Іван Карпенко-Карий "Сто тисяч" - Заболотній

• Назад до змісту

Чому Герасим запевняє, що в неділю гріх снідати?

Герасим каже, що снідати в неділю є гріхом, через свою надзвичайну скупість. Насправді він просто хоче зекономити на їжі для своїх робітників і прикриває свою жадібність релігійними переконаннями, кажучи наймиту: “Однеси зараз назад – гріх у неділю снідать”. Це доводить і його небажання давати коней дружині для поїздки до церкви, бо “худобу ганять в празник гріх”, хоча насправді йому просто шкода коней, які “гроші коштують”.

Чому Герасим хоче в невістки саме дочку Пузиря, а не Мотрю?

Герасим хоче бачити своєю невісткою дочку Пузиря виключно через гроші, адже Пузирі – люди багаті. Він розраховує на велике придане, прямо заявляючи дружині: “Мені треба невістку з приданим, з грішми”. Почуття сина Романа до Мотрі та її якості як хазяйки для Герасима не мають ніякого значення, оскільки вона бідна наймичка. Своєму синові він каже: “Хазяйський син повинен шукать хазяйську дочку з приданим, а не наймичку”.

Сторінка 138

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. Справжнє прізвище автора комедії «Сто тисяч»

Г Тобілевич.

2. Головною дійовою особою комедії І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» є

Б Герасим.

3. Герасим Калитка був

В селянином.

4. На яку авантюру погодився Герасим Калитка, щоб збагатитися?

Герасим Калитка погодився купити сто тисяч фальшивих грошей за п’ять тисяч справжніх, щоб скупити всю землю навкруги.

💡 АНАЛІЗУЄМО

5. Прочитайте монолог Герасима (ява VI дії першої с. 128–129). Про що міркує персонаж? Із чим пов’язані його роздуми? Який висновок Герасим робить для себе?

У своєму монолозі Герасим міркує про землю та гроші. Він радіє, що йому вдалося придбати ще землі, і тепер він має двісті десятин, але його радість затьмарює заздрість до багатшого сусіда Жолудя, у якого тисячі десятин. Роздуми Герасима пов’язані з його ненаситною жадобою до збагачення та пристрастю до землі, яку він називає “свята земелько – Божа ти дочечко!”. Йому не дає спокою думка про можливість купити землю пана Смоквинова, що знаходиться поруч, але на це не вистачає грошей. У результаті Герасим робить для себе висновок, що задля збагачення можна піти на злочин – “купить за п’ять тисяч сто тисяч фальшивих і розпускать їх помаленьку”.

6. Об’єднайтесь у малі групи (3–4 особи). Виберіть для групи одну другорядну дійову особу, указану на схемі. З’ясуйте, як ця особа пов’язана з Герасимом Калиткою та які стосунки склалися між ними.

Наша група обрала для аналізу Савку.

Зв’язок з Герасимом: Савка – кум Герасима, селянин.

Стосунки між ними: Їхні стосунки є прикладом того, як жадоба до грошей руйнує дружбу. Спочатку Савка приходить до Герасима як до друга, щоб позичити грошей, але Герасим, користуючись скрутним становищем кума, позичає йому під високий відсоток та ще й вимагає заставити волів через шахрайську “запродажню”. Пізніше Герасим втягує Савку у свою авантюру з фальшивими грошима, бо вважає його “сміливим” і бачить у ньому спільника, який допоможе реалізувати злочинний план. Коли їх обманюють, дружні стосунки миттєво зникають, і Савка, погрожуючи ножем, вимагає свою частку. Лише в кінці, після спроби самогубства Герасима, Савка кається і зарікається гнатися за багатством.

7. Знайдіть ремарки в яві VIIІ дії першої (с. 130). Поясніть їхню роль у тексті. Прочитайте цю яву в ролях від початку до репліки «Ну й зроблені…» (с. 130), використовуючи міміку та жести відповідно до ремарок.

У вказаному уривку є такі ремарки: (Набік), (зітхнув), (оглядається кругом, загляда у вікно, потім виймає гроші, все нові, несе до столу, розклада на столі), (довго розгляда, придивляється на світ), (Розгляда), (знову зазира у вікно).

Їхня роль полягає в тому, щоб передати внутрішній стан героїв, їхні емоції та створити напружену атмосферу. Ремарка (Набік) показує справжні думки й страх Герасима, які він не наважується висловити вголос: “Той самий єврей… аж мороз поза шкурою пішов”. Ремарка (зітхнув) передає його нервове напруження перед тим, як він побачить фальшиві гроші. Дії Невідомого, описані в ремарці (оглядається кругом, загляда у вікно...), підкреслюють таємничий і незаконний характер їхньої угоди. А те, як Герасим (довго розгляда, придивляється на світ) гроші, свідчить про його жадібність та одночасно про недовіру й захоплення майстерністю шахраїв.

8. З якою метою Копач радить Герасимові купити в Пузиря пару свиней, а заодно представити Пузирівнам Романа – Герасимового сина? Яку із цих двох порад Калитка вважає слушною та чому?

Копач пропонує поїхати до Пузиря нібито купувати поросят як привід для того, щоб насправді влаштувати оглядини сина Герасима Романа дочкам Пузиря. Калитка вважає слушною пораду щодо одруження сина, бо Пузирі – люди заможні, і він розраховує на велике придане. Ідея з поросятами його цікавить лише на мить, коли він чує, що Пузир заробив на них тисячу карбованців, але головною метою для нього є саме вигідна партія для сина. Він одразу погоджується на поїздку і наказує Роману гарно вбратися, бо, на його думку, “гроші всьому голова”.

9. З якою метою автор увів у комедію епізод спроби запродання Савкою власної душі чортові? Про які досі йому не відомі риси характеру кума довідується Герасим? Який висновок робить для себе?

Цей епізод показує відчай і забобонність бідних селян, які готові на все заради грошей, а також додає твору комізму. Герасим дізнається, що його кум Савка – людина “смілива” і рішуча, оскільки не побоявся піти на роздоріжжя викликати нечисту силу. Почувши це, Герасим робить для себе висновок: “Треба це на ус закрутить”. Він розуміє, що Савка, який “чорта не боявся”, не злякається і казначея, а отже, стане ідеальним спільником у ризикованій справі з фальшивими грошима.

10. Чому Герасим вимагав, щоб Роман модно підстригся, одягнувсь у все нове та в новому фургоні їхав до Пузиря найкращими кіньми? Про що мав свідчити зовнішній вигляд Романа?

Герасим хотів, щоб його син справив враження на багату родину Пузирів. Він наказував Роману: “Запряжеш пару сірих жеребців у нового фургона і сам одягнешся по-празниковому”, а також зробити модну зачіску “під польку”. Зовнішній вигляд Романа мав свідчити про заможність і статус родини Калитки. Таким чином Герасим прагнув показати, що вони не гірші за Пузирів і є гідною партією для їхньої доньки, розраховуючи на вигідне одруження сина і велике придане.

11. Проаналізуйте стосунки Герасима з його жінкою Параскою. Процитуйте відповідні уривки.

Стосунки Герасима з дружиною Параскою є напруженими та нерівними. Герасим ставиться до неї зневажливо, не рахується з її думкою і часто погрожує фізичною розправою. Він бачить у ній не партнерку, а лише робочу силу. На її спробу втрутитися в його рішення щодо одруження сина, він грубо відповідає: “Знай свою діжу, а у мої діла носа не тикай!”. Коли Параска просить коней, щоб поїхати до церкви, він відмовляє, шкодуючи худобу більше, ніж дружину: “Скотина гроші коштує… Це не по-божому і не по-хазяйськи”. Його жорстокість проявляється у прямих погрозах: “Параско! Не лайся, щоб я часом ради неділі не дав тобі по потилиці”. Параска, хоч і боїться чоловіка, іноді наважується йому перечити, дорікаючи за його скупість і жорстокість: “Бий, бодай тобі руки посохли! І ззамолоду із синців не виходила, бий і на старість! У! Харциз – коняку жаліє, а жінку бить збирається…”.

12. Розподіліть між собою запитання. Поясніть одне одному відповідь і наведіть цитату на підтвердження своїх висновків.

Чому Герасим вважає Копача нікчемою і нахлібником?

Герасим, для якого єдиною цінністю є земля і гроші, вважає Копача дармоїдом, бо той тридцять років шукає скарби і не має з того ніякого результату. Герасим називає його “морока” і “бродяга”. Його дратують розмови Копача про науку та інші непрактичні, на його думку, речі. Коли Копач розповідає про свої знахідки, цікаві для науки, Герасим нетерпляче його обриває: “Чортзна-що, аж нудно слухать!.. Ви грошей давайте!”.

Чому Копач вважає Герасима примітивним селюком?

Копач, хоч і дивак, вважає себе людиною з “опитом і практікою”, яка цікавиться наукою. Він зверхньо ставиться до Герасима, який, на його думку, думає лише про гроші. Це видно з його іронічного зауваження про сина Герасима: “Жаль тільки, що Роман французького язика не знає… Це важкий предмет”. На що Герасим відповідає: “Та це чортзна-що! Ви ударяйте на гроші – гроші всьому голова”. Ця відповідь лише підтверджує думку Копача про обмеженість і примітивність Калитки.

13. У чому виявляється скупість Герасима? За що він бився зі сватами й чоловіком своєї дочки? Чому хліб у хаті зберігають під замком?

Скупість Герасима виявляється у всьому: він економить на їжі для робітників, на власній дружині та навіть на самому собі.

• Зі сватами він бився через придане для дочки. Він пообіцяв п’ять тисяч, але не віддав їх, і навіть вихваляється цим: “Виграв я, бо п’ять тисяч зосталось у калитці – не дав таки зятеві”.
• Хліб у хаті зберігають під замком, щоб ніхто, особливо робітники, не міг взяти зайвого шматка. Коли наймит Клим узяв окраєць, Герасим влаштовує скандал, дорікаючи жінці: “Мабуть, ти хліба не запираєш?”. Параска підтверджує, що це норма для їхнього дому: “Де ж таки, щоб хліб був не запертий, нехай бог милує, усе заперто”.

14. Що стало причиною конфлікту між Мотрею і Романом? Чи можна сказати, що він, як і його батько, на перше місце ставить вигоду? Доведіть свою думку.

Конфлікт між Мотрею і Романом виникає через те, що Мотря дізнається про намір Романа їхати на оглядини до дочок багатія Пузиря, хоча вони з Романом кохають одне одного. Вона почувається зрадженою і каже йому: “Що ти мені очі замазуєш? Я не сліпа і не глуха, чула, що їдеш на оглядини”.

Однак, не можна сказати, що Роман ставить вигоду на перше місце. Він їде до Пузирів лише через наказ батька і сам каже: “Ну, та й не хочеться мені їхать до тих Пузирів”. Він щиро кохає Мотрю і готовий боротися за своє щастя. Після сварки з нею він твердо вирішує: “Та хоч би батько цапа скакав, а я таки женюсь на Мотрі”.

15. Визначте, за можливості, позитивні риси, характерні для когось із дійових осіб твору. Поясніть свою думку.

Незважаючи на загальну атмосферу жадоби до грошей, у п’єсі є персонажі з позитивними рисами.

• Роман є чесним і вірним у коханні. Він не поділяє батькової пристрасті до наживи і готовий піти проти його волі заради одруження з коханою дівчиною, наймичкою Мотрею.
• Параска, дружина Герасима, є доброю і справедливою жінкою. Вона цінує Мотрю за її працьовитість і добрий характер, а не за багатство, і підтримує закоханих: “Не хочу я нікого за невістку, опріч Мотрі… діти полюбились”.
• Мотря — працьовита, чесна дівчина з почуттям власної гідності. Вона не дозволяє Роману себе обманювати і прямо висловлює своє обурення.
• Навіть Савка наприкінці твору, переживши потрясіння, приходить до морального прозріння і кається у своїй жадобі: “Буде здоров’я, будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж Бог дає”.

16. Напишіть по два хештеги, якими можна позначити першу та другу дії п’єси в соціальних мережах.

• Перша дія: #жагадозбагачення #аферазгрішми
• Друга дія: #скупістьпротилюдяності #грошічикохання

17. Розгляньте світлину, на якій зображено сцену з вистави (с. 131). Який настрій у Герасима в цій сцені? Що викликало такий настрій?

У цій сцені Герасим перебуває у стані ейфорії та шаленої радості, що видно з його щирого сміху. Такий піднесений настрій викликаний тим, що він нарешті на власні очі побачив фальшиві гроші, які Невідомий приніс йому на показ. Герасим не може повірити своєму щастю і майстерності шахраїв, адже він не може відрізнити підробку від справжніх грошей, вигукуючи: “От так штука! От так штука! Не вгадаю!”. Його душу розпалює жадоба, і він захоплено вирішує: “Сто тисяч візьму!”. Цей сміх — це сміх людини, яка вірить, що її найбільша мрія про безмежне багатство от-от здійсниться.

🧠 МІРКУЄМО

18. Як ви вважаєте, чи треба Копача зараховувати до людей, підвладних ідеї стати мільйонером в одну мить? Чому?

Так, Копача можна зарахувати до людей, які мріють миттєво збагатитися. Проте його мотивація відрізняється від мотивації Герасима. Копач тридцять років шукає скарби, сподіваючись на щасливий випадок, який змінить його долю: “Я чувствую, що аж тут моя судьба розрішиться… Отоді зашумить Бонавентура-копач!”. Однак, на відміну від Калитки, для якого гроші є самоціллю, Копач виглядає скоріше як дивак-мрійник, який захоплюється самим процесом пошуку та знахідками, що мають “інтерес для науки”. Герасим каже про нього: “Хоч голий, так веселий!”. Це свідчить, що Копач не страждає від безгрошів’я так, як Калитка, і його прагнення до багатства має більш романтичний, а не прагматичний характер.

19. Навіщо, на вашу думку, автор увів у текст вихваляння Герасима про те, що він здатний обдурити кого завгодно, а його ніхто не зможе обвести навколо пальця?

Автор використав цей прийом, щоб підкреслити самовпевненість та зарозумілість Герасима, які врешті-решт і призводять його до краху. Його хвалькувата заява: “Я не такий дурень, щоб мене обманили… Я обманю хоч кого, а мене чорта лисого обманить хто…” створює ефект драматичної іронії. Читач розуміє, що саме такий самовпевнений герой найімовірніше і стане жертвою обману. Ця риса характеру засліплює Калитку, він втрачає пильність і легковажно погоджується на ризиковану авантюру, що робить його фінал ще більш комічним і водночас трагічним.

20. Спочатку комедія Івана Карпенка-Карого мала назву «Гроші», але пізніше автор змінив її, уточнивши суму. Як ви вважаєте, яка з двох назв краща й чому саме? Чи можна вважати, що назва «Сто тисяч» стає ключем до розуміння змісту твору?

Назва «Сто тисяч» є значно кращою за початкову «Гроші». Назва «Гроші» є занадто загальною, хоча й відображає тему твору. Натомість «Сто тисяч» — це конкретна, омріяна сума, яка стала центром сюжету і символом руйнівної пристрасті Герасима Калитки.

Так, назва «Сто тисяч» є ключем до розуміння змісту. Ця сума є уособленням тієї ілюзорної мети, заради якої герой готовий піти на все: обман, злочин, зраду моральних принципів і навіть ризикнути власним життям. Саме погоня за цими ста тисячами, які виявляються звичайним папером, показує всю марність і трагічність шляху Калитки. Коли його обманюють, він хоче накласти на себе руки не стільки через втрату п’яти тисяч, скільки через крах мрії про сто тисяч і землю, яку можна було б за них купити: “Краще смерть, ніж така потеря!”.

Сторінка 146

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. На яку суму Калитка обдурив Невідомого і як це вдалося зробити?

Герасим Калитка обдурив шахрая на дві тисячі карбованців. Коли на вокзалі вони обмінювалися грошима, пролунав третій дзвінок, що сповіщав про відправлення потяга. Скориставшись поспіхом Невідомого, Калитка замість домовлених п’яти тисяч віддав йому лише три. Шахрай, кваплячись, не перерахував гроші та одразу побіг до вагона.

2. Як зреагував Герасим на те, що замість грошових банкнот йому підсунули звичайнісінький папір?

Дізнавшись про обман, Герасим спершу не повірив, а потім почав несамовито сміятися, рвати папірці й кричати. Після цього він вибіг з хати і спробував повіситись на поясі. Коли його врятували, він ридав і бідкався через втрачені гроші та землю, яку мріяв купити, кажучи: «Краще смерть, ніж така потеря!».

3. Установіть відповідність.

💡 АНАЛІЗУЄМО

4. Який епізод твору, на вашу думку, був найбільш смішним?

На мою думку, найбільш смішним був епізод, коли дружина Герасима, Параска, просить у нього коней, щоб поїхати до церкви. Його відповідь просто вражає своєю жадібністю. Він каже, що три верстви до церкви можна й пішки пройти, і починає дорікати їй, що вона не хоче «потрудитися для Божого дому», в той час як люди в Київ за чотириста верстов ходять. А потім додає, що «худобу ганять в празник гріх», бо «скотина гроші коштує» і має відпочивати в неділю. Ця ситуація смішна через абсурдність аргументів Калитки, який турбується про коней більше, ніж про власну дружину, прикриваючи свою скупість нібито побожністю.

5. Чи сподобалося Герасимові, як його сина зустріли Пузирі? Чи була така реакція господаря очікуваною та чи вважав Калитка таку поведінку багатія для себе ганьбою? Чому?

Ні, Герасимові абсолютно не сподобалося, як Пузирі зустріли його сина. Коли Роман розповів, що його навіть «у світлицю і не кликали», а обідав він на кухні, Калитка розлютився і вигукнув: «А сто чортів їх матері – хазяйського сина і в хату не закликали». Така поведінка Пузиря була для Калитки ганьбою, адже він вважав себе вже достатньо заможним, щоб його син сидів за одним столом з панами. Він сприйняв це як особисту образу і приниження, назвавши Пузиря «мужва репана» і «пузир з горохом». Для Калитки, який усе життя прагнув багатством зрівнятися з панами, таке ставлення було доказом того, що його ще не вважають за рівню, що й розпалило його бажання розбагатіти ще більше, щоб усім довести свою значущість.

6. Прочитайте й проаналізуйте монолог Герасима (с. 128–129), де йдеться про його заповітну мрію. Доведіть, що в душі Калитка може бути навіть тонким ліриком.

У своєму монолозі Герасим постає не просто жадібним селянином, а людиною, яка має глибоку, майже поетичну любов до землі. Він називає її «свята земелько», «Божа дочечко», що свідчить про його трепетне ставлення. Опис того, як він уявляє свої володіння, сповнений ліризму: «Глянеш оком навколо – усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито…». Ці слова малюють idyllic картину, сповнену гармонії та любові до рідної землі. Хоча ця любов і затьмарюється жагою до грошей, у цих рядках видно, що для Калитки земля – це не лише капітал, а й джерело справжньої радості та натхнення.

7. Перекажіть близько до тексту пригоду кума Савки з нібито фальшивими купюрами (с. 142). Доведіть, що цей епізод гумористичний.

Савка розповідає, що в місті йому було дуже страшно. Він підійшов до віконця казначейства, «зціпив зуби» і ледь вимовив: «Розміняйте гроші!». Від страху він так і застиг, як кам’яний, і навіть не одразу зрозумів, що йому вже дають гроші, поки його не штовхнув хтось із черги. Отримавши гроші, він вийшов на вулицю, і його охопила така радість, що він ішов, хитаючись, «як п’яний», і всім усміхався. Один пан навіть запитав його: «Чого смієшся? Раденький, що дурненький?».

Цей епізод гумористичний через комічний контраст між смертельним страхом Савки та його подальшою дитячою радістю. Читач знає, що гроші були справжніми, тому переживання героя виглядають перебільшеними та кумедними. А фраза пана стає дотепним підсумком усієї ситуації, підкреслюючи безглузду поведінку Савки.

8. Сформулюйте по два запитання за змістом твору та поставте ці запитання одне одному. Оцініть відповіді однокласника / однокласниці.

Ось мої запитання:

Чому Герасим, попри свою жадібність, раптово погодився на одруження сина Романа з бідною наймичкою Мотрею?

Відповідь: Герасим погодився на цей шлюб не через раптовий прояв батьківської любові, а з хитрості. По-перше, його самолюбство було вражене тим, як Пузир принизив його сина, тому він вирішив «на зло» Пузирю одружити Романа на Мотрі. По-друге, і це головне, йому потрібна була «причина нашій гульні» — привід, щоб відсвяткувати заручини і ніхто не запідозрив, що він з кумом Савкою насправді святкує вдалу оборудку з фальшивими грошима.

Чи можна вважати кума Савку таким самим жадібним і аморальним, як Герасим Калитка? Аргументуйте свою думку.

Відповідь: Ні, Савку не можна вважати таким самим. Хоча він і погоджується на авантюру з грошима, ним керує бідність і бажання вирватися зі злиднів, а не ненаситна жага до збагачення, як у Калитки. Савка боїться гріха, вагається, згадує про Бога. На відміну від Герасима, який після втрати грошей шкодує лише про землю, Савка робить для себе моральний висновок: «буде здоров’я, будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж Бог дає». Це показує, що в його душі є місце для каяття.

9. Як великі гроші змінюють характери Калитки й Савки?

Герасим Калитка від початку одержимий ідеєю збагачення, а можливість отримати сто тисяч лише підсилює його найгірші риси. Він стає ще більш жадібним, жорстоким до рідних та робітників, наприклад, шкодує окраєць хліба для Клима або відмовляє дружині в конях для поїздки до церкви. Жадоба грошей штовхає його на злочин і змушує обманути навіть кума Савку при розподілі фальшивок. Після втрати грошей він не кається у своїх вчинках, а шкодує лише за втраченою землею, що доводить його до спроби самогубства. Для нього гроші важливіші за життя.

Кум Савка, на відміну від Калитки, йде на аферу через бідність та відчай. Хоча спокуса грошей тимчасово робить його агресивним (він погрожує Герасиму ножем, вимагаючи свою частку), після обману він робить для себе моральні висновки. Савка кається і зарікається хотіти більше, ніж дає Бог. Таким чином, для нього ця пригода стає гірким, але повчальним уроком.

10. Уявіть, що Бонавентура й Роман узялися за розкопки. Опишіть, що вони знайшли й чим закінчилася їхня витівка.

Якби Бонавентура-Копач все-таки вмовив Романа піти шукати скарби, це була б дуже кумедна історія. Копач, розмахуючи руками і сиплячи «вченими» словами про «прикмети», привів би Романа до якоїсь старої ями. Роман, який не дуже вірить у ці вигадки, ліниво копав би, поки Копач натхненно розповідав би про закопане золото.

Раптом лопата вдарилася б об щось тверде. Копач закричав би: «Золото! Скарби! Я ж казав! Опит – велікоє діло!». Вони б удвох витягли на світ стару, іржаву скриню. Після довгих зусиль, відкривши її, вони побачили б, що всередині лежать не золоті монети, а старий мотлох: іржаві підкови, биті горщики і, можливо, кістки якогось собаки. Роман би тільки зітхнув і пішов працювати, а Бонавентура, не втрачаючи оптимізму, оголосив би ці знахідки «інтересними предметами для науки» і почав би пакувати їх для якогось професора.

11. Доведіть що твір І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» – драматичний, а за жанром – комедія.

Твір «Сто тисяч» є драматичним, оскільки він призначений для постановки на сцені. Про це свідчать такі ознаки:

• Структура: п’єса поділена на дії (у тексті їх чотири) та яви.
• Форма: твір складається з діалогів та монологів дійових осіб.
• Ремарки: у тексті є авторські пояснення (ремарки), які вказують на дії, жести, інтонації та почуття героїв (наприклад, «(Набік)», «(Ридає)», «(хватає пояс на лаві й біжить із хати)»).

За жанром «Сто тисяч» — це комедія. Доказом цього є:

• Об’єкт висміювання: автор висміює таку людську ваду, як жадібність, і показує її руйнівну силу на прикладі Герасима Калитки.
• Комічні персонажі: герої є гіперболізованими носіями однієї риси. Наприклад, жадібність Калитки доходить до абсурду, а мрійливість Копача виглядає кумедною.
• Комічні ситуації: у творі багато смішних епізодів, як-от суперечка Калитки з дружиною через коней, розповідь Романа про бійку за придане чи переляк Савки в казначействі.
• Фінал: хоча у творі є драматичний момент (спроба самогубства Калитки), фінал не є трагічним. Героя рятують, а його останні слова: «Краще смерть, ніж така потеря!» є трагікомічними, бо він більше шкодує за грошима, ніж за власним життям. Добро перемагає, оскільки закохані Роман і Мотря залишаються разом, а Савка робить правильні висновки.

12. Доповніть у зошиті схему. Допишіть щонайменше по три позитивні й негативні риси.

Характеристика образу Герасима Калитки

• Хто він? Багатий селянин, хазяїн.
• Що має? Двісті десятин землі, господарство, гроші.
• Що хоче мати? Ще більше землі, зокрема, землю Смоквинова; сто тисяч фальшивих грошей для збагачення.

ПОЗИТИВНІ риси: хазяйновитий, працьовитий, цілеспрямований, любить землю.

НЕГАТИВНІ риси: лицемірний, деспотичний, жадібний, жорстокий, готовий до злочину.

13. З’ясуйте, яке з поданих тверджень є темою твору, а яке – ідеєю. Обґрунтуйте свою відповідь.

Тема: Зображення життя селянства в пореформені часи, суспільні явища, що відбувалися у 80–90-х роках XIX століття.

Ідея: Викриття й засудження ненаситної жадоби до наживи, скупості, духовної обмеженості, а також згубного впливу грошей.

Обґрунтування: Темою є те, про що розповідається у творі. П’єса показує, як після реформи селяни, такі як Калитка, почали скуповувати землю, що стало головною метою їхнього життя. Ідея — це те, для чого автор написав твір, його головна думка. Іван Карпенко-Карий засуджує жадібність, показуючи, як гонитва за грошима руйнує душу Калитки, робить його жорстоким і ледь не призводить до смерті.

14. Намалюйте «хмару слів» до комедії «Сто тисяч» (6–10 слів, які асоціюються з твором).

Гроші, земля, жадібність, обман, сто тисяч, Калитка, фальшиві, комедія.

15. Доповніть асоціативні ланцюжки.

1. Твір Лесі Українки «Давня казка» – ПОЕМА

   Твір І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» – КОМЕДІЯ

2. Остап («Дорогою ціною») – ВОЛЯ

   Герасим Калитка («Сто тисяч») – ЗЕМЛЯ / ГРОШІ

3. Дракон («Місце для дракона») – МЕТЕЛИК

   Герасим Калитка («Сто тисяч») – МІШОК (Мішок символізує його матеріальну жадібність)

4. Леся Українка – КОСАЧ

   І. Карпенко-Карий – ТОБІЛЕВИЧ

🧠 МІРКУЄМО

16. Про що саме свідчить висновок Герасима Калитки: «Краще смерть, ніж така потеря»? Чому в читачів і глядачів ця фраза неодмінно викликає сміх?

Ця фраза свідчить про повну духовну деградацію Герасима Калитки. Для нього гроші та земля стали важливішими за власне життя. Втративши їх, він втратив сенс свого існування. Він не кається у своїх гріхах, а шкодує лише про матеріальні втрати.

Сміх у глядачів ця фраза викликає через свою трагікомічність. Ситуація трагічна – людина щойно намагалася накласти на себе руки, але її реакція абсурдна. Замість того, щоб радіти порятунку, Калитка дорікає рятівникам. Ця невідповідність між жахливістю ситуації та дріб’язковою, жадібною причиною відчаю і створює комічний ефект, висміюючи ницість героя.

17. Доведіть, що бездуховність – велике зло в суспільстві взагалі й у житті окремої людини зокрема.

На прикладі Герасима Калитки автор доводить, що бездуховність є великим злом. У житті окремої людини вона руйнує все людське: Калитка стає жорстоким до найрідніших, готовий бити дружину, нехтує почуттями сина, експлуатує робітників, не даючи їм навіть нормально поїсти. Жага грошей затьмарює його розум, штовхає на злочин і обман, і врешті-решт призводить до спроби самогубства, адже без грошей його життя втрачає будь-який сенс.

У суспільстві бездуховність також є злом, бо вона руйнує моральні основи. У п’єсі показано, як гонитва за багатством породжує шахрайство (Невідомий), зневагу до бідніших (Пузир), недовіру та ворожнечу навіть між кумами, які готові кинутися один на одного з ножем. Коли гроші стають головною цінністю, зникають чесність, довіра та людяність.

18. На основі комедії «Сто тисяч» аргументовано доведіть, що бездуховність, жадібність, скупість, брехня, обман, здатність на злочин − прояви враженої злом людини.

Герасим Калитка є яскравим прикладом людини, «враженої злом» жадоби до наживи, і всі його негативні риси є проявами цієї хвороби душі.

• Бездуховність є коренем зла. Калитка вірить не в Бога, а в гроші. Він каже, що з грішми «і чорт не брат», а на прохання дружини поїхати до церкви відповідає, що «худобу ганять в празник гріх», бо вона «гроші коштує».
• Жадібність і скупість проявляються в усьому: він морить голодом робітників, сварить дружину за будь-які витрати, а синові шукає не добру жінку, а «невістку з приданим, з грішми».
• Брехня і обман стали для нього нормою. Він бреше кумові Савці, ніби позичив гроші під відсотки, хоча насправді хоче нажитися на ньому.
• Здатність на злочин — це кульмінація його падіння. Він свідомо йде на купівлю фальшивих грошей, розуміючи, що це кримінал, але бажання мати «сто тисяч» переважує будь-який страх чи совість.

Усі ці риси, як ланцюжок, ведуть Калитка до повної моральної руйнації, доводячи, що жадоба грошей є справжнім злом, яке отруює душу людини.

✍️ ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

19. Знайдіть у тексті комедії уривок, який відповідає змісту фото на с. 145, й прочитайте відповідну сцену в особах.

Зміст фотографії відповідає Яві XII (дванадцятій) з четвертої дії п’єси. На фото зображено момент, коли Копач вносить до хати Герасима Калитка, якого щойно врятував від самогубства, а навколо збентежені Савка та Параска.

20. Уявіть, що ви режисер / режисерка та плануєте знімати фільм «Сто тисяч». Доберіть артистів / артисток для виконання різних ролей. Чому ваш вибір саме такий? Чи внесли б ви якісь зміни до сюжету?

Акторський склад:

• Герасим Калитка – Станіслав Боклан. Цей актор майстерно грає складних, харизматичних персонажів, у яких поєднуються трагедія і комедія. Він зможе показати не лише комічну жадібність Калитки, але й його глибоку, майже маніакальну одержимість землею.
• Савка – Назар Задніпровський. Його типаж ідеально пасує до ролі простого, трохи наївного, але доброго в душі селянина. Він чудово передасть і страх Савки перед аферою, і його щире каяття у фіналі.
• Бонавентура-Копач – Олексій Вертинський. Ексцентричний, з дивакуватими манерами, мрійник Копач – це стовідсотково роль для Вертинського. Його здатність створювати яскраві, незабутні образи зробить цього персонажа одним із найсмішніших у фільмі.
• Параска – Ірма Вітовська. Вона здатна передати всю палітру емоцій жінки Калитки: від роздратування через його скупість до щирого співчуття і любові. Її героїні завжди сильні та вольові, що відповідає характеру Параски.
• Роман – Тарас Цимбалюк. Йому добре вдаються ролі чесних, працьовитих і трохи наївних молодих людей, які здатні на справжні почуття. Він буде переконливим у ролі сина, який розривається між волею батька і коханням до Мотрі.
• Мотря – Антоніна Хижняк. Хижняк чудово грає енергійних, сильних та «гострих на язик» жінок. Її Мотря буде не просто тихою наймичкою, а дівчиною з характером, яка вміє за себе постояти. Вона стане гідною парою для Романа і яскравим контрастом до світу розрахунку Калитки.
• Невідомий (шахрай) — Дмитро Суржиков.  Суржиков вміє грати хитрих та слизьких персонажів, яким, проте, віриш. Його Невідомий буде не просто примітивним шахраєм, а тонким психологом, який майстерно грає на жадібності Калитки.

Зміни в сюжеті:

Я б не став змінювати основний сюжет, оскільки він є класичним і самодостатнім. Проте, я б додав кілька деталей, щоб поглибити характери персонажів та зробити історію більш кінематографічною:

1. Розширити експозицію: Показати більше сцен важкої праці Калитки та його родини на землі. Це б підкреслило, що його багатство не впало з неба, і частково пояснило б його хворобливу прив’язаність до грошей та землі.
2. Поглибити лінію Савки: Додати короткий пізод, де показано його бідну родину і злидні, в яких вони живуть. Це б зробило його мотивацію (погодитися на аферу) більш зрозумілою та викликало б більше співчуття у глядача.
3. Візуалізувати мрії Калитки: Його монологи про землю можна було б втілити у яскраві візуальні образи: показати безкраї поля, що належать йому, з висоти пташиного польоту, щоб глядач побачив світ його очима.
4. Фінальна сцена: Після порятунку — короткий мовчазний погляд Калитки на Параску/Романа/Мотрю й на «мішок» з папером; невелика пауза, з якої видно, що «урок» ним майже не засвоєний — це збереже гірку сатиру.