РОЗДІЛИ: «РОМАНТИЧНА І РЕАЛІСТИЧНА ПРОЗА XIX СТОЛІТТЯ», «ДРАМАТУРГІЯ XIX СТОЛІТТЯ»
ВАРІАНТ 1
Частина 1
Словесний портрет Марусі за планом
1. Маруся — головна героїня однойменного твору Марка Вовчка.
Маруся є центральним персонажем історичної повісті, у якій авторка змальовує події часів Руїни та боротьбу за українську державність у XVII столітті.
2. Українська дівчинка як символ відваги.
Маруся виступає втіленням народної мужності, оскільки добровільно бере на себе небезпечну місію порятунку січовика заради визволення рідної землі.
2.1. Родина Марусі.
Дівчинка зростала на хуторі в родині Данила Чабана, де шанували козацькі звичаї та підтримували зв’язки з тими, хто дбав про долю України.
2.2. Портретна характеристика.
Маруся була зовсім маленькою, «все одно що макове зерно», мала хрустку й тендітну постать та незвичайно блискучі, проникливі очі.
2.3. Особливості характеру дівчинки.
Героїня відрізнялася надзвичайною кмітливістю, розважливістю та бадьорістю духу. Вона виявляла виняткову витримку, залишаючись спокійною навіть в оточенні ворогів.
3. Подвиг Марусі.
Вона вивела запорожця з оточення, сховавши його на возі з сіном, а пізніше стала його поводатаркою, щоб допомогти доставити таємний лист гетьману в Чигирин.
4. Маруся як дитина війни.
Дівчинка жила в жорстоку епоху, бачила палаючі села й загибель людей, через що мала не по-дитячому серйозні думки про людську недоброту та долю свого народу.
5. Значення образу Марусі.
Образ Марусі став символом жертовності та любові до Батьківщини.
Частина 2
1. НЕ є ознакою романтизму
А об’єктивне зображення дійсності.
Романтизм як мистецький напрям ґрунтується на культі почуттів, а не розуму, та ідеалізації минулого. Об’єктивне, всебічне й правдиве відтворення дійсності, де панує раціоналізм, є визначальною рисою реалізму.
2. Зразком драматичного твору, у якому висміяно комплекс національної меншовартості, є
В «За двома зайцями».
Через використання суржику та прагнення Голохвастова й Проні Прокопівни говорити «по-модньому» автор висміює їхнє лицемірство та зречення рідної мови.
3. Про романтичного героя йдеться в кожному рядку, ОКРІМ
Б типова особистість.
Романтичний герой — це завжди виняткова, непересічна особистість у надзвичайних обставинах, тоді як типізація характерів властива реалізму.
4. Музей, крісло-гойдалка, в’язниця — образи твору
Г «Врятувати Шевченка»
адже ці предмети та місця є ключовими елементами сюжету про мандрівку героїв у минуле.
5. Солопій, Грицько — герої твору
В «Сорочинський ярмарок»
оскільки Солопій Черевик та парубок Грицько Голопупенко є дійовими особами цієї повісті Миколи Гоголя.
6. Про життя в Україні часів Руїни йдеться у творі
Г Марка Вовчка
тому що її історична повість «Маруся» присвячена пригодам дівчинки саме в цей період історії України.
7. Михайло Старицький розбудовував
В театр корифеїв
оскільки він був одним із засновників та керівників цієї першої професійної української трупи.
8. Містить ремарки та репліки твір
Б «За двома зайцями»
бо цей твір є комедією, а ремарки й репліки — це характерні ознаки тексту драматичного роду.
9. Сукупність драматичних творів певного письменника, певної літератури називають
Г драматургією
10. У фрагменті твору Миколи Гоголя «Ряди млинів підіймали на важкі колеса свої широкі хвилі…» підкреслено
А метафору
оскільки неживим предметам приписують дії та властивості живих істот.
11. Художня деталь — червона хустка — наявна у творі
В Марка Вовчка.
У повісті «Маруся» головна героїня отримує від січовика червону хустку, яка слугує важливим символом та умовним знаком під час їхньої подорожі.
12. НЕ є образом розділу «Пастух Рашит»
Г Микола.
У цьому розділі діють козак-вивідник Швайка, татарин Рашит та юні джури Санько і Грицько, тоді як Микола є персонажем повісті Івана Нечуя-Левицького.
13. Увідповідніть твір з його жанром.
1 — Б («Причинна» за жанром є баладою).
2 — А («Добре торгувалось» належить до гумористичного жанру співомовки).
3 — Г («Микола Джеря» — це соціально-побутова повість).
4 — В («Сватання на Гончарівці» є драматичним твором, а саме комедією).
14. Увідповідніть героїв / героїнь одного твору з вчинком.
1 — Б Микола Джеря бунтує проти сваволі пана Бжозовського та разом із побратимами тікає на вільні землі.
2 — В Маруся, героїня твору Марка Вовчка, стає поводатаркою та провідницею для січовика, допомагаючи йому дістатися до гетьмана.
3 — А Явдокія Пилипівна (Сірчиха) вірить у вигадане багатство Голохвастова і прагне видати за нього свою дочку.
4 — Г Солопій Черевик, перебуваючи на ярмарку, бачить шматок червоної свитки, що викликає у нього містичний жах.
15. Увідповідніть автора з героями, яких він створив.
1 — Г (Григорій Квітка-Основ’яненко написав п’єсу «Сватання на Гончарівці», де головними дійовими особами є Прокіп Шкурат, Уляна та Олексій).
2 — А (Іван Нечуй-Левицький у повісті «Микола Джеря» змалював образи Миколи, Кавуна та пана Бжозовського).
3 — В (Михайло Старицький є автором комедії «За двома зайцями», героями якої є Прокіп Сірко, Проня та Галя).
4 — Б (Олександр Гаврош створив твір «Врятувати Тараса Шевченка», у якому діють Роман Попадинець, його син Ясь та поет Тарас Шевченко).
Частини 3—4 (зміст і мовленнєве оформлення)
Доведіть або спростуйте думку, що любов до мови, звичаїв, традицій робить нас не юрбою, а народом.
Теза: Я вважаю, що саме любов до рідної мови, спільних звичаїв та традицій перетворює групу людей на свідомий народ, оскільки ці речі створюють спільну історію та відчуття єдності.
Аргумент 1: Мова є основою мислення кожної нації. Коли люди розмовляють однією мовою, вони не просто передають інформацію, а зберігають свій унікальний погляд на світ і культурний код, який передали їм предки.
Аргумент 2: Традиції та звичаї працюють як «соціальний клей», що об’єднує різні покоління. Без них люди перетворюються на юрбу — випадкове скупчення осіб, які не мають спільної мети, цінностей та поваги до свого минулого.
Приклад 1: У повісті Івана Нечуя-Левицького «Микола Джеря» ми бачимо, як головний герой бореться за свою гідність. Для нього воля — це не лише відсутність панщини, а й можливість жити за традиціями своїх батьків, бути господарем на власній землі та зберігати свою ідентичність.
Приклад 2: У творі Олександра Гавроша «Врятувати Тараса Шевченка» показано, що навіть крізь час постать поета та його слово залишаються символом, навколо якого гуртуються люди. Це доводить, що культура та мова сильніші за в’язниці чи заборони, бо вони тримають народ разом.
Висновок: Отже, мова і традиції — це те, що дає нам коріння. Без них спільнота втрачає свою силу і стає просто натовпом, а з ними — перетворюється на непереможний народ.
Інший варіант відповіді:
Доведіть або спростуйте думку, що любов до мови, звичаїв, традицій робить нас не юрбою, а народом.
Любов до мови, звичаїв і традицій є фундаментом національної ідентичності, який перетворює групу людей на свідомий народ із власною історією та спільним майбутнім.
Перший аргумент: Мова — це головний інструмент національного відродження. Вона дозволяє народу усвідомити свою окремішність та захищає від «історичної непритомності». Без мови спільнота втрачає орієнтири й перетворюється на безлику масу.
Другий аргумент: Традиції та звичаї зберігають духовну пам’ять нації. Вони виховують у людей патріотизм та почуття гідності, що передаються через покоління як «кораблі думки». Це той духовний скарб, який робить народ незламним.
Приклад перший: Кобзарі та лірники в Україні протягом століть виконували думи, які розповідали про минуле й виховували національну свідомість. Тарас Шевченко вважав, що народна пісня і дума ніколи не загинуть, бо вони тримають дух українців.
Приклад другий: Героїня повісті Марка Вовчка Маруся символізує глибоку любов до рідної землі. Її жертовність доводить, що вірність звичаям і пам’ять про свою віру згуртовують народ навіть у найважчі часи Руїни.
Висновок: Пошана до рідного слова й предківських традицій об’єднує людей спільною метою, тому нація, яка шанує своє минуле, завжди матиме власне майбутнє
ВАРІАНТ 2
Частина 1
1. Проня — героїня твору Михайла Старицького.
Проня Прокопівна Сірко — головна героїня комедії «За двома зайцями», донька заможних київських міщан, яка понад усе хоче здаватися справжньою «панною» зі світського товариства.
2.1. Родина дійової особи, її роль у формуванні особистості.
Проня виросла в простій родині Сірків, де панували старі звичаї. Батьки її дуже любили й не шкодували грошей на навчання, тому віддали доньку в «пенсіон». Саме там вона набралася поверхових манер і почала зневажати спосіб життя своїх батьків, вважаючи його «мужицьким».
2.2. Портретна характеристика.
У творі Проня виглядає кумедно через своє намагання слідувати моді. Вона одягається занадто пишно та без смаку, використовує багато косметики та неприродні жести. Її зовнішність — це карикатура на багату даму, бо за дорогими сукнями ховається відсутність справжньої вишуканості.
2.3. Особливості вдачі героїні.
Проня дуже пихата, егоїстична та самовпевнена. Вона вважає себе надзвичайно розумною та освіченою, хоча насправді її знання дуже примітивні. Водночас вона наївна, бо через своє палке бажання вийти заміж за «благородного» Голохвастова не помічає, що той просто хоче її грошей.
2.4. Причина комплексу меншовартості.
Головна причина в тому, що Проня соромиться свого походження. Вона вважає рідну мову та традиції чимось нижчим, тому намагається розмовляти «по-модньому», перекручуючи слова. Це бажання бути кимось іншим і є виявом її внутрішньої невпевненості.
3. Значення образу Проні, його алегоричність.
Образ Проні Прокопівни є алегорією на людей, які зрікаються свого коріння заради фальшивого блиску. Старицький висміює «чужослів’я» та пристосуванство, показуючи, що людина без поваги до свого народу виглядає жалюгідно й безглуздо.
Частина 2
1. Марія Олександрівна Вілінська відома під псевдонімом —
В Марко Вовчок.
2. Андрій Крук є героєм твору —
Б «Маруся», де він згадується як один із гостей у хаті Данила Чабана.
3. Дівчину, яка допомагала січовікові, зображено у творі —
Б «Маруся», бо саме вона вивела козака з оточення та допомогла йому дістатися Чигирина.
4. На знак вшанування пам’яті сміливої Марусі, яка загинула, назвали Дівочою —
А могилу.
5. Твір «Микола Джеря» Іван Нечуй-Левицький присвятив
Б Миколі Лисенку.
6. Інтрига, анекдотичний сюжет із несподіваною розв’язкою, музикою і танцями лежать в основі
Б водевілю.
7. Про арешт Тараса Шевченка йдеться у творі
В Олександра Гавроша.
8. Прочитайте уривок про базар. Його взято із твору
Г «Врятувати Тараса Шевченка».
9. «Як і по нашій вулиці йде, то малі діти з нього сміються» — так характеризує кандидата в наречені
Б Уляна.
10. Прочитайте уривок пісні «Хусточко ж моя шовковая!». Фрагмент узято з твору, у якому
В дівчину хочуть видати заміж за багатого нелюба.
11. Прокіп Свиридович Сірко — міщанин, Явдокія Пилипівна — його жінка — це дійові особи твору
Б Михайла Старицького.
12. Твір «На Кожум’яках» тісно пов’язаний із твором
Б «За двома зайцями»
13. Увідповідніть твір з його жанром.
1 — А. «Микола Джеря» — це реалістична соціально-побутова повість про долю кріпака.
2 — В. «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка є соціально-побутовою комедією.
3 — Г. Твір «За двома зайцями» Михайла Старицького належить до жанру комедійної п’єси.
4 — Б. Твір «Маруся» Марка Вовчка — це історична повість про події часів Руїни.
14. Увідповідніть твір з цитатою, узятою з нього.
1 — Г: Опис ярмаркового гомону, возів із товарами та строкатого натовпу взято з повісті Миколи Гоголя.
2 — В: Портрет дівчини-українки з оксамитовими бровами та засмаглими щоками характеризує героїню твору Марка Вовчка.
3 — А: Пейзаж із описом річки Раставиці та села Вербівка відкриває першу частину повісті Івана Нечуя-Левицького.
4 — Б: Фрагмент про розмову французькою мовою та непаризький акцент франкоманів належить до твору Олександра Гавроша
15. Увідповідніть ім’я та прізвище автора / авторки з образами, які він / вона створив / створила.
1 — Г (Микола Гоголь: українське село, нечиста сила).
2 — А (Іван Нечуй-Левицький: сахарня, кріпацтво).
3 — Б (Марко Вовчок: січовик, бандурист).
4 — В (Олександр Гаврош: крісло, музей).
Частини 3—4 (зміст і мовленнєве оформлення)
Доведіть або спростуйте думку, що без минулого немає майбутнього.
Теза: Минуле є тим фундаментом, на якому нація формує свою ідентичність та будує власне майбутнє.
Аргумент 1: Знання історії та збереження традицій дозволяють народу усвідомлювати свою окремішність та зберігати духовну пам’ять поколінь.
Аргумент 2: Художня література відображає історичний контекст епохи, що допомагає сучасникам розуміти власне коріння та вчитися на досвіді предків.
Приклад 1: Повість «Микола Джеря» показує, як незламність і прагнення волі українського селянина в умовах кріпацтва заклали основи сучасного прагнення до справедливості.
Приклад 2: Образ Марусі Богуславки символізує нерозривний зв’язок із батьківщиною, який дає сили боротися за свій народ навіть на чужині.
Висновок: Тільки шануючи своє минуле, ми можемо уникнути «історичної непритомності» та стати справжніми господарями власної долі.
Інший варіант:
Теза: Минуле — це база даних і досвід, без яких неможливо побудувати нормальне життя завтра.
Аргумент 1: Минуле вчить нас не робити дурниць. Кожна помилка, зроблена раніше, — це урок. Якщо ми забуваємо цей урок, то «наступаємо на ті самі граблі» знову й знову, тупцюючи на місці замість того, щоб рухатися вперед.
Аргумент 2: Минуле формує нашу особистість. Ми є тими, ким ми є, завдяки подіям, які пережили, та вихованню, яке отримали від батьків. Відмовитися від минулого — це стерти пам’ять про себе і стати «чистим аркушем» без характеру та переконань.
Приклад 1: У повісті «Микола Джеря» головний герой не хотів бути рабом-кріпаком саме тому, що мав приклад вільного життя і розуміння людської гідності. Його минуле (виховання, традиції) не давало йому змиритися з несправедливістю, і це визначило його подальшу долю — він утік шукати волю.
Приклад 2: У творі «Врятувати Тараса Шевченка» герої потрапляють у минуле і розуміють: якщо там щось зміниться (наприклад, не стане поета), то їхнє сучасне життя теж зруйнується. Це доводить простий закон життя: наше сьогодні — це прямий наслідок нашого вчора.
Висновок: Отже, минуле не можна ігнорувати. Це фундамент, на якому стоїть наше життя. Хто пам’ятає свій досвід, той має шанси побудувати успішне майбутнє.