Лірика про кохання
Яку роль відіграє кохання в житті людини?
Вважаю, що кохання окрилює людину, робить її кращою, щирішою та духовно багатшою. Воно приносить радість і повноту життя, але водночас вимагає відповідальності, чуйності та взаємної поваги.
Чи кожен здатний кохати?
На мою думку, кожен здатен кохати, якщо його серце відкрите для щирих почуттів і вміє співпереживати. Головне — прагнути взаємності та душевного тепла.
Яким може бути кохання?
Воно буває ніжним, радісним, окриленим і пристрасним, а часом — сповненим тривоги, світлого смутку чи нетерплячого очікування. Усе залежить від долі та переживань людини.
Чи залежить кохання від національності, віку або місця перебування?
Ні, для кохання немає жодних меж: воно не залежить від мови, національності, кордонів чи віку. Людина прагне любити й бути щасливою як у юності, так і на схилі літ.
Олена теліга. «Розцвітають кущі ясмину»
Аналізуємо
1. Які почуття переповнюють ліричну героїню вірша «Розцвітають кущі ясмину»? Як саме передано її настрій?
Героїню переповнюють світле весняне хвилювання, нетерпляче очікування зустрічі та ніжна закоханість. Її настрій передано через розквіт весняної природи («грає сонце», «весняний сміх»), неспокійний пошук коханого серед перехожих та солодкі сни про нього.
2. Кого дівчина намагається розпізнати в постатях перехожих? Чому в неї виникає таке бажання?
Вона виглядає свого коханого: «Тільки бачу – іде високий, / Приглядаюсь, чи то ж не ти…». Таке бажання виникає через те, що вона постійно думає про нього, сумує в розлуці й понад усе мріє побачити його погляд серед вуличної метушні.
3. Як перегукуються зміни в природі з настроєм ліричної героїні?
Весняне оновлення, яскраве сонячне світло та буйне цвітіння жасмину суголосні з піднесенням у душі героїні. Розквіт весни підкреслює зародження й розквіт її кохання, даруючи відчуття радості та надії.
4. Знайдіть у тексті рядки, які підтверджують, що лірична героїня перебуває у стані закоханості.
Про стан закоханості прямо свідчать такі рядки:
- хвилювання й постійні роздуми про нього: «Чи зустріну, чи не зустріну? / Чи побачу тебе, чи ні?»;
- марні пошуки серед перехожих: «Цілий день я проброжу марно, / Не зустрівши очей твоїх»;
- ніжні мрії та сни: «Та зате серед ночі, любий, / В весняному моєму сні / Поцілуєш мої ти губи / І щось ніжне шепнеш мені».
5. Які художні засоби використовує авторка, щоби передати стан ліричної героїні?
Авторка майстерно застосовує такі засоби:
- епітети: «весняний сміх», «весняному сні»;
- метафори: «грає сонце в височині», «все заповнює весняний сміх»;
- риторичні запитання: «Чи зустріну, чи не зустріну?», «Чи побачу тебе, чи ні?»;
- риторичний вигук: «Грає сонце в височині!»;
- ласкаве звертання: «любий».
Міркуємо
6. Як ви думаєте, чому авторка використала в тексті образ саме розквітлого жасмину? Які асоціації викликає у вас цей цвіт?
Думаю, авторка обрала саме жасмин, бо його білі запашні квіти символізують юність, чистоту, щирість і весняну ніжність. У мене цей цвіт асоціюється з теплом, першим коханням, свіжістю після травневого дощу та світлими мріями.
7. Виберіть із запропонованого переліку асоціації до слова «кохання». Прокоментуйте свій вибір, доповніть його власними прикладами.
Із поданого списку я обираю такі слова: радість, щастя, романтика, взаєморозуміння, відповідальність, терпіння, благородство, печаль.
Кохання дарує крила, відчуття радості та романтичні миті. Проте справжні почуття неможливі без взаєморозуміння, терпіння та відповідальності одне за одного. Печаль також супроводжує кохання під час розлуки чи тривоги за близьку людину.
Від себе я додам такі приклади асоціацій: вірність, щирість, довіра, турбота.
Володимир сосюра. «Мені ти приснилась давно…»
Аналізуємо
1. Який настрій вірша «Мені ти приснилась давно…»? Яким постає перед читачами ліричний герой?
Вірш має світлий, ніжний, замріяний і затишний настрій. Ліричний герой постає щирим, тонким і глибоко закоханим романтиком, думки якого повністю заполонені милим образом: «ввійшла ти у думи мої».
2. Що нагадує йому очі коханої жінки? Чому?
Очі коханої нагадують ліричному героєві безкрає море, високе сонячне небо та весняні фіалки («Я море люблю, бо воно / нагадує очі твої…»). Світ навколо нього переповнений образом обраниці, тому він бачить віддзеркалення її краси в найчистіших явищах природи.
3. Якого кольору очі в коханої ліричного героя? Чи лише за кольором він їх порівнює з елементами природи? Доберіть характерні ознаки, які можуть розкрити більш детально образ коханої людини.
З огляду на порівняння з морем, небом і фіалками, очі дівчини синього, блакитного або фіалкового кольору. Поет порівнює їх не лише за барвою, а й за душевними асоціаціями: море символізує глибину почуття, сонячне небо — чистоту й світло душі, а квіти — ніжність і весняне оновлення.
Образ дівчини можна схарактеризувати як загадковий, ніжний, тендітний, чистий та натхненний.
4. Які художні засоби використовує поет і яка їхня роль у цьому тексті?
Поет застосовує:
- анафору (єдинопочаток) та синтаксичний паралелізм: однакову будову рядків «Я море люблю, бо воно…», «Я небо люблю, бо воно…», «люблю я фіалки – вони…» разом із рефреном «нагадує очі твої» (у третьому куплеті — «нагадують очі твої»);
- епітети: «радісні квіти»;
- метафори: «ввійшла ти у думи мої», «проміння рої».
Ці засоби роблять вірш надзвичайно мелодійним, наспівним і підкреслюють, що всі думки ліричного героя зосереджені на одній людині.
Міркуємо
5. Яку роль відіграє образ квітів у висловленні відчуття краси і кохання?
Квіти в інтимній ліриці уособлюють тендітність, душевну чистоту та розквіт почуттів. У поезії Володимира Сосюри фіалки асоціюються з ніжним поглядом коханої та радістю весни, а в Олени Теліги розквітлий жасмин підкреслює юність, свіжість і трепетне очікування побачення.
6. Порівняйте поезію В. Сосюри з поезією О. Теліги «Розцвітають кущі ясмину». Як звучать жіночий і чоловічий голоси ліричних героїв? Що між ними спільного?
У вірші Володимира Сосюри чоловічий голос звучить спокійно, затишно й споглядально: герой милується красою довкілля і бачить у ній риси милої. Жіночий голос у поезії Олени Теліги звучить більш динамічно, схвильовано й нетерпляче: дівчина поспішає вулицями, шукає поглядом коханого серед перехожих і рахує хвилини. Спільним для обох творів є щирість закоханості, поетизація образу милої людини та гармонійний зв’язок почуттів із весняною природою.
7. Чи відображає ілюстрація до вірша хід думок ліричного героя? Створіть власний малюнок чи фотоколаж за мотивами поезії «Мені ти приснилась давно…».
Так, ілюстрація в підручнику влучно відображає настрій героя: крізь розкрите вікно відкривається краєвид на сонячне блакитне небо та море, що безпосередньо ілюструє рядки поезії про очі коханої.
Василь симоненко. «Дотліває холод мій у ватрі…»
Аналізуємо
1. Опишіть почуття, які переповнюють душу ліричного героя поезії «Дотліває холод мій у ватрі…».
Душу ліричного героя сповнюють світла ностальгія, романтична замріяність, тихий щем і благоговіння перед чистотою кохання. Він зігріває своє серце спогадами про першу зустріч і дбайливо береже пам’ять про неї: «Дотліває холод мій у ватрі, / Я один замріяний іду…».
2. Вірш має виразний сюжет. Скільки у ньому часових ліній? Як дієслова допомагають розмежувати ці часові лінії?
У творі виразно окреслено дві часові лінії: теперішній час (самотня прогулянка й очікування героя) та минулий час (спогад про знайомство в театрі та нічне побачення).
Дієслова у формі теперішнього часу («дотліває», «іду», «не вірю», «знаю», «стишую», «жду») передають нинішній внутрішній стан юнака та його дії в місті. Дієслова минулого часу («зустрілися», «кликала», «спадало», «квилили», «стояла», «чекала», «ішли», «була», «не смів») послідовно малюють незабутній вечір знайомства.
3. Відтворіть словесно історію зустрічі молодих людей. Які емоції сповнюють їх під час спілкування?
Молоді люди зустрілися в театрі на верхньому ярусі — на гальорці в третьому ряду. Під час вистави юнак не стільки слухав музику, скільки милувався дівочим волоссям і ловив бурю емоцій у її погляді. Після закінчення спектаклю дівчина з радістю чекала його під світлом ліхтаря, а потім вони разом мовчки йшли нічним містом і спинилися на мосту. Обох переповнювали солодке хвилювання, ніжність, радість і благоговіння перед святинею почуттів.
4. Прокоментуйте строфу, яка розпочинається словами «Ми ішли через блакитне місто…». Що символізує цей колір у палітрі настрою?
Ця строфа передає момент найвищої духовної єдності, коли слова зайві: «Ми ішли через блакитне місто, / Мовчки зупинились на мосту. / Ти була така прозора й чиста, / Я не смів порушить чистоту». Блакитний колір у палітрі настрою символізує вечірню романтику, піднесену мрійливість, душевний спокій та незайману чистоту першого кохання.
5. На яких деталях автор акцентує, описуючи зустріч закоханих? Якого символічного значення набувають ці деталі?
Автор звертає увагу на такі символічні деталі:
- волосся, що спадає на чоло й кличе дужче за скрипку (символ живої краси, чарівності та жіночності);
- гроза в очах (символ глибоких внутрішніх переживань і прихованого виру пристрастей);
- ліхтар (символ світла, тепла та радісної надії на зустріч);
- міст (символ поєднання двох сердець і переходу у новий, дорослий світ почуттів).
6. Знайдіть рядки, які відображають ностальгію, що проймає душу ліричного героя.
Ностальгію та щемливий смуток за пережитим передають такі рядки:
«Дотліває холод мій у ватрі,
Я один замріяний іду…»
а також завершальні строфи твору:
«Тільки досі знаю: не здалося,
Так і залишилось, як було…
Біля мосту стишую ходу…
Часто жду тебе я у театрі
На гальорці в третьому ряду…».
7. Зачитайте рядки, що демонструють контрастність переживань закоханих.
Контрастність почуттів яскраво змальовують рядки:
«Тож було і солодко, й незвично
У твоїх очах читать грозу».
Тут ніжне відчуття затишку й щастя («солодко») дивовижно поєднується з тривожною і незвичною «грозою» в погляді коханої.
Міркуємо
8. Чому ліричний герой вбачає грозу в очах коханої дівчини? Розкрийте підтекстовий зміст образів, використаних у цій строфі.
«Гроза» в очах дівчини символізує внутрішню емоційну напругу, хвилювання та бурю почуттів, які вона намагається стримати під час першого побачення. Образи величної тиші та квиління ніжних струн оркестру внизу допомагають відчути піднесену театральну атмосферу, яка дивовижно резонує з бентежними думками закоханих.
9. Проаналізуйте рядки: «То не скрипка кличе, а волосся, що тобі спадало на чоло». Чому у вірші вони повторюються?
У цих рядках використано заперечне зіставлення: увагу хлопця привернула не мелодія скрипки в оркестрі, а жива краса й тендітність дівчини. Ці рядки повторюються як рефрен, щоб підкреслити тривалість і справжність почуття: навіть через роки герой упевнений, що все пережите було справжнім коханням («не здалося»), яке назавжди зігріває його душу.
Володимир івасюк. «Я піду в далекі гори»
Аналізуємо
1. Схарактеризуйте ліричного героя пісні «Я піду в далекі гори».
Герой постає щирим, рішучим, романтичним юнаком, сповненим молодечого запалу та сили. Він безтямно закоханий і заради коханої готовий подолати будь-які вершини, гірські ріки й ліси: «Все одно знайду дівчину – / Чорні брови, карі очі».
2. Які художні засоби використовує автор, щоб показати прагнення юнака та його молодечий запал?
Автор майстерно використовує:
- динамічні дієслова: «піду», «попрошу», «знайду», «перейду»;
- персоніфікацію вітру, що летить «на вільних крилах»;
- романтичні епітети: «бистрі ріки», «мрія молода», «весь блакитний світ»;
- традиційний фольклорний постійний епітет: «карі очі, чорні брови»;
- оксиморон: «любов-зажура», який розкриває складну гаму переживань.
3. Яку роль відіграє карпатський колорит у цій пісні? Які художні засоби допомагають його відтворити?
Карпатський колорит підкреслює велич, волелюбність і щирість почуттів ліричного героя, зливаючи його переживання з величчю гірської природи. Його відтворюють місцеві назви та діалектизми: «полонини», «звори» («вітер зворів»), «кичери», «бескиди», а також яскраві пейзажні образи («бистрі ріки», «діброви», «далекі гори»).
Міркуємо
4. Чим зачаровує цей ліричний твір? Над чим спонукає замислитися?
Твір зачаровує щирою романтикою, крилатою мелодійністю та мальовничими карпатськими краєвидами. Він спонукає замислитися над силою справжнього кохання, яке додає наснаги, розширює горизонти й допомагає долати будь-які життєві бар’єри.
5. Порівняйте цю пісню з іншими піснями Володимира Івасюка й доведіть, що всі вони – про кохання.
У відомих піснях Володимира Івасюка, таких як «Червона рута», «Водограй» та «Я піду в далекі гори», кохання є головним джерелом життя та творчості. У «Червоній руті» юнак шукає магічний цвіт заради обраниці, у «Водограї» радість закоханих порівнюється з нестримними струменями гірської води, а в «Я піду в далекі гори» хлопець несе коханій у погляді «весь блакитний світ». Усі ці пісні сповнені безмежної ніжності, вірності та щирості.
6. Доберіть фото чи ілюстрації із зображенням природи, які передають настрій пісні.
Світлана короненко. «Замовляння»
Аналізуємо
1. Яке враження справляє поезія «Замовляння»?
Поезія справляє глибоке, затишне та зворушливе враження. Її ритм нагадує щиру розмову чи давній оберіг, який заспокоює душу й переконує, що справжня любов сильніша за будь-яку негоду, тривоги чи повсякденну метушню.
2. Яку пору року ви уявляєте, читаючи твір? Підтвердьте свою думку цитатами.
Під час читання чітко постає осінь:
- «коли плачуть в дощах золоті явори»;
- «коли листям рудим замітає двори»;
- «коли чайник під ранок простудно й натужно захрип».
3. Якою ви можете уявити ліричну героїню?
Лірична героїня уявляється чуйною, зрілою, відкритою та щирою жінкою. Вона глибоко береже сімейний затишок, прагне бачити любов і в радості, і в печалі («Говори про любов у веселі й сумні вечори») та цінує справжність у взаєминах: «коли фальшу нема і немає брехні й мішури».
4. Який художній засіб використовує авторка для увиразнення ключових ідей та посилення емоційного впливу на читачів?
Авторка використовує анафору й наскрізний рефрен: «Говори про любов! Говори про любов! Говори!». Цей повтор створює ефект магічного замовляння і доносить головну думку: про ніжність і почуття потрібно нагадувати завжди, за будь-яких обставин. Також у вірші використано метафори («плачуть в дощах золоті явори», «сонячний скрип дверей») та виразні епітети («божевільно-щасливі й святі прапори», «гарячі солодкі долоні»).
5. Як контрастні картини природи перегукуються з настроєм ліричної героїні?
Контрастні картини — дощові явори, темні бори, руде листя та спекотні «гарячі хори» цикад — показують різноманітність життєвих станів і переживань. Попри будь-яку погоду, сезон чи життєві випробування, головним незмінним опертям для людини залишається тепло кохання.
Міркуємо
6. Які символічні образи використано в поезії для зображення родинного затишку?
Для відтворення родинного тепла авторка використовує прості побутові деталі:
- чайник, який «під ранок простудно й натужно захрип»;
- голоси дітвори, що «дзвенять у домі»;
- «сонячний скрип» передранішніх дверей.
Ці теплі образи створюють живу картину дому, де панують дитяча радість, взаємна турбота й спокій.
7. Який зміст, на вашу думку, вкладає авторка в назву поезії? Які інші варіанти назви ви можете запропонувати?
Авторка вкладає в назву «Замовляння» значення оберега: це ніби словесна молитва чи заклинання, покликане захистити найдорожче — ніжність і взаємні почуття від повсякденної байдужості та холоду.
Інші варіанти назви, які можна запропонувати: «Говори про любов», «Оберіг любові», «Слово про ніжність».
Завдання з карти-плану уроків
Карта-план до уроку 53 (59–60). Лірика про кохання
І. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання
Проблемне запитання. Чому кохання, будучи джерелом щастя, часто приносить також біль, страждання та розчарування?
Кохання робить людину вразливою, адже вона повністю відкриває своє серце іншій людині. Воно приносить страждання та біль, коли закохані стикаються з нерозділеністю почуттів, непорозумінням, вимушеною розлукою чи втратою. Справжнє кохання завжди пов’язане з глибокими емоціями, тривогою за долю дорогої людини та самопожертвою, тому світла радість у ньому нерідко межує з печаллю і душевними випробуваннями.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку
Метод «Лист до себе». Напишіть листа, у якому перерахуйте цілі, яких маєте досягти на уроці:
«Привіт! Сьогодні на подвоєному уроці я ставлю собі за мету:
- дізнатися, що таке інтимна лірика та які її головні ознаки;
- уважно прочитати поезії Олени Теліги, Володимира Сосюри, Василя Симоненка, Володимира Івасюка та Світлани Короненко;
- навчитися знаходити в цих текстах художні засоби (епітети, метафори, порівняння, повтори);
- зрозуміти, які різні відтінки кохання передають поети та як природа підкреслює їхні почуття;
- висловити власну думку про значення любові в житті кожної людини й успішно виконати інтерактивні завдання».
ІІІ. Сприйняття та засвоєння матеріалу. Робота з підручником
Теорія літератури. Ознайомтеся з рубрикою «Інтимна лірика» (с. 184). Запишіть основні ознаки інтимної лірики у робочий зошит:
Основні ознаки інтимної лірики:
- провідний мотив — світ особистих переживань людини, любов, закоханість, ніжність, вірність, розлука чи туга за коханою людиною;
- сповідальність, глибокий психологізм та емоційна відкритість ліричного героя;
- висока поетичність мови, використання виразних метафор, епітетів, символів та порівнянь;
- психологічний паралелізм: тісний взаємозв’язок внутрішнього стану героїв із картинами природи чи зміною пір року.
Виразне читання поезії Олени Теліги «Розцвітають кущі ясмину…» (с. 183) та бесіда за прочитаним (запитання 1–6, с. 184–185):
🔗 Відповіді опрацьовано вище: див. завдання 1–5 у рубриці «Аналізуємо» та завдання 6 у рубриці «Міркуємо» до твору Олени Теліги.
Виразне читання поезії Володимира Сосюри «Мені ти приснилась давно» (с. 185) та бесіда за прочитаним (запитання 1–5, с. 185–186):
🔗 Відповіді опрацьовано вище: див. завдання 1–4 у рубриці «Аналізуємо» та завдання 5 у рубриці «Міркуємо» до твору Володимира Сосюри.
Виразне читання поезії Василя Симоненка «Дотліває холод мій у ватрі…» (с. 186–187) та бесіда за прочитаним (запитання 1–5, с. 187):
🔗 Відповіді опрацьовано вище: див. завдання 1–5 у рубриці «Аналізуємо» до твору Василя Симоненка.
Вибіркове читання поезії Василя Симоненка (завдання 6–7, с. 187):
🔗 Відповіді опрацьовано вище: див. завдання 6–7 у рубриці «Аналізуємо» до твору Василя Симоненка.
Виразне читання поезії Володимира Івасюка «Я піду в далекі гори» (с. 187–188) та бесіда за прочитаним (запитання 1–5, с. 188):
🔗 Відповіді опрацьовано вище: див. завдання 1–3 у рубриці «Аналізуємо» та завдання 4–5 у рубриці «Міркуємо» до пісні Володимира Івасюка.
Виразне читання поезії Світлани Короненко «Замовляння» (с. 189) та бесіда за прочитаним (запитання 1–6, с. 189):
🔗 Відповіді опрацьовано вище: див. завдання 1–5 у рубриці «Аналізуємо» та завдання 6 у рубриці «Міркуємо» до твору Світлани Короненко.
IV. Формування нових знань, умінь та навичок
Прийом «Ланцюжок асоціацій». Виконайте завдання 7 (с. 186):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 7 у рубриці «Міркуємо» після вірша Олени Теліги.
Аналітична робота. Виконайте завдання 6 (с. 186 / 187):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 6 у рубриці «Міркуємо» (порівняння поезій В. Сосюри та О. Теліги) та завдання 6 у рубриці «Аналізуємо» до твору В. Симоненка.
Метод «Займи позицію». Виконайте завдання 8–9 (с. 187):
🔗 Відповіді опрацьовано вище: див. завдання 8 та 9 у рубриці «Міркуємо» до вірша Василя Симоненка.
Метод «Відкрита трибуна». Виконайте завдання 7 (с. 189):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 7 у рубриці «Міркуємо» до твору Світлани Короненко.
V. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань
Інтерактивна вправа «Класифікація»:
Онлайн-вправа LearningApps: відкрити інтерактивну вправу
Ключові орієнтири для правильного розподілу творів та їхніх авторів:
- Олена Теліга — «Розцвітають кущі ясмину…» (весняне піднесення, нетерпляче очікування зустрічі, пошук коханого серед перехожих, сон із ніжним шепотом).
- Володимир Сосюра — «Мені ти приснилась давно» (образ очей коханої, що нагадують безкрає море, сонячне небо та весняні фіалки; мелодійні рефрени й анафори).
- Василь Симоненко — «Дотліває холод мій у ватрі…» (сюжетна лірика: знайомство в театрі на гальорці, волосся дівчини, мовчазна прогулянка мостом через блакитне місто).
- Володимир Івасюк — «Я піду в далекі гори» (пісенна перлина української естради, карпатський колорит, бистрі ріки, бескиди й пошук кароокої дівчини).
- Світлана Короненко — «Замовляння» (рефрен «Говори про любов!», оберіг почуттів, осінній дощ, чайник, що простудно захрип, і дитячі голоси в затишному домі).
VI. Підбиття підсумків. Рефлексія
Метод «Лист до себе». Проаналізуйте лист із вказаними цілями, написаний на початку уроку, та прокоментуйте результати своєї діяльності:
«Переглянувши свої цілі на початку уроку, я можу впевнено сказати, що виконав(ла) усі поставлені завдання. Я засвоїв(ла) поняття інтимної лірики, навчився(лася) розрізняти мотиви закоханості у віршах різних українських авторів — від трагічної та водночас світлої долі Олени Теліги й Володимира Сосюри до пісенного світу Володимира Івасюка та затишних роздумів Світлани Короненко. Найбільше мені сподобалося порівнювати жіночий та чоловічий погляди на кохання у віршах Олени Теліги та Володимира Сосюри».
VII. Домашнє завдання
Вивчити одну з поезій напам’ять (на вибір):
Обрати для декламування напам’ять вірш Олени Теліги «Розцвітають кущі ясмину…», Володимира Сосюри «Мені ти приснилась давно», Василя Симоненка «Дотліває холод мій у ватрі…» або пісню Володимира Івасюка «Я піду в далекі гори».
Виконати завдання 7 (с. 186):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 7 у рубриці «Міркуємо» після поезії Олени Теліги.