Життя на хуторі та історичний фон
Події відбувалися дуже давно у глухому українському хуторі, де жив козак Данило Чабан зі своєю родиною. Їхній хутір був дуже гарний, розташований між степом, лісом, річкою та лукою. Але після смерті гетьмана Богдана Хмельницького почалися часи розрухи, ворожого грабіжництва (татарва та інші) і внутрішніх суперечок, коли народ розбився на угруповання: хто за великоросів, хто за поляків, хто за татар.
Поява Січовика та його місія
Одного вечора у Чабана зібралися гості, включаючи Андрія Крука та Семена Ворошила, які обговорювали небезпеку навколо міста Чигирин. Несподівано до хати постукав подорожній — високий, могутній чоловік із вогняними очима. Він виявився січовиком (запорожцем), який прибув із Січі з посланням для гетьмана Петра Дорошенка у Чигирині. Шлях був украй небезпечний, бо скрізь стояли польські ватаги.
Секретна втеча та хитрощі Марусі
Під час розмови про місію до хати несподівано прибула ватага кіннотників. Данило швидко наказав гостям прикинутися сплячими, а сам вивів січовика потайним виходом у степ. Маленька дочка Данила, Маруся, яка підслухала розмову, пішла за січовиком до річки. Вона запропонувала сховати його у возі з сіном і вивезти до хутора пана Книша. Січовик погодився.
Подорож до Книша
Коли вони рушили, їх зупинила кінна ватага солдатів. Маруся спокійно сказала, що везе сіно до пана Книша. Один з офіцерів, бачачи Марусю, згадав свою маленьку дочку. Ватага, вирішивши, що це не шпигуни, приставила до них солдата Івана для супроводу.
На хуторі Книша Маруся використала таємне гасло: “Чудова ярина у вас. Хоча б нестиглою жати, то все добре!“. Книш, зрозумівши наказ, відволік солдата Івана частуванням. Січовик тим часом сховався у підземеллі, куди Книш провів Марусю через комору драбиною. У підземеллі січовик переодягнувся у старого сліпого бандуриста.
Проникнення в Чигирин
Січовик (як бандурист) і Маруся (як його поводатарка) вирушили до Чигирина. У місті вони знайшли гетьмана Петра Дорошенка, який був украй стурбований. Гетьман написав важливого листа, хоча це було йому дуже важко. Січовик заховав листа під підкладку своєї шапки.
Дорога назад і трагічний фінал
На зворотному шляху Книш допоміг їм переправитися через Дніпро. Вони зустріли Крука та Ворошила, які розповіли, що козацька рада пройшла безрезультатно.
У Гадячі, під час служби, Маруся передала пані братчисі (дружині гетьманського брата) червону хустку (умовний знак). Бандурист відволікав розмовами московського боярина.
Пізніше, коли вони йшли лісом, січовик був поранений пострілами. Він стікав кров’ю, але наказав Марусі йти далі самій. Він дав їй другу червону хустку і доручив передати її чоловікові за містком. Маруся пішла вперед, але її наздогнав татарин. Пролунав постріл, і червона хустка впала на чорний шлях. Невеличка могила в тих місцях досі зветься “Дівоча”.