Григорій Сковорода байки - відповіді Заболотний

• Назад до змісту

Підготуйте «візитку письменника» Григорія Сковороди.

Хто: письменник, філософ, просвітитель, педагог, музикант, співак.

Народився: у селі Чорнухи на Полтавщині в сім’ї селян із козаків.

Освіта: навчався в Києво-Могилянській академії.

Життя і діяльність:

• Знав багато мов, грав на флейті, сопілці, скрипці, органі.
• Співав у придворній капелі в Санкт-Петербурзі (1742–1744 роки).
• Відвідував країни Європи та слухав лекції професорів.
• Викладав поетику в Харківському колегіумі.
• Був мандрівним педагогом-просвітителем протягом чверті століття.
• Писав філософські тексти (трактати, діалоги).
• Вважав, що найцінніші підказки – у серці людини, віддавав перевагу особистій духовній свободі.
• Не спокушався посадами й чинами: «Мені моя сопілка і вівця дорожча царського вінця».
• Байки об’єднав у збірку «Байки харківські».
• Вважав, що основою щастя є «природжена справа» (сродна праця).

Поховання: похований у селі Пан-Іванівка (нині – Сковородинівка) на Харківщині.

Напис на могильній плиті: «Світ ловив мене, та не впіймав».

Зовнішність: уявляється стриженим під горщик, але його портрети є копіями з міфічного оригіналу.

Цікаві факти: любив вишукані речі, хоча жив у лісах і полях, але міг отримувати від друзів дорогі окуляри, музичні інструменти та елітний сир пармезан, який він любив.

Сторінка 224-225 (Ворона й Чиж, Орел і Черепаха)

1. Вікторина «Упіймай Сковороду»

1. Сопілка, трембіта, акордеон - Сковорода ніколи не розлучався з сопілкою чи флейтою, грав на сопілці.
2. Сопілка, трембіта, акордеон - філософія - Г. Сковорода був філософом.
3. Політика, філософія, економіка - Г. Сковорода був філософом.
4. Академія, ліцей, інститут - Сковорода навчався в Києво-Могилянській академії.
5. Африка, Європа, Америка - Сковорода упродовж майже п’яти років відвідував різні країни Європи.
6. 100 грн, 200 грн, 500 грн - на банкноті 500 грн зображений портрет Г. Сковороди.
7. Харків, Львів, Вінниця - Сковорода викладав у Харківському колегіумі, похований на Харківщині в селі Сковородинівка.
8. Гумореска, байка, поема - Г. Сковорода писав байки, об’єднав їх у збірку «Байки харківські».
9. Лікар, художник, співак - Сковорода співав у придворній капелі в Санкт-Петербурзі.

2. Частину байки, у якій подано мораль (повчання), Г. Сковорода називає

Б силою

3. З’ясуйте про якого персонажа байок Г. Сковороди йдеться в характеристиці

1. Судить про інших за зовнішніми якостями - В Ворона. Ворона назвала Чижа жабою за те, що він зеленого кольору, судячи лише за зовнішністю.
2. Займається тим, до чого не здатний / не здатна - А Черепаха. Черепаха взялася за літання, що не було її природним ділом.

4. Розподіліть між собою байки «Ворона й Чиж» та «Орел і Черепаха». Перекажіть одне одному зміст першої частини байки.

(Це завдання для роботи в парі, але я допоможу тобі з переказом для твого партнера).

Переказ «Ворона й Чиж»: Біля озера Ворона побачила Чижа, що співав, і назвала його жабою, бо він такий же зелений. Чиж відповів, що якщо він жаба через колір, то Ворона — ще більша жаба через свій спів, який схожий на жаб’яче кумкання.

Переказ «Орел і Черепаха»: Черепаха розповідала іншим, що її прабаба загинула через те, що вчилася літати в Орла, і назвала літання вигадкою сатани. Орел заперечив їй, сказавши, що прабаба загинула не через саме літання, а через те, що взялася не за свою справу.

5. Прочитайте уважно силу байки «Ворона й Чиж». Як ви розумієте цю думку?

Ця думка означає, що справжня сутність людини визначається не її зовнішнім виглядом (одягом чи красою), а її внутрішніми якостями, вчинками та характером. Не можна судити про когось лише по тому, як він виглядає («зелений, як жаба»), треба дивитися на «серце та звички».

6. Як ви розумієте згаданий у байці «Ворона й Чиж» вислів «дерево з плоду пізнається»?

Цей вислів означає, що про людину треба судити за результатами її діяльності та вчинками, а не за словами чи зовнішністю. Як хороше дерево дає смачні плоди, так і добра людина робить добрі справи.

7. Чому Орел назвав прабабу премудрою? Чи справді вона була розумною?

Орел назвав прабабу «премудрою» з іронією (насмішкою). Насправді вона не була розумною, бо взялася за справу, яка суперечила її природі (літати черепахам не властиво), що й призвело до її загибелі.

8. Прочитайте уважно силу байки «Орел і Черепаха». Яку думку доносить автор? Від чого нас застерігає?

Автор доносить думку про «сродну працю»: кожна людина має займатися тим, до чого має природний хист і здібності. Сковорода застерігає від гонитви за модою, славою чи високими посадами, якщо це не відповідає твоїй природі, бо це приносить лише шкоду.

9. Розкрийте алегорію образів Черепахи й Ворони (яких саме людей змальовано в цих о́бразах).

Черепаха — алегорія людей, які не знають своїх справжніх здібностей, беруться не за свою справу заради слави чи моди й зазнають краху.

Ворона — алегорія людей обмежених, які судять про інших поверхнево, лише за зовнішністю, не помічаючи внутрішнього змісту.

10. Послухайте пісню на слова Ганни Чубач «Черепаха Аха». Що спільного, а що відмінного між цим твором та байкою «Орел і Черепаха»?

Спільне: І в байці, і в пісні головним персонажем є Черепаха, яка намагалася літати.

Відмінне: У байці Сковороди спроба літати засуджується як справа, що суперечить природі («не за своє природне діло»), і закінчується трагічно для прабаби. У пісні Ганни Чубач цей епізод подається в жартівливому, розважальному тоні, без глибокого філософського засудження.

11. Чого навчає байка «Ворона й Чиж», а чого байка «Орел і Черепаха»? Чим схожі ці твори, а чим вони різняться?

Байка «Ворона й Чиж» навчає не судити людей за зовнішністю, а дивитися на їхні внутрішні якості та вчинки. «Орел і Черепаха» навчає займатися «сродною працею», тобто тим, до чого ти маєш природний талант, і не братися за неприродні для тебе справи. Схожі ці твори тим, що обидва є байками, мають алегоричні образи тварин і закінчуються мораллю, яку автор називає «силою». Різняться вони сюжетом та головною думкою: перша — про оманливість зовнішності, друга — про важливість знайти своє покликання.

12. Як ви розумієте слова, висічені на могилі Г. Сковороди: «Світ ловив мене, та не впіймав»?

Ці слова означають, що Сковорода зумів зберегти свою внутрішню свободу і незалежність. «Світ» намагався спокусити його високими посадами, багатством, модою та славою («ловив»), але філософ відмовився від усього цього заради духовного життя, творчості та мандрів («не впіймав»).

13. Григорій Сковорода намагався допомогти людям стати щасливими. Чим він схожий, на вашу думку, з образом власника крамниці з повісті Анастасії Шевердіної «Крамниця щастя»?

Сковорода схожий із власником крамниці Світозаром Даниловичем тим, що обидва вони виступають мудрими наставниками, які допомагають людям знайти шлях до щастя. Як філософ давав поради через свої твори й розмови, так і Світозар через магічні товари підштовхує героїв до розуміння своїх справжніх бажань. Обидва персонажі вчать, що щастя залежить від самої людини та її вибору, а не просто дається задарма.

14. Розгляньте на банкноті номіналом 500 грн малюнок фонтана (поруч із портретом Г. Сковороди). Що, на вашу думку, означає цей малюнок? Дізнайтеся, хто його автор.

Цей малюнок ілюструє філософську ідею Сковороди «Нерівна всім рівність». Фонтан (Бог) наповнює водою різні посудини (людей). Посудини мають різний розмір (різні таланти), тому вони нерівні, але всі вони повні, отже, в цьому рівні. Це означає, що кожна людина може бути щасливою, якщо реалізує саме свої здібності. Автором цього малюнка є сам Григорій Сковорода.

15. Створіть візитну картку до однієї з байок Г. Сковороди.

Візитна картка байки «Ворона й Чиж»

• Автор: Григорій Сковорода.
• Жанр: байка (прозова).
• Герої: Ворона, Чиж.
• Тема: протиставлення зовнішньої форми та внутрішнього змісту.
• Головна думка (мораль): «Дерево з плоду пізнається» — людину слід оцінювати за її серцем і вчинками, а не за зовнішнім виглядом чи словами.
• Ключова цитата: «Серце та звички людські, а не зовнішні риси, повинні свідчити про людину».

Візитна картка байки «Орел і Черепаха»

• Автор: Григорій Сковорода.
• Жанр: байка (прозова).
• Герої: Орел, Черепаха.
• Тема: засудження марнославства та прагнення займатися невластивою справою.
• Головна думка (мораль): щастя не в високих посадах чи славі, а в тому, щоб знайти своє природне покликання («сродну працю»).
• Ключова цитата: «Не через те загинула твоя премудра прабаба, що літала, а через те, що взялася не за своє природне діло».

Сторінка 226-227 (Бджола та Шершень)

1. Із текстом твору пов’язані всі подані зображення, ОКРІМ

Г горіхи

2. Зі змісту байки Г. Сковороди «Бджола та Шершень» випливає, що основою щасливого життя є

В природжена праця.

Автор стверджує, що «немає більшої радості, аніж жити за покликанням», і саме праця, що відповідає природним здібностям («сродна праця»), є для людини найсолодшою розкішшю.

3. Поясніть, що найбільше дивує Шершня в поведінці працьовитих бджіл. Зачитайте відповідні рядки з тексту.

Шершня дивує те, що бджоли працюють не заради власної вигоди, і їхня праця часто приносить користь іншим (людям), а самим бджолам навіть смерть. Він вважає це дурістю: «Скажи-но мені, Бджоло, чого ти така дурна? Ти знаєш, що плоди твоєї праці не так для тебе самої, як для людей корисні… одначе ви не припиняєте затято збирати мед».

4. Яку мудру відповідь дає Бджола на запитання Шершня? Чому для неї більша втіха збирати мед, аніж їсти його?

Бджола відповідає, що для неї процес праці є важливішим за результат (споживання меду). Вона народжена для збирання меду, це її природа і покликання: «Нам незрівнянно більша втіха – збирати мед, аніж їсти його. Для цього ми народжені… А без цього жити, навіть розкошуючи в меду, для нас найлютіша смерть».

5. Розкажіть, яких людей уособлює Шершень і яких людей уособлює Бджола. Який спосіб життя вибирає кожен із цих персонажів?

Шершень уособлює «людей, які живуть, крадучи чуже, і народжені лишень на те, щоб їсти, пити». Він обирає паразитичний спосіб життя, живучи за рахунок інших.

Бджола — це символ «мудрої людини, що трудиться в природженій справі». Вона обирає життя в праці за покликанням, вбачаючи в цьому «найсолодшу розкіш».

6. На яких конкретних прикладах Г. Сковорода в силі байки пропагує ідею природженої (спорідненої) праці? Зачитайте відповідні рядки.

Сковорода наводить приклади тварин, які щасливі, коли діють згідно зі своєю природою:

• Хорт: «Коли йому найвеселіше? “Тоді, — скаже він, — коли жену зайця”».
• Кіт: «Коли він більш куражний? Тоді, коли цілу ніч бродить або сидить біля нори, хоча, упіймавши мишу, не їсть її».

7. Зіставте подані нижче образи з байок Г. Сковороди. Що між цими персонажами спільне, а що відмінне?

Спільне: Усі ці образи алегорично показують негативні риси людей. Відмінне: Ворона судить інших за зовнішніми якостями. Черепаха займається тим, до чого не здатна. Шершень уособлює людину, яка живе, крадучи чуже (паразит).

8. Як ви розумієте вжиті в силі байки вислови природжена (сродна) праця, праця за покликанням, жити по природі?

Ці вислови означають займатися справою, до якої ти маєш вроджені здібності, талант і бажання. «Жити по природі» — це слухати своє серце, зрозуміти, ким ти є насправді, і не гнатися за тим, що модно чи вигідно, але тобі не підходить. Коли людина знаходить таку працю, вона стає щасливою, бо отримує радість від самого процесу.

9. Яка праця приносить вам насолоду? Розкажіть, чим би ви хотіли займатися в майбутньому. Чи зможе цей вид діяльності принести вам насолоду?

(Це творче завдання, тут потрібно відповісти особисто, але ось приклад відповіді):

Мені приносить насолоду [наприклад: малювання / програмування / спорт / допомога тваринам]. У майбутньому я хотів би стати [наприклад: графічним дизайнером / розробником ігор / тренером / ветеринаром]. Думаю, ця діяльність принесе мені справжню насолоду, бо я вже зараз можу займатися цим годинами й не втомлюватися, як Бджола з байки, для якої збирання меду — це радість, а не просто робота.

10. На думку Г. Сковороди, необхідною умовою досягнення щастя є праця за покликанням. Чи згодні ви з філософом? Поясніть свою відповідь. Що ще, на вашу думку, потрібно людині, щоб відчувати себе щасливою?

Я цілком згоден із філософом. Коли людина займається улюбленою справою, вона відчуває себе потрібною і реалізованою, а робота не перетворюється на каторгу.

Окрім улюбленої праці, для щастя, на мою думку, ще потрібні:

• Міцне здоров’я.
• Підтримка рідних та справжні друзі.
• Мир і безпека.
• Вміння бачити красу в простих речах.

11. Поміркуйте, як можна сформулювати основну думку байки.

Основна думка байки «Бджола та Шершень»: щастя людини полягає не в багатстві чи споживанні благ, а в «сродній праці» — діяльності, що відповідає природним здібностям і покликанню людини. Тільки така праця робить життя змістовним і радісним.

12. Роздивіться ілюстрації до байок Г. Сковороди (с. 223 і 226). Яким ви уявляєте одного з персонажів? Опишіть його словами або намалюйте.

Я уявляю Бджолу маленькою, але сповненою гідності трудівницею. Вона зображена на тлі квітучого лугу, осяяного сонцем. Її тільце в золотисто-чорних смужках, крильця прозорі, а лапки вправно збирають нектар. Вона виглядає зосередженою і спокійною, на відміну від насупленого й ледачого Шершня, який спостерігає за нею зверхньо. В її очах світиться мудрість, бо вона знає секрет щастя — робити те, що любиш.

13. Створіть сенкан до образу Бджоли з байки «Бджола та Шершень».

Бджола.

Мудра, працьовита.

Збирає, трудиться, радіє.

Знаходить щастя у «сродній праці».

Трудівниця.

14. Комікс до байки «Бджола та Шершень»

Сюжет коміксу: Розмова Бджоли та Шершня про працю.

1. Кадр 1:
   • Зображення: Бджола сидить на яскравій квітці, старанно збираючи нектар. Вона виглядає зосередженою та задоволеною. Поруч пролітає великий, гладкий Шершень, який ліниво поглядає на неї.
   • Текст (Шершень): «Гей, Бджоло! Чого ти така дурна? Працюєш-працюєш, а мед люди забирають. А іноді ще й гинеш через це! Який сенс?»
2. Кадр 2:
   • Зображення: Шершень сідає на сусідню гілку, закинувши лапу на лапу. Він виглядає самовдоволеним. Бджола на мить зупиняється, але не залишає квітки.
   • Текст (Шершень): «Подивись на мене! Я не горбачусь, як ти. Я просто беру мед, коли хочу їсти. Це ж набагато розумніше!»
3. Кадр 3:
   • Зображення: Бджола повертається до Шершня. Вона виглядає впевненою і спокійною. Шершень здивовано піднімає брови.
   • Текст (Бджола): «Ти, Шершню, нічого не розумієш. Ти живеш, щоб їсти, а ми їмо, щоб жити й працювати. Мед для нас — не просто їжа, а результат улюбленої справи».
4. Кадр 4:
   • Зображення: Бджола злітає з повним відерцем нектару, сяючи від радості. Шершень залишається сидіти на гілці, виглядаючи розгубленим і навіть трохи сумним.
   • Текст (Бджола): «Немає більшої муки, ніж жити без діла. А збирати мед — це моя “сродна праця”, моя найсолодша втіха!»
5. Кадр 5 (фінальний):
   • Зображення: Великим планом усміхнена Бджола летить до вулика. Знизу підпис-мораль.
   • Текст (Автор/Мораль): «Щасливий той, хто знайшов своє покликання. Праця за природою — ото і є справжнє щастя!»