1. Відшукайте в доступних вам джерелах цікаві факти про Марка Вовчка.
Ось кілька цікавих фактів про Марка Вовчка (Марію Вілінську) з наданого тексту:
- Її називали “фатальною” жінкою, яка приносить страждання.
- Тарас Шевченко називав її своєю “донею” та “кротким пророком”, а Олена Пчілка, навпаки, “нахабою”.
- Марія досконало знала українську, французьку та інші мови.
- Псевдонім “Марко Вовчок” міг походити від прізвища її чоловіка (Маркович) або від імені предка-козака Марка.
- Багато хто заздрив її славі та вважав, що твори за неї пише чоловік.
- Знаменитий французький письменник Жуль Верн особисто дозволив їй перекладати його романи.
- Її повість “Маруся” (у перекладі-переробці П’єра-Жуля Етцеля) стала дуже популярною у Франції, а один із критиків назвав героїню “Жанною д’Арк степів”.
2. За біографічним нарисом складіть резюме письменниці.
Резюме
Ім’я: Марія Олександрівна Вілінська
Псевдонім: Марко Вовчок
Роки життя: 1833–1907
Освіта/Знання: Досконало вивчила українську та французьку мови, знала інші мови.
Творча діяльність:
- Почала писати під впливом чоловіка.
- Майже блискавично стала популярною.
- Отримала високу оцінку за збірку «Народні оповідання», де засуджено кріпацтво.
- Написала історичну повість «Маруся» (1860-ті роки).
- Перекладала твори, зокрема Жуля Верна.
Визнання: Тарас Шевченко та Пантелеймон Куліш схвально відгукувалися про її твори.
4. Як, на вашу думку, далі розгортатимуться події?
Маруся, ймовірно, успішно виконає останнє доручення. Невідомо, чи повернеться Маруся додому, адже вона вже пустилася “проти води”, і її життя змінилося.
5. Що саме спонукало дівчинку втекти з дому? Чому батьки не зупинили дитину? Яка небезпека чатувала на селян?
Дівчинку спонукало втекти з дому бажання допомогти козаку-січовику, який мав доставити важливий лист гетьману. Вона розуміла, що від цього залежить доля України. Батьки не зупинили дитину, бо вона зникла непомітно під час метушні, коли до хати увірвалися вороги. На селян чатувала постійна небезпека: грабежі, руйнування та вбивства з боку різних ворогів, що шматували Україну в часи Руїни.
6. Що свідчить про кмітливість і розважливість юної героїні?
Про кмітливість і розважливість Марусі свідчить її винахідливість, коли вона придумала план порятунку січовика, сховавши його у возі з сіном. Також вона проявила недитячу витримку та розум під час розмови з ворожим офіцером, спокійно відповідаючи на його запитання. Дівчинка вміла використовувати таємні паролі, що допомогло виконати важливу місію.
7. Про які історичні події йдеться у творі?
У творі йдеться про часи Руїни — це період в історії України у другій половині XVII століття, після смерті гетьмана Богдана Хмельницького. З уроків історії відомо, що це був дуже важкий час, позначений розпадом української державності, громадянськими війнами та постійними нападами сусідніх держав: Московії, Польщі та Османської імперії. Україна була поділена на Правобережну та Лівобережну, де правили різні гетьмани, що ворогували між собою.
8. Перечитайте останній абзац — слова Книша. Протрактуйте, з історичної точки зору, події, під ким були українські землі на час опису подій.
Слова пана Книша: «Часи непевні… З одного боку москалі, з другого — ляхи, з третього — татари, а дома два гетьмани один на другого часник товчуть…» — точно відображають історичну ситуацію часів Руїни. Українські землі були полем бою для сусідніх держав: Московського царства («москалі»), Речі Посполитої («ляхи») та Кримського ханства («татари»). А фраза про двох гетьманів вказує на внутрішній розкол і боротьбу за владу між гетьманами Правобережної та Лівобережної України, що ще більше ослаблювало країну
9. Дайте назви всім розділам.
Тут за повним текстом:
- Життя на хуторі Чабана.
- Розрухи після Богдана Хмельницького (Опис важкого часу).
- Прибуття січовика і напад ватаги.
- План втечі до Чигирина (Маруся пропонує сховати січовика у возі).
- Початок подорожі (Віз рушає росистим степом).
- Зустріч із ворожими верхівцями (Маруся відповідає офіцеру).
- На хуторі пана Книша (Прибуття таємних подорожніх).
- Розмова у підземеллі (Січовик обговорює ситуацію).
- Перевдягання січовика та Марусі (Готовність до нового шляху).
- Розповідь про стан справ в Україні (Книш розповідає про непевні часи).
- Від’їзд пана Івана (Вирушення переодягнених мандрівників).
- Подорож до військового табору (Дорога до гетьмана).
- Очікування зустрічі з гетьманом (Бандурист співає божественний псалом).
10. Напишіть есе «Маруся — дитина з характером дорослого».
Маруся — дівчинка, яка жила в страшні часи Руїни, але її характер виявився міцнішим, ніж у багатьох дорослих. Вона справжня героїня, чиї вчинки вражають сміливістю та мудрістю.
Коли в її дім прийшла біда, Маруся не злякалася і не сховалася. Вона зробила свідомий вибір — ризикуючи власним життям, допомогти козаку-січовику врятувати Україну. Це рішення не було дитячою забавкою, а дорослим патріотичним вчинком. Її план із возом сіна, її спокій перед обличчям ворогів, її вміння користуватися таємними паролями — усе це свідчить про неабияку кмітливість та витримку.
Маруся пройшла довгий і небезпечний шлях. Вона бачила битви, смерть і людське горе, але не зламалася і не відступила. Навіть коли її друг-січовик був поранений, вона думала не про себе, а про те, як виконати його останнє доручення. Ця дивовижна стійкість і відданість меті роблять її образ незабутнім.
Таким чином, Маруся є прикладом того, як у маленькому дитячому серці може жити велика душа дорослого патріота. Її характер — це характер незламного українського духу, який готовий на все заради свободи рідної землі.
12. Що вам відомо про добу Руїни? Як вона зображена в повісті «Маруся»? Назвіть епізоди, де герої намагаються домовитися з ворогом. Чи можливо, на вашу думку, домовитися з ворогом?
Руїна – це період у другій половині XVII ст., коли розпалася державність України, був занепад і війни. Це тривало від смерті Богдана Хмельницького (1657) до початку гетьманства Івана Мазепи (1687). В повісті Україну “шматували” татарва та інші вороги, які змагалися у шахрайстві.
Герої не намагаються домовитися з ворогом у прямому сенсі. Натомість вони вдаються до хитрощів: січовик та Маруся маскуються під бандуриста та поводиря, щоб проникнути до гетьмана; пан Книш вдає гостинність перед ворожим офіцером, щоб виграти час і врятувати козака. На мою думку, твір показує, що домовитися з підступним ворогом, який прийшов грабувати і вбивати, неможливо — можна лише його перехитрити або перемогти.
13. Чому Марусю порівнюють із французькою героїнею Жанною д’Арк? У чому героїзм дівчинки-українки? Доведіть, що образ Марусі — вияв найвищої любові до батьківщини.
Її героїзм у тому, що вона сама вигадала план, як врятувати січовика, заховавши його у возі з сіном. Вона старанно переодяглася в дранки, щоб бути поводатаркою.
Марусю порівнюють із Жанною д’Арк, бо, як і французька героїня, вона в юному віці взяла на себе дорослу відповідальність за долю своєї країни. Героїзм Марусі полягає в її самовідданості та сміливості. Вона, ризикуючи життям, береться виконати надважливе доручення — допомогти козаку доставити важливий лист. Вона згодилася йти, навіть коли січовик сказав, що вони “пустилися не ягоду-малину збирати” і солодкого годі сподіватися. Маруся готова йти “проти води” і ризикувати життям заради Батьківщини.
14. Доведіть, що твір «Маруся» є зразком українського романтизму. Думки аргументуйте цитатами.
Твір «Маруся» є зразком українського романтизму, оскільки має такі риси:
- Винятковий герой у надзвичайних обставинах: Маленька дівчинка Маруся стає героїнею у жорстоких умовах війни.
- Історична тематика: Дія відбувається в часи Руїни.
- Трагічний фінал: Головна героїня гине.
- Зв’язок з фольклором: Січовик співає народні пісні, як-от: «Зажурилась Україна, Що нігде прожити…».
У 7-му класі ми вивчали повість «Захар Беркут» Івана Франка. Її розв’язка є оптимістичною: тухольська громада перемагає монгольське військо, хоч і ціною життя сина головного героя. На відміну від цього, в українській версії «Марусі» фінал трагічний, що підкреслює жертовність героїні.
Червоний колір хустки є символом. Це колір крові, любові та боротьби. У повісті він є сигналом для козаків, але водночас робить Марусю помітною мішенню для ворога. Таким чином, хустка символізує і надію на порятунок, і неминучу жертву. Червоний колір часто використовується у літературі, наприклад, червона калина в українських піснях символізує Україну та пролиту за неї кров. Пам’ять про загиблих потрібно берегти, щоб їхня жертва не була марною, щоб наступні покоління знали ціну свободи й не повторювали помилок минулого.
15. Випишіть із тексту один пейзаж. Яка його роль у творі?
Пейзаж:
Дуже гарно пливти великою рікою літньої теплої ночі! Зорі горять над вами й зорі горять під вами, вгорі пливе місяць і внизу пливе місяць.
Ще один:
Зразу долітав до них шум з Данилового двору, але потому облягла їх цілковита тиша, яка лише буває нічної доби на безлюдних берегах річки, коли навіть плески та переливи хвиль тільки надають тиші, а не порушують її…
Роль пейзажу – створити атмосферу спокою та ліричності, що протиставляється небезпечній подорожі.
16. Доведіть, що за жанром твір є історичною повістю. Що, на вашу думку, є історичною правдою у творі, а що — домислом письменниці?
Твір є історичною повістю, оскільки це розповідний твір, який охоплює значну частину життя героїв і присвячений історичній тематиці.
Історична правда – це згадки про добу Руїни та Гетьманщину.
Художній домисел – це пригоди дівчинки Марусі, яка рятує січовика.
17. Визначте основні частини сюжету твору. Який епізод можна вважати кульмінацією повісті? Чому?
- Експозиція: Опис мальовничого хутора Данила Чабана, його мирного життя та загального неспокою і розрухи в Україні через ворогів та міжусобиці.
- Зав’язка: Прибуття січовика-посла до Данила Чабана з надзвичайно важливою таємною місією до гетьмана Петра Дорошенка у Чигирин.
- Розвиток дії: Маруся допомагає січовикові уникнути полону, сховавши його під сіном у возі. Вони вирушають до Чигирина, маскуючись під бандуриста і поводатарку. Вони долають перешкоди та доставляють послання гетьману, отримуючи від нього листа у відповідь. Подорож продовжується через Гадяч, де січовик відволікає ворожих панів (московського боярина) розмовами та співами.
- Кульмінація: Січовик отримує поранення в лісі, і вся відповідальність за доставку послання (червоної хустки) лягає на Марусю, яка мусить йти сама.
- Розв’язка: Маруся майже доходить до містка, але її вбиває татарин; послання, яке випало з неї (хустка), підбирає селянин, що йшов дорогою.
Який епізод можна вважати кульмінацією повісті? Чому?
Епізодом, який можна вважати кульмінацією, є сцена поранення січовика та передача ним червоної хустки (послання) Марусі.
Це кульмінація, тому що:
- Це момент найвищого напруження, коли місія, яка тривала всю повість, опиняється під загрозою зриву через поранення головного виконавця — січовика..
- Вся відповідальність і подальша доля справи “про всю Україну” переходить до маленької Марусі, яка мусить діяти сама в умовах смертельної небезпеки, демонструючи свою непохитну рішучість..
18. Напишіть свою розв’язку твору.
Коли пролунав постріл, Маруся впала на землю, а червона хустка закривавила чорний шлях. Ворожий вершник, не побачивши нічого цінного, помчав далі. Та дівчинка була лише поранена в плече. Незабаром із гаю вийшов селянин із сокирою. Це був Іван, товариш січовика, якого той послав навздогін. Він обережно підняв Марусю, перев’язав їй рану і поніс у безпечне місце. Дівчинка виконала свою місію, а її сміливість стала легендою. Вона повернулася додому живою, і хоч шрам на плечі назавжди залишився нагадуванням про пережите, її серце було сповнене гордістю за врятовану Україну.
19. Заповніть таблицю, зазначивши образи, через які розкрито відповідні проблеми. За потреби доповніть її.
| Проблема | Образи твору |
|---|---|
| Сміливість | Маруся — не боїться невдачі, спокійно пропонує сховати січовика під сіном. Січовик — має вогняні очі та могутню поставу, не скорий до переполоху. |
| Патріотизм | Маруся — виконує місію, бо вважає, що це потрібно гетьману, готова “лизати гарячу сковороду, аніж задержатися”. Січовик — справа йде “про всю Україну”, він присягав нести голову “за рідний край”. |
| Страх і вміння його долати | Маруся — відчуває, як “колотиться маленьке серденько”, але говорить з ворогами рівним голосом, пам’ятаючи наказ. |
| Толерування ворога | Пан Книш — удає гостинного, простодушного господаря, частуючи ворожого офіцера (пана Івана), щоб забезпечити втечу січовика. |
| Слабкодухість | Гетьман, що вагається (Петро Дорошенко) — його чоло покрите зморшками від муки, він зірвався з місця “як приголомшений”, не має згоди і підмоги. |
| Вірність і зрада, щире кохання | Маруся і січовик — дівчина відчуває радість і вірність до свого супутника. Гетьмани — зрада полягає в тому, що вони “один на другого часник товчуть” і шукають допомоги в татарви чи москалів. |
| Вірність і зрада | Січовик (вірність справі) — він готовий боротися “проти води”. Гетьмани, що воюють між собою — один з Москвою, другий із Польщею, що призвело до розрухи. |
| Кмітливість | Маруся — вигадала план із возом сіна, щоб обдурити ворогів. Пан Книш — використовує таємну фразу “Чудові руна у вас, хоч і неспілими жати, то добре!” для січовика. |
| Уміння протистояти труднощам | Маруся та січовик — долають довгий шлях, маючи лише “окраєць хліба” та “свіжі огірки”, січовик каже, що треба долати навіть “докучненьку” дорогу. |
20. Сформулюйте тему та ідею твору «Маруся» Марка Вовчка.
Тема: зображення боротьби українського народу за незалежність у часи Руїни, самовідданість та героїзм звичайних людей, зокрема дітей, у цій боротьбі.
Ідея: уславлення патріотизму, мужності та готовності до самопожертви заради свободи батьківщини; засудження жорстокості загарбників та утвердження незламності українського духу.
21. Створіть ментальну карту «Образи та художні деталі в повісті “Маруся” Марка Вовчка».
Образи:
- Маруся: Маленька дочка Данила Чабана, з білявою голівкою, величезними блискучими очима. Відважна, струнка, стала поводатаркою січовика.
- Січовик (бандурист): Подорожній, височезний, стрункий, із засмаленим обличчям та вогняними очима. Має таємне послання до гетьмана.
- Данило Чабан: Козак, господар, живе на мальовничому хуторі.
- Пан Книш: Хуторянин, добродушний дідок, який переховує січовика у льоху та допомагає з переправою через Дніпро.
- Петро Дорошенко (гетьман): Сидить у Чигирині, має горде чоло, мучиться і стогне через розруху та відсутність згоди. Художні деталі:
- Червона хустка: Таємне послання, яке Маруся доставила замість пораненого січовика.
- Бандура: Використовувалася січовиком для маскування під мандрівного співця.
- Хутір Чабана: Біла хатина, вишневий садочок, розташований між степом, лісом, річкою та лукою.
- Приміщення гетьмана: Звичайні білі стіни та лави, але багато зброї та паперів на столі.
22. Робота в групах. Напишіть поради, як виховувати психологічну стійкість за складних обставин.
Щоб виховати психологічну стійкість, спираючись на приклад Марусі, варто дотримуватися таких порад:
- Майте чітку мету. Розуміння, заради чого ви долаєте труднощі, додає сил. Маруся знала, що допомагає врятувати Україну.
- Розвивайте кмітливість. Шукайте нестандартні рішення проблем, як Маруся придумала сховати козака у возі з сіном.
- Зберігайте спокій. У критичній ситуації паніка — поганий порадник. Спокій допомагає мислити тверезо, як Маруся під час розмови з ворожим офіцером.
- Вірте в людей і не бійтеся просити про допомогу. Підтримка однодумців є надзвичайно важливою. Маруся довіряла січовику та пану Книшу.
- Пам’ятайте про відповідальність. Усвідомлення того, що від ваших дій залежить не тільки ваша доля, а й доля інших, мобілізує внутрішні ресурси.
23. Напишіть есе за матеріалом таблиці.
Сміливість — це риса характеру, що виявляється у складних ситуаціях. Це вибір, який робить людина, коли на одній шальці терезів лежить особиста безпека, а на іншій — вища мета.
Головна героїня, маленька Маруся, є втіленням справжньої, осмисленої сміливості. Її рішення допомогти пораненому січовику — це не дитяча забавка, а свідомий ризик заради порятунку України. Її психологічна стійкість вражає: вона зберігає спокій перед обличчям ворогів, вигадує хитромудрі плани та долає страх, що сковував би багатьох дорослих. Її сміливість ґрунтується на глибокій вірі у правоту своєї справи та впевненості у власних силах, які вона черпає з любові до рідної землі.
Звісно, її шлях — це шлях надзвичайного ризику та постійної небезпеки. Фінал повісті трагічний — Маруся гине. І тут постає ключове питання: чи вартий був цей ризик? З точки зору буденної логіки, можливо, й ні. Це було безумство — дитині протистояти цілій армії. Але з точки зору історії та вищих ідеалів, її жертва не була марною. Вона стала символом незламності духу, натхненням для інших.
Отже, чи варто ризикувати? Відповідь залежить від мети. Якщо ризик — це безумство заради миттєвого адреналіну, він руйнівний. Але якщо сміливість підкріплена психологічною стійкістю, вірою та високою метою, як у Марусі, то такий ризик стає рушійною силою історії. Саме такі вчинки, хоч і небезпечні, змінюють світ на краще і залишаються у вічній пам’яті нащадків.
24. Створіть паспорт твору «Маруся» Марка Вовчка.
- Назва: «Маруся».
- Автор: Марко Вовчок (Марія Вілінська).
- Жанр: Історична повість.
- Тема: Героїчна боротьба українців за волю в часи Руїни та самопожертва дитини заради порятунку батьківщини.
- Ідея: Возвеличення патріотизму, мужності, відданості; засудження війни та жорстокості загарбників.
- Час дії: Давним-давно, часи після Богдана Хмельницького, коли настали розрухи та міжусобиці
- Головні герої: Маруся, козак-січовик, пан Книш, ворожі офіцери.
- Проблематика:
- Патріотизм і жертовність.
- Війна і мир.
- Роль дитини на війні.
- Життя і смерть.
- Вірність і зрада.
- Сюжет: Маленька дівчинка Маруся допомагає пораненому козаку доставити важливе доручення, ризикуючи власним життям. Вона долає небезпечний шлях, проявляючи недитячу сміливість, але врешті гине від ворожої кулі, виконавши свою місію.
26. Завдання на вибір. Розкрийте значення одного в 4–5 реченнях.
26-1. Випишіть із тексту прислів’я, приказки.
- “Запрягли й просто, та поїхали криво”.
- “Добре братство лучше великого багатства”.
- “Та не всякого пана знати по жупану!”.
- “Поганий той піп, що вгадує свята тоді, як вони проминули!”.
- “Горе одного лише рака скрашує”.
- “Гордість — гріх. Чоловік гордий — як булька на поді: сьогодні надулася, а завтра луснула”.
- “Одна головешка й у печі гасне, а купа й у полі куриться”.
- “Нема такого тайного діла, щоб воно, раніш чи пізніш, не виявилося”.
- “Не той козак, що за водою пливе… а той, що проти води”
26-3. Створіть три тести до повісті.
1. До якого міста прямував січовик із важливим посланням?
А. Гадяч
Б. Київ
В. Чигирин
Г. Батурин
В. Чигирин.
2. Який спосіб утечі придумала Маруся для січовика?
А. Сховатися у льоху у пана Книша.
Б. Пробратися через річку в човні.
В. Заховатися у возі з сіном.
Г. Видати себе за місцевого селянина.
В. Заховатися у возі з сіном.
3. Що передав поранений січовик Марусі для доставки до іншої людини?
А. Пістоль
Б. Шапку з листом
В. Червону хустку
Г. Бандуру
В. Червону хустку.
26-4. Уявіть Марусю в наш час. Ким би вона могла бути? Якою була б її роль у суспільстві? Створіть сторінку головної героїні в соцмережі. Чи багато підписників було б у Марусі? Чому?
У наш час Маруся, без сумніву, була б активною волонтеркою або військовим парамедиком. Її роль у суспільстві полягала б у допомозі іншим та боротьбі за справедливість, адже її характер не дозволив би їй стояти осторонь. Її сторінка в соцмережі мала б шалену популярність не через гарні фото, а через щирість, сміливі вчинки та справжній патріотизм. У неї були б тисячі підписників, бо такі люди, як Маруся, надихають, дають надію та доводять, що справжня сила — у небайдужості та відданості своїй справі й своїй країні.
Сторінка Марусі в Instagram:
- Нікнейм: @Marusia.Nezlamna
- Фото профілю: рішучий погляд, можливо, у тактичній формі чи з волонтерською символікою.
- Біо: “Роблю, що мушу. Кожен крок важливий для перемоги.”
- Контент: пости про збори для армії, розповіді про поїздки на фронт, історичні факти про боротьбу українців, заклики не здаватися.