Ерік Вольф Сігел "Історія кохання" - Ковбасенко

• ➤ Назад до змісту

Пригадайте, у яких відомих вам творах світової літератури оспівується кохання.

Кохання оспівується у багатьох творах світової літератури, наприклад, у трагедії Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Також яскравим прикладом є новела О. Генрі «Дари волхвів».

Чому твори про кохання завжди були і будуть популярними?

Твори про кохання є популярними, тому що глядачі та читачі втомлюються від жорстокості й насильства, їм хочеться чогось зворушливого та романтичного. Такі історії викликають сильні почуття, співчуття до героїв, і показують, що немає нічого поганого в тому, щоб поплакати над історією закоханих. Крім того, переплетіння кохання, ненависті та смерті — це тема, яка завжди була популярною в літературі.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ сторінка 107

1. Як Еріка Сігела характеризує розмаїття його інтересів: знання мов і світової літератури, захоплення античністю і рок-музикою?

Розмаїття інтересів характеризує Еріка Сігела як «універсала» — людину, яка поєднувала в собі глибокі академічні знання та інтерес до сучасної культури. З одного боку, він був блискучим філологом, який здобув освіту в Гарварді, знав іврит, німецьку, французьку, давньогрецьку та латинську мови. Сігел викладав античну літературу в найпрестижніших університетах США і досліджував творчість давньогрецьких та давньоримських драматургів. З іншого боку, він писав сценарії для мюзиклів і, що найцікавіше, став співавтором сценарію до анімаційного фільму «Жовтий підводний човен», присвяченого культовому рок-гурту «Бітлз». Це свідчить про те, що він був не лише серйозним науковцем, а й людиною, яка розуміла та любила популярне мистецтво свого часу.

2. Розкажіть про історію створення роману. Чим можна пояснити таку феноменальну популярність твору?

Історія створення роману «Історія кохання» незвичайна. Спочатку рукопис не зацікавив жодного видавця, тому Ерік Сігел переробив його на кіносценарій для студії «Paramount Pictures». Вже під час зйомок фільму продюсер запропонував надрукувати роман у журналі, щоб привернути увагу до кінострічки. Твір несподівано став дуже популярним серед широкої аудиторії, включаючи молодь, тому його видали окремою книжкою напередодні прем’єри фільму — у День святого Валентина 14 лютого 1970 року.

Феноменальну популярність твору можна пояснити кількома причинами:

• Вдалий час. Глядачі та читачі втомилися від жорстокості та насильства, тому сентиментальна історія про кохання, розділене смертю, стала для них емоційною віддушиною.
• Кінострічка стала лідером прокату 1971 року, а її чарівна музика стала хітом, що ще більше підігріло інтерес до книги.
• Вічні теми. Твір поєднує мотиви трагедії «Ромео і Джульєтта» та історію про Попелюшку, використовуючи популярну тему кохання, ненависті та смерті, що завжди знаходить відгук у читачів.
• Промоція на телебаченні. Популярна телеведуча Барбара Волтерс емоційно розповіла про книгу у своїй програмі, чим викликала до неї великий інтерес.

В результаті «Історія кохання» стала бестселером у США, була перекладена 33 мовами, а її наклад сягнув 30 мільйонів примірників.

ПРАЦЮЄМО ВДОМА сторінка 107

1. Перегляньте в інтернет-мережі анімаційний фільм за піснею «Бітлз» «Yellow Submarine». Висловте свої враження в класі.

Я переглянув анімаційний фільм «Жовтий підводний човен». Це дуже незвичайний і яскравий мультфільм. У ньому учасники гурту «Бітлз» вирушають у подорож на жовтому підводному човні, щоб врятувати чарівну країну Пепперленд від злих Синіх Вреднючок (Blue Meanies), які ненавидять музику. Вражає візуальний стиль — він психоделічний, дуже кольоровий, з дивними та фантастичними істотами, як і було написано в підручнику. Музика, звичайно, чудова, адже це пісні «Бітлз». Фільм показує, що музика, дружба і любов можуть перемогти будь-яке зло. Це дуже позитивна і творча історія.

2. Прочитайте роман «Історія кохання» і знайдіть у ньому цитати, які характеризують героїв, їхні почуття та стосунки з батьками.

Характеристика героїв

Дженніфер:

• Розумна та прямолінійна: «– Ви мені про закон, містере Шпаргалето, а я вам – про етику».
• Впевнена в собі та іронічна: «– Це я бідна і розумна, містере Шпаргалето. А ви – ні».
• Любить музику та порядок: «Що любила Моцарта, Баха, бітлів. І мене. Якось, коли вона звалила в одну купу цих світочів музики й вашого покірного слугу, я спитав, за яким усе-таки принципом мають розподілятись її лаври, й вона, всміхнувшись, відказала: «За алфавітним».

Олівер:

• Звик бути першим у всьому: «…я ж бо звик скрізь бути першим. Гени, фамільна спадковість!».
• Хоче здаватися розумним, а не просто багатим: «– От і не вгадали. Я бідний, але розумний».
• Соромиться і зневажає снобізм своєї родини: «…бути родичем отого типа, що збудував Корпус Берретта… колосальний пам’ятник багатству, марнославству й безпардонному гарвардському снобізму моєї родини».

Почуття героїв

• Перше зізнання Олівера в коханні: «– Мені здається, що я… Що я закохався в тебе».
• Реакція Дженні на свої почуття: «– Мені це не подобається… Те, що мені це подобається».
• Головна ідея їхнього кохання: «– Кохання – це коли ні про що не шкодуєш».
• Олівер про те, як Дженні змінила його життя: «– Падав… Коли зустрів тебе».

Стосунки з батьками

Олівер і його батько:

• Олівер зневажливо називає батька: «Сучий син і Старий Не-хи-хи».
• Конфлікт між ними – це «холодна війна»: «– Між батьком і мною більше не існує телефонного зв’язку. Між нами – холодна війна!».
• Впертість Олівера у відповідь на спробу Дженні їх помирити: «– Я ніколи не заговорю з ним. Довіку».

Дженні та її батько:

• Теплі та щирі стосунки: «А потім вони кидаються одне до одного. Обіймаються. Міцно-міцно».
• Філ про цінність батьківської любові: «– Батькову любов треба поважати, нею треба пишатися! Батькова любов – це особлива, рідкісна любов».

Дженні у стосунках Олівера з його батьком:

• Вона намагається їх примирити: «– Йому боляче, Олівере! Як ти можеш сидіти, знаючи, що батькове серце спливає кров’ю?».
• Вона каже неправду, щоб підтримати обох: «– Він дуже вас любить, – сказала вона і зразу ж поклала трубку».

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ сторінка 118

1. Розкажіть, як познайомилися Олівер і Дженні. Що привабило Олівера в Дженні та Дженні в Олівері?

Олівер і Дженні познайомилися в бібліотеці Редкліффа, де Дженні працювала, а Олівер, студент Гарварду, прийшов шукати книгу для підготовки до заліку.

Олівера в Дженні привабила її гострота, впевненість та іронічність. Вона не злякалася його статусу, а навпаки, назвала його «містер Шпаргалето» і кинула йому виклик, назвавши «багатим та дурним». Його зачепила її зухвалість і те, що вона не схожа на інших. Також він відзначив її гарні карі очі.

Дженні в Олівері, ймовірно, привабила його наполегливість. Хоча вона спочатку відмовила йому в каві, він все ж домігся свого. Після їхнього першого справжнього поцілунку вона зізналася: «Мені це не подобається… Те, що мені це подобається», що свідчить про її симпатію до нього.

2. Як характеризують Дженні її музичні уподобання?

Музичні уподобання Дженні, яка любила Моцарта, Баха, «Бітлз» та Олівера Берретта, характеризують її як різнобічну особистість. Вона поєднує в собі любов до класичної, витонченої музики та сучасної, популярної рок-музики. Це показує, що вона розумна, культурно обізнана, але водночас сучасна дівчина, вільна від снобізму.

3. Проаналізуйте стосунки героїв з батьками:

А. Чому в Олівера складні стосунки з батьком? Чи впливає на них його звичка «скрізь бути першим»? Чи варто було Оліверу бунтувати проти батька?

В Олівера складні стосунки з батьком, бо він відчуває постійний тиск через славу та відповідальність свого роду. Йому здається, що батько не любить його, а їхні стосунки — це «війна до переможного кінця». Його звичка «скрізь бути першим» є частиною очікувань родини Берреттів, але батько сприймає його успіхи як належне, що ще більше посилює образу сина. Бунт Олівера був його способом довести свою незалежність, але, як видно з тексту, він був заснований на нерозумінні батьківських почуттів і приніс страждання і йому, і Дженні.

Б. Якими є стосунки Дженні та її батька? Як це їх характеризує?

Стосунки Дженні та її батька Філа дуже теплі, щирі та сповнені любові. Вони називають один одного по імені, що свідчить про їхню близькість і дружбу. При зустрічі вони міцно обіймаються. Це характеризує їх як простих, емоційних людей, для яких найголовніше — це родинні почуття та підтримка.

4. Як називає свого батька Олівер? А як свого – Дженні? Про що це свідчить? На чиєму боці Дженні в конфлікті? Чому вона прагне помирити Олівера з батьком?

Олівер називає свого батька «Сучий син» та «Старий Не-хи-хи». Це свідчить про його глибоку образу, гнів і зневагу до батька, якого він вважає черствою та гордовитою людиною.

Дженні звертається до свого батька на ім’я — «Філ». Це показує їхні близькі, довірливі та дружні стосунки.

У конфлікті Дженні не стає на бік Олівера. Вона прагне помирити його з батьком, бо щиро вірить у батьківську любов і її серце крає «війна чоловіка зі свекром». Вона розуміє, що цей конфлікт завдає болю самому Оліверу, і намагається допомогти їм знайти спільну мову.

5. Порівняйте гостини Олівера і Дженні у їхніх батьків. Де була щиріша й затишніша атмосфера? Що впливало на неї?

Атмосфера в домах їхніх батьків кардинально відрізнялася.

У Берреттів атмосфера була холодною, напруженою та формальною. Розмови були поверхневими, а Олівер поводився бунтівно та саркастично. Все було підпорядковано правилам і статусу.

У Кавіллері атмосфера була щирою, теплою та затишною. Філософія батька Дженні, простого пекаря, була сповнена любові та гордості за доньку. Їхня зустріч була емоційною та радісною.

Безперечно, щиріша й затишніша атмосфера була в домі Дженні. На це впливали не стільки соціальний статус чи багатство, скільки справжні, безумовні родинні почуття, які панували у сім’ї Кавіллері, на відміну від формальних та обтяжених спадком стосунків у родині Берреттів.

6. Чому Філ Кавіллері боїться, що донька відцурається його? Що він називає «рідкісною любов’ю»? Як цей вислів розуміє Олівер?

Філ Кавіллері не стільки боїться, що донька його відцурається, скільки переживає через величезну соціальну прірву між їхньою простою родиною та багатим родом Берреттів. Він просить Олівера, щоб Дженні не забувала свого батька.

«Рідкісною любов’ю» Філ називає батьківську любов, яку, на його думку, «треба поважати, нею треба пишатися».

Олівер розуміє цей вислів іронічно. Він погоджується, що така любов рідкісна, але з гіркотою додає: «Надто в моїй родині», натякаючи, що в його сім’ї такої любові немає.

7. Чи мав підстави Олівер Берретт III вважати, що син вирішив одружитися наперекір йому? З якою метою він позбавив сина фінансової підтримки?

Так, Олівер Берретт III мав певні підстави так вважати. Сам Олівер IV вів «війну до переможного кінця» зі своїм батьком, і навіть Дженні припускала, що він «закоханий у її низьке соціальне походження, а одружується, щоб дошкулити батькові». Батько ж, зі свого боку, хотів переконатися, що син одружується за покликом серця, а не щоб кинути йому виклик. Він позбавив сина фінансової підтримки, щоб змусити його замислитися і, можливо, відкласти шлюб. Він просив Олівера почекати, поки той не отримає ступінь з юриспруденції, інакше «не матиме ні цента за душею». Це був його спосіб перевірити серйозність намірів сина.

8. Порівняйте епізоди вручення дипломів про закінчення навчання Олівера і Дженні. Як ви гадаєте, чи був на врученні диплома батько Олівера? Чому?

Епізоди вручення дипломів показують разючу різницю у стосунках героїв з їхніми родинами.

• У Дженні на врученні диплома з відзнакою була «сила-силенна родичів», що свідчить про теплі й міцні родинні зв’язки.
• Олівер, хоч і теж отримав диплом з відзнакою, не запросив своїх батьків, а квитки для них віддав Філу та Дженні.

У тексті є припущення, що батько Олівера все ж був на церемонії: «Можливо, батько як колишній студент сидів десь на трибуні серед випускників 1926 р.». Якщо він там був, то це свідчить про його приховану батьківську любов і гордість за сина, попри їхній конфлікт. Він не міг пропустити такий важливий момент у житті дитини, навіть якщо був змушений спостерігати здалеку.

9. За які слова Олівер так розгнівався на Дженні, що вона пішла з дому? Що його розлютило? Чому Дженні їх сказала? Як це характеризує дівчину?

Олівер розгнівався через слова, які Дженні сказала його батькові по телефону від його імені: «Він дуже вас любить».

Його розлютило те, що Дженні втрутилася в його «війну» з батьком, висловилася за нього і сказала те, що суперечило його позиції. Він сприйняв це як зраду і неповагу до його почуттів.

Вона сказала це, бо їй було боляче дивитися на страждання обох чоловіків. Вона щиро вірила, що батько любить сина, і в розпачі спробувала їх помирити, навіть сказавши неправду.

Цей вчинок характеризує Дженні як надзвичайно співчутливу людину, для якої родинні стосунки та любов є найвищою цінністю. Вона готова ризикнути, щоб допомогти людям, яких любить, і вірить у силу батьківської любові, навіть коли інші її заперечують.

ПРАЦЮЄМО ВДОМА сторінка 118

1. Прочитайте наступну частину роману та простежте еволюцію почуттів Дженні та Олівера. Поміркуйте, чи склалося б життя героїв інакше, якби Олівер не був таким упертим.

Еволюція почуттів героїв у наступній частині роману дуже помітна. Їхнє кохання стає глибшим і самовідданим перед лицем трагедії. Олівер, який раніше був егоїстичним і невіруючим, починає думати про Бога, щоб подякувати йому за кожен день, проведений із Дженні. Він готовий на все заради неї: відмовляється від кар’єрного росту і навіть переступає через свою гордість, просячи гроші у батька, з яким не розмовляв роками. Почуття Дженні теж стають зрілими. Вона не боїться смерті, а більше турбується про те, як її переживуть Олівер та її батько Філ. Вона до останнього намагається бути сильною та навіть жартувати, а її останнім проханням стає просте бажання, щоб Олівер обійняв її.

Якби Олівер не був таким упертим у стосунках з батьком, їхнє життя з Дженні могло скластися інакше. По-перше, вони б не жили у скруті перші три роки, адже батько б їм фінансово допомагав. Це б позбавило їх багатьох побутових проблем. По-друге, у їхній родині було б менше напруги, адже Дженні дуже переживала через їхній конфлікт. Однак, хвороба Дженні, на жаль, сталася б незалежно від його впертості, тому фінал історії, скоріш за все, залишився б таким самим трагічним.

2. Послухайте музику Френсіса Лея, створену до фільму «Історія кохання». Чи вдалося композиторові передати настрій книжки?

Так, я вважаю, що композитору Френсісу Лею повністю вдалося передати настрій книжки. Його музика, особливо головна тема, дуже зворушлива, романтична і водночас сумна. Вона ідеально відображає і світлі моменти кохання Олівера та Дженні, і трагізм їхньої долі. Недарма в підручнику написано, що ця «чарівна мелодія… стала хітом», адже вона змушує співпереживати героям так само сильно, як і книга.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ сторінка 123

1. Поясніть назву «Історія кохання». Чому вона узагальнена?

Назва «Історія кохання» є узагальненою, бо розповідає не просто про стосунки двох конкретних людей, а про кохання як універсальне, всеохопне почуття. Автор використовує вічні мотиви, знайомі багатьом, поєднуючи сюжет про Попелюшку, яка завоювала принца, з трагедією «Ромео і Джульєтта». Ця історія стає зрозумілою і близькою кожному, хто коли-небудь кохав, долаючи труднощі та стикаючись з життєвими обставинами.

2. Які складнощі долали закохані? Чим вони пожертвували заради любові? Як ви гадаєте, почуття зробило їх сильними чи слабкими та вразливими?

Закохані долали чимало складнощів:

• Соціальна прірва: Олівер був спадкоємцем заможного та знатного роду, а Дженні — донькою бідного італійського емігранта.
• Конфлікт з батьком Олівера: Через рішення одружитися батько позбавив Олівера фінансової підтримки.
• Матеріальна скрута: Перші три роки подружнього життя вони ледве зводили кінці з кінцями.
• Смертельна хвороба Дженні: Найважчим випробуванням стала лейкемія, на яку захворіла дівчина.

Заради любові Олівер пожертвував стосунками з родиною та фінансовим благополуччям, а Дженні — власним комфортом, працюючи на низькооплачуваній роботі, щоб допомогти чоловікові закінчити навчання.

Почуття зробило їх одночасно і сильними, і слабкими. Сильними — бо дало їм мужність протистояти усім труднощам, від фінансових до сімейних. Слабкими та вразливими — бо їхня глибока прив’язаність зробила неминучу розлуку через хворобу надзвичайно болісною.

3. У який спосіб Олівер довів свою любов і відданість коханій?

Олівер довів свою любов і відданість багатьма вчинками:

• Він відмовився від фінансової допомоги батька, обравши життя з Дженні.
• Коли Дженні захворіла, він, переступивши через власну гордість, попросив у батька гроші, щоб забезпечити їй найкраще лікування.
• Він відмовився від кар’єрного підвищення, щоб бути поруч із нею.
• Олівер був із Дженні до останньої хвилини її життя, виконавши її прохання обійняти її.

4. Проаналізуйте сцену, де Олівер просить у батька гроші. Чи змінилася поведінка юнака в стосунках із батьком? Що на неї вплинуло?

У цій сцені поведінка Олівера кардинально змінюється. Замість звичної гордості та бунтарства він поводиться стримано і навіть ніяково. Він не хоче йти з кабінету батька, хоча раніше уникав будь-яких зустрічей. На цю зміну вплинула хвороба Дженні. Любов до неї та страх її втратити змусили Олівера забути про свій конфлікт і гордість. Життєва криза показала йому, що його «війна» з батьком була не такою вже й важливою.

5. Чому Олівер Берретт III опинився в лікарні, де лежала Дженні? Як це його характеризує?

Олівер Берретт III приїхав до лікарні одразу, як тільки дізнався про хворобу невістки, щоб допомогти синові. Це характеризує його як люблячого батька, а не бездушну людину, якою його вважав Олівер. Незважаючи на тривалий конфлікт, у найважчу хвилину він був поруч із сином, що підтверджувало слова Дженні про те, що батьки завжди люблять своїх дітей.

6. Як вплинула Дженні на життя Олівера? Чого вона його навчила? Чи зможе він знову стати щасливим?

Дженні повністю змінила життя Олівера, наповнивши його справжніми почуттями. Вона навчила його любити щиро й жертовно, цінувати близьких і прощати. Саме Дженні допомогла йому зрозуміти, що батько його любить, і навчила головної істини: «Кохання — це коли ні про що не шкодуєш». Хоча її смерть — величезна трагедія, вона залишає надію на майбутнє. Олівер помирився з батьком, і ця підтримка допоможе йому пережити горе. Дженні хотіла, щоб він був щасливим, і, можливо, з часом він зможе виконати її бажання.

7. Поясніть фінал твору.

Фінал твору є трагічним, але водночас світлим. Після смерті Дженні Олівер зустрічає біля лікарні свого батька. Повторивши слова коханої «Кохання — це коли ні про що не шкодуєш», він уперше за довгий час дозволяє собі бути слабким і плаче в обіймах батька. Ця сцена символізує не лише горе втрати, а й примирення сина з батьком, яке стало можливим завдяки любові Дженні. Її смерть зруйнувала стіну між двома найріднішими людьми, давши їм шанс на зцілення.

8. У 7-му класі ви читали новелу «Дари волхвів». Які спільні мотиви є у творах О. Генрі й Е. Сігела?

Обидва твори об’єднує мотив жертовності заради кохання. У «Дарах волхвів» герої жертвують найціннішими речами, щоб зробити подарунки одне одному. В «Історії кохання» жертви значно більші: Олівер відмовляється від спадку та кар’єри заради Дженні, а вона терпить бідність і негаразди. Також обидва твори показують, що справжня любов цінніша за будь-які матеріальні блага. Як сказав Олівер під час весільної клятви, він дає своє кохання, «цінніше за гроші».

9. Чи мають рацію критики, які стверджують, що Ерік Сігел своєю книжкою створив позитивний ідеал, відродив віру в американський стиль життя?

Так, критики мають рацію. Роман показує, що кохання здатне подолати соціальні та фінансові перешкоди, що є частиною «американської мрії». Олівер і Дженні, попри всі труднощі, досягають успіху завдяки наполегливій праці та взаємній підтримці. Історія створює позитивний ідеал щирих почуттів і родинних цінностей. Навіть трагічний фінал веде до примирення батька й сина, що підсилює віру в добро та людяність.

ПРАЦЮЄМО ВДОМА сторінка 123

1. Заповніть «Кола Венна», порівнюючи Дженні та Олівера.

2. Перегляньте в онлайн-кінотеатрах фільм, знятий за твором, і підготуйте відгук про його екранізацію.

Відгук на екранізацію роману «Історія кохання» (фільм 1970 року)

Переглянувши фільм «Історія кохання» режисера Артура Гіллера, можу сказати, що це одна з небагатьох екранізацій, яка не поступається першоджерелу, а в деяких аспектах навіть доповнює його. Фільм став справжнім культурним феноменом свого часу, і, як на мене, цілком заслужено.

Екранізація дуже точно слідує за сюжетом роману Еріка Сігала, який, до речі, сам написав сценарій. Усі ключові сцени, діалоги та конфлікти передані майже дослівно, що дозволяє зберегти дух книги. Головні актори, Райан О’Ніл (Олівер) та Елі Макгроу (Дженні), чудово впоралися зі своїми ролями. О’Ніл переконливо показав перетворення гордовитого юнака на люблячого та відданого чоловіка. А Макгроу вдалося створити образ Дженні саме такою, якою її уявляєш під час читання: дотепною, трішки зухвалою, але неймовірно щирою та сильною. Хімія між акторами на екрані просто неймовірна, і в їхні почуття віриш із перших хвилин.

Окремо варто сказати про музику. Легендарна мелодія Френсіса Лея, яка отримала премію «Оскар», стала візитівкою фільму. Вона не просто супроводжує дію, а є повноцінним персонажем, що передає всю гаму почуттів героїв: від першої закоханості до глибокого суму. Музика настільки влучно підкреслює емоційні моменти, що навіть без слів стає зрозуміло, що відбувається в душах Олівера та Дженні.

Найбільше у фільмі вражає те, як тонко передано атмосферу 1960-х, студентське життя Гарварду та Редкліффа, а також соціальний контраст між світом багатого Олівера і скромним побутом Дженні. Візуально це показано дуже переконливо: від розкішного маєтку Берреттів до маленької квартирки молодого подружжя. Фінальна сцена в лікарні та епізод примирення Олівера з батьком зняті настільки емоційно, що стримати сльози просто неможливо.

Фільм «Історія кохання» — це класика мелодрами, яка й сьогодні не втратила своєї актуальності. Він чудово доповнює книгу, візуалізуючи історію та поглиблюючи її емоційне сприйняття. Я б однозначно рекомендував переглянути цю стрічку всім, хто читав роман, а також тим, хто любить щирі, зворушливі та життєві історії про кохання, яке сильніше за будь-які перешкоди.