1. Дослідіть рід Володимира Мономаха. Створіть його родинне дерево.

2. Поміркуйте, чому так важливо знати мови, бути допитливим і освіченим.
Знання мов, допитливість і освіта допомагають розширювати світогляд, здобувати нові знання й досягати успіху в житті.
3. Від чого Володимир Мономах найбільше застерігає своїх дітей?
Він застерігає від лінощів, брехні, пияцтва, жорстокості, порушення клятви, закликає бути працьовитими, чесними, гуманними, поважати старших, допомагати бідним, сиротам і вдовам, не чинити зла людям і шанувати гостей.
4. Визначте, як у творі втілені моральні принципи і традиції Княжої доби.
У «Повчанні…» втілені такі принципи: любов до Батьківщини, захист слабких, повага до старших, дотримання слова, гостинність, працьовитість, милосердя, турбота про державу й підданих. Це відображає традиції княжої доби — служіння народу, моральну чистоту, дотримання християнських цінностей.
5. Напишіть сенкан на тему «Людина».
Людина
Мудра, сильна
Думає, творить, мріє
Шанує добро і правду
Особистість
6. Як ви вважаєте, чи актуальне «Повчання…» у наш час
«Повчання…» актуальне й сьогодні, бо закликає до працьовитості, доброти, чесності, поваги до людей, любові до рідної землі — ці цінності залишаються важливими для сучасного суспільства.
7. Укладіть порадник від Володимира Мономаха, виписавши і креативно оформивши цитати із його «Повчання дітям».
- Про працю: «Не лінуйтеся, а щиро трудіться».
- Про доброту: «Не забувайте убогих, по силі годуйте їх і подавайте сиротам. І вдову захистіть, не дайте сильним губити людину».
- Про чесність: «Брехні остерігайтесь, і пияцтва, і облуди, від того душа гине і тіло».
- Про повагу: «Старих шануйте, як батька, а молодих, яко братів».
- Про гостинність: «Найбільше шануйте гостя, звідки б він до вас не прийшов: простий чи знатний, чи посол; якщо не можете пошанувати його дарунком, то пригостіть його їжею і питвом».
- Про освіту: «Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь… Лінощі — це мати всьому дурному».
- Про милосердя: «Хворого навідайте. Покійника проведіть в останню дорогу, бо всі ми смертні».
- Про слово і клятву: «Присягнувши, не переступайте клятви, бо загубите душу свою».
- Про моральність: «Куди б не прийшли і де б не зупинилися, напійте і нагодуйте нужденного».
8. Напишіть есе на тему «Духовний заповіт київського князя нащадкам».
Духовний заповіт київського князя Володимира Мономаха — це не лише звернення до власних дітей, а й до всіх наступних поколінь. У своїх порадах він підсумував власний життєвий досвід, закликавши нащадків бути працьовитими, чесними, гуманними, освіченими.
Мономах наголошував, що справжня сила людини — у добрих справах, милосерді, турботі про слабких і знедолених. Він радив шанувати старших, любити Батьківщину, дотримуватися слова, не чинити зла, а допомагати тим, хто цього потребує. Для князя важливим було не лише бути хоробрим воїном, а й залишатися людиною з чистим серцем, здатною на співчуття та прощення.
Цей духовний заповіт — це заклик до кожного з нас не забувати про моральні цінності, людяність, гідність. Він і сьогодні залишається дороговказом для тих, хто прагне жити чесно, працювати на благо рідної землі й залишити по собі добру пам’ять.
9. Якщо цікаво, перейдіть за покликанням https://cutt.ly/uejAlVbe чи QR-кодом і опрацюйте «Повчання…» у повному обсязі (версія за «Літописом руським»). Ознайомтеся з додатковими відомостями про Володимира Мономаха, а також дізнайтеся, хто такий Леонід Махновець і який його внесок у дослідження давньої української літератури та історії
Володимир Мономах (1053–1125) — видатний київський князь, онук Ярослава Мудрого, син Всеволода Ярославича та грецької царівни, доньки імператора Костянтина IX Мономаха. Він був мудрим правителем і талановитим учителем, який зійшов на київський престол у 1113 році. Володимир скасував рабство за борги, обмежив свавілля знаті, об’єднав удільних князів під своєю владою та запровадив нові закони. Його «Повчання дітям» — це не лише батьківський заповіт, а й настанови для всіх нащадків князівсько-боярського стану, у яких він закликає до праці, чесності, гуманності, шанування старших, допомоги бідним і поваги до гостей.
Леонід Махновець — відомий український історик і літературознавець, який зробив вагомий внесок у дослідження давньої української літератури та історії. Він є одним із науковців, які займалися вивченням і популяризацією пам’яток давньоруської літератури, зокрема «Повчання» Володимира Мономаха. Його праці допомогли краще зрозуміти культурний і історичний контекст Київської Русі, а також зберегти і передати ці цінні джерела сучасним читачам.