ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ СТОРІНКА 72
Чим вам запам’ятався Річард Бах як особистість і митець? У чому полягає автобіографічність його творів?
Річард Бах запам’ятався як людина, що з дитинства мріяла про польоти і втілила цю мрію в життя, ставши пілотом. Він не побоявся залишити престижний університет заради льотної школи, що свідчить про його цілеспрямованість. Як митець, він відомий завдяки повісті-притчі «Чайка Джонатан Лівінгстон», яка принесла йому світову славу. Автобіографічність його творів полягає в тому, що майже всі вони пов’язані з польотами, які для письменника є філософською метафорою та способом зрозуміти своє призначення у світі. Його власне життя, присвячене авіації, стало основою для роздумів про самовдосконалення, свободу та пошук сенсу буття, що й відобразилося у його книгах.
Що називають алегорією, притчею? Які твори, прочитані на уроках літератури, можна назвати притчами?
Згідно з текстом, повість-притча — це повчальна алегорична оповідь, яка є засобом вираження морально-філософських роздумів автора. Твір «Чайка Джонатан Лівінгстон» є прикладом такої повісті-притчі. Інших прикладів притч у наданому матеріалі не згадується.
Які ідеї прагне донести до читацького кола Річард Бах у своїх творах?
У своїх творах Річард Бах прагне донести ідею, що кожна людина має сили для здійснення своєї мрії. Він закликає до самовдосконалення, віри в себе та свої можливості. Основна тема його творів — це пошук сенсу життя. Автор показує, що життя — це не лише боротьба за існування, а й можливість вчитися, робити відкриття і бути вільним. Він піднімає питання прагнення до високих ідеалів, протиставляючи їх буденним турботам, а також розкриває своє розуміння любові та доброти.
ПРАЦЮЄМО ВДОМА СТОРІНКА 72
Прочитайте повість «Чайка Джонатан Лівінгстон» і дайте заголовки кожній із трьох її частин.
Ось мої варіанти заголовків до трьох частин повісті, спираючись на їхній зміст у тексті:
- Частина перша: Пробудження та вигнання.
- Частина друга: Шлях до досконалості на Небесах.
- Частина третя: Повернення до Зграї в ролі вчителя.
У чому вбачали сенс польоту батьки Джонатана, а в чому — він сам?
Батьки Джонатана вбачали у польоті суто практичну мету — здобувати їжу. Батько казав йому: «Не забувай, ти літаєш для того, щоб їсти». Натомість для самого Джонатана політ був важливішим за їжу; він прагнув пізнати свої можливості в повітрі, вдосконалювати власну майстерність і відкривати нове.
Чи розуміли батьки прагнення свого сина? Що їх хвилювало найбільше?
Ні, батьки не розуміли прагнень свого сина. Мати запитувала його: «Чому ти не можеш поводитись, як усі?». Найбільше їх хвилював його фізичний стан та виживання. Мати турбувалася, що він нічого не їсть і від нього «саме пір’я та кістки лишилися», а батько нагадував про наближення зими та необхідність вчитися здобувати їжу.
Які поради вони давали синові? Це було засудження чи бажання добра своїй дитині?
Батьки радили Джонатану бути як усі, покинути свої тренування і зосередитись на тому, щоб навчитися краще здобувати їжу. Ці поради йшли не від засудження, а від бажання добра своїй дитині. Вони хвилювалися за його життя і хотіли, щоб він вижив, дотримуючись звичних для Зграї правил. Батько давав свої поради «зовсім не сердито», що свідчить про його турботу, а не злість.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ СТОРІНКА 79
6. Чому Джонатан сподівався, що Зграя зустріне його Колом Пошани? Чому чайки не зрозуміли його Прориву і влаштували йому Коло Ганьби?
Джонатан сподівався, що Зграя зустріне його Колом Пошани, бо він здійснив Прорив — опанував фігурні польоти, що до нього не вдавалося жодній чайці. Він вірив, що його відкриття принесе радість усім, адже тепер у них є вища мета, ніж просто пошук їжі: «Ми будемо вільні! Ми навчимося літати!». Він хотів поділитися своїми знаннями, щоб зробити життя Зграї кращим і осмисленішим.
Чайки не зрозуміли його Прориву, тому що їхнє життя обмежувалося боротьбою за їжу та виживання. Старійшина звинуватив Джонатана в «неподобному легкодумстві» та спаплюженні звичаїв Народу Чайок. Для них сенс життя полягав у тому, щоб «їсти і лишатися живими, поки зможемо». Прагнення Джонатана до досконалості в польотах було для них незрозумілим і безвідповідальним, тому замість пошани вони влаштували йому Коло Ганьби і вигнали зі Зграї.
7. Що засмучувало Джонатана після того, як він покинув Далекі Скелі? Що, на його думку, скорочує життя чайок? Чи можна цей висновок пов’язати із життям людей? Відповідь аргументуйте.
Після вигнання Джонатана засмучувала не самотність, а те, що інші чайки «відмовилися повірити в чарівну красу польоту» і не захотіли побачити нові можливості, які він відкрив. На його думку, життя чайок скорочують нудьга, страх і злість. Цей висновок можна пов’язати з життям людей. Повість є алегорією, і так само, як чайки, люди часто обмежують себе страхом перед новим, гнівом на тих, хто мислить інакше, та нудьгою сірої буденності. Людина, яка живе без мрії та мети, втрачає сенс існування, що робить її життя коротшим і менш щасливим.
8. Розкажіть історію чайки Джонатана: від імені чайки із Зграї; від імені Флетчера; від імені Старійшини. Як зміняться акценти розповіді?
Від імені чайки зі Зграї: «Був у нас один дивак, Джонатан. Замість того, щоб, як усі нормальні чайки, шукати їжу, він займався якимись безглуздими польотами. Худий, нещасний, він тільки ганьбив нашу Зграю. Старійшини вчинили правильно, коли вигнали його. Не можна порушувати наші закони й традиції, адже головне в житті — це їжа».
Від імені Флетчера: «Я був вигнанцем, як і він. Але Джонатан повернувся і став моїм учителем. Він показав, що ми створені не для того, щоб битися за риб’ячі голови. Він навчив мене літати, відчувати свободу. Він вірив у мене і довірив продовжити його справу. Джонатан — це символ надії та досконалості».
Від імені Старійшини: «Джонатан Лівінгстон — безвідповідальний птах, який зганьбив гідність нашого народу. Наше життя — це незбагненна таємниця, і нам дано лише одне: їсти й жити якомога довше. Його легковажність загрожувала самому існуванню Зграї, тому ми були змушені вигнати його, щоб зберегти порядок і традиції».
Зміна акцентів: Розповідь чайки зі Зграї підкреслює важливість традицій та матеріальних потреб. Для Флетчера історія Джонатана — це шлях до свободи та самовдосконалення через наставництво. Старійшина ж робить акцент на необхідності збереження порядку та небезпеці індивідуалізму для суспільства.
10. Чому Джонатан вирішив повернутися на Землю, до своєї Зграї? Як вплинула його поява на поведінку чайок?
Джонатан вирішив повернутися на Землю, тому що досягнувши досконалості, він зрозумів, що його місія — не лише власне самовдосконалення. За порадою свого наставника Чіанга, він мав пізнати, що таке любов. Джонатан хотів поділитися своїми знаннями з такими ж чайками-вигнанцями, яким він був колись, щоб допомогти їм знайти вищий сенс життя.
Його поява спочатку була проігнорована Зграєю, але згодом його майстерність і майстерність його учнів почали привертати увагу. Дедалі більше чайок, попри заборону Старійшин, приєднувалися до нього, прагнучи навчитися літати. Так Джонатан змінив світогляд багатьох чайок, показавши їм шлях до свободи й самовдосконалення.
12. Чому твір «Чайка Джонатан Лівінгстон» називають притчею? Поясніть її алегоричне значення та повчальний характер. Сформулюйте повчальні висновки твору як короткі тези.
Твір називають повістю-притчею, бо це «повчальна алегорична оповідь, яка є засобом вираження морально-філософських роздумів автора». Історія про чайку — це алегорія людського життя.
- Зграя символізує суспільство, яке живе за усталеними правилами і боїться змін.
- Джонатан — це особистість, яка прагне вийти за межі буденності.
- Політ — це символ свободи, самовдосконалення та пошуку сенсу життя.
Повчальні висновки:
- Необхідно прагнути до самовдосконалення і не боятися бути не таким, як усі.
- Сенс життя — у пізнанні нового та досягненні досконалості, а не лише в задоволенні матеріальних потреб.
- Справжня любов полягає в тому, щоб ділитися знаннями й допомагати іншим ставати кращими.
- Нудьга, страх і злість обмежують наше життя, а свобода від них дарує щастя.
ПРАЦЮЄМО ВДОМА СТОРІНКА 79
1. Створіть цитатний план-характеристику «Становлення Чайки Джонатана Лівінгстона».
- Прагнення до більшого, ніж просто існування: «Для більшості чайок головне – їжа, а не політ. А для цієї чайки політ був важливішим за їжу».
- Нерозуміння з боку рідних і суспільства: «Чому, Джоне, чому? – питала мати. – Чому ти не можеш поводитись, як усі?». «Не забувай, ти літаєш для того, щоб їсти», – казав батько.
- Наполегливість у навчанні попри все: «Я хочу знати, що можу робити в повітрі і чого не можу. Я хочу знати, от і все».
- Момент відчаю та думки про поразку: «Мені треба забути цю дурницю. Треба повернутися додому, до Зграї, і вдовольнитися тим, що я такий, як є, – жалюгідна, нікчемна чайка».
- Прозріння та новий етап самовдосконалення: «Короткі крила. Короткі крила сокола! Ось тобі й відповідь! Який я був дурний!».
- Вигнання зі Зграї за інакшість: «Стань перед очі твоїх товаришів, у Коло Ганьби!».
- Осягнення вищої мети у вигнанні: «Він навчився літати й не шкодував, що йому довелося сплатити за це таку ціну».
- Перехід на новий рівень існування – «Небеса»: «Небеса – це не місце і не час. Небеса – це досконалість».
- Повернення до Зграї з місією вчителя: «Джонатан прийняв рішення повернутися на Землю, щоб передати отримані знання таким самим чайкам, яким він сам був колись».
2. Створіть картотеку висловів, які, на вашу думку, є афористичними.
- «Кожна мрія тобі дається разом із силами, необхідними для її здійснення».
- «Життя – це не лише пожива, боротьба та влада…».
- «Той, хто хоч раз торкнувся вершини пізнання, не може зв’язувати себе такими обітницями».
- «Життя – це незбагненна таємниця, і нам досить знати одне: ми вкинуті до цього світу, щоб їсти і лишатися живими, поки зможемо».
- «Тільки нудьга, страх і злість скорочують життя чайок».
- «Небеса – це не місце і не час. Небеса – це досконалість».
3. Випишіть у зошит та поясніть алегоричні образи твору.
- Чайка Джонатан Лівінгстон — це алегоричний образ людини, яка прагне до самовдосконалення, шукає сенс життя, що виходить за межі задоволення буденних потреб. Це символ особистості, яка не боїться йти проти натовпу заради високої мети.
- Зграя — це алегорія суспільства, яке живе за застарілими, консервативними правилами. Його члени бояться змін, засуджують інакшість і вважають головною метою життя матеріальне забезпечення («їсти, поки вистачить сил»).
- Політ — це філософська метафора свободи, пізнання, духовного розвитку та безмежних можливостей людини. Це шлях до вдосконалення та осягнення вищої істини.
- Небеса — це не рай у традиційному розумінні, а алегоричний образ вищого рівня досконалості та свідомості, якого можна досягти через наполегливе навчання та самовдосконалення.
4. Творчий проект. Напишіть власну притчу, яка б аргументувала сучасним підліткам необхідність читання, самовдосконалення.
У великому місті жив хлопець на ім’я Данило. Він мав найновіший смартфон, найшвидший інтернет і доступ до мільйонів відеороликів. Данило вважав, що знає все на світі – адже будь-яку інформацію можна знайти за секунду в Google.
Одного дня він зустрів дивного старця, який сидів у парку з книгою.
– Дідусю, навіщо ви читаєте цю товсту книжку? – запитав Данило. – Все це є в інтернеті, тільки швидше!
Старець усміхнувся:
– Покажи мені на своєму телефоні, як приготувати борщ.
Данило швидко знайшов рецепт і прочитав: «Беріть м’ясо, буряк, капусту…»
– А тепер, – сказав старець, – покажи мені, який смак має цей борщ.
Хлопець розгубився. Він тицяв у екран, шукав відео, але відчути смак не міг.
– Бачиш, – промовив старець, – твій телефон дає тобі інформацію, а книга дає досвід. Коли письменник описує смак, запах, почуття – ти переживаєш це разом із героями. Твоя уява працює, твоє серце вчиться співчувати, твій розум розвивається.
Данило спочатку не повірив. Але згодом узяв у бібліотеці «Гаррі Поттера». Читаючи, він відчув, як його уява малює Гогвортс, як серце калатає під час поєдинків, як розум розгадує загадки разом із героями.
Через рік друзі не впізнавали Данила. Він став цікавим співрозмовником, навчився мрійти, планувати майбутнє, розуміти людей. А найголовніше – зрозумів, що справжня мудрість не в тому, щоб швидко знайти відповідь, а в тому, щоб навчитися правильно ставити запитання.