Зміст
Ой на горі та женці жнуть
ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ
1. Доведи, що «Ой на горі та женці жнуть…» — козацька пісня.
“Ой на горі та женці жнуть…” - це козацька пісня, бо в ній згадуються козаки та їхні ватажки (Дорошенко і Сагайдачний). Також описується похід козацького війська
2. У пісні не описано козацьких ватажків, не розповідається про їхні подвиги, але ти, напевне, відчуваєш ставлення народу до них. Якими постають гетьмани Дорошенко й Сагайдачний у пісні? Відповідь підтвердь цитатами.
Дорошенко постає як хороший ватажок: “Попереду Дорошенко / Веде своє військо, / Військо запорозьке / Хорошенько”. Сагайдачний зображений як відданий козацькій справі, але “необачний”: “А позаду Сагайдачний, / Що проміняв жінку / На тютюн та люльку, / Необачний”.
3. Чому Сагайдачний «проміняв жінку / На тютюн та люльку, / Необачний»? Як цей учинок його характеризує?
Сагайдачний проміняв жінку на тютюн і люльку, бо для козака найважливішим було служіння справі, а не особисте життя. Це характеризує його як відданого козака, для якого обов’язок важливіший за сім’ю.
4. Ти вже знаєш, що в козацьких піснях відображено внутрішній стан героя в певний момент життя. Спробуй відтворити почуття й емоції Сагайдачного. Відповідаючи, спирайся на текст твору.
Сагайдачний, мабуть, відчуває відданість козацькій справі та готовність до походу. Він не журиться через відсутність жінки, а радіє, що має все необхідне для походу: “Мені з жінкою не возиться, / А тютюн та люлька / Козаку в дорозі / Знадобиться!”
5. Чому в пісні поряд з образами воїнів відтворені образи мирних женців?
Образи мирних женців поряд з козаками показують, що козаки захищають свій народ і свою землю.
6. Визнач настрій пісні. Обґрунтуй свою думку.
Настрій пісні бадьорий і піднесений. Це видно з маршового ритму та закличних рядків: “Гей, долиною, / Гей, широкою, / Козаки йдуть”.
7. Назви художні засоби, які допомагають передати маршовий, закличний характер твору.
Художні засоби, які передають маршовий характер: повтори (“Гей, долиною, / Гей, широкою”), ритмічність, окличні речення.
8. У чому пафос твору?
Пафос твору - уславлення козацтва, їхньої відваги та відданості справі.
9. Кого із сучасних полководців тобі нагадує Сагайдачний? Чим саме?
Сагайдачний нагадує сучасних українських полководців своєю відданістю справі захисту України та військовою майстерністю. Як і Сагайдачний, сучасні українські воєначальники демонструють тактичну і стратегічну майстерність у боротьбі з ворогом, захищаючи рідну землю.
10. Доведи тезу: сьогоднішні подвиги наших полководців і воїнів змінять назавжди хід історії, як колись це зробили козаки та їхні гетьмани.
Сьогоднішні подвиги українських воїнів та полководців, як і подвиги козаків у минулому, змінюють хід історії, бо:
- Вони захищають незалежність та територіальну цілісність України.
- Їхня боротьба привертає увагу всього світу та змінює геополітичну ситуацію.
- Вони демонструють незламність духу українського народу, як це робили козаки.
- Їхні дії впливають на майбутнє не лише України, а й усієї Європи.
11. Опиши образ П. Конашевича-Сагайдачного, створений на полотні Н. Павлусенко.
На полотні Н. Павлусенко Петро Конашевич-Сагайдачний зображений як:
- Чоловік віком 42-50 років.
- Одягнений у парадний гетьманський одяг.
- З атрибутами влади гетьмана.
- З рішучим та мудрим виразом обличчя, що відображає його характер як талановитого полководця та політика.
Ой у лузі та ще й при березі
ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ
1. Який епізод із життя козака відтворений у пісні? Перекажи його своїми словами.
У пісні відтворено епізод народження козака та його підготовку до військового походу. Молода дівчина народжує сина в зеленій діброві, але не дає йому щастя й долі, лише чорні брови. Потім козак готується до походу, попри можливу небезпеку.
2. Визнач настрій пісні. Обґрунтуй свою думку.
Настрій пісні сумний і тривожний. Це видно з рядків про відсутність щастя й долі у козака та з попередження про майбутній похід. Але в кінці з’являється рішучість козака, що додає оптимізму.
3. Як у творі поєднано громадянські та родинні мотиви? Відповідь підтвердь цитатами.
Громадянські та родинні мотиви поєднані через образ козака. Родинні: “Породила молода дівчина / Хорошого сина”. Громадянські: “Убирайся, молодий козаче, / Завтра, завтра похід буде!”
4. Чому оповідач зазначає, що мати «не дала тому козакові / Ні щастя, ні долі»?
Оповідач говорить, що мати не дала козакові щастя й долі, бо народження козака в ті часи означало важке життя, повне небезпек і розлук з рідними.
5. Прочитай пояснення про художній паралелізм. Наведи два приклади художнього паралелізму в пісні. Яка його мета?
Приклади художнього паралелізму:
- “Розвивайся й ти, сухий дубе, / Завтра мороз буде!.. / Убирайся, молодий козаче, / Завтра, завтра похід буде!”
- “Я морозу та ще й не боюся, — / Зараз розів’юся”. - / “Я походу та ще й не боюся, / Зараз, зараз уберуся!..”
Мета - показати зв’язок між природою і життям козака, підкреслити його рішучість.
6. У піснях уживають постійні епітети. Наприклад, козак — тільки молоденький, орел — сизокрилий, кінь — вороненький. Випиши з пісні в робочий зошит п’ять постійних епітетів.
П’ять постійних епітетів з пісні:
- молода дівчина
- хороший син
- зелена діброва
- чорнії брови
А вже років двісті
ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ
1. Доведи, що мотив пісні — туга народу за правами України та засудження гетьмана Богдана Хмельницького за те, що віддав Україну в московську неволю. Який ще мотив звучить у пісні? Цитуй уривки з твору.
Мотив туги за правами України та засудження Богдана Хмельницького видно з рядків:
“Ой ти, Богдане, гетьмане, / Запродав ти Україну і мене.""Запродав в тяжкую / Московську неволю.”
Інший мотив - заклик до боротьби за волю:
“Кинь плуг, козаче, бери ніж, / Там, де здибав воріженька, та й заріж!”
2. Яке правильне виконання цієї пісні — бадьоре й закличне, гнівне і непримиренне чи тужливе та сумне? Свою думку обґрунтуй.
Правильне виконання цієї пісні має бути гнівним і непримиренним. Це видно з закликів до боротьби та гострої критики московського поневолення.
3. Поясни значення рядків: «А вже років двісті, / Як козак в неволі». Кого уособлює узагальнений образ козака?
Образ Богдана Хмельницького відтворено негативно: “Ой ти, Богдане, гетьмане, / Запродав ти Україну і мене.""Нерозумний гетьмане Богдане!”
Тут використано звертання та епітет “нерозумний”.
4. Як у пісні відтворено образ гетьмана Богдана Хмельницького? Прочитай відповідні рядки. Визнач художні засоби, які характеризують цей образ.
Драматичний пафос твору - у заклику до боротьби: “Зроби з серпа спис, / А з коси - шаблюку, / Души воріженька, / Де здибав, гадюку”
5. У чому драматичний пафос твору? Прочитай рядки, які закликають народ виборювати волю і мститися московським поневолювачам за знущання.
Драматичний пафос твору - у заклику до боротьби: “Зроби з серпа спис, / А з коси - шаблюку, / Души воріженька, / Де здибав, гадюку”
6. У чому сучасність цієї пісні?
Сучасність пісні в тому, що вона закликає до боротьби за незалежність України, що актуально і сьогодні.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Накресли в зошиті таблицю й, користуючись поясненням у підручнику, запиши художні особливості козацьких пісень.
Відповідно до інформації в підручнику, художні особливості козацьких пісень такі:
- Увагу приділено не змалюванню боїв і подвигів, а відображенню почуттів і думок, пов’язаних із козацьким життям.
- Часто використовується персоніфікація: кінь оплакує вбитого козака, зозуля несе вісточку рідним, сокіл розповідає орлові про загибель козака, ворон віщує смерть.
- Багата символіка: орел, сокіл - символи сильного, хороброго юнака; висока могила - символ козацької звитяги; каркання ворона символізує попередження про смерть; червона китайка - символ козацької слави.
Отже, художні особливості козацьких пісень можна узагальнити так:
Художні особливості козацьких пісень |
---|
1. Трагічний та героїчний пафос |
2. Персоніфікація |
3. Символіка та метафори |