Запитання та завдання зі сторінки 258 (277)
1. Які були історичні підстави для утвердження класицизму у Франції XVII століття?
У Франції зміцнилася королівська влада, тому виникла потреба у вихованні законослухняних підданців, готових служити державі. Мистецтво класицизму мало утверджувати авторитет цієї влади.
2. Який новий тип громадянина став актуальним для французького суспільства?
Актуальним став тип законослухняного підданця, який готовий служити державі та «його величності королю».
3. Розкажіть про особливості мистецтва класицизму. Чим класицизм відрізнявся від ренесансного світогляду, а чим від барокового?
Класицизм опирався на раціоналізм (розум) та ідею громадянського обов’язку. Він відрізнявся від Ренесансу тим, що відкидав «безпідставний оптимізм», а від бароко — тим, що не приймав «бездіяльний песимізм».
4. Поясніть сутність головного конфлікту у класицистичній літературі.
Це вибір між почуттями (тим, що хочеться) і обов’язком (тим, що треба робити). Герой повинен керуватися розумом і, поборовши свої слабкості, обрати обов’язок.
5. Що прихильники класицизму запозичили з античного мистецтва? Поясніть, чому класицисти обрали для себе взірцем саме античну літературу.
Класицисти запозичили давні сюжети, жанри та героїв, оскільки вважали античні твори ідеальним втіленням законів розуму. Сама назва напряму походить від слова classicus, що означає «зразковий».
6. Схарактеризуйте високі та низькі жанри. Назвіть класицистичні правила і закони.
До «високих» жанрів належали трагедія та ода (про монархів і героїв), а до «низьких» — комедія та байка (про простих людей). Головні правила: мистецтво має виховувати, а драматурги мусять дотримуватися правила трьох єдностей — дії, часу і місця.
7. Чи погоджуєтеся ви із класицистичним законом, що головне завдання мистецтва — виховувати, а не розважати? Відповідь обґрунтуйте.
На прикладі Мольєра видно, що мистецтво може поєднувати обидві функції: «висока комедія» не тільки розважає смішними ситуаціями, а й виховує, висміюючи людські вади.
8. Проведіть паралель між підтримкою митців у добу Августа (Давній Рим) і в часи короля Людовіка XIV (Франція XVII століття).
В обох випадках підтримка митців була державною політикою. Мистецтво мало прославляти мудрість правителя і справедливе керівництво державою, утверджуючи авторитет влади.
9. Розкажіть, чому до середини XVII століття комедійні жанри вважалися низькими жанрами.
Комедія вважалася суто розважальним жанром, завданням якого було просто посмішити публіку, часто непристойними жартами. Автори таких творів не ставили за мету втілювати глибокі ідеї.
Запитання та завдання зі сторінки 263 (282)
1. Назвіть особливості класицистичної комедії.
У класицизмі комедія перестала бути лише розважальним жанром, вона почала виховувати глядачів, висміюючи людські вади (скупість, лицемірство тощо). Персонажами були люди простого походження (купці, слуги), а мова стала простою, без брутальності. Також зберігалося правило трьох єдностей (дії, часу і місця), а характери героїв часто будувалися навколо однієї головної риси.
2. Доведіть, що Мольєр — творець високої комедії. Прокоментуйте його вислів: «Призначення комедії у тому, щоб розважати людей, виправляючи їх».
Мольєр став основоположником «високої комедії», бо поєднав народний гумор із законами високого мистецтва, надавши комедії повчального значення. Його вислів означає, що сміх має не просто веселити, а змушувати людей подивитися на себе зі сторони, побачити власні недоліки в комічних образах і виправитися.
3. Поясніть історичні причини проникнення буржуазії в аристократичні кола. Як, на вашу думку, дворянство ставилося до цього явища? Відповідь обґрунтуйте.
Аристократія бідніла через політику кардинала Рішельє, який обмежував її владу, тоді як буржуа багатіли й купували дворянські титули та маєтки, щоб увійти у вищі кола. Стара знать ставилася до них зі зневагою та насмішками, оскільки буржуа не мали вишуканих манер і смаку, що й показано в комедії.
4. Розкажіть, як відбулося становлення Мольєра як актора і драматурга.
Жан-Батіст Поклен відмовився від кар’єри юриста та батькового ремесла заради театру, взявши псевдонім Мольєр. Після невдачі в Парижі та боргів він 12 років мандрував провінцією, де писав п’єси для своєї трупи й набирався досвіду. Успіх прийшов після повернення в Париж, коли його виступ сподобався королю Людовіку XIV.
5. Порівняйте долі англійського драматурга Вільяма Шекспіра та французького драматурга Мольєра. Поміркуйте, що у них є спільного.
І Шекспір, і Мольєр були не лише драматургами, а й професійними акторами, які грали у власних п’єсах. Обидва керували своїми театральними трупами й залежали від прихильності монархів (королеви Єлизавети/Якова I та короля Людовіка XIV).
6. Яка подія при дворі Людовіка XIV стала поштовхом до створення комедії «Міщанин-шляхтич»?
Поштовхом став дипломатичний скандал під час візиту турецького посла у 1669 році. Посол пихато заявив, що кінь його султана прикрашений краще за французького короля, тому розгніваний Людовік XIV замовив Мольєру комедію, щоб висміяти турецькі церемонії.
Запитання та завдання зі сторінки 297 (278)
1. До якого соціального прошарку належить родина Журденів? Яким є, на вашу думку, їхнє фінансове становище?
Родина Журденів належить до міщан (буржуазії). Їхнє фінансове становище дуже заможне, адже пан Журден готовий витрачати шалені гроші на свої забаганки, вчителів та позичати великі суми аристократам.
2. Що стало найбільшою мрією пана Журдена?
Найбільшою мрією пана Журдена стало маніакальне бажання стати аристократом (дворянином).
3. Що у дії I яві 2 свідчить про бажання пана Журдена наслідувати стиль життя аристократів?
Про це свідчить його одяг: він вбрався у халат з індійської тканини лише тому, що кравець сказав, ніби так одягається вельможне панство. Також він кличе лакеїв без потреби, просто щоб продемонструвати, що вони в нього є, як у знатних людей.
4. Згадайте, що таке портрет у літературознавстві. З якою метою автор змальовує портрет Журдена?
Портрет — це зображення зовнішності та характеру героя. Автор змальовує портрет Журдена, щоб висміяти його несмак і безглузді намагання наслідувати чужі манери, створюючи карикатуру на буржуа, що пнеться у дворянство.
5. Як ви вважаєте, а чи розуміє Журден, у чому полягає сенс навчання? Які науки, на вашу думку, найбільше йому згодилися б?
Журден не розуміє справжнього сенсу навчання, для нього це лише спосіб наблизитися до аристократів (наприклад, написати любовну записку маркізі). Якби він мислив раціонально, як успішний купець, йому б більше згодилися арифметика чи економіка, а не фехтування й танці.
6. Хто користується довірливістю простака-Журдена? З якою метою усі йому лестять? Як контрастує поведінка домочадців та тих, хто приходить до Журдена?
Його довірливістю користуються вчителі, кравець та граф Дорант, які лестять йому виключно заради грошей. Поведінка домочадців (дружини, Ніколь) різко контрастує з цим: вони говорять правду в очі, сміються з його дивацтв і намагаються повернути його до реальності, тоді як сторонні підігрують його божевіллю заради наживи.
7. Як у дії II яві 9 виявляється його марнославство? Як ви гадаєте, що думали про Журдена в ту мить учні кравця?
Марнославство Журдена виявляється в тому, що він готовий вірити будь-яким лестощам і платити за них, аби почуватися «шляхетним». Учні кравця, найімовірніше, вважали його смішним дурнем і «дійною коровою», з якої легко виманити гроші, підігруючи його фантазіям.
8. Доведіть, що кравець — нахабний шахрай.
Кравець відверто дурить Журдена: запевняє, що тісні черевики не муляють (заперечує відчуття клієнта); виправдовує перевернуті квіти на тканині вигадкою, що так «носять аристократи»; і нахабно пошив собі костюм із тканини замовника, визнавши це в очі Журдену.
9. Дружина Журдена каже: «Мені просто сором дивитися на все, що ти виробляєш». Доведіть, що пані Журден більш розважлива, ніж її чоловік.
Пані Журден тверезо дивиться на речі: вона бачить, що з її чоловіка всі сміються , і розуміє, що аристократи (граф Дорант) лише виманюють у нього гроші. Крім того, вона дбає про справжнє щастя доньки, бажаючи їй чесного чоловіка, а не титулованого блазня, який буде нею зневажати.
10. Спробуйте уявити, яким було життя родини до того, як батько захопився дивною ідеєю. Чи існує реальна загроза благополуччю сім’ї? Відповідь обґрунтуйте.
До цього захоплення родина, ймовірно, жила спокійно і заможно, займаючись торгівлею та своїми справами. Тепер існує реальна загроза: фінансова — бо Журден роздає величезні суми шахраям і графам без надії на повернення , та родинна — бо він руйнує щастя доньки, змушуючи її вийти заміж за нелюба заради титулу.
11. Чому пан Журден відмовляється віддати за Клеонта свою дочку? Чи справді він думає про щастя Люсіль, коли каже: «Добра для дочки маю чимало, тільки почестей мені бракує, тож і хочу зробити з неї маркізу»?
Він відмовляє Клеонту лише тому, що той не шляхтич. Журден не думає про щастя Люсіль, його хвилює лише власне марнославство: він прямо каже, що має багатство, але йому бракує почестей, тому він хоче поріднитися зі знаттю, незважаючи на почуття доньки.
12. А як пані Журден ставиться до Клеонта? Прочитайте, які аргументи вона наводить на користь зятя нешляхетного походження (дія III ява 12)? Поясніть, чому для пані Журден титул не має значення? Чи погоджуєтеся ви з її поглядами? Чому?
Пані Журден прихильна до Клеонта і вважає, що доньці потрібен чоловік «до пари»: чесний, заможний і гарний, а не «шляхтянчик-жебрак». Вона наводить аргумент, що нерівний шлюб нещасливий: зять-аристократ буде дорікати доньці ріднею, а онуки соромитимуться бабусі. Я погоджуюся з нею, бо щастя будується на взаєморозумінні та повазі, а не на титулах.
13. Прочитайте відповідь Клеонта на запитання пана Журдена, чи шляхетного він роду. Чому проблема походження має для юнака принципове значення?
Клеонт чесно визнає, що він не шляхтич, бо вважає, що будь-який обман принижує порядну людину. Для нього принципово важливо не ховати своє справжнє походження і не видавати себе за того, ким він не є, навіть заради вигідного шлюбу.
14. Поміркуйте, який зміст вкладає Журден в поняття «шляхетство»?
Для Журдена «шляхетство» — це виключно зовнішня мішура: дорогий одяг, перуки, вміння фехтувати, танцювати та правильно вклонятися. Він не розуміє, що справжнє благородство — це риса характеру, а сприймає його лише як перепустку до вищого світу та джерело почестей.
Запитання та завдання зі сторінки 305 (286)
Працюємо над змістом твору
1. Доведіть, що граф Дорант обманює Журдена і діє з холодним розрахунком. Як ви гадаєте, чи мають для Журдена значення моральні якості його «шляхетного друга»? Чому
Граф Дорант цинічно використовує Журдена як «дійну корову»: він позичив у нього 15 800 ліврів і продовжує просити ще, прикриваючись дружбою. Крім того, Дорант залицяється до маркізи Дорімени за кошти Журдена, даруючи їй діаманти від свого імені та влаштовуючи обіди в домі міщанина. Для Журдена моральні якості графа не мають значення, адже він засліплений блиском титулу і вважає за велику честь, що вельможа, який говорить із королем, називає його своїм другом.
2. Поміркуйте, де проходить межа між поведінкою дивака і деспота. У чому, на вашу думку, полягає обов’язок Журдена як глави родини?
Межа проходить там, де дивацтва починають шкодити іншим. Журден стає деспотом, коли намагається силоміць видати дочку заміж за нелюба лише заради титулу, ігноруючи її почуття. Обов’язок глави родини — дбати про щастя та добробут дружини й дітей, а не марнувати статки на шахраїв і не ламати долю власної дитини заради своїх химер.
3. Як домочадці намагаються протистояти безглуздим вимогам глави родини? Як манія Журдена змушує близьких пристосовуватися?
Спочатку родина намагається протистояти прямо: пані Журден свариться і соромить чоловіка, Ніколь сміється, а Люсіль відмовляється виходити заміж за будь-кого, крім Клеонта. Оскільки раціональні доводи не діють на «збожеволілого» на дворянстві Журдена, близькі змушені пристосовуватися і вдаватися до хитрощів: вони розігрують комедію з турецьким султаном, щоб отримати згоду на шлюб.
4. Заповніть листок самоконтролю.
- Автор: Жан-Батіст Поклен (Мольєр).
- Назва твору: «Міщанин-шляхтич».
- Жанр: Комедія-балет (висока комедія).
- Тема: Висміювання прагнення буржуа будь-якою ціною потрапити до вищого світу та наслідувати аристократів.
- Головні герої: Пан Журден, пані Журден, Люсіль, Клеонт, граф Дорант, маркіза Дорімена, слуги Ніколь та Ков’єль.
- Ідея: Людина має цінуватися за своїми душевними якостями та вчинками, а не за титулами; засудження марнославства і самодурства.
Узагальнюємо та підсумовуємо
5. Поміркуйте, які позитивні риси притаманні характеру Журдена. Доведіть, що характер Журдена зіпсується зовсім, якщо він не відмовиться від «кумедних химер».
До позитивних рис Журдена можна віднести його енергійність, наївну довірливість і щире (хоч і хибне) бажання вчитися та пізнавати нове . Однак, якщо він не відмовиться від своїх «химер», він остаточно перетвориться на деспота для родини та посміховисько для людей, втративши і повагу, і свої статки через шахраїв.
6. Поясніть сутність протиставлення образів Журдена — Доранта; Журдена — Клеонта.
Протиставлення Журден — Дорант показує наївного міщанина, який має гроші, але не має титулу, та цинічного аристократа, який має титул, але не має грошей і совісті (обманює друга) . Протиставлення Журден — Клеонт — це конфлікт марнославства та гідності: Журден соромиться свого походження, а Клеонт чесно визнає, що він не шляхтич, і вважає будь-який обман принизливим.
7. Прокоментуйте назву комедії Мольєра.
Назва «Міщанин-шляхтич» містить у собі протиріччя (оксюморон), адже в ті часи неможливо було бути одночасно і міщанином, і шляхтичем. Ця назва підкреслює абсурдність намагань головного героя поєднати свою міщанську натуру з аристократичним статусом, що виглядає як карикатура.
8. Згадайте особливості сатири як виду комічного. У змалюванні яких образів Мольєр удався до сатири? Які риси людської вдачі засуджуються у творі?
Сатира — це гостре засудження та осміяння негативних явищ . Мольєр удається до сатири, змальовуючи образ графа Доранта (аморальність аристократії) та вчителів (лицемірство і жадібність). У творі засуджуються такі риси, як марнославство, пихатість, підлабузництво, скупість, тупість і намагання видавати себе не за того, ким ти є.
9. На прикладі комедії «Міщанин-шляхтич» поясніть особливості мольєрівського принципу «розважаючи повчати».
Мольєр не просто смішить глядача кумедними ситуаціями (як-от церемонія посвяти в «мамамуші»), а через сміх показує огидність людських вад . Глядач сміється над дурістю Журдена, але водночас вчиться не бути таким пихатим і цінувати справжні чесноти, а не зовнішній блиск.
10. Поміркуйте, чи змінюється впродовж твору характер хоч одного персонажа. А хто, на думку автора, повинен був змінитися під впливом його комедії?
Характери персонажів не змінюються, оскільки за законами класицизму акцент робився на одній сталій рисі вдачі (наприклад, Журден залишається сліпим у своїй пихатості до самого кінця). На думку автора, змінитися мали самі глядачі, які, побачивши свої вади зі сторони, повинні були їх виправити.
11. Сформулюйте головну повчальну думку цієї комедії.
Головна думка полягає в тому, що людина повинна залишатися собою і не соромитися свого походження . Мольєр доводить, що сліпе наслідування чужих манер робить людину смішною, а справжня шляхетність визначається душевними якостями, а не титулом чи одягом.
12. Які мольєрівські нововведення є в комедії «Міщанин-шляхтич»?
Мольєр створив новий жанр — комедію-балет, поєднавши драматичну дію з танцювальними номерами та музикою, що зробило виставу видовищною . Також він відмовився від віршованої форми на користь прози, щоб мова персонажів-буржуа звучала природніше , і підніс комедію до рівня «високого» жанру з глибоким змістом.
13. Які образи твору символізують протистояння двох соціальних прошарків: аристократів і буржуа?
Це образи пана Журдена та графа Доранта. Журден символізує багату буржуазію, яка має гроші, але не має смаку й маніакально прагне титулів . Дорант уособлює аристократію, яка втратила статки, але зберегла зверхність і готова на шахрайство заради грошей міщан.
14. Які явища в житті Франції XVII століття засуджує і висміює автор твору?
Автор висміює масове прагнення розбагатілих буржуа купувати дворянські титули та вдавати з себе знаь, не маючи для цього виховання . Також засуджується лицемірство збіднілих аристократів, шлюби з примусу (тиранія батьків) та сліпе захоплення модою.
15. Заповніть фішбоун. Аргументуйте свою думку.
Пов’язуємо новий матеріал із вивченим раніше
16. Чому про пана Журдена говорять, що він з’їхав із глузду?
Про нього так кажуть через його маніакальну одержимість ідеєю стати дворянином. Ця нав’язлива ідея настільки затьмарила його розум, що він відмовляється від здорового глузду: вірить у будь-які нісенітниці (наприклад, у посвяту в неіснуючий сан «мамамуші»), дозволяє шахраям дурити себе та готовий зруйнувати щастя власної доньки, аби лише мати зятя-шляхтича.
17. А через що втратив розум Дон Кіхот?
Дон Кіхот втратив розум через надмірне захоплення читанням лицарських романів. Він настільки повірив у написане, що переплутав вигадку з реальністю і вирішив сам стати мандрівним лицарем, щоб боротися зі злом.
18. Порівняйте божевілля Журдена і Дон Кіхота.
Божевілля Журдена егоїстичне і дріб’язкове: воно ґрунтується на марнославстві, бажанні похизуватися одягом та титулом заради власної вигоди. Божевілля Дон Кіхота — шляхетне та альтруїстичне: він прагнув захищати скривджених і відроджувати ідеали добра та справедливості, не шукаючи матеріальної вигоди.
19. Чому Дон Кіхота називають мудрим безумцем, а Журдена — телепнем?
Дон Кіхота називають «мудрим безумцем», бо навіть у своєму божевіллі він проповідує високі гуманістичні ідеали, вірність і честь. Журдена ж вважають «телепнем» (або йолопом), бо він не має високої мети, а є просто обмеженим, довірливим простаком, якого легко обдурити грубими лестощами заради грошей.
Застосовуємо теоретичні поняття
20. Які особливості властиві комедії як драматичному жанру?
Комедія — це драматичний жанр, який, на відміну від трагедії, має щасливий фінал. У ній за допомогою гумору, іронії та сатири висміюють людські вади або негативні явища, а комізм будується на характерах персонажів або кумедних ситуаціях.
21. Доведіть, що твір Мольєра «Міщанин-шляхтич» належить до жанру комедії.
Цей твір висміює людські вади (марнославство та дурість Журдена) і має щасливу розв’язку (весілля молодих пар), що є головними ознаками комедії. Крім того, автор використовує засоби комічного (гумор і сатиру) для виховання глядачів.
22. Чому твір Мольєра «Міщанин-шляхтич» має назву комедія-балет?
Мольєр фактично створив новий жанр, увівши у виставу танцювальні номери (балет), що зробило її більш видовищною та вишуканою. Комедія закінчується великим балетом, а танці є частиною сюжету (наприклад, церемонія посвяти в мамамуші).
23. Згадайте особливості класицистичного мистецтва. Доведіть, що комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич» належить до класицистичного напряму.
Твір належить до класицизму, оскільки він має виховне, а не лише розважальне значення. Характер головного героя побудований навколо однієї домінуючої риси (пиха), яка не змінюється протягом п’єси, що є вимогою цього напряму.
24. Поміркуйте, якими правилами класицизму керувався у своєму творі автор?
Автор керувався правилом трьох єдностей: єдність дії (одна головна сюжетна лінія), єдність часу (події тривають одну добу) та єдність місця (все відбувається в одному будинку Журдена). Також він дотримався правила про незмінність характерів героїв.
25. На прикладах вивчених вами драматичних творів поясніть відмінність між комедією і трагедією.
Трагедія закінчується катастрофою (смертю), а нещастя звалюються на героя ззовні і не залежать від його волі (доля, війна). Комедія ж має щасливий фінал, а герой сам стає причиною своїх проблем через власні недоліки та вчинки.
Виконуємо творчі завдання
26. Згідно з принципами класицизму людина у своїх вчинках повинна керуватися обов’язком, а не бажаннями. Придумайте приклад класицистичного конфлікту між бажанням і обов’язком.
Уявімо ситуацію: молодий полководець закоханий у принцесу ворожої країни. Його бажання — таємно втекти з коханою і жити щасливо. Його обов’язок — очолити армію своєї держави у битві проти країни цієї принцеси, щоб захистити свій народ.
27. На користь чого ви розв’яжете придуманий вами конфлікт?
Згідно з правилами класицизму, я розв’яжу цей конфлікт на користь обов’язку. Полководець повинен приборкати свої почуття, відмовитися від особистого щастя і вийти на бій, адже інтереси держави та честь для героя класицизму завжди важливіші за кохання.
Опановуємо ази професії літературного критика
Ось варіанти виконання творчих завдань. Ти можеш обрати один із них, який тобі найбільше до вподоби.
Варіант 1. Рецензія на комедію
1. Напишіть рецензію на комедію «Міщанин-шляхтич» Мольєра.
Рецензія на комедію Ж.-Б. Мольєра «Міщанин-шляхтич»
«Міщанин-шляхтич» — це геніальна комедія-балет французького драматурга Мольєра, створена у XVII столітті . Незважаючи на свій вік, п’єса залишається смішною та актуальною, адже людські вади мало змінилися.
Сюжет обертається навколо пана Журдена — багатого буржуа, який соромиться свого походження і понад усе мріє стати аристократом . Він наймає вчителів музики, танців, фехтування та філософії, хоча зовсім не має хисту до наук . Комізм ситуації полягає в тому, що Журден сприймає зовнішні атрибути (одяг, титули, поклони) як суть благородства. Він навіть відмовляється видати дочку Люсіль за коханого Клеонта, бо той не шляхтич . Кульмінацією стає сцена посвяти Журдена у вигаданий сан «мамамуші», яку влаштували слуга Ков’єль та Клеонт, переодягнені турками .
Головний герой, пан Журден, викликає суперечливі почуття. З одного боку, він смішний і наївний «телепень», якого дурять усі: від кравця до графа Доранта . З іншого боку, він стає справжнім домашнім тираном, який готовий пожертвувати щастям доньки заради власних амбіцій .
Автор майстерно розкриває тему людської глупоти й марнославства. Мольєр використовує сатиру, щоб показати: шляхетність — це не пір’я на капелюсі й не титул, а розум і чесність . Мені сподобалося, що комедія не просто розважає, а й навчає залишатися собою. Вона доводить, що сліпе наслідування моди робить людину посміховиськом. «Міщанин-шляхтич» — це чудовий приклад «високої комедії», яку варто прочитати кожному .
Варіант 2. Есе
3. Напишіть есе на тему «Хто вони — журдени сьогодення?»
Хто вони — журдени сьогодення?
Чи зникли пани журдени, коли минула епоха перук і камзолів? На жаль, ні. Вони просто змінили вбрання. Якщо герой Мольєра марив дворянством, то сучасні журдени марять «елітністю» та популярністю.
Сьогоднішній Журден — це людина, яка купує останню модель смартфона в кредит, щоб здаватися багатшою, ніж є насправді. Це ті, хто сліпо копіює стиль життя зірок з Instagram або TikTok, втрачаючи власну індивідуальність. Як і мольєрівський герой, який вдягав безглуздий халат, бо так носить «знатне панство» , сучасні люди часто женуться за брендами, не маючи власного смаку.
Журдени сьогодення так само довірливі. Вони вірять «інфоциганам» і шахраям, які обіцяють їм миттєвий успіх і статус, подібно до того, як вчителі й граф Дорант дурили наївного міщанина .
Отже, «журденівщина» — це не про статки чи походження, це про комплекс меншовартості. Це бажання видавати себе за когось іншого замість того, щоб бути собою. І поки люди будуть соромитися свого справжнього «я», комедія Мольєра залишатиметься дзеркалом нашого суспільства.
Варіант 3. Інтерв’ю (рольова гра)
4. Уявіть, що маєте можливість взяти інтерв’ю у головного героя. Підготуйте запитання і відповіді.
Інтерв’ю з паном Журденом
Я (Журналіст): Доброго дня, пане Журдене! Ви чудово виглядаєте. Розкажіть, будь ласка, про Ваш новий костюм.
Пан Журден: О, вітаю! Так, це останній писк моди. Мій кравець запевнив мене, що так одягається все придворне панство. А квіточки на тканині голівками донизу — це зараз найвищий шик! .
Я: Ми чули, що Ви берете багато уроків. Навіщо успішному буржуа вчитися танцювати менует чи фехтувати?
Пан Журден: Ви нічого не розумієте! Я хочу мати витончені манери, як у шляхтичів. До того ж, я закоханий в одну маркізу і мушу знати, як правильно вклонитися їй та написати ніжну записку .
Я: А як Ваша донька Люсіль? Ходять чутки, що Ви проти її шлюбу з Клеонтом.
Пан Журден: Цей Клеонт — звичайний міщанин, він навіть не соромиться про це говорити! А я хочу, щоб моя донька була маркізою, навіть якщо їй це не подобається. Я маю достатньо добра, мені бракує лише почестей .
Я: Пане Журдене, вітаю Вас з отриманням сану «мамамуші». Що це за титул?
Пан Журден: Це велика честь! Син турецького султана особисто присвятив мене в паладини. Тепер я рівний найкращим вельможам світу! .
Я: Дякую за розмову, пане. (Вбік: Як легко обдурити того, хто сам хоче бути обдуреним!)