Михайло Коцюбинський. «На камені»

• Назад до змісту

Пригадайте з уроків географії та історії, що вам відомо про Крим, життя його корінного народу — киримли. Сподіваємося, вам запам’яталися вивчені в попередніх класах твори кримськотатарської тематики — повість «За сестрою» А. Чайковського, народний переказ «Фонтан сліз у Бахчисарайському палаці», поезія «Скажи-но, душе…» А. Омера, твір «Джури козака Швайки» В. Рутківського.

Крим — півострів на півдні України, омитий водами Чорного та Азовського морів, із неповторною природою, що поєднує степові простори, мальовничі Кримські гори та морське узбережжя. Корінним народом півострова є киримли (кримські татари), які сформувалися як етнос на цих землях, створили власну самобутню культуру, державу (Кримське ханство), сповідують іслам і послуговуються кримськотатарською мовою. Традиційно кримці займалися садівництвом, виноградарством, рибальством, випасанням худоби на гірських пасовищах (яйлах) і витонченими ремеслами.

У вивчених творах кримська тематика розкриває як драматичні сторінки протистояння та взаємин із козацтвом («За сестрою» А. Чайковського, «Джури козака Швайки» В. Рутківського), так і ліричні легенди про силу вічного кохання («Фонтан сліз у Бахчисарайському палаці») та філософські роздуми про духовну суть буття («Скажи-но, душе…» А. Омера).

ЧИТАЦЬКІ ДІАЛОГИ

1. Яке враження справила на вас історія Фатьми й Алі? Які епізоди твору найбільше сподобалися, викликали захоплення, а які — співчуття чи обурення? Поясніть свою думку.

Історія Фатьми й Алі вражає драматизмом і високим почуттям краси. Вона викликає щире захоплення сміливістю двох молодих людей, які заради кохання та власної гідності повстали проти усталених бездушних звичаїв.

Найбільше сподобалися та викликали захоплення епізоди приходу баркаса до берега, живописний опис роботи стрункого весляра Алі, а також вечірні сцени, коли парубок грав на зурні, єднаючи серця тугою за свободою.

Глибоке співчуття викликає підневільне становище Фатьми, силоміць відданої заміж за огидного різника Мемета, її нестерпна самотність на чужині та сцена загибелі над прірвою.

Обурення викликає дика, нелюдська жорстокість Мемета та сільської громади, які згуртувалися не заради справедливості, а щоб утопити в крові живий спалах любові й задовольнити своє фальшиве уявлення про родову честь.

2. Скористайтеся матеріалом подальших рубрик підручника та дізнайтеся, чому автор обрав для написання твору екзотичну для тогочасної української літератури кримськотатарську тематику.

Михайло Коцюбинський звернувся до кримськотатарської тематики під час роботи в Причорноморській філоксерній комісії в Криму, де прожив майже два роки. Письменник був зачарований дивовижною природою півострова, вивчав мову, звичаї, психологію киримли, годинами спостерігав за їхнім побутом у селищах і кав’ярнях. Кримський матеріал дав митцеві багату палітру фарб, звуків і запахів для втілення імпресіоністичного світобачення та дав змогу підняти локальну побутову драму до рівня вічного філософського конфлікту між живим поривом людського духу до світла й нерухомим, закам’янілим світом обивателів.

3. Пригадайте: у 6-му класі ви вивчали оповідання «Ялинка» М. Коцюбинського, тож знаєте деякі факти біографії письменника. Тепер маєте змогу довідатися більше про життєвий і творчий шлях автора прочитаного вами твору «На камені» як митця-модерніста.

Михайло Коцюбинський пройшов шлях від традиційного побутово-реалістичного письма (раннє оповідання «Ялинка») до витонченої модерністської прози, ставши основоположником українського імпресіонізму. Народившись у Вінниці та рано втративши батька, він узяв на себе турботу про велику родину, багато працював шляхом самоосвіти, долучився до підпільного «Братства тарасівців» і зазнавав переслідувань імперської поліції. Його модерністська творчість зосередилася на психологізмі, передачі миттєвих вражень, мінливих станів людської душі та гармонійному поєднанні словесного мистецтва з живописом і музикою.

ПОМІРКУЙТЕ!

1. Розкажіть про факти біографії М. Коцюбинського, які вам запам’яталися.

Запам’ятовується виняткова наполегливість письменника: не маючи змоги вступити до університету через матеріальні нестатки та необхідність утримувати родину після смерті батька, він самотужки здобув енциклопедичні знання з літератури, історії, природознавства та опанував дев’ять мов. Вражає його незламна громадська позиція — участь у «Братстві тарасівців», організація «Просвіти» в Чернігові. Пам’ятними є також роки праці у філоксерній комісії в Криму, що подарували українській літературі шедеври кримського циклу, та його відданість творчості попри важку хворобу серця.

2. Яким постає митець у спогадах його сучасників?

У спогадах сучасників Михайло Коцюбинський постає справжнім європейським інтелігентом, аристократом духу та неперевершеним естетом. Він вирізнявся винятковою вихованістю, толерантністю, шляхетною простотою манер, завжди бездоганно одягався й незмінно носив свіжу квітку в петлиці костюма. Його називали Сонцепоклонником і Соняхом, адже він понад усе любив сонце, дітей, квіти та рідну Україну, а його темні виразні очі світилися добротою і глибокою повагою до людей.

3. Як змінювався художній стиль прозаїка?

Художній стиль письменника зазнав суттєвої еволюції:

• Реалістичний період (початок творчості): розгортання типових повсякденних сюжетів, де на першому плані перебували зовнішні події та вчинки персонажів («Ялинка», «Харитя»).
• Модерністський (імпресіоністичний) період (із середини 1890-х років): перенесення уваги на відтворення миттєвих вражень, настроїв і переживань героїв; заглиблення в підсвідомість і психологізм; заміна розлогих описів лаконічними, промовистими колористичними й звуковими деталями («На камені», «Intermezzo», «Цвіт яблуні»).

4. Чи хочете ви розширити своє уявлення про письменника-модерніста М. Коцюбинського та дізнатися про його творчу манеру? Поясніть свою відповідь.

Ознайомлення з творчою манерою Михайла Коцюбинського допомагає краще розуміти розвиток української модерної культури та її європейський контекст. Вивчення його імпресіоністичної техніки «акварелі» й тонкого психологізму вчить бачити світ багатовимірним, помічати гру світла, звуків і кольорів у художньому тексті.

ПОМІРКУЙТЕ!

1. У чому полягає сутність імпресіонізму?

Сутність імпресіонізму (від французького impression — враження) полягає у витонченому відтворенні миттєвих особистісних вражень, спостережень, мінливих відчуттів і душевних станів людини в конкретний момент часу, на противагу прагненню реалістів дати об’єктивну й повну панораму дійсності.

2. Роздивіться репродукції картин у підручнику. Знайдіть в інтернеті та послухайте п’єсу-фантазію Е. Мартона з опери Дж. Пуччіні «Тоска». Які враження справили на вас твори митців-імпресіоністів? Чим вони привертають вашу увагу?

Твори митців-імпресіоністів (полотна К. Моне «Імпресія. Схід сонця», І. Труша «Захід сонця. Човни», О. Мурашка «Благовіщення», М. Беркоса «У квітучому саду», музика Дж. Пуччіні в інтерпретації Е. Мартона) вражають своєю динамічністю, легкістю, вібрацією світла та багатством барв. Вони привертають увагу тим, що фіксують не застиглу форму предмета, а живий, мінливий настрій миті, гармонію світлотіні, пробуджуючи в глядача чи слухача власні емоційні асоціації.

3. Доведіть, що у творах українського та західноєвропейського живопису виявляються ознаки імпресіонізму.

У картині Клода Моне «Імпресія. Схід сонця» відсутні чіткі лінії та контури — зображення порту розчиняється в ранковому тумані, а головну роль відіграють пурпурові відблиски сонця й гра колірних плям на воді. В українському живописі полотно Івана Труша «Захід сонця. Човни» демонструє передачу миттєвого враження від вечірнього освітлення через насичену теплу палітру кольорів; у картині Олександра Мурашка «Благовіщення» простір сповнений сяйва та повітряної вібрації, що є визначальними рисами імпресіонізму.

ПОМІРКУЙТЕ!

1. Назвіть характерні ознаки імпресіонізму як мистецької течії модернізму.

Характерними ознаками імпресіонізму є:

• фіксація реальних, миттєвих моментів життя без нав’язування авторської оцінки та повчальності;
• подрібнений часопростір, відтворення мозаїки вражень у свідомості персонажа;
• глибинний психологізм, інтерес до внутрішніх переживань і рефлексій героїв;
• тяжіння до лаконічних жанрів (новела, етюд, психологічний ескіз);
• особлива композиційна роль пейзажу, що передає настрій і психологічний стан;
• багатство колористики, звукопису, використання метафор, уривчастих синтаксичних конструкцій.

2. Чи помітили ви ознаки імпресіонізму в новелі «На камені»? Які саме?

У новелі «На камені» яскраво виражені такі імпресіоністичні ознаки:

• жанрове визначення як «акварель» (акцент на живописній техніці, м’яких півтонах, грі світла й тіні);
• багата зорова (жовті штани, синя куртка, червона хустка, ясно-зелене фередже), звукова (шум прибою, постріли хвиль, монотонний звук зурни) та запахова палітра;
• олюднення природи: море постає живим персонажем, настрій якого змінюється від дрімотної блакиті до шаленої бурі;
• психологізм через зовнішні промовисті деталі та погляди (виразні чорні очі Фатьми, лискуче обличчя Мемета, подібне до облупленого барана);
• фрагментарність і пришвидшення ритму оповіді в кульмінаційних моментах.

ПОМІРКУЙТЕ!

Які спостереження та враження, отримані М. Коцюбинським під час перебування в Криму, відображено у творі «На камені»?

У творі відтворено безпосередні кримські враження письменника:

• пейзажні замальовки гори Демерджі, скелястого берега, морського прибою та сонячного світла;
• колоритний побут кримськотатарського села із саклями, зведеними з дикого каменю на скелях, пласкими покрівлями-двориками, фонтанами (чішме);
• традиції та звичаї: життя сільської кав’ярні, гра в кості й карти, пиття чорної кави, вечірні пісні під зурну, носіння традиційного одягу (фередже, шаровари, патинки, фези);
• реальні соціальні конфлікти: гостра боротьба мешканців двох кутків села за розподіл води з гірського струмка.

ПРИГАДАЙТЕ

Пригадайте, що вам відомо про жанр новели з уроків зарубіжної літератури.

Новела (від італійського novella — новітній) — невеликий за обсягом прозовий твір про незвичайну життєву подію з напруженим сюжетом, динамічною дією, чітко окресленим колом дійових осіб і несподіваним, часто драматичним фіналом. У новелі особливе смислове навантаження несуть яскраві художні деталі-символи, що замінюють розлогі описи.

ЧИТАЦЬКІ ДІАЛОГИ

1. Чому, на вашу думку, автор назвав твір «На камені»?

Назва має прямий та глибокий символічний підтекст:

• Пряме значення: географічне розташування татарського села, де будівлі ліпляться до голої скелі над морем, а все життя людей залежить від виживання на безплідному камені.
• Символічне значення: «закам’янілість» людських душ, жорстокість родових патріархальних звичаїв і забобонів, об які розбивається живе, чисте кохання та прагнення особистості до вільного вибору.

2. Пригадайте, що зав’язка твору — це подія, з якої починається конфлікт; їй передують події, що називаються експозицією; кульмінація — вирішальне зіткнення сил, які ведуть між собою боротьбу; розв’язка — завершення подій, що зазнали докорінних змін у кульмінації. Знайдіть ці етапи розгортання сюжету в новелі.

• Експозиція: спокійна замальовка спекотного літнього дня в кав’ярні Мемета, прихід баркаса із сіллю, опис села на камені, побуту мешканців, ворожнечі за воду та підневільного життя Фатьми.
• Зав’язка: спалах почуттів між Алі та Фатьмою, їхня нічна розмова біля кав’ярні та спільна втеча в гори.
• Розвиток дії: звістка Нурли про втечу, збирання погоні на чолі з ображеним Меметом, переслідування втікачів у лабіринті скель до мису Суак.
• Кульмінація: оточення втікачів на скельному розі над морем; відчайдушний стрибок Фатьми у морську прірву; нерівний бій і жорстоке вбивство Алі різником Меметом.
• Розв’язка: повернення мовчазної процесії в село, покладання тіла Алі в пошкоджений човен і виштовхування його у відкрите, осяяне сонцем спокійне море, де він пливе назустріч загиблій Фатьмі.

3. Що приваблює Алі та Фатьму одне в одному? Процитуйте відповідні уривки на доказ своїх суджень. Якою метафорою письменник передає зародження симпатій у їхніх душах?

Героїв приваблює взаємна молодість, душевна краса, туга за вільним простором і контраст із понурим сільським оточенням.

Алі бачить у Фатьмі дивовижну красу й таємничість: «Вона спускалася тихо, поволі, несучи в одній руці порожній кухоль, а другою притримуючи фередже так, що тільки великі довгасті чорні очі, вимовні, як у гірської сарни, міг бачити сторонній».

Фатьму, яка тужить за гірською волею, полонить вільний дух парубка, його пісні на зурні та палкий погляд: «…вона стежить за червоною пов’язкою на голові чужинця, немов сподівається, що побачить його очі — великі, чорні, гарячі, які їй сняться…».

Зародження симпатії письменник передає виразною метафорою: «Алі здалося, що ті очі пірнули в його серце, і він поніс їх із собою».

4. Знайдіть у новелі порівняння, якими автор упродовж розповіді характеризує Алі, Фатьму та Мемета. Які риси персонажів вони підкреслюють?

5. Перечитайте сцену загибелі Фатьми. Дівчина випадково посковзнулася на камені чи свідомо ступила в прірву? Умотивуйте свою логіку.

Загибель Фатьми є свідомим вибором вільної смерті на противагу рабському, принизливому поверненню до ненависного різника. Коли дівчина побачила скажені очі Мемета та його ніж, яким той різав овець, її охопив спогад про рідне гірське село та насильницьке заміжжя. Усвідомлюючи безвихідь становища («З одного боку було ненависне море, з іншого — ще більш ненависний, нестерпний різник»), вона «розпучливим рухом закрила очі й утратила рівновагу». Це був жест крайнього душевного протесту й відмови віддати себе на поталу катам.

6. Хто, на вашу думку, зрештою перемагає в кульмінації твору — Фатьма й Алі чи Мемет та його родичі? Міркуючи над цим запитанням, зверніть увагу на останнє речення новели.

У кульмінації та розв’язці моральну й духовну перемогу здобувають Фатьма й Алі. Мемет та його родичі здійснюють криваву фізичну розправу, але залишаються духовно ницими в’язнями мертвого каменю й страху перед порушенням звичаю. Останнє речення твору — «Алі плив назустріч Фатьмі…» — стверджує безсмертя та непереможність їхнього почуття, яке здобуває вічність і гармонію у стихії безмежного, сяючого сонцем моря.

ПОМІРКУЙТЕ!

1. Знайдіть в інтернеті та подивіться екранізацію новели «Татарський триптих. Частина 2». Яке враження справила на вас екранізація твору? Яким постає у фільмі кримський світ, зокрема його колористика?

Екранізація Олександра Муратова «Татарський триптих» (новела «На камені») справляє глибоке враження правдивістю відтворення трагедії та збереженням національного кримськотатарського колориту. Кримський світ у фільмі постає суворим і водночас заворожливо красивим: режисер майстерно передає контраст між сліпучим блакитним простором моря, випаленим сонцем камінням і барвистими етнографічними деталями татарського одягу (ясно-зелене покривало, червоні шаровари, жовті елементи вбрання), що відповідає акварельному стилю новели.

2. Режисер змінив розв’язку твору. Яка з двох версій, письменника чи режисера, вам здається переконливішою? Умотивуйте свої міркування.

Версія Михайла Коцюбинського є більш художньо та філософськи переконливою. Трагічна загибель обох закоханих у фіналі новели загострює непримиренність конфлікту між світлим почуттям і жорстоким звичаєвим правом, а образ човна, що несе Алі у вічність до Фатьми, надає твору високого неоромантичного й символічного звучання.

3. Зіскануйте QR-код і помилуйтеся танцем кохання. Які ваші враження? Чим суголосна ця скульптурна інсталяція з мотивами й образами новели М. Коцюбинського «На камені»?

Рухома скульптура Тамари Квесітадзе «Алі й Ніно» в Батумі викликає щемливе відчуття скороминущості та нездоланності кохання. Вона глибоко суголосна з мотивами новели Коцюбинського: герої наближаються одне до одного, зливаються в коротку мить щастя та неминуче проходять крізь розлуку й загибель, долаючи кордони між різними світами силою незгасного почуття.

ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО

Об’єднайтеся у групи й підготуйте літературно-мистецький проєкт «Текст і мистецтво». Проілюструйте уривки з новели М. Коцюбинського «На камені» творами живопису, графіки та світлинами. Доберіть музичний супровід для презентації своєї роботи.

ЧИТАЦЬКА САМОПЕРЕВІРКА

1. Яким постав у вашій уяві образ письменника-імпресіоніста М. Коцюбинського? Якщо хочете дізнатися більше про митця, то здійсніть віртуальні екскурсії до музеїв письменника в Чернігові та Вінниці. Якщо ж маєте змогу, відвідайте особисто або разом з однокласниками й однокласницями ці меморіальні місця.

Михайло Коцюбинський постає як надзвичайно світла, шляхетна особистість, справжній європейський інтелігент і митець-новатор, залюблений у життя, сонце й барви рідної землі. Він зумів поєднати високу духовну культуру з глибоким патріотизмом і ніжним відчуттям краси людської душі.

Віртуальні чи реальні екскурсії до садиби-музею у Вінниці та Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника дозволяють відчути живий дух епохи: побачити робочий кабінет митця, де народжувалися модерністські шедеври, його рукописи, колекції та знаменитий чернігівський сад, де він плекав квіти й черпав творче натхнення.

2. У чому полягає новаторство його творчості?

Новаторство Михайла Коцюбинського полягає в докорінному реформуванні української прози:

• переході від традиційного етнографічного реалізму до психологічного імпресіонізму;
• перенесенні уваги із зовнішнього опису подій на внутрішній світ персонажа, потік його свідомості, вражень і душевних коливань;
• синтезі літератури з образотворчим мистецтвом і музикою (колористична насиченість, живописна техніка акварелі, звукопис);
• запровадженні лаконічних деталей-символів замість розлогих статичних описів;
• виведенні української літератури на широкий європейський художній рівень.

3. Доведіть, що «На камені» — імпресіоністична новела.

Новела «На камені» є зразком імпресіонізму з огляду на такі ознаки:

• Жанровий підзаголовок «акварель»: автор творить образи за допомогою гри світлотіні, м’яких і контрастних барв, фіксуючи мінливі зорові та слухові враження.
• Психологізм через деталі: внутрішній стан героїв передається не через прямі авторські коментарі, а через погляди, рухи, кольори вбрання та настроєві зміни природи.
• Одухотворений пейзаж: море виступає активним персонажем, ритм його хвиль задає динаміку розгортанню сюжету.
• Лаконізм і фрагментарність: композиція побудована як чергування яскравих мікросцен і кадрів, що завершуються раптовим трагічним фіналом.

4. Як виявилися у творі ідеї «філософії життя» і натурфілософії? З яким віршем Олександра Олеся він суголосний?

• Ідеї «філософії життя» виявилися в показі непереборного пориву людини до любові, краси та радості буття як найвищих першоелементів життя, заради спалаху яких особистість здатна переступити через усі соціальні забобони та ризикнути самим існуванням.
• Натурфілософія проявилася в органічній єдності людини та природи: бунт закоханих резонує з бурею на морі, а велич і вічність стихії протиставляються мізерності обивательської злоби.
• Новела суголосна з поезією Олександра Олеся «Чари ночі», де звучить той самий життєствердний мотив: «Гори! Життя — єдина мить, / Для смерті ж — вічність ціла».

5. Процитуйте кілька прикладів із новели, де автор використовує прийоми живопису, зосереджується на колористиці оповіді.

• «У відчинені вікна та двері на довгу, з колонками веранду так і перлась ясна блакить моря, у нескінченність продовжена блакитним небом. Навіть душне повітря літньої днини приймало м’які синяві тони, у яких танули й розпливалися контури далеких прибережних гір».
• «Його струнка фігура у вузьких жовтих штанях і синій куртці, здоровий, засмалений морським вітром вид і червона хустка на голові прегарно відбивалися на тлі блакитного моря».
• «У глибоких долинах, зелених од винограду й повних сизої імли, тіснилися кам’яні громади, рожеві від вечірнього сонця або синіючі густим бором. Круглі лисогори, мов велетенські шатра, кидали від себе чорну тінь, а далекі шпилі, сизоблакитні, здавалися зубцями застиглих хмар».
• «…яснозелене фередже складками спадало по стрункій фігурі від голови аж до червоних шароварів».
• «Синій халат у жовті півмісяці нахилився і зник серед крику сполоханих чайок…».

6. Над якими запитаннями ви задумалися після прочитання новели М. Коцюбинського «На камені»?

• Що має більшу цінність — бездушне підкорення віковим традиціям і «родовій честі» чи право конкретної людини на кохання, свободу та власне щастя?
• Чи є компроміс між прагненням до світла й обмеженим, «закам’янілим» суспільством, і яку ціну людина готова заплатити за одну мить справжнього життя?
• Чому краса та велич природи залишаються вічними й сяючими навіть тоді, коли на землі чиниться людська жорстокість і несправедливість?