Пригадайте!
Які давньогрецькі міфи вам відомі?
Мені відомо чимало давньогрецьких міфів. Наприклад, міфи про створення світу та богів-олімпійців на чолі із Зевсом. Також є великі цикли міфів про героїв, таких як Геракл та його 12 подвигів, або про Тесея, який переміг Мінотавра. Окремо можна виділити міфи про аргонавтів та їхній похід за золотим руном.
Про що йдеться в міфах троянського циклу?
У міфах троянського циклу йдеться про довготривалу війну між ахейцями (греками) та троянцями. Все почалося через викрадення Єлени, дружини спартанського царя Менелая, троянським царевичем Парісом. Об’єднане грецьке військо на чолі з Агамемноном обложило Трою. Війна тривала десять років і в ній брали участь знамениті герої, як-от Ахілл та Гектор. Міфи описують численні битви, подвиги, втручання богів у хід війни та завершуються хитрістю греків — троянським конем, завдяки якому їм вдалося захопити й зруйнувати Трою.
Скориставшись «хмарою» слів, розкажіть, яким богам і богиням поклонялися русичі та з якою стихією чи явищем пов’язували кожного / кожну з них.
Судячи з «хмари» слів, русичі поклонялися багатьом богам, уособлюючи сили природи та різні аспекти життя. Ось деякі з них та їхній зв’язок зі стихіями та явищами:
- Перун — бог грому та блискавки.
- Дажбог — бог сонця та достатку, вважався сином Сварога.
- Велес — покровитель худоби та пастухів, багатства.
- Стрибог — бог вітру.
- Сварог — бог неба, вогню та ковальства.
- Леля — богиня кохання.
- Род — творець усього живого, уособлення єдності роду.
- Жива і Дана — богині життя та води відповідно.
- Білобог і Чорнобог — уособлення добра і зла, світла й темряви.
Пригадайте сюжети оповідей «Дажбог і Жива» та «Калина», які ви вивчали в попередніх класах. Чому перший твір за жанром — міф, а другий — легенда?
Твір «Дажбог і Жива» є міфом, оскільки в ньому розповідається про богів, створення світу та пояснюються природні явища. У цьому міфі Дажбог, бог Сонця, сходить на землю і зустрічає богиню життя Живу. Від їхнього союзу народжуються діти, які дають початок українському народу. Це типова ознака міфу — оповідь про божественних істот та їхній вплив на створення світу та людей.
Твір «Калина» — це легенда. Вона розповідає про трагічну історію дівчини на ім’я Калина, яка завела ворогів у болота, рятуючи своє село, але й сама загинула. На місці її загибелі виріс кущ із червоними ягодами, який люди назвали калиною.
Легенди, на відміну від міфів, часто пояснюють походження певних назв (рослин, місцевостей) і розповідають про надзвичайні події, що сталися з людьми, а не богами. У тексті згадується, що в українських легендах дівчина може перетворитися на дерево з горя чи туги.
Поміркуйте!
Визначте ознаки міфічного мислення у творах «Берегиня», «Сокіл-Род» і «Дажбог і Жива».
«Берегиня»: У цьому міфі світ і люди створюються богами. Берегиня — це богиня, яка захищає людей, вона є уособленням добра і захисту. Це яскравий приклад антропоморфізму (богиня-захисниця) та символізму (Берегиня як символ дому, землі, захисту). Магічність мислення проявляється у самому акті створення світу та людей божественними силами.
«Сокіл-Род»: Тут ми бачимо міф про створення світу з яйця, яке зніс чарівний птах Сокіл-Род. Це прояв магічності мислення (світ з’являється дивовижним чином) та символізму (яйце є символом зародження нового життя і цілого Всесвіту). Також тут присутній анімізм, адже птах виступає як жива, розумна і творча сила.
«Дажбог і Жива»: Цей твір розповідає про союз бога Сонця Дажбога та богині життя Живи, від якого народжуються діти — прабатьки людей. Це класичний приклад антропоморфізму, оскільки боги поводяться як люди: закохуються, створюють сім’ю. Символізм тут у тому, що Дажбог уособлює небесне світло, а Жива — земне життя і родючість. Їхній союз є урівноваженням суперечностей (небесне і земне), а створення з їхньої волі цілого народу — це прояв магічного мислення.
Поміркуйте!
Розкрийте символіку візерунків на зображених рушниках.
На зображених рушниках можна побачити такі ключові символи:
- Дерево життя: Центральним мотивом на багатьох рушниках є стилізоване Дерево життя. Це один з найважливіших образів у праукраїнській міфології, що символізує єдність трьох світів: підземного (минуле, предки), земного (сьогодення, люди) та небесного (майбутнє, боги). Воно також є символом роду, сім’ї та зв’язку поколінь.
- Квіти та рослини: Квіткові орнаменти, особливо червоні, символізують родючість, любов, красу та безперервність життя. Часто на рушниках вишивали калину або маки. Калина, наприклад, є символом України, дівочої краси та роду.
- Птахи: Часто біля Дерева життя зображують птахів. Вони можуть символізувати душі предків, які оберігають рід, або бути посередниками між світами. Пара птахів — це символ любові, вірності та створення нової сім’ї.
- Геометричні орнаменти: На рушниках також присутні геометричні візерунки, традиція яких, як зазначено у тексті, може сягати ще трипільської культури. Ці символи часто слугували оберегами.
- Кольори: Переважно червоний колір на білому полотні. Червоний символізує життя, енергію, любов і сонце, а білий — чистоту та святість.
Розгляньте репродукцію картини сучасного українського художника О. Шупляка «Гопак». Чи вдалося митцеві передати на полотні міфічну символіку танцю? Як саме?
Так, художнику Олегу Шупляку безперечно вдалося передати міфічну символіку танцю. Він зробив це через поєднання реалістичного зображення з глибокими символами:
- Зв’язок земного і небесного: Центральна фігура козака, що злетів у стрибку, ніби зависла між землею, де танцюють люди, та зоряним небом. Це є візуальним втіленням ідеї Дерева життя як моста між світами. Танець стає ритуалом, що поєднує світ людей зі світом богів та предків.
- Магічність і політ: Сам стрибок танцюриста виглядає надприродним, невагомим. Це відсилає до магічного мислення, віри в диво та можливість людини вийти за межі звичайного фізичного світу. Білий птах, що летить поруч, підсилює відчуття польоту і може символізувати душу або вільного духа.
- Коло як символ сонця і єдності: Люди на землі танцюють у колі, що є давнім солярним символом, а також знаком єдності громади, неперервності життя.
- Прихований образ: Вся композиція (танцюрист, дерева, хати) створює прихований образ обличчя великого козака-пращура. Це може символізувати дух роду, колективну силу народу, який споглядає за своїми нащадками, що є відлунням культу предків.