Про автора
Євген Маланюк — визначний український письменник-емігрант, чия творчість стала символом боротьби за національну ідентичність. Він навчався у Чехословаччині, де приєднався до літературного угрупування “Танк”. Згодом став членом “Мистецького українського руху” (МУР), у США - співзасновником літературного клубу “Слово”. Творчість Маланюка довгий час була заборонена в Україні, аж до 80-х років XX століття.
Важливі цитати і перифрази
- “Імператор строф залізних” — це метафоричне визначення стилю Маланюка, який вирізняється суворістю й чіткістю форми.
- “Український Одіссей” — символічний образ автора як мандрівника, що шукає шлях до відродження України.
- “Боян степової Еллади” — порівняння Маланюка з давньоруським співцем, який оспівує велич своєї землі.
- “Трагічний оптиміст” — оксюморон, що передає його віру у відродження України попри всі труднощі.
- “Кредо Євгена Маланюка тісно переплітається з духовним заповітом Лесі Українки: “Лиш тільки той ненависті не знає, хто цілий світ не любить”. У своїх творах він постійно наголошував на тому, що Україна має бути незалежною державою, а її народ — не рабським. Його любов до Батьківщини була глибокою та безкомпромісною.”
- “Пророк поза Україною, але з Україною в серці” - підкреслює його внутрішню єдність із рідною землею навіть у вигнанні.
Аналіз вірша: