Поясніть, як ви розумієте назву твору. Спрогнозуйте, що, на вашу думку, можуть символізувати журавлі та нетолочені трави в контексті цього твору?
Назва оповідання передає біль розлуки людей із рідною землею та спорожніння Полісся після Чорнобильської аварії. Журавлі символізують поліщуків, які змушені покидати свої гнізда-домівки, а також вірність рідному краю і світлу надію на повернення. Нетолочені трави — це образ покинутої, радіаційно забрудненої природи, яку люди залишили назавжди й де більше ніхто не ходитиме стежками, не коситиме сіна й не пастиме худоби.
Чому Настя не хотіла переїжджати в хату сина?
Стара хата була для неї не просто житлом, а живим родинним осередком. Бабуся вірила, що в печі мешкає добрий домовичок, якого треба щодня гріти димом, а на свята на покуті збираються духи всього її роду. Вона не уявляла свого життя без цих спогадів і відчувала, що її душа міцно приросла саме до цієї оселі.
Що було для бабусі сенсом життя?
Сенс життя для Насті полягав у щирій турботі про родину, збереженні пам’яті про предків, глибокому шануванні природи та допомозі людям. Будучи знахаркою-рятівницею, вона безкорисливо зцілювала інших своїм добрим дотиком і травами, вбачаючи в цьому своє головне покликання Берегині.
Які метафори в цьому абзаці стверджують життя, а які – віщують лихо?
Життя стверджують такі художні вислови: весна «прошкувала собі Поліссям», птаство гніздилося, «радіючи, що подолало довгий, виснажливий переліт і повернулося на рідну землю». Лихо та біду віщують інші метафори: ніч «напоїла смертельною отрутою» землю та «розстеляла все далі й далі чорні полотна, виткані з гіркого полину».
Чому сонце не тішило Настю?
Сонце сідало в зловісну криваву хмару, що відчувалося як провісник великого нещастя. Настя-Спасителька вперше в житті зрозуміла, що перед цією новою бідою вона безсила: проти невидимої радіаційної смерті її зілля, замовляння та енергія рук виявилися безпорадними.
Якої звістки боялася родина та як зреагувала на неї?
Усі зі страхом очікували повідомлення про те, що у Великодню суботу по обіді село будуть повністю виселяти. Почувши це, невістка Саня й онука Світлана голосили, маленькі Василько та Оленка плакали, син Микола знервовано покрикував, а бабуся Настя заніміла й мовчала, бо виплакала всі сльози за попередні дні.
Чому Настя зраділа, побачивши сусіда? Чому від його слів їй стало спокійніше?
Побачивши, що дід Микита за звичкою спокійно косить траву в лузі, бабуся відчула повернення до нормального життя. Від його жартів і впевненості їй стало спокійніше на душі: сусід теж не хотів покидати рідне село, і його рішучість зміцнила намір Насті залишитися вдома.
Чому місяць заглядав у двори здивовано?
Село спорожніло після термінової евакуації: у хатах не світилися вікна, ніде не було видно господарів, вулиці огорнула неприродна тиша й безлюддя, тому нічне світило немовби дивувалося такій раптовій і тривожній темряві.
Перевіряємо
1. Родина головної героїні оповідання К. Мотрич «Політ журавлів над нетолоченими травами» проживала в
В селі біля Припʼяті
2. У комині в Настиній хаті жив
Б домовичок
3. Бабуся Настя готувалася до свята, символи якого зображено на ілюстрації
А (на ілюстрації А зображено паску та вербове гілля — головні символи свята Великодня, до якого старанно готувалася Настя).
Аналізуємо
4. Який момент у творі найбільше схвилював вас, змусив замислитися?
Мене найбільше вразив епізод, коли бабуся Настя на самоті йде у великодній ранок до зачиненої церкви з кошиком освячувати паски. Довкола все цвіте, співають птахи, а в селі немає жодної живої душі — тільки порожні хати й мертва тиша. Цей контраст краси природи та людського горя змушує глибоко замислитися над крихкістю нашого життя і тим, як важко втратити рідний дім.
5. Опишіть, якими ви уявляєте подвірʼя, будинок, село, де жила Настя-Спасителька. Що незвичного ви помітили в способі її життя?
Село постає мальовничим поліським куточком біля річки Прип’ять, де цвітуть вишні, зеленіють луки та шумлять ліси. Подвір’я Насті поєднує минуле й сучасне: поруч стоять її стара дерев’яна хатина з білою піччю та новий цегляний будинок сина, а на осокорі гніздяться лелеки. Незвичним є те, що бабуся живе в тісному духовному зв’язку з природою і предками: вона щоранку хреститься до сходу сонця, вірить у домовичка, розмовляє на свята з духами померлих і зцілює односельців цілющими травами.
6. Що саме та за яких обставин довідується Настя про Чорнобиль? Як реагують вона та її родина на цю інформацію?
Про катастрофу Настя дізнається від невістки Сані, а згодом від сина Миколи, який марно намагався проїхати на «Жигулях» до міста. Син розповів, що на атомній станції вибухнув реактор, зчинилася пожежа, а люди масово потрапляють до лікарень через радіацію. Настя відразу згадує свій пророчий сон і відчуває біду серцем, а родина спершу намагається заспокоїтися думкою про плітки, але незабаром впадає в розпач через наказ про термінове вивезення людей.
7. Прочитайте уривок від слів «Понад століття за її родом ходить слава рятувальників…» до слів «З очей сотався тихий зойк…» (с. 138). Доведіть, що розповідь про минуле доречна в цьому творі. У якій ситуації Настя зрозуміла, що її здібності не допоможуть людям?
Розповідь про прадіда Івана, бабу Соломію та матір Софію важлива, бо вона показує, що Настя не просто селянка, а спадкова хранителька роду та народної медицини. Бабуся усвідомила своє повне безсилля, коли син сповістив про евакуацію Прип’яті й тридцятикілометрової зони. Стоячи на цвинтарі коло батьківських могил під кривавим сонцем, вона зрозуміла, що проти невидимої радіаційної отрути людські знання й трави безсилі.
8. Пригадайте діалог Насті з дідом Микитою (с. 139–140). Які погляди на ситуацію тут висвітлено? Прокоментуйте ці позиції. Які висновки для себе ви зробили?
У розмові розкрито дві позиції простих людей: з одного боку, дід Микита не вірить у небезпеку, бо трава зовні здається чистісінькою й зеленою, та обурюється на владу, яка спочатку наробила біди, а тепер жене людей геть. З іншого боку, Настя не бачить сенсу на старість кудись тікати й кидати рідне гніздо. Я роблю висновок, що держава жорстоко обдурила селян, приховавши правду про радіацію, а для літніх людей відрив від землі дорівнював смерті.
9. Зачитайте виразно вголос абзаци, які починаються словами:
1) «В лузі розлила свої води інша ріка…» (с. 134);
2) «Неподалік радісно й велично літали журавлі…» (с. 140);
3) «Настя готувалася до свята так, як завжди…» (с. 140);
4) «І посеред церковного подвірʼя пустка…» (с. 142).
Проаналізуйте ці уривки загалом: як змінюється картина природи, внутрішній стан героїні, ваші емоції. Які художні деталі привертають увагу? Від чого спокійно, а що насторожує, лякає?
В уривках настрій змінюється від весняної надії до цілковитої безнадії. Спочатку луг і птахи дарують душевне заспокоєння після нічного жахіття. Далі величний політ журавлів затьмарюється думкою про «нетолочені трави», які ростимуть без людей, що викликає щемливий смуток. Під час випікання пасок і фарбування яєць панує святковий затишок, але слова сина про «паски з рентгенами» різко повертають до суворої дійсності. В останньому уривку мертва тиша коло церкви («мертві дзвони», «змертвіла роса») по-справжньому лякає, бо весняна краса природи залишається зовсім без людей.
10. Опишіть усно великодній ранок у покинутому селі, намагаючись передати невідповідність навколишньої краси й невидимої біди.
Ранок зустрів поліське село неймовірним сонцем, ніжною зеленню та білопінними вишневими садами. У повітрі лунав спів солов’їв, дзвінко тьохкали птахи, шуміла Прип’ять, але в цьому раю не було чути жодного людського голосу. Вулиці стояли мертвими, колодязі були замкнені й накриті плівкою, а на церковній брамі висів важкий замок. Світле Воскресіння Христове прийшло на отруєну невидимою радіацією землю, де святковий кошик до церкви несла єдина самотня бабуся Настя.
11. Визначте основну думку твору. Що авторка хотіла донести читачам? Від чого застерегти?
Головна думка твору полягає в тому, що Чорнобильська трагедія стала не лише техногенною катастрофою, а й глибокою духовною раною українського народу, яка зруйнувала споконвічний зв’язок людини з рідною землею та родовою пам’яттю. Авторка хотіла нагадати про важливість береження духовних коренів і національних традицій. Вона застерігає людство від безвідповідального втручання в закони природи та небезпечних експериментів, розплачуватися за які доводиться безневинним людям.
12. Прокоментуйте ілюстрації, подані до твору, повʼязавши їх із конкретними епізодами оповідання.
- Панорама ЧАЕС (с. 132) показує джерело трагедії — станцію зі зруйнованим четвертим блоком, аварія на якому спричинила евакуацію та нещастя всього Полісся.
- Картина Катерини Білокур «Хата в Богданівці» (с. 134) перегукується з описом затишного двору бабусі Насті, її старої хати під соломою та квітучого весняного саду.
- Знак «Радіаційна небезпека» (с. 135) асоціюється з тривожною розмовою Миколи про невидимий «атом у реакторі» та небезпеку радіації, якої селяни не могли побачити на власні очі.
- Мозаїка «Богородиця Оранта» (с. 136) ілюструє епізод щирої молитви Насті в церкві, коли вона дивилася на ікони й благала заступництва для своєї родини та всього краю.
- Кадр відео та ілюстрація «Чорнобиль. Евакуація» (с. 137) відтворюють драматичні хвилини виселення міст і сіл, колони автобусів і прощання людей із рідними домівками.
13. Складіть письмово анкету до образу бабусі Насті (6‒10 запитань) та дайте усно відповіді на запитання цієї анкети. У роботі потрібно відобразити якнайбільше того, що відомо про бабусю (місце проживання, родину, чим займалася, яких звичаїв дотримувалася, світогляд, переконання тощо).
| № | Запитання анкети | Відповідь про героя |
|---|---|---|
| 1 | Як звати героїню та як її величають у селі? | Настя; її шанобливо звуть Настя-Спасителька, Настя-Рятівниця, Настя-Берегиня. |
| 2 | Де вона живе? | У дерев’яній хаті з білою піччю в селі на Поліссі коло Прип’яті. |
| 3 | Хто належить до її родини? | Чоловік загинув на війні; поруч живе син Микола з невісткою Санею, онукою Світланою та правнуками. |
| 4 | Який особливий дар має бабуся? | Вона знахарка: знає всі трави, зцілює хвороби енергією своїх рук і ніколи не чинить зла. |
| 5 | Яких вірувань і звичаїв вона дотримується? | Поєднує християнство з народними традиціями: молиться Богові, шанує сонце, вогонь і духів предків на покуті. |
| 6 | До якого свята вона готується попри біду? | До Великодня: миє хату, місить тісто, пече паски та фарбує крашанки. |
| 7 | Як вона сприйняла звістку про катастрофу? | Серцем відчула біду як вічний вирок: «Не на п’ять і навіть не на рік, а навіки». |
| 8 | Що зробила Настя під час евакуації? | Сховалася в лісі, не поїхала із села й повернулася до своєї хати, щоб розділити долю з рідною землею. |
Міркуємо
14. Прочитайте висновки, які зробили підлітки після прочитання оповідання. Чий висновок містить елементи маніпуляції? Поясніть відповідь.
Елементи маніпуляції містить висновок Вадима, оскільки він ужив категоричне слово «усі». Насправді далеко не всі літні люди відмовлялися виїжджати й ховалися по лісах — більшість підкорилася наказу влади й виїхала автобусами. Залишилися лише одиниці так званих самоселів, як бабуся Настя. Думки Злати та Артема є цілком правдивими й точними.
15. Проведіть дискусію. Чому Настя не збирається евакуюватися та зовні спокійно готується до Великодня в час великого лиха? Чи боялася вона евакуації в невідоме місце, чи важко було змінювати звичний спосіб життя, чи щось не відпускало її з рідного села? Чи правильно, на вашу думку, вчинила жінка? Обґрунтуйте свою позицію.
Настя не хоче виїжджати, бо рідна оселя, могили батьків і поліська земля тримають її сильніше за страх смерті. Випікання пасок перед Великоднем для неї — це священний обов’язок і спосіб утримати порядок світу, коли все довкола руйнується. Її не відпускала пам’ять роду, адже поза селом вона втратила б своє духовне коріння. На мою думку, з погляду безпеки для здоров’я це рішення було небезпечним через радіацію, але по-людськи я її розумію: для старенької жінки вигнання з дому означало б негайну душевну загибель.
16. Між Настею та її сином і невісткою були доброзичливі, щирі стосунки. То чому ж Настя під час евакуації заховалася в лісі й не попрощалася з ріднею?
Вона заховалася, бо знала, що син Микола та невістка не залишать її добровільно й силоміць посадять у машину. Настя хотіла вберегти їх від зайвих сліз, довгих благань і тяжкого розриву серця перед самою дорогою. Вона взяла цей біль на себе, щоб дати родині можливість спокійно врятувати дітей.
17. Прокоментуйте подану нижче цитату про Настю-Спасительку.
Вона не втікачка, вона просто стара журавка з перебитим крилом, що відстала від свого ключа.
Ця влучна метафора підкреслює, що відмова Насті їхати — це не боягузтво чи свавілля. Вона порівнюється з журавкою, яка через тяжку рану більше не здатна летіти у вирій з іншими птахами. Її «крило перебила» страшна чорнобильська катастрофа, тому старенька залишається доживати віку у своєму спустошеному гнізді.
18. Проведіть паралелі між подіями, описаними у творі, і сучасними подіями в Україні. Поміркуйте, чи актуальна проблематика оповідання сьогодні. Яких правил має дотримуватися людство, щоб уникнути ядерної катастрофи?
Оповідання звучить дуже сучасно, адже через повномасштабне російське вторгнення Україна знову опинилася перед загрозою радіаційної біди: ворог захоплював ЧАЕС і досі окупує Запорізьку АЕС. Як і в 1986 році, мільйони українців сьогодні вимушено залишають рідні краї. Щоб не допустити трагедії, світ повинен:
- Заборонити будь-які бойові дії біля атомних об’єктів і демілітаризувати ядерні зони.
- Посилити контроль міжнародних організацій, зокрема МАГАТЕ, за ядерною безпекою.
- Притягати до суворої відповідальності держави, які вдаються до ядерного шантажу.
- Завжди відкрито й чесно інформувати суспільство про загрози, не приховуючи правди.
Творчі завдання
19. Створіть за змістом оповідання «Політ журавлів над нетолоченими травами» медійний продукт (репортаж, фотоколаж, постер, відеоролик тощо).
Спеціальний репортаж із зони відчуження: «Остання Берегиня нетолочених трав»
Місце події: Поліське село неподалік Прип’яті.
Час: Травень 1986 року, напередодні Великодня.
Автор репортажу: Спеціальний кореспондент.
[Кадр 1: Панорама села]
Довкола панує дивна, майже неприродна тиша. Цвітуть білим шумом весняні сади, буяє свіжа зелень, духмяніють лісові трави, яких більше не торкнеться коса. Вулиці абсолютно безлюдні: вікна забиті дошками, на хвіртках — важкі колодки або нашвидкуруч зав’язані мотузки. Людей вивезли колонами автобусів. Здається, життя тут завмерло назавжди. Проте над однією із дерев’яних хатин на краю села до неба підіймається ледь помітний сизий димок.
[Кадр 2: Подвір’я та хата]
Біля тину нас зустрічає настороженим гавкотом старий пес Рябко. На ґанку з’являється господарка — вісімдесятирічна бабуся Настя. На ній біла святкова хустина та старовинна вишита сорочка. У хаті тепло потріскують сухі дрова в печі, пахне свіжоспеченим тістом, ваніллю та сухими травами. Бабуся саме виймає рум’яні великодні паски.
«Куди ж я поїду від своєї хати, синку? — тихо, але твердо промовляє бабуся Настя, втираючи натрудженою рукою сльозу. — Тут мої батьки спочивають, тут мій чоловік у землю ліг, тут діти виросли. Хіба ж можна душу в мішок сховати й на чужину податися? Невидиме те лихо, кажуть, радіація… А я землю свою чую серцем. Вона жива, вона плаче, і її не можна кидати напризволяще».
[Кадр 3: Великодній стіл і небо]
Старенька дбайливо застеляє стіл вишитим рушником, викладає крашанки, свячену паску, запалює тоненьку воскову свічку. Вона молиться за сина Миколу, онуків та всіх односельців, які десь у далеких чужих містах тужать за рідною оселею.
Раптом дзвінку тишу розтинає тужливий пташиний крик. Бабуся виходить на поріг і підводить очі до високого чистого неба. Над селом, над лісом, над тихою Прип’яттю повільно кружляє ключ журавлів. Вони щойно повернулися з далекого вирію до рідних гнізд, навіть не підозрюючи, що рідна земля отруєна катастрофою. Птахи кружляють над верхівками сосен, наче відспівують колишнє безтурботне життя цього куточка Полісся.
[Слово кореспондента в кадрі]
Бабуся Настя хрестить журавлиний ключ у небі. Вона залишилася тут сама — самотня Берегиня поліської землі, вірна своєму корінню до останнього подиху. Люди пішли, трави відтепер стануть нетолоченими, але доки в цій хаті жевріє піч і горить великодня свічка, доти живе пам’ять і нездоланна душа цього краю.
Спеціально для випуску новин із Чорнобильського Полісся.
20. Виконайте завдання одного з варіантів.
Варіант А. Напишіть невелике есе за оповіданням «Політ журавлів над нетолоченими травами» на тему: «Журавлі над Припʼяттю».
Журавлі в українських піснях завжди уособлювали тугу за рідним краєм і світлу надію. В оповіданні Катерини Мотрич ці красиві птахи прилітають на весняне Полісся з далекого вирію, кружляють над Прип’яттю й навіть не підозрюють, що земля вже отруєна невидимою бідою.
Вони розгортають крила над зеленими луками, які відтепер стануть «нетолоченими травами», адже люди поспіхом кидають домівки. Авторка гірко зауважує, що людство саме вигнало себе із земного раю власною легковажністю. Сама бабуся Настя відчуває себе такою ж «журавкою з перебитим крилом», яка не в силі покинути рідну хату й залишається берегти спорожніле гніздо.
Для мене журавлі над Прип’яттю — це символ невмирущої природи, яка обов’язково загоїть рани й переживе людські помилки, нагадуючи нам про обов’язок берегти свій дім.
Варіант Б. Напишіть листа Насті-Спасительці, у якому висловіть свою підтримку, співчуття, пораду чи незгоду (до 1 сторінки).
Добрий день, дорога бабусю Насте!
Пише вам учень дев’ятого класу. Прочитавши оповідання про вас, я довго не міг заспокоїтися. Мені дуже боляче уявляти той тихий квітневий ранок 1986 року, коли рідне село спорожніло, а ви залишилися зовсім самі зі своїм вірним псом Рябком.
Хочу висловити вам безмежне співчуття і повагу. Я добре розумію, чому ви не поїхали разом із сином Миколою та онуками. Ваша біла піч, нагріта дровами, пам’ять про духів роду на покуті й могили батьків — це все ваше життя, яке неможливо просто спакувати у валізу й перевезти на нове місце. Випечені вами паски посеред мертвого села стали знаком того, що людяність і віру не здолає жодне лихо.
Звісно, розум підказує, що радіація — підступний і невидимий ворог, і залишатися в зоні було небезпечно для здоров’я. Проте серцем я захоплююся вашою вірністю Поліссю. Ви — справжня Берегиня своєї землі. Дякую вам за любов до рідного краю та доброту, яку ви все життя дарували людям. Бережіть себе!
Завдання з карти-плану уроків
Карта-план до уроку 35. Катерина Мотрич. Повість «Політ журавлів над нетолоченими травами»
Етапи уроку та опрацювання завдань:
1. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання
Перегляд відеофрагменту:
Відеоматеріал до уроку: переглянути відеофрагмент
Під час перегляду відеофрагменту ми знайомимося з документальними кадрами про Чорнобильську катастрофу, спорожнілими селами Полісся та першими днями після аварії, що допомагає зануритися в історичний контекст твору Катерини Мотрич.
2. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку
Проблемне запитання. Поясніть, як ви розумієте назву твору. Спрогнозуйте, що, на вашу думку, можуть символізувати журавлі та нетолочені трави в контексті цього твору?
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. перше проблемне запитання на початку статті.
3. Сприйняття та засвоєння матеріалу. Робота з підручником
Наскрізне читання біографії Катерини Мотрич (с. 132–133) та аналітичне читання оповідання (с. 133–143):
Опрацьовуємо життєвий і творчий шлях письменниці та читаємо скорочений текст твору, звертаючи увагу на художні образи й мотиви Чорнобильської трагедії.
Бесіда за прочитаним. Дайте відповіді на запитання 1–3 (с. 143):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 1–3 у рубриці «Перевіряємо».
4. Формування нових знань, умінь та навичок
Прийом «Мікрофон». Виконайте завдання 4 (с. 143):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 4 у рубриці «Аналізуємо».
Прийом «Словесне малювання». Виконайте завдання 5 (с. 143):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 5 у рубриці «Аналізуємо».
5. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань
Прийом «Відкрита трибуна». Виконайте завдання 6 (с. 143):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 6 у рубриці «Аналізуємо».
6. Підбиття підсумків. Рефлексія
Прийом «Аргумент». Доповніть речення та аргументуйте свою думку:
Робота на уроці була для мене пізнавальною та емоційно глибокою, бо допомогла усвідомити масштаби духовної трагедії Чорнобиля через долю однієї селянської родини.
Тема здалася мені дуже болючою й повчальною, тому що відлуння катастрофи та втрата рідної землі залишаються незагоєною раною для всієї України.
Своєю активністю на уроці я задоволений, адже уважно прочитав оповідання й зміг відповісти на всі запитання.
Мій настрій трохи сумний через трагізм прочитаного, але світлий, бо мене захопила любов головної героїні до свого краю.
7. Домашнє завдання
Виконайте завдання 19 (с. 144):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 19 у рубриці «Творчі завдання».
Карта-план до уроку 36. Головна героїня повісті як уособлення мудрості й страждання українського народу, її тісний зв’язок із природою
Етапи уроку та опрацювання завдань:
1. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання
Інтерактивна вправа «Просте впорядкування»:
Онлайн-вправа LearningApps: відкрити інтерактивну вправу
Ключова підказка для виконання: хронологічний порядок подій в оповіданні розгортається від тривожних віщих снів Насті та перших чуток про пожежу на ЧАЕС до звістки про евакуацію, випікання великодніх пасок, втечі бабусі до лісу та її самотнього походу до зачиненої церкви на Великдень.
2. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку
Вправа «Очікування». Доповніть речення:
Сьогодні на уроці я очікую глибше зрозуміти вчинки та внутрішній світ Насті-Спасительки, тому що її образ уособлює мудрість предків і нерозривний зв’язок українців із рідною землею.
3. Сприйняття та засвоєння матеріалу. Робота з підручником
Вибіркове читання. Виконайте завдання 7 (с. 143):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 7 у рубриці «Аналізуємо».
Прийом «Моя позиція». Виконайте завдання 8 (с. 143):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 8 у рубриці «Аналізуємо».
4. Формування нових знань, умінь та навичок
Індивідуальна робота. Виконайте завдання 10 (с. 143):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 10 у рубриці «Аналізуємо».
Робота в парах. Виконайте завдання 12 (с. 144):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 12 у рубриці «Аналізуємо».
Прийом «Відкрита трибуна». Виконайте завдання 16 (с. 144):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 16 у рубриці «Міркуємо».
5. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань
Вправа «Психологічний портрет». Окресліть психологічний портрет Насті-Спасительки, використовуючи цитати з тексту:
| Складова образу | Характеристика персонажа | Цитати з тексту |
|---|---|---|
| Характер | Добросердна, спокійна, мудра, морально стійка, наділена рідкісним даром зцілення людей і віщування; живе за Божими законами й ніколи не чинить зла. | «…людина високої моралі», «Свій дивний дар впливати на долю інших вона не тільки ніколи не використовувала для зла, а навіть відчувала огиду до людей, які зверталися до неї, щоб комусь заподіяти лихо». |
| Ставлення до оточення | Безмежно любить своїх дітей та онуків, безкорисливо допомагає односельцям; глибоко шанує пам’ять предків і рідні могили, відчуває єдність з усім живим у природі. | «Понад століття за її родом ходить слава рятувальників…», «…святкували попри заборони й переслідування», «…плач не просто старенької людини, а голосіння всього живого». |
| Ставлення до себе | Скромна, жертовна й вимоглива до власного сумління; вважає себе невіддільною часткою рідної хати та поліської землі, готова померти вдома, але не зрадити свій рід. | «Вона перевдягається в усе чисте й нове, наче на смерть…», «Вона не втікачка, вона просто стара журавка з перебитим крилом, що відстала від свого ключа». |
6. Підбиття підсумків. Рефлексія
Прийом «Погляд». Виконайте завдання 17 (с. 144):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 17 у рубриці «Міркуємо».
Вправа «Очікування». Доповніть речення:
Мої очікування від уроку повністю справдилися, тому що ми детально проаналізували вчинки бабусі Насті, з’ясували мотиви її складного вибору та створили переконливий психологічний портрет героїні.
7. Домашнє завдання
Виконайте завдання 13 (с. 144):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 13 у рубриці «Аналізуємо».
Карта-план до уроку 37. Екскурси в минуле та їхня роль у повісті. Актуальність твору. Композиція твору
Етапи уроку та опрацювання завдань:
1. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання
Інтерактивний кросворд:
Онлайн-вправа LearningApps: відкрити інтерактивну вправу
Ключові поняття для розгадування кросворда: Чорнобиль (місто й символ трагедії), Настя (головна героїня-знахарка), Прип’ять (річка та місто енергетиків), Великдень (свято Воскресіння), журавель (символ туги й вірності), піч (оберіг оселі, де жив домовичок), радіація (невидима смертельна загроза).
2. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку
Вправа «Лист побажань». На основі прочитаного тексту напишіть короткий лист-побажання головним героям:
Дорогі Насте-Спасителько, Миколо, Саню та маленькі онуки!
Щиро бажаю вашій родині зберегти в серцях незгасиме родинне тепло та духовну силу навіть після жорстокого випробування розлукою. Бабусі Насті зичу душевного спокою та незламності на рідному подвір’ї, а Миколі й Сані — сили збудувати щасливе майбутнє для діток на новому місці, ніколи не забуваючи батьківського благословення та поліського коріння. Нехай над вашими домівками завжди вільно літають журавлі під мирним і чистим небом!
3. Сприйняття та засвоєння матеріалу. Робота з підручником
Прийом «Словесне малювання». Виконайте завдання 11 (с. 144):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 11 у рубриці «Аналізуємо».
Прийом «Хвилина медіаграмотності». Виконайте завдання 14 (с. 144):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 14 у рубриці «Міркуємо».
4. Формування нових знань, умінь та навичок
Робота в групах. Виконайте завдання 15 (с. 144):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 15 у рубриці «Міркуємо».
5. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань
Прийом «Відкрита трибуна». Виконайте завдання 18 (с. 144):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 18 у рубриці «Міркуємо».
6. Підбиття підсумків. Рефлексія
Анкета «Три М». Зазначте три моменти, які були вдалими в процесі уроку, і одну дію, яка поліпшить вашу роботу на наступному уроці:
Три вдалі моменти уроку: змістовне обговорення ролі екскурсів у минуле роду Насті, аналіз маніпуляцій під час хвилинки медіаграмотності та активна дискусія про сучасні загрози ядерної безпеки.
Дія для поліпшення роботи: на наступному уроці я намагатимуся ще швидше добирати влучні цитати з тексту для аргументації своїх тез.
7. Домашнє завдання
Виконати завдання 20 (с. 144):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 20 у рубриці «Творчі завдання».