ЦІКАВО ЗНАТИ
Чи дійсно скіфи витіснили кіммерійців, а сармати – скіфів?
Скіфи дійсно витіснили кіммерійців з територій Північного Причорномор’я у VII столітті до нашої ери, а згодом, починаючи з III століття до нашої ери, сармати поступово витіснили скіфів, змусивши їх зосередитися в пониззі Дніпра та в Криму.
Яку зброю і тактику застосовували скіфи-кочовики?
Скіфи-кочовики застосовували тактику мобільної кінноти, раптових нападів та виснаження ворога, а серед їхньої зброї були луки зі стрілами, короткі мечі-акінаки, списи, бойові сокири та булави.
Чи існували скіфські амазонки тощо?
Існування скіфських амазонок підтверджується археологічними знахідками жіночих поховань зі зброєю та військовим спорядженням, що свідчить про участь жінок цих племен у бойових діях нарівні з чоловіками.
СКІФСЬКА ОДІССЕЯ
Як ви розумієте назву твору?
Назва твору «Скіфська одіссея» поєднує античну назву тривалих мандрів (за ім’ям героя Гомера) із географічним простором Скіфії, символізуючи довгу та небезпечну подорож грецького купця до земель праслов’ян.
У чому драматизм та абсурдність ситуації, змальованої в цій строфі?
Драматизм ситуації полягає у безглуздій загибелі досвідченого купця в дрібній річці Супій після того, як він успішно подолав могутній Борисфен. Абсурдність підкреслюється тим, що його подорож «завершилася» лише через тисячоліття, коли він потрапив до сучасного світу не як торговець, а як археологічний експонат у музеї.
Чому грек вирушив саме до Скіфії?
Грек вирушив до Скіфії, оскільки дізнався про можливість вільної торгівлі та особливі привілеї для грецьких купців у цьому краї. Його приваблювала перспектива вигідно продати грецькі товари, які там мали високу ціну, а також прагнення дослідити нові землі та знайти додаткові можливості для збагачення.
Спрогнозуйте ризики, які можуть трапитися на шляху грека-купця.
На шляху купця могли трапитися такі ризики: небезпечні природні явища, як-от шторми та дніпровські пороги, напад розбійників або ворожих племен (наприклад, сарматів), а також хвороби. Крім того, небезпеку становила відсутність точних карт і засобів навігації, що могло призвести до втрати орієнтації на невідомій території.
Про яких трьох богинь пише авторка? Чому називає їх безжалісними?
Авторка пише про трьох Мойр — давньогрецьких богинь долі, які визначають тривалість та зміст людського життя. Вона називає їх безжалісними, оскільки їхні рішення щодо долі людини є невідворотними, а третя Мойра в будь-який момент може остаточно перерізати нитку земного існування.
Знайдіть у цій строфі фразеологізм. Поміркуйте, що він може означати.
У строфі вжито фразеологізм «прорубати вікно». Він означає встановлення нових торговельних, культурних або дипломатичних зв’язків з іншим регіоном, відкриття шляху для обміну товарами та знаннями з раніше недоступними народами.
Поміркуйте, нотки гумору чи іронії звучать у цій строфі.
У строфі звучать нотки іронії та чорного гумору, за допомогою яких авторка описує невдалу спробу пограбування скіфського кургану. Використання просторічних висловів підкреслює комізм ситуації, де «кістлява рука» померлого царя нібито карає грабіжника, створюючи сатиричний ефект.
ЦІКАВО ЗНАТИ
Хто такі «чорні археологи»? Поміркуйте, якої шкоди вони завдають науці.
«Чорні археологи» — це особи, які проводять незаконні розкопки історичних пам’яток та могильників з метою особистого збагачення та продажу знайдених артефактів. Вони завдають науці непоправної шкоди, оскільки в процесі грабіжницьких розкопок знищують археологічний контекст і культурні пласти, що робить неможливим точне датування знахідок та повне відтворення історичної картини життя давніх народів.
ПОМІРКУЙТЕ
Хто ж був майстрами скіфської епохи?
Майстрами скіфської епохи були як античні ювеліри з грецьких міст-колоній, так і представники місцевого скіфського населення, які переймали досвід у греків. У тексті твору згадується скіф, який два роки навчався ювелірного мистецтва в Ольвії та власноруч працював над виготовленням деталей для царської пекторалі.
Хто їх створив, ті золоті скарби з курганів Чортомлика і Солохи, Чмиревої могили й Куль-Оби?
Ці золоті скарби були створені талановитими майстрами античного світу, які поєднували високу техніку виконання з глибоким знанням побуту кочовиків. Ліна Костенко висуває гіпотезу, що авторами цих шедеврів могли бути саме скіфські майстри, адже вони досконало знали деталі свого життя, які важко було б так точно передати сторонній людині.
чи густо в греків схожого лиття?
У мистецтві давньої Греції нечасто трапляються вироби з таким специфічним та реалістичним відображенням скіфської тематики. Складність і характерність сюжетів на знайдених у курганах золотих виробах свідчать про їхню унікальність та відсутність масових аналогів у самій Елладі.
Чому такі там скіфи автентичні?
Скіфи на золотих виробах зображені автентично, тому що їхній творець мав знати степове життя змалечку і бачити його на власні очі. Для створення такого художнього рівня деталізації одягу, зброї та рис обличчя необхідно було не просто короткочасно малювати з натури, а бути глибоко зануреним у культуру та побут скіфського народу.
ПОМІРКУЙТЕ
Який це грек так знав би їх життя?
Авторка висловлює сумнів у тому, що грецький майстер міг настільки глибоко й точно знати деталі побуту, традицій та звичаїв скіфів, щоб зобразити їх у ювелірних виробах з такою достовірністю.
Чи грек ходив їх малювать з натури?
Ліна Костенко припускає, що грецький майстер навряд чи міг тривалий час жити в суворих умовах степу, щоб малювати сцени з життя скіфів з натури, оскільки для створення таких шедеврів необхідно знати цей край змалечку.
то що, у скіфів не знайшлося хлопців, котрі могли в руці держать різець?
У творі висувається гіпотеза, що серед скіфів були власні талановиті ремісники, які професійно володіли різцем і були здатні самостійно створювати складні мистецькі витвори.
Чи не було металів благородних?
Скіфія була багатою на благородні метали, про що свідчать численні золоті знахідки в курганах, тому місцеві майстри мали достатньо матеріалу для виготовлення прикрас та предметів розкоші.
Сюжетів бракувало корінних?
Скіфська культура та щоденне життя були насичені унікальними автентичними сюжетами, які могли слугувати основою для творчості місцевих майстрів без потреби запозичувати іноземні образи.
АНАЛІЗУЄМО
Чи ті віки вивчавши по дотичній, так і заснем на тому відкритті, що лиш майстри у Греції античній могли створить шедеври золоті?
Ліна Костенко цими рядками піддає сумніву твердження, що золото Скіфії було виготовлене виключно грецькими майстрами. Вона закликає глибше вивчати історію, а не обмежуватися поверхневими знаннями, які заперечують самобутність і майстерність скіфського народу.
Знайдіть у тексті аргументи на користь цієї гіпотези.
Аргументами на користь гіпотези про скіфське походження золотих шедеврів є знахідки бронзових штампів для виготовлення прикрас на місці давніх скіфських городищ. Також авторка описує велику кількість кузень і майстерень у скіфській столиці та згадує про скіфа, який навчався ювелірної справи в Ольвії й власноруч створював малюнки ягнят і птиць для царської пекторалі. Крім того, у творі наголошується, що лише людина, яка змалечку знала степ, могла настільки точно відтворити його життя в мистецтві.
ПЕРЕВІРЯЄМО
1. За жанром твір Л. Костенко «Скіфська одіссея» – це
- За жанром твір Л. Костенко «Скіфська одіссея» – це поема-балада.
2. Головний персонаж твору грек-купець вирушив у мандрівку з
- Головний персонаж твору грек-купець вирушив у мандрівку з Ольвії.
3. «Суворі люди, горді і вродливі. Любили степ, і волю, і пісні» – так у творі сказано про
- «Суворі люди, горді і вродливі. Любили степ, і волю, і пісні» – так у творі сказано про скіфів.
АНАЛІЗУЄМО
4. Які ваші перші враження від поеми «Скіфська одіссея»? Які емоції вона у вас викликала?
Поема справляє враження масштабного епічного твору, у якому майстерно поєднано історичну достовірність із художнім вимислом. Вона викликає почуття зацікавленості минулим рідної землі, захоплення майстерністю давніх ювелірів та легку зажуру через усвідомлення плинності людського життя на фоні вічної історії.
5. Розкрийте історичну основу твору. Що нового та цікавого ви дізналися? Що залишилося незрозумілим?
Історичною основою твору стала археологічна знахідка 1961 року поблизу села Піщане на Черкащині, де в заплаві річки Супій було знайдено давньогрецький човен із залишками скелета молодого чоловіка та чотирнадцятьма античними бронзовими посудинами. Цікавим фактом стало підтвердження активних торговельних зв’язків між античними містами-державами та населенням лісостепової зони сучасної України. Незрозумілою залишилася точна причина загибелі грецького купця, оскільки поема пропонує лише кілька версій цієї події, а історія не дає однозначної відповіді.
6. Яким ви уявляєте головного героя поеми? Розкажіть, що спонукало його до подорожі.
Головний герой постає як молодий, відважний та допитливий грек-купець із міста Ольвія, який не боїться ризикувати заради своєї справи. До подорожі вглиб Скіфії його спонукала жага до пізнання невідомих земель, прагнення знайти нові ринки для збуту грецьких товарів та віра в те, що життя — це постійний рух і пошук нових можливостей.
7. Знайдіть у тексті й зачитайте рядки, з яких читач дізнається про географічне розташування Скіфії, її природу, клімат, характер і норов кочівників.
Про географію та природу свідчать рядки: «У ті степи неміряні, небачені, / під небеса такої висоти!», «Там степ і степ. І скіфи славнозвісні. / Вози у них міцні, шестиколісні. / Отари незліченні, табуни».
Про клімат сказано: «і сонце світить гаряче».
Характер і норов кочівників описано так: «суворі люди, горді і вродливі», «Любили степ, і волю, і пісні. / Приносили присягу при вогні.», а також «Недаром «скіф» колись і означало — / суворий, грізний, воїн-степовик».
8. Прочитайте виразно вголос уривок від слів «Раз побували греки в городищі…» (с. 55) до слів «Заночували в дядька в таборищі» (с. 56). Опишіть, яким ви побачили скіфське городище. Чим скіфи славилися на весь світ та якими видами ремесел займалися?
Скіфське городище постає як галасливе та добре укріплене місто, оточене високими земляними валами, де на горі мешкає знать, а внизу кипить життя ремісничого люду. Скіфи славилися на весь світ своєю медициною та знаннями лікувальних трав і отрут, а скіфські лікарі-гомеопати були відомі навіть в Афінах. Населення займалося ковальством (виготовленням мечів, сокир, ножів), ткацтвом (виробництвом лляних тканин), ливарством та ювелірною справою, створюючи шедеври із золота та емалі, такі як знамениті пекторалі.
АНАЛІЗУЄМО
9. Опишіть почуття грека-купця за поданим уривком. Уявіть, про що міг думати герой, що пригадувати, за ким сумувати.
Грек-купець відчуває тривогу, душевний неспокій та глибокий сум за рідним домом. Перебуваючи на чужині під незвичним для нього скіфським місяцем, герой відчуває самотність і відірваність від звичного середовища. Він пригадує свою дружину, яка залишилася в Ольвії та чекає на його повернення, сумує за затишком рідної оселі та безпекою знайомих берегів. Його думки сповнені усвідомленням того, наскільки далеко він заплив у невідомі землі, де природа і звичаї є чужими для еліна.
10. Поясніть, чому твір має назву «Скіфська одіссея». Які асоціації викликає слово одіссея в цьому контексті? Доберіть свій заголовок до твору. Прокоментуйте його.
Назва твору відсилає до гомерівського епосу, оскільки подорож грека вглиб Скіфії є такою ж тривалою, небезпечною та сповненою пригод, як і мандри Одіссея. Слово «одіссея» в цьому контексті викликає асоціації з блуканнями, випробуваннями, пізнанням нових світів та неминучістю долі. Власним заголовком до твору може бути «Золотий голос віків», оскільки він підкреслює ідею невмирущості історії, закарбованої в золотих виробах скіфів, які через тисячоліття розповідають нам про минуле.
МІРКУЄМО
11. Прочитайте два уривки з поеми. Поясніть, як ви їх розумієте.
Перший уривок наголошує на складності історичного пізнання, де різні народи називають одні й ті самі племена по-різному (скіфи, сколоти), а завданням дослідника є пошук об’єктивної істини серед нашарувань назв та міфів. Другий уривок пояснює, що через відсутність писемних пам’яток у скіфів, їхня історія та епос збереглися у візуальній формі — у майстерних золотих виробах. Археологічні знахідки стають «книгою», яку сучасні люди читають, щоб зрозуміти світогляд та життя давнього народу.
12. Які проблеми сучасності, на вашу думку, могли спонукати поетесу звернутися до скіфської теми? Поясніть свою думку.
Звернення до скіфської теми зумовлене проблемою пошуку національної ідентичності та прагненням усвідомити тяглість української історії на власній землі. Поетесу також могли спонукати питання збереження історичної пам’яті та культурної спадщини, що є особливо актуальним на тлі діяльності «чорних археологів» та нищення пам’яток. Через опис давніх цивілізацій Ліна Костенко піднімає філософські питання про циклічність часу, сенс людського життя та місце України у світовому історичному контексті.
Чи викликає ця строфа передчуття тривоги? Поясніть свою відповідь.
Ця строфа викликає сильне передчуття тривоги через згадку про третю Мойру — Атропос, яка за грецькою міфологією перерізає нитку людського життя. Образ богині з ножицями, що чекає на героя, є прямим натяком на неминучу загибель грека-купця. Контраст між рухом мандрівника на північ та нерухомим очікуванням смерті створює атмосферу трагічної приреченості.
Які почуття викликає ця строфа? Чи відчули ви контраст із попередньою?
Опис первозданної природи та щедрих людей викликає відчуття спокою, гармонії та гостинності. У строфі відчутний чіткий контраст із попередніми рядками, де згадувалася третя Мойра з ножицями, що символізувала неминучу смерть та небезпеку.
Визначте місяць і число, коли відбуваються описані події.
Події відбуваються у липні, а саме в ніч із 6 на 7 число, що відповідає народному святу Івана Купала та періоду літнього сонцестояння.
Визначте елементи гумору в описі купальського свята.
До елементів гумору належать опис скіфині, яка «хапала рогача», та розповідь про молодих хлопців, які стрибали через вогонь так швидко, що в них «палали штани». Також комічно змальовано грека, який обсмалив п’яти та підвернув ногу під час стрибків, і бабусь, які на прощання одягли на грецьких купців вінки з цибулі.
Поясніть, як ви розумієте виділену метафору.
Метафора «Немає моря глибшого, ніж Час» означає, що час є безкінечною та незбагненною стихією, яка поглинає цілі цивілізації, події та людей. Вона підкреслює плинність людського життя порівняно з вічністю історії, де минуле залишається на «глибині», недоступній для простого повернення.
ПЕРЕВІРЯЄМО
1. Скуштувавши цю страву під час свята Івана Купала, греки-купці примирилися з господинею. Яка це страва? Оберіть відповідне зображення та поясніть, що ця страва символізувала?
Цією стравою є вареники, що зображені на малюнку Б. У тексті зазначено, що вареники були «лунарним символом», тобто символізували Місяць та нічне світило, що відповідало астральному культу давнього населення.
2. Головний герой твору поплив річкою Супій, тому що
Г хотів знайти нові місця для торгівлі.
АНАЛІЗУЄМО
3. Які епізоди поеми запам’яталися вам найбільше? Поясніть чому.
Найбільше запам’ятовується епізод святкування греками-купцями свята Івана Купала та детальний опис скіфського поховального обряду. Ці сцени вражають яскравим контрастом між античним світосприйняттям мандрівників та глибокими, подекуди суворими традиціями місцевих племен.
4. Розкажіть, як у поемі взаємодіють два світи – грецький і скіфський. Що в них подібне, а що – різне?
Грецький і скіфський світи взаємодіють через торговельні зв’язки, обмін ремісничими виробами та запозичення медичних знань. Різним є спосіб життя (осіла міська культура греків проти степового кочівництва скіфів) та релігійні погляди (олімпійські боги Еллади проти астральних культів і вшанування предків у скіфів). Подібним є високий рівень розвитку прикладного мистецтва, зокрема золотарства, та повага до мудрості й професійності лікарів і майстрів.
5. Які риси характеру грека з Ольвії, на вашу думку, допомагають йому зрозуміти невідомий світ Скіфії? Обґрунтуйте свою відповідь.
Зрозуміти невідомий світ Скіфії греку допомагають такі риси, як відкритість до нового, допитливість та відважність. Герой не обмежується звичними торговими маршрутами, щиро захоплюється красою степу та з повагою ставиться до місцевих звичаїв, що дозволяє йому подолати культурний бар’єр.
6. Якими ви побачили скіфів у творі? Чи відповідає це вашим уявленням про ці кочові племена?
У творі скіфи постають як гордий, вродливий і справедливий народ, який понад усе любить волю і свій степ. Вони показані не як дикі кочівники, а як нація з високою духовною культурою, розвиненою медициною та ювелірним мистецтвом, що значно розширює традиційні уявлення про них лише як про войовничих вершників.
АНАЛІЗУЄМО
7. Попрацюйте в парах. Хтось із вас має записати згаданих у творі богів / богинь грецької міфології (4–5 на вибір), а хтось – слов’янської. Якими сферами життя та явищами природи опікувалися кожен / кожна з них?
| Бог / Богиня | Міфологія | Сфера впливу / Явища природи |
|---|---|---|
| Афіна Паллада | Грецька | Богиня мудрості, справедливої війни, покровителька міст і ремесел. |
| Посейдон | Грецька | Бог-володар світових вод. |
| Мойри | Грецька | Три богині долі, що визначають тривалість людського життя. |
| Аїд | Грецька | Володар підземного царства померлих. |
| Аполлон | Грецька | Бог сонячного світла, покровитель мистецтв, його священним птахом вважалася ворона. |
| Дана | Слов’янська | Богиня води, покровителька річок та водойм. |
| Рід | Слов’янська | Бог, що відповідає за родовід, народження, родючість та сімейні цінності. |
| Дажбог | Слов’янська | Бог Сонця, покровитель родючості, природи, джерело світла і тепла. |
| Перун | Слов’янська | Бог грому і блискавки. |
| Семиярило | Слов’янська | Бог літнього сонцестояння. |
8. Поясніть, як ви розумієте поданий уривок: «Бо тут боги – як втілення надії, / а на Олімпі – пристрастей людських».
Даний уривок протиставляє слов’янських та грецьких богів за їхнім ставленням до людини та внутрішньою природою. Грецькі боги на Олімпі часто зображувалися наділеними людськими вадами, гнівом та заздрістю, тоді як місцеві божества скіфського краю сприймалися як добрі сили, що дарують захист і віру в майбутнє.
9. Наведіть приклади художніх засобів (метафор, епітетів, порівнянь тощо), які використовує Л. Костенко. Поясніть їхню роль у тексті.
У творі вжито такі художні засоби:
- Епітети: «праведна вода», «золота пектораль», «безжалісні богині», «кощаві руки». Вони створюють виразні зорові образи та підкреслюють велич або драматизм подій.
- Метафори: «Історія дивилася в два дзеркала», «час був циклічний», «немає моря глибшого, ніж Час». Ці засоби допомагають розкрити філософські роздуми авторки про невблаганність часу та нерозривність епох.
- Порівняння: «латаття жовте світиться, як свічечки», «диво-мова з голосом струни», «як макову пелюстку… вітром занесло». Порівняння роблять опис природи та людських почуттів більш емоційним та зрозумілим для читача.
10. Розкрийте на основі прочитаного зв’язок сучасних українців зі своїми давніми предками. Наведіть відповідні цитати з тексту.
Зв’язок сучасних українців із давніми предками у творі постає через територіальну та культурну спадкоємність, де пам’ять про минуле оживає у знахідках і символах. Авторка наголошує, що сучасна Україна виросла на землях праслов’ян та скіфів, успадкувавши їхній дух і традиції.
Відповідні цитати:
- «Походження українців тісно пов’язане з племенами, які колись жили на сучасних українських землях».
- «Через сліпучу призму пекторалі тепер для нас всі скіфи золоті».
- «У творі досліджено зв’язок українського етносу з прадавніми цивілізаціями».
МІРКУЄМО
11. Чому, на вашу думку, Л. Костенко обрала саме скіфський період для свого твору? Яке значення має цей період для історії України?
Ліна Костенко обрала скіфський період, оскільки він є однією з найяскравіших і найбільш таємничих сторінок нашої праісторії, що демонструє високий рівень культури та мистецтва на українських землях ще за античних часів. Цей період має величезне значення для історії України, адже він підтверджує тисячолітню глибину нашого коріння, зв’язок із тогочасною світовою цивілізацією та є важливою складовою формування національної ідентичності.
МІРКУЄМО
12. Яку роль відіграє Дніпро-Борисфен у поемі? Як ця річка пов’язує минуле із сучасністю?
Дніпро-Борисфен виступає основним шляхом подорожі грека-купця та центральним просторовим образом, що символізує тяглість історичного часу. Ця річка пов’язує минуле із сучасністю, поєднуючи античну Скіфію з територією майбутнього Києва та виступаючи незмінним свідком зміни епох і цивілізацій.
13. Поміркуйте, яким є ставлення Л. Костенко до минулого. Чи ідеалізує вона його?
Ліна Костенко ставиться до минулого як до цінного джерела національної ідентичності та основи для розуміння сучасності. Поетеса не ідеалізує скіфську епоху, оскільки поруч із величчю культурних пам’яток вона об’єктивно змальовує жорстокі звичаї, зокрема криваві поховальні ритуали з убивством рабів та коней.
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
14. Підготуйтеся до виразного читання уривка поеми «Скіфська одіссея» (на вибір). Спробуйте передати динамізм твору, гумор та іронію, емоції та почуття персонажів, загадковість і велич скіфської епохи.
Для виразного читання обрано уривок про святкування Івана Купала (сторінки 58–59). Динамізм твору буде передано через прискорення темпу в описах стрибків через вогонь, а гумор та іронія — через виділення інтонацією моментів примирення греків із місцевою господинею за допомогою вареників та їхнього босого танцю біля багаття.
15. Виконайте завдання одного з варіантів.
Варіант Б. Підготуйте допис (6–8 речень) для розміщення в соцмережі, мета якого — спонукати однолітків прочитати поему-баладу «Скіфська одіссея».
Історичний детектив, який ви точно не очікували знайти в шкільній програмі!
Поема Ліни Костенко «Скіфська одіссея» — це захоплива мандрівка, що переносить читача на дві з половиною тисячі років тому. Разом із грецьким купцем ви пройдете шлях від античної Ольвії до порогів Дніпра, де кожна знахідка немов оживає.
Твір наповнений тонким гумором, іронією та містичною атмосферою давніх скіфських курганів. Ви дізнаєтеся про реальну ціну золотої пекторалі та побачите, як стародавні ритуали переплітаються з нашою сучасністю.
Це не просто історія про кочівників, а справжній пошук відповідей на запитання про наше коріння та ідентичність. Поема читається на одному подиху, адже пригоди головного героя нагадують сценарій сучасного блокбастера.
Відкрийте для себе Скіфію не через нудні підручники, а через живу та образну поезію Ліни Костенко!
ЧИТАЦЬКИЙ КЛУБ
Прочитайте за бажанням вірш Л. Костенко та поділіться своїми враженнями від твору.
Вірш «Я вранці голос горлиці люблю» створює атмосферу спокою та акцентує увагу на важливості зв’язку людини з природою. Твір демонструє контраст між міською метушнею та вічними цінностями, які авторка називає «камертоном природи». Згадка про «гілочку тернову» власного народу додає поезії патріотичного звучання, підкреслюючи, що любов до рідного краю є невід’ємною частиною внутрішнього світу людини.