Які ще письменники/письменниці поєднували літературну і педагогічну діяльність?
Окрім Івана Нечуя-Левицького, багато українських письменників поєднували літературну та педагогічну діяльність. Ось деякі приклади:
-
Леся Українка - вона брала активну участь у створенні “Просвіти” у Києві в 1906 році, займалася організацією читальні та розробляла плани виступів із лекціями. Навчала своїх сестер та давала приватні уроки.
-
Іван Франко Працював у гімназіях та училищах, активно займався освітніми питаннями та написав понад сто наукових, публіцистичних та художніх творів з питань педагогіки
-
Борис Грінченко - також був причетний до заснування київської “Просвіти” та займався просвітницькою діяльністю.
Ці та інші українські письменники не лише створювали літературні твори, але й активно займалися педагогічною та просвітницькою діяльністю, сприяючи розвитку української освіти та культури.
Вітрогон
1. Яким було дитинство Івана Нечуя-Левицького?
Дитинство Івана Нечуя-Левицького було пов’язане з великою любов’ю до природи та літератури. Він народився в сім’ї священника і з дитинства багато читав, особливо твори Тараса Шевченка та історію України. Його няня, баба Мотря, знайомила його з українськими піснями, казками та традиціями. У сім років він вступив до духовного училища, де опанував кілька мов. Після втрати матері у 13 років, він продовжив навчання в Київській духовній семінарії та згодом став викладачем.
2. Твори яких жанрів писав автор?
Іван Нечуй-Левицький писав твори переважно у жанрах соціально-побутової прози та оповідань. Його найвідоміші твори — повісті «Микола Джеря» і «Кайдашева сім’я», а також оповідання «Вітрогон».
3. Продовжте речення: «Сюжет твору — це…».
Сюжет твору — це подія або низка подій, які пов’язані між собою причиново-наслідковим зв’язком, і в основі яких лежить конфлікт, під час розгортання якого розкриваються характери персонажів.
4. Назвіть елементи композиції прозового твору.
Елементи композиції прозового твору включають:
- Пролог (вступ до оповіді, те, що передувало подіям, але безпосередньо з ними не пов’язане).
- Експозиція (вступ)
- Зав’язка дії
- Розвиток дії
- Кульмінація
- Розв’язка дії
- Епілог (післяслово, те, що відбувалося після розв’язки дії)
5. Прочитайте оповідання «Вітрогон». Визначте його тему.
Тема оповідання «Вітрогон» Івана Нечуя-Левицького — це дитинство та його переживання. Автор змальовує життя дитини, яка шукає свободи та пригод.
6. Створіть таблицю композиції оповідання за зразком, уписуючи до кожної частини назву його епізоду.
| Частина композиції | Назва епізоду |
|---|---|
| Експозиція (вступ) | Опис дитинства Василька, його життя вдома, стосунків із мамою та сестричкою. |
| Зав’язка дії | Василько вирішує втекти з дому на вигін до хлопців, незважаючи на заборону матері. |
| Розвиток дії | Пригоди Василька на вигоні: пошуки пастушків, гра під мостом, створення греблі та мрії про млинок. |
| Кульмінація | Василько засинає під мостом, прокидається вночі й відчуває страх через темряву та уявну небезпеку. |
| Розв’язка дії | Василька знаходять і приводять додому; він усвідомлює, як сильно засмутив своїх батьків. |
Звісно, давай розберемось!
7. Проаналізуйте мову оповідання. Які художні засоби використав автор? Випишіть незрозумілі слова і з’ясуйте їхнє значення за допомогою словника або інтернету.
У тексті багато простих і зрозумілих слів, щоб краще показати, як думає дитина. Є й такі слова, які зараз нечасто використовуються, наприклад:
- Економія – велике господарство, де працюють наймані робітники.
- Вигін – місце за селом, де пасуть худобу.
- Навперейми, наввипередки – навипередки.
- Прездорові – дуже великі.
- Потаєнці – нишком, таємно.
- Царина – велике поле.
- Посмітюха – птах, вид жайворонка.
- Памороки одбило – втратив орієнтацію.
- Пришта – витівка.
Автор використовує такі художні засоби:
- Порівняння: “кисла, як кислиця”, “набрався реп’яхів, як та вівця”, “під мостом так чудно, якось неначе в хаті”.
- Епітети: “широкий вигін”, “вередлива та плаксива сестра”, “прездорові пучки ожини”, “чубата посмітюха”.
8. Доведіть, що «Вітрогон» — це оповідання.
«Вітрогон» — це оповідання, бо:
- Невеликий за обсягом.
- Описує один випадок з життя хлопчика.
- Небагато дійових осіб.
9. Поясніть назву оповідання. Як ви розумієте прізвисько Вітрогон?
Вітрогон — це людина, яка любить гуляти, пустувати, не сидить на місці. Василька так назвали, бо він не міг всидіти вдома, завжди тікав на вигін до хлопців, шукав пригод.
10. Що свідчить про те, що оповідання написане не в наші часи? Яким тоді було дитинство? Наведіть факти з тексту.
Про це свідчать такі факти:
- Батько Василька — економ.
- Діти пасуть ягнят на вигоні.
- Люди вірять у русалок.
- Мати карає дитину, даючи “кислиці в зуби”.
Тоді дитинство було більш сільським, діти більше часу проводили на природі, допомагали по господарству, вірили в різні забобони.
11. Охарактеризуйте образ головного героя Василька, використовуючи цитати з твору й метод гронування. Укажіть, які захоплення мав хлопчик.
Гронування Василька:
- Непосидючий: “Оце було втечу з хати на вигін до хлопців”.
- Допитливий: “Я глянув під міст, а там так чудно”.
- Мрійник: “Отут, думаю, поставлю млинка”.
- Боязкий: “І чогось мені одразу стало страшно й містка, і тієї ночі”.
- Чутливий і емоційний: “Я не знав, де й очі діти, та все дивився собі на ноги, замазані гряззю”.
Захоплення Василька:
- Гра з хлопцями на вигоні.
- Купання в річці.
- Майстрування греблі та млинка.
- Спостереження за природою.
12. Попрацюйте в групах.
Перша група (інша кінцівка):
Василька приводять додому, але замість сліз та обіймів його зустрічає суворий батько. Він вирішує покарати хлопчика, але не фізично, а змушує його допомагати по господарству цілий тиждень. Василько, розуміючи свою провину, старанно працює і згодом усвідомлює, що відповідальність важливіша за безтурботні розваги. Він починає цінувати працю батьків і стає більш слухняним.
Друга група (баба не привела додому):
Якщо баба не привела б Василька додому, він, зляканий і голодний, міг би заблукати в незнайомому селі. Він міг би зустріти злих людей або диких тварин. Зрештою, його могли б знайти чужі селяни, які б доставили його додому, але за цей час батьки пережили б великий жах, думаючи, що з їхньою дитиною сталося найгірше. Ця пригода навчила б Василька цінувати дім та родину.
Третя група (зустрів хлопців на вигоні):
Якби Василько зустрів хлопців на вигоні, вони могли б разом продовжити пригоди, наприклад, піти купатися в річці чи досліджувати ліс. Однак, повернувшись додому пізно ввечері, вони отримали б на горіхи від батьків. Василько зрозумів би, що навіть веселі пригоди мають свої наслідки, і навчився б відповідати за свої вчинки разом з друзями.
13. Розгляньте картину художника Миколи Пимоненка «Вечоріє». Знайдіть в оповіданні «Вітрогон» фрагменти, у яких описано вигін. Чи можна стверджувати, що художник теж зобразив вигін?
В оповіданні “Вітрогон” вигін описано так:
- “За економією слався до кінця села широкий вигін, де весною і влітку пастушки пасли ягнята.”
- “Нема мені дома з ким гулять, а гуляти, Господи, як хочеться! Так було мене й тягне на той вигін. І побігать є де на просторі, і з хлопцями гарно погулять.”
На картині “Вечоріє” дійсно зображено вигін. Можна побачити широку, відкриту місцевість, де дівчинка з хлопчиком пасуть гусей.
Домашнє завдання
1. Заповніть картку оповідання. Складіть схему його сюжетного та композиційного розвитку.
- Назва твору: “Вітрогон”
- Сюжет (стислий переказ твору, 5-6 речень): Василько, син економа, втікає з дому на вигін, щоб погратися з хлопцями. Він не знаходить їх і засинає під мостом. Вночі хлопчик прокидається від страху та уявляє небезпеку. Його знаходить бабуся і приводить додому. Батьки радіють поверненню Василька, а хлопчик усвідомлює, як сильно їх засмутив.
- Герої (дійові особи): Василько, мати, батько, сестра, бабуся, молодиця, пастушки
- Жанр: Оповідання
- Тема твору і порушені проблеми: Дитинство, свобода, страх, відповідальність, сімейні цінності
- Особисті оцінки і враження: Мені сподобалось оповідання, бо воно цікаво розповідає про пригоди хлопчика. Я зрозумів, що не можна тікати з дому і треба слухатися батьків.
Схему сюжетного та композиційного розвитку дивись у попередній відповіді (6 запитання).
2. Розгорніть думку, яка починається фразою «Моє дитинство не схоже на дитинство головного героя, тому що…».
Моє дитинство не схоже на дитинство головного героя, тому що я живу в сучасному місті, а не в селі. У мене є доступ до багатьох розваг, таких як комп’ютерні ігри, телевізор та кіно. Я маю багато іграшок, і мені не потрібно вигадувати забавки з підручних матеріалів, як Васильку. Крім того, мої батьки не працюють в економії, і я не пасу ягнят на вигоні. Моє дитинство більш безпечне та комфортне, але, можливо, мені бракує тієї свободи та пригод, які були у Василька.