Мольєр «Міщанин-шляхтич»

• Зміст

Якою мірою оцінка творчості Мольєра, яку дав теоретик класицизму Нікола Буало, виявилася пророчою?

Оцінка Нікола Буало виявилася цілком пророчою, адже твори Мольєра дійсно «пройшли крізь віки й простори». Навіть через понад 300 років його комедії залишаються актуальними, їх ставлять у театрах по всьому світу, а людські вади, які він висміював, існують і досі.

Нікола Буало в «Мистецтві поетичному» називав Мольєра «зіркою, яка ніколи не згасне». Що саме він мав на увазі під поняттям «зірка»?

Під поняттям «зірка» Буало мав на увазі непересічний талант драматурга та вічність його мистецтва. Він хотів сказати, що геній Мольєра настільки яскравий, що слава про нього житиме вічно і ніколи не зникне з пам’яті людства.

Чи відповідає така характеристика сучасному розумінню «зірковості»?

На мою думку, це частково відповідає сучасному розумінню, але є важлива відмінність. Сьогодні «зірками» часто називають тих, хто просто популярний або багатий, навіть якщо їхня слава коротка, тоді як «зірковість» Мольєра базується на справжньому таланті та внеску в культуру, що не втрачає цінності з часом.

Чи можна з позиції сьогодення вважати Мольєра справжньою зіркою?

Я думаю, що Мольєра безумовно можна вважати справжньою зіркою сьогодення. Його п’єси, такі як «Міщанин-шляхтич», досі збирають повні зали, його гумор зрозумілий сучасним людям, а театр «Комеді Франсез» навіть називають «Домом Мольєра», що підтверджує його статус суперзірки драматургії.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які факти біографії Мольєра вас зацікавили?

Мене найбільше вразило те, що заради театру Мольєр відмовився від заможної кар’єри та звання королівського шпалерника, хоча професія актора тоді вважалася ганебною. Також зацікавив факт, що його довелося ховати вночі й таємно, оскільки церква відмовила у християнському обряді через його акторську професію.

Які події з життя Мольєра мають особливе значення для розуміння його творчості? Прокоментуйте їх.

На мою думку, ключовим є період, коли Мольєр разом із трупою мандрував провінцією протягом 13 років. Після краху його «Блискучого театру» в Парижі та ув’язнення за борги, він був змушений грати у селах і містечках. Я думаю, що саме це дозволило йому вивчити реальне життя, народний гумор та вподобання звичайних людей, що пізніше стало основою його найкращих п’єс. Також важливим є вплив його дідусі, який з дитинства водив малого Жана Батиста до театру, прищепивши любов до сцени.

2. Чому Мольєр звернувся до жанру комедії?

Спочатку Мольєр хотів ставити високі трагедії, але вони не мали успіху у публіки, а його театр збанкрутував. До того ж часи були важкі, і люди прагнули радості та відпочинку, а не сумних сюжетів. Тому драматург вирішив змінити тактику і звернувся до комедії, щоб завоювати прихильність глядачів і скласти конкуренцію іншим театрам.

Які комедійні традиції об’єднав драматург?

Мольєр поєднав традиції французького народного фарсу та італійської комедії дель арте (комедії масок). Крім того, він зробив новаторський крок, об’єднавши в одній п’єсі комедію ситуацій (де смішними є події) та комедію характерів (де висміюються людські вади).

3. Чому комедії Мольєра називають високими?

Його комедії називають «високими», тому що вони не просто розважають публіку, а й порушують серйозні моральні та соціальні проблеми. Автор намагався виховувати глядачів, викриваючи людські вади (скупість, лицемірство, марнославство) та утверджуючи громадянські ідеали. У таких творах комічне часто переплітається з трагічним.

4. Чим незвичайна історія появи комедії «Міщанин-шляхтич»?

Незвичайність полягає в тому, що п’єсу замовив сам король Людовік XIV через дипломатичний скандал. Турецький посол образив короля, заявивши, що на коні його султана коштовностей більше, ніж на самому монархові Франції. Король не міг стратити дипломата, тому доручив Мольєру написати комедію, у якій було б висміяно турків та їхні церемонії.

ПРАЦЮЄМО ВДОМА

1. За поданою в підручнику інформацією про митця складіть тези «Новаторські художні відкриття Мольєра».

Опрацювавши сторінки 237–240 підручника, я виділив такі тези про новаторство Мольєра:

Створення «високої комедії»: Мольєр підніс комедію до рівня трагедії, заклавши в неї серйозні моральні та соціальні ідеї.

Поєднання жанрів: Він об’єднав «комедію характерів» (глибоке розкриття психології) та «комедію ситуацій» (фарсові, кумедні події).

Винахід жанру «комедія-балет»: У структуру вистави введені музичні й танцювальні номери, які є частиною сюжету.

Виховна функція сміху: Сміх у Мольєра спрямований не лише на розвагу, а й на виправлення людських вад і суспільних недоліків.

Порушення правил класицизму: Автор змішував комічне і трагічне, іноді писав прозою замість віршів та порушував єдність дії заради розкриття ідеї.

2. Прочитайте комедію «Міщанин-шляхтич», знайдіть у тексті матеріал для характеристики основних образів комедії.

Я проаналізував текст і можу так схарактеризувати основні образи:

Пан Журден: Багатий міщанин, охоплений маніакальною ідеєю стати дворянином. Він наївний, марнославний та неосвічений, дозволяє себе дурити заради титулів.

Пані Журден: Розумна і практична жінка, яка уособлює здоровий глузд. Вона бачить речі такими, як вони є, і намагається спинити безумство чоловіка.

Граф Дорант: Збіднілий аристократ, лицемір і шахрай. Він зневажає Журдена, але користується його грошима, прикриваючись удаваною дружбою.

Клеонт: Чесний і гідний юнак, закоханий у Люсіль. Він не соромиться свого походження і вважає, що головне — це душевні якості, а не титул.

Ков’єль та Ніколь: Слуги, які представляють народний гумор. Вони кмітливі, сміливі та допомагають своїм господарям влаштувати щастя.

3. За матеріалами інтернет-джерел підготуйте невеликі повідомлення / презентації про найвідоміші твори Мольєра.

1. «Тартюф» (1664): Гостросатирична комедія, у якій Мольєр викриває релігійне лицемірство. Головний герой, святенник Тартюф, втирається в довіру до господаря дому, щоб заволодіти його майном та дружиною.

2. «Скупий» (1668): П’єса про патологічну жадібність. Головний герой Гарпагон настільки любить гроші, що економить на власних дітях і слугах, втрачаючи людську подобу заради золота.

3. «Удаваний хворий» (1673): Остання комедія Мольєра, де він висміює лікарів-шарлатанів та пацієнтів, які вигадують собі хвороби. Хоча під час четвертої вистави Мольєр відчув себе зле, він мав професійну гордість і зіграв комедію до кінця. Лише після завершення вистави його віднесли додому, де він помер пізніше того ж вечора, не дочекавшись лікаря та священника.

МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ

Простежте, на що спрямоване вістря сатири Мольєра у цій дії.

У першій дії (ява 1) сатира спрямована на дві речі. По-перше, автор висміює лицемірство та жадібність учителів (митців), які зневажають Журдена за його невігластво, але лестять йому заради грошей. По-друге, висміюється марнославство самого Журдена, який вважає, що за гроші можна купити талант і витонченість.

Які риси автор намагається виховати в суспільстві?

На мою думку, через протиставлення розумних і безглуздих персонажів Мольєр намагається виховати:

• Здоровий глузд і раціоналізм: Уміння бачити реальність без ілюзій.
• Чесність і гідність: Важливість залишатися собою, а не вдавати когось іншого.
• Природність: Засудження штучності, манірності та сліпого наслідування моди.

У чому полягає комізм цього епізоду?

Комізм ситуації полягає в тому, що дорослий чоловік, пан Журден, з серйозним виглядом вчиться вимовляти голосні звуки, вважаючи це великою наукою. Також смішно спостерігати, як учні кравця одягають його в кумедний костюм під музику, а Журден сприймає це як ознаку високого статусу, хоча насправді з нього просто тягнуть гроші.

Як у ньому проявляється марнославство Журдена?

Марнославство Журдена проявляється у його готовності щедро платити за лестощі.

Що тут висміює автор?

На мою думку, автор висміює невігластво буржуазії, яка намагається механічно скопіювати зовнішні ознаки дворянства (титули, одяг, манери) без справжньої культури та знань. Також Мольєр іронізує над псевдовченістю вчителів, які видають елементарні речі за складну науку, щоб заробити на дурні.

Як здоровий глузд Журдена конфліктує з його бажаннями?

Здоровий глузд підказує Журдену прості й зрозумілі речі: він відмовляється від логіки та етики, бо вони занадто складні або заважають йому виражати емоції (наприклад, гніватися). Проте його бажання стати «вченим» змушує його слухати безглузді пояснення про те, як рухається щелепа при вимові літери «У», і захоплюватися тим, що він говорить «прозою».

Простежте, як автор показує безглуздість бажань і дій пана Журдена.

Автор демонструє безглуздість дій героя через деталі: Журден дозволяє пошити собі костюм, де квіточки перевернуті голівками донизу, бо кравець запевнив його, що так носять аристократи. Його бажання бути галантним призводить до того, що він намагається переробити просту фразу про «прекрасні оченята» маркізи, але в результаті найкращим варіантом виявляється той, який він сказав спочатку, що доводить марність його «навчання».

Ось мої відповіді на запитання за змістом підручника.

Хто з персонажів уособлює раціоналізм і здоровий глузд?

На мою думку, раціоналізм і здоровий глузд у п’єсі уособлюють пані Журден, служниця Ніколь та Клеонт. Вони реально оцінюють своє соціальне становище, не соромляться свого походження і намагаються відкрити очі пану Журдену на безглуздість його поведінки.

Як розбігаються реальність та її сприйняття паном Журденом?

Пан Журден сприймає лестощі кравців та «дружбу» графа як визнання своєї значущості й аристократизму. У реальності ж оточення просто глузує з нього та використовує його наївність, щоб виманити гроші, а його «шляхетний» вигляд насправді є карикатурним і смішним.

У чому полягає комізм цього епізоду?

Комізм епізоду з кравцями полягає в тому, що учні кравця вигадують для Журдена титули («ясновельможність», «світлість») лише заради чайових. Смішно спостерігати, як міщанин готовий платити за кожне слово лестощів, купуючи собі фальшиву велич за реальні гроші.

Як тут проявляється марнославство Журдена?

Марнославство героя проявляється у його готовності віддати увесь гаманець, аби тільки його називали так, як звертаються до знатних вельмож. Він настільки хоче здаватися аристократом, що втрачає здатність мислити критично і дозволяє себе ошукувати.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Розподіліть героїв п’єси на позитивних і негативних, визначте їхню соціальну належність. Прокоментуйте результати ваших спостережень.

Позитивні герої: Пані Журден, Люсіль, Клеонт (міщани/буржуазія), Ніколь, Ков’єль (слуги). Вони чесні, щирі та вірні своїм почуттям.

Негативні герої: Граф Дорант, маркіза Дорімена (аристократи/дворянство), вчителі (найманці). Вони лицемірні, корисливі та зневажають інших.

Пан Журден (міщанин) займає проміжну позицію: він є об’єктом сатири через своє марнославство, але не є злим.

Результати моїх спостережень свідчать про те, що Мольєр порушує звичні уявлення про шляхетність. Я думаю, автор показує, що високий титул не гарантує порядності, адже «низькі» за походженням слуги та міщани виявляються набагато чеснішими та розумнішими за аристократів.

2. Що спонукало паризького міщанина Журдена змінити плин свого життя?

Головною причиною змін у житті Журдена стало його маніакальне бажання потрапити у вищий світ і стати аристократом. Ним керує марнославство та сором за своє міщанське походження, тому він намагається всіма силами віддалитися від звичного оточення. Журден вірить, що наближення до дворянства дасть йому особливу повагу та шану.

Що важить для нього «видряпатися знизу нагору»?

Для пана Журдена цей вислів означає зміну соціального статусу: перехід із стану «низьких» міщан до «високого» дворянства. Він вважає, що залишатися тим, ким ти народився, — це доля обмежених людей. «Видряпатися» для нього — це забути про своє минуле торгівця і стати рівним графам та маркізам.

Що для нього означає стати шляхтичем?

На мою думку, для Журдена шляхетність полягає виключно у зовнішніх атрибутах, а не у внутрішніх якостях. Для нього стати шляхтичем — це носити пишний одяг, мати вчителів танців і фехтування, заводити романи з маркізами та чути на свою адресу звертання «ясновельможний пане». Він наївно вважає, що за гроші можна купити належність до еліти.

3. За що пан Журден ображається на своїх батьків?

Пан Журден відчуває лють на своїх батьків через те, що вони в дитинстві не дали йому дворянської освіти. Він скаржиться вчителю філософії, що батько з матір’ю «не вчили його різних наук», через що тепер він почувається неуком і змушений наздоганяти втрачене у дорослому віці.

Чи справді він прагне стати освіченою людиною?

Я думаю, що насправді Журден не хоче бути освіченим, він прагне лише здаватися таким. Під час уроків він відмовляється вивчати логіку, етику чи фізику, бо це для нього занадто складно і нудно. Його цікавлять лише практичні речі, які допоможуть справити враження на аристократів, наприклад, як правильно написати любовну записку або як вимовляються звуки.

4. Чого і як навчається пан Журден?

Пан Журден наймає вчителів музики, танців, фехтування та філософії, щоб стати схожим на аристократа. Він навчається поверхнево і безглуздо: дізнається про існування голосних звуків, про те, що все життя говорив прозою, та вчиться химерно кланятися. Його навчання зводиться до сліпого та кумедного наслідування зовнішніх манер без розуміння суті наук.

Чи можуть ці знання змінити життя героя?

Я думаю, що ці «знання» не можуть змінити життя героя на краще, адже вони не додають йому розуму чи справжньої культури. Навпаки, це лише перетворює його на посміховисько для служниці Ніколь та дружини, а також робить легкою жертвою для шахраїв, які хочуть нажитися на його марнославстві.

5. Чи можна назвати стосунки пана Журдена і графа Доранта дружбою?

На мою думку, ці стосунки категорично не можна назвати дружбою, оскільки граф Дорант цинічно використовує Журдена як «дійну корову». Граф лестить міщанину і називає його своїм другом виключно заради того, щоб позичати гроші та використовувати його дім для зустрічей із маркізою.

6. Порівняйте образи шляхтича Доранта та міщанина Клеонта. Кого з них можна вважати шляхетним? Відповідь аргументуйте.

Граф Дорант має титул, але поводиться підло: бреше, не віддає борги та привласнює чужі заслуги, тоді як міщанин Клеонт відмовляється купувати дворянство і вважає будь-який обман приниженням. Я вважаю, що саме Клеонта можна назвати по-справжньому шляхетним, адже його «шляхетність» полягає у честі, гідності та правдивості, а не в записі про походження.

7. Кого протиставлено пану Журдену і графу Доранту та хто відображає позицію самого автора?

Пану Журдену (з його ілюзіями) та графу Доранту (з його лицемірством) протиставлено образи пані Журден, служниці Ніколь та Клеонта, які керуються здоровим глуздом і щирістю. Позицію самого автора відображає передусім Клеонт, який проголошує моральні істини про те, що людська гідність важливіша за титули.

Запропонуйте запитання для порівняння цих образів.

1. Хто з героїв має справжню внутрішню гідність, а хто лише зовнішній лиск?

2. Як кожен із них ставиться до людей нижчого стану?

3. Яку роль відіграють гроші в житті міщанина Журдена та графа Доранта?

4. Чи відповідає поведінка Доранта кодексу честі дворянина, про який мріє Журден?

8. Зіставте ситуації розриву мрії та дійсності у творах Сервантеса і Мольєра.

Я думаю, що ситуації схожі тим, що обидва герої живуть у вигаданому світі й не помічають реальності. Проте у Сервантеса Дон Кіхот — це трагічний ідеаліст, який прагне захищати слабких, тому його розрив із дійсністю викликає співчуття. У Мольєра пан Журден — це комічний персонаж, керований марнославством і бажанням здаватися тим, ким він не є, тому його зіткнення з реальністю (обман турків, виманювання грошей) викликає сміх.

ПРАЦЮЄМО ВДОМА

1. Укладіть цитатну характеристику образу Журдена.

Сам про себе (мрії): «Я ж страх як хочу зробитися вченим!», «Хочу, щоб мій зять був високого роду».

Про навчання: «А чи немає способу написати цю записку віршами так, щоб вона не була віршами?».

Учитель музики про нього: «Панок наш — людина зовсім темна, плеще про все, не тямлячи нічого… та за його гроші можна пробачити йому всяку дурість».

Дружина про нього: «Ти зовсім з глузду з’їхав, чоловіче!», «Ти став посміховиськом для всього світу».

Ков’єль про нього: «От йолоп так йолоп! Другого такого й у цілому світі не знайдеш!».

2. Зіставте образи Журдена / Доранта / Клеонта. Заповніть порівняльну таблицю.

Пан Журден:

• Походження: Багатий міщанин (буржуа).
• Мета: Стати дворянином, увійти у вищий світ.
• Риси характеру: Наївний, марнославний, довірливий, соромиться свого походження, неосвічений.
• Ставлення до людей: Зневажає рівних собі, плазує перед аристократами.

Граф Дорант:

• Походження: Аристократ, дворянин.
• Мета: Збагатитися за рахунок Журдена, одружитися з маркізою.
• Риси характеру: Хитрий, лицемірний, цинічний, збіднілий, нечесний.
• Ставлення до людей: Використовує людей задля вигоди, зневажає Журдена, але лестить йому.

Клеонт:

• Походження: Чесний міщанин.
• Мета: Одруження з коханою Люсіль, збереження власної гідності.
• Риси характеру: Чесний, розумний, шляхетний у вчинках, не соромиться своїх батьків.
• Ставлення до людей: Поважає інших за їхні якості, а не за титули; зневажає брехню.

ЗАПИТАННЯ (на полях)

Порівняйте дві посвяти: пана Журдена в мамамуші і Дон Кіхота в лицарі.

Ці дві посвяти схожі тим, що обидві є бутафорськими та несправжніми, але герої сприймають їх цілком серйозно. Відмінність полягає в тому, що посвята Дон Кіхота була імпровізацією шинкаря, щоб заспокоїти дивака, і мала відтінок суму. Посвята Журдена в «мамамуші» — це спланований маскарад і фарс, організований слугою, щоб висміяти тупість героя та досягти конкретної мети (весілля Клеонта).

Ось відповіді на запитання за змістом підручника.

Чому пан Журден не міг зрозуміти, що турки несправжні, й викрити розіграш?

На мою думку, пан Журден не зміг викрити обман через своє безмежне марнославство та маніакальне бажання стати дворянином. Його засліпила можливість поріднитися з «сином турецького султана» та отримати вигаданий титул «мамамуші». Коли пристрасть переважає над здоровим глуздом, людина втрачає здатність критично мислити, тому він охоче повірив у те, про що так сильно мріяв.

Прокоментуйте розв’язку комедії: вади осміяно, але чи виправлено їх, чи розв’язано конфлікт.

Я вважаю, що у розв’язці комедії вади головного героя осміяно, але не виправлено, адже пан Журден залишається у полоні своїх ілюзій і вірить, що видав дочку за турецького принца. Конфлікт закоханих (Люсіль і Клеонта) розв’язано щасливо, але це сталося завдяки хитрощам і обману, а не через те, що батько змінив свої погляди чи порозумнів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ (сторінка 259)

1. Знайдіть у п’єсі характерні ознаки класицизму. У чому автор відходить від канонів?

Характерними ознаками класицизму в п’єсі є чітка будова (п’ять дій), дотримання правила трьох єдностей (дія відбувається протягом доби в будинку Журдена), а також схематичність образів, які втілюють одну головну рису (Журден — марнославство). Проте Мольєр відходить від суворих канонів, поєднуючи комедію з балетом (музикою і танцями), порушуючи жанрову чистоту та вводячи елементи народного фарсу.

2. Чим незвична комедія Мольєра?

Ця комедія незвична тим, що за формою це «комедія-балет». Автор поєднав драматичний сюжет із танцювальними та музичними номерами, перетворивши виставу на яскраве видовище. Також новаторством є те, що Мольєр поєднав комедію ситуацій (кумедні події) з комедією характерів (глибоке розкриття людських вад).

Які види мистецтва в ній поєднано?

У творі поєднано літературу (драматичне мистецтво), музику та хореографію (балет).

Ось мої відповіді на запитання за змістом підручника та п’єси.

3. Сформулюйте тему, визначте провідну ідею та основні проблеми комедії «Міщанин-шляхтич».

Темою твору є зображення прагнення заможного буржуа (міщанина) будь-якою ціною потрапити до вищого світу та стати аристократом. Провідна ідея комедії — це висміювання людського марнославства, тупості та сліпого наслідування моди, а також утвердження здорового глузду і чесності, які властиві простим людям. Основними проблемами твору є соціальна нерівність, виховання та освіта, стосунки батьків і дітей, а також моральні вади: лицемірство, жадібність та пихатість.

4. Дослідницька робота в групах із текстом. Якими засобами досягається комічний ефект?

Комічний ефект у п’єсі досягається поєднанням «комедії ситуацій» (кумедні обставини, плутанина) та «комедії характерів» (висміювання внутрішніх вад героїв). Мольєр майстерно використовує мовні засоби (недоречні вислови Журдена), переодягання (турецька церемонія), а також контраст між реальністю та ілюзіями головного героя. Важливу роль відіграють такі прийоми, як гумор, іронія, сатира та сарказм.

Доберіть приклади використання комічного: гумору, іронії, сарказму, сатири.

Гумор: Сцена навчання пана Журдена, коли вчитель філософії з серйозним виглядом пояснює йому, як вимовляти звуки «У» чи «А» (Дія II, ява 6). Це викликає добродушний сміх.

Іронія: Автор іронізує, коли Журден хизується своїм новим халатом та костюмом, вважаючи їх верхом елегантності, хоча насправді виглядає як опудало.

Сарказм: Репліки служниці Ніколь. Вона відверто сміється з господаря і каже: «Хіба ж ви не бачите, що він з глузду з’їхав?». Її сміх — це гостра насмішка.

Сатира: Образ графа Доранта. Це викривальний сміх, спрямований на аристократа, який, попри високий титул, є шахраєм, що виманює гроші у довірливого міщанина.

5. Чи помітили ви у творі епізоди, де автор іронізує над правилами класицизму?

Так, я помітив порушення суворих правил. По-перше, Мольєр створив жанр «комедія-балет», ввівши у дію музику і танці, що класицисти вважали неприпустимим змішуванням видів мистецтва. По-друге, у творі порушується єдність дії, адже крім лінії Журдена, розвиваються любовні лінії Люсіль і Клеонта та Доранта і Дорімени. Я думаю, автор робить це навмисно, щоб зробити виставу жвавішою та цікавішою для глядача.

6. Проти кого і проти чого спрямований сатиричний удар твору?

На мою думку, сатиричний удар спрямований не лише проти неосвічених міщан, які соромляться свого походження (як Журден), але й проти лицемірної аристократії. Мольєр гостро висміює дворян (на прикладі Доранта), які втратили честь і совість, живучи за рахунок інших. Також сатира зачіпає “вчителів” та кравців, які підлещуються до Журдена лише заради його грошей.

7. Чому, на вашу думку, найвищу театральну премію Франції назвали на честь Мольєра?

На мою думку, цю премію назвали на честь Мольєра, тому що він є символом французького театру і творцем жанру «високої комедії». Нікола Буало недарма назвав його «зіркою, яка ніколи не згасне», адже його п’єси залишаються актуальними століттями, а театр «Комеді Франсез» досі неофіційно називають «Домом Мольєра».

8. Чи в наш час є журдени, доранти і дорімени?

Я думаю, що такі типажі існують і в наш час, змінилися лише декорації та костюми. Сучасні «журдени» — це багаті, але неосвічені люди, які сліпо женуться за модою та брендами, «доранти» — це шахраї, які користуються чужою наївністю заради грошей, а «дорімени» — прагматичні особи, які цінують лише вигоду та дорогі подарунки.

ПРАЦЮЄМО ВДОМА

1. Напишіть мініатюру (виступ на засіданні Академії наук і мистецтв) на тему «Похвала Мольєрові».

Шановні академіки! Сьогодні ми схиляємо голови перед генієм Жана Батиста Поклена, відомого світові як Мольєр. Свого часу Академія не відчинила йому дверей через акторський фах, проте саме він підніс комедію до рівня високого мистецтва. Його сміх не просто розважає, він лікує суспільство, викриваючи лицемірство, жадібність та марнославство. Мольєр довів, що театр — це школа життя, тому його слава пережила королів і імперії, ставши справжньою гордістю Франції.

2. Спробуйте продовжити комедію – напишіть шосту дію. Як, на вашу думку, складуться подальші стосунки персонажів?

Я думаю, що в шостій дії обман з «турецьким сином» розкриється вже після весілля, коли Клеонт зізнається у всьому тестю. Пан Журден буде лютувати, але пані Журден зможе його заспокоїти, переконавши, що зять-багатій краще за бідного дворянина. Дорант і Дорімена, ймовірно, зникнуть з життя Журдена, щойно зрозуміють, що більше не зможуть тягнути з нього гроші, і це стане для міщанина болісним, але корисним уроком.

3. Підготуйте повідомлення, як традиції Мольєра втілилися в українській літературі ХІХ–ХХ ст.

Традиції Мольєра знайшли яскраве втілення в українській літературі, зокрема у творчості корифеїв українського театру. Найвідомішим прикладом є трагікомедія Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля», де головний герой, подібно до пана Журдена, намагається отримати дворянство і через це втрачає спокій та статки. Також вплив мольєрівської сатири відчутний у п’єсі Миколи Куліша «Мина Мазайло», де висміюється відмова від власного коріння заради ілюзорного підвищення соціального статусу.

Мольєр – майстер класицистичної комедії. Художнє новаторство Мольєра у драматургії, вплив його відкриттів на світове театральне мистецтво. Історія створення комедії «Міщанин-шляхтич»

1. Доповніть перелік 5-6 хештегами, які пов’язані з іменем чи творчістю Мольєра.

#КомедіяБалет #ЖанБатистПоклен #ТеатрПалеРояль #КорольСонце #Сатира #ВисокаКомедія

2. Заповніть схему «Естетичні погляди Мольєра».

Мета комедії (ліва гілка):

• Верхній блок: Призначення театру (комедії).
• Нижній блок 1: «Виправляти людей, розважаючи» (повчати через сміх).
• Нижній блок 2: Безжалісне викриття людських вад та суспільних недоліків.

Художні принципи (права гілка):

• Верхній блок: Особливості творчого методу (наближення до життя).
• Нижній блок 1: Правдивість і природність зображення героїв.
• Нижній блок 2: Створення типових характерів (лицемір, скупий, міщанин-шляхтич).
• Нижній блок 3: Опора на здоровий глузд та народний гумор.

3. Визначте, наскільки Мольєр дотримується канонів класицизму, слідує традиціям, а у чому проявляє власний новаторський підхід.

4. Оцініть, наскільки якісно, точно і правильно Мольєр виконав королівське доручення висміяти турків та їхні церемонії.

Мольєр виконав доручення короля Людовіка XIV блискуче. Він створив карикатурну церемонію посвяти в «мамамуші», використавши набір вигаданих слів, що нагадують турецьку мову (наприклад, «Бель-мен», «Карігар камбото»). Ця сцена зробила турецькі ритуали смішними та безглуздими в очах французького двору, що повністю задовольнило бажання короля помститися турецькому послу за його зверхність, не оголошуючи при цьому реальної війни.

Поміркуйте, чи можна з погляду сучасності це назвати тролінгом, і наскільки етичним є виконання подібних замовлень.

На мою думку, вчинок Мольєра та короля можна назвати політичним тролінгом XVII століття. Це була свідома провокація та публічне висміювання опонента заради розваги та моральної сатисфакції. Щодо етичності, я думаю, що мистецтво не повинно бути інструментом образи інших культур, але в ті часи драматурги залежали від монархів і мусили виконувати їхні забаганки, щоб зберегти театр і трупу. Тому виконання такого замовлення було вимушеним кроком для виживання театру Мольєра.

5. Складіть інформаційне коло / тези «Художні відкриття / новаторство Мольєра».

Ось 6 ключових тез для заповнення хмаринок твого інформаційного кола (схеми):

• «Висока комедія»: підняв комедію до рівня трагедії, поєднавши смішне із серйозними проблемами.
• Типові характери: створив образи-типи (лицемір, скупий, міщанин), в яких глядачі впізнавали сучасників.
• Соціальна сатира: сміливо висміював вади суспільства, аристократії та навіть церкви.
• Жива мова: персонажі говорять природною, живою мовою, яка відповідає їхньому соціальному стану.
• Виховна мета: стверджував, що головне завдання театру — «виправляти людей, розважаючи».
• Правдоподібність: наблизив сценічну дію до реального життя, іноді порушуючи суворі правила класицизму.

Основні образи комедії (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт та ін.)

1. Розгадайте ребуси і запишіть імена персонажів п’єси Мольєра.

1. Журден (Жук + Фен, заміна літер згідно з вказівками).
2. Дорант (Нота «До» + літера Р + Бант).
3. Дорімена (Горіх із заміною Г на Д + знак «менше» + А).
4. Клеонт (Клей + Слон + Бант, відкидання зайвих літер).
5. Люсіль (Плюс + знак «більше», відкидання літер).
6. Ков’єль (Око + ве + сіль, відкидання літер).

2. Опишіть основних персонажів комедії.

• Пан Журден: Багатий міщанин, який соромиться свого походження. Його головна риса — марнославство і маніакальне бажання стати дворянином. Він наївний, довірливий, дозволяє себе дурити, але щиро прагне науки, хоч і з хибною метою. Головним у житті вважає титули та зовнішній блиск.
• Пані Журден: Дружина Журдена, розсудлива і практична жінка. Вона тверезо дивиться на життя, відстоює інтереси сім’ї та висміює дурощі чоловіка. Найважливішим вважає родинне щастя, чесність і відповідність своєму становому становищу.
• Дорант: Граф, збіднілий аристократ. Він хитрий, лицемірний і безчесний, оскільки використовує Журдена як джерело грошей, прикриваючись удаваною дружбою. Цінує лише власне задоволення та гроші.
• Дорімена: Маркіза, вдова. Вона світська, ввічлива, але дещо легковажна, оскільки приймає дорогі подарунки від малознайомих чоловіків. Цінує комфорт, розваги та галантність.
• Клеонт: Закоханий у Люсіль хлопець незнатного походження. Він чесний, прямий, благородний у вчинках, а не за титулом. Відмовився видавати себе за шляхтича. Головною цінністю вважає честь і справжнє кохання.
• Люсіль: Дочка Журденів. Отримана гарне виховання, стримана, але має почуття власної гідності. Цінує щирі почуття Клеонта.
• Ков’єль: Слуга Клеонта. Розумний, винахідливий, веселий, майстер інтриги (саме він вигадав розіграш із турецьким султаном). Відданий своєму господареві.
• Ніколь: Служниця в домі Журденів. Проста селянська дівчина, весела і гостра на язик. Втілює народний здоровий глузд і сміється з безглуздих витівок господаря.

3. Розподіліть основних та другопланових персонажів комедії на три групи.

Однозначно позитивні: Пані Журден, Клеонт, Люсіль, Ніколь, Ков’єль. (Це люди честі, здорового глузду та щирих почуттів).

Однозначно негативні: Граф Дорант. (Він шахрай, який паразитує на довірливості іншого).

Наділені різними рисами / Комічні: Пан Журден. (Він не є злодієм, він — жертва власної дурості; його прагнення вчитися є позитивним, але мотиви смішні). Також сюди можна віднести вчителів, які сперечаються про високе, але б’ються за гроші.

4. Опрацюйте схему, яка характеризує розподіл сценічних амплуа (типажів) та допишіть імена персонажів комедії Мольєра, які їй відповідають.

Головний герой (дивак, одержимий ідеєю): Пан Журден.

Персонажі-антиподи (носії здорового глузду): Пані Журден, Ніколь, Клеонт.

Персонажі другого плану:

• Інтригани / Авантюристи: Граф Дорант.
• Закохані: Люсіль, Клеонт, Дорімена.
• Слуги (резонери та помічники): Ков’єль, Ніколь.
• Епізодичні персонажі: Учителі (музики, танців, фехтування, філософії), Кравець.

5. ВІЗУАЛІЗУЙТЕ МРІЇ ПАНА ЖУРДЕНА, СТВОРИВШИ НЕВЕЛИКИЙ МАЛЮНОК/КОЛАЖ/ПОСТЕР/ПЛАКАТ

6. Укладіть цитатну характеристику образу Журдена з його власних висловлювань та думок про нього інших персонажів (по 3-4 репліки).

Самосприйняття пана Журдена:

1. “«Шляхетний пан!» Ось воно що значить убратися так, як убираються вельможні особи! А вберися-но по-міщанському, то на тебе зроду не скажуть «шляхетний пан».”

2. “Кажу вам востаннє: я хочу, щоб мій зять був високого роду.”

3. “Я закохався в одну вельможну даму і прошу вас дуже – допоможіть мені написати до неї ніжну записочку; я хочу її кинути цій дамі до ніг.”

4. “Я хочу, щоб мене вважали за свого серед світського товариства, хоч би чого це мені вартувало.”

Думки інших персонажів про Журдена:

1. Учитель музики: “Звичайно, панок наш – людина зовсім темна, плеще про все, не тямлячи нічого, і аплодує кожній нісенітниці, та за його гроші можна пробачити йому всяку дурість.”

2. Пані Журден: “Ти зовсім з глузду з’їхав, чоловіче! Чи чувано таке! І всі вигадки почалися в тебе відтоді, як ти з отими аристократами злигався.”

3. Ков’єль: “Хіба ж ви не бачите, що він з глузду з’їхав? Чи то вже так важко потурати його химерам?”

4. Граф Дорант (позаочі): “Я вважаю за мій найсвятіший обов’язок платити борги… Я хочу поквитатися з вами і прийшов зараз саме для того, щоб разом із вами звести рахунки.” (Іронічно, бо насправді знову позичає гроші).

Оцініть, наскільки точною є така самооцінка пана Журдена і наскільки правильним є його сприйняття іншими людьми.

Я думаю, що самооцінка пана Журдена є абсолютно хибною та відірваною від реальності. Він вважає, що дорогий одяг, уроки філософії та дружба з графом автоматично роблять його шляхтичем та розумною людиною. Натомість сприйняття його іншими людьми є дуже точним: учителі та граф бачать у ньому лише “гаманець” і дурня, якого легко обдурити лестощами, а дружина та служниця Ніколь тверезо оцінюють його як божевільного на ґрунті марнославства. Журден живе в ілюзіях, тоді як оточення (крім тих, хто його використовує) бачить гірку правду.

7. Визначте риси характеру пана Журдена.

Позитивні: Енергійність, щире бажання вчитися та пізнавати нове, щедрість (не шкодує грошей на вчителів), дитяча безпосередність.

Негативні: Невігластво, грубість до дружини та слуг, егоїзм (готовий пожертвувати щастям доньки заради титулу), відсутність почуття гідності.

Набувають негативного забарвлення:

• Довірливість — стає дурістю, бо дозволяє шахраям (графу Доранту, вчителям) себе обкрадати.
• Наполегливість — перетворюється на сліпу впертість у своїх маніях.
• Прагнення до ідеалу — стає безглуздим марнославством (бажання бути схожим на дворян лише зовні).

Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення

1. Заповніть кластер

Тема: Прагнення багатого міщанина потрапити у вищий світ і стати шляхтичем, не маючи для цього ані виховання, ані знань.

Мікротеми:

Навчання “дворянських” наук (музика, танці, фехтування, філософія).

Сліпе наслідування моди.

Марнотратство заради уявної дружби з аристократами (граф Дорант).

Залицяння до маркізи Дорімени (подружня зрада).

Одруження дочки (конфлікт батьків і дітей).

Коло проблем:

Влада грошей над людьми.

Відсутність почуття власної гідності.

Лицемірство та паразитування аристократії.

Руйнування родинних цінностей заради примарних ідей.

Освіта справжня та удавана.

Ідеї:

Висміювання людського безглуздя, тупості та пихатості.

Утвердження здорового глузду та чесності (через образи пані Журден, Клеонта, Ніколь).

Справжня шляхетність — це високі моральні якості, а не титул.

Конфлікти:

Соціальний: між міщанством і дворянством. Сімейний: між Журденом і його дружиною/дочкою.

Психологічний: між бажанням Журдена і реальністю.

Сюжетні лінії:

1. Журден і його вчителі/кравець.

2. Журден і граф Дорант/маркіза Дорімена.

3. Люсіль і Клеонт (лінія кохання).

4. Турецька церемонія (розіграш).

Антитеза:

Світ ілюзій (Журден) — Світ реальності (пані Журден, Ніколь).

Чесність (Клеонт) — Лицемірство (Дорант).

Природність — Штучність.

Жанр: Комедія-балет.

2. Комедія в ієрархії жанрів класицизму — це низький жанр. Літературознавці стверджують, що «Міщанин-шляхтич» — яскравий зразок «високої комедії». Поясніть це протиріччя.

Класицизм вважав комедію «низьким» жанром, призначенням якого було лише розважати публіку смішними ситуаціями. Проте п’єсу «Міщанин-шляхтич» називають «високою комедією», бо Мольєр вклав у неї серйозний зміст. Він не просто смішить, а висміює людські вади та порушує важливі моральні й соціальні проблеми, намагаючись виховувати глядача, що раніше було властиво лише трагедії.

3. Заповніть порівняльну таблицю.

4. Як зіставлення персонажів за схожістю/відмінністю дозволяє автору висвітлити суспільні та особистісні проблеми?

Я думаю, що через протиставлення чесного Клеонта і марнославного Журдена автор показує, що справжня шляхетність — це вчинки, а не титул. Зіставлення наївного Журдена та хитрого графа Доранта викриває паразитизм аристократії, яка користується чужими грошима. Так Мольєр висвітлює проблему соціальної нерівності та деградації моралі, доводячи, що розум і честь важливіші за походження.

5. Напишіть власне міркування / алгоритм дій ( 5-7 кроків), як здійснити свою мрію.

1. Чітко сформулювати свою мрію та переконатися, що вона справжня, а не нав’язана модою (як у Журдена).
2. Скласти план досягнення мети, розбивши його на малі етапи.
3. Знайти джерела знань або наставників, які справді є професіоналами, а не шахраями.
4. Щодня працювати над собою та здобувати необхідні навички.
5. Не здаватися після перших невдач і критики з боку оточення.
6. Залишатися собою і не намагатися просто здаватися успішним в очах інших.

Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм)

1. Поєднайте рисками засоби комічного в логічні пари «термін – його визначення».

• Іронія — глузливе вираження критичного ставлення до предмета зображення, насмішка у вигляді похвали.
• Пародія — комічне наслідування форми чи змісту якогось явища, яке перекручує і висміює суть того, що наслідують.
• Сарказм — їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена гніву, зневаги, презирства, інколи й ненависті.
• Гумор — різновид комічного, доброзичливе відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах.
• Сатира — гостре осудливе осміяння негативних явищ або рис характеру.

2. Дослідіть текст комедії і доберіть по 2-3 приклади, які ілюструють різні види комічного.

Гумор (доброзичливий сміх):

1. Захоплення Журдена відкриттям, що він 40 років говорить прозою.
2. Урок філософії, де дорослого чоловіка вчать вимовляти звуки «А», «У», «О».

Іронія (прихована насмішка):

1. Підмайстри кравця називають Журдена «ваша світлість» лише для того, щоб виманити більше грошей на чайові.
2. Компліменти графа Доранта розуму Журдена перед тим, як попросити в борг.

Пародія (комічне наслідування):

1. Церемонія посвяти в «мамамуші» — це пародія на урочисті ритуали (лицарські посвяти) та тогочасну моду на все турецьке.
2. Спроби Журдена скласти «вишукану» любовну записку маркізі.

Сатира (гостре викриття вад):

1. Бійка вчителів музики, танців та філософії — висміювання їхньої фальшивої освіченості та пихатості.
2. Образ графа Доранта — сатира на аристократів, які втратили честь і живуть за рахунок багатих міщан.

Сарказм (їдка, зла насмішка):

1. Сміх служниці Ніколь просто в обличчя господареві, коли вона побачила його безглуздий костюм.

2. Репліки пані Журден: «Чи не хочеш ти часом відкрити в нас училище для дорослих?»

3. Знайдіть у п’єсі «Міщанин-шляхтич» ознаки різних комедійних жанрів.

Комедія характерів: Автор висміює одну головну пристрасть героя — маніакальне бажання стати шляхтичем, яке затьмарює його розум.

Комедія ситуацій: Використання переодягань (Клеонт у турка), підслуховувань та розіграшів (інтрига Ков’єля), які створюють смішні обставини.

4. Підсумуйте, які особисті й суспільні вади автор висміює в образах: Пана Журдена, Учителів музики і танців, Учителя філософії, Графа Доранта, Маркізи Дорімени.

Пан Журден: Марнославство, невігластво, сліпе схиляння перед модою та титулами, відсутність власної гідності.

Учителі музики і танців: Жадібність, лицемірство, готовність лестити бездарній людині заради грошей.

Учитель філософії: Пихатість, невідповідність слів ділам (проповідує спокій, а сам вчиняє бійку).

Граф Дорант: Аморальність, паразитизм, шахрайство та зловживання своїм високим становищем для виманювання грошей.

Маркіза Дорімена: Поверхневість та зверхність аристократії, готовність приймати дорогі подарунки від чужого чоловіка.

5. Відредагуйте речення, виправивши помилкові твердження.

1. Пан Журден прагне стати шляхтичем.

2. До Люсіль, доньки пана Журдена, сватається Клеонт (або син турецького султана у розіграші).

3. Весела вигадка про сина турецького дворянина належить слузі Ков’єлю.

4. Пана Журдена посвятили в сан «мамамуші».

5. П’єса завершується підписанням шлюбного контракту Клеонта (в образі турка) і Люсіль.

6. Як, на вашу думку, складуться подальші стосунки персонажів?

Я думаю, що незабаром обман розкриється, і пан Журден зрозуміє, що його пошили в дурні. Він буде дуже сердитий, але шлюбний контракт уже буде підписано, тому Клеонт і Люсіль будуть щасливі разом. Граф Дорант, ймовірно, одружиться з Доріменою і припинить спілкування з Журденом, оскільки більше не зможе брати в нього гроші. Мені здається, що Журден залишиться ні з чим через свою дурість, але, можливо, це стане для нього уроком цінувати свою родину.

Спробуйте продовжити комедію – напишіть план подій шостої дії.

На мою думку, шоста дія могла б розгортатися так:

1. Ява 1. Ранок у будинку Журденів. Пан Журден походжає у тюрбані й халаті, відмовляючись говорити французькою, і чекає на «послів», щоб їхати до Туреччини.
2. Ява 2. Пані Журден намагається повернути чоловіка до реальності, пояснюючи, що весілля відбулося, але ніяких турків не було. Журден звинувачує її в неосвіченості.
3. Ява 3. Входять Клеонт, Люсіль, Ков’єль і Ніколь у звичайному французькому одязі. Клеонт дякує тестю за руку дочки і зізнається, що маскарад був необхідний через впертість Журдена.
4. Ява 4. Пан Журден шаленіє, розуміючи, що його пошили в дурні, і хоче розірвати шлюбний контракт.
5. Ява 5. Втручається граф Дорант. Він переконує Журдена, що така вишукана вистава була влаштована на його честь, а участь у ній — ознака високого світського визнання.
6. Ява 6 (Фінал). Пан Журден заспокоюється, вирішивши, що бути обдуреним «по-шляхетськи» — це теж почесно. Він прощає зятя, але вимагає, щоб до нього продовжували звертатися як до «мамамуші».