинно пускає родину Черевика до себе в хату на нічліг і щедро частує їх, а Солопій важко працював у полі, виростивши вози пшениці на продаж.
• Довірливість, наївність: Солопій Черевик. Він сліпо вірить кожному слову про чорта з червоною свиткою, впадає в паніку від звичайного рохкання й дозволяє парубкам легко розіграти себе.

11. У повісті є елементи містики (червона свитка, розповіді про нечисту силу). На вашу думку, вони викликають жах чи сміх у читача? Чи допомагають ці елементи висміяти людські вади: жадібність, хвалькуватість, сварливість, забобонність? Поясніть свої відповіді.

Містика в повісті викликає не жах, а веселий щирий сміх. Автор описує нечисту силу з гумором, перетворюючи її на кумедну байку, де чорт стає звичайним шинковим гультяєм.

Ці елементи чудово викривають людські вади. Забобонність перетворює дорослих чоловіків на боягузів, які жахаються звичайного скрипу лави чи рохкання поросяти під вікном. Сварлива Хівря, яка глузувала з чоловіків, сама зомліла від переляку, а хтивий попович від страху ганебно звалився з дощок під стелею.

12. Які народні звичаї, обряди, вірування згадано у творі «Сорочинський ярмарок»? Чи вдалося автору за їх допомогою передати український колорит? Обґрунтуйте свою думку.

У творі згадано традиції ярмаркування з обов’язковим лясканням по руках під час торгу, сватання молодих, батьківське благословення наречених («Боже, благослови! Нехай собі живуть, як вінки в’ють!») та виконання весільних і дівочих пісень («Зелененький барвіночку…»). Також відтворено народні вірування у чортів, бісівський одяг і заборону згадувати нечистого проти ночі. Авторові вдалося передати український колорит на всі сто відсотків, бо всі ці звичаї подані живо, природно й з великою любов’ю до рідної культури.

13. Наведіть приклади використання діалектизмів і фразеологізмів у тексті повісті.

• Діалектизми та застарілі слова: свитка (довгий теплий верхній одяг із сукна), очіпок (жіночий головний убір), плахта (картата спідниця), ятка (палатка чи кіоск для торгівлі), макітра (глиняний посуд для перетирання маку чи тіста), дукачі (металеві прикраси), попович (син попа), табака (нюхальний тютюн).
• Фразеологізми: «братися за шапку» (вітатися з пошаною), «тримати в руках» (командувати, керувати кимось), «ні жива ні мертва» (дуже сильно налякана), «дати боже ноги» (швидко тікати), «одного гнізда пташки» (схожі за вдачею люди), «як у воду впав» (безслідно зник).

14. Продовжте фрази.

1. Мені не зрозуміло, як дорослі досвідчені господарі могли так легковажно повірити в байку про свинячу морду й не помітити звичайного розіграшу під носом.
2. Раніше я думав / думала, що ярмарок — це просто базар, де купують і продають продукти, але тепер я знаю, що це була ціла народна стихія зі святом, піснями, знайомствами, танцями та справжнім вируванням життя.

Міркуємо

15. Чому саме ярмарок, на вашу думку, став центральним місцем подій у творі? Чи можна український ярмарок вважати справжнім народним святом?

Ярмарок став центром подій, тому що це ідеальне місце, де сходилися люди з різних куточків краю, вирували новини, народжувалися легенди та вирішувалися людські долі. Його безперечно можна вважати народним святом, адже сюди їхали не лише заради торгівлі, а й щоб показати себе, погуляти, поспівати, потанцювати та відчути єдність своєї громади.

16. Скориставшись поданою таблицею, назвіть образи-символи, згадані у творі, та поясніть їхнє значення. Випишіть у зошит невеликі цитати для заповнення третьої колонки таблиці.

17. Які проблеми, порушені в повісті «Сорочинський ярмарок», актуальні сьогодні?

У повісті порушено вічні проблеми: боротьба молодого покоління за власне щастя й право самостійно обирати пару, складні родинні стосунки (конфлікт мачухи й пасербиці), а також людська наївність і легковірність, через які люди легко вірять чуткам і фейкам, піддаючись маніпуляціям шахраїв.

18. Поясніть, як ви розумієте слова письменника Олеся Гончара: «Гоголь створив духовний образ України».

Я розумію це так, що Гоголь зумів показати світові неповторну душу українського народу — її поетичність, щирий гумор, волелюбність, красу рідної землі та багаті народні традиції. Його Україна постає живою, теплою, світлою та по-справжньому величною.

Творчі завдання

19. Складіть сенкан «Сорочинський ярмарок».

Ярмарок.
Гамірний, колоритний.
Вирує, торгує, єднає.
Веселе свято української душі.
Диво.

20. Застосовуючи вебресурси, створіть комікс за мотивами повісті «Сорочинський ярмарок».

Сюжет коміксу з 4 кадрів:

• Кадр 1: В’їзд у Сорочинці. Вози з горшками, галас, вродлива Параска оглядає ярмарок. (Репліка: «Ой, скільки ж тут дива!»).
• Кадр 2: Зустріч на мосту. Грицько в білій свитці молодецьки підморгує дівчині й жбурляє грудкою слідом за сварливою Хіврею. (Репліка Грицька: «Яка гарна дівчина!»).
• Кадр 3: Нічний переполох у хаті козака Цибулі. У вікні з’являється свиняча морда, попович падає зі стелі, а Черевик біжить із горщиком на голові. (Репліка Черевика: «Рятуйте, чорт!»).
• Кадр 4: Фінальне весілля. Музики грають на скрипках, Грицько з Параскою тримаються за руки, усі танцюють навприсядки гопака. (Репліка народу: «Гірко молодим!»).

21. Виконайте завдання одного з варіантів.

Варіант А

План витрат на відвідування Сорочинського ярмарку (бюджет 4000 грн):

Схематичний розподіл витрат:

• Сувеніри та крам (35%): 1400 грн — глиняна розписна макітра та вишитий пояс.
• Їжа та частування (25%): 1000 грн — полтавські галушки, вареники, куліш та узвар.
• Дорога в обидва боки (20%): 800 грн — залізничні або автобусні квитки.
• Майстер-класи та розваги (15%): 600 грн — урок гончарства та народні забави.
• Резервні кошти (5%): 200 грн — дрібні непередбачені витрати.

Варіант Б

Уявний бізнес-проєкт: «Опішнянські глиняні дива»

• Товар: Традиційний опішнянський керамічний посуд — глечики для молока, розписані квітковим орнаментом макітри, куманці та дитячі свистунці-зозулиці.
• Джерело товару: Замовлення виробів у майстрів сімейної гончарної майстерні з Полтавщини.
• Реклама: Прикрашена соняшниками й рушниками дерев’яна ятка, продавець у національному строї, що промовляє веселі віршовані заклички («Хто наш глечик купує — той лиха не чує!»), а також жива демонстрація ліплення на гончарному крузі біля намету.
• Ціни: Глиняні свистульки — 120 грн, кухлі для квасу — 250 грн, святкові макітри — 550 грн.

Фінансова грамотність дуже потрібна кожній людині, щоб тверезо рахувати гроші, перевіряти якість товару й не стати жертвою обману. Солопію Черевику на ярмарку забракло саме цих навичок: через свою довірливість, забобонний страх і нездатність зосередитися на торзі він легко дозволив циганові й парубкові обвести себе навколо пальця та втратив кобилу. Володіючи фінансовою грамотністю, він би перевірив прив’язь, не тікав від чуток і вигідно продав би своє зерно за справедливою ціною.

Завдання з карти-плану уроків

Карта-план до уроку 21. Микола Гоголь. Повість «Сорочинський ярмарок». Зображення колоритної картини українського ярмарку як традиційного народного свята

1. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання

Стратегія «Платформа для спілкування». Прочитайте вступний текст (с. 87) і дайте відповіді на запитання:
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. вступні запитання перед повістю.

2. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку

Віртуальна екскурсія «У гості до Гоголя: таємниці Національного музею-заповідника М. Гоголя»:
Відеоматеріали екскурсії доступні за покликанням: переглянути матеріали. Перегляд садиби в селі Гоголеве (колишня Василівка) допомагає побачити батьківський флігель, ставки та парки, у яких зростав письменник і де формувалося його глибоке захоплення українським народним побутом, піснями й легендами.

3. Сприйняття та засвоєння матеріалу. Робота з підручником

Колективна робота. Оглядове читання. Прочитайте короткі відомості з біографії Миколи Гоголя (с. 87–88) та сформулюйте запитання за прочитаним:

• Де саме на Полтавщині народився Микола Гоголь і як атмосфера рідного краю вплинула на його захоплення фольклором?
• Хто з рідних прищепив письменникові любов до українських народних казок, пісень і вертепного театру?
• До якої збірки ввійшла повість «Сорочинський ярмарок» і чому вона принесла авторові широке визнання?

Коментоване читання. Прочитайте текст (с. 90‒100). Дайте відповіді на запитання, що супроводжують текст повісті в підручнику:
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. питання до тексту повісті.

Словникова робота. З’ясуйте значення незнайомих слів із прочитаного тексту за допомогою тлумачного словника:

• Свитка — старовинний традиційний верхній селянський одяг із домотканого сукна.
• Очіпок — обов’язковий головний убір заміжньої українки, що мав форму шапочки, під яку ховали коси.
• Плахта — святковий жіночий поясний одяг із картатої вовняної тканини, що обгортався навколо талії.
• Ятка — тимчасова легка споруда, рундук або намет для торгівлі товарами на ярмарку.
• Макітра — круглий глиняний посуд із широким горлом і шорстким дном для розтирання маку чи тіста.
• Дукач — металева нагрудна прикраса у формі монети або медальйона з бантом, яку носили дівчата й жінки.
• Попович — син священника (попа).

4. Формування нових знань, умінь та навичок

Вибірковий переказ. Виконайте завдання 1 (с. 100). Перекажіть фрагменти тексту, що пов’язані із запропонованими ілюстраціями:
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 1 у рубриці «Перевіряємо».

Прийом «Відкрита трибуна». Виконайте завдання 2 (с. 100):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 2 у рубриці «Перевіряємо».

5. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань

Вправа «Мікрофон». Виконайте завдання 3 (с. 101):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 3 у рубриці «Аналізуємо».

Робота в групах. Виконайте завдання 5 (с. 101):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 5 у рубриці «Аналізуємо».

Лексична робота. Виконайте завдання 6 (с. 101):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 6 у рубриці «Аналізуємо».

Прийом «Моя позиція». Виконайте завдання 12 (с. 101):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 12 у рубриці «Аналізуємо».

6. Підбиття підсумків. Рефлексія

Інтерактивна вправа «Просте упорядкування»:
Онлайн-вправа LearningApps: відкрити інтерактивну вправу (додатково: варіант вправи).
Підказка для хронологічного впорядкування подій: 1) В’їзд Черевика з родиною до містечка Сорочинці та зустріч молодих на мосту; 2) Сварка мачухи Хіврі з Грицьком; 3) Нічні посиденьки в хаті кума Цибулі та оповідка про чорта й червону свитку; 4) Поява свинячої морди у вікні та нічний переполох; 5) Розіграш цигана з кобилою та «порятунок» Черевика Грицьком; 6) Веселе весілля й запальний фінальний танець.

Прийом «Аргумент». Доповніть речення та аргументуйте свою думку:
Робота на уроці була для мене захопливою, бо вдалося зануритися в барвисту атмосферу українського народного свята та гумору.
Тема здалася мені важливою, тому що ярмарок у творі показано не просто як базар, а як живий вир народної культури.
Своєю активністю на уроці я цілком задоволений, адже зміг виразно переказати події та розібратися в колоритній лексиці твору.
Мій настрій піднесений і бадьорий.

7. Домашнє завдання

Виконайте завдання 20 (с. 102):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 20 у рубриці «Творчі завдання».

Карта-план до уроку 22. Розкриття сутнісних рис народного характеру, народної душі. Образи членів родини Солопія Черевика. Проблематика повісті й народна мораль

1. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання

Інтерактивна вправа «Знайди пару»:
Онлайн-вправа LearningApps: відкрити інтерактивну вправу (додатково: варіант вправи).
Підказка для поєднання пар: Солопій Черевик — простодушний, заляканий дружиною селянин, який натягнув собі на голову горщик замість шапки; Хівря — бундючна, сварлива жінка, що командує чоловіком і таємно приймає поповича; Параска — ніжна, працьовита та закохана дочка, що не боїться погроз мачухи; Грицько Голопупенко — сміливий і спритний парубок, що перехитрив Черевика заради шлюбу; циган — кмітливий торговець, що допоміг провернути витівку з червоним рукавом.

2. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку

Вправа «Очікування»:
Сьогодні на уроці я очікую краще зрозуміти психологію та мотиви вчинків персонажів повісті, тому що крізь сміх і побутові сварки Микола Гоголь показав глибокі риси українського національного характеру й народну мудрість.

3. Сприйняття та засвоєння матеріалу. Робота з підручником

Вибірковий переказ тексту. Виконайте завдання 4, 8 (с. 101):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 4 та завдання 8 у рубриці «Аналізуємо».

Вибіркове читання. Виконайте завдання 7, 9 (с. 101). Дайте відповіді на запропоновані запитання:
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 7 та завдання 9 у рубриці «Аналізуємо».

Робота з діаграмою. Виконайте завдання 10 (с. 101) та охарактеризуйте персонажів повісті:
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 10 у рубриці «Аналізуємо».

Прийом «Аргумент». Виконайте завдання 11 (с. 101). Висловіть своє бачення ситуації, описаної в повісті:
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 11 у рубриці «Аналізуємо».

4. Формування нових знань, умінь та навичок

Лексична робота. Виконайте завдання 13 (с. 102):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 13 у рубриці «Аналізуємо».

Колективна робота з таблицею. Виконайте завдання 16 (с. 102):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 16 у рубриці «Міркуємо».

5. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань

Евристична бесіда. Дайте відповіді на запитання 15, 17 (с. 102):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 15 та завдання 17 у рубриці «Міркуємо».

Прийом «Погляд». Виконайте завдання 18 (с. 102):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 18 у рубриці «Міркуємо».

6. Підбиття підсумків. Рефлексія

Творча робота. Виконайте завдання 19 (с. 102):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 19 у рубриці «Творчі завдання».

Анкета «Три М». Зазначте три моменти, які у вас вийшли вдало в ході уроку, і одну дію, яка поліпшить вашу роботу на наступному уроці:
Три вдалі моменти: 1) Зміг чітко зіставити контрастні характери Параски та мачухи Хіврі; 2) Розібрався в алегоричній ролі містичних забобонів та образу червоної свитки; 3) Швидко дібрав фразеологізми та влучні цитати для заповнення таблиці образів-символів.
Дія для поліпшення: на наступному уроці намагатимуся ще впевненіше висловлювати власні міркування під час евристичної бесіди та проводити паралелі з іншими творами української літератури.

7. Домашнє завдання

Виконайте завдання 21 (с. 102):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 21 у рубриці «Творчі завдання».