Що, на вашу думку, могли символізувати дари, яких вимагав від скіфів Дар’явауш? Прокоментуйте свою думку.
Дари, яких вимагав Дар’явауш (земля та вода), символізували визнання влади перського царя над скіфами, тобто підкорення та прийняття його як верховного володаря. У давніх народів дарування землі й води означало повну покору завойовнику та передачу йому прав на свої землі та ресурси.
Яким могло бути значення символічних дарів скіфів? Чому?
Скіфи відповіли на вимогу персів символічними дарами: мишею, жабою, шулікою та стрілами. Ці дари мали подвійний зміст. На перший погляд, вони могли здатися знаком покори (як гадав Дар’явауш), але насправді це був виклик і попередження: якщо перси не втечуть у небо, не сховаються під землю чи у воду, то загинуть від скіфської зброї. Тобто, ці дари були символом погрози й демонстрацією сили, а не покори.
Пригадайте твори, які вивчали раніше, де також ідеться про дарунки. Назвіть три спільні риси таких творів.
Схожі мотиви дарунків є в багатьох творах, наприклад, у казках, байках, легендах. Три спільні риси таких творів:
- Дарунки мають символічне значення й часто є випробуванням для героя.
- Відношення до дарів розкриває характер персонажів.
- Дарунки впливають на подальший перебіг подій у творі.
Чи погоджуєтеся ви з таким тлумаченням царем персів Дар’яваушем дарів скіфів? Чому?
Не погоджуюся, бо Дар’явауш і його радники неправильно зрозуміли справжній сенс дарів. Вони сприйняли їх як знак покори, а насправді це була погроза та попередження про небезпеку для персів, якщо ті не відступлять.
З якою метою Гаубарува не погоджується з Царем царів? Це добрі помисли чи лихі? Чому?
Гаубарува не погоджується з царем, бо сумнівається у правильності тлумачення дарів і хоче дізнатися справжній зміст. Його помисли добрі, бо він прагне запобігти небезпеці для війська та царя, діючи обережно й розумно.
Як ви оцінюєте вчинок гінця? Чи міг він змовчати?
Вчинок гінця був сміливим і чесним - він передав точні слова скіфського царя, хоча це було небезпечно для нього. Змовчати він не міг, бо виконував наказ і зобов’язання перед своїм царем.
Чому решта погодилися із царем?
Решта погодилися із царем через страх, підлабузництво або небажання сперечатися з владою, що характерно для придворного оточення деспотичних правителів.
Які риси характеру виявив Дар’явауш, убивши воїна? Думку прокоментуйте.
Дар’явауш виявив жорстокість, нетерпимість до правди, деспотизм і невміння слухати іншу думку. Це свідчить про його слабкість як правителя, який не сприймає критику й діє імпульсивно, що зрештою призвело до поразки.
Чи варто, на вашу думку, прощати зрадників? Чому?
Прощати зрадників дуже складно, бо зрада руйнує довіру, а без неї неможливі справжні стосунки між людьми чи народами. Однак у деяких випадках прощення можливе, якщо людина щиро розкаялася та змінила свою поведінку. Але найчастіше зрадників не прощають, бо їхні дії можуть призвести до тяжких наслідків для багатьох людей.
Хто, на вашу думку, небезпечніший: ворог чи зрадник? Чому?
Небезпечніший зрадник, бо ворога видно, і до нього можна підготуватися, а зрадник діє нишком, зсередини, часто під виглядом друга чи союзника. Саме зрада може завдати найбільшої шкоди, бо руйнує не лише фізично, а й морально, підриває єдність та силу спільноти.
3. Пригадайте, який твір називають оповіданням. Які ознаки оповідання?
Оповідання - це невеликий прозовий художній твір, у якому зображено одну або кілька подій із життя одного чи кількох персонажів. Ознаки оповідання:
- невеликий обсяг
- одна подія або епізод
- небагато персонажів
- лаконічність викладу
- напружений сюжет
- чітка композиція (зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка)
4. Якими були взаємини персів і скіфів? Чому вони воювали?
Взаємини персів і скіфів були ворожими, бо перси хотіли підкорити скіфів, а скіфи захищали свою незалежність. Перси вважали скіфів останнім вільним народом і прагнули розширити свою імперію, а скіфи не приймали чужої влади й боролися за свою свободу.
5. Назвіть причини, які змусили Дар’явауша вирушити підкорювати Скіфію. Відповідь підтвердьте цитатами.
Дар’явауш вирушив у похід на Скіфію з кількох причин:
- Скіфія була останньою з відомих персам вільною землею: «То була остання з відомих персам вільна земля…»
- Цар Лідії Крез підбурював Дар’явауша до походу: «…колишній цар Лідії Крез при нагоді й без нагоди підбурював Дар’явауша до походу проти Скіфії…»
- Помста за давнє панування скіфів у Малій Азії: «…Скіфія десь років сто з гаком тому захопила була Межиріччя разом з усією Малою Азією й панувала там двадцять вісім років. На цій причині дуже наголошував Дар’явауш: мовляв, Азія мусить помститися Європі за ту ганьбу.»
- Особисті амбіції Дар’явауша і прагнення слави: «…жрець сказав: коли переможеш скіфів, тоді й тобі поставимо такі статуї… Це й було головною причиною, що змусила царя персів і всіх інших народів піти походом за Дунай.»
6. Накресліть схему в зошиті, заповнивши клітинки сюжетного ланцюжка.
Ось правильна послідовність подій для сюжетного ланцюжка:
- Початок походу
- Переправа через міст
- Спроби наздогнати скіфів (перси переслідують, скіфи уникають бою)
- Скіфи надсилають дари персам (шуліка, миша, жаба, стріли)
- Страта гінця
- Зазнавши поразки, тікають зі Скіфії.
- Греки розбирають міст
- Греки відновлюють міст і перси змогли успішно переправитися
- Князь Пугач і Мільтіад
7. Доберіть дві цитати, які б ілюстрували велич і занепад перського війська.
- Велич: «Від Боспору Фракійського до Дунаюріки, яку греки називали Істром, безперервним потоком пливла широка жива ріка - величезне військо Царя царів Дар’явауша. Одні говорили, ніби воно налічує вісімсот тисяч, другі - що тисячу тисяч, а треті казали ще найвірогідніше - як зірок на небі в безмісячну ясну ніч.»
- Занепад: «Тепер перси були майже всі, крім великих чільників, обідрані, закіптюжені сажею та попелом і худі, мов жива смерть.»
8. Виокремте три епізоди, у яких яскраво змальовано кмітливість, сміливість і винахідливість скіфів.
- Скіфи уникають відкритого бою, заманюючи персів у глиб країни, щоб виснажити їх і позбавити провіанту.
- Скіфи надсилають персам символічні дари (шуліка, миша, жаба, стріли), у яких закодовано попередження й погрозу.
- Князь Пугач переконує греків розібрати міст через Дунай, щоб перси не змогли втекти, а також сміливо й відкрито розмовляє з Мільтіадом після перемоги.
9. Подумайте, кого може символізувати Дар’явауш у наші дні? Відповідь обґрунтуйте.
Дар’явауш може символізувати сучасного агресора - політика чи державу, яка прагне підкорити інші народи, ігноруючи їхню волю та культуру. Це образ людини, що переоцінює власну силу, нехтує порадами, не розуміє чужої ментальності й зазнає поразки через самовпевненість та жорстокість.
10. Пригадайте особливості будови твору - його композицію. Заповніть у зошиті таблицю
| Елемент композиції | Зміст |
|---|---|
| Експозиція | Опис величі перського війська, підготовка до походу, причини вторгнення в Скіфію |
| Зав’язка | Переправа Дар’явауша з військом через Дунай, початок просування у Скіфію |
| Розвиток дії | Перси переслідують скіфів, скіфи уникають бою, надсилають символічні дари |
| Кульмінація | Страта гінця, розкриття справжнього сенсу скіфських дарів, занепад перського війська |
| Розв’язка | Поразка персів, втеча до Дунаю, розбір і відновлення мосту, зустріч Пугача з Мільтіадом |
11. Визначте проблеми, порушені у творі.
- Проблема війни й агресії: вторгнення персів у Скіфію, спроба підкорення чужого народу.
- Проблема свободи й незалежності: скіфи борються за свою землю, не приймають влади загарбників.
- Проблема зради і вірності: поведінка греків, які спочатку обіцяють допомогу скіфам, але зрештою підтримують персів.
- Проблема честі й гідності: як перси, так і скіфи по-різному розуміють честь, гідність, підкорення, відвагу.
- Проблема лідерства: поведінка Дар’явауша як деспота, його жорстокість, нетерпимість до іншої думки.
12. Сформулюйте тему та ідею твору.
Тема: Зображення боротьби скіфів проти перського вторгнення, протистояння вільного народу загарбникам.
Ідея: Утвердження думки, що народ, який бореться за свою свободу, неможливо підкорити навіть найбільшому війську; засудження загарбницьких війн, гордині правителів та зради.
13. Які слова називають історизмами? Випишіть із тексту не менше десяти історизмів і поясніть їхнє значення.
Історизми - це слова, які називають предмети, явища, поняття, що вийшли з ужитку разом із зникненням реалій минулого (наприклад, назви зброї, одягу, посад, мір тощо).
10 історизмів із тексту:
- Цар - титул монарха, правителя держави
- Драбанти - особисті охоронці царя
- Комонні - вершники, воїни на конях
- Тиран - правитель міста-держави в Давній Греції
- Рать - військо, армія
- Навтіларх - начальник бойових суден
- Дієра - бойовий корабель античності з двома рядами весел
- Полк “безсмертних” - особливий загін перського війська
- Тятива - натягнута частина лука для пускання стріл
- Чільник - керівник, очільник
- Лікоть - міра довжини у 38–46 см
- Черлений - червоний, темно-червоний
14. Робота в групах. Завдання на вибір.
А. Сценарій епізоду “Цар персів вимагає дари у скіфів”
Дійові особи:
- Дар’явауш, цар персів
- Гаубарува, списоносець
- Гінець перський
- Цар скіфів
- Воїни скіфські
Сцена 1. Табір персів
Дар’явауш сидить на троні, поруч стоїть Гаубарува
Дар’явауш: (гнівно) Ці скіфи уникають бою! Вони тікають, як боягузи! Я мушу змусити їх визнати мою владу!
Гаубарува: Великий царю, може, варто відступити? Наше військо голодує, коні гинуть…
Дар’явауш: (перебиває) Мовчи! Я ніколи не відступаю! Покличте гінця!
Входить гінець
Дар’явауш: Знайди скіфського царя і передай йому моє слово. Скажи: “Якщо відчуваєш у серці мужність - спинися й поміряємося силою. Мене ще ніхто у світі не перемагав! Якщо ж не маєш сили й зваги в серці - пришли мені, своєму володареві, звичні в такому разі дари: воду в срібному глекові й землю на золотій мисі. І я допущу тебе до себе й дозволю, на знак верховної ласки до тебе, поцілувати носак мого черленого царського чобота.”
Гінець: (вклоняється) Слухаюсь, великий царю!
Сцена 2. Табір скіфів
Цар скіфів сидить серед воїнів, входить перський гінець
Гінець: (гордо) Цар царів Дар’явауш передає тобі своє слово!
Передає послання
Цар скіфів: (розлючено) Яка зухвалість! Він прийшов на мою землю і вимагає покори?
Звертається до воїнів
Цар скіфів: Принесіть мишу, жабу, шуліку і кілька наших найгостріших стріл!
Воїни приносять
Цар скіфів: (до гінця) Передай своєму цареві ці дари. І скажи: “Якщо ви, перси, не шугнете в небо шуліками, або не сховаєтеся в мишачі нори, або не зникнете в болоті, мов погані жаби, то кожен отримає в горлянку по такій стрілі!”
Гінець: (злякано) Передам, царю скіфів.
Б. Лист Дар’яваушу від імені князя Пугача:
«Царю Дар’яваушу!
Ти прийшов у наші степи зі зброєю, але не здобув ні нашої землі, ні нашої волі. Пам’ятай: скіфи не підкоряються чужинцям. Ти втік, залишивши свою гордість на наших полях. Більше не повертайся, якщо не бажаєш нової ганьби.
Князь Пугач.»
15. Складіть і запишіть п’ять тестових завдань за змістом твору для однокласників.
-
Яку кількість воїнів, за легендою, мав полк «безсмертних»?
а) 5 тисяч
б) 10 тисяч
в) 20 тисяч
г) 50 тисяч
-
Які дари скіфи надіслали персам?
а) Воду і землю
б) Мишу, жабу, шуліку, стріли
в) Хліб і сіль
г) Вино і мед
-
Чому греки розібрали міст через Дунай?
а) За наказом Дар’явауша
б) Щоб допомогти скіфам
в) Щоб утримати владу у своїх містах
г) Щоб перси не могли повернутися
-
Хто був головним радником Дар’явауша?
а) Мільтіад
б) Гаубарува
в) Гістіей
г) Крез
-
Чим закінчився похід Дар’явауша у Скіфію?
а) Перемогою персів
б) Підкоренням скіфів
в) Втечею перського війська
г) Союзом з греками
16. Створіть мапу-схему походу Дар’явауша в Скіфію, зазначаючи сюжетні події.
- Початок походу - рух війська від Боспору Фракійського до Дунаю.
- Переправа через Дунай - будівництво мосту греками.
- Переслідування скіфів - перси рухаються вглиб Скіфії, скіфи уникають бою.
- Скіфи надсилають дари - перси отримують символічні дари.
- Страта гінця - Дар’явауш убиває посланця.
- Відступ персів - голод, втрати, втеча до Дунаю.
- Переправа через міст - греки частково розбирають, а потім відновлюють міст
- Зустріч Пугача і Мільтіада - фінальна розмова після втечі персів.