Леся Українка - Яценко відповіді

• Назад до змісту

ЧИТАЦЬКІ ДІАЛОГИ

Хто з героїв / героїнь привернув вашу увагу? Чим саме?

Найбільшу увагу привертає Оксана Перебійна. Вона втілює образ вільної української жінки, яка має почуття власної гідності та національної самосвідомості. Оксані притаманна внутрішня сила, що виявляється у її небажанні приймати рабські московські звичаї та вмінні прямо висловлювати свої погляди. Її трагедія полягає у неможливості дихати в «задушливому царстві рабства», що врешті-решт призводить до фізичного згасання героїні.

На тлі якої історичної епохи відбуваються події, описані в дії першій? Дізнайтеся про них більше.

Події відбуваються в добу Руїни — один із найтрагічніших періодів в українській історії другої половини XVII століття (орієнтовно 1657–1687 роки). Це час після смерті Богдана Хмельницького, що характеризувався міжусобними війнами за гетьманську булаву, поділом України на Лівобережну (під впливом Московщини) та Правобережну (під впливом Польщі), а також постійним втручанням сусідніх держав у внутрішні справи українських земель. Важливою постаттю цієї епохи був гетьман Петро Дорошенко, який намагався об’єднати Україну та вибороти її незалежність.

Як історичні події позначилися на долі героїв / героїнь «Боярині»? Поясніть свої міркування.

Історичні катаклізми стали першопричиною життєвої трагедії головних героїв. Через руйнування маєтку за часів Виговщини та політичний вибір батька на Переяславській раді сім’я Степана була змушена виїхати до Москви і присягнути на вірність цареві. Це поставило Степана в ситуацію морального роздвоєння: він змушений називати себе «холопом Стьопкою», хоча серцем залишається з Україною. Для Оксани ж переїзд до Москви став фатальним, оскільки вона не змогла пристосуватися до тоталітарного устрою іншої держави, де права людини, а особливо жінки, були нівельовані.

У чому полягає сутність конфлікту між Степаном та Іваном?

Сутність конфлікту полягає у принципово різних стратегіях існування людини в умовах імперського тиску. Це зіткнення двох світоглядів: пасивного пристосуванства та активного опору. Степан обирає шлях лояльності до загарбника, сподіваючись допомагати Україні «ласкою царевою» та «щирим словом». Натомість Іван займає безкомпромісну позицію, вважаючи будь-яку службу ворогу зрадою, і обирає шлях збройної боротьби та підпільної діяльності на користь незалежності Батьківщини.

Перечитайте діалоги між цими героями. Стисло окресліть логіку кожного з дискутантів. Чиї докази, на ваш погляд, переконливіші? Чому?

Логіка Степана ґрунтується на християнському пацифізмі та бажанні уникнути братовбивства («як же можу я на Україні здійняти зброю так, щоб не діткнути ніколи нею брата?»). Він вважає, що перо і вірне слово мають більше сили, ніж шабля. Логіка Івана базується на державницьких інтересах і розумінні того, що воля здобувається лише боротьбою («Се річ не власна, се громадська справа!»). Він звинувачує Степана в корисливості та бажанні жити в комфорті («понадились на соболі московські»). Докази Івана є переконливішими, оскільки подальший розвиток подій у творі доводить марність сподівань Степана: московська влада не вірить «перевертням», а шлях компромісів призводить лише до повної втрати особистої свободи та національної ідентичності.

ЧИТАЦЬКІ ДІАЛОГИ

Які московські звичаї та традиції викликають в Оксани відразу?

В Оксани викликають відразу московські звичаї, що вимагають від жінки жити в затворництві у теремі, не виходити самостійно на вулицю та не брати участі у розмовах з чоловіками. Особливо огидним для неї є «целовальний обряд», згідно з яким господиня має підносити гостям мед і приймати від них поцілунки в уста. Також її відштовхує необхідність носити важкий, незграбний московський одяг і закривати обличчя, що вона порівнює з неволею.

Про що свідчать такі суспільні норми, що утвердилися на Московщині?

Такі суспільні норми свідчать про тоталітарний устрій держави, де панує рабська психологія та повне безправ’я особистості. Жорстка регламентація життя, приниження гідності жінки, система шпигунства та обов’язкове самоприниження навіть перед вищими за чином (називання себе «холопом») демонструють деспотичний характер московського суспільства XVII століття.

Які звістки з України долинають до Степана й Оксани?

До Степана й Оксани доходять звістки про жахливі кривди та утиски, яких завдають українському народові московські воєводи. Гість з України розповідає про посилення репресій, недовіру царської влади до українців та про те, що молодь на Батьківщині, зокрема брат Оксани Іван, таємно підтримує гетьмана Дорошенка і готується до збройного опору.

Які почуття охоплюють головну героїню?

Головну героїню охоплює глибока туга за рідним краєм, відчуття самотності та безвиході у чужому, ворожому середовищі. Початкова надія на щасливе життя зі Степаном змінюється розпачем, огидою до московських порядків і врешті-решт тяжкою ностальгією, яка виснажує її фізично та морально.

Які протиріччя розривають душу Оксани?

Душу Оксани розриває конфлікт між коханням до Степана та обов’язком перед Батьківщиною. Вона страждає через неможливість бути вільною українкою в умовах московського деспотизму та відчуває глибоку провину за власну пасивність. Найбільше протиріччя полягає в усвідомленні того, що їхні зі Степаном руки залишилися «чистими» від крові лише тому, що вони не брали участі в боротьбі свого народу, що героїня порівнює з іржею, яка роз’їдає душу.

ЧИТАЦЬКІ ДІАЛОГИ

Чому складно Степанові й Оксані знайти вихід із ситуації, що склалася?

Степанові й Оксані складно знайти вихід через глибокий внутрішній конфлікт між особистими почуттями та обов’язком перед державою й родиною. Степан зв’язаний «вірним словом» — присягою цареві, яку він успадкував від батька, а також страхом перед тортурами («дибою») та репресіями щодо своїх близьких в Україні. Оксана ж фізично й морально виснажена ностальгією та неможливістю адаптуватися до чужого середовища, що робить будь-який активний спрот чи втечу практично неможливими для неї.

Поділіться своїми враженнями про п’єсу «Бояриня». Які проблеми, відтворені авторкою, вас зацікавили? Поясніть свої міркування.

П’єса «Бояриня» справляє гнітюче враження через безвихідь становища героїв, які стали заручниками політичних обставин та власної пасивності. Найбільш зацікавили проблеми збереження національної ідентичності в умовах еміграції та моральна деградація особистості під тиском тоталітарної системи. Ці проблеми є актуальними, оскільки вони демонструють, як важко залишатися собою, коли середовище вимагає повної відмови від власних звичаїв, мови та гідності.

Чому Степанові й Оксані не вдалося побудувати щасливу родину?

Побудувати щасливу родину героям не вдалося через те, що вони опинилися в «холопському» світі Московщини, який виявився абсолютно несумісним із їхнім вільним українським вихованням. Необхідність постійних компромісів із совістю, приниження через московські звичаї (як-от «целовальний обряд») та страх перед доносами зруйнували внутрішню гармонію подружжя. Степан обрав шлях пристосуванства, тоді як Оксана не змогла зрадити своїй суті, що призвело до глибокої духовної прірви між ними та фізичного згасання жінки.

Як ви оцінюєте Оксанине рішення залишатися, попри все, разом із чоловіком? Проведіть мінідискусію щодо цього.

Рішення Оксани залишитися зі Степаном є проявом її жертовної любові, проте воно має неоднозначний характер. Прихильники такого вибору зауважують, що Оксана не могла покинути чоловіка в біді, оскільки їхні душі були нерозривно пов’язані, і втеча без нього була б для неї духовною смертю. Опоненти ж стверджують, що, залишившись у Московщині, вона добровільно прирекла себе на повільну загибель і змирилася з роллю рабині, хоча мала шанс на порятунок і збереження своєї гідності поза межами царства.

Чи був, на вашу думку, у них шанс урятуватися з Московщини? Який саме? Чому вони ним не скористалися?

У героїв був реальний шанс урятуватися, втікши до Польщі або Волощини, як це пропонувала Оксана під час розмови в теремі. Вони не скористалися цією можливістю передусім через позицію Степана, який боявся, що цар наздожене його всюди, а також через його небажання ставати «зрадником» і порушувати присягу. Степан вважав за краще терпіти «невидимі кайдани», ніж ризикнути безпекою родини в Україні заради примарної свободи на чужині.

ЧИТАЦЬКІ ДІАЛОГИ

5. Степан — зрадник чи патріот України? Чому його спроби допомогти Батьківщині не увінчалися успіхом? Аргументуйте відповідь.

Степан є щирим патріотом за своєю суттю, проте він обирає пасивну стратегію виживання, що межує з угодовством. Його спроби допомогти Батьківщині не увінчалися успіхом через хибне переконання, що ворогу можна протистояти лише «пером та щирим словом» у часи, які вимагали збройної боротьби. Степан виявляється нездатним на духовний опір через страх відповідальності, тортур і втрати добробуту, а його надія на «цареву ласку» виявляється марною, бо тоталітарна Москва не зважає на прохання підкорених.

6. Хто є образом-антиподом Степана — Іван чи Оксана? Умовите свій висновок.

Образом-антиподом Степана є Іван Перебійний, оскільки він представляє радикально протилежну життєву позицію. На відміну від пасивного та схильного до компромісів з окупаційною владою Степана, Іван є прямим і безкомпромісним борцем, який відкидає союз із Москвою, вважає угодовство зрадою та бере активну участь у підпільній діяльності на користь вільної України.

ПОМІРКУЙТЕ

Пригадайте твори Лесі Українки, які ви вивчали в 5-му класі — казку «Лелія», а в 6-му класі — вірш «Тиша морська». Що вам відомо про письменницю?

Леся Українка (справжнє ім’я Лариса Косач) народилася в інтелігентній родині з глибокими патріотичними традиціями, була надзвичайно освіченою та знала багато іноземних мов. Письменниця протягом усього життя виявляла неймовірну силу духу, борючись із тяжкою хворобою — туберкульозом кісток. Її творчість відзначається високим інтелектуалізмом, неоромантизмом та постійним зверненням до тем національної свободи й людської гідності.

1. Чи змінилося ваше уявлення про письменницю після ознайомлення з її життєписом? Поясніть свою думку.

Уявлення про письменницю змінилося у бік глибшого розуміння її як сильної особистості, яка свідомо обрала шлях боротьби в умовах імперського тиску. Життєпис розкриває її не лише як поетесу, а й як активну громадську діячку, яка заснувала гурток «Плеяда», боролася за права жінок та обстоювала європейський вектор розвитку української культури.

2. Чим приваблює вас Леся Українка як особистість? Поділіться своїми враженнями з однокласниками й однокласницями.

Леся Українка приваблює своєю незламною волею, здатністю перетворювати особисте страждання на зброю та високим рівнем самодисципліни. Її інтелектуальна відвага, відмова коритися обставинам та щира відданість ідеї незалежності України роблять її взірцем національної гідності.

МИСТКИНЯ І ДОБА

Підготуйте повідомлення про пряме та переносне значення слова, що ввійшло до української лексики, завдячуючи письменниці. Сконцентруйте увагу на цьому слові як математичному та фізичному терміні.

Леся Українка ввела в активний обіг слово «промінь», яке сьогодні є загальновживаним. У прямому значенні це вузька смуга світла, що виходить від джерела випромінювання. У переносному значенні слово вживається для позначення слабкого вияву певної надії, радості або позитивного почуття (наприклад, промінь надії). Як фізичний термін «промінь» позначає лінію, вздовж якої поширюється потік світлової або іншої енергії. У математиці (геометрії) промінь — це частина прямої, що обмежена з одного боку точкою, яку називають початком, і не має кінця з іншого боку.

ПОМІРКУЙТЕ

Розкажіть про драматургію у творчому доробку Лесі Українки.

Драматургія є вершиною творчості Лесі Українки, у якій вона найповніше виявила свою геніальність у зрілий період (від початку ХХ століття). Її п’єси мають виразно модерністський характер і належать до стилю неоромантизму. Авторка запозичила з античної драми форму агону — словесного турніру між супротивниками, де кожен відстоює свою правду. Сюжети її драм часто базуються на світовій історії, античних темах або біблійних мотивах, через які вона розкривала актуальні політичні та морально-етичні проблеми свого часу.

Назвіть стильові ознаки «нової драми».

Стильовими ознаками «нової драми» є індивідуалізм, глибокий психологізм та філософічність, де в центрі уваги стоїть неповторна особистість та її внутрішній світ. Конфлікт у таких творах переміщується із зовнішньої площини (зіткнення між персонажами) у внутрішню (суперечності в душі героя), що робить твір «драмою ідей». П’єси вирізняються аналітичною композицією, спрямованою на розкриття психологічних таємниць персонажа, та використанням підтексту, ремарок і відкритих фіналів для залучення глядача до співтворчості.

ДОСЛІДЖУЄМО ТВІР!

Розкрийте історію створення «Боярині».

Драматична поема «Бояриня» була написана Лесею Українкою у 1910 році протягом трьох діб, коли авторка перебувала на лікуванні в Єгипті. Письменниця створила цей твір під впливом ностальгії за Україною та бажання відкрито висловити свою патріотичну позицію, оскільки сучасники іноді закидали їй «відірваність» від рідного ґрунту через використання іноземних сюжетів. П’єса була вперше опублікована у 1914 році в журналі «Рідний край» після смерті авторки. Через свій відвертий антиімперський зміст твір був заборонений радянською цензурою і став доступним українському читачеві лише у 1989 році.

Визначте й охарактеризуйте жанр твору.

За жанром «Бояриня» — це психологічна неоромантична драматична поема. Це віршований твір (написаний білим ямбом), у якому поєднано драматичне, ліричне й епічне розкриття теми. Характерними ознаками цього жанру є стислий виклад подій, відсутність розлогого зовнішнього тла, зосередження на розгортанні внутрішнього сюжету та гострому конфлікті моральних принципів героїв. Твір є зразком «нової драми», де головним стає не зовнішня дія, а зіткнення світоглядів та ідей.

ПОМІРКУЙТЕ

Доберіть і проаналізуйте відповідні цитати з тексту п’єси на доказ спостережень про контрастність українського та московського світів.

За QR-кодом послухайте роздуми дослідників про проблематику й ідейний зміст «Боярині». Які міркування видаються вам слушними, а які спонукають до дискусії?

Слушними є міркування про те, що трагедія Оксани та Степана — це не просто особиста драма, а наслідок втрати національного ґрунту та вимушеного компромісу з ворогом. П’єса демонструє неможливість щастя в умовах рабства, навіть при наявності щирого кохання. Дискусію викликає питання про міру провини Степана: чи є він свідомим зрадником, чи лише жертвою обставин і виховання, який намагався врятувати родину ціною власної гідності. Також дискусійною є позиція Оксани, яка обрала смерть замість спроби боротьби чи втечі наприкінці твору.

ЗАВДАННЯ

Підготуйте творчий проєкт. Пригадайте, у якій із вивчених вами у 8-му класі народних дум розгортається конфлікт між патріотизмом і коханням, що суголосний із тим, що спостерігаємо в душі героїні «Боярині». А які відомі вам твори Т. Шевченка, І. Франка й інших письменників співзвучні з ідеями та проблематикою п’єси «Бояриня»? Оберіть для презентації своєї роботи формат дискусійного ток-шоу. Створіть сценарій їхніх висловлювань.

У 8-му класі конфлікт між патріотизмом і життям на чужині розгортається в думі «Маруся Богуславка». З ідеями «Боярині» співзвучні твори Т. Шевченка («Катерина», «Великий льох»), І. Франка («Іван Вишенський») та М. Хвильового («Я (Романтика)»).

Сценарій ток-шоу «Ціна власного вибору»

Ведучий: Вітаю в студії. Сьогодні ми обговорюємо актуальне питання: що важливіше — особисте щастя чи національна гідність? Наші гості: Оксана з «Боярині», Маруся Богуславка та Іван Вишенський.

Маруся Богуславка: Я тримаю ключі від темниці на чужині. Моє серце розривається: я маю розкішне життя як дружина паші, але мій справжній дім — Україна. Я випустила козаків на волю, але сама лишилася, бо вже «потурчилась, побусурменилась». Мій вибір — це самопожертва через втрачену ідентичність.

Оксана: Марусе, я тебе розумію. Я теж потрапила в «неволю бусурменську», хоча вона й називається християнською Москвою. Я пішла за коханим, думала, що віра й мова схожі, але опинилася в царстві тьми. Мій вибір лишитися зі Степаном став моїм вироком. Ми не маємо права на щастя, бо наші руки в «іржі» від бездіяльності, поки рідний край у вогні.

Іван Вишенський: Ви обидві стали заручницями людських почуттів. Я ж обрав самотність у скелі Афону, щоб служити Богу і словом боронити свій народ. Але наприкінці я зрозумів: не можна бути святим, відвернувшись від страждань своєї землі. Свобода духу неможлива поза межами Батьківщини.

Ведучий: Чи можна знайти компроміс між коханням і обов’язком у часи Руїни?

Оксана: Ні. Компроміс із деспотією вбиває душу. На прикладі мого Степана видно: намагання «служити рідній вірі» через приниження перед царем веде лише до моральної смерті.

Створіть літературно-мистецький проєкт. Організуйте акторську групу та підготуйте виставу «Бояриня» або ж зафільмуйте відеоверсію твору.

План постановки відеоверсії п’єси «Бояриня»

1. Режисерське бачення: Акцент на психологізмі та зміні внутрішнього стану Оксани через кольорову гаму (яскраві кольори в першій дії, тьмяні та сірі — у московських сценах).
2. Акторський склад:
   • Оксана: Студентка театрального гуртка (вміння передати перехід від енергійності до апатії).
   • Степан: Актор з м’якими рисами обличчя, що підкреслюють його нерішучість.
   • Іван: Харизматичний актор з різкими рухами (символ активної боротьби).
3. Художник з костюмів: Контраст між автентичним українським строєм та важким, багатошаровим московським вбранням. Особлива увага до символу — «кораблика».
4. Художник-декоратор: Створення локацій — сонячний український садок та тісний, закритий московський терем з гратами на вікнах.
5. Звукооператор: Використання народних пісень у першій дії та гнітючого церковного дзвону в сценах Москви.
6. Презентація: Показ фільму в актовій залі школи з подальшим обговоренням проблематики «вибору без вибору».

ЧИТАЦЬКА САМОПЕРЕВІРКА

Доведіть, використовуючи текст, що «Бояриня» за стилем є твором неоромантичним, належить до зразків «нової драми».

Драма «Бояриня» відповідає ознакам неоромантизму та «нової драми» через такі чинники:

1. Центральний конфлікт: В основі твору лежить внутрішній психологічний конфлікт у душах героїв, а не лише зовнішнє протистояння. Це драма ідей та націоцентричного вибору між особистим щастям і обов’язком перед Батьківщиною.
2. Сильна особистість: Оксана є неоромантичною героїнею, яка прагне до ідеалу свободи й не здатна пристосуватися до рабського середовища. Її відмова повертатися в Україну «на пожарину» свідчить про максималізм почуттів.
3. Аналітична композиція: Сюжет зосереджений на розкритті психологічних причин занепаду героїв. Кожна дія — це крок до усвідомлення безвиході, де кульмінацією стає не фізична дія, а моральна катастрофа героїні.
4. Символізм: Твір наповнений багатозначними символами: «іржа» на руках як знак пасивності, «степова квітка», що в’яне в неволі, «кораблик» як зв’язок із рідною землею.
5. Форма агону: П’єса побудована як інтелектуальна дискусія (словесний турнір) між Степаном та Іваном, Степаном та Оксаною, де кожна сторона має свою правду, що є характерним для «нової драми».

ЧИТАЦЬКА САМОПЕРЕВІРКА

Охарактеризуйте героя / героїню твору, що справив / справила на вас найбільше враження.

Найбільше враження справила Оксана Перебійна, яка є втіленням вільнолюбної та чистої української душі. Вона постає як енергійна, діяльна особистість і лідерка, яка виховувалася в атмосфері поваги до жінки та свободи думки. Трагедія Оксани полягає в її нездатності дихати в «задушливому царстві рабства», де вона стикається з принизливими звичаями, як-от «целовальний обряд» чи заборона виходити на вулицю. Її поступове в’янення, відмова від повернення в Україну через небажання бачити руїну та зрештою смерть від ностальгії символізують неможливість компромісу між вільним духом та неволею.

Розкажіть про внесок Лесі Українки в розвиток національної та європейської драматургії.

Леся Українка вивела українську літературу на європейські обшири, започаткувавши в ній «нову драму» та жанр драматичної поеми. Вона відійшла від традиційного побутового театру, зосередивши увагу на «драмі ідей» та внутрішніх психологічних конфліктах героїв. Письменниця використовувала античні, біблійні та історичні сюжети для осмислення вічних філософських питань, що поставило її творчість в один ряд із шедеврами В. Шекспіра, Ф. Шиллера та О. Вайльда. Її драматургія стала інтелектуальною та дискусійною, піднімаючи проблеми особистої свободи, національної гідності та вибору людини в межових ситуаціях.

Які ідеї утверджує Леся Українка в «Боярині»? Чи залишаються вони актуальними в наші дні? Обґрунтуйте свої міркування.

У драматичній поемі «Бояриня» Леся Українка утверджує ідеї невід’ємності права на національну свободу, згубності будь-яких компромісів із загарбниками та абсолютної несумісності вільного українського світу з деспотичним московським устроєм. Авторка акцентує на тому, що пасивна покора та «чисті руки» без активної боротьби призводять до моральної іржі та загибелі. Ці ідеї залишаються надзвичайно актуальними сьогодні, оскільки вони підкреслюють неможливість мирного співіснування з тоталітарною державою, яка базується на рабській психології, та наголошують, що єдиним шляхом збереження нації є усвідомлений опір та захист власної ідентичності.