ЧИТАЦЬКІ ДІАЛОГИ
Хто з героїв / героїнь привернув вашу увагу? Чим саме?
Найбільшу увагу привертає Оксана Перебійна. Вона уособлює волелюбну, морально чисту, активну українську жінку з почуттям власної та національної гідності. Її характер розкривається через нездатність примиритися з рабською дійсністю Московщини та глибоку трагедію вимушеної бездіяльності.
На тлі якої історичної епохи відбуваються події, описані в дії першій? Дізнайтеся про них більше.
Події відбуваються в добу Руїни — трагічний період української історії другої половини XVII століття (від смерті гетьмана Б. Хмельницького 1657 р. до обрання гетьманом І. Мазепи 1687 р.). Це був час міжусобних воєн за владу, розколу України на Лівобережну й Правобережну та агресивного втручання Московщини, Польщі й Османської імперії. Символом боротьби за єдність і незалежність України в цей період став гетьман Петро Дорошенко.
Як історичні події позначилися на долі героїв / героїнь «Боярині»? Поясніть свої міркування.
Історична катастрофа Руїни визначила долю героїв твору. Садибу родини Степана було зруйновано за часів Івана Виговського, через що батько змушений був шукати порятунку в Москві та присягнути цареві. Степан успадкував цю присягу, перетворившись на «холопа Стьопку». Оксана, вийшовши за нього заміж, потрапила в деспотичну країну, де її особиста воля та гідність були знищені чужими звичаями й заборонами.
У чому полягає сутність конфлікту між Степаном та Іваном?
Конфлікт полягає у виборі шляху існування під час поневолення нації: збройний спротив за волю чи угодовство та пристосуванство. Іван обстоює відверту боротьбу за незалежність рідної землі, а Степан виправдовує службу цареві бажанням захистити родину й намаганням допомогти землякам мирним шляхом.
Перечитайте діалоги між цими героями. Стисло окресліть логіку кожного з дискутантів. Чиї докази, на ваш погляд, переконливіші? Чому?
Логіка Степана ґрунтується на пацифізмі та бажанні зберегти вірність присязі, щоб не проливати братньої крові («чи перо та щире слово мають менше честі, ніж мушкет і шабля»). Логіка Івана ґрунтується на безкомпромісному патріотизмі й усвідомленні того, що свобода здобувається зброєю («Се річ не власна, се громадська справа!»). Докази Івана є переконливішими, адже подальші події доводять: спроби задобрити деспотичну владу призводять лише до рабства, а «Москва сльозам не вірить».
Які московські звичаї та традиції викликають в Оксани відразу?
В Оксани викликає відразу затворницький спосіб життя жінок (перебування в теремі без права вільно гуляти містом, співати чи розмовляти з чоловіками), обов’язок носити мішкуватий закритий одяг («бахматий шарахван»), покривати обличчя та принизливий «целовальний обряд», під час якого господиня мусить частувати гостей медом і приймати від них поцілунки в уста.
Про що свідчать такі суспільні норми, що утвердилися на Московщині?
Ці норми свідчать про деспотичний, тоталітарний устрій суспільства, побудований на рабській психології, залякуванні, безправ’ї жінки та плазуванні перед верховною владою, де кожен вищий за рангом зневажає підлеглого, а люди добровільно називають себе «холопами».
Які звістки з України долинають до Степана й Оксани?
Долинають звістки про насильство московських воєвод, жорстокі утиски населення, взаємну підозру та новий спалах боротьби: дівчата пошили корогву для гетьмана Петра Дорошенка, а брат Оксани Іван відвіз її до Чигирина й бере участь у повстанні.
Які почуття охоплюють головну героїню?
Оксану охоплюють сум, туга за Батьківщиною, розпач від безвиході, огида до московського рабства та глибокий біль через неможливість підтримати рідних у визвольній боротьбі.
Які протиріччя розривають душу Оксани?
Душу Оксани розриває боротьба між щирим коханням до чоловіка та обов’язком перед поневоленою Батьківщиною. Вона прагнула миру й лагідності, але усвідомила, що бездіяльність у час ворожої навали є зрадою, через яку її власна душа «вкрилася іржею».
Чому складно Степанові й Оксані знайти вихід із ситуації, що склалася?
Вихід знайти складно через психологічну пастку компромісів. Степан скутий царською присягою та страхом перед тортурами й катуванням на дибі, тому відмовляється від усяких рішучих дій і втечі. Оксана ж не може покинути коханого чоловіка, але й жити в неволі, зрадивши рідний край, для неї нестерпно.
Поділіться своїми враженнями про п’єсу «Бояриня». Які проблеми, відтворені авторкою, вас зацікавили? Поясніть свої міркування.
П’єса вражає глибиною психологічного аналізу та безкомпромісністю ідейної позиції. Найбільше зацікавили проблеми вибору людини в умовах імперського гніту, збереження національної ідентичності на чужині та неприпустимості пасивної покори злу, що залишаються болісно актуальними для України й сьогодні.
Чому Степанові й Оксані не вдалося побудувати щасливу родину?
Щасливе родинне життя виявилося неможливим у задушливій атмосфері чужої держави. Особисте щастя не може існувати ізольовано від долі власного народу. Рабське середовище зламало внутрішній світ подружжя, породило відчуття провини за відступництво та позбавило їх духовних сил.
Як ви оцінюєте Оксанине рішення залишатися, попри все, разом із чоловіком? Проведіть мінідискусію щодо цього.
Рішення Оксани свідчить про силу її почуттів і самопожертву, адже вона не захотіла залишити Степана на самоті з його горем. Водночас це рішення стало для неї фатальним, оскільки відмова від утечі та повернення додому означала добровільну згоду на повільну моральну й фізичну загибель на чужині.
Чи був, на вашу думку, у них шанс урятуватися з Московщини? Який саме? Чому вони ним не скористалися?
Шанс урятуватися був — утекти до Польщі чи Волощини або повернутися в Україну й приєднатися до повстанців Дорошенка, як пропонувала Оксана. Вони не скористалися цим через страх Степана перед царською розправою, його нерішучість та фальшиву вірність московській присязі.
Степан — зрадник чи патріот України? Чому його спроби допомогти Батьківщині не увінчалися успіхом? Аргументуйте відповідь.
Степан щиро любить Україну, сумує за нею і намагається передати цареві прохання земляків. Проте його патріотизм бездіяльний і боягузливий. Він сподівається на милість загарбника, а не на боротьбу, через що об’єктивно стає прислужником імперії. Його спроби зазнали поразки, бо деспотична система сприймає покірність за слабкість і вимагає цілковитого рабства.
Хто є образом-антиподом Степана — Іван чи Оксана? Умотивуйте свій висновок.
Головним образом-антиподом Степана є Іван Перебійний. Він послідовно відкидає будь-яке пристосуванство, не вірить обіцянкам Москви, обирає відкритий збройний захист Батьківщини та діє без страху перед небезпекою.
ПОМІРКУЙТЕ
Пригадайте твори Лесі Українки, які ви вивчали в 5-му класі — казку «Лелія», а в 6-му класі — вірш «Тиша морська». Що вам відомо про письменницю?
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) — видатна українська поетеса, драматургиня, перекладачка та громадська діячка рубежу XIX–XX століть. Вона виросла у високоосвіченій патріотичній родині, з дитинства виявила надзвичайні здібності до мов і літератури, все життя мужньо боролася з тяжкою невиліковною хворобою, творячи високомистецькі неоромантичні шедеври.
Чи змінилося ваше уявлення про письменницю після ознайомлення з її життєписом? Поясніть свою думку.
Уявлення поглибилося: відкрилася постать сильної, освіченої європейської інтелектуалки, яка знала понад десять мов, активно боролася за права жінок, захищала честь української нації та стояла біля витоків модернізму в українській літературі.
Чим приваблює вас Леся Українка як особистість? Поділіться своїми враженнями з однокласниками й однокласницями.
Приваблюють її незламна сила волі, гідність, інтелектуальна сміливість, безкомпромісний патріотизм та здатність навіть у хворобі й стражданні перетворювати мистецьке слово на могутню духовну зброю.
Підготуйте повідомлення про пряме та переносне значення слова, що ввійшло до української лексики, завдячуючи письменниці. Сконцентруйте увагу на цьому слові як математичному та фізичному терміні.
Леся Українка ввела до української мови неологізм промінь (також слово провесна).
- Пряме значення: тонка смужка світла, що виходить від джерела освітлення.
- Переносне значення: слабкий вияв або зародження певної надії, радості, почуття («промінь надії»).
- У фізиці: лінія, вздовж якої поширюється світлова, електромагнітна або радіаційна енергія.
- У математиці (геометрії): частина прямої лінії, що має початкову точку й нескінченно продовжується в один бік (півпряма).
Розкажіть про драматургію у творчому доробку Лесі Українки.
Драматургія Лесі Українки — це вершина її зрілої творчості, яка вивела український театр на світовий рівень. Письменниця створила жанр драматичної поеми, започаткувала «нову драму», перенесла дію зі сценічних побутових подій у площину філософських та інтелектуальних дискусій («агонів»), де змагаються ідеї та світогляди.
Назвіть стильові ознаки «нової драми».
- Індивідуалізм, заглиблення у внутрішній психологічний світ неповторної особистості;
- переважання внутрішнього конфлікту над зовнішнім (драма ідей);
- аналітична композиція (розкриття внутрішніх таємниць і суперечностей людини);
- спонукання глядачів / читачів до співтворчості та діалогу через підтексти, ремарки й відкриті фінали;
- відмова від традиційного поділу героїв на однозначно позитивних і негативних.
ДОСЛІДЖУЄМО ТВІР!
Розкрийте історію створення «Боярині».
Драматичну поему «Бояриня» Леся Українка написала у квітні 1910 року всього за три доби, перебуваючи на лікуванні в Єгипті (Гелуан). Твір постав як результат глибокої ностальгії за Україною та бажання відкрито висловити власну громадянську позицію щодо національної неволі. Уперше надрукований 1914 року в журналі «Рідний край». За радянських часів твір був під суворою цензурною забороною через антиімперський зміст і повернувся до українського читача лише 1989 року.
Визначте й охарактеризуйте жанр твору.
За жанром «Бояриня» — це психологічна неоромантична драматична поема, зразок «нової драми». Вона написана білим віршем (ямбом), має стислий виклад, концентрується на внутрішньому морально-психологічному конфлікті персонажів, відмовляючись від розлогих побутових описів на користь зіткнення ідей.
Доберіть і проаналізуйте відповідні цитати з тексту п’єси на доказ спостережень про контрастність українського та московського світів.
| Критерій порівняння | Український світ | Московський світ |
|---|---|---|
| Становище жінки | Рівноправність, активна участь у громадському житті: «Аякже, я перша братчиця в дівочім братстві», «Я, бувало, дома годинки в хаті не просиджу святом». | Безправ’я, затворництво: «Сидять по теремах… не бачать світа», принизливий «целовальний обряд». |
| Одяг та естетика | Витонченість, відкрите обличчя: «Оксана — у кораблику, у шнурівці та кунтуші». | Гнітючість, повне закриття тіла: «Такий бахматий та довгий-довгий, мов попівська ряса!», «Зап’ясти обличчя». |
| Суспільні відносини | Волелюбність, повага, демократизм: «…панує добробут, злагода, свобода думки та слова, гостинність». | Тоталітарна покора, страх, доноси: «…повинен “холопом Стьопкою” себе взивати та руки цілувати, як невільник», «слово й діло». |
| Відношення до влади | Прагнення незалежності, критичність: «Се річ не власна, се громадська справа!» (Іван). | Сліпе обожнювання тирана та приниження гідності перед ним. |
За QR-кодом послухайте роздуми дослідників про проблематику й ідейний зміст «Боярині». Які міркування видаються вам слушними, а які спонукають до дискусії?
Слушними є висновки про те, що п’єса викриває психологію колоніального рабства й доводить неможливість гармонії особистого життя без національної свободи. Дискусію спонукає оцінка образу Степана: чи можна виправдати його пацифізм щирою християнською набожністю, чи це лише боягузливе самовиправдання слабкодухої людини.
ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО
Підготуйте творчий проєкт. Пригадайте, у якій із вивчених вами у 8-му класі народних дум розгортається конфлікт між патріотизмом і коханням, що суголосний із тим, що спостерігаємо в душі героїні «Боярині». А які відомі вам твори Т. Шевченка, І. Франка й інших письменників співзвучні з ідеями та проблематикою п’єси «Бояриня»? Оберіть для презентації своєї роботи формат дискусійного ток-шоу. Створіть сценарій їхніх висловлювань.
У 8 класі подібний конфлікту розкрито в думі «Маруся Богуславка» (перебування в чужому краї, туга за Батьківщиною, порятунок співвітчизників ціною власної долі). З ідеями твору перегукуються поеми Т. Шевченка («Катерина», «Великий льох»), поема І. Франка («Іван Вишенський»).
Сценарій ток-шоу «Голоси незкорених: компроміс чи боротьба?»
- Ведучий: Вітаю на ток-шоу. Сьогодні ми обговорюємо: чи можливе щастя на чужині, коли твій рідний край у вогні? Наші герої — Оксана з «Боярині», Маруся Богуславка та чернець Іван Вишенський.
- Оксана: Я йшла за коханням, сподіваючись зберегти рідну віру й душу в Москві. Але зрозуміла: коли ми не стали до бою, наші чисті від крові руки вкрилися іржею відступництва. Без рідного краю життя гасне.
- Маруся Богуславка: Я стала дружиною турецького паші, прийняла чужі звичаї, але не зрадила серця — випустила невільників-козаків на волю. Моє тіло лишилося в неволі, але дух повернувся в Україну.
- Іван Вишенський: Я шукав спасіння душі в молитві на Афоні, тікаючи від грішного світу. Та голос рідного краю сильніший за скитницький спокій. Відчуження від страждань свого народу — це духовна смерть.
- Ведучий: Підсумок один: компроміс із ворогом руйнує особистість, а справжня гідність вимагає відкритої боротьби за власну волю.
Створіть літературно-мистецький проєкт. Організуйте акторську групу та підготуйте виставу «Бояриня» або ж зафільмуйте відеоверсію твору.
План підготовки відеоверсії:
- Режисерська концепція: контраст колористики (сонячна, вільна Україна — яскрава гама; похмура, заґратована Москва — темні, сірі барви).
- Розподіл обов’язків: режисер (постановка мізансцен), художник з костюмів (відтворення дівочого вбрання з корабликом та московського шарафана), оператор і звукорежисер (поєднання діалогів із фонограмами церковного передзвону та козацьких пісень).
- Ключові сцени для екранізації:
- дія I: знайомство та суперечка Івана зі Степаном у садку Перебійного;
- дія II: спротив Оксани перед «целовальним обрядом»;
- дія V: прощання згасаючої Оксани із західним сонцем.
ЧИТАЦЬКА САМОПЕРЕВІРКА
Доведіть, використовуючи текст, що «Бояриня» за стилем є твором неоромантичним, належить до зразків «нової драми».
- Неоромантизм: в основі твору яскрава, волелюбна особистість (Оксана), яка не мириться з сірим рабським середовищем; відмова від побутовізму на користь розкриття почуттів; наявність промовистих символів (кораблик, шарафан, заіржавіла шабля, захі́дне сонце); максималізм у прагненні свободи.
- «Нова драма»: перенесення конфлікту у внутрішній світ персонажів (драма ідей, інтелектуальний диспут); форма словесного поєдинку («агону»); аналітична композиція; філософське переосмислення проблеми морального вибору особистості в умовах тоталітарного тиску.
Охарактеризуйте героя / героїню твору, що справив / справила на вас найбільше враження.
Найбільше враження справила Оксана. Це горда, талановита, освічена українська жінка, яка звикла до взаємоповаги й свободи. Потрапивши до Москви, вона послідовно відстоює людську гідність, але, пішовши заради коханого на низку моральних компромісів, усвідомлює безвихідь становища. Її смерть — це трагічний протест проти рабства й духовної іржі.
Розкажіть про внесок Лесі Українки в розвиток національної та європейської драматургії.
Леся Українка піднесла українську драматургію на світовий рівень, подолавши провінційну етнографічну вузькість і створивши інтелектуальну «драму ідей». Вона збагатила літературу неперевершеними зразками драматичних поем, майстерно інтегрувавши сюжети античності, раннього християнства, світової та вітчизняної історії в європейський модерністський контекст.
Які ідеї утверджує Леся Українка в «Боярині»? Чи залишаються вони актуальними в наші дні? Обґрунтуйте свої міркування.
Леся Українка утверджує ідеї невіддільності особистого щастя від національної свободи, засуджує будь-які форми пристосуванства та угодовства з окупантом, доводить цілковиту несумісність вільного демократичного українського духу з імперською деспотією. Ці ідеї є надзвичайно актуальними під час сучасної боротьби України за незалежність, оскільки застерігають від ілюзій щодо мирного компромісу з агресором без рішучого опору.