Ви зауважили, що в загадках Л. Глібов використав фольклорні мотиви? А в чому полягають відмінності між народними і його загадками?
Так, Леонід Глібов справді використовував фольклорні мотиви у своїх загадках. Наприклад, у загадці “Котилася тарілочка” він називає сонце “золотою тарілочкою”, а ніч — “чорною бабою” в “чорному жупані”, як це часто зустрічається в народній творчості.
Відмінності між народними загадками і загадками Леоніда Глібова:
- Загадки Глібова написані поетичною мовою, тоді як народні загадки часто мають простішу форму.
- Його загадки збагачені образними описами та словами з переносним значенням. Наприклад, у загадці “Бачить — не бачить” він використовує епітети “щаслива”, “мудра”, “жартівлива”, “правдива” для характеристики книжки.
- Глібов створював акровірші-загадки, де перші літери рядків складають відгадку, що є його оригінальним літературним прийомом.
- Загадки Глібова мають більш розгорнутий сюжет і часто довші за народні.
1. Як родинне оточення вплинуло на формування особистості Леоніда Глібова?
Леонід Глібов народився в селі Веселий Поділ на Полтавщині в сім’ї управителя помістя. В родині його ласкаво називали Льоликом, а за його любов до рослин і квітів прозвали “квітчастим королем”. Початкову освіту він здобув удома, де мама навчила його читати, пан Родзянко — писати, а місцевий священник навчав Закону Божого, арифметики, латинської та грецької мов. Саме родинне оточення прищепило йому любов до природи і рослин, що пізніше відобразилося в його творчості.
2. Твори яких жанрів писав Леонід Глібов?
Леонід Глібов писав твори таких жанрів:
- Байки (“Вовк і Кіт”, “Лебідь, Щука і Рак”, “Зозуля й Півень”)
- Ліричні вірші (“Журба”, “Веснянка”, “Зимня пісенька”)
- Акровірші (“Що за птиця?”, “Хто вона?”, “Хто вони?”)
- Загадки (“Бачить — не бачить”, “Котилася тарілочка”)
3. Які теми порушував він у своїх творах? Поміркуйте, що спонукало його до вибору саме цих тем.
Леонід Глібов писав про:
- Красу природи і рідної землі (у віршах “Журба”, “Веснянка”)
- Явища природи, людину й речі, які її оточують (у загадках і жартах)
- Тварин, комах, птахів та рослин (в акровіршах та байках)
До вибору цих тем його спонукали:
- Особиста любов до природи і квітів
- Робота вчителем і бажання навчати дітей цікаво
- Вплив творів Тараса Шевченка та Євгена Гребінки
- Співпраця з дитячим журналом “Дзвінок”, де він друкував твори для дітей під псевдонімом “Дідусь Кенир”
5. Виразно прочитайте загадку Л. Глібова «Бачить — не бачить». Проаналізуйте її сюжет. Чи вдалося б вам здогадатися без авторської підказки, про який предмет ідеться?
У загадці “Бачить — не бачить” Леонід Глібов описує книжку через персоніфікацію - надання їй людських рис. Сюжет розгортається від опису незвичних властивостей предмета (бачить — не бачить, чути — не чує, мовчки говорить) до його корисних якостей (мудрує, кривду соромить, правди навчає, іноді жартує).
Без авторської підказки було б важко відгадати, про що йдеться, бо епітети “щаслива”, “мудра”, “жартівлива”, “правдива” дуже поетичні й можуть стосуватися різних речей. Але уважний читач міг би здогадатися завдяки рядкам “мовчки говорить” і “люба розмова”, що натякають на книжку, яка передає знання без звуків.
6. У чому проявляються фольклорні мотиви в загадках Л. Глібова?
Фольклорні мотиви в загадках Леоніда Глібова проявляються через використання образів, характерних для народної творчості. Наприклад:
- Сонце називається “золотою тарілочкою”, а ніч — “чорною бабою в чорному жупані” в загадці «Котилася тарілочка».
- Використання алегорій, персоніфікації та символів, які часто зустрічаються в народних загадках.
- Жартівливий тон і простота викладу, що нагадує народні твори.
7. Які художні засоби використано в загадці «Котилася тарілочка»? Запишіть у зошитах.
У загадці «Котилася тарілочка» використано такі художні засоби:
- Метафора: “золотую тарілочку всі знають давно”.
- Персоніфікація: “чорна баба в чорному жупані”.
- Епітети: “хорошая”, “золотая”.
8. Попрацюйте у групах. Підберіть до загадок Л. Глібова народні загадки за однією із названих спільних ознак.
Спільні ознаки між загадками Глібова і народними загадками можуть бути:
Загадка Глібова “Бачить — не бачить” і народна загадка “Ні думає, ні гадає, а других навчає” мають однакову відгадку — книжка.
Обидві загадки використовують прийом персоніфікації, надаючи книжці людські якості.
В обох загадках використано протиставлення (“бачить — не бачить”, “чути — не чує” у Глібова; “ні думає, ні гадає, а навчає” у народній).
Загадки схожі за типом зіставлення — протиставлення людських якостей, яких насправді книжка не має, з її справжньою функцією — навчати.
9. Розгляньте ілюстрації до акровіршів і загадок Л. Глібова. Чи відповідають вони змістові творів?
Розглядаючи ілюстрацію Галини Сокиринської до загадки “Котилася тарілочка”, можна помітити, що вона добре відповідає змісту твору. На малюнку зображено основні образи загадки: сонце як “золота тарілочка”, що котиться по небу, темна ніч-”баба”. Ілюстрація передає казковий, жартівливий настрій загадки і допомагає краще уявити її образи.
Домашнє завдання
1. Підготуйте біографічний етюд про Л. Глібова
Леонід Глібов (1827—1893) — видатний український байкар, поет, драматург, педагог і громадський діяч. Народився 5 березня 1827 року в селі Веселий Поділ на Полтавщині в родині управителя помістя магнатів Родзянків. Початкову освіту здобув удома, а з тринадцяти років навчався в Полтавській гімназії, де написав свої перші вірші.
Через хворобу змушений був залишити гімназію й повернутися до батьків. Після прочитання «Кобзаря» Тараса Шевченка та «Приказок» Євгена Гребінки почав писати українською мовою. Навчаючись у Ніжинському ліцеї вищих наук, створив свої перші байки, серед яких «Вовк і Кіт», «Лебідь, Щука і Рак», «Зозуля й Півень».
Після закінчення ліцею працював учителем історії та географії у дворянському училищі на Поділлі та географії в чоловічій гімназії Чернігова. У 1863 році видав збірку «Байки Леоніда Глібова», яка містила 36 творів, але через Валуєвський циркуляр майже весь наклад було знищено. У 1872 році вдалося видати другу збірку байок, а в 1882 році — її перевидати.
Глібов також писав загадки, акровірші та жарти для дітей, які публікував під псевдонімом «Дідусь Кенир». Цей псевдонім походить від прізвиська його батька, якого називали «Кенир» через спів канарки.
Його ліричний твір «Журба» («Стоїть гора високая») став народною піснею завдяки музиці Миколи Лисенка. Леонід Глібов майстерно володів словом, що підтверджують його байки, загадки та акровірші.