ГОТУЄМОСЯ ДО РОБОТИ З ТВОРАМИ
1. Що в біографії німецького поета Генріха Гейне вас вразило найбільше?
У біографії Генріха Гейне вражає незламність його духу та відданість поетичній творчості попри тяжкі життєві випробування: нерозділене болісне кохання, політичне вигнання з батьківщини та багаторічну виснажливу хворобу, під час якої він до останніх хвилин життя продовжував писати й диктувати вірші.
2. Чому в поезіях раннього Гейне присутні мотиви трагічності кохання?
Мотиви трагічності зумовлені особистою драмою поета — палким і нерозділеним коханням до кузини Амалії, яка зверхньо поставилася до його почуттів і відкинула бідного родича.
3. Що свідчить про цілеспрямованість молодого Гейне у виборі життєвого шляху та наполегливість, із якою він добивався визнання свого поетичного таланту?
Про це свідчить його відмова продовжувати комерційну діяльність у дядька, постійне написання віршів під час навчання на юридичному факультеті, а також сміливий візит до берлінського редактора з рукописом і впевненими словами про прагнення здобути визнання завдяки своєму таланту.
ПРАЦЮЄМО НАД ТЕКСТАМИ ТВОРІВ
1. Яка збірка віршів принесла Генріху Гейне славу найкращого поета Німеччини?
Славу найкращого поета Німеччини Генріху Гейне принесла збірка поезій «Книга пісень», видана 1827 року.
2. Поясніть, чому вірш «Самотній кедр на стромині…» належить до пейзажної лірики. Як змальовані пейзажі перегукуються з настроями, відображеними у творі?
Вірш побудовано на змалюванні образів природи Півночі (холод, сніг, крига) та Півдня (палюче сонце, скелі). Ці пейзажні картини є психологічним паралелізмом, який відтіняє глибоку душевну самотність, відчуженість та нездійсненність прагнень ліричного героя.
3. Наведіть приклади персоніфікації в цьому вірші.
Прикладами персоніфікації є: кедр «дрімає і мріє вві сні», «бачить він сон», пальма «сумує в німій самотині».
4. У чому полягає контраст у зображенні природи?
Контраст полягає в протиставленні холодної крижаної Півночі, де на засніженій стромині дрімає кедр, і спекотного Півдня («спалена сонцем скала»), де росте й сумує самотня пальма.
5. Спробуйте «розшифровувати» образи і переживання, що є в цьому невеличкому творі. На які почуття натякає автор через алегоричні образи двох дерев?
Образи кедра (в німецькому оригіналі сосни — Fichtenbaum) і пальми символізують двох закоханих людей, розділених непереборною відстанню та життєвими обставинами. Автор натякає на неможливість поєднання закоханих сердець, фатальну розлуку та невигойний смуток від нерозділеного або недосяжного почуття.
6. Прочитайте вірш «Самотній кедр на стромині…» мовою оригіналу. Прокоментуйте словосполучення «brennender Felsenwand» в останньому рядку. Як ви розумієте його зміст?
Словосполучення «brennender Felsenwand» перекладається як «палаюча скеля» або «розпечена скеляста стіна». Воно підсилює образ південної палючої спеки і водночас виступає метафорою пекучого душевного болю, нестерпної духовної спраги й самотності пальми, якій так само важко у спеці, як сосні в крижаному холоді.
7. На прикладі поезії «Коли розлучаються двоє…» поясніть сутність романтичного культу почуттів.
Сутність романтичного культу почуттів полягає в зосередженні на найтонших і найдраматичніших глибинах людського серця. Поет показує, що справжні почуття не підкоряються зовнішнім обрядовим жестам чи логіці розуму, а вибухають непідробним болем і пізнім невідворотним стражданням.
8. Яким є світосприймання ліричного героя в цьому творі? Відповідь обґрунтуйте.
Світосприймання ліричного героя є драматичним і песимістичним. Під час самої розлуки герої стримували емоції, проте з часом усвідомлення безповоротної втрати кохання обернулося для героя нестерпним внутрішнім сумом і тяжкими зітханнями.
ПРАЦЮЄМО НАД ТЕКСТАМИ ТВОРІВ
1. До якого фольклорного сюжету звернувся Генріх Гейне в баладі «Не знаю, що стало зо мною…»?
Генріх Гейне звернувся до народної німецької легенди про річкову русалку (фею) Лорелей, яка сиділа на високій скелі над Рейном і зачаровувала рибалок своїм дивовижним співом, спричиняючи їхню загибель у річкових вирах.
2. Як образ річкової феї контрастує з нещастями, які приносять її чари? Як прекрасне в цьому вірші поєднується з трагічним?
Лорелей змальована як втілення довершеної, сліпучої жіночої вроди («незнана красуня», «шати блискучі», «коси золоті», «золотий гребінь», чарівна мелодія). Прекрасне поєднується з трагічним через те, що це оманливе божественне видіння відволікає плавця від небезпеки та неминуче веде його човен до краху на скелях і загибелі в бурхливих хвилях.
3. Що, на вашу думку, символізують поетичні образи Лорелеї та рибалки?
Образ Лорелеї символізує фатальну, магнетичну і згубну силу кохання та краси, а образ рибалки — закохану людину, яка цілковито віддається своїй пристрасті, не помічаючи реальної смертельної загрози.
4. У чому Генріх Гейне вбачає фатальність кохання, якому беззастережно віддається закоханий герой балади? Чи таким зображує це почуття Фрідріх Шиллер у баладі «Рукавичка», написаній в епоху «культу розуму»? Чим керується закоханий лицар Делорж?
Гейне вбачає фатальність кохання в його стихійній, сліпій силі, здатної занапастити душу людини без її вини чи контролю. На противагу цьому, Фрідріх Шиллер у баладі «Рукавичка» показує перемогу раціонального мислення над сліпою пристрастю: лицар Делорж виконує примху Куніґунди, але потім керується розумом і почуттям власної гідності, відмовляючись від подяки та кохання легковажної жінки.
5. Вивчіть напам’ять вірш Генріха Гейне «Не знаю, що стало зо мною…».
Текст балади Генріха Гейне «Не знаю, що стало зо мною…» у перекладі Леоніда Первомайського:
Не знаю, що стало зо мною,
Сумує серце моє, —
Мені ні сну, ні покою
Казка стара не дає.
Повітря свіжіє — смеркає,
Привільний Рейн затих;
Вечірній промінь грає
Ген на шпилях гірських.
Незнана красуня на кручі
Сидить у самоті.
Упали на шати блискучі
Коси її золоті.
Із золота гребінь має,
І косу розчісує ним,
І дикої пісні співає,
Не співаної ніким.
В човні рибалку в цю пору
Поймає нестерпний біль,
Він дивиться тільки угору —
Не бачить ні скель, ні хвиль.
Зникають в потоці бурхливім
І човен, і хлопець з очей,
І все це своїм співом
Зробила Лорелей.
УЗАГАЛЬНЮЄМО І ПІДСУМОВУЄМО
6. Зробіть висновок, які риси романтичної літератури відображено в поетичній збірці Генріха Гейне «Книга пісень».
У збірці відображено такі риси романтизму: культ бурхливих почуттів і пристрастей, трагічне світовідчуття самотності та розчарування, звернення до фольклорних сюжетів та пісенної форми, психологічний паралелізм людини і природи, а також широке використання контрасту й антитези.
7. На прикладі поезій Г. Гейне прокоментуйте протиставлення «культу розуму» XVIII століття і романтичного «культу почуттів» XIX століття.
Просвітницький «культ розуму» вважав людину раціональною істотою, здатною керувати емоціями за допомогою логіки й обов’язку. Романтичний «культ почуттів» у творах Гейне («Лорелея», «Самотній кедр…») доводить, що кохання та людські пристрасті не підвладні логіці: вони є стихійною, незбагненною і часом руйнівною силою, яка повністю володіє людиною.
ПОВ’ЯЗУЄМО НОВИЙ МАТЕРІАЛ ІЗ ВИВЧЕНИМ РАНІШЕ
8. Поясніть сенс песимістичного світосприймання романтиків. Згадайте твори поетів доби Відродження, які ви вивчали у 8 класі. Які настрої домінують у їхніх поезіях?
Песимізм романтиків зумовлений розчаруванням у наслідках Французької революції та суперечністю між ідеалом і духовно бідною дійсністю. На відміну від них, поезія Відродження (наприклад, сонети Петрарки) пронизана ренесансним гуманізмом, вірою в гармонію, возвеличенням краси людини та одухотвореним, світлим схилянням перед коханням.
9. Порівняйте казкові образи і незвичайні події в баладах «Лорелея» і «Світезь». Що спільного в цих творах двох поетів-романтиків Г. Гейне (Німеччина) і А. Міцкевича (Польща)?
Спільним для обох творів є використання народних легенд і міфологічних образів (річкова фея Лорелей у Гейне та водяні дівчата-купави / світязянки в Міцкевича), наявність водної стихії як місця дії, поєднання краси природи з фатальністю, а також романтичне відчуття незбагненності таємничих сил світу.
10. Згадайте оповідання Рея Бредбері «Усмішка» (матеріал 6 класу). Проведіть паралель між знищенням творів мистецтва на фестивалях в оповіданні Р. Бредбері та ставленням наступних поколінь до пам’яті Генріха Гейне.
В обох випадках показано варварське ставлення здеградованого суспільства до високої культури: знищення картини Леонардо да Вінчі у творі Бредбері та спалення книжок Гейне і руйнування його пам’ятників нацистами у 1933 році. Справжнє мистецтво й гуманізм завжди стають першими жертвами тоталітарних і дикунських рухів, проте зберігають своє безсмертя в пам’яті людства.
ВИКОНУЄМО ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ
11. Скористайтеся покликанням https://cutt.ly/btUj2glp або QR-кодом і перегляньте виконання романсу «Коли розлучаються двоє…» (співають Роман Грабовенський і Любов Островська, музика Миколи Лисенка, слова Генріха Гейне) або знайдіть в інтернет-мережі записи інших романсів.
Відеозапис виконання романсу переглянуто; вокальний дует у супроводі фортепіано втілює тонкий ліризм поезії Гейне в музичній інтерпретації Миколи Лисенка.
12. Відстежте, якими засобами виконавці романсів передають настрій музичного твору.
Виконавці передають елегійний і драматичний настрій твору за допомогою плавного піанісимо, повільного темпу, глибокого тембрального забарвлення голосів, притишених інтонацій суму на початку та наростання експресії у кульмінаційних моментах пізнього усвідомлення втрати.
13. Знайдіть в інтернет-мережі пісню «Lorelei» німецької рок-групи «Scorpions», написану за мотивами давньої німецької легенди. Порівняйте текст вірша Генріха Гейне з текстом гітариста групи Ябса Матіаса. Як тема нещасливого кохання розкривається в рок-композиції?
У вірші Гейне трагедія зображена через міфологічний образ зачарованого рибалки, якого гублять чари феї, де Лорелей є уособленням самої стихії кохання. У тексті гурту «Scorpions» образ Лорелеї осучаснено та перетворено на метафору коханої жінки, яка зрадила і ввела в оману героя («You led me astray», «I’ve lost my illusions»), змушуючи його страждати від руйнування ілюзій і нічного болісного покликання її імені.
ГОТУЄМОСЯ ДО РОБОТИ З ТВОРАМИ
1. Розкажіть про життя і творчість видатного німецького поета Генріха Гейне.
Генріх Гейне (1797–1856) народився в Дюссельдорфі в небагатій єврейській родині торговця. З дитинства захоплювався народними казками та старовинними баладами. За бажанням родини намагався займатися комерцією в Гамбурзі під опікою багатого дядька-банкіра Соломона Гейне, проте купця з нього не вийшло, оскільки юнак прагнув мистецького покликання. Болісно переживши зверхнє нерозділене кохання до кузини Амалії, Гейне почав виливати страждання у віршах.
Згодом він вивчав юриспруденцію в університетах, здобув ступінь доктора права, але повністю присвятив себе літературі. У 1827 році виходить друком його знаменита поетична збірка «Книга пісень», що принесла йому світову славу. Через гострі політичні погляди та критику прусської влади 1831 року поет емігрував до Парижа, де прожив до кінця днів. Останні вісім років життя через тяжку недугу (параліч) Гейне був прикутий до ліжка («матрацна могила»), але не припиняв творити, диктуючи нові вірші секретареві аж до самої смерті.
УЗАГАЛЬНЮЄМО І ПІДСУМОВУЄМО
17. На прикладі вивчених вами творів поясніть, як ви розумієте поняття «культ природи» і «культ почуттів» у романтичній літературі.
- Культ природи у романтиків полягає у сприйнятті природи не як пасивного тла, а як живого організму, одухотвореної стихії, що перебуває в гармонії або драматичному контрасті з внутрішнім світом людини. У поезії «Самотній кедр на стромині…» картини крижаної Півночі та палючого Півдня передають трагічну самотність і відчуженість персонажів.
- Культ почуттів означає визнання людського серця, емоцій, пристрастей найвищою цінністю, що переважає холодний раціональний розрахунок. У віршах «Коли розлучаються двоє…» та «Не знаю, що стало зо мною…» кохання постає непереборною, часом фатальною і руйнівною силою, яка не кориться законам логіки та вимагає від людини повної духовної відданості.
ПОВ’ЯЗУЄМО НОВИЙ МАТЕРІАЛ ІЗ ВИВЧЕНИМ РАНІШЕ
20. Згадайте, яку легенду було покладено в основу балади «Світезь» (матеріал 7 класу) польським поетом-романтиком Адамом Міцкевичем. Які казкові образи використав у своєму творі німецький письменник-романтик?
В основу балади Адама Міцкевича «Світезь» покладено народну легенду про затоплене місто, жителі якого, аби уникнути ворожого полону, перетворилися на водяні квіти (купави), а саме місто сховалося на дні чарівного озера.
Німецький поет-романтик Генріх Гейне у своїй баладі «Не знаю, що стало зо мною…» («Лорелея») використав казковий образ річкової діви-чарівниці (феї Лорелей) із золотим волоссям та гребенем, чий магічний спів заворожує човнярів і веде їх до загибелі серед рейнських скель і хвиль.
ВИКОНУЄМО ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ
23. Знайдіть в Інтернет-мережі записи виконання творів Генріха Гейне як відомими українськими оперними співаками, так і студентами українських вишів.
Твори Генріха Гейне, покладені на музику класиками (зокрема Миколою Лисенком, Робертом Шуманом тощо), звучать у виконанні видатних українських майстрів оперної сцени — Івана Козловського, Анатолія Солов’яненка, Бориса Гмирі, а також сучасних виконавців та студентів музичних академій України (романси «Коли розлучаються двоє…», «Не знаю, що стало зо мною…»). Усі ці записи доступні на відеохостингу YouTube та на музичних платформах.