І. Нечуй-Левицький 'Микола Джеря'

Назад до змісту укр літ

Поміркуйте! сторінка 175

Вам відоме оповідання І. Нечуя-Левицького «Вітрогон», яке розповідає про світ дитинства, про пізнання головним героєм Васильком довкілля та основ людяності, співчуття. Доведіть, що цей твір є реалістичним.

Оповідання «Вітрогон» є реалістичним, бо його зміст та проблематика відповідають ознакам реалізму.

Для реалістів головне — дослідження відносин людини та суспільства та впливу суспільно-побутових умов на формування характерів.
Твір розкриває світ дитинства і пізнання Васильком основ людяності, співчуття, що є частиною розкриття людських характерів.
Реалізм має потужний гуманістичний пафос, утверджуючи ідеали людяності, що збігається з пізнанням Васильком основ людяності, співчуття.
Загалом, Іван Нечуй-Левицький відомий як великий артист зору, який описував деталі природи, побуту, зовнішності та вдачі персонажів реалістично.

Поміркуйте! сторінка 179

Яке враження справили на вас перші сторінки повісті?

Перші сторінки повісті створюють враження спокою та краси української природи. Автор детально описує мальовничу долину річки Раставиці, зелене село Вербівка, що потонуло у вербах і садах. Цей мирний пейзаж недільного вечора контрастує з раптовою появою осавули, який нагадує про тяжке кріпацьке життя, що чекає на селян завтра.

Назвіть персонажів твору. Чим вони вирізняються? Які їхні сподівання?

Головними персонажами на початку повісті є Микола Джеря, його мати Маруся Джериха, батько Петро Джеря та Нимидора.

Микола Джеря: Молодий, гарний, з чорним волоссям і чорними бровами, має міцний стан. Він здібний (читає Апостола, грає на скрипці, малює, різьбить) і має романтичну душу. Його сподівання — одружитися з Нимидорою та жити щасливо, працюючи на себе, а не на панів.
Маруся Джериха (мати): Немолода, бліда, із сухорлявим лицем, носить бідний одяг. Вона пишається тим, що Микола навчився читати. Її сподівання — оженити сина з багатою Варкою, щоб мати заможну невістку і полегшити собі життя.
Петро Джеря (батько): Високий, тонкий, з нужденним блідим лицем і смутними очима. Його руки грубі й порепані від тяжкої праці, пальці постійно трусяться. Він є прикладом людини, яку неволя зламала, і його сподівання — не сперечатися з паном.
Нимидора: Дівчина з гнучким, тонким станом, темними очима, як терен, і товстими косами. Вона дуже бідно одягнена і наймитує. Вона не має сім’ї й поневіряється, але шукає рідного тепла і щастя.
Осавула: Повне червоне лице з довгими чорними кудлатими вусами, вирячкуваті неласкаві сірі очі. Він є уособленням панської влади й несправедливості.

Поміркуйте! сторінка 181

Яка з наймитських пісень, на вашу думку, найбільш суголосна з долею і переживаннями Нимидори?

На мою думку, з долею і переживаннями Нимидори найбільш суголосні ті наймитські пісні, в яких співається про тяжку долю дівчини-сироти, що змушена працювати на чужих людей. Сама Нимидора була щаслива після весілля, бо думала, що їй “не треба було більше поневірятися в наймах у чужих людей”. Це показує, наскільки важким було її життя до шлюбу.

Поміркуйте! сторінка 182

Що ви дізналися про родину Миколи Джері?

Родина Джері – це кріпаки, що мешкали у селі Вербівка біля річки Раставиці. Батько, Петро Джеря, був високий і тонкий, з блідим нужденним обличчям та смутними очима. Його руки були грубі й порепані від тяжкої праці, а пальці постійно трусилися, що свідчить про те, що неволя його зламала. Мати, Маруся Джериха, була немолода, бліда, з сухорлявим лицем, носила спідницю з темної пістрі та сорочку з товстого полотна.

Якими талантами сина гордяться його батьки?

Батьки, особливо мати, пишалися тим, що Микола вивчився читати. Він читав Часословець, товстий Псалтир та Апостола в церкві. Крім того, Микола мав талант до малювання (малював квітки на стінах), різьблення (зробив млинове колесо з ступами) і гри на скрипці.

Який настрій панує в хаті Джері? Чому сім’ю щоразу засмучує поява панського осавули?

У хаті панує святковий ідилічний настрій, особливо в неділю. Мати хвалиться сином, а Микола грає на скрипці. Сім’ю засмучує поява панського осавули, оскільки його крик загадує на панщину (на косіння вівса та жаття жита), що брутально обриває свято. Усі замовкають, а Микола тихо лає осавулу.

Що, на вашу думку, віщує недільний сон Миколи під грушею?

Недільний сон віщує Миколі зустріч із Нимидорою. Уві сні він бачив дивовижну птицю із золотим і срібним пір’ям, яка співала, а коли прокинувся, то побачив дівчину (Нимидору), яка брала воду біля річки та співала пісню.

Як складаються його взаємини з Нимидорою?

Він одразу звернув на неї увагу після сну і побачив її на річці. Взаємини складаються швидко: коли вони зустрічаються на панському лані, Микола відчуває велику радість. Він співчуває її важкій сирітській долі, а її сльози “наче вогнем упали на Миколину душу”. Микола вирішує восени її посватати.

Чому батьки Миколи хочуть, щоб він одружився з Варкою?

Батьки, особливо мати Маруся Джериха, хочуть, щоб Микола одружився з Варкою, дочкою вербівського багатиря. Мати сподівається, що багата невістка принесе добробут і полегшить їй життя.

Як вони ставляться до Нимидори?

Спочатку мати хотіла багату Варку. Микола відмовився сватати Варку, бо мав іншу на приміті. Після того як весілля з Нимидорою таки відбулося, Джериха, побачивши її рум’яне обличчя та високий зріст, на деякий час забула про багатирку Варку. Нимидора відчувала себе щасливою, бо в родині Миколи вона знайшла батька й матір.

Які почуття і переживання в родині Джері після весілля? Чому?

Нимидора відчувала себе щасливою, бо для неї закінчилися поневіряння в наймах у чужих людей. Микола і його батько були задумливі та засмучені. Причина – крик осавули, що приїхав загадувати на панщину, нагадав, що свято закінчилося, і почалися важкі будні кріпацтва.

Чи складеться щасливе родинне життя в Миколи й Нимидори?

Я думаю, що щасливе родинне життя в Миколи й Нимидори не складеться. Хоча вони щиро кохають одне одного, їхнє щастя від самого початку приречене через кріпацтво. Одруження лише загострює в Миколи почуття несправедливості, що призводить до конфліктів з осавулою та паном. Ці конфлікти зрештою змусять його втекти з села, покинувши дружину та дитину, що зруйнує їхню сім’ю.

Поміркуйте! сторінка 187

Які зміни відбулися в характері Миколи після одруження? Що їх спричинило?

Сильно змінився після одруження. Спочатку він був веселий та говірливий, мав романтичну душу і прагнув створити щасливу, заможну родину. Після весілля він став задумливим і засмученим, бо осавула нагадав про панщину. Згодом Микола став похнюпленим, рідко сміявся, а його слова іноді “наче вогнем обпекли”. Він почав ненавидіти свого пана. Ці зміни спричинило суспільство рабства і несправедливості, яке не дозволяло йому досягти його сподівань на щастя, оскільки він мусив працювати на панів, а не на себе.

Як ви думаєте, чому Микола не послухав останню батькову пораду? Про що це свідчить?

Микола не послухав батькову пораду “поклонитися” і терпіти, тому що, на відміну від батька, зламаного панщиною, він мав сильне почуття власної гідності й не міг жити в рабській покорі. Це свідчить про глибокий конфлікт між двома поколіннями: старшим, яке змирилося зі своєю долею, і молодшим, волелюбним, яке готове боротися за свою свободу, навіть ризикуючи всім.

Чому він із товаришами залишає домівку?

Микола залишив домівку, бо він вступив у відкритий конфлікт із паном Бжозовським та осавулою, коли відмовився йти на панщину в згінні дні. Пан через це мав Миколу за бунтаря і нахвалявся віддати його в москалі. Після того як Миколу та його товаришів зачинили “в холодну”, вони вирішили втікати із села на далекі сахарні, поки мине некрутчина, оскільки знали вдачу пана. Перед втечею вони спалили панський тік.

Який вибір був у Миколи в цій ситуації?

У Миколи було три шляхи:

Підкоритися, як радив батько, і продовжувати жити в рабстві, терплячи знущання.
Залишитися і прийняти жорстоке покарання за бунт проти осавули.
Втекти, покинувши родину й дім, щоб спробувати знайти вільне життя на чужині.

Він обрав третій шлях, поставивши свободу вище за все інше.

Чи зможе він невдовзі повернутися додому?

Ні, невдовзі повернутися додому він не зможе. Втеча кріпака була тяжким злочином, і він змушений був переховуватися довгі роки.

Поміркуйте! сторінка 188

Як склалося бурлацьке життя Миколи та його побратимів?

Бурлацьке життя для Миколи було дуже важким і виснажливим. На цукроварнях він помарнів, постарів на обличчі, втратив рум’янець, а його очі наче погасли. Умови роботи були жахливі, годували поганою їжею, через що Петро Кавун помер. Микола постійно змушений був тікати від переслідування пана Бжозовського.

Чим відрізнялося воно від роботи на пана?

Робота на пана (панщина) була примусовою, безоплатною. Пан міг продати кріпака чи віддати в москалі. Бурлацьке життя, хоч і було важким, надавало ілюзію волі, і вони працювали за плату, хоча їх часто обманювали.

Які обставини спонукали заробітчан постійно змінювати місце роботи?

Заробітчан спонукали постійно змінювати місце роботи жахливі умови праці та жорстокість господарів. На цукроварнях їх обдурювали з платнею, годували поганою їжею, а робота була настільки шкідливою, що люди швидко втрачали здоров’я. Так само і на рибних промислах — нелюдські умови змушували їх шукати кращої долі в іншому місці.

Поміркуйте! сторінка 194

Як вербівцям удалося влаштуватися на заробітки в Бессарабії?

Вербівці вирішили піти на далекі сахарні, а потім подалися до Дністровського лиману та Чорного моря, щоб пристати до рибальських ватаг у Бессарабії. Перевізник допоміг їм отримати припис (реєстрацію) до кривдянського посаду за п’ятнадцять карбованців з кожного. Вони найнялися на роботу до отамана Івана Ковбаненка. Оскільки там не було суворих кріпацьких обов’язків, заробітчани приписувалися як міщани.

Чим відрізнялася їхня робота там від праці на сахарнях?

На сахарнях умови праці були жахливі, годували поганою їжею (гнилою рибою або здохлятиною), а робітників часто обманювали з оплатою. У Бессарабії вони працювали забродчиками (рибалками). Вони отримували половину наловленої риби як заробіток, і улов був настільки добрий, що вони заробили чимало грошей.

Якими рисами характеру вирізнявся Іван Ковбаненко? Якими були взаємини в його родині?

Іван Ковбаненко був отаманом ватаги і хазяїном. Він був невисокий, широкий у плечах, з великою головою, чорними блискучими очима. Його гордий і сміливий вид та розумні очі вказували на хазяйський, отаманський характер. Він був справедливий і чесний, ділився уловом навпіл із забродчиками. У його родині взаємини були вільні: коли його дочка Мокрина захотіла поїхати до міста, отаман не сперечався, знаючи, що вона поставить на своєму.

Як ставиться Мокрина до Миколи? Які почуття виникали в Миколи під час спілкування із цією дівчиною? Чому він не відповів їй взаємністю?

Мокрина, дочка отамана, була зачарована Миколою: її лице “ніби зайнялося”. Вона не бачила раніше такого гарного бадьористого чоловіка. Вона закохалася в нього і допомагала йому втекти від поліції, привозивши хліб і воду вночі.

Микола, дивлячись на неї, пригадав Нимидору. Його охопив жаль до Мокрини, і краса степової дівчини на той час “причарувала його”. Проте він не відповів їй взаємністю, бо його стримувала совість, подружня обіцянка і щира любов до Нимидори.

Поміркуйте! сторінка 199

Які почуття охопили Миколу, коли він повернувся додому?

Коли Микола Джеря повертався до Вербівки через двадцять років, він був охоплений страхом і болем. Він міркував, чи застане він своїх рідних живими. Коли він спитав про Нимидору і почув, що вона померла минулого року, його голос затремтів, а душа затріпотіла. Вербівка закрутилася перед ним, і він не бачив її за слізьми, наче над селом схопилися хмари й залили все дощем. У хаті, коли він побачив дочку Любку, схожу на Нимидору, його “тверда, міцна душа розтопилась, як віск на гарячому вогні, й розплилась слізьми”. Він відчув, що “все померло, й сліду не зосталось” і “марно перегоріло й перетліло моє живоття”.

Чи змінився його характер під впливом обставин життя?

Так, його характер змінився, але не зламався. Зовні він перетворився на сивого, згорбленого діда, але в душі зберіг незламний дух борця і почуття власної гідності . Навіть на схилі літ його погляд залишався сміливим і гордовитим, а в очах блищали “темні, як терен, очі” . Його бунтарська вдача не згасла: він продовжував боротися проти несправедливості, вмовляючи людей не погоджуватися на нову форму панщини — “порції” .

Які цінності стали головними для Миколи Джері на схилі літ?

Головними цінностями для Миколи Джері на схилі літ стали:

Свобода і боротьба за справедливість: Він продовжував іти проти панів та обстоював інтереси громади навіть після скасування кріпацтва. Він вмовляв людей не ставати на «порції» (маленька панщина).
Пам’ять про рідний край та сім’ю: Він доживав віку біля дочки, пораючись коло пасіки. Він любив довгими зимовими вечорами розказувати дочці й онукам про свої мандрівки, а діти слухали його “чудової казки-пісні пасічника Миколи Джері”. Він постійно згадував, як колись жав із Нимидорою вночі при місяці.

Чи можна вважати, що його життя склалося щасливо? Чому?

Ні, його життя не можна назвати щасливим у звичному розумінні. Він втратив усе, що було йому дороге: молодість, кохану дружину, батьків, рідний дім — усе це було принесено в жертву боротьбі за волю. Його повернення додому лише підкреслило трагізм його долі. Однак, його життя не було марним. Він до кінця залишився вірним своїм ідеалам свободи і ніколи не корився долі. Умиротворення, яке він знайшов на старості в оточенні онуків, є свідченням того, що його дух не був переможений. Отже, його життя було трагічним, але не марним, бо він зберіг свою гідність і став легендою для наступних поколінь.

Поміркуйте! сторінка 201

Доберіть і процитуйте приклади ознак стилю повісті «Микола Джеря».

Стиль повісті «Микола Джеря» є реалістичним, але має романтичні елементи.

Приклади ознак стилю:

Реалістичний показ злиднів і праці: Батько Петро Джеря мав “нужденним, блідим лицем та смутними очима”. Його руки були грубі, а пальці “трусились безперестану навіть тоді, як він спав”, бо важка праця “виссала в нього всю силу”.
Романтичні елементи: Сцена першої зустрічі Миколи з Нимидорою має романтичний мотив: сон про “дивну птицю із золотим і срібним пір’ям” перетворюється на появу дівчини-красуні.

Поділіться з однокласниками й однокласницями найцікавішими записами з вашого українознавчого словника.

Ось кілька слів з мого словника, які зустрілися в повісті:

Клуня — будівля, де зберігають снопи, сіно, а також молотять.
Намітка — старовинний головний убір заміжніх жінок у вигляді полотняного покривала.
Осавула — панський наглядач, прикажчик, який стежив за роботою кріпаків.
Коромисло — вигнута дерев’яна палиця, щоб носити відра з водою на плечах.

Визначте основні сюжетні елементи твору (етапи розгортання конфлікту): експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію і розв’язку. Подумайте, який саме епізод твору є зав’язкою: знайомство Миколи з Нимидорою чи його перша сутичка з осавулою.

Експозиція: Опис мальовничого села Вербівка, знайомство з родиною Джерів (Петро, Маруся, Микола), їхнім побутом та талантами Миколи; прагнення матері оженити сина на багатій Варці,,,.
Зав’язка: Перша сутичка Миколи з осавулою, коли той загадав на панщину, криком “обриваючи” мирну недільну ідилію,. Микола тихо лає осавулу. Цей епізод започатковує основний соціальний конфлікт. Чому сутичка з осавулою, а не знайомство з Нимидорою: Знайомство з Нимидорою — це романтичний мотив, але соціальний конфлікт, який призвів до втечі та визначив усю трагедію життя героя, розпочався саме з протесту проти осавули та панщин.
Розвиток дії: Микола сватає Нимидору, незважаючи на спротив пана; весілля; Микола вступає у відкритий конфлікт з осавулою, захищаючи право громади,; смерть батька Петра Джері; пан Бжозовський погрожує віддати Миколу в москалі.
Кульмінація: Микола з товаришами привселюдно принижують осавулу. Микола вирішує втекти з села вночі. Він прощається з Нимидорою та вирушає з товаришами на заробітки на цукрові заводи. Незабаром після їхньої втечі вони бачать, як горить панський тік — це символізує їхній остаточний акт помсти та розриву з кріпацьким життям.
Розв’язка: Микола багато років поневіряється на заробітках (на цукроварнях, у рибальських ватагах на Бассарабії), навіть потрапляє до тюрми, де дізнається про скасування панщини (волю). Він повертається до Вербівки і знаходить свою матір та дружину Нимидору вже померлими. Його дочка Любка, яку він залишив немовлям, вже заміжня. Микола починає хазяйнувати і продовжує боротьбу за права громади вже в нових умовах, виступаючи проти нечесного розподілу землі та корумпованого сільського керівництва. На старості років Микола Джеря, вже сивий пасічник, розказує онукам про свої мандри та минулі часи.

Як склалася доля Нимидори?

Доля Нимидори склалася трагічно. Вона була сиротою і наймичкою. Хоча вона була щаслива у шлюбі з Миколою, знайшовши батьківську й материнську любов у його родині, її щастя було недовгим. Після втечі Миколи вона залишилася сама з дочкою Любкою. Вона тяжко працювала, “ізсушила, ізв’ялила нужда” її, і вона постійно чекала на чоловіка. Вона померла, не дочекавшись повернення Миколи, який повернувся лише через двадцять років після скасування кріпацтва.

Які риси вдачі цієї героїні?

Нимидора вирізнялася:

Зовнішністю: Кругловида, з чорними бровами, чорними, “як терен”, очима, довгими чорними віями та товстими косами. Мала гнучкий, тонкий стан.
Характером: Добра і чуйна (її сльози “наче вогнем упали на Миколину душу”). Вірна та віддана чоловікові (чекала на нього понад двадцять років). Працьовита та терпляча, хоча й поневірялася в наймах. Сильна духом (знайшла рідну хату і батьків у родині Джері).

Яке ваше ставлення до неї?

Я ставлюся до Нимидори зі співчуттям і повагою, тому що вона, незважаючи на важке сирітське життя і зраджені сподівання, зберігала вірність і знайшла сили виховувати доньку, переживши свого коханого.

Поміркуйте! сторінка 202

Знайдіть у тексті та процитуйте портрети Миколи — юнака, а також після одруження, під час роботи на сахарні, у риболовецькій артілі, у літньому віці. Як змінюється герой? Що в його зовнішності та вдачі залишається сталим? Які художні деталі автор підкреслює в цих портретах?

Портрети Миколи Джері

Микола — юнак

“За Джериною хатою, під старою грушею, на зеленій траві спав молодий парубок… Чорне волосся на голові, чорні рівні брови дуже виразно блищали на білій свиті. Запалене лице було гарне, але дуже молоде. Червоний пояс обвивавсь, наче гадюка, кругом тонкого стану”.

Після одруження (Зрілий чоловік і бунтар)

Микола “вже був не молодий хлопець, а чоловік з довгими вусами, з міцним станом, широкими плечима та міцними руками”. Його вдача змінилася: “бувши парубком, він сміливо дивився всім в очі, був веселий, говорючий, любив часом пожартувать; тепер він похнюпив голову; рідко сміявся, перестав жартувать”.

Під час роботи на сахарні

Микола “так помарнів і змінився на обличчі, що його трудно було впізнать. Блискучі карі очі наче погасли, лице постарілось, рум’янець пропав, лоб став жовтий, як віск, шия поморхла. Тільки здорові жилаві руки з довгими пальцями та довгі вуса нагадували про давнього Миколу Джерю”. Коли він п’яний, його “темні очі ніби горіли, як жарини, а волосся розпатлалось; бліде лице почорніло і неначе посатаніло”.

У риболовецькій артілі (Період суду/ув’язнення)

“Микола поздоровшав на чистому морському повітрі й покращав”. “Він став високий та поставний чолов’яга з дужими руками, з широким станом… Його брови і вуса чорніли, а голова вже ніби снігом припала”. “З-під густих низьких брів блищали невеликі темні горді очі. Вид в його був сміливий. Чорні довгі вуса висіли, як дві гадюки”.

У літньому віці (Після повернення, пасічник)

“Джеря був сивий, аж білий. Густі сиві брови низько понависали й закривали очі, а з-під їх і тепер блищали темні, як терен, очі. Довгі сиві вуса спускались вниз, а голова біліла, наче вишневий цвіт. Його вид і тепер був сміливий і гордовитий”.

Як змінюється герой?

Герой змінюється під впливом життєвих обставин. З безтурботного, мрійливого юнака він перетворюється на похмурого, загартованого чоловіка. Каторжна праця на цукроварні ледь не знищує його, роблячи схожим на старого. Проте відносна свобода в рибальській артілі повертає йому здоров’я і зовнішню привабливість. На схилі літ він постає сивим дідом, але з незламним духом.

Що в його зовнішності та вдачі залишається сталим?

Сталими залишаються його чорні, густі брови, темні карі очі та довгі вуса. Також незмінною є його фізична міць (“дужі руки”, “широкий стан”) та внутрішня гордість і сміливість у погляді.

Які художні деталі автор підкреслює в цих портретах?

Очі: Вони є дзеркалом його душі — то блискучі від молодості, то згаслі від горя, але завжди сповнені внутрішньої сили .
Колір обличчя і волосся: Зміна від “запаленого” рум’янцю до “жовтого, як віск” обличчя, а потім до сивини, “наче вишневий цвіт”, показує плин часу і важкі випробування, що випали на його долю .
Постать: Автор акцентує на зміні від “тонкого стану” до “міцного стану, широких плечей”, підкреслюючи, як Микола з юнака перетворився на чоловіка .

Поміркуйте! сторінка 203

Перечитайте опис шторму на морі з повісті «Микола Джеря». Чим цей опис співзвучний з «Апасіонатою»?

Опис шторму в повісті передає наростання стихії через зміну кольорів, звуків та руху. Спочатку спокійне, море темнішає, небо стає “сизим”, а тихий шепіт хвиль переростає в могутній “рев та стогін” . Ця динаміка — від спокою до грізної, хаотичної кульмінації, а потім до затишшя з веселкою на небі — дуже схожа на структуру сонати Бетховена “Апасіоната”. І музичний твір, і опис шторму мають схожий розвиток: поступове наростання напруги, потужний, пристрасний вибух емоцій у кульмінації та подальше заспокоєння.

Поміркуйте! сторінка 204

Роздивіться пейзажі В. Орловського, подані в підручнику (с. 176, 179, 192). Знайдіть в інтернеті та послухайте «Пісню без слів» М. Лисенка. Знайдіть в інтернеті та перегляньте тизер до фільму «Джеря. А завтра була воля» (реж. І. Правило). Які мотиви поєднують ці твори? Який із них найточніше втілює ваше бачення України ХІХ ст.?

Ці три твори поєднують мотиви любові до рідної землі, зображення краси української природи та життя українського народу в ХІХ столітті. Пейзажі Володимира Орловського показують українські села, поля і ставки. «Пісня без слів» Миколи Лисенка — це музичний твір, який передає ліричний настрій, співзвучний поетичній українській душі, і є національним різновидом цього жанру. Тизер до фільму «Джеря. А завтра була воля», знятого за повістю Івана Нечуя-Левицького, розповідає про тяжке життя селян за часів кріпацтва та їхню боротьбу за волю.

На мою думку, найточніше моє бачення України ХІХ століття втілюють пейзажі Володимира Орловського. Його картини безпосередньо показують, як виглядала українська земля, її природа та села. Вони передають атмосферу того часу, дозволяючи уявити середовище, в якому жили люди. Хоча музика Лисенка чудово передає почуття, а фільм — драматизм боротьби, саме картини Орловського створюють найповніший візуальний образ епохи.

Підсумуймо!

Які факти життя І. Нечуя-Левицького найбільше вам запам’яталися? А які зумовили написання повісті «Микола Джеря»?

Найбільше мені запам’яталися такі факти з життя Івана Нечуя-Левицького :

Він народився в сім’ї священника, але його мама й бабуся були простими селянками, які передали йому любов до народних пісень, казок та мови.
Батько був освіченою людиною і прищепив синові любов до читання та історії рідного краю.
Іван з дитинства спостерігав за життям селян, товаришував з ними, тому добре знав їхні біди та радощі.
Хоча він здобув духовну освіту, обрав для себе шлях учителя та українського письменника, через що зазнавав переслідувань від імперської влади.

Саме ці факти й зумовили написання повісті «Микола Джеря». Глибоке знання сільського життя, співчуття до поневоленого народу, а також особисті враження від перебування в Бессарабії, де він працював учителем, стали основою для створення цього твору. Письменник хотів показати трагізм кріпацтва та силу духу українців, які прагнуть до волі.

Порівняйте пейзажі, описані І. Нечуєм-Левицьким і намальовані В. Орловським. На яких художніх деталях акцентують письменник і художник?

Іван Нечуй-Левицький та Володимир Орловський були митцями-реалістами, які змальовували українську природу, але робили це по-різному.

Іван Нечуй-Левицький у своїх пейзажах створює детальну, майже живу картину. Він використовує багато епітетів, порівнянь, щоб читач міг не лише побачити, а й відчути природу. Наприклад, на початку твору він пише про «зелене-зелене море верб, садків, конопель», що створює відчуття спокою та ідилії. У сцені бурі на морі він акцентує на динаміці, звуках і кольорах, передаючи могутність стихії.
Володимир Орловський був майстром передачі сонячного світла. Його головна художня деталь — це контраст між яскравим світлом і холодною тінню. Цей прийом не просто показує красу природи, а й має символічне значення — боротьбу добра і зла, прагнення до свободи, що долає темряву несправедливості.

Отже, письменник робить акцент на детальному описі та створенні настрою, а художник — на грі світла й тіні для передачі глибшої ідеї.

Хто з персонажів повісті вам найбільше сподобався? Напишіть його психологічну характеристику. Для цього проаналізуйте вчинки, мову, використайте цитати з тексту.

Найбільше мені сподобався головний герой — Микола Джеря. Це яскравий приклад сильної особистості, яка не зламалася під тиском обставин.

Микола — втілення козацького типу українського національного характеру. Спочатку ми бачимо його як талановитого, доброго та романтичного юнака. Він гарно малює, різьбить по дереву, грає на скрипці та щиро закохується в Нимидору. Він веселий і говірливий, про що свідчить авторська характеристика: «був веселий, говірливий, любив часом пожартувати».

Після одруження, зіткнувшись із жорстокістю панщини, його характер змінюється. Радість поступається місцем рішучості та гніву. Микола стає «бунтарем», який не хоче миритися з несправедливістю. Він більше не мовчить, а відкрито виступає проти осавули та пана, захищаючи не лише себе, а й інших селян. Його волелюбність найяскравіше проявляється в рішенні втекти з рідного села. Його слова, звернені до Нимидори, розкривають усю силу його духу: «Піду із села, бо тяжко мені жити; піду в ліси, піду в степи, піду в пущі й на гострі скелі, а панщини таки робити не буду й у москалі не піду».

Протягом усього життя, незважаючи на поневіряння, Микола не втрачає людської гідності. Він не стає розбійником, а заробляє на життя важкою працею і залишається вірним своїй дружині. Навіть на схилі літ його «вид і тепер був сміливий і гордовитий».

Які особливості композиції твору «Микола Джеря»?

Композиція повісті «Микола Джеря» має такі особливості :

Твір складається з восьми розділів.
У ньому є дві основні сюжетні лінії, які розвиваються паралельно: доля Миколи, який мандрує світом у пошуках волі, та доля його дружини Нимидори, яка залишається в селі.
Події розгортаються в хронологічній послідовності, охоплюючи все життя головних героїв від юності до старості.

Доведіть, що «Микола Джеря» — це соціально-побутова повість-хроніка.

Соціальна (боротьба): В основі твору лежить конфлікт між кріпаками та панами (Бжозовським, осавулою). Показано визискування селян через панщину, згінні дні та їхню постійну бідність.
Побутова (життя): У творі детально описано щоденне життя селян, їхні звичаї (весілля, вінчання, “вихідчини” рибалок), а також жахливі умови праці та побуту бурлак на сахарнях (брудні казарми, погана їжа).
Хроніка (час): Повість охоплює понад два десятиліття життя Миколи Джері. Оповідь ведеться послідовно, показуючи зміни у житті героя — від юності у Вербівці, через роки поневірянь у наймах до повернення після волі і його старості.

У яких словах із повісті найповніше втілено її ідейний зміст?

Ідейний зміст повісті — незламне прагнення людини до свободи та протест проти будь-якого поневолення — найповніше втілено у словах Миколи, які він каже Нимидорі перед втечею:

«Піду із села, бо тяжко мені жити; піду в ліси, піду в степи, піду в пущі й на гострі скелі, а панщини таки робити не буду й у москалі не піду. Піду втоплюся, об камінь розіб’юся! Нехай звірі розшарпають моє тіло, а я все-таки втечу. Усе одно мені пропадати!».

Ці слова є кульмінацією його внутрішньої боротьби та виражають готовність радше померти, ніж жити в рабстві.

І. Нечуй-Левицький 'Микола Джеря' - Яценко