1. Як ви розумієте назву твору «За двома зайцями»? Що означає цей вислів?
Назва п’єси походить від народного прислів’я «За двома зайцями поженешся — жодного не впіймаєш». Цей вислів означає намагання одночасно досягти успіху у двох різних справах, що зазвичай призводить до невдачі. У творі це стосується Голохвостого, який хотів одружитися з багатою Пронею заради грошей і водночас залицявся до вродливої Галі, але врешті залишився ні з чим.
2. Чи можна визначити головних і другорядних героїв комедії? Схарактеризуйте їх від імені: а) автора; б) читача / читачки ХХІ ст.; в) одного з улюблених героїв літературного твору.
Так, головні герої — це Свирид Голохвостий, Проня Прокопівна, її батьки (Сірки), Секлита Лимариха та Галя. Другорядні — Химка, подруги Настя й Наталка, Степан.
а) Від імені автора: Голохвостий — це «промотаний цилюрник», брехун і банкрут, який хоче виправити справи за чужий рахунок. Проня зображена як «погана» і нерозумна міщанка, яка намагається вдавати з себе «образовану» панянку.
б) Від імені читача XXI ст.: Голохвостий виглядає як типовий аферист і альфонс, який маніпулює людьми. Проня — це жертва моди та бажання здаватися кращою, ніж вона є, вона смішна у своїй наївності та «модному» вбранні.
в) Від імені Степана (героя твору): Голохвостий — це «харцизник» і пройдисвіт, який дурить голову чесним дівчатам і якого треба вивести на чисту воду.
3. Які засоби комічного використовує автор для змалювання подій твору та поведінки героїв?
Автор використовує такі засоби комічного:
- Мова персонажів: герої говорять суржиком, перекручують слова, вживають русизми та невдало використовують «розумні» слова (наприклад, «електричество», «по-модньому», «образованний человек»), щоб здаватися вищими за інших.
- Комічні ситуації: наприклад, коли Голохвостий одночасно залицяється до Галі й Проні або коли Секлита влаштовує скандал під час заручин.
- Промовисті прізвища: прізвище Голохвостий натякає на те, що герой «голий» (бідний) і пустий.
- Невідповідність: контраст між тим, ким герої є насправді (прості міщани), і тим, ким вони хочуть здаватися (пани).
4. Чи всі ознаки драматичного твору, зазначені нижче, наявні в комедії Михайла Старицького?
Майже всі ознаки наявні, окрім ліричних відступів.
- а) Яскраво виражений конфлікт: Так, присутній. Це конфлікт між бажанням Голохвостого розбагатіти шляхом обману (одруження з Пронею) та його справжнім становищем банкрута, а також між брехнею та правдою, яка врешті розкривається.
- б) Перелік дійових осіб: Так, на початку твору є чіткий перелік усіх персонажів (Прокіп Сірко, Явдокія, Проня, Голохвостий, Секлита та інші).
- в) Ремарки: Так, у тексті постійно є авторські пояснення в дужках щодо дій героїв та обстановки (наприклад: «Глибокий яр…», «Прокіп Свиридович і Явдокія Пилипівна. Сидять на лавці…»).
- г) Ліричні й авторські відступи: Ні, їх немає. Це ознака епічних або ліро-епічних творів. У драмі автор не висловлює свої почуття прямо, промовляють лише герої.
- ґ) Відсутність автора у творі: Так, автор не бере участі в подіях як персонаж, він прихований за діями героїв.
5. Визначте, які проблеми порушує автор у творі «За двома зайцями».
Проблема «малоросійства» та національної гідності: Автор висміює відмову від рідної мови, культури та традицій заради фальшивих «модних» цінностей. Герої (Голохвостий, Проня) калічать мову суржиком і зневажають своє коріння, стаючи карикатурними.
Проблема батьків і дітей (виховання): Показано сліпу любов Сірків до єдиної доньки, виконання всіх її примх та намагання дати їй «панську» освіту, що зрештою зробило Проню егоїстичною, недалекою та невдячною (вона соромиться батьків).
Матеріальна залежність і шлюб за розрахунком: Голохвостий розглядає шлюб виключно як засіб збагачення та покриття картярських боргів, нехтуючи почуттями та мораллю.
Псевдоосвіченість та духовне зубожіння: Старицький сатирично змальовує намагання міщан здаватися освіченими («образованними») через зовнішні атрибути (одяг, зазубрені фрази), тоді як внутрішньо вони залишаються неосвіченими й примітивними.
Брехня, лицемірство та кар’єризм: На прикладі Голохвостого розкрито тему авантюризму й намагання побудувати щастя на обмані, що неминуче призводить до краху («поженешся — не впіймаєш»).
6. Складіть паспорт твору за такими розділами: назва твору, автор, тема, ідея, дійові особи, композиція.
Назва твору: «За двома зайцями».
Автор: Михайло Старицький.
Жанр: Комедія.
Тема: Зображення життя київських міщан, які намагаються вдавати з себе панів, та викриття шахрайства заради грошей (полювання на багату наречену).
Ідея: Засудження моральної нікчемності, брехні, гонитви за наживою та зневаги до свого роду; висміювання тих, хто соромиться свого походження; утвердження думки, що на брехні щастя не збудуєш (хто за двома зайцями поженеться — жодного не впіймає).
Дійові особи: Прокіп Сірко та його дружина Явдокія (багаті міщани), їхня дочка Проня, Свирид Голохвостий (банкрут-цирульник), Секлита Лимариха (перекупка), її дочка Галя, подруги Настя й Наталка, Химка (наймичка), Степан та інші.
Композиція: П’єса складається з 4-х дій.
- Експозиція: Знайомство з Голохвостим, його боргами та планом одруження.
- Зав’язка: Голохвостий починає залицятися і до Проні (заради грошей), і до Галі (заради краси).
- Розвиток дії: Заручини з Пронею, інтриги, брехня Голохвостого, підготовка до весілля.
- Кульмінація: Секлита викриває Голохвостого в день весілля (заручин), повідомляючи, що він уже засватав Галю.
- Розв’язка: Зізнавшись, що він банкрут і брехун, Голохвостий йде ні з чим.
7. Перейдіть за покликанням… Поміркуйте, у чому секрет популярності комедії «За двома зайцями».
Секрет популярності полягає в тому, що Михайло Старицький майстерно переробив твір Івана Нечуя-Левицького «На Кожум’яках», зробивши його динамічним і смішним.
- Актуальність: Образи «пронь» і «голохвостих» (людей, які хочуть здаватися тими, ким не є) існують у будь-який час.
- Гумор: Влучна мова героїв (суржик), смішні ситуації та колоритні персонажі роблять виставу цікавою для глядача.
- Історія успіху: Комедія мала великий успіх одразу після прем’єри у 1883 році і не сходила зі сцени, а ролі виконували корифеї театру (Панас Саксаганський, Іван Карпенко-Карий).
8. Доведіть думку Володимира Панченка, що комедія є «національним хітом», написавши п’ять тез. Поміркуйте, чи є факт, який заперечив би думку українського критика?
- Твір не сходить зі сцени українських театрів з моменту прем’єри в 1883 році, що доводить його перевіреність часом.
- П’єса розібрана на цитати, а вислови героїв стали крилатими (наприклад, «баришня уже лягли і просять»).
- Головним героям (Проні та Голохвостому) у Києві навіть встановлено пам’ятник, що є визнанням народної любові.
- Твір порушує вічні проблеми (гроші, шлюб за розрахунком, псевдоосвіченість), які зрозумілі кожному українцю.
- Створено геніальні екранізації (фільм із Олегом Борисовим та Маргаритою Кринициною), які дивляться поколіннями.
Факт для заперечення (контраргумент):
Єдиний факт, який міг би формально заперечити «одноосібний» успіх Старицького, — це те, що сюжет не є повністю оригінальним. П’єса є переробкою твору Івана Нечуя-Левицького «На Кожум’яках». Старицький взяв сюжет іншого автора і «модифікував» його для сцени. Але саме варіант Старицького став хітом.