Поміркуй над прочитаним
1. Визнач основний мотив поезії Г. Сковороди «Гей, поля, поля зелені…»
Основний мотив поезії - захоплення красою української природи, її гармонією, що надихає ліричного героя і дарує йому відчуття раю на землі.
2. Які деталі українського пейзажу приваблюють ліричного героя? Чому він не називає їх, а звертається до них?
Ліричний герой захоплюється полями, долинами, балками, могилами, пагорбками, річками, дібровами, гайками - краєвидами рідної землі. Він звертається до них, оживляє, ніби розмовляє з друзями.
3. Яку «музику» має на увазі автор? Які слухові образи він використав?
Мається на увазі спів птахів - жайворонка та солов’я. Використано слухові образи: “Дзвін, лящить”
4. Як ти розумієш слова «зело-квіт», «денниця»? Які зорові образи є в поезії?
“Зело-квіт” - квітуча зелень, квіти. “Денниця” - ранкова зоря, світанок. Використано зорові образи сонця, квітів.
5. Який зміст вкладає автор у слова «думи трудні»?
Під “думами трудними” мається на увазі тяжкі роздуми, турботи.
6. Чому Г. Сковорода протиставляє природу і цивілізацію («міста багатолюдні»)?
Природа уособлює ідеал гармонії, а цивілізація (“міста”) - місце турбот та неспокою.
7. Який ідеал людського щастя пропагує поет? Що для нього рай земний?
Рай земний для поета - це життя серед краси природи, у злагоді з нею.
8. Що спільного у віршах «Ой пташино жовтобока…» та «Гей, поля, поля зелені…»?
Обидва вірші прославляють красу української природи.
9. Пригадай вірш Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати…». Порівняй, як змальовано рай земний у Т. Шевченка і Г. Сковороди (вірш «Гей, поля, поля зелені…»)
Схожість між цими віршами полягає в тому, що обидва автори створюють образ раю на землі, де люди можуть насолоджуватися природою і взаємодіяти між собою в щасливій гармонії. А відмінність в тому, що у Шевченка природа на другому плані після родини й рідної хати.
10. Розглянь портрет Г. Сковороди художниці Г. Єгорової. Які риси характеру поета і філософа вона підкреслила в ньому?
Мені здається, що на портреті є такі риси характеру як уважність, спокійність, упевненість та працездатність.
Домашнє завдання
1. Випиши у робочий зошит епітети з вірша Григорія Сковороди «Гей, поля, поля зелені…». Яка їх роль у розкритті змісту поезії? Дай усну відповідь
Ось епітети, які я виписав з вірша Григорія Сковороди “Гей, поля, поля зелені…“:
поля зелені, зело-квітом оздоблені, потоки чисті, береги трависті
Роль епітетів у розкритті змісту поезії полягає в тому, що вони допомагають створити яскраві зорові та слухові образи української природи, передати її красу, гармонію, досконалість. Завдяки влучним, виразним епітетам читач милується разом з ліричним героєм пейзажними картинами, відчуває захоплення і натхнення. Тому епітети відіграють важливу роль у розкритті ідеї твору - уособлення в природі раю на землі, гармонійного ідеалу людського буття.
Твої літературні проєкти
1. Зроби презентацію на тему «Навчання та самоосвіта Григорія Сковороди». Ознайом із нею однокласників/однокласниць
Назва презентації: “Навчання та самоосвіта Григорія Сковороди”
Слайд 1: Вступ
- Зображення Григорія Сковороди.
- Цитата Сковороди: “Пізнай самого себе”.
- Короткий опис: Григорій Сковорода - видатний український філософ, поет, музикант і педагог, що жив у XVIII столітті.
Слайд 2: Ранні роки
- Фотографія містечка Чорнухи, де народився Сковорода.
- Інформація про батьків та дитинство.
- Опис чотирирічної дяківської школи у Чорнухах.
Слайд 3: Києво-Могилянська академія
- Зображення Києво-Могилянської академії.
- Деталі про навчання Григорія в академії з 1734 року.
- Вивчення мов та основ наук, включно з філософією.
Слайд 4: Придворна капела та мандрівка до Санкт-Петербурга
- Відображення коронації Єлизавети Петрівни.
- Участь Сковороди в придворній капелі та його роль в опері “Милосердя Тита”.
Слайд 5: Закордонна подорож
- Карта мандрівки Сковороди до Угорщини, Відня та інших міст Європи.
- Знайомство з ідеями пієтизму.
- Робота у “Токайській комісії з заготівлі вин”.
Слайд 6: Повернення до освіти
- Опис навчання в Києво-Могилянській академії та переяславському колегіумі.
- Конфлікт з Никодимом Скребницьким.
- Самоосвіта та праця вчителем у Ковраях.
Слайд 7: Харківський колегіум
- Інформація про роботу в Харківському колегіумі.
- Зображення Харківського колегіуму.
- Вплив на студентів та конфлікт з єпископом Йоасафом Миткевичем.
Слайд 8: Філософія самоосвіти
- Важливість самопізнання та самоосвіти в житті Сковорода.
- Цитати з творів про освіту та внутрішній світ людини.
Слайд 9: Останні роки та спадщина
- Мапа мандрівок Сковороди по Україні.
- Розповідь про відмову від офіційної служби та викладання.
- Сковородинівка як останнє місце життя.
Слайд 10: Вплив на українську культуру
- Список відомих особистостей, на яких вплинула діяльність та творчість Сковороди.
- Значення його ідей для розвитку української освіти та університетської справи.
Слайд 11: Заключення
- Значимість філософії та освітньої діяльності Григорія Сковороди для сучасності.
- Цитата Сковороди: “Світ ловив мене, та не впіймав”.
Слайд 12: Джерела
- Перелік використаних джерел та подяка за увагу.
Під час презентації можна використовувати інтерактивні елементи, такі як аудіозаписи пісень Сковороди, відеоролики про його місця проживання, та мультимедійні інсценізації його викладацької діяльності.
2. У 2022 році українство відзначило 300-літній ювілей Г. Сковороди. Знайди в мережі Інтернет інформацію про цю подію. Які заходи тебе найбільше вразили? Чому?
Ось кілька цікавих заходів, які відбулися в Україні до 300-річчя Григорія Сковороди:
- Онлайн-марафон “Розмова про премудрість”, організований Національним музеєм Григорія Сковороди. Цікава інтерактивна подія, що дозволила людям з різних куточків України та світу долучитися до обговорення філософії та спадщини мислителя.
- Виставка “Світи Григорія Сковороди” у Національному музеї історії України. Надзвичайно цікава експозиція, на якій можна було побачити оригінали творів Сковороди та артефакти його часів.
- Виставка “Дух свободи нас в нас родить. Сковорода й ми” у Києві та Харкові. Гарне візуальне втілення ідей і тематики творчості філософа.
Найбільше мене вразила виставка в Національному музеї історії. Можливість побачити справжні рукописи та видання Сковороди, торкнутися історії - це дуже цінно. Крім того, експозиція добре розкривала різні грані особистості мислителя.