Перейти до основного вмісту

Картки для роботи з текстом. Віктор Гюго. «Собор Паризької Богоматері». Характеристика персонажів - Міляновська відповіді

Опубліковано:

ЕСМЕРАЛЬДА

Рід занять, роль у творі:

Вулична танцівниця і співачка, яка виступає на майданах Парижа разом зі своєю дресированою кізкою Джалі; головна героїня роману.

Відомості про родину:

[ЗОВНІШНЄ ДЖЕРЕЛО] Дочка Пакетти Шантфлері (затворниці Гудули з Роландової вежі). У дитинстві була викрадена циганами і вихована в «королівстві Арго» серед паризьких жебраків і волоцюг.

Мрії, прагнення:

Знайти своїх справжніх батьків, здобути щире й взаємне кохання (мріє про капітана Феба де Шатопера), жити у свободі та безпеці.

Риси характеру:

Душевна чистота, цнотливість, невинність, дитяча наївність, щирість, доброта, милосердя, гордість і здатність до безкорисливого самопожертвування.

Вчинки:

Порятунок поета П’єра Гренгуара від шибениці у Дворі чудес через згоду на фіктивний шлюб; прояв милосердя до Квазімодо на ганебному стовпі, коли вона єдина напоїла його водою; віддане й самозречене кохання до Феба.

Чи заслуговує персонаж своєї Долі?

Ні, Есмеральда не заслуговує на таку трагічну долю. Вона є безневинною жертвою жорстокості натовпу, лицемірства суспільства, егоїстичної та руйнівної пристрасті архідиякона Клода Фролло й невідворотного фатуму (Ананке).

КВАЗІМОДО

Рід занять, роль у творі:

Дзвонар Собору Паризької Богоматері, обраний народом «папою блазнів»; один із головних героїв твору.

Відомості про родину:

Сирота, підкидьок із фізичними вадами. Був усиновлений і вихований архідияконом Клодом Фролло, якого вважав своїм єдиним благодійником і батьком.

Мрії, прагнення:

Знайти розуміння й людське тепло, вірно служити Собору Паризької Богоматері та Клоду Фролло, захистити й уберегти Есмеральду від небезпеки.

Риси характеру:

Незламна вірність, здатність до щирої вдячності, глибока внутрішня краса і духовна просвітленість при зовнішній потворності, фізична сила, відвага та самопожертва.

Вчинки:

Найкращий:

Порятунок Есмеральди від страти біля стін собору з вигуком «Притулок!», надання їй прихистку у своїй келії, захист храму від нападу волоцюг і з’єднання з тілом загиблої дівчини після смерті.

Найогидніший:

Спроба нічного викрадення Есмеральди на вулиці за наказом Клода Фролло.

Чи заслуговує персонаж своєї Долі?

Ні, Квазімодо не заслуговує на страждання і самотню смерть. Його доля є трагедією людини, яку суспільство судило лише за зовнішньою потворністю, не помічаючи величі його душі та благородства серця.

КЛОД ФРОЛЛО

Посада, рід занять:

Архідиякон Собору Паризької Богоматері, середньовічний учений-богослов, алхімік, герметик і астролог.

Відомості про родину:

Походив зі знатного роду. Після смерті батьків узяв на себе повне піклування про молодшого брата Жоаннеса (Жеана Вітряка).

Мрії, прагнення:

Осягнути таємниці всесвіту й створити філософський камінь за допомогою науки; згодом — цілковито заволодіти серцем і тілом Есмеральди будь-якою ціною («не дістанешся мені — не дістанешся нікому»).

Риси характеру:

Глибокий інтелект, фанатизм, гордість, замкнутість, аскетизм, егоїзм, душевна зневіра, невміння боротися з власними гріховними пристрастями.

Вчинки:

Найкращий:

Усиновлення й виховання потворного підкидька Квазімодо, а також самовіддана турбота про молодшого брата Жеана в юні роки.

Найогидніший:

Збройний напад на Феба з ревнощів, підле звинувачення Есмеральди у скоєнні вбивства й чаклунстві, шантаж дівчини перед ешафотом та видача її катам і сторожі.

Чи заслуговує персонаж своєї Долі?

Так, Клод Фролло заслуговує на свою загибель, оскільки він свідомо порушив християнські заповіді та моральні закони, скотився до підлості й підступності та став прямою причиною загибелі невинної дівчини.

ФЕБ ДЕ ШАТОПЕР

Рід занять, роль у творі:

Капітан (ротмістр) королівських стрільців; представник вищої аристократії; романтичний ідеал і об’єкт палкого кохання Есмеральди.

Риси характеру:

Пихатість, самозакоханість, лицемірство, легковажність, егоїзм, духовна порожнеча, цинізм та боягузтво за зовнішнього блиску і привабливості.

Мрії, прагнення:

Безтурботне марнотратне життя, доступні любовні інтриги без будь-якої відповідальності, вигідний шлюб із багатою аристократкою для зміцнення свого фінансового стану.

Вчинки:

Найкращий:

Порятунок Есмеральди від викрадачів під час нічного патрулювання вулиць Парижа.

Найогидніший:

Боягузливе мовчання після власного поранення й небажання свідчити на суді на користь Есмеральди, що призвело до смертного вироку невинній дівчині.

Як складається Доля персонажа?

[ЗОВНІШНЄ ДЖЕРЕЛО] Феб де Шатопер одужує, повністю викреслює Есмеральду зі свого життя, уникає скандалу і вигідно одружується зі своєю заможною нареченою Фльор-де-Ліс, продовжуючи життя типового самовдоволеного обивателя.

П’ЄР ГРЕНГУАР

Рід занять, роль у творі:

Поет, філософ-скептик, драматург, автор мораліте «Праведний суд пречистої діви Марії»; фіктивний чоловік Есмеральди.

Відомості про родину:

[ЗОВНІШНЄ ДЖЕРЕЛО] Круглий сирота без жодного майна, родинних зв’язків та засобів до існування; людина з народу, що живе своїм інтелектом і випадковими заробітками.

Риси характеру:

Марнославство, допитливість, боягузтво, іронічність, практичність, схильність до пристосуванства та філософського самовиправдання заради фізичного виживання.

Вчинки:

Найкращий:

Спроба заступитися за Есмеральду під час її викрадення вночі; повага до недоторканності дівчини під час їхнього спільного проживання.

Найогидніший:

[ЗОВНІШНЄ ДЖЕРЕЛО] Допомога Клоду Фролло у викраденні Есмеральди із Собору та порятунок кізочки Джалі замість того, щоб урятувати саму дівчину від загибелі.

Як складається Доля персонажа?

[ЗОВНІШНЄ ДЖЕРЕЛО] П’єр Гренгуар успішно пристосовується до життя серед волоцюг у Дворі чудес, рятує своє життя і кізку Джалі та з часом повертається до літературної праці, здобувши визнання як популярний автор трагедій.