Поміркуйте!
Яке враження справила на вас поезія М. Петренка «Дивлюсь я на небо…»?
Ця поезія викликає почуття легкого суму та мрійливості. Стає шкода ліричного героя через його самотність, але водночас захоплює його прагнення до свободи й неба.
Які думки непокоять ліричного героя? До чого він прагне?
Ліричного героя непокоїть його нещаслива доля, самотність та відчуття себе чужим серед людей. Він прагне вирватися з цього стану, полинути, як сокіл, у небо, щоб утекти від земних турбот і знайти духовну свободу.
Людиною якої вдачі ви уявляєте автора вірша?
Я уявляю автора як мрійливу, вразливу людину, яка тонко відчувала несправедливість, але не корилася долі, а шукала вихід у світі мрій та прагнула до високого ідеалу.
Поміркуйте!
Знайдіть у вірші художні засоби — епітети, метафори (зокрема уособлення) і риторичне запитання. Як ці художні засоби увиразнюють провідний мотив твору?
- Епітети: далекеє небо, орлячі крилля, бистрокрилим орлом.
- Метафори (уособлення): кохаюся з лихом, долі… здаюсь я нелюбий, думка… літа.
- Риторичні запитання: «Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, Боже, ти крилець не дав?», «Хіба ж хто кохає нерідних дітей?».
Ці засоби роблять твір емоційнішим, підкреслюють самотність героя та його нестримне бажання звільнитися від земних страждань.
З якою інтонацією потрібно читати вірш?
Вірш треба читати плавно, з мрійливою і трохи сумною інтонацією, щоб передати почуття туги та прагнення ліричного героя до неба.
Які ознаки романтизму спостерігаються в цій поезії?
У поезії є такі ознаки романтизму: протиставлення ідеального світу (небо) і жорстокої реальності (земля), мотив утечі від буденності, образ самотнього героя-мрійника та його порив до абсолютної свободи.
Пригадайте!
Що таке стопа, які існують двоскладові стопи, що таке хорей та ямб?
Стопа — це група складів у віршованому рядку, яка повторюється і створює ритм. Вона складається з одного наголошеного складу та одного або кількох ненаголошених. Існують двоскладові стопи: хорей та ямб. Хорей — це двоскладова стопа з наголосом на першому складі (– ∪), а ямб — двоскладова стопа з наголосом на другому складі (∪ –).
Чи відповідає поезія М. Петренка якомусь із цих віршових розмірів?
Ні, поезія М. Петренка «Дивлюсь я на небо…» не відповідає цим віршовим розмірам. Цей вірш написаний не двоскладовим, а трискладовим розміром — амфібрахієм. Це стопа з наголосом на другому складі (∪ – ∪), що створює спокійну та наспівну інтонацію, яка підкреслює сумні роздуми ліричного героя.
Читайте та досліджуйте!
Визначте вид стопи вірша «Дивлюсь я на небо…» М. Петренка.
Вірш написаний амфібрахієм — трискладовою стопою з наголосом на другому складі (∪ – ∪). Це створює наспівну, повільну мелодику, яка підкреслює стан глибокої задуми та смутку ліричного героя.
Підсумуймо!
Які ознаки поезії М. Петренка «Дивлюсь я на небо…» вказують на те, що його автор — поет-романтик?
На те, що автор вірша «Дивлюсь я на небо…» є поетом-романтиком, вказують кілька ключових ознак, притаманних романтизму :
- Зосередження на внутрішньому світі людини: Увесь вірш — це потік думок і почуттів ліричного героя. Він ділиться своїм сумом, відчуттям самотності та мріями.
- Мотив самотності та відчуженості: Герой почувається чужим у світі («Чужий я у долі, чужий у людей: / Хіба ж хто кохає нерідних дітей?»). Це типовий образ романтичного героя — виняткової особистості, яка протистоїть суспільству.
- Мрія про свободу та втечу від реальності: Герой прагне вирватися за межі буденності, полинути в ідеалізований світ — у небо («Я б землю покинув і в небо злітав»). Це бажання втечі від недосконалої дійсності є центральним для романтизму.
- Звернення до природи: Небо для героя є символом свободи, єдиним прихистком і джерелом розради («І на світі гірко, як стане ще гірше, — / Я очі на небо, мені веселіше!»). Для романтиків природа була живою стихією та шляхом до ідеалу.
- Ліризм та емоційність: Поезія дуже мелодійна та сповнена емоцій — від глибокого суму до пориву мрії.
Доведіть, що вірш М. Петренка написаний амфібрахієм.
Вірш написаний трискладовим віршовим розміром — амфібрахієм. Це стопа з трьох складів, у якій наголос падає на другий склад (схема: ∪ – ∪). Щоб довести це, проаналізуємо ритмічний малюнок першого рядка поезії:
Див-ЛЮСЬ | я на НЕ- | бо та й ДУМ- | ку га-ДА- | ю
∪ – ∪ | ∪ – ∪ | ∪ – ∪ | ∪ – ∪
Як бачимо, у кожній стопі наголошений склад знаходиться між двома ненаголошеними, що повністю відповідає схемі амфібрахія. Такий розмір створює плавну, наспівну й дещо сповільнену інтонацію, яка підкреслює стан глибокої задуми та смутку ліричного героя.
Підготуйте виразне читання поезії М. Петренка «Дивлюсь я на небо…».
Щоб виразно прочитати цей вірш, потрібно передати його меланхолійний настрій та мрійливість.
- Читайте неквапливо, дотримуючись плавного ритму, який створює амфібрахій.
- Інтонацією виділяйте ключові слова, що передають почуття героя: «не сокіл», «не літаю», «крилець не дав», «чужий», «гірко».
- Робіть логічні паузи в кінці рядків, а також там, де стоять розділові знаки, особливо біля тире, щоб підкреслити зміну думок.
- Питальні речення («Чому я не сокіл, чому не літаю?») читайте з інтонацією туги та легкої докірливості.
- В останніх двох строфах інтонація має стати більш поривчастою, щоб передати силу бажання героя злитися з небом і полинути геть від земних негараздів.
Чи хочете ви прочитати інші поезії М. Петренка та більше дізнатися про цього поета? Чому?
Так, я б хотів прочитати інші поезії Михайла Петренка та більше дізнатися про нього. Його вірш «Дивлюсь я на небо…» дуже мелодійний, а почуття, які він описує, зрозумілі й зараз. Цікаво, як людина майже 200 років тому відчувала те саме, що іноді відчувають люди сьогодні: бажання втекти від проблем, знайти своє місце у світі. Мені здається, що його творчість може багато розповісти про думки та настрої людей того часу.