Катерина Мотрич. «Політ журавлів над нетолоченими травами»

• Назад до змісту

Поясніть, як ви розумієте назву твору. Спрогнозуйте, що, на вашу думку, можуть символізувати журавлі та нетолочені трави в контексті цього твору?

Назва оповідання «Політ журавлів над нетолоченими травами» відображає трагедію Чорнобильської катастрофи, біль розлуки людей із рідним краєм та вимушене знелюднення Полісся. Журавлі у творі символізують евакуйованих жителів, які змушені полишати рідні домівки, відлітаючи від біди, а також тугу за батьківщиною та збережену родинну пам’ять. Нетолочені трави символізують покинуту, радіаційно забруднену природу, до якої протягом довгих років не торкнеться нога людини, оскільки луги й ліси ростимуть і відмиратимуть без господарів.

Чому Настя не хотіла переїжджати в хату сина?

Настя відмовилася переїжджати в новий п’ятикімнатний цегляний будинок сина, тому що відчувала глибинний духовний зв’язок зі своєю старою дерев’яною хатою. Вона вірила, що в її печі живе добрий домовичок, якого вона щодня зігріває димом, а на покуті під час свят збираються духи її покійного роду. Вона не уявляла свого існування поза цим осередком родинної пам’яті, що єднав її серце з рідним Поліссям.

Що було для бабусі сенсом життя?

Сенсом життя для бабусі Насті були віддана любов до рідної поліської землі, бережливе збереження пам’яті про свій рід та його духовні традиції, щоденна турбота про родину, а також виконання місії Насті-Спасительки й Берегині — безоплатне зцілення людей за допомогою дарованої природою сили та трав.

Які метафори в цьому абзаці стверджують життя, а які – віщують лихо?

Життя стверджують метафори: «весна… прошкувала собі Поліссям» та «птаство… радіючи, що подолало довгий, виснажливий переліт і повернулося на рідну землю». Лихо віщують метафори: «ніч напоїла [землю] смертельною отрутою» та «розстеляла все далі й далі чорні полотна, виткані з гіркого полину».

Чому сонце не тішило Настю?

Сонце не тішило Настю, тому що воно сідало в зловісну криваву хмару, віщуючи невідворотне лихо. Героїня відчула наближення чорнобильської катастрофи й уперше усвідомила власне безсилля перед цією новою бідою, адже жодне з її цілющих трав і знахарських умінь не могло зупинити невидиму радіаційну загрозу.

Катерина Мотрич. «Політ журавлів над нетолоченими травами»

Якої звістки боялася родина та як зреагувала на неї?

Родина боялася тяжкої звістки про те, що у Великодню суботу по обіді їхнє село будуть повністю евакуйовувати. На цю новину Саня й Світлана зреагували голосінням у веранді, внучата Василько й Оленка схлипували, Микола роздратовано на них покрикував, а бабуся Настя затято мовчала, адже вже виплакала всі сльози.

Чому Настя зраділа, побачивши сусіда? Чому від його слів їй стало спокійніше?

Настя зраділа, побачивши діда Микиту, тому що він робив звичну буденну справу — спокійно косив траву в березі. Від його слів і жартівливо-сміливого сміху бабусі стало затишніше й спокійніше, адже його позиція не полишати «свого гнізда» підкріпила її власне внутрішнє бажання залишитися у своїй хаті.

Чому місяць заглядав у двори здивовано?

Місяць заглядав у двори здивовано, тому що село раптово стало повністю знелюднілим і темним: після швидкої евакуації мешканців у вікнах хат більше не світилися вогники, а довкола панувала неприродна моторошна тиша.

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. Родина головної героїні оповідання К. Мотрич «Політ журавлів над нетолоченими травами» проживала в
А місті Припʼяті В селі біля Припʼяті
Б місті Чорнобилі Г селі на Полтавщині

Правильна відповідь: В селі біля Припʼяті.

2. У комині в Настиній хаті жив
А світлячок Б домовичок В горобець Г гном

Правильна відповідь: Б домовичок.

Катерина Мотрич. «Політ журавлів над нетолоченими травами»

ПЕРЕВІРЯЄМО

3. Бабуся Настя готувалася до свята, символи якого зображено на ілюстрації
А Б В

А (на ілюстрації А зображено паску зі свічкою та вербовим гіллям — головні символи Великодня, до якого готувалася бабуся Настя, випікаючи паски й калачі).

АНАЛІЗУЄМО

4. Який момент у творі найбільше схвилював вас, змусив замислитися?

Найбільше схвилював і змусив замислитися момент, коли бабуся Настя напередодні евакуації на самоті готується до Великодня: вона місить тісто, пече паски, фарбує яйця, а після виселення села йде до зачиненої та знелюдненої церкви. Її відданість вірі, древнім народним звичаям і рідній землі на тлі невидимої радіаційної катастрофи вражає до глибини душі й спонукає замислитися про священний зв’язок людини з рідним домом.

5. Опишіть, якими ви уявляєте подвірʼя, будинок, село, де жила Настя-Спасителька. Що незвичного ви помітили в способі її життя?

Село постає затишним, мальовничим куточком українського Полісся з розквітлими вишневими садами, річкою Прип’ять та густими лісами. Подвір’я бабусі Насті об’єднує її стару дерев’яну хату з великою білою піччю та новий п’ятикімнатний цегляний будинок сина, а на осокорі коло хати гніздяться лелеки.
Незвичним у способі життя Насті є її сакральний, язичницький зв’язок із природою та духами предків: вона щоранку зустрічає схід сонця й тричі хреститься до нього, веде духовну розмову з померлими родичами на покуті, а також володіє спадковим даром зцілювати людські недуги трав’яним зіллям та заспокійливою енергією своїх рук.

6. Що саме та за яких обставин довідується Настя про Чорнобиль? Як реагують вона та її родина на цю інформацію?

Про аварію Настя довідується у своїй хаті від невістки Сані та сина Миколи, який ходив до колгоспної контори й намагався прорватися до міста «Жигулями». Син повідомляє, що на Чорнобильській АЕС вибухнув атомний реактор, сталася масштабна пожежа, а люди зазнали радіаційного опромінення й потрапляють до лікарень.
Настя сприймає цю звістку з глибокою тривогою, згадуючи свій пророчий сон про чорну ріку, і щиро молиться перед іконами за порятунок людства. Син Микола та невістка спочатку намагаються заспокоїти себе думками про чутки чи короткочасність виселення, проте згодом піддаються розпачу, а під час оголошення евакуації тяжко тужать і плачуть за залишеним домом.

7. Прочитайте уривок від слів «Понад століття за її родом ходить слава рятувальників…» до слів «З очей сотався тихий зойк…». Доведіть, що розповідь про минуле доречна в цьому творі. У якій ситуації Настя зрозуміла, що її здібності не допоможуть людям?

Екскурс у минуле є доречним, оскільки він розкриває витоки дару головної героїні, пояснює спадковість її духовної сили від прадіда Івана, баби Соломії та матері Софії, а також підкреслює її споконвічну місію як знахарки, берегині та рятівниці роду.
Настя зрозуміла безсилість своїх здібностей у ситуації, коли син повідомив про сильну радіацію, виселення Прип’яті та прийдешню евакуацію навколишніх сіл. Опинившись на цвинтарі біля батьківських могил і спостерігаючи кривавий захід солнца, вона усвідомила, що проти невидимого «земного диявола» — атомного лиха — немає цілющого зілля чи замовлянь, адже отруєно саму землю, повітря й воду.

Катерина Мотрич. «Політ журавлів над нетолоченими травами»

АНАЛІЗУЄМО

8. Пригадайте діалог Насті з дідом Микитою (с. 139–140). Які погляди на ситуацію тут висвітлено? Прокоментуйте ці позиції. Які висновки для себе ви зробили?

У діалозі між Настею та дідом Микитою висвітлено два погляди неінформованих селян на радіаційну загрозу та евакуацію. Дід Микита демонструє стихійне заперечення невидимої небезпеки, оскільки трава зовні залишається зеленою і красивою («Як була зелена, так і є»). Водночас він висловлює глибокий гнів проти радянської влади, яка допустила катастрофу, занапастила землю і змушує людей покидати домівки («Понаробляли людям горя, а тепер як чорт од ладану тікають і людей женуть»). Настя поділяє його біль і зазначає, що людям похилого віку немає сенсу тікати зі своїх гнізд («Куди нам їхать і од чого вже рятуваться? Рік туди, рік сюди. Хіба не однаково?»). Вона також обурюється невиправданим стражданням молоді й дітей, безневинно покараних за людські помилки.

З цього діалогу можна зробити висновок, що прості селяни стали беззахисними жертвами замовчування правди владою, а примусова евакуація для літніх людей дорівнювала втраті сенсу життя та духовному корінню.

9. Зачитайте виразно вголос абзаци, які починаються словами:
1) «В лузі розлила свої води інша ріка…» (с. 134);
2) «Неподалік радісно й велично літали журавлі…» (с. 140);
3) «Настя готувалася до свята так, як завжди…» (с. 140);
4) «І посеред церковного подвірʼя пустка…» (с. 142).
Проаналізуйте ці уривки загалом: як змінюється картина природи, внутрішній стан героїні, ваші емоції. Які художні деталі привертають увагу? Від чого спокійно, а що насторожує, лякає?

У першому уривку картина весняного Полісся сповнена гармонії: зеленіють кущі, співають птахи, зозуля віщує довгий вік. Настя відчуває полегшення й спокій після нічного жахливого сну, а читача огортає світле відчуття краси природи.

У другому уривку краса природи зберігається («радісно й велично літали журавлі»), проте з’являється художня деталь «нетолочені трави», які ростимуть і вмиратимуть без людей. Внутрішній стан Насті змінюється на глибоку печаль і усвідомлення непоправності аварії. Насторожує думка про те, що люди самі вигнали себе з «раю лугів і лісів».

У третьому уривку Настя демонструє непохитність духовних традицій, місячи великоднє тісто, варячи кисіль та фарбуючи крашанки в манійці. Запах випечених пасок створює коротке відчуття спокою й мирного життя, але слова сина про «паски з рентгенами» викликають тривогу та смуток.

У четвертому уривку картина природи стає мертвою та зловісною: «мертві дзвони», «криниця з дубовими цямринами мертва», «роса на траві змертвіла». Внутрішній стан героїні досягає найвищої точки розпачу, що виражається «криком чаїним, стогоном дерев і трав». Лякає й пригнічує абсолютна відсутність людських голосів у розквітаючому святковому ранку.

10. Опишіть усно великодній ранок у покинутому селі, намагаючись передати невідповідність навколишньої краси й невидимої біди.

Великодній ранок у покинутому поліському селі вражає трагічним контрастом між квітучим буйством природи та зловісною пусткою. Сонце викочується на блакитне небо, прохолодне повітря наповнене ароматом розквітлих вишень, у кущах затято тьохкають солов’ї та кричать покинуті півні. Проте вся ця весняна краса є отруєною радіацією. На вулицях панує мертвотна тиша: не рипне хвіртка, не сплесне вода в криниці, не чути святкових вітань «Христос Воскрес!». У церковному дворі стоїть пустка, на брамі висить замок, а дзвони мовчать. Бабуся Настя із заготовленим великоднім кошиком залишається єдиною живою душею посеред цього розтерзаного бідою, але візуально бездоганного світу.

11. Визначте основну думку твору. Що авторка хотіла донести читачам? Від чого застерегти?

Основна думка оповідання «Політ журавлів над нетолоченими травами» полягає в тому, що чорнобильська катастрофа є не лише технічною аварією, а й глибокою духовною трагедією українського народу, яка понівечила зв’язок людини з рідною землею, родовою пам’яттю та народними традиціями. Катерина Мотрич прагнула донести до читачів важливість збереження духовних цінностей, любові до батьківського краю та шанобливого ставлення до навколишнього середовища. Письменниця застерігає людство від безвідповідального використання небезпечних технологій і зверхнього підкорення природи, адже наслідками людського гріху та недбалості стають опустіння прадавнього Полісся та страждання безневинних поколінь.

12. Прокоментуйте ілюстрації, подані до твору, повʼязавши їх із конкретними епізодами оповідання.

Подані в підручнику ілюстрації безпосередньо пов’язані з сюжетними лініями та загальною атмосферою твору:

• Панорама ЧАЕС (с. 132) відтворює документальне тло та джерело трагедії — зруйнований вибухом 26 квітня 1986 року четвертий енергоблок, від якого вирвалася смертельна радіоактивна хмара.
• Картина Катерини Білокур «Хата в Богданівці» (с. 134) ілюструє опис традиційного побуту Насті-Спасительки, її прив’язаності до старої дерев’яної хати з білою піччю та вишневого саду на подвір’ї.
• Знак «Радіаційна небезпека» (с. 135) відображає епізод тривожної розмови у хаті, коли син Микола сповіщає матір про аварію на атомному реакторі та невидиму загрозу радіації.
• Мозаїка «Богородиця Оранта» (с. 136) відповідає епізоду відвідин Настею церкви у передвечір’я свята, де вона молиться перед іконами за покійних і живих родичів та просить захисту для свого краю.
• Кадр відео евакуації та ілюстрація «Чорнобиль. Евакуація» (с. 137) символізують драматичні події вивезення цивільного населення автобусами та вантажівками із забитої транспортом Прип’яті й навколишніх сіл.

Катерина Мотрич. «Політ журавлів над нетолоченими травами»

АНАЛІЗУЄМО

13. Складіть письмово анкету до образу бабусі Насті (6‒10 запитань) та дайте усно відповіді на запитання цієї анкети. У роботі потрібно відобразити якнайбільше того, що відомо про бабусю (місце проживання, родину, чим займалася, яких звичаїв дотримувалася, світогляд, переконання тощо).

МІРКУЄМО

14. Прочитайте висновки, які зробили підлітки після прочитання оповідання. Чий висновок містить елементи маніпуляції? Поясніть відповідь.

Елементи маніпуляції та необґрунтованого узагальнення містить висновок Вадима. Вживаючи узагальнювальне слово «усі», він викривляє реальні історичні та художні факти, стверджуючи, ніби абсолютно всі сільські жителі похилого віку ховалися в лісах і відмовлялися від евакуації. У дійсності більшість населення була евакуйована, а рішення залишитися приймали поодинокі люди (самосели), як-от бабуся Настя чи дід Микита. Висновки Злати та Артема є об’єктивними і точними.

15. Проведіть дискусію. Чому Настя не збирається евакуюватися та зовні спокійно готується до Великодня в час великого лиха? Чи боялася вона евакуації в невідоме місце, чи важко було змінювати звичний спосіб життя, чи щось не відпускало її з рідного села? Чи правильно, на вашу думку, вчинила жінка? Обґрунтуйте свою позицію.

Настя не збирається евакуюватися, тому що її духовне життя, знахарська сила та пам’ять роду нерозривно пов’язані з рідною землею, хатою й духами предків. Вона готується до Великодня, оскільки це свято є для неї символом вічного морального та духовного порядку, який не може скасувати жодна катастрофа чи людський наказ. Героїню утримувало не стільки побоювання побутових незручностей чи невідомості, скільки відчуття, що відрив від рідного Полісся означатиме для неї духовну смерть.

Вчинок жінки є неоднозначним. З погляду медичної безпеки та збереження фізичного здоров’я таке рішення є ризикованим через радіаційне ураження. Протім з погляду її моральних принципів, традиційного світогляду та зв’язку з землею Настя вчинила відповідно до власних переконань, залишившись берегинею свого рідного дому.

16. Між Настею та її сином і невісткою були доброзичливі, щирі стосунки. То чому ж Настя під час евакуації заховалася в лісі й не попрощалася з ріднею?

Настя заховалася в лісі й не попрощалася з родиною для того, щоб уберегти сина Миколу, невістку Саню та онуків від додаткового душевного болю та тривалих умовлянь. Вона розуміла, що рідні не залишать її добровільно й намагатимуться забрати із собою силою. Щоб не створювати важкої сцени розлуки, не затримувати виїзд машини та не змушувати сина страждати через її вибір, бабуся свідомо уникнула прощання.

17. Прокоментуйте подану нижче цитату про Настю-Спасительку.
Вона не втікачка, вона просто стара журавка з перебитим крилом, що відстала від свого ключа.

Подана цитати розкриває глибоку духовну трагедію головної героїні. Настя не є дезертиром чи втікачкою від суспільства; її відмова їхати — це неспроможність покинути рідне гніздо. Метафора «журавка з перебитим крилом» вказує на те, що через Чорнобильську катастрофу зламано звичний уклад її життя. Вона не може полетіти у вирій разом із рештою людей («ключем»), бо її коріння та джерело життя залишаються на зраненому Поліссі.

Катерина Мотрич. «Політ журавлів над нетолоченими травами»

МІРКУЄМО

18. Проведіть паралелі між подіями, описаними у творі, і сучасними подіями в Україні. Поміркуйте, чи актуальна проблематика оповідання сьогодні. Яких правил має дотримуватися людство, щоб уникнути ядерної катастрофи?

Події 1986 року, описані в оповіданні, малюють страшну картину вимушеного покидання людьми рідних домівок через Чорнобильську катастрофу. Сьогодні ці події боляче перегукуються із сучасністю: російська військова агресія, тимчасова окупація Чорнобильської АЕС у 2022 році та захоплення Запорізької АЕС знову створили безпосередню загрозу ядерної катастрофи для всього світу. Як і понад тридцять років тому, мільйони українців через війну змушені покидати свої хати, залишаючи «осередок памʼяті, любові, спадковості».

Проблема збереження екології, відповідальності за технологічний прогрес та людського болю від втрати малої батьківщини є надзвичайно актуальною сьогодні.

Щоб уникнути ядерної катастрофи, людство має дотримуватися таких правил:

1. Заборона ведення бойових дій навколо будь-яких ядерних об’єктів та суворе дотримання міжнародного права.
2. Суворий міжнародний контроль за станом та безпекою атомних електростанцій з боку МАГАТЕ.
3. Відмова від ядерного шантажу та дотримання договорів про нерозповсюдження ядерної зброї.
4. Технологічна дисципліна, прозорість інформації та недопущення приховування правди про техногенні загрози від суспільства.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

19. Створіть за змістом оповідання «Політ журавлів над нетолоченими травами» медійний продукт (репортаж, фотоколаж, постер, відеоролик тощо).

Я створив концепт соціального постера до оповідання Катерини Мотрич. У центрі композиції зображено бабусю Настю у білій терновій хустині з великоднім кошиком в руках на тлі покинутої поліської хати. Над нею у вечірньому небі курличуть журавлі, що символізують вічну пам’ять та тугу за втраченим раєм.

[!NOTE]
Промпт для створення зображення:
A social poster designed for Kateryna Motrych’s story “Flight of Cranes Over Untrodden Grasses”. In the center, an elderly Ukrainian woman, Nastia-Spasytelka, wearing a white headscarf and traditional embroidered shirt, holding an Easter basket with baked bread. In the background, abandoned Polissia wooden houses and green untouched grass with cranes flying in the sunset sky. Text written in Ukrainian language on the poster: “Політ журавлів над нетолоченими травами” and “Біль Чорнобиля — пам’ять нації”. High resolution, artistic digital painting.

20. Виконайте завдання одного з варіантів.

Варіант А. Напишіть невелике есе за оповіданням «Політ журавлів над нетолоченими травами» на одну з тем: «Від болю до відродження», «Нетолочені трави Чорнобиля», «Журавлі над Припʼяттю», «Духовні істини».

Есе на тему: «Журавлі над Припʼяттю»

Журавлі в українській літературі та фольклорі завжди були символом туги за рідним краєм, зв’язку із предками та вічного круговороту життя. В оповіданні Катерини Мотрич «Політ журавлів над нетолоченими травами» птахи стають ключовим образом-символом, що протиставляється людській катастрофі.

Коли невидима радіаційна смертоносна хмара накриває квітуче Полісся, природа продовжує жити за своїми вічними законами. Настя бачить, як «красиво й граційно літають у надвечір’ї журавлі над Прип’яттю». Птахи повернулися з далеких країв на рідні гніздовища, не знаючи, що земля вже отруєна. Вони роблять прощальні кола над селом, з якого назавжди виселяють людей.

Журавлі кружляють над травами, які віднині нікому толочити. Авторка підкреслює глибоку трагедію: «люди самі себе вигнали з раю лугів і лісів, согрішивши єдиний раз, але непоправно». Сама Настя почувається такою ж самотньою пташкою — «старою журавкою з перебитим крилом, що відстала від свого ключа». Вона не може відірватися від свого коріння і залишається на рідній землі, бо її душа вросла в це Полісся.

Журавлі над Припʼяттю — це нагадування про те, що природа вистоїть і відродиться, але людина, що знеславажила духовні та екологічні закони, платить за свої помилки найдорожчим — втратою домівки та зв’язку із родовим корінням.

Варіант Б. Напишіть листа Насті-Спасительці, у якому висловіть свою підтримку, співчуття, пораду чи незгоду (до 1 сторінки).

Лист до Насті-Спасительки

Дорога бабусю Насте!

Пише вам учень 9 класу з XXI століття. Я прочитав історію про ваше життя, про ваш рід знахарів та про той страшний квітневий день 1986 року, який назавжди змінив долю вашого Полісся. Текст вашої долі пройшов крізь моє серце, і я не можу залишатися байдужим.

Хочу висловити вам своє безмежне співчуття та повагу. Я розумію, чому ви не змогли поїхати разом із сином Миколою та невісткою. Для вас рідна хата, біла піч, могили батьків і трав’янисті луги — це не просто майно, а вся ваша душа, увесь ваш рід, збережений у пам’яті. Ви відчували, що евакуація буде «не на п’ять і навіть не на рік, а навіки». Ваше рішення залишитися у порожньому селі, випекти великодні паски та піти до зачиненої церкви — це не протидія чи упертість, а акт глибокої вірності власній землі й духовним традиціям.

Водночас мені дуже боляче за вашу самотність і за той невидимий ворог — радіацію, який отруїв усе довкола. Моє серце стискається, коли я уявляю вас разом із вірним псом Рябком у мовчазному, обезлюднілому селі серед розквітлих вишень.

Дякую вам за ваше милосердя, за те, що ви все життя несли людям тільки добро, зцілювали болі та берегли народну пам’ять. Ви є справжнім берегинею українського духу. Низький вам уклін за вашу любов до рідного краю!