1. Що ви знаєте про Іспанію? Покажіть її на мапі, розкажіть про відомі у світі іспанські традиції.
Іспанія, або офіційно Королівство Іспанія, — це держава на південному заході Європи, яка займає більшу частину Піренейського півострова. Вона межує з Францією, Андоррою, Португалією та Гібралтаром, а її береги омивають Середземне море й Атлантичний океан. Столиця Іспанії — місто Мадрид.
Однією з найвідоміших іспанських традицій є корида — бій биків. Це традиційне іспанське видовище, суть якого полягає у виконанні тореадором певних фігур зі спеціальною породою бика, що зазвичай завершується смертю тварини. Історія кориди сягає ще часів Середньовіччя, коли вона була розвагою для знатних лицарів, а з XVI століття стала частиною більшості великих свят.
2. Охарактеризуйте поняття «лицарський роман», «лицарська поезія». Наведіть приклади. Як лицарі ставилися до жінок?
Лицарський роман — це оповідний жанр європейської середньовічної літератури, написаний переважно віршами. Головна його тема — це індивідуальні пригоди героя-лицаря, який здійснює подвиги не стільки заради слави своєї країни, скільки заради особистої слави та на захист честі прекрасних дам. У таких романах часто присутня атмосфера казковості та фантастики. Прикладами можуть бути романи Кретьєна де Труа «Ерек і Еніда» та «Івейн, або Лицар з левом», а також оповіді про Трістана та Ізольду.
Лицарська поезія — це поезія провансальських трубадурів та німецьких міннезінгерів, яка відображала ідеали лицарства. Її головною темою було служіння “дамі серця”, захоплення її красою, розумом та добрим серцем. Ця поезія перетворилася на справжній культ жінки, де її слово чи навіть погляд могли ощасливити лицаря. Прикладом є творчість німецького поета-лицаря Вальтера фон дер Фогельвейде.
Ставлення лицарів до жінок, як показано в літературі, було надзвичайно шанобливим. У лицарських романах герой готовий на будь-які подвиги заради захисту честі дами, а в поезії оспівується її досконалість і створюється культ служіння їй.
3. Знайдіть в інтернеті й виразно прочитайте один із віршів поетів-лицарів. Визначте провідні теми й мотиви.
Я ознайомився з творчістю німецького міннезінгера XIII століття Вальтера фон дер Фогельвейде, якого вважають одним із найвидатніших поетів-лицарів.
У його віршах провідними є теми кохання та служіння прекрасній дамі. Поет оспівує даму свого серця, яку називає Гільдеґундою, та галантне ставлення до неї. Мотиви його творчості поєднують у собі як риси витонченої провансальської лірики, так і вплив народної творчості. Поряд із любовними темами, у його поезії також звучать мотиви, пов’язані з важливими подіями його епохи, наприклад, участь у хрестових походах.
ПЕРША ЧАСТИНА
Про що мріяв Дон Кіхот і що він зробив для здійснення своєї мрії?
Дон Кіхот, начитавшись лицарських романів, мріяв стати мандрівним лицарем. Його головною метою було відродити часи лицарства: подорожувати світом у пошуках пригод, боротися зі злом, захищати вдів та сиріт, і цим здобути собі вічну славу.
Для здійснення своєї мрії він зробив кілька конкретних кроків:
- Знайшов і почистив старі обладунки свого прадіда.
- Дав гучне ім’я своєму старому коню, назвавши його Росинант.
- Вигадав собі нове, лицарське ім’я — Дон Кіхот Ламанчський.
- Обрав собі «даму серця» — селянку Альдонсу Лоренсо, яку назвав Дульсінеєю Тобоською і якій присвячував усі свої подвиги.
- Умовив свого сусіда, селянина Санчо Пансу, стати його зброєносцем, пообіцявши йому в майбутньому острів.
- Вирушив у подорож, під час якої здійснював свої «подвиги», наприклад, бився з вітряками, приймаючи їх за велетнів.
АКТИВНОСТІ сторінка 182
1. Яким є побут простого гідальго?
Алонсо Кіхано був незаможним дворянином з Ламанчі. Як описує Сервантес: «В однім селі у Ламанчі — а в якому саме, не скажу — жив собі не так давно гідальго, з тих, що то мають лише списа на ратищі, старосвітського щита, худу шкапину та хорта-бігуна». Його побут був простим і бідним — він мав тільки старі лати предків, худого коня й мисливського собаку. Герой майже весь час проводив за читанням лицарських романів, занедбавши господарство та полювання.
2. Розкажіть про вплив лицарської літератури на героя Сервантеса. Наведіть відповідні цитати.
Лицарська література повністю змінила свідомість героя. Як пише автор: «гідальго той гулящого часу — тобто замалим не цілий рік — водно читав лицарські романи з таким запалом і захватом, що майже зовсім занедбав не лише своє полювання, а й усяке господарювання». Герой «божеволіє через недосипання, нестачу їжі та багато читання» і вірить кожному слову в романах. Це призводить до того, що він «вирішує податися на пошуки пригод як мандрівний лицар».
3. Як герой надає собі ознак лицарства? Чому, на вашу думку, йому недостатньо тільки певних предметів та об’єктів? Доведіть, що Дон Кіхот створює навколо себе «світ назв».
Герой перетворює себе на лицаря через зміну зовнішності та імен. «Він одягає старі лати, саморобний шолом, перейменовує себе в «Дона Кіхота Ламанчського», а свою хирляву шкапу називає Росинантом. Він назвав своєю коханою дівчину із сусідньої ферми Алонсу Лоренцо ім’ям Дульсінея Тобоська».
Йому недостатньо лише предметів, бо він живе у світі фантазій. Дон Кіхот створює «світ назв», перейменовуючи все навколо: заїжджий двір стає замком, корчмар — володарем замку, повії — знатними дамами. Він бачить велетнів замість вітряків, армії замість отар овець. Це доводить, що герой живе в уявному світі, створеному з лицарських романів.
4. Якими художніми засобами створено образ «комічного лицаря»? Як ви вважаєте, автор висміює свого героя чи співчуває йому?
Сервантес використовує контраст між високими ідеалами героя та прозаїчною реальністю. Пародію — герой наслідує подвиги лицарів, але виглядає смішно. Гротеск — битви з вітряками, міхами з вином. Також автор створює контраст між «високим, худим, вигадливим та ідеалістичним Доном Кіхотом і товстим, присадкуватим, стомленим від життя Санчо Пансою».
Автор не просто висміює героя, а й співчуває йому. Роман показує, що «мрії гідальго ─ об’єкт образливих і жорстоких розіграшів», але герой керується благородними мотивами — бажанням боротися з несправедливістю та допомагати людям.
5. Герой роману обирає собі Прекрасну Даму в дусі героїчних фантазій Середньовіччя. Опишіть з погляду Дон Кіхота Дульсінею Тобоську (а не Альдонсу Лоренсо).
З погляду Дон Кіхота, Дульсінея Тобоська — це ідеальна дама, гідна служіння справжнього лицаря. Він бачить в ній втілення всіх лицарських ідеалів краси, доброти й благородства. Для нього вона — найкрасивіша жінка у світі, заради якої варто здійснювати подвиги. Герой «сповідує платонічну і глибоку любов до своєї дами Дульсінеї» і присвячує їй усі свої діяння. Дульсінея в його уяві — це втілення середньовічного ідеалу Прекрасної Дами, якій лицар служить беззастережно.
6. Відшукайте в інтернеті інформацію про те, з чого складався лицарський обладунок за часів Середньовіччя. Чим замінив його Дон Кіхот? У чому полягає мета цієї заміни?
Лицарський обладунок за часів Середньовіччя був складним і важким спорядженням, виготовленим із металевих пластин, що закривали майже все тіло воїна. Він складався з кіраси (захист тулуба), наплічників, наручів, поножів (захист ніг) і шолома. Такий повний обладунок важив у середньому 26 кг.
Дон Кіхот же використав те, що знайшов у себе вдома: «старі лати, саморобний шолом». Це були іржаві обладунки його прадіда. Оскільки в шоломі не вистачало заборола, він змайстрував його з картону.
Мета такої заміни — створити комічний ефект. Автор показує величезну різницю між уявленнями героя про лицарство та його бідною, жалюгідною реальністю. Цей контраст між блискучим образом лицаря з романів і кумедним виглядом Дон Кіхота в іржавих латах з картонним шоломом одразу налаштовує читача на пародійний лад.
7. Знайдіть слова й вирази, які пародіюють стиль лицарських романів. Розкрийте їхній прихований зміст. Над чим, на вашу думку, сміється письменник?
Сервантес пародіює стиль лицарських романів, використовуючи пишні, урочисті назви для простих речей:
- Свою худу шкапу він називає Росинант, що можна перекласти як «колишня шкапа» або «шкапа, що йде попереду». Цим він ніби підкреслює, що кінь, хоч і був звичайним, тепер став чимось більшим.
- Звичайну селянку Альдонсу Лоренсо він називає Дульсінея Тобоська. Це ім’я звучить витончено і благородно, як і належить дамі серця лицаря, хоча сама дівчина про це навіть не здогадується.
- Звичайний заїжджий двір він вважає замком, корчмаря — каштеляном (володарем замку), а повій — знатними дамами.
Прихований зміст цих виразів у тому, що Дон Кіхот намагається «одягнути» реальність у вигадані, книжкові шати. Письменник сміється над надмірною серйозністю та нереалістичністю лицарських романів. Він показує, наскільки смішним може бути сліпе наслідування літературних штампів у реальному житті.
8. Чи варто перетворювати світ силою фантазії? Чи корисна уява?
З одного боку, уява дуже корисна. Саме завдяки їй Дон Кіхот прагнув до благородної мети: боротися зі злом, захищати слабких і відновлювати справедливість. Його фантазія надихала його на вчинки, на які б звичайна людина не наважилася. Це показує, що уява може бути джерелом добра та ідеалізму.
З іншого боку, перетворювати світ лише силою фантазії, ігноруючи реальність, може бути небезпечно. Дон Кіхот бачив велетнів у вітряках і нападав на них, приймав отари овець за ворожі армії, чим завдавав шкоди й собі, і іншим. Його уява відірвана від життя, тому його «подвиги» стають безглуздими та навіть жорстокими жартами для оточуючих.
Отже, уява є корисною, коли вона надихає на добрі справи в реальному світі. Але коли фантазія повністю замінює собою реальність, це може призвести до сумних і комічних наслідків, як у випадку з Дон Кіхотом.
АКТИВНОСТІ сторінка 186
1. Чому вітряки здалися Дон Кіхотові саме велетнями, а не, наприклад, лицарями? За якими ознаками він «оцінює» їх?
Вітряки здалися Дон Кіхотові велетнями, бо в лицарських романах, якими він зачитувався, саме велетні були одними з головних ворогів мандрівних лицарів. Він «оцінює» їх за двома ознаками:
- Розмір: Він побачив «тридцять чи сорок потворних велетнів». Вітряки на тлі рівнини Ламанчі справді виглядали величезними.
- Рух: Довгі крила вітряків, що оберталися від вітру, він прийняв за «довжелезні руки», якими велетні розмахують.
2. Які почуття рухають Дон Кіхотом, коли він кидається в бій?
Коли Дон Кіхот кидається в бій, ним рухає почуття лицарського обов’язку та прагнення до слави. Він щиро вірить, що, перемігши цих «велетнів», він «велику послугу вчинить Богові, зітерши з лиця землі це погане насіння». Він сповнений відваги та впевненості у своїй правоті, адже це «справедливий бій».
3. Чому Дон Кіхот вважає, що перемога над вітряками — то свідчення його сміливості й звитяги?
Для Дон Кіхота перемога над велетнями — це класичний подвиг, який має здійснити кожен справжній лицар. У його уявному світі, збудованому на лицарських романах, битва з таким могутнім ворогом є найкращим способом довести свою сміливість, здобути славу та багатство («здобич, яку ми в них візьмемо, покладе початок нашому багатству»). Це прямий шлях до того, щоб стати прославленим героєм.
4. Поясніть, чому для лицаря вітряки постають велетнями, а для зброєносця — це просто вітряки. Порівняйте позиції Дон Кіхота і Санчо Панси під час та після бою: які якості втілює кожен з них?
Дон Кіхот дивиться на світ крізь призму лицарських романів, тому перетворює дійсність на казку. Санчо Панса бачить реальність такою, як вона є — “то вітряки, і не руки то в них, а крила”.
Під час бою: Дон Кіхот втілює відвагу та готовність до самопожертви, Санчо — здоровий глузд і практичність.
Після бою: Дон Кіхот залишається вірним своїм ілюзіям, звинувачуючи чаклуна. Санчо виявляє співчуття до господаря, але твердо стоїть на позиціях реальності — “чи не казав я вам, пане, щоб стереглися, бо то вітряки”.
5. З’ясуйте значення фразеологізму «боротися (битися) з вітряками». Складіть з ним 2—3 речення.
Фразеологізм «боротися з вітряками» означає витрачати сили на боротьбу з уявними, неіснуючими перешкодами або займатися заздалегідь приреченою на невдачу, безцільною справою.
- Намагатися щось довести цій впертій людині — це все одно, що битися з вітряками.
- Замість того, щоб вирішувати справжні проблеми в класі, він боровся з вітряками, вигадуючи неіснуючі конфлікти.
- Я зрозумів, що мої спроби змінити його думку — це боротьба з вітряками, і припинив сперечатися.
6. З якою метою будували вітряки за часів Сервантеса? Як змінилися вигляд і призначення вітряків у наш час? Підготуйте повідомлення, доберіть світлини.
За часів Сервантеса (XVI-XVII століття) вітряки, або вітряні млини, будували переважно для того, щоб молоти зерно на борошно. Це були масивні кам’яні або дерев’яні споруди у формі вежі з великими крилами-вітрилами. Вітер обертав ці крила, а вони, своєю чергою, приводили в рух важкі жорна всередині млина, які й перетирали зерно. Такі вітряки були дуже поширені в Іспанії, особливо в рівнинному регіоні Ла-Манча.
У наш час вигляд і призначення вітряків кардинально змінилися. Сучасні вітряки називають вітровими турбінами або вітрогенераторами. Це високі, стрункі вежі, зазвичай з трьома довгими вузькими лопатями, виготовленими з композитних матеріалів. Їхнє головне призначення — виробництво електроенергії. Вони перетворюють енергію вітру на електричний струм і є важливим елементом відновлюваної, екологічно чистої енергетики.
7. Якими лексичними засобами автор досягає іронічного звучання історії? Випишіть їх (4—5 засобів).
Автор досягає іронічного звучання, використовуючи високий, книжний стиль для опису буденних або навіть безглуздих речей. Ось кілька прикладів:
- «потворні велетні» — так пишномовно Дон Кіхот називає звичайні вітряки.
- «довжелезні руки» — цим епітетом він описує крила млинів.
- «погане насіння» — урочистий вираз для позначення уявних ворогів-велетнів.
- «справедливий бій» — так герой характеризує свою безглузду атаку.
- «велика здобич» — обіцянка багатства після перемоги над тим, що є просто спорудою.
8. Чи були у вашому житті випадки, коли ви боролися з проблемами, які вам особисто здавалися надто серйозними, але насправді були незначними? Які висновки ви зробили для себе?
Так, у мене бували такі випадки. Наприклад, колись я дуже сильно хвилювався перед контрольною роботою з математики. Мені здавалося, що я обов’язково отримаю погану оцінку, що вчителі та батьки будуть розчаровані, і це здавалося мені справжньою катастрофою. Я провів кілька днів у тривозі, уявляючи собі найгірші сценарії. Це було схоже на боротьбу з вітряками, адже я боровся не з реальною проблемою, а зі своїми власними страхами.
Коли я написав контрольну, виявилося, що завдання були не такими вже й складними, і я впорався досить добре. З цього я зробив для себе кілька висновків. По-перше, часто страх перед проблемою набагато гірший за саму проблему. По-друге, замість того, щоб панікувати і “боротися з вітряками” у своїй голові, краще витратити цей час на підготовку. І по-третє, корисно подивитися на ситуацію очима когось іншого, як Санчо Панса, — це допомагає побачити речі більш реалістично.
АКТИВНОСТІ сторінка 189
1. Представників яких професій зображено в цьому фрагменті роману?
У цьому фрагменті роману зображено представників таких професій, як парох, цилюрник, ключниця, корчмар (трактирник), сукновали, голкороби.
2. Чи завжди Дон Кіхот перебуває в полоні своїх лицарських фантазій?
Ні, Дон Кіхот не завжди перебуває в полоні своїх фантазій. Поруч із безглуздими витівками в нього з’являються мудрість і шляхетність.
3. Чому він не заплатив за нічліг?
Дон Кіхот не заплатив за нічліг, бо вважав, що діє за законами мандрівного лицарства. Згідно з прочитаними романами, лицарям не годиться платити за постій, оскільки їх мають приймати гостинно за ті муки, яких вони зазнають у пошуках пригод.
4. Як тлумачать справедливість Дон Кіхот, Санчо Панса й трактирник?
Дон Кіхот тлумачить справедливість крізь призму лицарських ідеалів, де правильно не платити за нічліг. Трактирник розуміє справедливість прагматично — це отримання плати за надані послуги. Санчо Панса ж, як вірний джура, слідує правилам свого пана, хоча через це страждає, що показує розрив між ідеальною справедливістю Дон Кіхота та реальністю.
5. Чи можна сказати, спираючись на цей епізод, що є певна відповідність між сценою біля трактиру і прислів’ям «Пани чубляться — у холопів чуби болять»?
Так, цей епізод повністю відповідає прислів’ю. «Пан» Дон Кіхот вступає в суперечку з трактирником і, не заплативши, їде геть. А «холоп» Санчо Панса залишається і зазнає покарання замість свого господаря — його підкидають на ковдрі.
6. Створіть список лицарських правил, які встановив для себе Дон Кіхот.
Ось список правил, яких дотримувався Дон Кіхот, як справжній мандрівний лицар:
- Боротися з усілякими кривдами та несправедливістю.
- Наражатися на небезпеки, щоб здобути славу.
- Мати гучне й славне ім’я (він назвав себе Дон Кіхотом з Ламанчі).
- Мати вірного коня з благородним іменем (його кінь звався Росинант).
- Обрати собі Даму серця і присвячувати їй усі подвиги (його дама — Дульсінея Тобоська).
- Не платити за ночівлю та їжу в корчмах, бо це нагорода за їхні важкі мандри.
- Не скаржитися на рани, навіть якщо вони дуже важкі.
7. Випишіть із цього уривка твору незрозумілі слова. За допомогою інтернету дізнайтеся їхнє значення. Доберіть сучасні відповідники.
- Гідальго — дрібний дворянин в Іспанії. Сучасний відповідник — дворянин.
- Ратище — довгий спис. Сучасний відповідник — спис.
- Шкапина — стара, худа коняка. Сучасний відповідник — кляча.
- Джура — зброєносець у козаків або в лицаря. Сучасний відповідник — зброєносець, помічник.
- Корчма — заклад, де продавали алкоголь і можна було поїсти та переночувати. Сучасний відповідник — заїзд, готель, шинок.
- Кавальєро — іспанський дворянин, лицар. Сучасний відповідник — вершник, лицар.
8. Робота в групах. Підготуйте повідомлення та презентації про втілення образу Дон Кіхота в різних видах мистецтва (музика, кіно, живопис, скульптура, театр).
Образ Дон Кіхота дуже популярний у мистецтві:
- Живопис: Багато художників малювали Дон Кіхота. Наприклад, у тексті є ілюстрації Гюстава Доре та картини Оноре Дом’є. Також його зображував Пабло Пікассо, його малюнок Дон Кіхота і Санчо Панси дуже відомий.
- Скульптура: Пам’ятники Дон Кіхоту та Санчо Пансі є в багатьох містах, найвідоміший — у Мадриді на площі Іспанії.
- Музика: Існують опери та балети. У тексті згадується балет Людвіга Мінкуса «Дон Кіхот».
- Театр: П’єси про Дон Кіхота ставлять у театрах по всьому світу.
- Кіно: Знято багато фільмів та мультфільмів про пригоди цього лицаря.
9. Чим різняться світ фантазій і світ буденності? Який світ вам більше до вподоби?
Світ фантазій — це світ мрій та ідеалів, як у Дон Кіхота. У ньому звичайні речі перетворюються на щось величне: вітряки стають велетнями, а селянка — прекрасною дамою. Світ буденності — це реальність, яка нас оточує, з її простими турботами і правилами, як у Санчо Панси чи корчмаря. Мені здається, що обидва світи важливі. Світ фантазій допомагає мріяти і прагнути до кращого, а світ буденності вчить бути розсудливим і практичним. Мабуть, найкраще, коли вони доповнюють один одного.
10. Якби в наш час хтось не заплатив за нічліг у готелі, якими були б наслідки?
Якби хтось сьогодні не заплатив за готель, наслідки були б серйознішими, ніж для Дон Кіхота. Адміністрація готелю викликала б поліцію. Такій людині довелося б не тільки заплатити за проживання, а ще й сплатити штраф. Це вважається дрібним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність перед законом.
АКТИВНОСТІ сторінка 191
1. Який образ створив для себе Дон Кіхот з образу реальної селянки? Чому для нього це було так важливо?
Дон Кіхот створив з простої селянки Альдонси Лоренсо ідеалізований образ прекрасної дами, принцеси високого роду, і назвав її Дульсінеєю Тобоською. Це було для нього надзвичайно важливо, адже за правилами мандрівного лицарства, у кожного лицаря має бути дама серця, якій він присвячує свої подвиги та в ім’я якої бореться зі злом.
2. Які емоції та почуття втілено в листі Дон Кіхота?
У листі Дон Кіхота втілено глибокі та драматичні почуття: біль від розлуки, сердечний жаль, відчай через зневагу коханої, але водночас безмежну відданість і готовність померти заради неї. Він називає її «прекрасною невдячницею, коханою ворогинею», що підкреслює суперечливість його страждань.
3. Яким Дон Кіхот уявляв ставлення Дульсінеї до нього?
Дон Кіхот уявляв, що Дульсінея ставиться до нього з гордістю, зневагою та нехтує його почуттями. Він пише: «Якщо краса твоя мною гордує, якщо цнота твоя мною нехтує». Лицар бачить її неприступною і навіть жорстокою у своїй байдужості.
4. Чому герой обирає для себе ймення «Лицар Сумного Образу»? Який саме сум він мав на увазі?
Герой обирає це ім’я, бо воно відображає його внутрішній стан. Сум, про який ідеться, — це меланхолійний смуток благородного лицаря, який страждає від нерозділеного кохання, несправедливості світу та самотності у своїх ідеалістичних прагненнях. Цей образ підкреслює його романтичну натуру та трагічність його становища.
5. Як ви вважаєте, Сервантес змальовує образ Дон Кіхота з іронією чи із захопленням? Поясніть.
Сервантес змальовує Дон Кіхота одночасно і з іронією, і з захопленням. Іронія проявляється в комічних ситуаціях, коли ідеалізовані уявлення героя стикаються з грубою реальністю (наприклад, битва з вітряками). Водночас автор показує і «симпатичні, навіть благородні риси» свого героя: його безкорисливе прагнення до справедливості, сміливість та вірність ідеалам. Таким чином, Сервантес сміється над дивацтвами Дон Кіхота, але й захоплюється чистотою його душі.
6. Перекладіть лист Дон Кіхота сучасною українською мовою.
Поранений розлукою і з розбитим серцем, моя люба Дульсінеє Тобоська, тобі бажає здоров’я той, у кого його немає. Якщо твоя краса мене ігнорує, а чесноти зневажають, я більше не можу терпіти ці муки, які стали нестерпно важкими і довгими. Мій вірний зброєносець Санчо розповість тобі все, моя прекрасна невдячна і люба ворогине, до якого відчаю ти мене довела. Якщо захочеш мене врятувати — я твій. Якщо ні — роби, як знаєш, а я, покінчивши з життям, задовольню твою жорстокість і своє сильне бажання.
Твій до смерті,
Лицар Сумного Образу.
7. Уявіть, що Дон Кіхот і Дульсінея спілкуються в месенджері. Створіть чат з їхніх повідомлень (7—8 меседжів).
Дон Кіхот: О, найпрекрасніша сеньйоро Дульсінеє! Ваш вірний лицар шле вам вітання з дороги, де він здійснює подвиги в ім’я вашої незрівнянної краси!
Альдонса (Дульсінея): Яка ще сеньйора? Ви хто такий? І звідки у вас мій номер?
Дон Кіхот: Це я, ваш довічний раб, Лицар Сумного Образу! Серце моє палає від туги за вами!
Альдонса (Дульсінея): Який ще лицар? Я Альдонса, з поля йду. Не пишіть мені дурниць.
Дон Кіхот: Ваша скромність лише прикрашає вас, моя володарко! Чи накажете мені перемогти ще одного велетня на доказ мого кохання?
Альдонса (Дульсінея): Та відчепіться вже! Краще б допомогли мішки додому донести.
Дон Кіхот: О, ваше слово — закон! Вважайте, що ці мішки — це злі дракони, і я їх негайно подолаю!
Альдонса (Дульсінея): Дивак якийсь. Блокую.
8. Робота в групах. Відправляючи послання до Дульсінеї Тобоської, Дон Кіхот, звичайно, очікує від неї відповіді. Спробуйте написати відповідь Дон Кіхоту від імені Дульсінеї Тобоської:
- Відповідь, яку б хотів отримати герой:
Мій шляхетний лицарю Сумного Образу! Ваш лист, сповнений відданості, пронизав моє серце солодким болем. Я страждаю в розлуці, але віра у вашу хоробрість дає мені сили. Здійснюйте свої подвиги, і нехай моя любов буде вашим щитом. Я чекатиму на вас, мій єдиний герою, і мрію про день, коли зможу нагородити вас за вашу вірність.
Ваша назавжди, Дульсінея Тобоська.
- Відповідь, якою б вона могла бути насправді:
Шановний пане! Ви, мабуть, помилилися. Я не знаю ніякого Лицаря Сумного Образу. Мене звати Альдонса, я проста дівчина. Прошу, не пишіть мені більше таких дивних листів. Мені ніяково перед людьми. З повагою, Альдонса Лоренсо.
9. Донкіхотство — особливість свідомості й поведінки людини, яка має наміри втілити ідеал у життя, але через відірваність від реальності такі наміри спричиняють її конфлікт з дійсністю та середовищем. Як ви вважаєте, чи існує донкіхотство в наш час? Наскільки корисна чи небезпечна ця риса?
Так, донкіхотство існує і в наш час. Це проявляється, коли люди самовіддано борються за ідею, яка іншим здається нереальною: наприклад, намагаються врятувати природу, борються з корупцією або захищають права тварин.
- Користь цієї риси в тому, що саме такі ідеалісти рухають світ уперед і не дають суспільству загрузнути в байдужості. Вони надихають інших і показують, що за справедливість варто боротися.
- Небезпека ж полягає в тому, що такі люди часто самотні у своїй боротьбі й не знаходять розуміння. Їхні зусилля можуть бути марними, що призводить до розчарування та страждань, як це було з Дон Кіхотом.
10. Чи завжди нерозділена любов є трагедією для закоханого/закоханої? Як вона впливає на людину?
Нерозділена любов не завжди є трагедією. Для Дон Кіхота кохання до Дульсінеї, хоч і приносить йому сум, є головним джерелом натхнення. Воно спонукає його до дії, до подвигів та боротьби зі злом. Така любов може зробити людину кращою, шляхетнішою, змусити її працювати над собою і прагнути до високих ідеалів, навіть якщо почуття залишаються без відповіді.
11. Чи бачите ви несправедливість у сучасному світі? У чому це виявляється? Про які вади суспільства свідчать ваші приклади?
Так, я бачу несправедливість у сучасному світі. Наприклад, це буллінг у школі, коли сильніші ображають слабших. Це також забруднення навколишнього середовища, коли великі компанії заради прибутку завдають шкоди природі, від якої страждають усі. Ці приклади свідчать про такі вади суспільства, як жорстокість, байдужість, жадібність та безвідповідальність.
12. Чи маєте ви особисто бажання боротися з несправедливістю? У який спосіб?
Так, у мене є бажання боротися з несправедливістю. Я не можу робити великих подвигів, як Дон Кіхот, але я можу, наприклад, заступитися за однокласника, якого ображають. Можу не смітити на вулиці й робити зауваження іншим. Можу допомагати тим, хто цього потребує. Навіть маленькі добрі справи роблять світ трішки справедливішим.
13. Кого із сучасників ви можете назвати дон кіхотами? Чому?
Сучасними донкіхотами можна назвати волонтерів, які допомагають людям у гарячих точках або рятують безпритульних тварин. Також це екоактивісти, які намагаються привернути увагу до проблем екології. Їх часто не розуміють, вважають диваками, але вони, як і Дон Кіхот, вірять у свою справу і готові боротися за неї, навіть якщо це здається безнадійним. Вони, як і герой Сервантеса, прагнуть зробити світ кращим.