Цікаво знати (с. 45)
Чи дійсно скіфи витіснили кіммерійців, а сармати – скіфів?
Так, археологічні та історичні джерела свідчать, що у VII столітті до нашої ери войовничі скіфи витіснили кіммерійців з українського степу в Закавказзя та Малу Азію. А вже в III столітті до нашої ери з поволзьких степів прийшли сармати, які розгромили скіфів і змусили їх відійти в пониззя Дніпра та до Криму, де утворилася Мала Скіфія.
Яку зброю і тактику застосовували скіфи-кочовики?
Скіфи покладалися на надзвичайно мобільну кінноту. Їхня тактика полягала в раптових нападах, обстрілі супротивника хмарами стріл і швидкому відступі з подальшим заманюванням ворога в пастку. На озброєнні вершники мали славнозвісний далекобійний скіфський лук зі стрілами, короткий меч-акінак для ближнього бою, довгі списи, дротики, бойові сокири та булави.
Чи існували скіфські амазонки тощо?
Скіфські жінки-воїни дійсно існували, і це доводять численні курганні поховання. Археологи неодноразово знаходили могили молодих жінок зі зброєю: мечами, сагайдаками зі стрілами та захисними обладунками. У скіфському суспільстві дівчата вміли вправно їздити верхи та стріляти з лука, нерідко воюючи нарівні з чоловіками, що й породило античні міфи про амазонок.
Питання до тексту «Скіфська одіссея» (с. 47–53)
Як ви розумієте назву твору?
Назва «Скіфська одіссея» відсилає до славнозвісної поеми Гомера «Одіссея». Вона вказує на далеку, небезпечну та сповнену пригод мандрівку грецького купця вглиб загадкових скіфських земель. Водночас це подорож у часі, яка поєднує античний світ і прадавню Україну.
У чому драматизм та абсурдність ситуації, змальованої в цій строфі?
Драматизм полягає в тому, що грецький купець успішно переплив бурхливе Чорне море й могутній Борисфен, але безглуздо загинув у зовсім дрібній та спокійній річечці Супій. Абсурдність же в тому, що він так прагнув допливти зі своїм крамом до людей, а «доплив» аж у двадцяте століття — як кістяк і музейний експонат.
Чому грек вирушив саме до Скіфії?
Він був завзятим купцем і мріяв знайти нові вигідні ринки для збуту вина, олії та розкішного посуду, адже в Ольвії та на узбережжі була величезна конкуренція з фінікійцями. Крім того, його вабила невідомість: він чув про багате місто на півночі з великим ярмарком і прагнув відкрити нові торговельні шляхи.
Спрогнозуйте ризики, які можуть трапитися на шляху грека-купця.
Мандрівника підстерігало багато небезпек: небезпечні дніпровські пороги, раптові лісові грози, брак карт і компаса, через що можна було заблукати. Крім того, завжди існував ризик нападу ворожих кочовиків чи розбійників, хвороб на чужині або втрати човна на річкових мілинах і корчах.
Про яких трьох богинь пише авторка? Чому називає їх безжалісними?
Йдеться про давньогрецьких богинь людської долі — трьох Мойр (Клото, Лахесіс та Атропос). Перша дарує життя, друга пряде його нитку, а третя — невідворотна й безжалісна, бо саме вона перерізає цю нитку ножицями, не зважаючи на людські благання та плани.
Знайдіть у цій строфі фразеологізм. Поміркуйте, що він може означати.
У рядку «грек прорубав у Скіфію вікно» використано фразеологізм «прорубати вікно». Він означає подолання ізоляції, сміливе відкриття нового шляху для торгівлі, культурного обміну та спілкування з досі невідомим чи далеким краєм.
Поміркуйте, нотки гумору чи іронії звучать у цій строфі.
У строфі, де курганний цар хапає грабіжника за плече («так тут тому грабіжнику й капець!»), звучить відверта авторська іронія та чорний гумор. Ліна Костенко з легкою насмішкою змальовує покарання непроханих грабіжників, натякаючи, що сама земля й прадавні володарі захищають свої таємниці від нахаб із сірниками й мішками.
Цікаво знати (с. 53)
Хто такі «чорні археологи»? Поміркуйте, якої шкоди вони завдають науці.
«Чорні археологи» — це мародери та грабіжники, які нелегально розкопують кургани, пам’ятки та старовинні могильники за допомогою металошукачів заради власної наживи та перепродажу золота колекціонерам. Вони завдають науці колосальної шкоди: безжально розбивають кераміку, змішують і руйнують історичні пласти землі. Через це вчені назавжди втрачають безцінний контекст знахідки й не можуть відновити справжню історію.
Поміркуйте над виділеними запитаннями (с. 54)
Хто ж був майстрами скіфської епохи?
Майстрами були як еллінські ремісники з причорноморських полісів, так і талановиті скіфські умільці, які переймали античну техніку, додаючи власне бачення рідного краю.
Хто їх створив, ті золоті скарби з курганів Чортомлика і Солохи, Чмиревої могили й Куль-Оби?
Ці неперевершені речі виготовили ювеліри найвищого класу. За версією Ліни Костенко, над цими шедеврами працювали не лише греки, а й місцеві золотарі, котрі глибоко знали духовний світ і душу степу.
Чи густо в греків схожого лиття?
Ні, у самій Греції таких мотивів і композицій практично немає. Там переважали міфологічні олімпійські сюжети, а скіфський «звіриний стиль» та реалістичні степові сцени є унікальним явищем саме для наших теренів.
Чому такі там скіфи автентичні?
Скіфи на чашах і гребенях виглядають напрочуд живими та справжніми: видно кожну складку одягу, зачіску, напруження м’язів під час натягування тятиви чи пошиття шкіряного одягу. Такої точності неможливо було досягти з чужих переказів — творець мусив бачити це щодня.
Який це грек так знав би їх життя?
Грецький майстер, живучи в далекому захищеному полісі, навряд чи зумів би так проникнути в найменші тонкощі побуту й традицій кочовиків, адже для цього треба розділяти з ними долю.
Чи грек ходив їх малювать з натури?
Справді, еллінському митцю було б надто складно й небезпечно кочувати безмежним степом серед воїнів із пензлем і дощечкою, нариваючись на постійні халепи та конфлікти.
То що, у скіфів не знайшлося хлопців, котрі могли в руці держать різець?
Поетеса справедливо запитує: якщо цей народ мав видатних полководців, філософів (як мудрець Анахарс) і вправних зброярів, то вони точно мали й власних художників, здатних творити шедеври різцем.
Чи не було металів благородних?
Золота та срібла в Скіфії було вдосталь завдяки вигідній торгівлі, війнам і багатим ресурсам, тож матеріалу для прикрас місцевим майстрам точно не бракувало.
Сюжетів бракувало корінних?
Скіфське буття — полювання, битви, випас коней, доїння овець, давні легенди про походження роду — давало безліч величних і самобутніх сюжетів, які не треба було ні в кого позичати.
Чи ті віки вивчавши по дотичній, так і заснем на тому відкритті, що лиш майстри у Греції античній могли створить шедеври золоті?
Авторка переконує не зупинятися на застарілих колоніальних міфах про те, ніби кочовики були суто варварами, здатними лише купувати грецькі цяцьки. Вона закликає нас сміливо переглядати історію та бачити високу самобутню культуру наших давніх предків.
Знайдіть у тексті аргументи на користь цієї гіпотези.
На користь скіфського авторства шедеврів свідчить кілька вагомих доказів:
- Археологічні знахідки: «Недавно дядько в себе на городі знайшов і штампи бронзові од них» у Кам’янці-Дніпровській на місці ремісничого городища.
- Згадка про навчання: скіфський ювелір навчався ремесла в Ольвії й робив ескізи для царської пекторалі («А він сидів, якраз робив малюнки — ягнят і птиць на царську пектораль»).
- Розвинені ремесла: десятки кузень, ливарень і майстерень у городищах, де обробляли метал для всього Пониззя.
- Автентичність деталей: глибоке розуміння степової природи та побуту, якого не міг мати приїжджий грек.
Перевіряємо (с. 56)
1. За жанром твір Л. Костенко «Скіфська одіссея» – це
Б (поема-балада)
2. Головний персонаж твору грек-купець вирушив у мандрівку з
В (Ольвії)
3. «Суворі люди, горді і вродливі. Любили степ, і волю, і пісні» – так у творі сказано про
Г (скіфів)
Аналізуємо (с. 56–57)
4. Які ваші перші враження від поеми «Скіфська одіссея»? Які емоції вона у вас викликала?
Поема справила на мене сильне враження своєю незвичністю та ритмом: це не сухий параграф з історії, а динамічна й дотепна пригодницька розповідь. Я відчув захоплення величчю скіфського минулого й водночас легкий смуток через трагічну долю мандрівника.
5. Розкрийте історичну основу твору. Що нового та цікавого ви дізналися? Що залишилося незрозумілим?
В основу поеми лягла реальна археологічна подія 1961 року: під час робіт на торфовищі біля села Піщане на Черкащині в заплаві Супою знайшли стародавній дубовий човен-довбанку, скелет молодого чоловіка та 14 розкішних античних бронзових посудин. Мене здивувало те, що річка Супій колись була повноводною та судноплавною, а грецькі торговці запливали так далеко на північ. Таємницею залишилася сама причина загибелі купця — чи він утопився через необережність, чи натрапив на ворожу стрілу, адже історія про це мовчить.
6. Яким ви уявляєте головного героя поеми? Розкажіть, що спонукало його до подорожі.
Я уявляю його молодим, худорлявим, засмаглим і дуже спритним греком із чепурною борідкою. Він допитливий, оптимістичний і трохи авантюрний. Його підштовхнули до походу купецька жилка (бажання вигідно збути товари без надмірної конкуренції) та невгамовна жага до відкриття нових світів за правилом: «Я їду, отже, я існую».
7. Знайдіть у тексті й зачитайте рядки, з яких читач дізнається про географічне розташування Скіфії, її природу, клімат, характер і норов кочівників.
- Географія та природа степу:
«У ті степи неміряні, небачені,
під небеса такої висоти!..
Там степ і степ. І скіфи славнозвісні.
Вози у них міцні, шестиколісні.
Отари незліченні, табуни».
- Спекотний клімат:
«Блищить ріка, метляє вітер чуба,
і сонце світить гаряче».
- Норов, звичаї та дух воїнів:
«В цьому краю царів і пастухів
суворі люди, горді і вродливі.
Любили степ, і волю, і пісні.
Приносили присягу при вогні.
Стріляли з лука, билися мечами…
Недаром «скіф» колись і означало —
суворий, грізний, воїн-степовик».
8. Прочитайте виразно вголос уривок від слів «Раз побували греки в городищі…» (с. 55) до слів «Заночували в дядька в таборищі» (с. 56). Опишіть, яким ви побачили скіфське городище. Чим скіфи славилися на весь світ і якими видами ремесел займалися?
Скіфське городище постає галасливим і добре укріпленим торговельно-ремісничим центром, обнесеним земляними валами. Зверху розташовувалися помешкання царів і жерців, а внизу кипів базар і працювали майстри. Скіфи славилися на весь світ своїми лікарями-травниками, мазями й отрутами (навіть Гіппократ приїздив переймати досвід, а скіф Токсаріс прославився в Афінах). Серед ремесел процвітали ковальство (кували мечі, сокири, ножі, голки), ткацтво, гончарство та витончене ювелірне мистецтво — виготовлення золотих прикрас з емаллю за ливарними формами.
9. Опишіть почуття грека-купця за поданим уривком. Уявіть, про що міг думати герой, що пригадувати, за ким сумувати.
Герой відчуває самотність, душевну тривогу й тиху тугу за домом. Коли все довкола затихає, до нього підкрадається страх перед незвіданим краєм. Він думає про свою дружину, яка плаче в Ольвії, виглядаючи його на березі лиману, про затишні рідні вулички та розмірковує, чи не завинив перед богами, вирушивши в цю ризиковану мандрівку.
10. Поясніть, чому твір має назву «Скіфська одіссея». Які асоціації викликає слово одіссея в цьому контексті? Доберіть свій заголовок до твору. Прокоментуйте його.
Слово «одіссея» асоціюється з довгими морськими блуканнями, смертельними небезпеками, невідомими землями та підкоренням долі. Як і гомерівський Одіссей, купець пливе незвіданими водами назустріч пригодам. Я б дібрав заголовок «Стежками прадавнього Борисфена», тому що саме річка є головною дорогою твору, яка з’єднує різні культури та переносить читача крізь тисячоліття.
Міркуємо (с. 57)
11. Прочитайте два уривки з поеми. Поясніть, як ви їх розумієте.
- «Хто каже – скіфи, хто їх зве – сколоти…» — Уривок наголошує, що історична правда часто прихована за різними міфами, теоріями чи політичними трактуваннями. Завдання сучасників і науковців — очистити ці нашарування («прополоти»), щоб відшукати справжнє коріння свого народу.
- «Бо як вони свій епос не створили…» — Скіфи не залишили по собі писемних книг чи літописів. Їхньою безсмертною «книгою» стало образотворче мистецтво: золоті рельєфи пекторалей, кубків і гребенів, на яких вони закарбували своє щоденне життя, міфи та світогляд.
12. Які проблеми сучасності, на вашу думку, могли спонукати поетесу звернутися до скіфської теми? Поясніть свою думку.
Ліну Костенко хвилювало безпам’ятство нашого суспільства, нищення національної історії радянською владою та безкарність «чорних археологів», які грабують національне надбання. Зверненням до скіфської доби авторка прагнула показати, що українська земля має тисячолітню глибинну культуру, тісно пов’язану з античною цивілізацією, і ми повинні пишатися своїми витоками.
Питання під час читання (с. 58–63)
Чи навіює ця строфа передчуття тривоги? Поясніть свою відповідь (с. 58).
Так, ця строфа викликає сильне почуття небезпеки. Згадка про безжалісну третю Мойру, яка вже сидить із ножицями й чекає на купця, прямо натякає на його близьку й неминучу смерть.
Які почуття викликає ця строфа? Чи відчули ви контраст із попередньою? (с. 58)
Строфа викликає світлі, теплі почуття спокою, миру та гостинності. Вона різко контрастує з попередніми тривожними рядками про богиню смерті: похмуре передчуття змінюється мальовничою картиною щедрого праслов’янського села та доброзичливих людей.
Визначте місяць і число, коли відбуваються описані події (с. 58).
Події відбуваються в ніч літнього сонцестояння — на свято Івана Купала, тобто в ніч із 6 на 7 липня за старим традиційним стилем (або 21–22 червня астрономічно).
Визначте елементи гумору в описі купальського свята (с. 59).
Авторка змальовує свято з добрим народним гумором:
- Скіфиня спершу зустрічає чужинців войовничо, хапаючись за рогача, але потім годує їх варениками.
- Греки сприймають звичайні вареники за священний «лунарний символ» і миттєво стають прихильниками цього «культу».
- Хлопці стрибають через багаття, мов літаки в піке («штаньми палаючи»).
- Сам грек скидає дорогі сандалії, щоб не попалити, стрибає босим, обпалює п’яти та підвертає ногу.
- На прощання щедрі бабусі вішають поважним торговцям на шию вінки з цибулі.
Поясніть, як ви розумієте виділену метафору (с. 63).
Метафора «Немає моря глибшого, ніж Час» означає, що невблаганний плин віків поглинає все: цілі народи, могутні держави, міста (як-от квітучу Ольвію) та людські життя. Проте найцінніше духовне зерно й мистецькі скарби здатні виринути з цих бездонних глибин навіть через тисячоліття.
Перевіряємо (с. 64–65)
1. Скуштувавши цю страву під час свята Івана Купала, греки-купці примирилися з господинею. Яка це страва? Виберіть відповідне зображення та поясніть, що ця страва символізувала?
Ця страва — вареники (зображення Б). У поемі вони названі «лунарним символом», оскільки за своєю напівкруглою формою нагадують молодий місяць і символізували небесні світила в астральному культі давніх жителів Наддніпрянщини.
2. Головний герой твору поплив річкою Супій, тому що
Г (хотів знайти нові місця для торгівлі)
Аналізуємо (с. 65)
3. Які епізоди поеми запам’яталися вам найбільше? Поясніть чому.
Найбільше запам’ятався епізод купальського свята, тому що він сповнений іскристого гумору, живих народних звичаїв і тепла. Також вражає фінальна сцена в історичному музеї, коли шматок викопаного човна та бронзовий посуд немов оживають серед паркету й вітрин через тисячоліття.
4. Розкажіть, як у поемі взаємодіють два світи – грецький і скіфський. Що в них подібне, а що – різне?
Ці світи взаємодіють через жваву торгівлю, навчання та культурний обмін: греки везуть амфори з олією й вином, а скіфи діляться хлібом, хутром, медом та секретами медицини.
- Різне: греки — жителі кам’яних полісів із мармуровими колонами та культом олімпійських богів; скіфи — вільні степовики, які кочують на возах, вшановують сонце, воду, вогонь і культ предків.
- Подібне: обидва народи високо цінували волю, мали розвинені ремесла, тонко відчували красу та поважали мужність і мудрість.
5. Які риси характеру грека з Ольвії, на вашу думку, допомагають йому зрозуміти невідомий світ Скіфії? Обґрунтуйте свою відповідь.
Греку допомогли насамперед відкритість до нового, допитливість, відважність та оптимізм. Він не дивився на місцевих жителів зверхньо, а щиро захоплювався їхнім побутом, танцював біля їхнього багаття, смакував їхні страви та шанував місцеві святилища й звичаї.
6. Якими ви побачили скіфів у творі? Чи відповідає це вашим уявленням про ці кочові племена?
У поемі скіфи постають не дикунами, як їх часом стереотипно сприймають, а гордим, вродливим, гостинним і талановитим народом. Вони мали глибокі знання в медицині, розвинену металургію, витончений художній смак і красиві поетичні обряди. Це суттєво доповнило мої попередні уявлення.
7. Попрацюйте в парах. Хтось із вас має записати згаданих у творі богів / богинь грецької міфології (4–5 на вибір), а хтось – слов’янської. Якими сферами життя та явищами природи опікувалися кожен / кожна з них?
| Божество | Міфологія | Сфера опіки / Явища природи |
|---|---|---|
| Афіна Паллада | Грецька | Богиня мудрості, військової стратегії, покровителька ремесел і міст |
| Посейдон | Грецька | Володар морів, водних стихій та землетрусів |
| Аполлон | Грецька | Бог сонячного світла, гармонії, покровитель мистецтв |
| Мойри | Грецька | Три сестри-богині, що прядуть і обривають нитку людської долі |
| Аїд | Грецька | Володар підземного царства мертвих |
| Дана | Слов’янська | Богиня води, покровителька річок, озер та джерел |
| Рід | Слов’янська | Творець світу, покровитель сім’ї, родоводу та плодючості |
| Дажбог | Слов’янська | Бог сонячного світла, тепла, врожаю та життєдайної сили |
| Перун | Слов’янська | Бог грому, блискавки та покровитель воїнів |
| Семиярило | Слов’янська | Бог літнього сонця, розквіту природи та родючості |
8. Поясніть, як ви розумієте поданий уривок.
«Бо тут боги – як втілення надії,
а на Олімпі – пристрастей людських».
Грецькі олімпійські боги в міфах часто були мстивими, ревнивими, сварилися між собою й карали людей за власними забаганками. Натомість боги давніх жителів Подніпров’я уособлювали сили самої природи (сонце, воду, землю), були джерелом життя та захисту, несучи людям надію на добрий урожай і продовження роду.
9. Наведіть приклади художніх засобів (метафор, епітетів, порівнянь тощо), які використовує Л. Костенко. Поясніть їхню роль у тексті.
- Епітети: «праведна вода», «безжалісні богині» — додають описам виразності, створюють урочистий або тривожний настрій.
- Метафори: «прорубав у Скіфію вікно», «Історія дивилася в два дзеркала», «пливе в музеї по паркету» — глибше розкривають тему плину часу та взаємопроникнення культур.
- Порівняння: «жовте латаття… як свічечки», «серп — як місяць молодик», «як макову пелюстку… вітром занесло» — передають ніжність рідної природи та крихкість людської долі.
10. Розкрийте на основі прочитаного зв’язок сучасних українців зі своїми давніми предками. Наведіть відповідні цитати з тексту.
Поетеса доводить, що ми живемо на землі з тисячолітньою пам’яттю і є прямими спадкоємцями цієї великої культури. Традиції предків збереглися в наших піснях, купальських вогнищах і навіть кулінарних звичаях:
- «Походження українців тісно пов’язане з племенами, які колись жили на сучасних українських землях»;
- «Через сліпучу призму пекторалі тепер для нас всі скіфи золоті»;
- «Таки той грек до Києва доїхав… Немає грека. І немає скіфів. Тече ріка велика Борисфен».
Міркуємо (с. 65)
11. Чому, на вашу думку, Л. Костенко обрала саме скіфський період для свого твору? Яке значення має цей період для історії України?
Скіфська доба є однією з найвеличніших сторінок праісторії України, яка підтверджує, що наші предки тисячоліття тому контактували з античним світом і мали високу матеріальну культуру. Авторка обрала цю епоху, щоб повернути нам законну гордість за власну давнину та розвіяти міфи про «молодість» чи відсталість нашого народу.
12. Яку роль відіграє Дніпро-Борисфен у поемі? Як ця річка пов’язує минуле із сучасністю?
Дніпро-Борисфен є головною просторовою віссю та символом невпинного часу. Як і дві з половиною тисячі років тому, річка несе свої води повз кручі майбутнього Києва, поєднуючи епоху скіфів, козацькі часи Богдана Хмельницького та нашу сучасність у єдиний нерозривний ланцюг.
13. Поміркуйте, яким є ставлення Л. Костенко до минулого. Чи ідеалізує вона його?
Ліна Костенко ставиться до минулого з глибокою пошаною та любов’ю, проте не ідеалізує його сліпо. Вона відверто й моторошно змальовує жорстокі звичаї скіфів — криваві похорони царя, коли разом із володарем живцем ховали слуг, коней і коханок. Авторка прагне бачити історію правдивою, у всій її складності та величі.
Творчі завдання (с. 65)
14. Підготуйтеся до виразного читання уривка поеми «Скіфська одіссея» (на вибір).
Для виразного читання я обрав уривок святкування Івана Купала (сторінки 58–60). Читаючи початок, передам лагідну таємничу мелодику літнього вечора біля річки, а опис стрибків через вогнище та метушні парубків прочитаю в прискореному, веселому й завзятому темпі, підкреслюючи авторську іронію.
15. Виконайте завдання одного з варіантів.
Варіант Б. Допис для соцмережі (6–8 речень):
Чи знали ви, що в нашій шкільній програмі є справжній історичний блокбастер? Поема-балада Ліни Костенко «Скіфська одіссея» ламає всі стереотипи про нудну літературу! Разом із молодим античним купцем ви поринете у вир небезпечних пригод: від бурхливих чорноморських хвиль до таємничих скіфських городищ. Тут є все: колоритні ярмарки, нічні стрибки через вогонь на Івана Купала, розкішні золоті шедеври й навіть авторський чорний гумор про розкрадачів курганів. А головне — поема дає відчути, наскільки глибоким і фантастичним є коріння нашої української землі. Обов’язково прочитайте — ця історія тримає увагу до останнього рядка!
Читацький клуб (с. 66)
Прочитайте за бажанням вірш Л. Костенко та поділіться своїми враженнями від твору.
Вірш «Я вранці голос горлиці люблю…» дуже тонкий і мелодійний. Він передає прагнення людини вирватися з гуркоту сучасного міста (від «скрипучих гальм першого трамваю») до первісної чистоти природи. Рядок «Мого народу гілочка тернова» наповнює вірш глибоким патріотичним болем і ніжністю, нагадуючи про непросту долю українців.
Підбиття підсумків. Рефлексія
Структуруйте відомі вам факти про життя скіфів у вигляді кластера.
Короткий опис ключових вузлів кластера:
- Територія і час: існування Великої Скіфії у степах сучасної України вздовж Борисфена (Дніпра) у VII–III ст. до н. е.
- Військова справа: вправні кінні лучники з акінаками та списами, військова демократія, участь жінок у боях.
- Суспільство і побут: поділ на верхівку («царські скіфи») та вільних скотарів, життя у рухомих кибитках на міцних колесах.
- Культура і ремесла: знамените «скіфське золото» у звіриному стилі, розвинені металургійні центри (Кам’янське городище) та знання цілющих трав.
- Вірування й обряди: насипання величних курганів, поклоніння стихіям природи та шанування пам’яті роду.
- Торгівля: активні водні шляхи, постачання сировини в обмін на вишуканий античний посуд, тканини й олію.
Визначте елементи гумору в прочитаних фрагментах поеми-балади «Скіфська одіссея».
Ліна Костенко майстерно оживляє серйозну історію дотепними деталями:
- Побутовий контраст: великий торговець лякається дрібниць на чужині, наче дитина.
- Купальські забави: молоді хлопці в запалі стрибають через вогонь «у піке», дідок ледь не розривається у шпагаті, а сам купець спалює п’яти та шкутильгає.
- Кулінарна іронія: звичайні українські вареники греки поважно трактують як містичний «лунарний символ» і залюбки стають адептами цієї «релігії».
- Комічні діалоги та подарунки: войовнича господиня з рогачем, розгублені мандрівники з вінками цибулі на шиї.
- Іронічні анахронізми: вживання сучасних слів (радикуліт, гомеопати, вакцини, інвентарний номер) у розповіді про сиву давнину.
Завдання з карти-плану уроків
Карта-план до уроку 14. Ліна Костенко. Поема-балада «Скіфська одіссея»
Етапи уроку та опрацювання завдань:
1. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання
Прийом «Експертна оцінка 3, 2, 1». Зачитування та аналіз учнями сенканів:
Приклад учнівського сенкана:
Ліна Костенко.
Незламна, мудра.
Творить, надихає, оберігає.
Голос совісті українського народу.
Поетеса.
Експертна оцінка:
Три позитивні моменти: влучно дібрано означення «незламна» та «мудра», які відтворюють твердий характер мисткині; дієслова точно показують дієву силу поетичного слова; п’ятий рядок є змістовним підсумковим синонімом.
Два уточнювальні запитання: Чому саме характеристика «голос совісті» обрана для поетеси провідною? Які саме факти біографії надихнули на слово «незламна»?
Одна рекомендація: Спробувати в третьому рядку використати дієслово, пов’язане зі збереженням національної пам’яті (наприклад, «пам’ятає» або «відроджує»).
2. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку
Метод «Передбачення». Запишіть фразу «Після цього уроку я зможу…» та доповніть її власними міркуваннями:
Після цього уроку я зможу краще орієнтуватися в історичній основі поеми «Скіфська одіссея», зрозуміти взаємозв’язок античної культури з прадавньою Україною та навчуся аналізувати художні образи й позицію Ліни Костенко щодо наших витоків.
3. Сприйняття і засвоєння матеріалу. Робота з підручником
Стратегія «Платформа для спілкування». Прочитайте текст (с. 45–46) та сформулюйте запитання за прочитаним:
- Яка реальна археологічна знахідка 1961 року в торфовищі біля річки Супій на Черкащині надихнула авторку на задум твору?
- Як складалися торговельні та культурні взаємини між жителями античних причорноморських колоній (зокрема Ольвії) та скіфами-степовиками?
- Чому подорож античного купця Дніпром-Борисфеном авторка осмислює саме як «одіссею»?
Колективна робота. Коментоване читання. Прочитайте фрагмент поеми-балади «Скіфська одіссея» (с. 47–56).
Бесіда за прочитаним. Виконайте завдання 1–3 (с. 56):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 1–3 у рубриці «Перевіряємо (с. 56)».
4. Формування нових знань, умінь та навичок
Прийом «Мікрофон». Виконайте завдання 4 (с. 56):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 4 у рубриці «Аналізуємо (с. 56–57)».
Метод «Прес». Виконайте завдання 5 (с. 56). Поясніть свою відповідь, закінчивши речення:
Я вважаю, що реальна історична основа надає поемі-баладі особливої достовірності та глибини.
Тому що Ліна Костенко не просто вигадала сюжет, а оживила справжню археологічну сенсацію — знахідку давнього човна-довбанки з кістяком молодого купця та античними бронзовими посудинами в заплаві річки Супій.
Наприклад, за допомогою поетичного слова сухі музейні експонати перетворюються на живу драму завзятого грека з Ольвії, котрий віз свій крам до праукраїнських городищ.
Отже, поема є міцним зв’язком між минулим і сучасністю, який спонукає нас досліджувати й поважати коріння власної землі.
5. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань
Творча робота. Виконайте завдання 12 (с. 57):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 12 у рубриці «Міркуємо (с. 57)».
6. Підбиття підсумків. Рефлексія
Прийом «Аргумент». Доповніть речення та аргументуйте свою думку:
Робота на уроці була для мене захопливою, бо вдалося поєднати знання з історії, археології та літератури.
Тема здалася мені дуже потрібною, тому що без розуміння глибинної праісторії неможливо усвідомити самобутність нашого народу.
Своєю активністю на уроці я задоволений, адже зміг висловити власні міркування та проаналізувати зміст твору.
Мій настрій піднесений і допитливий.
7. Домашнє завдання
Виконати завдання 10 (с. 57):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 10 у рубриці «Аналізуємо (с. 56–57)».
Карта-план до уроку 15. Зображення мандрівки грека-торговця Дніпром-Борисфеном
Етапи уроку та опрацювання завдань:
1. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання
Прийом «Словесне малювання». Виконайте завдання 6 (с. 56):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 6 у рубриці «Аналізуємо (с. 56–57)».
2. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку
Вправа «Мікрофон». Доповніть фрази:
Мені цікаво дізнатися про подробиці торговельного шляху грека та про те, якими побачив скіфські племена античний мандрівник.
Я хочу навчитися розпізнавати авторську іронію, гумор та анахронізми в історичному творі.
Мені б хотілося зрозуміти, чому Ліна Костенко пов’язує давнє плавання Борисфеном із днем сьогоднішнім.
3. Сприйняття і засвоєння матеріалу. Робота з підручником
Метод «Ланцюжок асоціацій». Доберіть асоціації до поняття «одіссея»:
Мандрівка — бурхливе море — річковий шлях — пригоди — небезпеки й випробування — невідомі землі — блукання — доля — туга за рідним домом — відкриття.
Вибіркове читання. Виконайте завдання 7 (с. 56):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 7 у рубриці «Аналізуємо (с. 56–57)».
Лексична робота. Знайдіть у тексті фразеологізми. Поясніть їхнє значення:
«Прорубати вікно» (у Скіфію) — встановити перший прямий зв’язок, подолати відокремленість, відкрити новий шлях для торгівлі та спілкування з досі далеким або незнаним краєм.
«Гнути шию» — підкорятися комусь, визнавати чужу владу над собою.
«Висіти на волосині» — перебувати у смертельній, критичній небезпеці.
«Капець прийшов» (розмовний фразеологічний вираз) — остаточна погибель, неминучий кінець.
4. Формування нових знань, умінь та навичок
Колективна робота. Виразне читання. Виконайте завдання 8 (с. 57):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 8 у рубриці «Аналізуємо (с. 56–57)».
Прийом «Відкрита трибуна». Виконайте завдання 9 (с. 57). Висловіть своє розуміння запропонованої в завданні цитати:
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 9 у рубриці «Аналізуємо (с. 56–57)».
5. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань
Аналітична робота. Виконайте завдання 11 (с. 57):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 11 у рубриці «Міркуємо (с. 57)».
Коментоване читання. Прочитайте рубрику «Цікаво знати» (с. 57). Доповніть прочитаний текст інформацією з уроків зарубіжної літератури та історії:
З уроків історії України відомо, що давньогрецький історик Геродот у V ст. до н. е. відвідав Ольвію та зафіксував цінні відомості про річки Скіфії, серед яких Борисфен описав як найчистішу, найщедрішу на рибу та найповноводнішу ріку після єгипетського Нілу. З уроків зарубіжної літератури ми знаємо гомерівську «Одіссею», де головний герой долав ворожі стихії та випробування богів задля пізнання світу й повернення додому — цей мотив блукань і небезпек перегукується з долею купця Ліни Костенко.
6. Підбиття підсумків. Рефлексія
Метод «Кластер». Структуруйте відомі вам фактами про життя скіфів у вигляді кластера:
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. кластер у рубриці «Підбиття підсумків. Рефлексія».
7. Домашнє завдання
Визначте елементи гумору в прочитаних фрагментах поеми-балади «Скіфська одіссея»:
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. аналіз гумору в рубриці «Підбиття підсумків. Рефлексія».
Карта-план до уроку 16. Коментоване читання. Поетичні гіпотези про культуру, побут, звичаї, традиції скіфів у поемі-баладі
Етапи уроку та опрацювання завдань:
1. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання
Вправа «Ліричний настрій». Існує думка, що поет, ніби річка, починається з джерела. Як ви вважаєте, що є джерелом творчості Ліни Костенко? А що особисто для вас може бути джерелом ліричного настрою?:
Джерелом творчості Ліни Костенко є глибока любов до рідної землі, її природи (зокрема правічних лісів Полісся та сивого Дніпра), загострене почуття справедливості та прагнення вберегти духовну спадщину предків від забуття. Для мене особисто джерелом ліричного настрою є тиша природи, спостереження за заходом сонця над річкою, щира розмова з близькими або читання гарної книги.
2. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку
Проблемне запитання. Який образ є ключовим у поемі-баладі «Скіфська одіссея»? У яких художніх творах ви ще зустрічали цей образ?:
Ключовим наскрізним образом є образ Дніпра-Борисфена — великої водної магістралі, що об’єднує епохи, народи та цивілізації. Цей образ є центральним в українському красному письменстві: у давньоруському «Слові о полку Ігоревім» (де Ярославна кличе Славутича-Дніпра на допомогу), у поезіях Тараса Шевченка («Реве та стогне Дніпр широкий…», «Заповіт», «Гайдамаки») та творах поетів-романтиків.
3. Сприйняття і засвоєння матеріалу. Робота з підручником
Колективна робота. Коментоване читання. Прочитайте текст твору (с. 57–64). У процесі читання дайте відповіді на запитання, що супроводжують текст поеми у підручнику:
🔗 Відповіді опрацьовано вище: див. рубрику «Питання під час читання (с. 58–63)».
Бесіда за прочитаним. Виконайте завдання 1–2 (с. 64–65):
🔗 Відповіді опрацьовано вище: див. завдання 1–2 у рубриці «Перевіряємо (с. 64–65)».
Вправа «Мікрофон». Виконайте завдання 3 (с. 65):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 3 у рубриці «Аналізуємо (с. 65)».
4. Формування нових знань, умінь та навичок
Аналітична робота. Виконайте завдання 4 (с. 65):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 4 у рубриці «Аналізуємо (с. 65)».
Лексична робота. Виконайте завдання 5 (с. 65):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 5 у рубриці «Аналізуємо (с. 65)».
Прийом «Моє судження». Виконайте завдання 6 (с. 65):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 6 у рубриці «Аналізуємо (с. 65)».
5. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань
Робота в парах. Виконайте завдання 7 (с. 65):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. таблицю богів у завданні 7 рубрики «Аналізуємо (с. 65)».
Прийом «Відкрита трибуна». Виконайте завдання 10 (с. 65):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 10 у рубриці «Аналізуємо (с. 65)».
6. Підбиття підсумків. Рефлексія
Вправа «Незакінчене речення». Доповніть речення:
Сьогодні мені вдалося осягнути красу народних праслов’янських звичаїв на святі Купала та зрозуміти поетичну сміливість Ліни Костенко у відстоюванні самобутності скіфських майстрів.
Мені потрібно звернути увагу на вміння швидше знаходити художні тропи в насиченому поетичному тексті та зіставляти міфологічні образи різних народів.
7. Домашнє завдання
Виконайте завдання 14 (с. 65):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 14 у рубриці «Творчі завдання (с. 65)».
Карта-план до уроку 17. Проблема історичної пам’яті; міфи та реальність; відкриття нового; швидкоплинність людського життя. Часопростір у художньому творі
Етапи уроку та опрацювання завдань:
1. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання
Інтерактивна вправа «Вгадай слово»:
Онлайн-вправа LearningApps: відкрити інтерактивну вправу
Ключові факти та підказки для виконання: завдання перевіряє володіння ключовими термінами й географічними назвами твору. Ольвія — давньогрецька колонія на Півдні України, звідки вирушив герой; Борисфен — річка Дніпро; Супій — притока, де знайшли човен; пектораль — шедевр скіфського ювелірного мистецтва; курган — місце поховання царів і воїнів; Мойри — невблаганні богині людської долі.
2. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку
Метод «Передбачення». Запишіть фразу «Після цього уроку я зможу…» та доповніть її власними міркуваннями:
Після цього уроку я зможу давати чітке визначення поняття «хронотоп», пояснювати зв’язок часопростору в поемі Ліни Костенко та усвідомлювати, чому проблема історичної пам’яті є визначальною для збереження нації.
3. Сприйняття і засвоєння матеріалу. Робота з підручником
Колективна робота. Вибіркове читання. Виконайте завдання 8 (с. 65):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 8 у рубриці «Аналізуємо (с. 65)».
Аналітична робота. Виконайте завдання 9 (с. 65):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 9 у рубриці «Аналізуємо (с. 65)».
Теорія літератури. Наскрізне читання. Прочитайте текст (с. 66). Законспектуйте визначення поняття «хронотоп»:
Хронотоп (у перекладі з грецької: chronos — час, topos — місце, простір) — це закономірний зв’язок часових і просторових характеристик, художньо втілених у літературному творі.
У поемі «Скіфська одіссея» розгортається багатовимірний хронотоп:
Час: одночасно конкретно-історичний (античність, VII–VI ст. до н. е.), циклічно-міфологічний (купальська ніч літнього сонцестояння) та наскрізний вічний час, де перетинаються доба Київської Русі, козаччина та XX–XXI століття (музейна сучасність).
Простір: річковий простір могутнього Борисфена та тихого Супою, неозорі скіфські степи з курганами, праслов’янські лісові городища та зала історичного музею в сучасному місті.
4. Формування нових знань, умінь та навичок
Прийом «Моя позиція». Виконайте завдання 11 (с. 65):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 11 у рубриці «Міркуємо (с. 65)».
Евристична бесіда. Виконайте завдання 12 (с. 65):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 12 у рубриці «Міркуємо (с. 65)».
5. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань
Прийом «Відкрита трибуна». Виконайте завдання 13 (с. 65):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 13 у рубриці «Міркуємо (с. 65)».
6. Підбиття підсумків. Рефлексія
Вправа «Очікування». Доповніть речення:
Мої очікування від уроку справдилися, тому що я навчився бачити філософський вимір літературного твору крізь поняття хронотопу та зрозумів, як поезія Ліни Костенко допомагає берегти пам’ять поколінь.
7. Домашнє завдання
Виконайте завдання 15 (с. 65):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. варіант Б у завданні 15 рубрики «Творчі завдання (с. 65)».