ПЕРЕВІРЯЄМО
1. Прізвища яких козаків згадано в пісні “Ой на горі та женці жнуть”?
- Дорошенко
- Сагайдачний
2. У пісні відтворено
В проводи козаків у похід
3. Події, про які йдеться в пісні, відбуваються
А улітку
АНАЛІЗУЄМО
4. Опишіть детально картину, що постає у вашій уяві, коли ви читаєте перші три куплети пісні
Картина, що постає в уяві при читанні перших трьох куплетів: На високій горі селяни жнуть пшеницю під палючим сонцем. Внизу, долиною, марширує козацьке військо. Попереду гарцює на коні гетьман Дорошенко, ведучи за собою запорожців. Військо велике, добре озброєне, козаки бадьорі та завзяті. Позаду війська їде на коні отаман Сагайдачний. Козаки йдуть у похід захищати рідну землю.
5. Що пропонують козаки Сагайдачному. Знайдіть у тексті й зачитайте відповідь отамана Як ця відповідь його характеризує
Козаки жартома пропонують Сагайдачному повернутися до дружини, яку він “проміняв на тютюн та люльку”. Сагайдачний відповідає: “Мені з жінкою не возиться, А тютюн та люлька Козаку в дорозі Знадобиться!” Ця відповідь характеризує Сагайдачного як справжнього козака, відданого військовій справі. Особисте життя для нього менш важливе, ніж обов’язок захищати Батьківщину. Люлька і тютюн - невід’ємні атрибути козацького побуту.
6. Доведіть на основі пісні «Ой на горі та женці жнуть», що народ опоетизовував козаків-оборонців і прихильно до них ставився
- Козаки зображені хоробрими воїнами, які йдуть боронити рідний край
- Гетьман Дорошенко гордо веде за собою військо
- Сагайдачний - досвідчений отаман, для якого військова справа понад усе
- Козаки жартують, підтримують бойовий дух
- Вони озброєні й готові до походу Прихильне ставлення народу відчувається в тому, як селяни провожають козаків, у повазі до ватажків, у гордості за своїх захисників.
7. Якими із запропонованих слів можна передати настрій козаків? Обґрунтуйте вибір кожного слова
- Жартівливий - козаки жартома пропонують Сагайдачному повернутися до дружини, яку він проміняв на тютюн і люльку. Це свідчить про їхній веселий, грайливий настрій.
- Бадьорий - пісня ритмічна й енергійна, під неї марширує козацьке військо. Козаки сповнені завзяття, готові до походу, їхній настрій піднесений і бадьорий.
- Веселий - попри те, що козаки йдуть у похід назустріч небезпеці, вони не сумують. Навпаки, їхній настрій веселий, вони жартують, підбадьорюють одне одного, як от у рядках “Гей, хто в лісі, озовися! Та викрешем вогню, Та закурим люльку. Не журися!”
Такі слова як “тужливий”, “пригнічений”, “іронічний”, “сумний” не пасують до настрою козаків у цій пісні. Козаки зображені хоробрими, відважними воїнами, які оптимістично й завзято вирушають захищати рідну землю. Сум, туга, пригніченість тут не прослідковуються.
8. Знайдіть у пісні вигуки й повтори Поясніть їхню роль у тексті Чи допомагають вони, на вашу думку, передати злагоджений рух кінноти. Для чого в козацьких піснях часто використовували ці художні засоби?
У пісні “Ой на горі та женці жнуть” використано такі вигуки і повтори:
- Повторюються також рядки “Гей, долиною, Гей, широкою” після кожного куплету.
Ці повтори і вигуки виконують кілька функцій:
- Вони задають ритм маршу, під який крокує козацьке військо. Повтори імітують ритмічний звук кроків.
- Вигук “Гей” надає пісні енергійності, бадьорості, підкреслює піднесений настрій козаків.
- Повтори рядків об’єднують куплети в єдину композицію, роблять пісню цілісною.
- Використання цих засобів допомагає передати злагоджений рух кінноти, маршування війська.
В козацьких піснях часто використовували повтори й вигуки, щоб зробити їх ритмічними, надати їм маршового звучання. Ці засоби підкреслювали військовий дух пісень, їхню енергійність, спонукали до дії. Повтори також полегшували запам’ятовування тексту.
9. В одному з варіантів пісні «Ой на горі та женці жнуть» є такі рядки
Посередині пан хорунжий,
Під ним кониченько.
Під ним вороненький
Сильне-дужий
Знайдіть у цих рядках постійний епітет. Поясніть, що він означає. За потреби скористайтеся словником
У рядках “Під ним кониченько, Під ним вороненький” вжито постійний епітет “вороненький”. Він означає “чорний як ворон”. Це традиційний фольклорний епітет для означення масті коня. У козацьких піснях кінь часто зображується вірним супутником козака
10. Визначте провідний мотив (провідні мотиви) твору
Провідні мотиви пісні “Ой на горі та женці жнуть”:
- проводи козаків у похід, готовність захищати Батьківщину
- звеличення козацької звитяги, хоробрості, патріотизму
- відданість козаків своїй справі, військовому обов’язку
- єдність і згуртованість козацького війська
11. Доведіть, що «Ой на горі та женці жнуть» - козацька пісня
“Ой на горі та женці жнуть” - козацька пісня, оскільки:
- у ній зображено козацьке військо на чолі з Дорошенком і Сагайдачним
- пісня оспівує козацькі чесноти - відвагу, завзяття, вірність обов’язку
- у ній відтворено реалії козацького життя - військові походи, зброю, люльку
- використано типові для козацьких пісень образи - долина, військо запорозьке
- пісня ритмічна, енергійна, під неї марширували козаки
- вона передає романтику і звитягу козацької доби, уславлює козаків-захисників
МІРКУЄМО
12. Які почуття, емоції, на вашу думку, приховано в душі Сагайдачного? Поясніть свою відповідь. Яке значення для розуміння внутрішнього стану персонажа має останній рядок пісні - “Не журися”
Думаю, в душі Сагайдачного приховані такі почуття й емоції:
- Відданість козацькій справі, обов’язку захищати Батьківщину. Для нього військове життя, походи важливіші за особисте щастя.
- Патріотизм, любов до рідної землі. Сагайдачний готовий жертвувати собою заради України.
- Гордість за те, що він козак, частина славного війська. Бути козаком для нього велика честь.
- Можливо, десь у глибині душі є й сум за родиною, дружиною, мирним життям. Але обов’язок для нього понад усе.
- Бадьорість духу, оптимізм, готовність до випробувань. Сагайдачний не сумує, а жартома відповідає козакам.
Останній рядок пісні “Не журися!” дуже важливий для розуміння внутрішнього стану Сагайдачного і козаків загалом. Він свідчить, що попри небезпеку, труднощі походу, розлуку з рідними, козаки не впадають у відчай. Навпаки, вони підбадьорюють одне одного, закликають не журитися.
Цей рядок показує силу козацького духу, стійкість, здатність долати будь-які перешкоди. Козаки вірять у свою справу, у перемогу й один в одного. “Не журися!” звучить як бойовий заклик, гасло, що єднає козаків. Отже, попри можливий сум в глибині душі, і Сагайдачний, і все козацтво сповнені насамперед бадьорості, завзяття і віри в щасливе майбутнє.
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
13. Створіть асоціативне гроно до слова козаки
Ось асоціативне гроно до слова “козаки”:
відвага патріотизм козаки воля побратимство шабля Січ козаки степ вороний кінь
14. Знайдіть в інтернеті й послухайте козацькі пісні: “їхав козак на війноньку”, “їхав. їхав козак містом”, “Стоїть явір над водою”, “Ой на горі та женці жнуть” - і виконайте завдання одного з варіантів
Варіант А. Напишіть есе (5-6 речень) за мотивами прослуханих пісень.
Есе за мотивами козацьких пісень:
Козацькі пісні - це душа українського народу, відлуння славної доби лицарства і звитяги. Вони пробуджують почуття гордості за наших предків, які мужньо боронили рідну землю. Слухаючи ці пісні, поринаєш у світ козацького побратимства, де панують відвага, воля і любов до Батьківщини.
Мелодії й слова торкаються найтонших струн серця, змушують співпереживати козакам, які, залишивши домівки, ішли захищати Україну. Ці пісні вчать, що свобода - найвища цінність, і за неї варто боротися до останнього подиху. Водночас вони сповнені ніжності й туги за рідним краєм, за коханими, яких доводилося залишати.
Козацькі пісні - невичерпне джерело сили та натхнення. Вони нагадують нам, українцям, хто ми є і за що маємо боротися. І сьогодні, як ніколи, ці пісні актуальні й потрібні, адже знову йде війна за волю України. Дух козацтва живе в цих піснях і в наших серцях.